Загальні заборони щодо вступу на державну службу за законодавством КНР: аналіз і вироблення пропозицій

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Кафедра адміністративного права

Загальні заборони щодо вступу на державну службу за законодавством КНР: аналіз і вироблення пропозицій

Околот М.Г., аспірант

Анотація

Ефективне функціонування держави залежить від роботи державної служби, організація якої є запорукою успішного виконання нею своїх функцій. Питання побудови і розвитку державної служби становлять предмет великої кількості досліджень, які більшою мірою виявляють, що пріоритет у розвитку державної служби має процес її наповнення кадрами. При цьому характеристика державних службовців змінювалася історично, і у сьогоднішньому вигляді знайшла вираження у цілому ряді аспектів, таких як вимоги до державних службовців (загальні і спеціальні), правила їх етичної поведінки, антикорупційні заходи, порядок вступу на службу, її проходження та припинення, і відповідальність державних службовців.

Усі вищезазначені аспекти державної служби побудовані таким чином, щоб створити певну ідеальну особистість державного службовця, яка буде відповідати як уявленням суспільства про державних службовців, так і вимогам законодавця, а також відповідати потребам державних органів і державної служби в цілому. Проте, побудові ідеальної державної служби може завадити безліч чинників, зокрема, недосконала процедура конкурсу, який є комплексним поняттям та містить багато складових. Окрім визначення того, які кандидати можуть вступати на державну службу, для забезпечення її ефективними кадрами необхідно також вдатися до правового регулювання шляхом заборон і визначити те, які особи не можуть бути прийняті на неї.

Питанням того, які особи не можуть бути прийняті на державну службу, займається такий аспект вступної процедури як заборони до вступу на державну службу. Заборони представляють собою визначені законодавством бар'єри для вступу на державну службу і мають на меті розбудову якісної та ефективної системи державної служби. При цьому аналіз і розвиток зазначених заборон дозволяє спрямовувати кадрове наповнення державної служби на необхідний з точки зору потреб державних органів шлях, що підкреслює їх важливість.

Пропонується дослідити зарубіжний досвід, зокрема, досвід Китайської Народної Республіки (далі - КНР), проаналізувати наявні загальні заборони для кандидатів на некерівні посади державної служби, провести порівняльний аналіз із українським законодавством і розглянути можливість вироблення пропозицій по удосконаленню вітчизняного правового регулювання.

Ключові слова: адміністративне право, порівняльне правознавство, державна служба, вступ на державну службу, конкурс, державний службовець, право на державну службу, заборони щодо вступу на державну службу.

Annotation

General restrictions regarding entry into civil service under PRC legislation: analysing and developing suggestions

Okolot M.H., Graduate student of the Department of Administrative Law, Yaroslav Mudryi National Law University

Effective functioning of the state depends on operation of civil service, organisation of which is a guarantee of the successful performance of its functions by the state. The issues of constructing and developing civil service are the subject of numerous studies, which predominantly reveal that the priority in developing civil service is the process of staffing. At the same time characteristics of civil servants changed historically and in today's form are expressed in a whole range of aspects, such as requirements for civil servants (general and special), rules of their ethical behaviour, anti-corruption measures, civil service entry procedure, completion and termination thereof, and responsibility of civil servants.

All the above-mentioned aspects of civil service are constructed in such a way so as to create a specific ideal image of civil servant which would comply with society's ideas with regard to civil servants, as well as with requirements of the legislator, and further meet demands of state organs and civil service in general. However, construction of ideal civil service may be hindered by a number of factors, in particular, by imperfect competition procedure which is a complex concept and involves many components. In addition to defining which candidates can enter civil service, to provide staffing thereof with effective cadres it is also necessary to adopt prohibitive legal regulation and determine which persons cannot be accepted therein.

The issue of which persons cannot be accepted into the civil service is within the boundaries of such an aspect of the entry procedure as restrictions regarding entry into civil service. Restrictions are barriers to entry into the civil service defined by legislation and are aimed at constructing a high-quality and efficient civil service system. At the same time, analysis and development of said restrictions allows directing the staffing of the civil service to the path necessary from the point of view of the needs of state bodies, which highlights their importance.

It is suggested to study foreign experience, in particular, experience of the People's Republic of China (here in after - PRC), to analyse existing general restrictions to entry into the civil service for candidates for non-leading civil service positions, to conduct a comparative analysis with Ukrainian legislation, and to consider the possibility of developing proposals for improving domestic legal regulation.

Keywords: administrative law, comparative law, civil service, entry to civil service, competition, civil servant, right to civil service, restrictions to entry to civil service.

Постановка проблеми

При розгляді питання щодо вдосконалення державної служби, велика увага приділяється визначенню вимог до державних службовців, що звичайно є необхідним для наповнення державної служби саме потрібними кадрами. Проте у процесі реформування також виникає питання того, які ще існують шляхи забезпечення вступу на державну службу так необхідних сьогодні фахівців.

Окрім оновлення релевантного законодавства, вдосконалення конкурсної процедури та перегляду існуючих вимог до кандидатів, варто також звернути увагу на діючі заборони на державній службі. В цьому видається актуальним досвід КНР, де вимоги і заборони для кандидатів на державну службу суворіші за українські та становлять реальні обмеження, сконструйовані з метою недопущення до служби осіб, які не тільки не будуть корисними для роботи державного органу, але також можуть завдати шкоди, зокрема й іміджу вказаного органу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Враховуючи, що на сьогодні недостатнім є рівень дослідження державної служби, зокрема, вступу на неї, за законодавством КНР, особливо у порівняльному аспекті з українським законодавством, можна виділити праці невеликого ряду вітчизняних вчених, чиї роботи присвячено загальним питанням заборон на державній службі. Наприклад, це: Негара Р.В. («Конкурс у державній службі: теорія, правове регулювання, практика», дисертація, 2021) [1]; Острогляд О.В. («Інститут судимості в Україні: недоліки законодавчої регламентації», стаття, 2016) [2]; Чаркіна А.О. («Адаптація державної служби України до вимог ЄС: нормативно-правовий вимір», дисертація, 2018) [3]; Кравчук В. («Люстрація як механізм очищення влади: теоретичні та деонтологічні грані», стаття, 2021) [4], та інші.

Мета статті - визначення наявних у законодавстві КНР заборон для вступу на державну службу, здійснення їх аналізу, порівняння із існуючими в українському законодавстві заборонами та вироблення пропозицій щодо вирішення проблем, які виникають у сфері забезпечення держслужби кадрами належної якості.

Виклад основного матеріалу

Заборони на державній службі становлять собою додаткові бар'єри для вступу і побудовані шляхом визначення переліку негативних явищ, які перешкоджають допуску кандидатів до конкурсної процедури. Навіть за умови відповідності кандидата встановленим вимогам, участі особи в конкурсі може завадити можливість застосування хоча б однієї з таких заборон.

Призначенням заборон є здійснення свого роду захисту державної служби від небажаних елементів, тобто, кандидатів, яких законодавець однозначно визначив як неефективних для цілей державної служби. Заборони є комплексним поняттям і нами пропонується поділяти їх на заборони, які можна подолати (тимчасові заборони) і ті, які подолати неможливо (абсолютні заборони). Ознаками заборон є наявність точно сформульованої обставини, яка перешкоджає вступу на державну службу, процедура перевірки відповідності кандидата цій обставині, та відсилання до спеціального законодавства, яким вона встановлюється.

У КНР заборони на державній службі не такі численні як в українському законодавстві. Їх можна додатково класифікувати за критерієм повноважень, які закріплюються за посадою, на яку оголошується конкурс. Заборони, відтак, додатково поділяються на ті, що встановлені для некерівних посад, і ті, які встановлені для керівних посад.

У Законі Китайської Народної Республіки «Про державних службовців» (далі - Закон КНР) викладені загальні заборони як для керівних, так і для некерівних посад [5]. Відповідно до ст. 26 Закону КНР, наводиться п'ять заборон: призначення особі покарання за злочин (кримінальне правопорушення), виключення з Комуністичної партії Китаю, звільнення з посади державної служби, віднесення до переліку неблагонадійних осіб, а також наявність інших заборон, передбачених законодавством. Ідентичні заборони закріплені у ст. 19 Правил прийому державних службовців [6].

1. Першою забороною у КНР є призначення особі покарання за злочин. В українському законодавстві, зокрема, у п.3 ч.2 ст.19 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон України), цій забороні відповідає заборона для осіб, які мають судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку [7].

Метою цієї заборони є попередження призначення на службу колишніх злочинців, інтереси яких можуть не співпадати з інтересами держави і суспільства, яким такі особи у минулому спричинювали шкоду, незважаючи на конкретний вид злочину.

Як можна одразу побачити, на відміну від українського відповідника, мова йде про злочини взагалі, незважаючи на форму вини, а також, якщо в Україні вимагається лише погашення або зняття судимості, то у КНР цього не передбачено. Відповідно, за законодавством КНР, особи, визнані винні у вчинені злочину та яким було призначене покарання, не можуть стати державними службовцями. З формулювання заборони можна зробити висновок про її віднесення до абсолютних, оскільки прив'язка робиться до факту призначення покарання, а не до наявності судимості, яка з часом може бути погашена або знята.

Формулювання «призначення особі покарання за злочин» не міститься у кримінальному процесуальному праві КНР, а Кримінальний процесуальний Закон КНР у ст.195 згадує про такі види вироків: обвинувальний вирок, виправдувальний вирок, і виправдувальний вирок з огляду на недостатність доказів [8]. Втім, зазначене формулювання згадується у Кримінальному Законі КНР, де у ст.37 зазначено, що для малозначних діянь, або у випадку неможливості призначення особі покарання, або з огляду на конкретні обставини справи, кримінальне покарання може не призначатися, але натомість засуджену особу можуть зобов'язати зробити публічне вибачення, відшкодувати спричинені збитки, або притягнути до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності [9].

У ст.13 Кримінального Закону КНР закріплено, що діяння, яке очевидно є незначним і завдає незначної шкоди не може бути визнане злочином. З цього можна зробити висновок, що мова йде про діяння, які в силу обставин не завдали значної шкоди і не сприймаються державою як злочини. Отже, вирішальним у застосуванні цієї заборони до кандидата на посади державної служби, є не сам факт вчинення злочину або визнання особи винною, а призначення кандидату кримінального покарання. Навіть у разі визнання особи винною, кримінальне покарання їй може бути замінене іншими заходами, наприклад, зобов'язанням вибачитися або відшкодувати шкоду (вже у цивільному порядку), і тоді на неї зазначена заборона не поширюватиметься.

На думку китайських дослідників, це свідчить про наявність у КНР двох типів покарань за злочини:

1) відбуття покарання за конкретний злочин, і

2) призначення особі покарання (по суті, судимості), факт чого особа несе протягом життя, зазнаючи обмежень у реалізації права на державну службу навіть десятиріччя після відбуття покарання [10, с. 166-167].

Перевірка можливості застосування цієї заборони проводиться шляхом надання кандидатом довідки про несудимість, а також шляхом надсилання відповідних запитів правоохоронним органам на етапі перевірки заяв кандидатів. кадровий правовий бар'єр державний служба китай український

Дослідниками вказується на те, що довідку про несудимість подекуди вимагають не тільки стосовно самого кандидата, а також його батьків, та інших родичів [10, с. 169; 11, с. 151]. На практиці це призводило до випадків, коли застосування заборони обґрунтовується наявністю судимості членів родини кандидата, хоча такі ситуації і порідшали останніми роками [11, с. 151]. Можна зазначити, що такі вимоги несумісні з принципом індивідуалізації покарання, адже фактично особі відмовляють у реалізації права на державну службу через злочин, який вона не вчиняла. Деякі вчені вказують на неправомірність застосування цієї заборони, визнаючи, що відбувається суттєве обмеження прав кандидатів на посади державної служби, і заперечуючи раціональність і мету такого жорсткого тлумачення судимості [10, с. 169, 173-174]. Ми підтримуємо цей погляд.

Окрім цього варто зазначити, що розглядувана заборона не проводить розрізнення злочинів за їх природою, хоча було б більш логічно забороняти вступати на державну службу особам, винним у вчиненні злочинів, хоча б якось пов'язаних зі службовим становищем або державною службою [10, с. 174].

На нашу думку, неможливо передбачити таку редакцію заборони в українській державній службі, з огляду на, по-перше, наявність принципу рівного доступу до державної служби, а по-друге, відбувши покарання за кримінальне правопорушення, особа не може підлягати додатковим покаранням, які обмежуватимуть її права, наприклад, шляхом заборони займати посади державної служби (якщо така заборона не становить окреме кримінальне покарання). Відтак, в українському законодавстві відповідна заборона зводиться до наявності у особи судимості, і, як слушно вказують деякі дослідники, не гарантує прийняття на посаду державної служби осіб з чистою біографією [15, с. 159].

У той же час, доводиться визнати, що завдяки ретельній перевірці, державна служба КНР очищується від злочинців, які потенційно можуть завдати великої шкоди як іміджу державного органу і служби в цілому, так і правам і свободам громадян, з використанням службового становища. Слід зауважити, що у КНР ця заборона підтримується багатовіковою практикою ідеалізації державних службовців, що історично знаходило вияв у їх статусі та привілеях, а також вимогам морального й етичного характеру до кандидатів. Така заборона дійсно сприяє досягненню поставленої мети.

2. Наступною забороною є виключення особи з Комуністичної партії КНР. В українському законодавстві ця заборона відсутня, але частково її, з огляду на політичний характер, можна порівняти із застосуванням до особи заборон, встановлених Законом України «Про очищення влади».

Мета цієї заборони доволі незрозуміла і стосується, скоріше, бажання влади мати можливість звільняти з публічного сектору осіб, які не подобаються правлячій еліті, аніж конкретних практичних розміркувань. Рішення про виключення може прийматися з будь-яких переконань, і, не будучи судовим рішенням або індивідуальним адміністративним актом, не підлягає жодним вимогам і не може бути оскаржене.

Відтак, якщо особу виключили з правлячої партії, вона не може брати участь у конкурсах на посади державної служби в майбутньому, а якщо вона набула статусу кандидата на посаду і була виключена з партії згодом, вона цей статус втрачає. Слід зауважити, що мова йде про виключення з партії, а не про добровільний вихід з неї. Ця заборона відноситься до невизначеного типу: згодом особа може знову бути прийнята до Комуністичної партії КНР, але фактично ця можливість є мінімальною; саме ж формулювання дозволяє говорити про можливість застосування цієї заборони навіть у випадку поворотного прийняття. Абсолютна більшість державних службовців є членами Комуністичної партії Китаю, але випадки виключення службовця нижчих рангів державної служби з партії є нечастими, оскільки як правило мова йде про державних службовців найвищих рангів.

3. Факт звільнення з посади державної служби є третьою забороною і також припиняє кар'єру державного службовця. В українському законодавстві ця заборона відсутня, й особа, звільнена з посади держслужби, може брати участь у конкурсі на іншу посаду. У КНР така особа втрачає право на державну службу, але може його відновити. Отже, така заборона є тимчасовою.

Метою цієї заборони, з огляду на розглядувані нижче випадки звільнення службовців з посад, є недопущення надзвичайно неефективного службовця або службовця, винного у вчиненні серйозних антикорупційних або дисциплінарних порушень до подальшого зайняття посад державної служби.

З суті припису слідує, що ця заборона не застосовується до осіб, які вступають на посаду вперше. Регулювання цієї заборони також відбувається Законом КНР «Про дисциплінарні стягнення, що застосовуються до публічних посадових осіб», де у ст.24 закріплюється норма, яка стверджує, що якщо публічного службовця було звільнено з посади або відсторонено від здійснення повноважень за нею відповідно до ст.23 Закону (тобто, у випадку накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення), він не має права займати посади державної служби [12]. Відповідно, не факт звільнення особи має значення, а скоріше акцент робиться на звільненні у вигляді дисциплінарного стягнення.

Тимчасовість цієї заборони полягає у можливості кандидата оскаржити рішення про звільнення. На час розгляду скарги особа не відновлює своє право на участь у конкурсі, але можливим є відновлення службовця у правах шляхом оскарження рішення про накладення такого дисциплінарного стягнення як звільнення, в результаті чого звільнений службовець поновлюється у правах, включаючи право вступати на посади державної служби.

Процедура оскарження наступна: відповідно до ст.55 Закону КНР «Про дисциплінарні стягнення, що застосовуються до публічних посадових осіб», якщо особа, якій призначене дисциплінарне стягнення, незгодна з ним, вона може звернутися зі скаргою до суб'єкта прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності; а після цього може звертатися зі скаргою до державного органу вищого рівня. Якщо під час перевірки вищестоящим органом виявиться помилковість прийнятого рішення (або з огляду на порушення процедури, або з огляду на відсутність складу дисциплінарного порушення), цей орган зобов'язаний скасувати рішення про накладення дисциплінарного стягнення, або наказати зробити це нижчестоящому органу. Результатом задоволення скарги стає відновлення становища, що існувало до накладення стягнення.

Оскарження може відбутися і за результатами перевірки винесених дисциплінарних рішень. Як передбачено ст.53 Закону КНР «Про дисциплінарні стягнення, що застосовуються до публічних посадових осіб», встановлюється обов'язок державного органу щодо швидкого з'ясування фактів, відновлення репутації та усунення негативних наслідків для особи, яка була безпідставно звинувачена та притягнута до дисциплінарної відповідальності. Відповідно, у такому разі, виправдана у ході дисциплінарного провадження особа успішно долає зазначену заборону для вступу на державну службу.

4. Віднесення до переліку неблагонадійних осіб, або дослівно, зарахування особи до об'єктів солідарного покарання за недобросовісну поведінку, є забороною, унікальною для КНР. Унікальність полягає в тому, що жодна інша країна у світі не веде соціальний рейтинг громадян на такому рівні, і не передбачає пов'язаних з ним обмежень щодо вступу на державну службу. Зазначена заборона є тимчасовою.

Сама система соціального кредиту є суперечливою і щодо неї існують чимало непорозумінь. Наприклад, вважається, що за цією системою громадянам додаються бали за вчинки на підтримку соціалістичного режиму, і віднімаються за будь-яке порушення порядку. Проте насправді, система соціального кредиту більшою мірою спрямована на юридичних осіб та підприємців з метою визначення їх кредиту довіри у сенсі банківської системи, а також для цілей кредитування та субсидіювання, й у тому ж аспекті поширюється на фізичних осіб.

Що стосується державних службовців, то вони підпадають під інші аспекти цієї кредитної системи. Зазначена система соціального кредиту включає також несплату аліментів (що тягне певні юридичні наслідки і за українським законодавством, хоча і не для кандидатів на зайняття посад держслужби, а для громадян загалом, наприклад, неможливість виїзду за кордон); невиконання кандидатом вимог по запобіганню поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: непроходження вакцинації або нещодавнє перебування у контакті із особою, що захворіла на коронавірус, що зумовлює необхідність карантину; або несплата податків чи заборгованість за взятим кредитом. Така особа вважається недобросовісною, а перелік недобросовісних осіб знаходиться у відповідному державному Реєстрі із даними, що вносяться до нього різними державними органами та організаціями.

При цьому запис про особу, яка була внесена у цей Реєстр, автоматично видаляється, якщо особа виконує приписи законодавства або рішення посадових осіб. Приміром, підставою для виключення відомостей про особу є сплата заборгованості по аліментам або кредиту, успішна вакцинація.

5. По відношенню до інших заборон, встановлених законодавством, більшість з них стосується конкретних видів державної служби. Наприклад, п.3 ст.13 Закону КНР «Про суддів» (слід відмітити, що у КНР судді відносяться до державних службовців) говорить про заборону вступати на суддівську посаду особі, дозвіл на ведення юридичної діяльності якої було скасовано [13]. Суддівський іспит проводиться у КНР двічі на рік, і тому скасована сертифікація може бути поновлена протягом того ж, або наступного року. Ця заборона є тимчасовою, і скоріше являє собою випадок своєрідного «ліцензування» певних видів діяльності.

Іншим прикладом є закріплена ст.5 Заходів боротьби з порушеннями та дисциплінарними проступками під час добору державних службовців заборона, відповідно до якої кандидат, який подав підроблені документи для участі у процедурі вступу, не може вступати на державну службу протягом п'яти років після виявлення цього факту [14]. Цим вимагається доведення неправомірності дій кандидата, встановлення факту підробки, а враховуючи що підробка становить склад злочину за ст.280 Кримінального Закону КНР - і винесення обвинувального вироку.

Цікаво, що зазначена заборона є тимчасовою за характером, але починає діяти разом із забороною щодо призначення особі покарання за злочин, яка розглядалася вище. З огляду на це видається, що п'ятирічний бар'єр для вступу на службу встановлюється для випадків, коли кримінальні суди не призначають покарання, вважаючи діяння малозначним, і тоді особа все одно не може уникнути певних обмежень.

Іншими діями, які ст.7 Заходів боротьби з порушеннями та дисциплінарними проступками під час добору державних службовців відносить до заборонених, є списування під час іспиту, використання електронних пристроїв (які заборонені під час конкурсної процедури), незаконне втручання в електронні системи й отримання через них доступу до питань або відповідей на стадії оцінювання, умисне знищення або заволодіння чужими документами включаючи екзаменаційні листи. У цьому випадку п'ятирічний термін є доволі логічним, оскільки вказані діяння не є злочинами (окрім знищення або заволодіння чужими документами), але порушують процедуру вступу на державну службу.

У той же час, в кримінальному й адміністративному праві України відсутня відповідальність за ці діяння, й їх скоєння має наслідком лише відсторонення (дискваліфікацію) кандидата від участі в конкурсі. Зокрема, п.31 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок) передбачає відсторонення кандидата від подальшого проходження конкурсу у разі порушення заборон щодо користування додатковими електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватися один з одним [16]. Додатково, відповідно до п.45 Порядку, не допускається зазначення на бланку з відповіддю на ситуаційне завдання та на конверті з розв'язаними ситуаційними завданнями інформації, яка може ідентифікувати кандидата, зокрема прізвища, імені, по батькові, підпису, а у разі порушення зазначеної вимоги, кандидат відсторонюється від подальшого проходження конкурсу. Тобто, з перелічених у законодавстві КНР заборонених діянь, по суті лише списування приводить до відсторонення за українським законодавством.

При цьому в українському законодавстві відсторонення від проходження конкурсу не тягне за собою самостійних негативних наслідків. Тобто, кандидат, якого спіймали на списуванні і відсторонили від участі в одному конкурсі, зможе буквально наступного дня взяти участь у конкурсі на іншу посаду, де його, скажімо, не спіймають на списуванні, і за обрання його переможцем, навіть вступити на службу. Звичайно, такий стан речей не дуже сприяє прийняттю на службу належних кандидатів.

На нашу думку, було б доцільно передбачити відповідальність для осіб- порушників правил проведення конкурсної процедури, і передбачити заборону таким особам брати участь в конкурсах на державну службу протягом певного часу. Наприклад, пропонується доповнити вищезгадані пп. 31, 45 Порядку вказівкою на те, що відсторонені з даних підстав кандидати не можуть вступати на державну службу протягом трьох років після відсторонення, або передбачити відповідальність за порушення конкурсної процедури у Законі України.

Висновки

Проаналізувавши заборони для вступу на державну службу за законодавством КНР та порівнявши їх з українськими відповідниками, слід відмітити наявність деяких особливостей цих заборон: політична складова, поділ на абсолютні і тимчасові із значним переважанням тимчасових заборон, які можливо згодом подолати, а також визначення додаткових заборон спеціальним законодавством (іноді таким, яке регулює окремі види державної служби).

Загалом можна охарактеризувати заборони за законодавством КНР як більш суворі ніж ті, що висуваються українським законодавством, особливо це простежується на прикладі заборони щодо наявності призначеного покарання за вчинення злочину. Важко оцінити дієвість таких заборон на практиці, але можна сказати що вони є досить ефективними для досягнення поставлених цілей.

За результатами здійсненого аналізу висувається пропозиція щодо застосування досвіду КНР і закріплення в українському законодавстві відповідальності кандидатів, що вчиняють передбачені законодавством порушення конкурсної процедури, у вигляді заборони брати участь у конкурсах на посади державної служби протягом трирічного терміну після відсторонення.

Література

1. Негара Р.В. Конкурс у державній службі: теорія, правове регулювання, практика: дис. доктора філософії. Одеса, 2021. 300 с.

2. Острогляд О.В. Інститут судимості в Україні: недоліки законодавчої регламентації. Актуальні проблеми правознавства. Вип. №1, 2016. С. 176-179.

3. Чаркіна А.О. Адаптація державної служби України до вимог ЄС: нормативно-правовий вимір: дис. канд. наук з державного управління. Дніпро, 2018. 225 с.

4. Кравчук В. Люстрація як механізм очищення влади: теоретичні та деонтологічні грані. Актуальні проблеми правознавства. Серія: Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права. Вип. № 3 (27), 2021. С. 25-30.

5. Комарова Ю.М. Адміністративно-правовий статус Національного антикорупційного бюро України: дис. канд. юрид. наук. Київ, 2018. 229 с.

6. Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. №246. Офіційний вісник України. 2016. №28, стор. 179, ст. 1116, код акта 81459/2016.

References

1. Nehara R.V. (2021). Konkurs u derzhavnii sluzhbi: teoriia, pravove rehuliuvannia, praktyka [Competition in civil service: theory, legal regulation, practice]. Odesa [in Ukrainian].

2. Ostrohliad O.V. (2016). Instytut sudymosti v Ukraini: nedoliky zakonodavchoii rehlamentatsii [Institute of criminal record in Ukraine: drawbacks of legislative regulation]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

3. Charkina A. O. (2018). Adaptatsiia derzhavnoyi sluzhby Ukrainy do vymoh YeS: normatyvno-pravovyi vymir [Adaptation of civil service of Ukraine to requirements of the EU: normative and legal dimension]. Dnipro [in Ukrainian].

4. Kravchuk V. (2021). Liustratsiia yak mekhanizm ochyschennia vlady: teoretychni ta deontolohichni hrani [Lustration as a mechanism of power purification: theoretical and deontological aspects]. Ternopil: ZUNU [in Ukrainian].

5. Komarova Yu.M. (2018). Administratyvno-pravovyi status Natsionalnoho antykoruptsiinoho biuro Ukrainy [Administrative legal status of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

6. Pro zatverdzhennia poriadku provedennia konkursu na zainiattia posad derzhavnoi sluzhby: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy [On the approval of the Procedure for holding a competition for civil service positions: Regulations of the Cabinet of Ministers in Ukraine].

Размещено на Allbest.Ru