Напрями трансформації інформаційного механізму України на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями трансформації інформаційного механізму України на регіональному рівні

Лукашук Любов Сергіївна аспірант кафедри публічного управління та права, КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради»

Анотація

публічне управління інформаційний

У статті визначено сутність та роль інформаційного (цифрового) механізму публічного управління у розвитку регіонів України в умовах євроінтеграції. Метою є визначення ефективних напрямів трансформацій інформаційного механізму на рівні регіонів та громад України в сучасних умовах євроінтеграції. У досліджені обґрунтовано сутність процесів цифровізації та інформаційної складової публічного управління в Україні на різних рівня. Наведено практичні приклади реалізації інформаційного механізму на регіональному рівні та на рівні місцевого самоврядування в довоєнний період та впродовж війни (проєкти та програми EU4DigitalUA, EGAP, Громада 4.0, DigitalEurope, ConnectingEuropeFacility, U-LEAD з Європою), що надало змогу визначити можливості розвитку та трансформації окремих елементів та напрямів механізму. У результатах дослідження запропоновано напрями трансформації інформаційного механізму України на регіональному рівні, які стосуються сфери законодавства про цифровізацію (забезпечити подальшу адаптацію законодавства у сфері цифровізації нормам і вимогам європейського цифрового ринку), сфери цифрових комунікацій (збільшити кількість наданих електронних послуг, в тому числі через смартфон та мобільний додаток «Портал Дія» із застосуванням інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA), сфери цифрової інфраструктури (забезпечити цільове фінансування поширення Інтернету в державних установах, соціальних закладах та запровадити відкриті Wi-Fi зони у приміщеннях таких установ), сфери цифрової трансформації громад (забезпечити розвиток платформ та офіційних порталів органів, порталів відкритих даних місцевого самоврядування, геопорталів для доступу та участі громадян у формуванні управлінських рішень), сфери кібербезпеки (забезпечити розвиток потенціалу кібербезпеки через співробітництво з міжнародними партнерами та громадянським суспільством). У висновках надано перспективи подальших розвідок у покращенні інформаційного механізму на рівні регіонів, міст та територіальних громад.

Ключові слова: інформаційний механізм, трансформація, регіон, євроінтеграція

Abstract

LukashukLiubovSerhiivnaGraduatestudentofthedepartmentofpublicmanagementandlaw, CommunalInstitutionofHigherEducation “DniproAcademyofContinuingEducation” ofDnipropetrovskRegionalCouncil

DIRECTIONS OF TRANSFORMATION OF THE UKRANIAN INFORMATION MECHANISM AT THE REGIONAL LEVEL

Keywords: informationmechanism, transformation, region, digitizationEuropeanintegration

Постановка проблеми

Цифрова трансформація на рівні регіонів має великий вплив на розвиток країни загалом та залишається пріоритетним напрямом державних ініціатив із побудови цифрової держави. В умовах військових дій забезпечення безперебійного, безпечного доступу громадян до цифрових послуг, а також розвитку регіональних громад на засадах цифровізації є першочерговим завданням держави. У процесі цифрової трансформації регіонів досягнуто низку цілей післявоєнного розвитку регіонів, серед яких: поширення спільних програм та проєктів з країнами- партнерами для забезпечення безперебійності, доступності, ефективності та безпеки надання державних послуг, створення регіональних планів розвитку, сфокусованих на регіональній специфіці та можливостях громад з подальшою державною інтеграцією рішень та дисемінацією кращих практик з метою подолання нерівномірного розвитку регіонів. Актуальним залишається розробка напрямів інформаційного механізму за умов євроінтеграційних перетворень та післявоєнної відбудови. Також, наявний регіональний потенціал стикається з низкою перешкод та бар'єрів, спричинених воєнними діями, що ставлять під загрозу національну безпеку та можливості подальшого розвитку, відбувається зміщення пріоритетних напрямів, посилення дефіциту кваліфікованих кадрів, дефіцит бюджетних коштів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато вітчизняних вчених працюють над розвитком механізмів публічного управління на рівні регіонів та громад: Антонова Л. [1], Гавриченко Д. [1], Жовнірчик Я. [2], Кропівницький В. [1], Орлова Н. [3-4], Прімуш Р. [1], які в своїх трудах визначили концептуальні засади державної політики на регіональному рівні, основних механізмів її реалізації. Але євроінтеграція додала потужний поштовх у трансформацію багатьох з публічних механізмів, зокрема інформаційного механізму на регіональному рівні, який потребує подальших досліджень та удосконалень.

Метою статті є визначення ефективних напрямів трансформацій інформаційного (цифрового) механізму на рівні регіонів та громад України в сучасних умовах євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу

Успішний процес цифровізації України забезпечує зворотній діалог влади і суспільства, розширяє можливості і сфери електронної комерції та відкриває стратегічні перспективи на євроінтеграційному напрямі. Довоєнний процес цифрової трансформації регіонів характеризувався відсутністю кваліфікованих спеціалістів та цифрових лідерів, наявністю бюрократії між органами місцевого самоврядування та центральними органами влади, а також поширенням успішного досвіду цифрового розвитку громад.

Під час воєнного стану в Україні у 2022 році діджиталізація сприяла стійкості держави, забезпечуючи безперебійне функціонування уряду, попри труднощі. Нині 95% усіх взаємодій із державою не потребують безпосереднього контакту громадян з чиновниками, процеси відбуваються автоматично. Серед нових сервісів, запроваджених Міністерством цифрової трансформації за 2022 рік, можна зазначити розробку проєктуєВорог, можливість реєстрації пошкодженого майна, виплати соціальних нарахувань безробітним та внутрішньо переміщеним особам, продаж військових облігацій, розробка цифрової іпотеки єОселя, а також розробка нових цифрових послуг та пошук партнерів для співробітництва в додатку Дія. Так, протягом 2022 року у застосунку Дія зареєстровано 6 мільйонів нових користувачів, розроблено 16 нових послуг та 3 цифрові документи у застосунку Дія, впроваджено 39 нових послуг на порталі та у застосунку Дія, направлено більше 300 тис. заяв про пошкоджене майно, оформлено 1,4 млн. заяв про соціальні виплати для внутрішньо переміщених осіб та безробітним. На порталі єВорог протягом 2022 року зареєструвалось 438 тис. користувачів. Направлено 24 тис. заяв через застосунокєОселя. Економіка України отримала 211 млн. грн. підтримки завдяки купівлі через цифровий контент 212 тис. облігацій. При цьому акцент Міністерства цифрової трансформації було спрямовано на побудову базової інтернет-інфраструктури для закладання основи подальшого цифрового розвитку.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну піддало ризику реформаційні процеси, серед яких опинилась і реформа місцевого самоврядування. Проте, попри складні умови дефіциту бюджету, зміщення фокусів уваги та нестачі кадрів, громади продовжують запускати процеси цифровізації на місцях. Дотримання громадами пріоритету на побудову цифрової держави стало важливим фактором забезпечення стійкості під час війни як на місцевому, так і на державному рівнях [5].

З 2019 року Міністерство цифрової трансформації України консолідує зусилля профільних міністерств, органів влади на місцях та громадськості щодо розвитку диджиталізації у громадах.

Міністерством цифрової трансформації запущено маркетплейс цифрових продуктів та рішень для громад. Маркетплейс втілений за підтримки Програми EGAP, що фінансується Швейцарією і реалізується Фондом Східна Європа. Маркетплейс - це каталог цифрових продуктів та рішень для громад, який дозволяє шукати цифрові рішення і обирати найоптимальніший варіант. Портал є майданчиком для співпраці регіональних команд цифрової трансформації, громад, бізнесу, громадських організацій та розробників рішень, що сприяють розвитку цифровізації країни.

Компанії-розробники зможуть розміщувати свої пропозиції програмного забезпечення, IT-продуктів та інструментів цифровізації. А команди цифрової трансформації та громади зможуть придбати на маркетплейсі рішення та втілювати їх для ефективної цифрової трансформації. Для компанії додавання цифрового продукту на сайт займає до 10 хвилин. На порталі є змога вказати послуги за галузями (наприклад, освіта, медицина, транспорт) та використати відповідні теги, є зручна система фільтрів. Реєстрація компанії на маркетплейсі - це можливість посилити репутацію бренду та розповісти всій країні про свої цифрові розробки [6].

Програма «Громада 4.0» допомагає лідерам цифрової трансформації сформувати концепції і запустити диджитал-проєкти, засновані на поточних потребах мешканців та органів влади громад. Програма передбачає висвітлення тем цифрової економіки, розвитку диджитал-навичок, розбудови цифрової інфраструктури в громадах, диджиталізацію публічних послуг, використання вже наявних технологій та розробку нових рішень задля посилення стійкості, оптимізації цифрових процесів і впровадження інновацій, які сприятимуть відновленню і відбудові країни. «Громада 4.0» є для українських громад одним з інструментів відновлення та економічного зростання у післявоєнний час [5].

Наразі в рамках проекту EU4DigitalUA починається розробка Єдиної державної електронної системи дозвільних документів e-Permit, яка цифровізує процедури ліцензування та надання дозволів, подання документів здобувачів ліцензії за допомогою електронних кабінетів. Також завершено розробку сайту «Підтримка paperless» (режим без паперів), покликаного швидко інформувати фізичних та юридичних осіб про цифрові державні сервіси.

Важливою є участь України в загальноєвропейській Програмі DigitalEurope, яка діятиме до 2027 р. і є частиною «цифрового безвізу» з ЄС. ЄС звільнив Україну від сплати внесків на період 2021-2022 рр. та надав знижку 95% на внески протягом 2023-2027 рр.

Єврокомісія схвалила перші робочі програми на період до 2023 р.: основна (1,38 млрд. євро); кібербезпека (269 млн. євро); забезпечення функціонування мережі Європейських центрів цифрових інновацій (329 млн. євро). Загалом на фінансування проектів за доступними для України напрямами передбачено 7,6 млрд. євро.

Міністерство цифрової трансформації спільно з європейськими партнерами опрацьовує можливість приєднання до Програми ConnectingEuropeFacility (CEF), яка має на меті інвестування 30 млрд. євро у транспортну (близько 23 млрд. євро), енергетичну (5 млрд. євро) та цифрову (2 млрд. євро) інфраструктури Європи на період 2021-2027 рр. У цифровому секторі програми відбувається розробка проектів щодо безпечних цифрових мереж з високою пропускною здатністю та системи 5G, оцифрування транспортних і енергетичних мереж.

В умовах воєнного стану цифрова трансформація необхідна для забезпечення функціонування інфраструктури, безперебійного доступу до освіти й навчання, надання медичних послуг, покращення кібербезпеки країни загалом та регіонів, територіальних громад зокрема.

При цьому регіональна цифрова трансформація спрямована передусім на забезпечення функціонування інфраструктури, безперебійність доступу до отримання освіти, надання медичних послуг, підвищення кібербезпеки, а також підтримку економічної системи країни.

З урахуванням вищезазначеного виділимо напрями трансформації інформаційного (цифрового) публічного механізму забезпечення регіонального розвитку в умовах євроінтеграції (табл.1).

Таблиця 1Напрями трансформації публічного інформаційного(цифрового) механізму забезпечення регіонального розвитку в умовах євроінтеграції

Для розвитку цифрової сфери реалізації регіональної політики в рамках стратегії регіонального розвитку необхідним є продовжити роботу над створенням національної системи обрахунку і подальшої цифровізації економічних процесів за участю уряду, бізнесу та представників громадянського суспільства. З цією метою доцільним є:

1. Забезпечити подальшу адаптацію законодавства у сфері цифровізації нормам і вимогам європейського цифрового ринку, насамперед щодо електронної ідентифікації та транзакцій, платіжних систем та електронних платежів, захисту прав інтелектуальної власності, кібербезпеки та захисту персональних даних.

2. З метою забезпечення фіксованим широкосмуговим доступом до Інтернету, максимального покриття території України якісним мобільним зв'язком рівня 4G затвердити Стратегію широкосмугового доступу до Інтернету.

3. Для нівелювання нерівності, подолання бар'єрів у цифровій освіті, підвищення рівня цифрової грамотності населення запровадити у процесі цифровізації пакет пропозицій оновленої політичної ініціативи ЄС - Плану дій цифрової освіти (2021-2027 рр.).

4. Поширити з урахуванням найкращих європейських практик, досвіду електронного уряду ЄС впровадження системи електронного уряду та удосконалювати його функціонування.

5. Створити необхідні умови для приєднання до Програми ConnectingEuropeFacility (CEF) за напрямом розвитку цифрової інфраструктури, що сприятиме отриманню фінансової підтримки вітчизняних проектів.

6. Забезпечити сумісність та технічну спроможність національних систем ідентифікації електронних підписів із європейською для спрощення отримання українцями е-послуг за кордоном, взаємного визнання електронних довірчих послуг, гарантування їх достовірності для інституцій та компаній в ЄС.

7. Сформувати законодавчо-правові умови для захисту даних споживачів та підвищення рівня безпеки згідно з вимогами і директивами ЄС.

8. Сприяти збільшенню інвестицій у сектор інформаційно- комунікаційних технологій шляхом стимулювання бізнесу до акумулювання інвестицій та оптимізації системи державного фінансування [7].

Головними завданнями трансформації інформаційного публічного механізму забезпечення регіонального розвитку у сфері цифрових комунікацій є: проведення реінжинірингу публічних послуг; удосконалення нормативно- правової бази, що регламентує механізм надання публічних послуг, та забезпечення їх впровадження через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія»; забезпечення електронної взаємодії між національними реєстрами, реєстрами органів місцевого самоврядування, а також іншими електронними інформаційними ресурсами із синхронною швидкістю передачі даних не менше 100 Мбіт/с з дотриманням вимог щодо кібербезпеки; забезпечення пріоритетного впровадження та розвиток системи електронного документообігу; впровадження та поширення в регіонах інтегрованої системи електронної ідентифікації «ID.GOV.UA»; забезпечення переведення пріоритетних публічних послуг, у тому числі відкритих даних та інструментів електронної демократії, в електронну форму; створення програмного забезпечення для доступу осіб з порушенням зору до україномовної текстової інформації на моніторі комп'ютера або дисплеї мобільного телефону (на основі [7]).

У сфері цифрової інфраструктури серед головних напрямів трансформації інформаційного публічного механізму забезпечення можна виділити: створити умови для ринкової конкуренції між провайдерами; підключення до широкосмугового Інтернету із швидкістю від 100 Мбіт/с 100% соціальних закладів та державних установ до грудня 2023 року; запровадити у регіонах з низьким рівнем покриттям мобільним зв'язком та Інтернетом механізми зменшення витрат операторів; сприяти операторам в оформленні дозволів на розміщення телекомунікаційного обладнання, прокладення мереж, відведення земельних ділянок для розміщення радіовеж, тощо.

Цифрова трансформація громад - є одним із пріоритетних напрямків швейцарсько-української Програми EGAP. Дослідження, здійснене Міністерством цифрової трансформації за підтримки Інституту Маліка (Швейцарія) показало три проблеми, які стоять на шляху цифровізації громад в Україні: людський фактор - відсутність спеціалістів на місцях, які вміють та мають можливість працювати в цифровій трансформації. Для пошуку цифрових лідерів у громадах Міністерство співпрацює з громадською організацією «Lift: Digital», яка повністю сфокусувалася на пошуку цифрових трансформаторів у регіонах. «Lift: Digital» відкриває можливості для проєктних менеджерів, менеджерів із комунікацій, менеджерів із розвитку, аналітиків, графічних дизайнерів, мережевих адміністраторів та інших фахівців. Проєкт допомагатиме людям, які хочуть знайти роботу у сфері цифрових трансформацій, пропонуючи їм посади;

забюрократизована комунікація між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Відповідно її вирішення полягає у спрощенні процесів або взагалі у відмові від тих із них, які виявляться необов'язковими. За підтримки Програми «U-LEAD з Європою» зараз Міністерство цифрової трансформації досліджує потреби в цифровізації у 125 громадах. Це допоможе краще зрозуміти стан справ на місцях;

комунікація успішних кейсів - досвід проєкту «DigitalCherkasy». За чотири місяці діяльності проєктний офіс «DigitalCherkasy» був залучений до розробок стратегії цифрової трансформації області, концепції цифрової грамотності області та міста, а також до низки пілотних проєктів (підключення безоплатного швидкісного Wi-Fi в лікарнях, впровадження телемедицини, віртуальні тури найбільш популярними туристичними місцями спільно з Google). У навчальному напрямку завдяки цифровим технологіям у Черкасах реалізується проєкт безпечної школи для дітей з особливими потребами. На фінальному етапі знаходиться погодження концепту проєкту «Smart вулиці».

Громада повинна мати змогу використовувати цифрові технології, які стосуються стандартів, безпеки, технічних та технологічних можливостей. Використання цифрових інструментів для якісної взаємодії органів влади з мешканцями підвищує прозорість процесів управління та довіру до влади. Саме тому спільно з громадами впроваджуються шаблонні проєкти (мобільні валізки для центрів надання адміністративних послуг, система IVR, електронні щоденники та журнали, Центри активності та інструменти е-демократії). Таким чином, громада отримує повний комплекс: необхідну нормативну базу, інформаційну кампанію та власне покроковий механізм впровадження та подальшого використання цього сервісу.

Загалом можна виділити 6 напрямків для цифровізації громад: розвиток швидкісного інтернету, розвиток ЦНАП, Paperless (електронний документообіг), Цифрова освіта, створення візитівки області та надання е-послуг [8].

Висновки

Процеси цифровізації тривають, інтеграція України до єдиного цифрового ринку з ЄС є логічним продовженням державних реформ, які країна активно впроваджує останніми роками в рамках Угоди про асоціацію. Завдяки інтенсифікації співробітництва з ЄС Україні вдалося розширити доступ до online-ринків та е-послуг країн Європи, усунувши адміністративні бар'єри, розвинувши електронне врядування. Водночас, актуальним є забезпечення технічної спроможності та сумісності цифрових систем, покращення доступу громадян до високошвидкісного Інтернету, отримання якісних online-послуг та покращення цифрових навичок.

Головними завданнями в напрямку посилення спроможності регіонів та міст залишаються механізми забезпечення прозорості та ефективності місцевої влади. Фокус публічних інформаційних механізмів полягає у створенні та оновленні сервісів, що найбільше сприяють адаптації населення до викликів війни, у створенні додаткових сервісів та інформаційних сторінок для внутрішньо переміщених осіб, у забезпеченні розвитку платформ та офіційних порталів органів, порталів відкритих даних місцевого самоврядування та геопорталів.

Література

1. Antonova L., Havrychenko D., Primush R., Kropyvnytskyi V., Tohobytska V. ModernAspectsof SMART-Managem entoftheRegionintheContextoftheDevelopmentofPublicAdministration. IJCSNS.InternationalJournalofComputerScienceandNetworkSecurity. 2022. Vol. 22. №5, pp. 469-474.

2. Антонова Л.В., Жовнірчик Я.Ф Роль інституту префекта та префектур у забезпеченні спроможності територіальних громад в Україні. Публічне управління та регіональний розвиток. 2021. Вип.1. С. 190-215.

3. Орлова Н. Державна регіональна політики України в умовах реформування. Проблеми та перспективи розвитку державного управління в умовах реформування: [колективна монографія] / Заг. ред. Чечель А.О., Хлобистов Є.В. - Бельско-Бяла (Польща): Вища школа економіки та гуманітаристики, 2017. - 493 с. (розділ 3.1).

4. Орлова Н.С. Реалізація механізмів публічного управління на рівні регіонів та територіальних громад в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2023. №4. https://www.nayka.com.ua/index.php/dy/article/view/1394/1404

5. Час диджитальних змін: нова можливість для цифровізації українських громад. https://decentralization.gov.ua/en/news/16062

6. Маркетплейс цифрових рішень для громад від Мінцифри - як бізнес може додати свої розробки. https://thedigital.gov.ua/news/marketpleys-tsifrovikh-rishen-dlya-gromad-vid- mintsifri-yak-biznes-mozhe-dodati-svoi-rozrobki

7. Україна на шляху до ЄС: реалії і перспективи. https://razumkov.org.ua/images/ j ournal/NSD 187- 188_2022_ukr_full.pdf

8. Між безпекою та прозорістю: дослідження роботи міських рад під час війни. https://ti-ukraine.org/news/mizh-bezpekoyu-ta-prozoristyu-doslidzhennya-roboty-miskyh-rad-pid- chas-vijny/

References

1. Antonova, L., Havrychenko, D., Primush, R., Kropyvnytskyi, V., &Tohobytska, V. (2022). ModernAspectsof SMART-Management oftheRegionintheContextoftheDevelopmentofPublicAdministration. IJCSNS.InternationalJournalofComputerScienceandNetworkSecurity, 22(5), 469-474 [inEnglish].

2. Antonova, L.V., Zhovnirchyk, Ya.F (2021). Rolinstytutuprefektataprefektur u zabezpechennispromozhnostiterytorialnykhhromad v Ukraini [Theroleoftheprefect'sinstituteandprefecturesinensuringthecapacityofterritorialcommunitiesinUkraine]. Publichneupravlinniatarehionalnyirozvytok - Publicadministrationandregionaldevelopment, 1, 190-215 [inUkrainian].

3. Orlova, N. (2017). DerzhavnarehionalnapolitykyUkrainy v umovakhreformuvannia [StateregionalpoliciesofUkraineintheconditionsofreform]. Problemytaperspektyvyrozvytkuderzhavnohoupravlinnia v umovakhreformuvannia - Problemsandprospectsforthedevelopmentofpublicadministrationintheconditionsofreform (rozdil 3.1). Belsko-Biala: Vyshchashkolaekonomikytahumanitarystyky [inUkrainian].

4. Orlova, N.S. (2023). Realizatsiiamekhanizmivpublichnohoupravlinnianarivnirehionivtaterytorialnykhhromad v Ukraini [ImplementationofpublicmanagementmechanismsatthelevelofregionsandterritorialcommunitiesinUkraine]. Derzhavneupravlinnia: udoskonalenniatarozvytok - Publicadministration: improvementanddevelopment, 4. Retrievedfrom https://www.nayka.com.ua/index.php/dy/article/view/1394/1404 [inUkrainian].

5. Chasdydzhytalnykhzmin: novamozhlyvistdliatsyfrovizatsiiukrainskykhhromad [Thetimeofdigitalchanges: a newopportunityfordigitalizationofUkrainiancommunities]. decentralization.gov.ua.Retrievedfrom https://decentralization.gov.ua/en/news/16062 [inUkrainian].

6. MarketpleistsyfrovykhrishendliahromadvidMintsyfry - yakbiznesmozhedodatysvoirozrobky [Marketplace ofdigitalsolutionsforcommunitiesfromtheMinistryofDigital - howbusinessescanaddtheirdevelopments]. thedigital.gov.ua.Retrievedfrom https://thedigital.gov.ua/ news/marketpleys-tsifrovikh-rishen-dlya-gromad-vid-mintsifri-yak-biznes-mozhe-dodati-svoi- rozrobki [inUkrainian].

7. UkrainanashliakhudoYeS: realii i perspektyvy [Ukraineonthewaytothe EU: realitiesandprospects]. razumkov.org.ua.Retrievedfrom https://razumkov.org.ua/images/journal/NSD187- 188_2022_ukr_full.pdf [inUkrainian].

8. Mizhbezpekoiutaprozoristiu: doslidzhenniarobotymiskykhradpidchasviiny [Betweensecurityandtransparency: a studyoftheworkofcitycouncilsduringthewar]. ti-ukraine.org. Retrievedfrom https://ti-ukraine.org/news/mizh-bezpekoyu-ta-prozoristyu-doslidzhennya-roboty- miskyh-rad-pid-chas-vijny/ [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru