Запобігання рейдерським діям, спрямованим на незаконне заволодіння земельними активами агровиробників

Размещено на http://allbest.ru

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Запобігання рейдерським діям, спрямованим на незаконне заволодіння земельними активами агровиробників

Старжинський Віталій Васильович аспірант 1 курсу

факультету соціології і права

Анотація

Забезпечення гарантії захисту активів, як майна так і прав на майно, є складовою сильної економіки, побудувати яку прагне Україна. Протягом усього періоду незалежності в Україні постійно вдосконалювалось законодавство щодо захисту активів, зокрема з метою побудови більш привабливого інвестиційного середовища у сфері сільськогосподарського виробництва.

Врахування особливостей економіки нашої держави та ролі в ній виробників сільськогосподарської продукції дає підстави для висновку, що агровиробництво є однією з основних галузей економіки.

Відзначається, що до особливостей розвитку даної галузі для отримання належного результату відноситься необхідність використання великого земельного ресурсу. При цьому звернено увагу на певний парадокс, який полягає в тому, що більший за обсягом сільськогосподарський виробник є більш вразливим до вчинення відносно нього рейдерських дій, що, зокрема, викликано фактором складності управління та контролю за виробничими потужностями.

З огляду на високу питому вагу рейдерських посягань щодо сільськогосподарських виробників висвітлено проблему запобігання вчиненню рейдерських дій в аграрному секторі України. З метою протидії рейдерству, спрямованому на незаконне заволодіння земельними активами агровиробників, запропоновано уточнення кримінально-правового поняття рейдерства та надано класифікацію його видів.

Здійснено аналіз чинного законодавства, що регулює захист майнових активів суб'єктів господарювання, в тому числі виробників сільськогосподарської продукції, та запропоновані розроблені пропозиції, спрямовані на подальше вдосконалення захисту майнових активів аграріїв та запобігання рейдерським діям.

Окрему увагу у даній статті приділено використанню можливостей інформаційних та цифрових технологій для запобігання реидерським діям, спрямованим на незаконне заволодіння земельними активами виробників сільськогосподарської продукції. В дослідженні проаналізовано актуальні проблеми антирейдерського законодавства та наведено пропозиції щодо вирішення вказаних проблем.

Ключові слова: агровиробники, земельні активи, незаконнезаволодіння активами, рейдерство, інформаційні технології.

Abstract

Preventing raider attacks aimed at illegally seizing the land assets of agricultural producers

Starzhynskyi Vitalii Vasyliovych 1st year PhD student, Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute",

Ensuring the protection of assets, both property and rights to property, is part of the strong economy that Ukraine is striving to build. Throughout the period of independence, Ukraine has continued to improve its asset protection legislation, particularly with a view to creating a more attractive investment environment in the agricultural sector.

Taking into account the peculiarities of the economy of our country and the role of agricultural producers in it, the author concludes that agricultural production is one of the most important sectors of the economy. It is noted that one of the peculiarities of the development of this industry is the need to use a large land resource in order to achieve an adequate result. At the same time, the author draws attention to a certain paradox, i.e. that a larger agricultural producer is more vulnerable to raider attacks, which is mainly caused by the complexity of management and control of production facilities.

In view of the high rate of raids on agricultural producers, the article highlights the problem of preventing raids in the agricultural sector of Ukraine. With a view to countering raids aimed at illegal seizure of agricultural producers' land assets, the author proposes to clarify the criminal law concept of raid and provides a classification of its types.

The author analyses the current legislation regulating the protection of property of business entities, including agricultural producers, and offers elaborate proposals aimed at further improving the protection of property of farmers and preventing raider attacks.

Special attention is given to the use of information and digital technologies to prevent raider attacks aimed at the illegal seizure of land assets of agricultural producers. The study analyses the current problems of antiraider legislation and proposes solutions to these problems.

Keywords: agricultural producers, landed property, unlawful seizure of property, raid, information technology.

Вступ

Постановка проблеми. Сільськогосподарська діяльність в Україні відноситься до стратегічних напрямків економіки, що підтверджується обсягом іноземної валюти, яка надходить у нашу державу від експорту сільськогосподарської продукції та розміру надходжень в якості податків та зборів до державного бюджету в результаті ведення даної діяльності. У зв'язку з цим питання аграрного рейдерства залишається досить актуальним. Зокрема, аналіз обвинувальних вироків за період з 2013 по 2023 роки за статтею 206-2 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, показує, що за вказаний період 55,0 % з усіх вироків, винесених за даною статтею, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції, що додатково підтверджує актуальність досліджуваної теми.

Проте аналіз обсягів та наслідків рейдерської діяльності в Україні за оцінкою фахівців показує, що у країні створено і активно функціонує майже п'ятдесят рейдерських груп, які включають не тільки так звані «бойові групи», а й досвідчених юристів і фахівців. У середньому кількість рейдерських захоплень об'єктів різних сфер економіки складає 3 000, ефективність яких досягла 90 %, втрати визначаються на рівні 3 млрд дол. при нормі прибутку рейдера 1000 % [4], а відтак протидія цим кримінальним правопорушенням залишається неефективною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання незаконного заволодіння активами, в тому числі земельними, досліджували в своїх роботах такі вчені, як Б. Грек, Є. Калмикова, О. Дудоров, І. Федулова, Р. Мовчан, Ю. Берлач, К. Мамонова, В. Нестеренко, Р. Панасенко, Ю. Погорєлов та інші.

Зокрема кримінально-правові дослідження заволодіння майном суб'єктів господарювання, в тому числі агровиробників, а також підстави криміналізації незаконного заволодіння активами досліджували Б. Грек [10, с. 40-46] та Р. Панасенко [11, с. 160-166]. Проблемні питання кваліфікації вказаних діянь вивчали Є. В. Калмикова [12, с. 14-15], О. О. Дудоров та Р. О. Мовчан [47, с. 215-263]. Крім того, окрему увагу даній темі приділила І. Федулова в рамках свого дисертаційного дослідження, присвяченого кримінально-правовій відповідальності за протиправне заволодіння майном суб'єкта господарювання.

Мета статті. Аналіз проблематики незаконного заволодіння земельними активами виробників сільськогосподарської продукції, співвідношення його з поняттям рейдерства та розробка заходів протидії незаконному заволодінню земельних активів.

Виклад основного матеріалу

Чинне законодавство України не містить визначення рейдерства та безпосередньо не виділяє його в окремий склад кримінального правопорушення. Найчастіше на практиці дії рейдерського характеру кваліфікуються як діяння, передбачені наступними статтями Кримінального кодексу України (далі - КК України): стаття 205-1

Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців; стаття 206 Протидія законній господарській діяльності; стаття 206-2 Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації [1].

Відтак, з урахуванням відсутності визначення рейдерства на законодавчому рівні, варто звернути увагу, що в проєкті нового Кримінального кодексу України пропонується окрема норма:

«Стаття 6.4.7. Встановлення контролю над суб'єктом господарювання (рейдерство). рейдерський земельний сільськогосподарський

Особа, яка встановила незаконний контроль над суб'єктом господарювання - юридичною особою шляхом використання завідомо фіктивних юридичних інструментів, а саме:

1) заблокувала чи обмежила фактичний доступ до голосування акціонера, учасника, члена виконавчого чи іншого органу суб'єкта господарювання,

2) спотворила рішення такого органу,

3) порушила чи обмежила переважне право на придбання цінних паперів цього суб'єкта господарювання, - вчинила злочин 1 ступеня» [14].

Відтак, з наведеного вище визначення вбачається, що автори проєкту Кримінального кодексу України при визначенні рейдерства застосовують, так званий, «корпоративний підхід», який вимагає окремого теоретичного розгляду.

Так, на думку А. Єфіменка рейдерство - це вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо) [5].

Схоже визначення рейдерства пропонує Д. Зеркалов та характеризує його як процес захоплення власності фірми або перехоплення оперативного управління за допомогою спеціально створеного та розіграного бізнес-конфлікту [7, с. 21].

Б. Андрушків, Ю. Вовк, П. Дудкін характеризують рейдерство як незаконне заволодіння майном і використання його у власних інтересах [9, с. 131-132].

Водночас, Ю. Погорєлов та Ю. Лещенко характеризують рейдерство з позиції незаконного захоплення підприємства з метою заволодіння його активами та з використанням незаконних методів і засобів (кримінальне рейдерство) або недружнє чи вороже поглинання підприємства з використанням законних (правових) засобів із тією самою метою [6, с. 210].

Цікаве визначення рейдерства пропонує В. Нестеренко, визначаючи його як діяльність, мета якої - поглинання іншої компанії за допомогою псевдолегітимних методів та технологій, що створюють враження уявної законності дій [8, с. 5].

Проаналізувавши висвітлені вище наукові позиції, можна зробити висновок, що з урахуванням положень статті 206-2 КК України рейдерство за предметом посягання можна умовно поділити на два види:

- корпоративне рейдерство (метою є захоплення управління компанією та як наслідок усіх активів компанії);

- майнове рейдерство (метою є захоплення всього або частини рухомого та/або нерухомого майна).

З урахуванням того, що захоплення земельних активів сільськогосподарських виробників жодним чином не передбачає контролю над корпоративними правами, воно повинно відноситись до майнового рейдерства.

12 травня 2022 року прийнято Закон України № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» та 03 травня 2023 року - Закон України № 3103-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав», якими внесено суттєвий ряд змін до чинного законодавства в частині майнової протидії рейдерству, зокрема:

• визначення додаткової підстави для закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме після даних змін закриття розділу можливе також на підставі рішення суду, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, а також за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації прав Міністерством юстиції України;

• не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

• припинення застосування принципу екстериторіальності при вчиненні реєстраційних дій щодо нерухомим майном, юридичною особою, фізичною особою - підприємцем, громадським об'єднанням виключно в межах області, міст Києва й Севастополя та Автономної Республіки Крим;

• скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації має бути підписана скаржником або його представником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» [2];

* проведення реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомого майна зупиняється на підставі:

1) судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили;

2) заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.

Також відбулись зміни щодо підстав відмови в прийнятті заяви власника об'єкта нерухомого майна, а саме заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій не приймається у разі:

1) невстановлення особи заявника;

2) невстановлення належності об'єкта нерухомого майна заявнику на праві власності;

3) якщо не сплив п'ятиденний строк, передбачений частиною п'ятою статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV.

Також додано ряд інших особливостей, що стосуються внесення відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Проаналізувавши зміни, внесені в чинне законодавство, які описані вище, вважаємо за необхідне їх доопрацювання та пропонуємо додати такі положення.

Необхідність інформування в режимі реального часу уповноважену особу та/або засновників юридичної особи про будь-які зміни щодо обсягу майна або його обтяжень у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відзначимо, що схожа ідея була впроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, та стосувалась виключно корпоративних прав та реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте полягала в інформуванні в режимі реального часу засновників (учасників) юридичних осіб, керівника юридичної особи засобами телекомунікаційного зв'язку (за наявності в Єдиному державному реєстрі інформації про здійснення зв'язку з такими особами) про факт подання (прийому) документів для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи та про факт проведення реєстраційних дій з повідомленням відповідних актуальних відомостей з Єдиного державного реєстру.

Забезпечення створення механізму блокування/зупинки всіх реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стосуються майна сільгоспвиробника, в тому числі майнових прав на користування земельними ділянками.

При цьому пропонується провести добровільну ідентифікацію кожного зацікавленого в такій послузі суб'єкта господарювання та надати повноваження самостійно через особистий кабінет користувача в Державному реєстрі прав на нерухоме майно встановлювати блокування всіх реєстраційних дій щодо майна в режимі реального часу на розумний строк. Така опція дозволить суб'єкту господарювання протягом короткого проміжку часу заблокувати будь-які реєстраційні дії щодо його нерухомого майна, що, як наслідок, зупинить активну фазу рейдерського захоплення земельних активів компанії.

Здійснити запровадження додаткової анонімної перевірки комплексу документів, що є підставою для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно. В рамках цього пункту пропонується розробити дворівневу систему реєстрації, у якій першим рівнем є державний реєстратор, який фізично приймає комплекс документів, що є підставою для державної реєстрації, а другий реєстратор фактично обирається програмою і є деперсоніфікованим та підтверджує законність реєстраційної дії. Також важливим елементом є надання другому реєстратору повноважень щодо вмотивованого зупинення та/або відмови у вчиненні реєстраційної дії у випадку неналежного оформлення документації, яка є підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Передбачити обмеження доступу до професії державного реєстратора та підвищення рівня відповідальності за порушення законодавства в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Станом на сьогодні в Україні реєстраційні дії щодо прав на нерухоме майно можуть вчиняти державні реєстратори та нотаріуси, які фактично за своїми повноваженнями є ідентичними. Водночас, прирівнюючи ці категорії законодавець встановлює досить відмінні вимоги та рівень до діяльності державних реєстраторів та нотаріусів. Пропонується збільшити вимоги до осіб, які мають намір стати державним реєстратором, та додати наступні вимоги: досвід роботи в сфері права не менше двох років, з яких один рік - помічником нотаріуса та/або в органі державної реєстрації.

Ускладнити процедуру розірвання договорів оренди та інших договорів, за якими переходить право користування земельною ділянкою на користь сільгоспвиробника. Пропонується додати до чинного законодавства обмеження, за яким договори оренди земельної ділянки та інші договори, за якими переходить право користування земельною ділянкою, можуть бути розірвані виключно за наявності згоди вищого органу управління юридичної особи, загальних зборів. Логічною в даному випадку вбачається також вимога про статичність складу вищого органу управління юридичної особи, а саме такий протокол/рішення може надати виключно вищий орган управління юридичної особи за умови відсутності змін щодо складу учасників протягом останніх 30 календарних днів. Дані дії дозволять уникнути випадків, коли за допомогою підроблених документів було отримано контроль над управлінням юридичною особою та протягом доби передано всі права користування земельними активами третій особі.

Висновки

Отже, чинне законодавство України вимагає вдосконалення в питанні захисту майнових активів суб'єктів господарювання, в тому числі виробників сільськогосподарської продукції, та потребує низки доопрацювань та змін. Проаналізувавши наукові підходи до терміну рейдерство, вважаємо за доцільне визначати рейдерство як протиправне заволодіння будь-яким майном підприємства, установи, організації, у тому числі корпоративними правами (частками, акціями, паями) їх учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та/або перешкоджання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі їх учасникам, акціонерам, членам в реалізації своїх корпоративних прав та прав щодо розпорядження своїм майном з метою подальшого заволодіння ним.

Також підсумовуючи, пропонуємо наступні зміни до чинного законодавства, а саме: 1. Запровадити механізм інформування в режимі реального часу уповноважену особу та/або засновників юридичної особи про будь-які зміни щодо обсягу майна або його обтяжень у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. 2.Надання повноваження суб'єктам господарювання самостійно через особистий кабінет користувача в Державному реєстрі прав на нерухоме майно встановлювати блокування всіх реєстраційних дій щодо майна в режимі реального часу на розумний строк. 3. Передбачити обмеження доступу до професії державного реєстратора та підвищення рівня відповідальності за порушення законодавства в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. 4. Ускладнення процедури розірвання договорів користування земельними ділянками.

Література

1. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05 квітня 2001 р. №2341-ІІІ станом на 14.08.2023 р. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#n1389 (дата звернення: 14.08.2023).

2. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав: Закон України від 03 травня 2023 р. №2 3103-IX станом на 14.08.2023 р. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 3103-20#Text (дата звернення: 14.08.2023).

3. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству від 12 травня 2022 р. № 2255-IX станом на 14.08.2023 р. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3103-20#Text (дата звернення: 14.08.2023).

4. Основні передумови та шляхи подолання рейдерства в Україні URL: http://old.niss.gov.ua/monitor/juli/1.htm.

5. Єфіменко А. Рейдерство або ринок контролю. журнал. 2008. № 11. С. 116-122.

6. Погорєлов Ю. С., Лещенко Ю. В. Типізація рейдерства та методи боротьби з ним. Економіка. Менеджмент. Підприємництво. 2012. № 24 (І). С. 208-214.

7. Зеркалов Д. В. Антирейдер : пособие. Киев : Дакор; КНТ; Основа, 2007. 224 с.

8. Нестеренко В. Ю. Управління ризиком рейдерського захоплення на прикладі автотранспортних підприємств : автореф. дис.…канд. екон. наук : 08.00.04. Київ, 2010. 19 с.

9. Економічна та майнова безпека підприємства і підприємництва. Антирейдерство / Б. М. Андрушків та ін. Тернопіль : Тернограф, 2008. 424 с.

10. Грек Б. М. Про кримінальну відповідальність за рейдерство. Вісник Національної академії прокуратури України. 2009. № 3. С. 40-46.

11. Панасенко Р. А. Загальна характеристика кримінологічної детермінації незаконних захоплень підприємств в Україні. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2014. Вип. 2. С. 160-166.

12. Калмикова Є. В., Калмиков Д. О. Лікарський засіб від хвороби суспільства чи плацебо: встановлення кримінальної відповідальності за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації. Юридичний вісник України. 2014. №2 14. С. 14--15.

13. Дудоров О. О, Мовчан Р. О. Законодавство України про кримінальну відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності - час визначитися зі стратегією розвитку. Вісник Асоціації кримінального права України. 2015. № 2 (5). С. 215-263.

14. Текст проєкту нового Кримінального кодексу України: URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf (дата звернення: 14.08.2023).

References

1. Kryminalnyi kodeks Ukrainy: zakon Ukrainy № 2341-III vid 5 kvitnia 2001 r. [Criminal code of Ukraine: Law of Ukraine № 2341-III adopted on April 5, 2001] (n.d.). zakon.rada.go-v.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1389 [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy “Pro vnesennya zmin do deyakykh zakoniv Ukrayiny shchodo zabezpechennya neporushnosti maynovykh prav” Јє vid 3 travnya 2023 r., № 3103-IX [Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning Ensuring the Inviolability of Property Rights” from May 3, 2023, № 3103-IX]. (n.d.). zakon.rada.go^v.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3103-20#Text [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy “Pro vnesennya zmin do deyakykh zakoniv Ukrayiny shchodo udoskonalennya mekhanizmu protydiyi rederstvu”Јє vid 12 travnya 2022 r. № 2255-IX [Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning Improvement of the Mechanism for Counteracting Raiding” from May 12, 2022, № 2255-IX ]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3103-20#Text [in Ukrainian].

4. Osnovni peredumovy ta shlyakhy podolannya reyderstva v Ukrayini [Main preconditions and ways to overcome raiding in Ukraine] Retrieved from http://old.niss.gov.Ua/monitor/juli/1.htm [in Ukrainian].

5. Yefimenko A. (2008). Reyderstvo abo rynok kontrolyu [Raiding or control market] Yurydychnyy zhurnal - Legal Journal № 11, 116-122. [in Ukrainian].

6. Pohoryelov YU. S., Leshchenko YU. V. (2012). Typizatsiya reyderstva ta metody borot'by z nym [Typification of raiding and methods of combating it]. Ekonomika. Menedzhment. Pidpryyemnytstvo - Economics. Management. Entrepreneurship № 24 (I), 208-214. [in Ukrainian].

7. Zerkalov D. V. (2007) Antyreyder [Anti-raider]. Posobye - Guide, Kyiv: Dakor; KNT; Osnova, 224.

8. Nesterenko V. YU. (2010). Upravlinnya ryzykom reyders'koho zakhoplennya na prykladi avtotransportnykh pidpryyemstv [Managing the Risk of Raider Seizure on the Example of Motor Transport Companies]. Avtoref. dys. kand. ekon. nauk - D. in Economics: 08.00.04. Kyiv, 19. [in Ukrainian].

9. Ekonomichna ta maynova bezpeka pidpryyemstva i pidpryyemnytstva. Antyreyderstvo [Economic and property security of the enterprise and entrepreneurship. Anti-raiding] B. M. Andrushkiv and in.Ternopil' (2008) : Ternohraf, 424. [in Ukrainian].

10. Hrek B. M. (2009). Pro kryminal'nu vidpovidal'nist' za reyderstvo [On criminal liability for raiding]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi prokuratury Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Public Prosecution of Ukraine № 3, 40-46. [in Ukrainian].

11. Panasenko R. A. (2014). Zahal'na kharakterystyka kryminolohichnoyi determinatsiyi nezakonnykh zakhoplen' pidpryyemstv v Ukrayini [General characteristics of criminological determination of illegal takeovers of enterprises in Ukraine]. Visnyk Luhans'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni Didorenka - Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs named after Didorenko № 2, 160-166. [in Ukrainian].

12. Kalmykova YE. V., Kalmykov D. O. (2014). Liky vid khvoroby suspil'stva chibo: vstanovlennya kryminal'noyi vidpovidal'nosti za nezakonne zavolodinnya maynom pidpryyemstva, ustanovy, orhanizatsiyi [A cure for the disease of chibo society: the establishment of criminal liability for the illegal seizure of property of an enterprise, institution or organisation]. Yurydychnyy visnyk Ukrayiny - The Legal Bulletin of Ukraine № 14, 14-15. [in Ukrainian].

13. Dudorov O. O, Movchan R. O. (2015). Zakonodavstvo Ukrayiny pro kryminal'nu vidpovidal'nist' za zlochyny u sferi hospodars'koyi diyal'nosti - chas zminy zi stratehiyeyu rozvytku. [Legislation of Ukraine on criminal liability for crimes in the field of economic activity - time to determine the development strategy]. Visnyk Asotsiatsiyi kryminal'noho prava Ukrayiny - Bulletin of the Ukrainian Criminal Law Association № 2 (5). C. 215263. [in Ukrainian].

14. Tekst proektu novoho Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny [Text of the draft new Criminal Code of Ukraine]. Retrieved from https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/ 05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru