Нормативні та методичні питання державного фінансового контролю в Україні та норми сучасного фінансового контролю держав ЄС, що мають бути імплементовані в національне законодавство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормативні та методичні питання державного фінансового контролю в Україні та норми сучасного фінансового контролю держав ЄС, що мають бути імплементовані в національне законодавство

Р.В. Романчук, аспірант, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського; Ю.О. Литвин, д. держ. упр., директор, Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс»

Визначено, що необхідний документ, який комплексно і системно буде вирішувати основні питання державного фінансового контролю, правове забезпечення якого у чинних нормативно-правових актах відсутнє чи розроблено лише частково. Без такого документа правова база фінансових та господарських відносин у державі завжди буде неповною. Негативні наслідки такої неповноти цілком очевидні. Більше того, навіть відсутність правового визначення поняття державного фінансового контролю негативно позначається на його організації. Відсутність дієвої нормативно-правової бази з контролю, крім іншого, сприяє виникненню кадрових проблем, а кадровий чинник - найважливіший задля забезпечення ефективності державного фінансового контролю.

Ключові слова: державний фінансовий контроль, методичні питання, національне законодавство, нормативна база.

Normative and methodical issues of state financial control in Ukraine and the norms of modern financial control of EU states, which should be implemented in national legislation

R. Romanchuk, Postgraduate student, V.I. Vernadsky Taurida National University; Yu. Lytvyn, Doctor of Sciences in Public Administration, Director, Ukrainian state scientific research institute “Resurs”

It has been established that the existing regulatory framework of state financial control does not correspond to the scale and depth of the state's financial flow management processes in the conditions of a market economy, is characterized by discontinuity and lack of systematicity, and has fundamental flaws and oversights. At the same time, the dependence of the effectiveness of control procedures on the quality of the relevant regulatory and legal support is more clearly evident today than ever before. The problem of legal unsettlement of state financial control highlights a number of reasons that determine it: vagueness of wording, which leads to incorrect interpretation of legal norms related to state financial control; inconsistency of normative legal acts; lack of acts, the adoption of which is dictated by the practice itself (in addition, the existing and rather cumbersome base is becoming increasingly obsolete).

At the same time, it should be noted that in recent years, the legal basis of state financial control has expanded somewhat, some of its aspects are covered by the budget, tax, customs codes, legislative acts on control bodies, etc. At the same time, it should be recognized that some issues have been given a very broad meaning, while others, on the contrary, have not received adequate treatment. It is also possible to point out certain inaccuracies in the wording relating to state financial control. But despite all the shortcomings, the current legal framework actually provides legislative consolidation of the foundations of state financial control in a broad sense (that is, without touching individual structures, individual specific issues) in modern conditions. It was determined that a document is needed that will comprehensively and systematically solve the main issues of state financial control, the legal support of which is absent or only partially developed in the current regulatory legal acts. Without such a document, the legal basis of financial and economic relations in the state will always be incomplete. The negative consequences of such incompleteness are quite obvious.

Moreover, even the absence of a legal definition of the concept of state financial control negatively affects its organization. The absence of an effective regulatory and legal framework for control, among other things, contributes to the emergence of personnel problems, and the personnel factor is the most important for ensuring the effectiveness of state financial control. A system of normative legal acts of state financial control has been developed under the conditions of implementation into national legislation of the norms of modern financial control of EU states by levels, namely: level 1 (laws, regulations, orders, orders, resolutions on issues of state financial control); Level 2 (professional standards (rules) and ethical code of state financial control); Level 3 (explanations to acts of the 1st and 2nd levels, instructions, methodological recommendations regarding their practical application in specific spheres of activity or types of organizations, etc.); Level 4 (internal documents (regulations) of state financial control bodies).

Keywords: state financial control, methodological issues, national legislation, regulatory framework.

Постановка проблеми

В Україні згідно ст. 26 Бюджетного Кодексу України визначені основні напрями здійснення державного фінансового контролю [1]. Закон України «Про рахункову палату України» визначає її вищим органом фінансового контролю в Україні [2]. Конституцією України на Рахункову палату покладені повноваження провадження заходів зовнішнього державного фінансового контролю. Рахункова палата використовує з метою проведення державного фінансового контроля такі правила та рекомендації: Правила професійної етики посадових осіб Рахункової палати, затверджені рішенням Рахункової палати від 10.11.2015р., № 8 - 6 [3]; Рекомендації з управління і контролю якості контрольних заходів, що проводяться Рахунковою палатою, затверджені рішенням Рахункової палати від 10.11.2015р., № 8 - 5 [4]; Методичні рекомендації з проведення Рахунковою палатою фінансового аудиту, затверджені рішенням Рахункової палати від 22.09.2015р., № 5-5 [5].

Актуальним питанням залишається дослідження нормативних та методичних питань державного фінансового контролю в Україні та норм сучасного фінансового контролю держав ЄС, що мають бути імплементовані в національне законодавство.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед найсерйозніших досліджень, які висвітлюють різні аспекти організації та здійснення державного фінансового контролю, слід зазначити праці Л.В. Діканя, О.В. Кожушко, Ю.О. Лядової, Л.О. Міронової, О.В. Моїсеєнко, В.Ф. Піхоцького та ін. Разом з тим вивчення літератури показало, що питанням дослідження нормативних та методичних питань державного фінансового контролю в Україні та норм сучасного фінансового контролю держав ЄС, що мають бути імплементовані в національне законодавство, присвячено лише незначну кількість досліджень.

Мета дослідження. Метою проведеного в поданій статті дослідження є наукове обґрунтування підходів до розроблення нормативних та методичних питань державного фінансового контролю в Україні та норм сучасного фінансового контролю держав ЄС, що мають бути імплементовані в національне законодавство.

Виклад основного матеріалу

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» [6] визначає основні завдання органу державного фінансового контролю (у різні періоди органи були різні: КРУ, Фін інспекція, Державна аудиторська служба, також відповідно і змінювалася термінологія). Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна» [7] вносилися зміни до Господарського кодексу (ст. 363) [8], зокрема різновидом державного фінансового контролю було визначено державний фінансовий аудит, який здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби, головним завданням якої згідно Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» було здійснення державного фінансового контролю [9]. У 2016 році Кабінет Міністрів України визначив завдання Державної аудиторської служби України [10], зокрема здійснення державного фінансового контролю згідно Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Порядок та завдання проведення децентралізованого внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств і відомств визначений окремою Постановою Кабінету Міністрів України [11].

Усі державні органи, які уповноважені на проведення державного фінансового контролю, використовують у своїй діяльності Міжнародні стандарти ІНТОСАЇ. У відповідність до міжнародних стандартів у 2011 році затверджені стандарти внутрішнього аудиту Міністерством фінансів України [12].

Слід зазначити законотворчу діяльність депутатів Верховної ради України. Вносився проект Закону України від 08.02.2008 № 2020 «Про державний фінансовий контроль» [13], у якому головним суб'єктом було визначено Рахункову палату. Також наведено принципи та види державного фінансового контролю. Положення Проекту Закону України «Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю» [14] доповнює основний Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та дають визначення державного фінансового контролю, наводить перелік принципів тощо. Проект Закон України «Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю» [15] розміщений на сайті Державної аудиторської служби України, у якому у статті 2 п. 1 «головним органом у системі органів державного фінансового контролю є Держаудитслужба».

Стаття 19 Бюджетного кодексу України визначає контроль, який має здійснюватися на всіх стадіях бюджетного процесу за дотриманням бюджетного законодавства, а також ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства [1]. Стаття 20 Бюджетного кодексу України визначає порядок застосування програмно-цільового методу на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів [1]. У якості складових цього методу визначені бюджетні програми, їх виконавці та паспорти. Оцінка ефективності програм проводиться за відповідними результативними показниками. Засади такої оцінки розробляються Міністерством фінансів України. Після проведеної оцінки визначаються та затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України порядки використання коштів державного бюджету [1]. Така інформація подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. На підставі затвердженого паспорта бюджетної програми розпорядники бюджетних коштів готують доручення Державній казначейській службі України на здійснення платежів.

Результативні показники бюджетних програм затверджені відповідними Наказами Міністерства фінансів України [16, 17]. Такі показники використовуються для перевірки ефективності бюджетних програм Рахунковою палатою України та Державною аудиторською службою України. Діяльність суб'єктів господарювання перевіряється Державною аудиторською службою на підставі відповідного порядку [18]. Закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюються через електронну систему на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» [19]. Перевірка цих процедур здійснюється під час державного фінансового аудиту.

Отже, питання державного фінансового контролю зачіпають взаємозалежні один з одним нормативно-правові акти. У той же час їхня розрізненість, невідповідність вимогам часу (змінних умов) не наближають, а навпаки, віддаляють від формування правової концепції державного фінансового контролю особливо в умовах імплементації в національне законодавство норм фінансового контролю держав ЄС. Загалом, дієва нормативна база державного фінансового контролю - одна з найважливіших умов його системності, вона забезпечує його легітимність та цілісність, взаємозв'язки елементів. У сучасних же умовах недосконалість нормативно-правових актів, які висвітлюють лише окремі питання державного фінансового контролю, породжує правовий нігілізм контрольованих і як наслідок численні порушення.

Існуюча нормативна база державного фінансового контролю не відповідає масштабам та глибині процесів управління фінансовими потоками держави в умовах ринкової економіки, характеризується уривчастістю та безсистемністю, має принципові вади та недогляди. У той же час, сьогодні як ніколи чітко проявляється залежність ефективності контрольних процедур від якості відповідного нормативно-правового забезпечення. Проблема правової неврегульованості державного фінансового контролю висвічує ряд причин, що її зумовлюють: нечіткість формулювань, що веде до неправильного тлумачення правових норм, що стосуються державного фінансового контролю; неузгодженість нормативно-правових актів; відсутність актів, прийняття яких диктується самою практикою (крім того, існуюча і досить громіздка база дедалі більше застаріває).

У той самий час слід зазначити, що за останні роки правова база державного фінансового контролю дещо розширилася, окремі його сторони висвітлюють бюджетний, податковий, митний кодекси, законодавчі акти про контрольні органи та ін. У той же час слід визнати, що окремим питанням надано дуже широкий зміст, інші ж, навпаки, не отримали належного опрацювання. Можна також вказати і на окремі неточності у формулюваннях, що стосуються державного фінансового контролю. Але за всіх недоліків діюча нормативно-правова база фактично здійснює законодавче закріплення основ державного фінансового контролю у широкому сенсі (тобто не торкаючись окремих структур, окремих специфічних питань) у сучасних умовах.

Відомо, що фінансові інтереси держави дещо ширші за суто бюджетні (у їх прямій інтерпретації). Усе це свідчить, що необхідний документ, який комплексно і системно буде вирішувати основні питання державного фінансового контролю, правове забезпечення якого у чинних нормативно-правових актах відсутнє чи розроблено лише частково. Без такого документа правова база фінансових та господарських відносин у державі завжди буде неповною. Негативні наслідки такої неповноти цілком очевидні. Більше того, навіть відсутність правового визначення поняття державного фінансового контролю негативно позначається на його організації. Відсутність дієвої нормативно-правової бази з контролю, крім іншого, сприяє виникненню кадрових проблем, а кадровий чинник - найважливіший задля забезпечення ефективності державного фінансового контролю. Багато працівників державних контролюючих органів мають слабку професійну підготовку як у питаннях теорії державного контролю, так і у використанні сучасних практичних напрацювань (часто, процедур контролю), мають дуже невиразне уявлення про роль і значення своєї діяльності і задачах, не вміють користуватися наданими їм правами, схильні до правового нігілізму, а іноді допускають пряме свавілля стосовно контрольованих.

Слід зазначити, що загалом формування нормативно-правової бази державного фінансового контролю невиправдано затягується. На наш погляд, відсутність загальної для всіх гілок влади єдиної концепції державного фінансового контролю в Україні, нерозробленість основних напрямів формування методологічної бази та методичного забезпечення контролю, неврегульованість багатьох організаційних питань взаємодії та координації контрольних органів, нерозробленість основних напрямів розвитку внутрішнього, відомчого контролю, відсутність єдиного підходу до основних понять державного фінансового контролю та багато іншого (суперечки з приводу визначення основних суб'єктів державного фінансового контролю - "міжвідомча боротьба", відсутність концепції стандартизації державного фінансового контролю) не дозволяє надати нормативному забезпеченню державного фінансового контролю у системі виконавчої цілісний, системний та завершений характер.

У той же час багато з існуючих досить важливих нормативно-правових актів державного фінансового контролю потребують коригування. Так, спостерігається деяка неузгодженість у даних нормативно-правових актах навіть з такого важливого питання, як визначення нецільового використання бюджетних коштів, що різко підвищує і без того високий ризик зловживань та інших порушень у використанні державних фінансів. У правових актах повинні бути посилені положення про притягнення відповідальності за ті чи інші порушення фінансової дисципліни, повинен бути чітко та однозначно прописаний порядок виконання рішень органів державного фінансового контролю за результатами контролю ( разом з тим, відповідним контрольним органам мають бути надані права накладення санкцій).

Загалом і в цілому необхідна якісна переробка діючих правових норм державного фінансового контролю, усунення неузгодженостей та протиріч правового регулювання державного фінансового контролю, заповнення прогалин та скасування застарілих норм. Природно, ухвалення нових нормативно-правових актів, що зачіпають питання державного фінансового контролю, має супроводжуватися внесенням відповідних змін до чинних (для приведення у відповідність до нововведених норм). Інакше кажучи, прийняття нового акта у відриві від різних галузей права природно призведе до численних колізій у законодавстві, порушить цілісність системи законів. При підготовці номативно-правових актів державного фінансового контролю, звичайно, необхідно врахувати конституційні основи України, існуюче становище (специфіку оргструктури, практику, що склалася) державного фінансового контролю, особливості чинного законодавства. Водночас має враховуватись і накопичений за роки реформ досвід функціонування контрольних органів.

Головна передумова організації державної системи контролю - це формування кола завдань, загальних для всіх контрольних органів, незалежно від їх рівня в системі державної влади, від їхньої приналежності. І все це, на нашу думку, має бути відображено в єдиному правовому акті, що представляє зведення різних положень державного фінансового контролю. Справді, без спеціального правового акта, який буде визначати сутність, методологію, організацію і вдосконалення державного фінансового контролю, вирішення завдань економічних реформ, фінансової та як наслідок будь-якої іншої державної політики зустрічає реальні перешкоди. Він має бути базою державного фінансового контролю, сформувати адекватний нормативно-правовий механізм, забезпечити саму можливість формування та функціонування системи. Але, до нього також необхідно розробити інструктивні та регламентуючі матеріали, вжити відповідних організаційних заходів щодо їх реалізації. Без надійних механізмів реалізації прийнятого закону не лише гальмуватиметься його реальне виконання, а й велика ймовірність, що він узагалі залишиться тільки на папері.

У цілому нині система нормативно-правових актів державного фінансового контролю (чи його нормативна база) нам представляється 4-рівневою. Наочно це показано на рис. 1.

Рис. 1. Перспективна система нормативно-правових актів державного фінансового контролю

У принципі законодавство про державного фінансового контролю набуває свого початку у відповідних нормативно-правових актах про органи державного фінансового контролю, але це саме початок, оскільки дані акти, що мають по суті локальний характер, формують саму можливість розробки певної інтегративної правової бази загальної системи державного фінансового контролю, що забезпечує її реформування та розвиток. Звичайно, логічніше було б спочатку розробити загальний нормативно-правовий документ, а потім, на його основі, вже акти про окремі контрольні структури. Але оскільки створення окремих контрольних органів у країні переважно відбувалося без чіткої і глибоко продуманої концепції всієї системи, то і починати доведеться від досягнутого. При цьому, природно, необхідно змінити структури та призначення окремих органів державного фінансового контролю, а також створити додаткові (змінивши існуючі та розробивши нові відповідні положення про органи).

При формуванні нормативної бази державного фінансового контролю слід вирішити кілька важливих завдань, а саме: визначити термінологію та понятійний апарат державного фінансового контролю; розробити методологію державного фінансового контролю (цілі, завдання, принципи тощо); визначити організаційну структуру системи державного фінансового контролю; визначити органи правового регулювання державного фінансового контролю, їх права та обов'язки; визначити суб'єктів права державного фінансового контролю; визначити предмет, відносини регулювання, цілі та завдання системи нормативно-правових актів державного фінансового контролю; визначити основні джерела права державного фінансового контролю (нормативно-правові акти) та рівні нормативно-правового регулювання; визначити порядок побудови системи нормативно-правових актів державного фінансового контролю, її структуру (частини, розділи, підрозділи тощо, їх розташування у певній послідовності) та зміст; розробити порядок систематизації нормативно-правових актів державного фінансового контролю (облік, інкорпорація - видання збірників тощо, консолідація); визначити основні аспекти взаємозв'язку правових актів державного фінансового контролю з актами інших підгалузей (сфер) фінансового права, а також з іншими галузями права.

При цьому система нормативно-правових актів державного фінансового контролю має будуватися з урахуванням таких основних вимог: нормативно-правові акти державного фінансового контролю не повинні мати суперечностей (у тому числі невідповідність у назвах, термінології тощо), не повинні дублювати один одного (те ж саме стосується і щодо правових актів, що регулюють інші сфери державного управління та фінансів). Виконання цього принципу загалом має бути забезпечене чіткою концепцією і правилами побудови системи правового регулювання державного фінансового контролю; повинні бути чітко визначено те, які конкретні питання державний фінансовий контроль розглядає на тому чи іншому рівні нормативного регулювання, як він взаємодіє з іншими рівнями, які види нормативно-правових актів входять до того чи іншого рівня; має бути чітко визначено обов'язковість застосування, порядок розроблення та погодження нормативно-правових актів державного фінансового контролю.

Одним з найважливіших питань формування нормативної бази державного фінансового контролю є розробка та прийняття основного нормативно-правового акта, який буде свого роду системоутворюючою ланкою загальної системи нормативно-правових актів державного фінансового контролю. Такою системотворчою ланкою, на нашу думку, міг би бути Закон про систему державного фінансового контролю (далі - Закон). Слід розглянути це докладніше.

Ухвалення Закону по суті ознаменує собою початок формування комплексної системи нормативно-правових актів державного фінансового контролю в сучасних умовах імплементації в національне законодавство норм сучасного фінансового контролю держав ЄС. Варіанти законопроектів, які розглядалися і не були схвалені, були самі по собі низької якості (їх прийняття багато в чому породило б лише міжвідомчі конфлікти). Прийняття ж якісного Закону як мінімум забезпечить "зрівняння у правах" норм державного фінансового контролю з нормами інших галузей права (наприклад, фінансового права), підвищить статус норм державного фінансового контролю, поставить правові акти державного фінансового контролю на один ступінь з іншим законодавством (тобто правовими актами інших сфер публічного управління). Ця обставина має дуже важливе значення і при вирішенні правових колізій, протиріч чинного законодавства, суперечок за участю органів державного фінансового контролю (наприклад, щодо винесених ними рішень щодо перевірок).

Але слід особливо наголосити, що цей Закон, окреслюючи в достатній мірі концептуально-правовий простір державного фінансового контролю, повинен повною мірою враховувати всі економічні та соціально-політичні умови, що склалися в країні зараз, він повинен повністю відповідати вимогам нинішнього етапу державного будівництва та політиці у сфері фінансово-економічної стабілізації у суспільстві. При цьому основна мета Закону - встановлення нормативної основи (фундаменту) функціонування, розвитку та вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні, що забезпечує збереження та ефективне використання національної власності та зростання добробуту громадян.

фінансовий контроль нормативний акт

Висновки

У той же час слід зазначити на необхідності розробки в Законі чітких механізмів його реалізації, доручень щодо їх розробки та закріплення у відповідних підзаконних нормативних актах, а також переліку актів законодавства, що підлягають визнанню такими, що втратили чинність, змінилися чи доповнені у разі прийняття цього Закону. У додатках до цього Закону доцільно навести "Перелік термінів та виконавців", де будуть інтерпретовані основні поняття державного фінансового контролю (наприклад, поняття цільового використання державних коштів тощо). Слід зазначити, що нормативна база державного фінансового контролю (існуючі акти, пропонований Закон та такі, що його забезпечують) повинна своєчасно коригуватися відповідно до зміни умов і сучасного законодавства.

Література

1. Бюджетний Кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI.

2. Закон України «Про рахункову палату України» від 2 липня 2015 року № 576- VIII.

3. Правила професійної етики посадових осіб Рахункової палати, затверджені рішенням Рахункової палати від 10.11.2015р., № 8-6.

4. Рекомендації з управління і контролю якості контрольних заходів, що проводяться Рахунковою палатою, затверджені рішенням Рахункової палати від 10.11.2015р., № 8 - 5.

5. Методичні рекомендації з проведення Рахунковою палатою фінансового аудиту, затверджені рішенням Рахункової палати від 22.09.2015р., № 5-5.

6. Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII.

7. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна» від 15.12.2005 р. №3202-FV.

8. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

9. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року N 2939-XII.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» від 03 лютого 2016 р. № 43.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» від 28 вересня 2011р. № 1001.

12. Наказ Міністерства фінансів України «Стандарти внутрішнього аудиту» від 04.10.2011р. № 1247.

13. Проект Закону України «Про державний фінансовий контроль» від 08.02.2008 р. № 2020.

14. Проект Закону України «Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю» від 17.09.2018 р. № 9086.

15. Проект Закону України «Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю»

16. Наказ Міністерства фінансів України «Про результативні показники бюджетної програми» від 10.12.2010 р. № 1536.

17. Наказ Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 р. № 11.

18. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання» від 27 березня 2019 р. № 252.

19.Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. № 922 - VIII.

References

1. Verkhovna Rada of Ukraine (2010), “Budget Code of Ukraine”

2. Verkhovna Rada of Ukraine (2015), Law of Ukraine "On the Accounting Chamber of Ukraine",

3. Accounting Chamber (2015), “ Rules of professional ethics of officials of the Accounting Chamber”

4. Accounting Chamber (2015), “Recommendations on the management and quality control of control activities carried out by the Accounting Chamber”

5. Accounting Chamber (2015), “Methodological recommendations for conducting a financial audit by the Accounting Chamber”

6. Verkhovna Rada of Ukraine (1993), Law of Ukraine "On the Basic Principles of State Financial Control in Ukraine"

7. Verkhovna Rada of Ukraine (2005), Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding Prevention of Financial Offenses, Ensuring Effective Use of Budgetary Funds, State and Communal Property"

8. Verkhovna Rada of Ukraine (2003), “Economic Code of Ukraine”

9. Verkhovna Rada of Ukraine (1993), Law of Ukraine "On the State Control and Audit Service in Ukraine"

10. Cabinet of Ministers of Ukraine (2016), Resolution "On approval of the Regulation on the State Audit Service of Ukraine"

11. Cabinet of Ministers of Ukraine (2011), Resolution "Some issues of formation of structural divisions of internal audit and conducting such audit in ministries, other central bodies and budgetary institutions belonging to the sphere of management of ministries, other central bodies of executive power"

12. Ministry of Finance of Ukraine (2011), Order "Standards of Internal Audit"

13. Verkhovna Rada of Ukraine (2008), Draft Law of Ukraine "On State Financial Control"

14. Verkhovna Rada of Ukraine (2018), Draft Law of Ukraine "On the Basic Principles of the Activities of State Financial Control Bodies"

15. Verkhovna Rada of Ukraine (2017), Draft Law of Ukraine "On the Basic Principles of the Activities of State Financial Control Bodies"

16. Ministry of Finance of Ukraine (2010), Order "On effective indicators of the budget program"

17. Ministry of Finance of Ukraine (2011), Order "On Budget Classification"

18. Cabinet of Ministers of Ukraine (2019), Resolution "On Approval of the Procedure for Conducting by the State Audit Service and its Interregional Territorial Bodies of the State Financial Audit of Business Entities"

19. Verkhovna Rada of Ukraine (2015), Law of Ukraine "On Public Procurement"

Размещено на Allbest.ru