Теоретико-правові засади ідентифікації функцій держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-правові засади ідентифікації функцій держави

Максимів В. І. аспірант,

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Гандзюк Л. С.

аспірант,

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Довгополов В. М.

аспірант,

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Новосад Ю. Ю.

аспірант,

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Кожушко В. І.

аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Анотація

У статті автори аналізують різноманітні підходи до розуміння та класифікації функцій держави в юридичній науці. Розглянуто традиційні підходи, такі як конституційний, інституціональний, функціональний та історичний підходи, а також сучасні підходи, враховуючи нові виклики сучасного світу. Звертається увага на роль нормативно-правових актів, зокрема конституції, законодавчих та підзаконних актів, у визначенні функцій держави. Досліджується також вплив міжнародного права на ідентифікацію функцій держави. Дослідження статті сприятиме глибшому розумінню та аналізу ролі та сутності функцій держави в сучасному суспільстві. держава функція ідентифікація

Ключові слова: держава, функції, ідентифікація, теорія права.

Annotation. The functions of the state play a crucial role in society, ensuring its stability, security, and development. Defining these functions is a complex task that requires careful analysis and understanding of their essence. The examination of the functions of the state helps to reveal its nature and significance as a distinct organization of public authority and establish its role in society as a whole.

The functional approach is an important tool for the scientific understanding of the state in any historical context. Defining the functions of the state allows us to determine the tasks it should fulfill according to the requirements of a particular historical period. The functional approach enables the scientific determination of the content of state activity in specific historical conditions. Establishing specific functions that the state should perform helps to clarify its tasks and orientations in accordance with the needs and challenges facing society. This approach contributes to improving the organizational structure of the state and ensuring effective governance.

Therefore, the functional approach is a valuable tool for the scientific understanding of the state, defining its tasks, and determining its role in society. Its application promotes the development of public administration and the improvement of the organizational structure of the state, taking into account historical conditions and the demands of contemporary society.

In this article, the authors analyze various approaches to understanding and classifying the functions of the state in legal science. Traditional approaches such as constitutional, institutional, functional, and historical approaches are discussed, as well as contemporary approaches that consider new challenges of the modern world. Attention is given to the role of legal norms, particularly constitutions, legislative and subordinate acts, in defining the functions of the state. The influence of international law on the identification of state functions is also examined. The research in this article will contribute to a deeper understanding and analysis of the role and essence of state functions in contemporary society.

Keywords: state, functions, identification, legal theory.

Вступ

Функції держави відіграють важливу роль у суспільстві, забезпечуючи його стабільність, безпеку та розвиток. Визначення цих функцій є складним завданням, яке вимагає ретельного аналізу та розуміння їх сутності. Розгляд функцій держави допомагає розкрити її сутність та значення як особливої організації публічної влади, а також встановити її роль у суспільстві в цілому.

Функціональний підхід є важливим інструментом наукового пізнання держави в будь-якому історичному контексті. Визначення функцій держави дозволяє з'ясувати, які завдання вона повинна виконувати згідно з вимогами того чи іншого історичного періоду. Функціональний підхід дозволяє науково визначити зміст діяльності держави в конкретних історичних умовах. Встановлення конкретних функцій, які держава повинна здійснювати, допомагає уточнити її завдання та орієнтації з урахуванням потреб і викликів, які стоять перед суспільством. Зазначений підхід сприяє вдосконаленню організаційної структури держави та якісному здійсненню державного управління.

Теоретико-правові засади ідентифікації функцій держави є предметом активних дебатів та досліджень у галузі права багатьох науковців, саме такі дослідники працювали над цією проблемою: Грицай Т., Лебедєва О., Копча В., Лощихін О., Марущак О., Оніщенко М., Сенякін І.

Метою статті є узагальнення підходів до розуміння та класифікації функцій держави та їх ролі в сучасному суспільстві.

Результати

У наукових джерелах представлена значна кількість підходів до визначення поняття «функції держави» [1]. Поняття «функції держави» охоплює різноманітні сфери діяльності державних органів, які включають законодавчу, виконавчу і судову владу, забезпечення громадського порядку, охорону прав і свобод громадян, управління соціально-економічними процесами, надання публічних послуг та інші дії, що здійснюються з метою задоволення потреб суспільства і забезпечення гармонійного розвитку держави. Науковці зазначають, що функції держави - це сукупність повноважень, завдань і обов'язків, що випливають із її статусу як суверенного суб'єкта та спрямовані на забезпечення гармонійного функціонування суспільства і захисту прав і свобод громадян. Функції держави представляють собою сукупність владних повноважень, які доручаються їй на основі конституційних норм і міжнародних договорів, включають правове регулювання, надання публічних послуг, організацію державного управління, забезпечення правопорядку, захисту національних інтересів, соціального захисту населення та багато інших завдань, що стоять перед державою.

Багаторівнева класифікація функцій держави передбачає розподіл функцій на декілька рівнів залежно від їх характеру, сфери діяльності та рівня впливу на суспільство. Наведемо загальну багаторівнева класифікація функцій держави [2,3,6,8]:

1. Первинний рівень функцій:

- законодавчі функції - прийняття законів, регулювання правових норм, встановлення правил для функціонування суспільства;

- виконавчі функції - забезпечення виконання законів і розпоряджень, реалізація політики держави, управління адміністративними процедурами, реалізація конкретних програм та проектів.

2. Вторинний рівень функцій:

- функції забезпечення безпеки - збереження національної безпеки, оборони, правопорядку, боротьба зі злочинністю і тероризмом;

- економічні функції - регулювання економічних процесів, стимулювання економічного розвитку, контроль за фінансовими ресурсами, промисловість, торгівля, інфраструктура.

3. Третинний рівень функцій:

- соціальні функції - забезпечення соціального захисту, надання соціальних послуг, охорона здоров'я, освіта, культура, наука, спорт;

- екологічні функції - охорона природи та навколишнього середовища, екологічні стандарти та норми, раціональне використання природних ресурсів.

4. Четвертий рівень функцій:

- зовнішньополітичні функції - здійснення зовнішньої політики, участь у міжнародних відносинах, дипломатична діяльність, підтримка міжнародного співробітництва.

Багаторівнева класифікація дозволяє систематизувати різноманітні функції держави, відображаючи їх важливість і взаємозв'язок. Варто зазначити, що ця класифікація може бути доповнена або змінена залежно від конкретного контексту та специфіки країни чи регіону.

Структурно-функціональний підхід дає підстави стверджувати, що між функціями держави та її структурою існує тісний зв'язок, оскільки структура держави визначає організаційну форму, в якій здійснюються різні функції. Проаналізуємо елементи структури держави, які мають важливе значення для виконання функцій [4].

Законодавча влада забезпечує функцію прийняття законів та регулювання правових норм у суспільстві, а законодавчий орган, такий як парламент або конгрес, представляє законодавчу владу і має визначальну роль у встановленні норм і правил, які регулюють різні сфери життя. Виконавча влада відповідає за здійснення політики держави, виконання законів та розпоряджень. Виконавча влада включає уряд, президента та інші виконавчі органи, які забезпечують виконання різноманітних функцій, включаючи адміністративну діяльність, реалізацію програм та контроль за роботою різних секторів суспільства. Судова влада покликана забезпечувати незалежне розглядання правових спорів, захист прав і свобод громадян та роз'яснення законодавства. Судова система, включаючи конституційні суди, апеляційні та суди загальної юрисдикції, забезпечує виконання правосуддя та забезпечує додержання закону.

Більшість держав також мають інші органи та структури, які сприяють виконанню різних функцій. Наприклад, це можуть бути фінансові установи, поліція, військові сили, органи місцевого самоврядування тощо. Кожна з цих структур має свою роль у забезпеченні виконання відповідних функцій держави.

Зв'язок між функціями держави та її структурою полягає у тому, що структура визначає, які органи і організаційні одиниці відповідають за конкретні функції. Відповідно, ефективна організація структури держави сприяє ефективному виконанню функцій, а необхідність виконання певних функцій впливає на зміни в структурі держави.

Роль конституційних норм у визначенні функцій держави є надзвичайно важливою, оскільки Конституція України встановлює основні принципи, завдання та компетенції державних органів. Наведемо приклади з Конституції України 2016 року, які визначають функції держави [5]:

- законодавчі функції - стаття 85 Конституції України встановлює, що Верховна Рада України як найвищий законодавчий орган в країні має функцію прийняття законів, розгляду і прийняття бюджету, затвердження міжнародних договорів тощо;

- виконавчі функції - стаття 106 Конституції України визначає Президента України як голову держави, якому надається виконавча влада. Президент виконує функції глави держави, забезпечує функціонування державних органів, здійснює контроль за додержанням Конституції та інших законів;

- судові функції - згідно зі статтею 124 Конституції України, судова влада належить судам, які забезпечують незалежність, недоторканність і компетенцію суддів, адже суди виконують функцію розгляду справ, вирішення правових спорів, захисту прав і свобод громадян;

- соціальні функції - Конституція України надає важливі конституційні права та соціальні гарантії громадянам, наприклад, стаття 49 гарантує право на соціальний захист, стаття 53 забезпечує право на охорону здоров'я та медичну допомогу, а стаття 57 гарантує право на освіту.

Конституція України також визначає принципи функціонування держави, такі як принцип розділення влади, верховенства права, демократичних засад тощо. Зазначені принципи впливають на визначення функцій держави та забезпечують їх виконання відповідно до конституційних норм. Таким чином, Конституція України виступає як основний джерело, яке визначає функції держави, встановлює їх компетенцію та забезпечує додержання принципів демократії та правової держави.

Історичний контекст та еволюція поглядів на функції держави мають глибокі корені, що відображають динаміку розвитку суспільства та політичних систем протягом віків [6]. Охарактеризуймо ключові етапи та тенденції, які сформувалися в цьому процесі. У період античності в Стародавній Греції та Римській імперії поняття функцій держави було пов'язане з виконанням обов'язків для забезпечення громадського порядку та безпеки, у цей час функції держави включали в себе управління, виконання законів, забезпечення оборони та збереження суспільного ладу. У період середньовічної феодальної системи, влада була роздробленою та розподілялася між феодалами, тоді функції держави обмежувалися в основному збереженням влади та захистом території. В епоху Відродження ідей просвітництва привели до нових поглядів на роль держави. Філософи Жан-Жак Руссо та Джон Локк розглядали державу як соціальний контракт, де влада походить від народу, а функції держави включають захист прав і свобод громадян, забезпечення громадського порядку та здійснення справедливості. XIX-XX століття під впливом індустріальної революції та поширенням капіталістичної економіки, функції держави розширилися. Концепція "держави-опіки" виникла з метою захисту працівників, регулювання економіки та надання соціальних послуг, з'явилися функції соціального захисту, освіти, охорони здоров'я та регулювання економіки. У сучасному світі функції держави набули широкого спектру відповідно до особливостей кожної країни, включають політичне управління, економічне регулювання, соціальний захист, охорону навколишнього середовища, міжнародні відносини тощо.

Еволюція поглядів на функції держави відображається в зростанні ролі держави в гарантуванні прав та свобод громадян, розвитку економіки, забезпеченні стабільності суспільства та рішенні глобальних проблем. Сучасна концепція функцій держави також враховує виклики, пов'язані з технологічним розвитком, глобалізацією та змінами у суспільстві.

Традиційні підходи до ідентифікації функцій держави можуть варіюватися в залежності від політичних, культурних та історичних контекстів різних країн. Однак, існують деякі загальні підходи, що використовуються для визначення функцій держави [7]. Відповідно до конституційного підходу, функції держави визначаються в конституції країни, конституційні положення встановлюють повноваження державних органів, їх компетенцію та відповідальність. Інституціональний підхід акцентує увагу на ролі та функціях конкретних інституцій у системі держави, він зосереджений на діяльності різних органів, таких як законодавчі, виконавчі та судові органи, які виконують свої визначені функції. Функціональний підхід зосереджений на визначенні функцій держави на основі необхідних завдань, які вона виконує для забезпечення ефективного функціонування суспільства, сюди входять функції, які пов'язані з управлінням, законодавством, забезпеченням безпеки, соціальним захистом, економічним розвитком тощо. Історичний підхід враховує еволюцію функцій держави протягом історичного розвитку, базується на аналізі ролі держави у минулому та її змінах протягом часу, включаючи зміни в контексті політичних, економічних і соціальних умов.

Такі традиційні підходи допомагають визначити функції держави, проте сучасна реалізація функцій держави включає дещо інші аспекти, такі як роль у глобальних справах, стимулювання інновацій та розвитку, захист прав людини та збереження навколишнього середовища.

Сучасні підходи до ідентифікації функцій держави враховують нові виклики та тенденції, що виникають у сучасному світі [8]. Деякі з них включають:

1. Підхід до сталих функцій. За цим підходом, держава виконує основні та сталі функції, які необхідні для забезпечення стабільності та функціонування суспільства. Такі функції включають забезпечення правопорядку, національної безпеки, захисту прав та свобод громадян, надання публічних послуг тощо.

2. Глобальний підхід. У зв'язку з глобалізацією та міжнародною взаємодією, сучасні підходи до ідентифікації функцій держави включають у себе розгляд ролі держави в міжнародних відносинах, участь у глобальних проблемах, співпрацю з міжнародними організаціями та регулювання глобальних питань, таких як зміна клімату, міжнародна безпека, економічна інтеграція та інше.

3. Економічний підхід. З огляду на значний вплив економіки на суспільство, сучасні підходи до визначення функцій держави акцентують увагу на її ролі в економічному розвитку. Серед можливих заходів є стимулювання економічного зростання, регулювання ринків, підтримка підприємництва, сприяння інноваціям, впровадження соціально-економічної політики, забезпечення зайнятості та інші заходи.

4. Соціальний підхід акцентує увагу на соціальних аспектах діяльності держави та її функціях щодо соціального захисту, освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, рівня життя громадян та інших соціальних аспектів суспільства.

5. Інноваційний підхід. Суспільство знаходиться в стані постійної зміни, сучасні підходи до ідентифікації функцій держави враховують інноваційний аспект, який включає підтримку технологічного розвитку, наукових досліджень, створення сприятливої інноваційної клімату творчості та підприємництва.

Зазначені сучасні підходи відображають зміну контексту та вимог до держави в сучасному світі і покликані враховувати нові виклики та потреби суспільства.

Дебати щодо включення нових функцій у розуміння державних функцій є важливою частиною політичної дискусії та відображають різні погляди та підходи [6]. Наведемо деякі аргументи, що можуть бути висунуті в цих дебатах:

- розширення влади держави - деякі прихильники включення нових функцій аргументують це цим, що держава повинна брати на себе більш широкі повноваження для забезпечення добробуту суспільства, оскільки нові функції, такі як захист навколишнього середовища, соціальна справедливість, розвиток технологій, вимагають додаткових державних інтервенцій і регулювань;

- роль держави у глобальних викликах - у зв'язку з глобальними проблемами, такими як зміна клімату, бідність, міграція, пандемії, прихильники вважають, що державі потрібно включати нові функції для ефективної адресації цих проблем на національному та міжнародному рівнях;

- обмежена роль держави - інші аргументи стверджують, що державі слід обмежувати свої функції і вплив, зосереджуючись на забезпеченні основних функцій, таких як захист прав та свобод громадян, забезпечення безпеки та стабільності, адже за цим підходом, нові функції вважаються сферою приватного сектору або громадських ініціатив;

- ефективність та економічний розвиток - одним з аргументів є те, що додаткові функції держави можуть привести до зростання адміністративних витрат, бюрократії та обмежень для

3 приватного сектору, що негативно вплине на економічний розвиток, тому, держава повинна обмежуватися лише основними функціями, щоб сприяти ефективності та конкурентоспроможності.

Дебати відображають різні погляди на роль і функції держави в суспільстві. Остаточне рішення щодо включення нових функцій залежить від політичної волі, потреб суспільства та конкретних викликів, з якими стикається країна.

Нормативно-правові акти відіграють важливу роль у визначенні функцій держави, такі акти є правовими інструментами, що встановлюють правила і обов'язки для державних органів та органів влади. Обговорімо, які нормативно-правові акти впливають на визначення функцій держави. Конституція є основним правовим документом, що визначає функції держави, встановлює повноваження та компетенцію державних органів, розподіляє владу між різними гілками влади та визначає основні принципи, на яких ґрунтується функціонування держави. Закони, прийняті законодавчими органами, встановлюють специфічні функції, які виконує держава, адже вони регулюють різні сфери життя, такі як правоохоронна діяльність, соціальний захист, економічний розвиток тощо. Закони встановлюють правила і норми, які державні органи повинні дотримуватися при виконанні своїх функцій. Підзаконні акти, такі як постанови, розпорядження, накази та регуляторні акти, визначають деталі і конкретні процедури, які використовуються для реалізації функцій держави, встановлюють розширені правила й інструкції для діяльності державних органів у виконанні своїх функцій. Держави можуть укладати міжнародні договори, що визначають спільні функції та зобов'язання, такі договори регулюють такі питань, як міжнародна безпека, економічна співпраця, права людини тощо, тому впливають на функції держави, встановлюючи правовий засади для їх реалізації.

Нормативно-правові акти є основою для визначення функцій держави, оскільки вони встановлюють правила, обов'язки та компетенцію державних органів, забезпечують правову основу для функціонування держави та регулюють взаємовідносини між державою та громадянами.

Міжнародне право впливає на ідентифікацію функцій держави в різних аспектах. Держави, укладаючи міжнародні договори та ратифікуючи їх, приймають на себе певні зобов'язання перед міжнародним співтовариством, такі зобов'язання можуть включати функції, які держава повинна виконувати на міжнародному рівні, а саме: сприяння миру та безпеці, захист прав людини, збереження навколишнього середовища та багато інших. Міжнародне право також впливає на визначення функцій держави у контексті глобальних викликів, таких як зміна клімату, тероризм, транснаціональна злочинність та інші. Держави співпрацюють на міжнародному рівні, виконуючи спільні функції та зобов'язання для ефективного вирішення цих проблем. Міжнародні суди та трибунали мають компетенцію розглядати суперечки, пов'язані з дотриманням міжнародного права державами, наприклад, вирішення питань, пов'язаних з функціями держави, її зобов'язаннями та відповідальністю за порушення правил міжнародного права. Держави співпрацюють з різними міжнародними організаціями, такими як ООН, ЄС, НАТО тощо, виконуючи спільні функції у визначених сферах, що включає миротворчу діяльність, гуманітарну допомогу, економічну співпрацю та інші види діяльності, які визначаються в рамках таких організацій.

Таким чином, міжнародне право впливає на функції держави через встановлення зобов'язань, регулювання суперечок, співпрацю та взаємодію з міжнародним співтовариством, а також визначає функції, які держава повинна виконувати на міжнародному рівні та сприяє спільним зусиллям у вирішенні глобальних проблем.

Висновки

У цій статті представлено результати узагальнення теоретико-правових засад ідентифікації функцій держави. Визначено традиційні підходи до цього питання, такі як конституційний, інституціональний, функціональний та історичний підходи. Кожен з цих підходів має свої особливості та вплив на визначення функцій держави. Також були розглянуті сучасні підходи до ідентифікації функцій держави, які враховують нові виклики та тенденції. Серед них можна виділити такі: розширення влади держави, роль у глобальних питаннях, економічний розвиток, соціальний аспект та інновації.

Проаналізовано роль нормативно-правових актів у визначенні функцій держави. Конституція, законодавчі акти, підзаконні акти та міжнародні договори встановлюють правила, обов'язки та компетенцію державних органів у виконанні їх функцій.

Доведено, що міжнародне право також впливає на ідентифікацію функцій держави, встановлюючи зобов'язання та стандарти, регулюючи взаємодію між державами та вирішення глобальних проблем.

Ідентифікація функцій держави є складним процесом, який вимагає урахування традиційних та сучасних підходів, а також ролі нормативно-правових актів і міжнародного права. Розуміння функцій держави залежить від контексту, потреб суспільства та політичної волі. Розвиток суспільства та глобальні виклики потребують постійного перегляду та адаптації функцій держави для забезпечення ефективного та справедливого функціонування суспільства.

Список використаних джерел

1. Марущак, О.А. Формування та становлення наукової категорії «функції держави». Форум Права. 2019. № 55 (2). С. 59-69.

2. Сенякін, І. Н., Функції держави: поняття, класифікації, наукові трактування. Часопис Київського університету права. 2019. №4. С. 406-409.

3. Марущак, О. А. Функції держави: визначення поняття. Держава та регіони. 2019. № 3. С.17-21.

4. Оніщенко, Н.М., Лебедєва, О. В. Сучасна держава: теоретико-правові проблеми ідентифікації. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2009. № 3. С.13-15.

5. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР).

- 1996. - № 30. - с. 141. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

6. Грицай, Т. Захист суспільної моралі як функція сучасної держави: теоретико-правові аспекти: монографія. 2016. 216 с.

7. Лощихін, О. М. Аналіз становлення наукової думки про функції держави в теорії держави і права. Вчені записки Таврійського національного університету імені ВІ Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2017.№ 1. С.1-5.

8. Копча В.В. Правозахисна функція держав Центральної Європи: теоретичні і порівняльно-правові аспекти : монографія. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 396 с.

http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8143901

Размещено на Allbest.ru