Теоретико-правові аспекти функціонування інститутів демократії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-правові аспекти функціонування інститутів демократії

Кіщак Б.І. аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Левочко Р.Б. аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Леськів Ю.З. аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Дацко В.А. аспірант,

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Ліс Ю.І. аспірант,

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Анотація

У статті розглянуто теоретико-правові аспекти функціонування інститутів демократії. Акцентовано на правових основах демократії, захисті прав і свобод громадян, ролі парламенту, виконавчої влади та судової влади в забезпеченні демократичних процесів. Зазначається, що демократія потребує правового забезпечення для свого функціонування та збалансованої системи влади. Автори статті підкреслюють значення незалежності судової влади в демократичному суспільстві та її ролі в захисті прав і свобод громадян. У висновку зроблено акцент на необхідності вдосконалення правових рамок, посиленні ефективності розподілу влади та забезпечення громадської участі для розвитку демократичних процесів та захисту прав громадян.

Ключові слова: демократія, конституція, інститути, право, народовладдя.

Annotation

The definition of the concept of democracy encompasses various aspects and ideas that collectively shape an important political and social concept. Democracy is a system of governance where power belongs to the people, and its fundamental principles are equality and freedom. In a broad sense, democracy is described as a political system in which decisions are made through the participation of citizens in the decision-making process, where citizens have the opportunity to express their opinions, elect their representatives, and participate in political decision-making.

However, democracy encompasses more than just the decision-making process, as it involves the protection of basic rights and freedoms of citizens, including freedom of speech, assembly, and religious freedom. Democracy also contributes to the development of a legal system that guarantees equality before the law and ensures the independence of the judiciary.

The significance of legal safeguards for the functioning of democratic institutions in the modern world is extremely important for achieving stability, justice, and societal development.

This article discusses the theoretical and legal aspects of the functioning of democratic institutions. It emphasizes the legal foundations of democracy, the protection of rights and freedoms of citizens, the role of parliament, the executive branch, and the judiciary in ensuring democratic processes. It is noted that democracy requires legal safeguards for its functioning and a balanced system of power. The authors of the article emphasize the importance of judicial independence in a democratic society and its role in protecting the rights and freedoms of citizens. The conclusion highlights the necessity of improving legal frameworks, enhancing the effectiveness of power distribution, and ensuring public participation for the development of democratic processes and the protection of citizens' rights.

Keywords: democracy, constitution, institutions, law, popular sovereignty.

Вступ

Визначення концепції демократії включає в себе різні аспекти та ідеї, які спільно формують важливу політичну та соціальну концепцію. Демократія є системою правління, де влада належить народу, а її основними принципами є рівність та свобода. У широкому розумінні демократія описується як політична система, в якій рішення приймаються шляхом участі громадян у процесі прийняття рішень, коли громадяни мають можливість висловлювати свої думки, обирати своїх представників та брати участь у прийнятті політичних рішень. У цьому контексті демократія враховує інтереси та потреби різних соціальних груп [1].

Однак демократія також охоплює більше ніж просто процес прийняття рішень, адже передбачає захист основних прав та свобод громадян, включаючи свободу слова, свободу зібрань і релігійну свободу. Демократія також сприяє розвитку правової системи, що гарантує рівність перед законом та забезпечує незалежність судової влади. Значення правового забезпечення функціонування інститутів демократії в сучасному світі є надзвичайно важливим для досягнення стабільності, справедливості та розвитку суспільства. Правова система відіграє ключову роль у гарантуванні демократичних принципів та забезпеченні захисту прав і свобод громадян. Правове забезпечення демократії передбачає існування конституційних норм та законів, які регулюють структуру та функціонування демократичних інститутів. Конституція визначає основні принципи та цінності, на яких ґрунтується демократична система, включаючи розділення влади, гарантії прав і свобод, процедури прийняття рішень та механізми контролю. Інститути демократії відіграють вирішальну роль у забезпеченні демократичного режиму в суспільстві, оскільки є основними будівельними блоками політичної системи і сприяють реалізації принципів демократії.

Питання правового забезпечення функціонування інститутів демократії досліджували Долженков О., Зарічний О., Застава І., Гапонеко В., Левіна Ю., Матяж С., Новікова Л., Стойко О., Харченко І. та інші. Наявність значної кількості досліджень, які часто демонструють дискусійні результати, вимагає розвитку теоретико-правового апарату за цим напрямком. Таким чином, метою дослідження є обґрунтувати теоретико-правовий аспект функціонування інститутів демократії.

Результати

Правові основи демократії включають набір правових норм і принципів, які гарантують функціонування демократичного суспільства, такі основи створюють систему правил, яка регулює взаємодію між громадянами, державними інституціями та іншими учасниками суспільства.

Основи демократії відображаються в правових документах, таких як конституція, закони, міжнародні договори та інші нормативні акти. Головні правові основи демократії включають законодавчі акти, які закріплюють принципи демократії, визначаються в конституції країни. Конституція встановлює систему влади, гарантує права і свободи громадян, регулює процедури прийняття рішень та встановлює механізми контролю за владою. Забезпечення розділення влади між законодавчою, виконавчою та судовою гілками є важливим аспектом правових основ демократії, оскільки гарантує збалансовану взаємодію між різними органами влади та запобігає надмірній концентрації влади. Правові засади забезпечують захист основних прав і свобод громадян, таких як свобода слова, свобода думки, свобода зібрання, право на справедливий суд, рівність перед законом та інші. Важливими є правові норми, що регулюють виборчі процеси, адже корегують процедуру проведення виборів, визначають права виборців та гарантують прозорість та справедливість виборчих процесів. Варто відзначити, що правові основи демократії передбачають захист прав меншин, інклюзивність та рівність участі всіх громадян у політичних процесах, включаючи запобігання дискримінації та захист прав людей з інвалідністю, жінок та інших вразливих груп [1].

Україна, як демократична держава, встановлює принципи демократії як основу своєї політичної системи [2]. Конституція України є основним правовим актом країни, закріплює ці принципи і визнає їх невід'ємною частиною українського політичного ладу. Одним з головних принципів демократії є принцип народовладдя. Відповідно до цього принципу влада належить народу, а громадяни мають право брати участь у прийнятті рішень та управлінні справами держави, що забезпечуються шляхом виборів, де громадяни мають можливість обирати своїх представників на різних рівнях влади, включаючи парламент, місцеві ради та інші органи правління.

Конституція також закріплює розподіл влади між трьома гілками - законодавчою, виконавчою та судовою, що забезпечує взаємодію та взаємний контроль між цими гілками. Законодавча влада відповідає за прийняття законів, виконавча влада забезпечує реалізацію законів та керування державними справами, а судова влада здійснює правосуддя та розглядає правові суперечки, цей принцип допомагає уникнути концентрації влади в одних руках і забезпечує баланс та систему контролю. Конституція України гарантує незалежність судової системи як одного з основних принципів демократії, оскільки судова влада повинна функціонувати незалежно від інших гілок влади, виконувати свої обов'язки вільно від політичних тисків та забезпечувати справедливе та незалежне правосуддя для всіх громадян [3].

Правова система України відіграє важливу роль у забезпеченні демократії. У Конституції України закріплено принцип верховенства права, який вимагає, щоб усі державні органи та посадові особи діяли в рамках закону, цей принцип забезпечує прозорість та передбачуваність процесу прийнятий рішення та запобігає прояву державного самоврядування. Судова система має завдання забезпечувати незалежність суддів та здійснювати судовий контроль за дотриманням конституційних принципів та захист прав і свобод громадян. Крім того, правова система України включає закони, що регулюють процеси виборів, політичну діяльність, фінансування політичних партій та громадських організацій, сприяє створенню рівних умов для участі громадян у політичних процесах та підтримує прозорість та відкритість політичної системи.

Загалом, правові основи демократії в Україні, закріплені в Конституції, створюють фундамент для демократичного функціонування країни, а конституційне закріплення демократичних принципів, захист прав і свобод громадян та роль правової системи в Україні є невід'ємною складовою функціонування демократії, оскільки створює основу для розвитку вільного та справедливого суспільства.

Елементи інституційної складової демократії є необхідними компонентами, які гарантують ефективне функціонування демократичного суспільства. Серед цих складових варто виділити різні органи, механізми та процедури, що сприяють активній участі громадян у процесі прийняття рішень та контролюють дії влади. Основні інституційні складові демократії включають парламент, уряд, судову систему, виборчу систему, громадські організації та НПО, вільні та незалежні ЗМІ [4]. Проаналізуймо детальніше зазначені складові.

Парламент, обраний шляхом всенародного голосування, є законодавчим органом держави, що представляє інтереси громадян і виконує роль у прийнятті законів, контролю над виконавчою владою та формуванням політичної стратегії країни.

Уряд, як виконавчий орган держави, несе відповідальність за реалізацію політичних програм та виконання законів. Склад уряду розвивається на основі політичної ситуації в парламенті і має повноваження виконувати адміністративні та управлінські функції.

Судова система забезпечує розгляд справ і вирішення правових конфліктів згідно з законом. Незалежність судової системи, професійність суддів та доступ до справедливого судового розгляду є важливими аспектами демократичної системи.

Виборча система дає можливість громадянам обирати своїх представників на різних рівнях влади, включаючи парламент, місцеві ради, президента та інші посадові особи. Прозорість, справедливість та забезпечення рівності голосу кожного громадянина є основними принципами виборчої системи.

Громадські організації та НПО виконують важливу роль у демократичному суспільстві, оскільки представляють інтереси громадян, здійснюють моніторинг діяльності державних органів, сприяють участі громадян у прийнятті рішень та пропагують громадянську свідомість.

Свобода преси та незалежність ЗМІ є ключовими складовими демократії. ЗМІ виконують роль інформаційного посередника між владою та громадянами, забезпечуючи доступ до об'єктивної та незалежної інформації.

Аналізовані інституційні складові демократії взаємодіють між собою та забезпечують принципи демократії, такі як народовладдя, розділення влади, захист прав і свобод громадян, сприяють стабільності, розвитку та зміцненню демократичного суспільства, де громадяни мають можливість брати активну участь у політичних процесах та впливати на прийняття рішень.

Розглянемо докладніше основні інститути демократії.

1. Роль парламенту в законотворчому процесі.

Парламент відіграє ключову роль у законотворчому процесі, що є одним із основних аспектів демократичного устрою. Роль парламенту полягає в прийнятті, зміні та скасуванні законів, які регулюють різні сфери суспільного життя. Перш за все, парламент виступає як представницький орган народу. Члени парламенту обираються громадянами через виборчу систему, мають відображати різноманітність поглядів та інтересів громадян, які вони представляють. Парламент розглядає законопроекти, які будуть внесені його членами, урядом, громадськими організаціями або громадянами. Під час законотворчого процесу парламент проводить обговорення, дебати, вносить поправки та приймає рішення щодо прийняття закону. Парламент також відповідає за здійснення контролю за виконавчою владою. Члени парламенту проводять парламентські слухання та розслідування для забезпечення прозорості та відповідальності в діяльності уряду. Окрім законотворчої функції, парламент забезпечує представництво інтересів громадян, виступає як майданчик для висловлення громадських думок, поглядів та ініціатив, які потребують уваги та реагування влади [5].

2. Принципи представницької демократії.

Представницька демократія базується на принципах рівності та волі народу, є основним принципом демократії, де рішення приймаються через обрану представницьку владу [6]. Принципи, які характеризують представницьку демократію, включають:

а) вибори - представницька демократія пропонує проведення регулярних, відкритих та чесних виборів, де громадяни мають право голосу та обирання своїх представників, забезпечуючи рівні можливості для участі всіх громадян у виборчому процесі;

б) представництво - обґрунтовується на ідеї представницької влади, де вибрані депутати діють від імені та в інтересах громадян, зобов'язані бути відповідальними перед своїми виборцями та звітувати перед ними;

в) рівність - кожен голос має однакову вагу, незалежну від соціального становища, релігії, расової чи етнічної належності, забезпечуючи кожному громадянину можливість брати участь у виборах та впливати на прийняття рішень;

г) повноваження та обмеження - представницька демократія забезпечує чітке визначення повноважень та обмежень для вибраної влади, створюючи баланс, контроль між абсолютною владою та відповідальність перед громадянами;

д) плюралізм - представницька демократія сприяє розвитку плюралістичного суспільства, де різноманітні погляди, інтереси та групи мають можливість висловлювати свої думки, брати участь у прийнятих рішеннях, взаємодіяти та діалогувати між собою, сприяючи формуванню компромісів;

е) підзвітність - представницька демократія вимагає від обраної влади бути підзвітною перед громадянами. Це означає, що представники повинні враховувати думки та інтереси своїх виборців, дотримуватись етичних норм та виконувати свої обов'язки згідно з довірою, яку їм було надано.

Наведені принципи представницької демократії є основою функціонування демократичних систем, де громадяни мають можливість впливати на прийняття рішень через обраних представників, забезпечуючи широку участь громадян, рівність голосу та відповідальність влади перед громадянами.

Уряд відіграє важливу роль у забезпеченні демократичних процесів у державі, охарактеризуємо основні функції уряду в забезпеченні демократичних процесів. Уряд виконує закони та реалізовує політичні програми, що приймаються в парламенті, здійснює дії, необхідні для ефективного функціонування держави та забезпечення добробуту громадян, відповідає за складання державного бюджету, в якому визначається розподіл фінансових ресурсів на різні сфери діяльності держави. Уряд займається зовнішньою політикою та представляє державу на міжнародній арені, встановлює дипломатичні зв'язки, укладає міжнародні угоди та співпрацює з іншими країнами з метою забезпечення миру, безпеки та економічного співробітництва. Уряд повинен бути чутливим до потреб та проблем громадян, має реагування на виклики та вимоги суспільства, розробляти програми, які спрямовані на підтримку та покращення соціального благополуччя громадян.

Судова влада є однією з ключових складових інститутів демократії, оскільки відіграє критичну роль у забезпеченні рівноваги та контролю в системі влади. Функціонування судової влади в демократичному суспільстві включає такі аспекти: незалежність, захист прав і свобод, контроль за владою, справедливість і прозорість, судова недоторканість [7]. Проаналізуємо кожен з аспектів.

Незалежність судової влади є основним принципом, за яким суди повинні приймати об'єктивні рішення на підставі закону, незалежно від будь-яких сторонніх впливів. Суди відіграють важливу роль у захисті прав і свобод громадян, розглядаючи справи, пов'язані з порушенням прав людини, конституційними суперечностями та іншими питаннями, що впливають на основні права і свободи. Шляхом своїх рішень та інтерпретації законодавства суди встановлюють стандарти, що гарантують дотримання правового порядку і захист громадян. Суди виконують функцію контролю за діями виконавчої та законодавчої влади, перевіряють законність та конституційність дій влади та можуть скасовувати незаконні рішення, а також забороняти дії, які порушують конституційні права громадян. Судова влада має забезпечувати справедливість та прозорість судових процесів шляхом дотримання принципу справедливого судочинства, забезпечення рівних можливостей для захисту інтересів, представлення доказів та доступу до судового процесу. Судова влада повинна бути захищена від будь-якого неприпустимого впливу чи тисків. Судді повинні мати гарантовану незалежність у своїй роботі та бути захищеними від будь-яких спроб тиску або впливу на них виконавчою, законодавчою чи будь-якою іншою владою.

Зазначені аспекти вказують на значимість судової влади в демократичному суспільстві як органу, що гарантує дотримання законності, забезпечує справедливість та захищає права громадян.

Підсумовуючи проведене дослідження, виділимо ключові теоретико-правові аспекти функціонування інститутів демократії, які відображають основи та принципи демократичного суспільства. Основні з них можна узагальнити наступним чином:

1. Визначення концепції демократії - демократія є політичною системою, в якій влада належить народу, характеризується рівністю громадян перед законом, забезпечує їх права та свободи, а також включає принципи участі представництва та громадського контролю.

2. Правове забезпечення демократії - демократичні принципи закріплюються в правових нормах, зокрема в конституціях, законах та міжнародних договорах, що створюють правовий каркас для функціонування демократичних інститутів та гарантують дотримання основних принципів демократії.

3. Роль парламенту - парламент відіграє ключову роль у законотворчому процесі та представляє громадян у прийнятті рішень, забезпечує обговорення законів та кінцевий контроль за виконавчою владою.

4. Захист прав і свобод громадян - демократія передбачає гарантії прав і свобод громадян, включаючи свободу слова, право на участь у політичному процесі, свободу думки та релігії, рівність перед законом та доступ до справедливого суду, забезпечує захист і заохочення активної участі громадян у демократичному житті.

5. Розділення влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, сприяє системі взаємодії, контролю та балансу влади, що є гарантією запобігання концентрації влади та зловживання нею.

6. Громадська участь та громадський контроль - демократія вимагає активної участі громадян у прийнятті рішень та контролю за владою. Громадські організації, незалежні медіа та інші форми громадського сектору відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, нагляді за владою та просуванні інтересів громадян.

Таким чином, теоретико-правові аспекти функціонування інститутів демократії сприяють гармонійному розвитку демократичних процесів та забезпечують стабільність у суспільстві.

Висновки

Демократія є основою політичної системи в багатьох країнах, включаючи Україну, і вимагає правового забезпечення для свого функціонування.

Конституційне закріплення демократичних принципів є важливим кроком у забезпеченні демократії, оскільки створює правову основу для розвитку демократичних інститутів. Захист прав і свобод громадян є невід'ємною складовою демократії і має бути гарантованим через правові механізми і судову систему. Розділення влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки є важливою складовою демократії, оскільки забезпечує баланс влади та уникнення її зловживань. Парламент, як законодавчий орган, відіграє важливу роль у законотворчому процесі та контролі за виконавчою владою. Судова влада має велике значення у демократичному суспільстві через свою незалежність, роль у захисті прав і свобод громадян, контроль за владою та забезпечення справедливості.

Загалом, розуміння теоретико-правових аспектів функціонування інститутів демократії вказує на необхідність правового забезпечення, розділення влади, захисту прав громадян та ролі судової влади у забезпеченні демократичних процесів. Зазначені аспекти є важливими для розвитку стабільного, справедливого та демократичного суспільства.

Список використаних джерел

інститут демократії правовий влада

1. Матяж, С. В. Європейський досвід розвитку та функціонування інститутів громадянського суспільства. Наукові праці. Політологія. 2014. С. 218-230.

2. Зарічний, О. А. Теоретико-правові аспекти політичної участі осіб у демократичній державі. Митна справа. 2014. № 2. С. 392-395.

3. Стойко, О. М. Трансформація політичних інститутів у сучасних перехідних суспільствах: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; «Логос». 2016. 416 с.

4. Левіна, Ю. Інститути демократії в умовах розвитку громадянського суспільства. Вісник Академії правових наук України. 2010. №1. С. 265-271.

5. Гапонеко, В. Ціннісні передумови функціонування демократичних політичних інститутів в Україні. Політичне життя. 2018. № 4. С. 5-10.

6. Долженков, О. О. Сучасна демократія: проблеми та перспективи. Актуальні проблеми політики. 2015. № 54. С. 221-229.

7. Застава, І. В., Новікова, Л. В., Харченко, І. М. Інфомаційне суспільство та інститути демократії: особливості прояву в сучасних глобалізаційних процесах. Сучасне суспільство. 2017. № 1. С. 81-93.

Размещено на Allbest.ru