Державне регулювання охорони прав на сорти рослин в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН В УКРАЇНІ

Ткачук Світлана, Завальнюк Олександр



Annotation

Tkachyk Svitlana Oleksandrivna Candidate of Agricultural Sciences, Head of the of scientific and legal support of legislative work, Ukrainian Institute of Plant Sorts Examination

Zavalniuk Oleksandr Ivanovych head of the scientific and economic research sector, Ukrainian Institute of Plant Sorts Examination

STATE REGULATION OF PLANT VARIETY RIGHTS PROTECTION IN UKRAINE

The course of integration into the EU declared by Ukraine, as well as its membership in the WTO, provides for the protection of intellectual property rights, including plant varieties. The characteristics of varieties determine not only their productivity, technology, quality characteristics of products, but also their economic performance. Therefore, the cultivation of conditioned seeds and planting material of new varieties is an important factor in the development of agriculture and the primary source of economic growth in the crop industry.

Ukraine's entry into the global seed market, overcoming the consequences of the war and adapting production to the requirements of European standards requires the formation of a high-quality and viable seed system that meets international standards. This means systematic and consistent conditions of legal protection of plant varieties, which protects the economic interests of breeders and facilitates the return on investment in breeding, as the creation of new plant varieties requires significant material and intellectual costs.

The purpose of the study is to analyze the legal framework for the protection of rights to plant varieties and the use of a variety as an object of intellectual property rights. The theoretical and methodological basis of the study is the regulatory framework for the state regulation of intellectual property rights protection and development of the market for varietal seed resources of Ukraine and the EU countries, statistical and analytical data of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, scientific electronic sources of information on the world wide web, and the authors' personal observations. The following methods were used in the article: dialectical, abstract and logical, statistical, analysis and synthesis, systematic approach, tabular and graphical, time series analysis, and comparison.

The article identifies the peculiarities of intellectual property rights protection in the agricultural sector, analyzes the dynamics of filing applications for state registration of rights, registration of varieties and rights to them, and the ratio of varieties of Ukrainian and foreign selection in the structure of varietal resources. The main trends in the development of domestic legislation in this area and its implementation in line with European legislation were also identified.

The results of the study show that Ukraine has established a system of intellectual property protection at the legislative level in terms of protection of rights to plant varieties, which has been implemented to some extent in accordance with international law. This has enabled domestic breeders to obtain legal protection in other UPOV member states, as well as to encourage foreign breeders to invest in plant breeding and seed production in Ukraine.

Keywords: variety, breeder, law, intellectual property, patent, license agreement, variety registration.



Постановка проблеми

Питання продовольчої безпеки у контексті нинішніх глобальних суспільно-політичних змін у світі, в умовах посилення впливу зовнішніх чинників на здійснення експортно-імпортних операцій з продовольством та ще на фоні військової агресії росії проти України проблема використання інтелектуальної власності набуває нового звучання. З'являється новий для України сектор економіки, де в якості товару виступають права на результати інтелектуальної діяльності вчених і фахівців. Відкриваються нові можливості для отримання прибутку від використання продуктів інтелектуальної праці людини. інтелектуальний власть сорт рослина

Необхідність захисту прав інтелектуальної власності на сорти рослин зумовлена потребою в забезпеченні інтересів селекціонера шляхом визнання державою потреб розвитку науки в аграрному секторі та її матеріальної підтримки, забезпечення державою нового підходу на створення селекційного досягнення та умов справедливої винагороди за проведену науково-технічну діяльність; активізації інвестиційної та інноваційної діяльності; впровадження досягнень науково-технічного прогресу в селекційну та підприємницьку діяльність; створення цивілізованого ринкового середовища; надійного захисту володільців патенту на сорт рослин від недобросовісної конкуренції, пов'язаної з неправомірним використанням сортів рослин; створення сприятливих умов для трансферу нових сортів; поширення інформації про сорти рослин як об'єкти права інтелектуальної власності [12].

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що захист прав об'єктів інтелектуальної власності є одним із пріоритетів інтеграції України у світовий ринок у системі Світової організації торгівлі (СОТ) і в ЄС. Зобов'язання у частині охорони сортів рослин обумовлені й положеннями Угоди про асоціацію, яка передбачає поступове зближення та гармонізацію з європейськими актами у цій сфері.

Створення нових сортів рослин потребує великого вкладу знань, праці, матеріальних ресурсів, коштів і часу. Отримання певних виключних прав на новий сорт створює кращі можливості для селекціонерів, котрі його створили, та компенсує їх витрати на створення сорту. Сорт не має права на поширення на території України без державної реєстрації прав на нього, а наявність правової охорони За відсутності охорони прав селекціонера вказані цілі важко досягнути, оскільки ніщо не заважає третім особам займатися розмноженням насіннєвого або іншого посадкового матеріалу виведеного сорту і здійснювати комерційний збут без визнання праці селекціонера [11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значний внесок у розвиток досліджень щодо правового регулювання права інтелектуальної власності на сорти рослин зробили такі вчені, як В. Г. Матвієць, Л. М. Абрамик [12], Д. Лонг, П. Рей, В. О. Жаров [9], А. М. Бочкарьов, М. В. Пушкар, С. І. Мельник, С. О. Ткачик, О. В. Захарчук, Л. В. Шинкарук[19] та інші. Основний вектор їх досліджень спрямований на дослідження питань селекції рослин, поширення сортів рослин, їх комерційного обігу, структури виробництва, правового забезпечення та ринку сортових ресурсів в Україні і лише частково зачіпає державне регулювання охорони прав на сорти рослин. Тому, на сьогодні це дослідження актуальне і потрібне.

Мета статті

Метою дослідження є аналіз правових засад захисту прав на сорти рослин, використання сорту як об'єкта права інтелектуальної власності.



Виклад основного матеріалу

В умовах стрімкого розвитку технологій, зміни кліматичних та демографічних умов зростає попит на нові сорти рослин є засобом підвищення ефективності виробництва, є більш врожайними, мають якісні показники для впровадження нових технологій, стійкіші до шкідників і хвороб. Правова охорона нових сортів рослин дає селекціонерам можливість тимчасово монополізувати їх, а також отримувати додатковий прибуток шляхом надання платної ліцензії, що дозволяє їм використовувати своє право.

У світовій практиці існує дві системи охорони виключних прав: реєстраційна і створювальна. Реєстраційна система охороняє сутність, а створювальна - форму інтелектуального досягнення. Патент як правоохоронний документ реєстраційної системи правового захисту спрямований на захист саме змістовної, а не формальної складової. Знаючи зміст винаходу його можна втілити в принципово іншу форму, але це не змінює сутності патентного захисту, спрямованого на відшкодування завданої використанням змісту винаходу матеріальної і моральної шкоди власникові виключних прав на нього. Патент захищає тільки зміст винаходу, оскільки лише він становить для його власника комерційну цінність.

Особливість об'єкта селекційних відносин полягає в тому, що в ньому одночасно поєднуються ознаки форменого і змістовного продукту. Жодного іншого продукту інтелектуальної діяльності з подібними характеристиками не існує. Якщо для об'єктів авторського та суміжних прав достатнім вважається факт створення інтелектуального продукту, який визначається індивідуальністю, неможливістю його повторення, то для об'єктів реєстраційної системи на передній план висувається їх змістовна характеристика, сутність інтелектуального досягнення, знаючи які можна повторити останнє. Залежно від зазначених особливостей і будується спеціальний режим правової охорони результатів інтелектуальної діяльності.

Особливість форми селекційного досягнення полягає у її високій індивідуалізації, а також в тому, що незважаючи на гіпотетичну можливість повторення її форми, сам процес повторного створення, на відміну від технічних та інших інтелектуальних здобутків, характеризується значним часовим проміжком та вимагає при цьому великих матеріальних витрат.

На створення сорту для багатьох видів рослин витрачається від 10 до 15 років. Значний період окупності матеріальних витрат робить процес повторного створення сорту недоцільним. Крім того, специфіка сільськогосподарського виробництва, на відміну від інших галузей господарювання, які застосовують технічні досягнення, визначає саме формальну спрямованість, адже комерційною цінністю наділена тільки форма селекційного досягнення: сорт рослин. Все це засвідчує те, що в селекційних відносинах режим правової охорони повинен спрямовуватися, насамперед, на охорону його форми - нового сорту.

Незважаючи на наявні досягнення в сфері інтелектуальної власності, Україна продовжує стикатися з низкою проблем, що відносяться до даної сфери: недостатнім освоєнням результатів інтелектуальної творчості та інноваційної діяльності, що становить основу конкурентоспроможної знаннєвої, цифрової економіки; вкрай низьким використанням малими і середніми підприємствами потенціалу інтелектуальної власності; недостатньо ефективним рівнем державного управління у сфері правової охорони інтелектуальної власності, обумовленим незавершеністю інституційної реформи у цій сфері; низьким рівнем взаємодії державних, професійних та громадських інституцій у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності; високим рівнем піратства і контрафакції, який представляє підвищений ризик для економічної безпеки країни та здоров'я вітчизняного споживача; недостатньою участю правовласників об'єктів інтелектуальної власності у діях із захисту прав інтелектуальної власності, що значно знижує ефективність застосування заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності; відсутністю послідовної політики у сфері інтелектуальної власності в системі науки і освіти низьким рівнем культури у сфері інтелектуальної власності тощо. Як наслідок - інтелектуальна власність в Україні допоки не розглядається як один із ключових факторів в економічному, соціальному і культурному розвитку країни.

В основі розвитку міжнародних правових відносин у сфері селекції, насінництва, охорони прав селекціонерів стало створення Міжнародного союзу з охорони нових сортів (ИРОУ), та прийняття у грудні 1961 р Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рослин. Відповідні зміни до Конвенції вносились у 1972 та 1973 роках, а у березні 1991 р. на Дипломатичній конференції у Женеві одностайно ухвалено Акт Конвенції 1991 року, який передбачає охорону прав на всі роди та види рослин [4]. Конвенцію ИРОУ засновано на найважливіших принципах патентного права таких, як рівноправність іноземних та національних заявників, вільний вибір держав, у яких одержуватиметься охорона прав на нові сорти рослин, чинність охорони визнаних прав на певній території, незалежність охоронних документів на сорт, виданих у різних країнах, закріплення права конвенційного пріоритету (строк дії якого становить 12 місяців з моменту подання першої заявки на сорт рослин), забезпечення вільного розпорядження винятковими (чи абсолютними) правами на сорт. Сьогодні Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин - міжурядова організація, що об'єднує 76 держав та організацій, які визнають норми Конвенції 1961 р. зі змінами 1972, 1978 або 1991 років, головним завданням якої є забезпечення охорони прав на нові сорти рослин та захист прав та законних економічних інтересів селекціонерів.

Стаючи членом Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин, Україна заявила про свій намір охороняти права селекціонера на основі принципів міжнародного визнання і підтримки, а також дала можливість своїм селекціонерам отримувати правову охорону в інших державах-членах ИРОУ і стимулювала іноземних селекціонерів вкладати кошти в селекцію рослин і виробництво насіння на своїй території.

Законом України від 16.11.2022 №2763-ІХ «Про охорону прав на сорти рослин» внесено зміни до Цивільного Кодексу України, зокрема виключено пункт 3 частини першої статті 485 - «майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту». Також статтею 10 вищезазначеного Закону в обіг вводиться майнове право на поширення.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України від 16.11.2022 №2763-ІХ майнове право на поширення сорту передбачає такі дії щодо посадкового матеріалу сорту: а) пропонування до продажу; б) відтворення; в) продаж/або інший комерційний обіг; г) вивезення за межі митної території України або ввезення на митну територію України; ґ) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах «а», «б», «в» [15].

Але якщо в попередній редакції Закону «Про охорону прав на сорти рослин» [15] майнове право на поширення обмежувалось такими діями щодо посадкового матеріалу як пропонуванням до продажу, продажем або іншим комерційним обігом та зберіганням, то автори Закону №2763-ІХ доповнили ще дією відтворення, фактично продублювавши дії, обумовлені майновим правом інтелектуальної власності на сорт рослин, яке затверджується патентом.

Майнове право на поширення сорту - це право на комерційне розповсюдження відмінного, однорідного та стабільного матеріального носія сорту рослин, який може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров'ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля, засвідчене державною реєстрацією. При реєстрації права на поширення сорту відповідний сорт заноситься до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а власнику видається свідоцтво про державну реєстрацію сорту, яке не є охоронним документом.

На відміну від Закону України №2763-ІХ Директива Ради 2002/53/ЄС не передбачає жодних майнових прав на сорти, що внесені до Загального каталогу ЄС. Внесення сорту до Загального або національного каталогу означає лише допуск до сертифікації та вільний продаж, реалізація насіння [15].

Проводячи паралель з міжнародним законодавством встановлено, що в країнах ЄС згідно частини 3 статті 18 Регламенту Ради 1239/95/ЄС у державі-члені або державі, що є членом Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин заявка може стосуватися:

захисту майнових прав стосовно сорту;

офіційного допуску сорту до сертифікації та продажу на ринку, якщо офіційний допуск включає офіційний опис сорту [16].

Статтею 2 Конвенції УПОВ передбачене право селекціонера PBR. Регламент Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на сорти рослин Співтовариства (далі - Регламент Ради № 2100/94/ЄС) теж регламентує майнове право селекціонера, яке надається за умови якщо сорт новий, відмінний, однорідний, стабільний та йому присвоєна назва [16]. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» №2763-ІХ регламентує майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, що є аналогом прав селекціонера в країнах-членах[2].

Відповідно частини 2 статті 13 Регламенту Ради 2100/94/ЄС дії щодо сортів потребують дозволу власника: а) вирощування та репродукція (розмноження); b) доведення до кондиції з метою розмноження; с) пропозиція на продаж; d) продаж або інший комерційний обіг; е) експорт з країн Спільноти; f) імпорт до країн Спільноти; g) зберігання з будь-якою метою, що вказана в пунктах (а) - (f). Дія охорони сорту рослин не поширюється на дії, вжиті в некомерційних цілях у приватній сфері, для експериментальних цілей, для селекції, для відкриття та розвитку інших сортів або у зв'язку з такими інші різновиди. Те саме стосується матеріалу, для якого загальне право на сорт рослин було вичерпано. Фермерам не може бути заборонено використовувати врожай, отриманий у власному господарстві шляхом культивування сорту, що охороняється, з метою забезпечення сільськогосподарської продукції для цілей розмноження в польових умовах.

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» №2763-ІХ також передбачає перелік аналогічних дій щодо сорту, які потребують дозволу власника сорту.

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин відповідно ст. 39 Закону України є право володільця патенту на використання сорту та виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами. Це право полягає в тому, що ніхто без дозволу володільця патенту не може здійснювати виробництво або відтворення (з метою розмноження), доведення до кондиції з метою розмноження, пропонування до продажу та продаж або інший комерційний обіг посадкового матеріалу сорту.

У всьому світі захист прав інтелектуальної власності є підвалиною, на якій будуються відносини між власником об'єкта інтелектуальної власності та його споживачем. Збитки власників сортів від неправомірного використання їх сортів становлять від 3-5 % в розвинутих європейських країнах до 30 % і вище в країнах СНД [12, 184].

Право на поширення сорту в Україні згідно зі статтею 38 Закону виникає з дати ухвалення рішення про державну реєстрацію майнового права на поширення сорту. Сорти, які не внесені до Державного реєстру сортів придатних до поширення, заборонено поширювати в Україні. Водночас законодавством не забезпечено належний нагляд і контроль за використанням сортів як за об'єктами прав інтелектуальної власності. Це стосується як сортових посівів, так і товарних. Якщо масштаби сортових посівів можна з'ясувати за Реєстром виробників насіння та даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, то щодо товарних посівів це неможливо. З 2010 р. дані про посіви в розрізі сортів у державній статистиці взагалі не відображаються.

Охорона прав на сорти рослин передбачає створення умов як для набуття прав на сорт, так і їх реалізацію. Водночас чинні умови реалізації набутих майнових прав володільцями патентів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. №1183 [13] (в редакції постанови КМУ 813 від 04.08.2023 р.) не мають реального механізму виконання, що в свою чергу, зменшує мотивацію та фінансові можливості селекційної діяльності в Україні.

Нідерландська інспекційна служба з садівництва Загальна служба якості садівництва Нідерландів проводить експертизу документів заявки, а права селекціонера надає Рада з сортів рослин допуск права селекціонера. Права селекціонерів у Нідерландах дозволяють виробникам захищати свої нові сорти рослин [1].

В Польщі за офіційні дослідження, реєстрацію сортів, а також за надання правової охорони сортам рослин відповідає Центральний центр випробування сортів культурних рослин (COBORU), підпорядкований Міністерству сільського господарства та сільського розвитку Польщі. Сорти найважливіших видів культурних рослин, які не внесені до національного чи спільного каталогу, не можуть продаватися або культивуватися на території Польщі [6].

В Україні відповідальним за прийняття рішення по сорту, видачу свідоцтва про державну реєстрацію та\або патент є Міністерство аграрної політики та продовольства України, кваліфікаційну експертизу проводить Український інститут експертизи сортів рослин.

Німеччині питаннями реєстрації нових сортів рослин та захистом прав на сорти рослин займається Федеральне бюро з сортів рослин (Bundessortenamt). Існує правило виключення, згідно з яким сорти, які підлягають охороні Європейського Співтовариства, не можуть бути одночасно об'єктом національної охорони, також гібриди між родами чи видами [5].

Система охорони сортів рослин Європейського Союзу, яка базується на принципах Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин акта 1991 року, сприяє розвитку сільського господарства, стимулюючи інновації та дослідження та створення нових сортів,. Система PBR забезпечує право інтелектуальної власності на нові сорти рослин, яке діє на всій території Європейського Союзу. До 1995 року селекціонер, який бажав захистити a новий сорт у всьому Європейському Союзі повинен був подати окрему заявку у кожній з держав-членів [3].

Процедура державної реєстрації сортів є ключовим етапом комерціалізації сортів як в Україні, так і в ЄС. Відповідно до Директиви Ради 2002/53/ЄС від 13 червня 2002 року про спільний каталог сортів видів сільськогосподарських культур для проведення експертизи з метою включення сорту до національного переліку сортів (в нашому випадку реєстрації сорту) потрібно визначити велику кількість єдиних критеріїв та мінімальних вимог при цьому враховувати встановлені на міжнародному рівні правила щодо певних положень, які стосуються схвалення сортів на національному рівні. Зазвичай у країнах ЄС сорт вирощується з метою продажу лише за умови успішних результатів досліджень, які тривають щонайменше два роки і можуть підтвердити придатність сорту до вирощування в конкретних умовах. Аналогічні умови існували щодо оцінки потенціалу сортів існували донедавна й в Україні. Проте частиною третьою статті 12 Закону України від 16 листопада 2022 року № 2763-ІХ «Про охорону прав на сорти рослин» (далі - Закон України) дозволено обіг на ринку України сортів, які зареєстровані в країнах ЄС та США без проведення офіційних випробувань в ґрунтово-кліматичних зонах України.

Це в свою чергу призведе до втрати державою контролю над експертизою сортів рослин, наслідком якого може стати несанкціоноване безконтрольне поширення, розмноження та використання цінної селекційно-генетичної плазми.

Сорти рослин є біологічними об'єктами, які реалізують свій потенціал у різних природно-кліматичних зонах. Їхня реакція на ґрунтові та погодні умови перед можливим поширенням у виробництві має бути оцінена принаймні у Поліссі, Лісостепу та Степу України. Особливо актуальним є проведення досліджень у тих зонах, які займають у різних географічних широтах великі площі.

Поширення сортів польових культур без перевірки в різних зонах України загрожує стабільності виробництва рослинницької продукції та підриває основи аграрного бізнесу та загрожує продовольчій безпеці держави. Сорти рослин мають бути пластичними та давати стабільні урожаї. Важливо в польових умовах перевірити наскільки сорт змінює свою урожайність залежно від зміни клімату по рокам і зробити це потрібно до реєстрації, щоб надати товаровиробнику достовірну інформацію про сорт.

Агробіологічна характеристика сорту та гібриду, особливо адаптивних властивостей у значній мірі визначається географічним місцем їхнього створення, точніше - екологічними умовами, де селекціонується сорт (кількість опадів, температурний режим у період вирощування культури, агрохімічні характеристики ґрунтів, тривалість світлового дня тощо). У країнах Західної Європи переважає м'який клімат, із малою річною амплітудою температури, теплим на півдні і прохолодним на півночі літом, м'якою безморозною зимою, без стійкого снігового покриву на рівнинах, великими опадами в усі сезони, особливо взимку, достатнім і надлишковим зволоженням (кількість опадів не менше 600 мм). Сорти, створені в таких умовах, ризиковано без випробування комерціалізувати в Україні, зокрема в умовах півдня України, в зоні ризикованого землеробства, де випадає 350 мм опадів і посухи є звичайним явищем. Аналогічна ситуація з морозостійкістю сортів озимих культур.

Але навіть за аналогічних екологічних умов створення сорту продуктивність може бути різною. Причина - неоднакові (різні) біотичні чинники: шкідники, хвороби, бур'яни. Так, наприклад, в умовах сьогодення соняшник є основною олійною культурою в Україні, його вирощують у всіх агрокліматичних зонах. Проте отриманню високих і сталих урожаїв перешкоджають абіотичні та біотичні чинники середовища, серед останніх основну небезпеку становить вовчок. В Україні поширення цього паразиту відбувається з південного сходу до південного заходу та поступово з кожним роком переміщується у центральні регіони країни. Щороку відмічається поширення вовчка все далі на північ, і сьогодні вже не дивина побачити його в Полтавській, Черкаській та інших областях на тих гібридах, які раніше були стійкі й не уражувалися. Так у південному та південно-східному регіонах України в посівах соняшнику поширена 8 раса вовчка, гібриди та сорти, що не пройшли польової експертизи, ризиковано висівати в цих регіонах [17].

Наша держава є найбільшим виробником та постачальником на зовнішні ринки насіння соняшнику та соняшникової олії. Найбільші площі під соняшником зосереджені в Дніпропетровській і Харківській областях, тому проведення досліджень на придатність до поширення соняшнику саме в цих областях має важливе державне значення, а вирощування сортів соняшнику в зонах несталого зволоження без експертизи є ризиковим.

Дніпропетровська та Харківська області займають позиції 13 місця по врожайності основної зернової культури України - пшениці, ці області є також лідерами з вирощування ячменю, Полтавська область займає перше місце по врожайності кукурудзи і друге по врожайності сої. Дослідження показників придатності до поширення сортів рослин в Україні в усіх ґрунтово-кліматичних зонах є основним важливим завданням Компетентного органу, оскільки виробництво, переробка й експорт зерна в Україні дають суттєві грошові надходження до Державного бюджету. Таким чином Компетентний орган позбавляється експериментальних даних з пунктів досліджень для стратегічних для держави сільськогосподарських культур.

Івано-Франківська область, частина Львівської та Чернівецької областей - Прикарпаття є унікальною ґрунтово-кліматичною зоною з різноманітним рельєфом, геологічною будовою, різницею висот над рівнем моря, що дозволяє забезпечити біологічну потребу різних за стиглістю біотипів кукурудзи від ранньостиглої (ФАО 100-199) до середньостиглої (ФАО 300399) груп. Ця область є важливою для експертизи та вирощування цукрових буряків, ріпаку та зернових, кормових культур, сорти яких не завжди підтверджують характеристики в інших регіонах, країнах.

Так держави-члени ЄС можуть навіть заборонити використання сорту на своїй території чи на її частині, якщо офіційні дослідження покажуть, що «...сорт не є придатним для вирощування у будь-якій частині їх території». Зазвичай у країнах ЄС сорт вирощується з метою продажу лише за умови успішних результатів офіційних досліджень у одній з держав-членів ЄС і послідуючих післяреєстрційних досліджень, які тривають щонайменше два роки. В Україні також передбачене запровадження післяреєстраційного сортовивчення та розробка принципів та основних положень, але, на жаль, все це в проектах і реалізація його під великим питанням [18].

Статтею 34 Закону України передбачено ведення Державного реєстру сортів рослин придатних до поширення в Україні та внесення відповідних відомостей, зокрема характеристик придатності сорту для поширення в Україні та географічних і зонових рекомендацій для сорту. Закон не встановлює механізму визначення цих відомостей для сортів, які реєструються без проведення кваліфікаційної експертизи. Не виключено, що Компетентний орган сам не здійснюватиме організації кваліфікаційної експертизи цих сортів в експертних закладах, а буде впроваджувати практику США - зобов'яже заявника надати результати досліджень уже проведених ним або Компетентним органом іншої держави.

Відповідно до статті 56 Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року про права на сорти рослин у Спільноті установи з експертизи для цілей технічної експертизи з визначення відмінності, однорідності та стабільності сортів мають вирощувати сорт або проводити будь-які інші дослідження, що вимагаються. Відповідно, вводячи дану європейську норму в національне законодавство, слід було передбачити в Законі України застосування даних технічної експертизи виключно на відмінність, однорідність та стабільність Компетентних органів держав-членів, оскільки результати господарської придатності інших держав, у тому числі щодо групи стиглості сорту/гібриду, можуть бути недостовірними на території Україні. Нажаль українські законодавці передбачили на законодавчому рівні обмін результатами не лише технічної експертизи сорту на відмінність, однорідність та стабільність, а й господарськими показниками, проте така практика в світі відсутня.

Умови державної реєстрації сортів у частині внесення до Реєстру сортів рослин сортів, зареєстрованих у країнах ЄС та США, не відповідають вимогам європейського законодавства та законодавства країн UPOV. Набуття прав здійснюється в країні, співдружності незалежно від набуття таких прав в іноземних державах.

Україні довелося десятиріччями досягати того, щоб відкрити Європу для вітчизняних сортів та насіння, а також дати можливість українським товаровиробникам користуватися кращими надбаннями іноземних селекціонерів. Проте непродумане і неврегульоване поширення сортів без кваліфікаційної експертизи може остаточно зруйнувати високо оцінені міжнародними експертами надбання, негативно вплине на вітчизняну селекцію.

За даними Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV) Україна займає позицію лідера за кількістю заявок, яку отримує її Компетентний орган для надання прав на сорти рослин. За загальною кількістю заявок Україна займає четверте місце серед 76 країн-членів UPOV, попереду лише Китай, ЄС та США. Водночас кількість заявок від нерезидентів посідає перше місце у світі, значно відірвавшись від ЄС, США та Китаю. Це об'єктивно свідчить, що ринок сортів України поповнюватиметься не лише сортами вітчизняної селекції, а й сортами створеними за її межами.



Рис. 1 Динаміка сортів рослин придатних для поширення в Україні Джерело: Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні [8]

Так, на кінець 2022 року до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 13673 сорти рослин, з яких 3490 компоненти гібридів (без компонентів 10183).

Аналіз Державних реєстрів сортів рослин придатних до поширення в Україні, за 19912022 рр. дав змогу виявити вищий рівень як кількісного, так і якісного складу сортових ресурсів. Якщо в 1991 р. кількість вітчизняних сортів у Державному Реєстрі становила 890 сортів, або 47% від загальної кількості сортів у реєстрі, то вже у 2022 р. кількість зареєстрованих вітчизняних сортів склала 6039, з яких 1593 компоненти гібридів, частка сортів української селекції за цей період зменшилася до 44% (рис. 1).

Щорічно вітчизняними й іноземними заявниками подається від 1000 до 2000 заявок на проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин (рис. 2). У 2022 р подано 1005 заявок на реєстрацію прав на сорти рослин.



-- Вітчизняні сорти -- Іноземні сорти -- Всього

Рис. 2 Динаміка подання заявок на сорти рослин

Дж ерело: Власні розрахунки т а дані Українського інституту експертизи сортів рослин

На кінець 2022 р. до Державного Реєстру внесені 10183 сортів та гібридів (без компонентів). Із них - 5737 сорти іноземної селекції і лише 4446, тобто 44% від загальної кількості сортів - вітчизняної селекції. Досить велику частку у реєстрі становлять «мертві сорти» (понад 60% від наявних) - сорти, по яких не ведеться первинне насінництво, та сорти, що мають посівну площу не більше 10 тис. га - це ще близько 500-700 сортів та гібридів [10].

Тому потенційна пропозиція на ринку насіння і садивного матеріалу в умовах України завжди надто відрізняється від обсягів фактичних продаж і тим значніше, чим більш несприятливі умови для реалізації певного сорту рослин. Для розмноження сортового добазового, базового і сертифікованого насіння засівається лише трохи більше третини від їх загальної кількості. На посівних площах в Україні використовується не більше 3-3,5 тис. сортів вітчизняної та іноземної селекції.



Таблиця 1

Структура видового складу сортових ресурсів України

Культура	1991р.	2022р.	2022 до 1991р., %
	кількість сортів	укр. селекції	%	кількість сортів	укр. селекції	%
Озимі	80	53	66	910	612	67	> у 11,4 раза
у т.ч. пшениця	40	32	80	693	486	70	> у 17,3 раза
Ярі	189	121	64	1760	800	45	> у 9,3 раза
в т.ч. кукурудза, без батьківських компонентів	54	38	70	1421	570	40	> у 26,3 раз
ячмінь	21	13	62	173	114	66	> у 8,2 раза
Олійні та прядивні	65	37	56	1706	857	50	> у 26,2 раза
в т.ч. соняшник, без батьківських компонентів	17	7	41	1009	316	31	> у 59,4 раза
Кормові	214	165	77	552	360	65	> у 2,6 раза
Технічні	33	24	73	258	63	24	> у 7,8 раза
Картопля	37	22	59	195	86	44	> у 5,3 раза
Овочеві, баштанні, гриби	265	100	38	3054	678	22	> у 11,5 раза
Плодово-ягідні	370	199	54	640	446	70	> у 1,7 раза
Виноград	93	34	37	64	60	94	> у 0,7 раза
Декоративні, ефіроолійні та лікарські	549	225	41	378	333	88	> у 0,7 раза
Усього сортів	1895	890	47	10183	4446	44	> у 5,4 раза

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [8]та власні розрахунки авторів

Протягом останніх років зменшується кількість виробників насіння. Наприклад, якщо в 2013 р. їх налічувалося 1400, що були занесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, то у 2022 р. ця кількість скоротилася майже втричі - до 496 виробників.

Одночасно, незважаючи на відомі економічні труднощі, вдалося зберегти пріоритетність саме вітчизняної селекції для сортів зернових, зернобобових, круп'яних, декоративних, лікарських та ефіроолійних культур. Так, у 2022 р. рівень української селекції щодо пшениці досягав 70%, ярому ячменю - 66%, кукурудзі - 40%. Для таких видів сільськогосподарських культур, як виноград, прядивні, декоративні, ефіроолійні й лікарські він коливався в межах від 85 до 96 %, гречка, просо, овес, тритикале - 100%. (табл. 1).

Аналіз Реєстру сортів дав можливість визначити обсяги сортів, які заявлені резидентами України, заявниками з Франції, Німеччини, Польщі, США стратегічних ботанічних таксонів: пшениця м'яка озима, соняшник, кукурудза, цукровий буряк (табл. 2). Основними країнами, що заявляють нові сорти рослин в Україні є Франція, Німеччина та США.

Таблиця 2

Кількість сортів рослин різних країн у Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні

Показник	Країна заявник
	Україна	Франція	Німеччина	Польща	США
Усього сортів рослин у т. ч.:	6039	2039	996	40	526
пшениця м'яка озима	456	51	84	5	0
соняшник	318	657	33	3	6
кукурудза	575	834	180	6	392
цукровий буряк	40	30	85	1	7

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні та Каталоги сортів рослин [8]

Упродовж лише 2020 р. в результаті діяльності наукових організацій до вітчизняного патентного відомства було подано 3183 заявок на видачу охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності (у 2012 р. - 3097, у тому числі 2834 заявок - на винаходи і 263 - на сорти рослин), тоді як за 2022 р. - 1005 заявок лише на сорти рослин, що майже в 3,8 рази більше (табл. 3). Серед загальної кількості поданих заявок на сорти рослин за останні п'ять років переважають сорти іноземної селекції, показник яких у середньому коливається в межах 71,0 % від загальної кількості поданих заявок за роками. Кількість одержаних охоронних документів у 2018 р. становила 2797, із них на винаходи - 2369 та на сорти рослин - 328. У 2022 р. видано патентів на сорти рослин - 993 од., або утричі більше.

За дев'ять місяців 2023 року до Міністерства аграрної політики та продовольства України резидентами та нерезидентами подано 530 заявок на реєстрацію прав сортів рослин, або майже вдвічі менше від минулого року через негативні гуманітарні та соціальні наслідки війни кількість поданих заявок значно менша в середньому за останні п'ять років.

Таблиця 3

Видача патентів на об'єкти права інтелектуальної власності в Україні

Показник	Рік
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2020	2021	2022
Кількість поданих заявок на видачу охоронних документів	3097	4676	4122	3581	3696	3839	3838	3183	н/д	н/д
Із них:
на винаходи	2834	3132	2675	2506	2422	2494	2352	2204	н/д	н/д
на сорти рослин	263	1544	1447	1075	1274	1345	1486	979	931	1005
Кількість одержаних охоронних документів	3610	3903	4202	3960	2995	3477	2797	3038	н/д	н/д
Із них:
на винаходи	3405	3635	3319	3014	2813	2590	2469	2352	н/д	н/д
на сорти рослин	205	268	883	946	182	887	328	686	904	993

Джерело: Наукова та інноваційна діяльність в Україні за 2012-2020 рр.: Стат. зб. Та дані Українського інституту експертизи сортів рослин 2012-2022 рр.

Найбільш поширеною правовою формою дозволу використання сортів рослин у господарському обороті є ліцензійний договір на використання об'єкта права інтелектуальної власності. За ліцензійним договором власник сорту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені договором з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України та іншого законодавства [7].

При укладанні ліцензійних договорів та договорів купівлі-продажу насіння і садивного матеріалу рослин певного сорту слід пам'ятати, що відповідно до статті ст. 15 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» [14] насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації. Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо насіння або садивний матеріал належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України.

Аналогічні норми закріплені також і в ст. 38 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» [15]. Право на поширення сорту в Україні виникає з дня прийняття рішення про державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.

За використання сорту володар патенту отримує роялті - будь-який платіж, отриманий в якості винагороди за використання або надання права на використання сорту рослин.



Висновки

Перспективи повоєнного розв'язання соціально-економічних проблем у контексті ключових можливостей обов'язково мають включати формування нової моделі суспільного договору, міжнародні фінансові, технологічні, інноваційні трансферти. Пріоритетним напрямом має стати захист прав на об'єкти інтелектуальної власності, в тому числі на сорти рослин.

Формування національної продовольчої безпеки має враховувати Продовольчий суверенітет (Food sovereignty), який має опиратися на місцеве виробництво продовольства з урахуванням культурних традицій місцевого населення, захист прав селекціонера та споживачів. Особливу увагу слід звернути на нові інтродуковані культури, більшою мірою пристосовані до зміни клімату. У полі зору має залишатися науковий супровід органічного виробництва продукції, підбір сортів, технологій, зважаючи на вплив війни в Україні на забруднення довкілля.

Результати дослідження показали, що в Україні на законодавчому рівні створено систему захисту інтелектуальної власності в частині охорони прав на сорти рослин, яка певною мірою імплементована до норм міжнародного права. Це дало можливість вітчизняним селекціонерам отримувати правову охорону в інших державах-членах UPOV, а також стимулювати іноземних селекціонерів вкладати кошти в селекцію рослин і виробництво насіння на українській території.

Порівняльно-правовий аналіз Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та насінництва і розсадництва у відповідність із положеннями законодавства Європейського Союзу» від 16 листопада 2022 року №2763-ІХ, документів Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин та європейських регламентів, директив в частині набуття та реалізації прав на сорти рослин в Україні підкреслив, що законодавство ЄС поширюється на країни ЄС, але не всі норми регламентів та директив мають бути відображені в Законі України «Про охорону прав на сорти рослин» та підзаконних актах. Проте є низка суттєвих норм європейського законодавства, впровадження яких в національне законодавство суттєво спростило б умови набуття, реєстрації та реалізації прав на сорти рослин.



Література

1. Bescherming intellectueel eigendom en bedrijfsgeheimen. URL: https://www.rijksoverheid.nl/ onderwerpen/intellectueel-eigendom/bescherming-intellectueel-eigendom

2. Council Regulation (EC) №2100/94 of 27 July 1994 on Community plant variety rights (OJ L 227 of 01.09.94, P. 1). URL: http://cpvo.europa.eu/sites/default/files/documents/lex/ 394R2100/EN394R2100.pdf.

3. Hasinska Izabela. Z prawnej problematyki uprawnienia informacyjnego w swietle ustawy o ochronie prawnej odmian roslin. PrzeglqdPrawa Rolnego, 2016 №2 (19), s.117-134

4. International Convention for the Protection of New Varieties of Plants of December 2, 1961, as Revised at Geneva on November 10, 1972, on October 23, 1978, and on March 19, 1991. URL: https://upovlex.upov.int/en/convention

5. MT Schutz von Pflanzensorten nach Gemeinschaftsrecht oder nationalem Recht. URL: https://www.minilex.de/a/mt-schutz-von-pflanzensorten-nach-gemeinschaftsrecht-oder-nationalem-recht

6. Renata Slomnicka. Ochrona prawna odmian roslin w Polsce i w krajach Unii Europejskiej. URL: http://ogrodnictwo.expert/prawo-ekonomia/ochrona-prawna-odmian-roslin-w-polsce-orazw-krajach-ue/

7. Говоримо про сорти рослин. Офіційний сайт головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області. URL: https://consumerhm.gov.ua/1746-govorimo-prosorti-roslin

8. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin.

9. Захист прав інтелектуальної власності: норми міжнародного і національного законодавства та їх правозастосування: практ. посіб. Д. Лонг, П. Рей, В.О. Жаров, та ін. Київ: К.І.С., 2007. 448 с

10. Інноваційно-інвестиційний розвиток ринків технічних засобів, насіння і технологій в рослинництві: Монографія. [О. В. Захарчук, О. В. Вишневецька, Я. В. Навроцький та ін.]; за ред. О. В. Захарчука. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2022. 264 с.

11. Іськова О. В. Новели законодавства України у сфері охорони прав на сорти рослин у контексті європейської інтеграції України. Порівняльно-аналітичне право. №1, 2019. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/35779/1/%d0%9d%d0%9e%d0%92%d0%95%d0% 9b%d0%98%20%d0%97%d0%90%d0%9a%d0%9e%d0%9d%d0%9e%d0%94%d0%90%d0% 92%d0%a1%d0%a2%d0%92%d0%90%20%d0%a3%d0%9a%d0%a0%d0%90%d0%87%d0% 9d%d0%98.pdf

12. Матвієць В. Г., Абрамик Л. М., Сонець Т. Д. Використання сорту рослин як об'єкта інтелектуальної власності. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (ІІ). URL: https://phzt-journal.isgkr.com.ua/wp-content/uploads/zbirnik/58-2ua/31.pdf

13. Про заходи щодо реалізації Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" від 19 серпня 2002 р. № 1183 (Редакція станом на 11.08.2023 р.) URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1183-2002-%D0%BF#Text

14. Про насіння та садивний матеріал: Закон України № 411-IV від 26.12.2002 р. (Редакція станом на 10.06.2023 р). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-15#Text

15. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України. №3116-XII від 21.04.1993p. Редакція станом на 10.06.2023р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12

16. Регламент Комісії (ЄС) №1239/95 від 31 травня 1995 року що встановлює правила застосування Регламенту Ради (ЄС) №2100/94 щодо процедур, які розглядає Бюро Співтовариства з захисту прав на сорти рослин. URL: https://ukragroexpert.com.ua/uploads/ page/5a7da9703d00d.pdf

17. Ткачик С. О. Щодо реєстрації сортів рослин в Україні без офіційних випробувань. Проблемні питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері охорони прав на сорти рослин: збірник матеріалів науково-практичної конференції. Київ, 28 листопада 2019 р. С. 56-59. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/news/2019-11-28.pdf

18. Ткачик С. О., Голіченко Н. Б. Зміни процедури державної реєстрації сортів в Україні. Селекція агрокультур в умовах зміни клімату: напрями та пріоритети: мат. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 24.03.2023 р.). Одеса. С.161-164

19. Шинкарук Л. В Військова економіка і продовольча безпека: досвід України. Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу: мат. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 трав. 2023 р.). Київ, НУБіП України. 2023. С. 212. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u381/sekciya_2.pdf

References

1. Bescherming intellectueel eigendom en bedrijfsgeheimen. Retrived from https://www.rijksoverheid.nl/onderwerpen/intellectueel-eigendom/bescherming-intellectueel-eigendom [In Dutch].

2. Council Regulation (EC) No 2100/94 of 27 July 1994 on Community plant variety rights (OJ L 227 of 01.09.94, P. 1). Retrived from http://cpvo.europa.eu/sites/default/files/documents/ lex/394R2100/EN394R2100.pdf. [In English].

3. Hasinska Izabela (2016). Z prawnej problematyki uprawnienia informacyjnego w swietle ustawy o ochronie prawnej odmian roslin. PrzeglqdPrawa Rolnego, №2 (19), s.117-134. [In Polish].

4. International Convention for the Protection of New Varieties of Plants of December 2, 1961, as Revised at Geneva on November 10, 1972, on October 23, 1978, and on March 19, 1991. Retrived from https://upovlex.upov.int/en/convention. [In English].

5. MT Schutz von Pflanzensorten nach Gemeinschaftsrecht oder nationalem Recht. Retrived from https://www.minilex.de/a/mt-schutz-von-pflanzensorten-nach-gemeinschaftsrechtoder-nationalem-recht. [In German].

6. Renata Slomnicka. Ochrona prawna odmian roslin w Polsce i w krajach Unii Europejskiej. Retrived from http://ogrodnictwo.expert/prawo-ekonomia/ochrona-prawna-odmianroslin-w-polsce-oraz-w-krajach-ue/ [In Polish].

7. Hovorymo pro sorty roslyn. Ofitsiinyi sait holovnoho upravlinnia Derzhprodspozhyvsluzhby v Khmelnytskii oblasti [Talking about plant varieties. The official website of the Main Department of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection in Khmelnytskyi region]. https://consumerhm.gov.ua. Retrived from https://consumerhm.gov.ua/1746-govorimo-pro-sortiroslin. [in Ukrainian].

8. Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini. [State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine]. Retrived from https://minagro.gov.ua/filestorage/reyestr-sortiv-roslin. [in Ukrainian].

9. Long D. & Ray P. (Eds.) (2007). Zakhyst prav intelektualnoi vlasnosti: normy mizhnarodnoho i natsionalnoho zakonodavstva ta yikh pravozastosuvannia. [Protection of intellectual property rights: norms of international and national legislation and their enforcement: a practical guide]. Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].

10. Zakharchuk O.V., Vyshnevetska O.V., Navrotskyi Y.V. & Zavalniuk, O.I. (2022). Innovatsiino-investytsiinyi rozvytok rynkiv tekhnichnykh zasobiv, nasinnia i tekhnolohii v roslynnytstvi: Monohrafiia. [Innovation and investment development of markets of technical means, seeds and technologies in crop production: Monograph.] Kyiv: NSC "IAE". [in Ukrainian].

11. Iskova O. V. (2019). Novely zakonodavstva Ukrainy u sferi okhorony prav na sorty roslyn u konteksti yevropeiskoi intehratsii Ukrainy [Novelties of Ukrainian legislation in the field of protection of rights to plant varieties in the context of European integration of Ukraine]. Porivnialno-analitychne parvo - Comparative and Analytical Law. №1. Retrived from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/35779/1/%d0%9d%d0%9e%d0%92%d0%95%d0% 9b%d0%98%20%d0%97%d0%90%d0%9a%d0%9e%d0%9d%d0%9e%d0%94%d0%90%d0%92% d0%a1%d0%a2%d0%92%d0%90%20%d0%a3%d0%9a%d0%a0%d0%90%d0%87%d0%9d% d0%98.pdf. [in Ukrainian].

12. Matviyets V.G., Abramik L.M. & Sonets T.D. (2015). Vykorystannia sortu roslyn yak obiekta intelektualnoi vlasnosti [Use of a plant variety as an object of intellectual property]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo - Foothill and mountain agriculture and animal husbandry, 58 (II). Retrived from https://phzt-journal.isgkr.com.ua/wp-content/uploads/zbirnik/ 58-2ua/31.pdf. [in Ukrainian].

13. Pro zakhody shchodo realizatsii Zakonu Ukrainy "Pro okhoronu prav na sorty roslyn" [On measures to implement the Law of Ukraine "On Protection of Rights to Plant Varieties"] (19.08.2002), №1183 (Version as of August 11, 2023) Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1183-2002-%D0%BF#Text. [in Ukrainian].

14. Zakon Ukrainy "Pro nasinnia ta sadyvnyi material" [On seeds and planting material: Law of Ukraine] №411-IV (26.12.2002) (Version as of 10.06.2023). Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-15#Text. [in Ukrainian].

15. Zakon Ukrainy "Pro okhoronu prav na sorty roslyn" [On Protection of Rights to Plant Varieties: Law of Ukraine]. №3116-XII (21.04.1993). (Version as of 10.06.2023). Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12. [in Ukrainian].

16. Rehlament Komisii (leS) №1239/95 vid 31 travnia 1995 roku shcho vstanovliuie pravyla zastosuvannia Rehlamentu Rady (IeS) №2100/94 shchodo protsedur, yaki rozghliadaie Biuro Spivtovarystva z zakhystu prav na sorty Roslyn [Commission Regulation (EC) №1239/95 of May 31, 1995 establishes rules for the application of Council Regulation (EC) №2100/94 regarding the procedures considered by the Community Bureau for the Protection of Rights to Plant Varieties]. Retrived from https://ukragroexpert.com.ua/ uploads /page/5a7da9703d00d.pdf. [in Ukrainian].

17. Tkachyk S. O. (November 28, 2019). Shchodo reiestratsii sortiv roslyn v Ukraini bez ofitsiinykh vyprobuvan. [Concerning the registration of plant varieties in Ukraine without official tests]. Problemni pytannia adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu u sferi okhorony prav na sorty roslyn: zbirnyk materialiv naukovo-praktychnoi konferentsii - Problematic issues of adaptation of the legislation of Ukraine to the legislation of the European Union in the field of protection of rights to plant varieties: collection of materials of the scientific and practical conference. Kyiv, pp. 56-59. Retrived from https://sops.gov.ua/uploads/page/news/ 2019-11-28.pdf. [in Ukrainian].

...