Специфіка досвіду країн Азії щодо державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Кафедра публічного адміністрування

Специфіка досвіду країн Азії щодо державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції

Лапичак Н.І., к.т.н., докторант

м. Київ

Анотація

Метою дослідження є дослідження досвіду країн Азії щодо державного регулювання стандартизації и сертифікації продукції. Доведено важливість дослідження досвіду країн Азії щодо державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції. Встановлено, що Сертифікація - дія, що засвідчує за допомогою сертифіката відповідності чи знака відповідності, що виріб чи послуга відповідає певним стандартам чи іншим нормативним документам. Сертифікат відповідності - документ, що доводить, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідає стандарту чи іншому нормативному документу. Визначено, що завдяки розглянутому досвіду як країн Азії щодо державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції, можна наступним кроком представити відповідний механізм застосування міжнародного досвіду державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції в Україні. Саме подальші дослідження будуть присвячені цьому питанню. Доведено, що базовим напрямком сучасної вітчизняної стандартизації має стати підвищення рівня відповідності товарів та виробничого процесу функціональному призначенню, усунення перешкод у нормативно-правовому полі міжнародного товарообміну.

Розвиток галузі стандартизації та сертифікації безумовно сприятиме науково-технічному прогресу та сприятиме співпраці у різних сферах. Сформовано схему особливостей державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції в країнах Азії. Визначено, що державне регулювання сертифікації та стандартизації в країнах Азії має свої особливості, що пов'язані з географічними, культурологічними та історичними особливостям цього регіону. Більшість розвинутих країн, які є активними учасниками світової торгівлі є членами вже згаданих вище міжнародних організацій.

Ключові слова: стандартизація, сертифікація, зарубіжний досвід, продукція, країни Азії

Abstract

Specific experience of Asia countries on state regulation of standardization and certification of products

Lapychak N.I., C. Tech. Sci., Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

The aim of the study is to study the experience of Asian countries in state regulation of standardization and certification of products. The importance of studying the experience of Asian countries in state regulation of standardization and certification of products is proved. It is established that Certification is an action that certifies, by means of a certificate of conformity or a mark of conformity, that a product or service complies with certain standards or other normative documents.

A certificate of conformity is a document that provides the necessary assurance that a properly identified product, process or service conforms to a standard or other normative document. It has been determined that due to the considered experience of both Asian countries in state regulation of standardization and certification of products, the next step is to present an appropriate mechanism for applying international experience in state regulation of standardization and certification of products in Ukraine. Further research will be devoted to this issue. It has been proved that the basic direction of modern domestic standardization should be to increase the conformity of goods and the production process to the functional purpose, to eliminate obstacles in the legal field of international commodity exchange.

The development of the industry of standardization and certification will certainly contribute to scientific and technological progress and promote cooperation in various fields. A scheme of features of state regulation of standardization and certification of products in Asian countries has been formed. It has been established that the state regulation of certification and standardization in Asian countries has its own characteristics associated with the geographical, cultural and historical characteristics of this region. Most of the developed countries that are active participants in world trade are members of the international organizations already mentioned above.

Keywords: standardization, certification, foreign experience, products, Asian countries

Постановка проблеми

В наш час такі поняття, як надійність та безпека товарів визначають сутність стандартизації та сертифікації. Ставлення до якості продукції останні десятиліття істотно змінилося у рядових споживачів. У жорстких ринкових умовах діяльність будь-якого підприємства, не здатного забезпечити затребуваність своїх товарів чи послуг, приречена на провал, незалежно від обсягу коштів, що інвестуються. Сертифікація - дія, що засвідчує за допомогою сертифіката відповідності чи знака відповідності, що виріб чи послуга відповідає певним стандартам чи іншим нормативним документам. Сертифікат відповідності - документ, що доводить, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідає стандарту чи іншому нормативному документу. Порядок, умови оформлення, видачі та реєстрації сертифіката встановлюються у кожній системі сертифікації. Сьогодні, вкрай важливим є дослідження досвіду країн Азії щодо державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції. Це актуалізує тему статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти дослідження досвіду країн світу щодо державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції розкривалися в роботах таких вчених як П.Я. Калита, Т.П. Калита, П.В. Іванюта, Л.М. Віткін, А.І. Мокій, Т.П. Яхно, І.Г. Бабець, Н.Г. Салухіна, О.М. Язвінська, Ю.Й. Гарасим, О. Силкін, М. Криштанович та інші. Однак ряд теорії і концепцій представлений різними країнами саме Азії в рамках державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції, досі залишаються не розкритими в повній мірі, що і зумовило вибір даної тематики і її сучасну актуальність.

Метою статті є дослідження досвіду країн Азії щодо державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції.

державний нормативний правовий стандартизація сертифікація

Виклад основного матеріалу

Розвиток торгівлі, активні процеси глобалізації зумовили суттєве збільшення виробників продукції, що, в свою чергу, зумовило посилення конкуренції як на внутрішніх, так і на міжнародних ринках. Для того, щоб отримати конкурентні переваги, першочерговим завданням виробників є забезпечити максимально можливий високий рівень якості продукції, її безпечності та інших характеристики. Для цього формуються норми та стандарти продукції як на рівні окремого виробника, так і на рівні державного регулятора, який формує загальні умови регулювання стандартизації й сертифікації продукції.

Державне регулювання сертифікації та стандартизації в країнах Азії має свої особливості, що пов'язані з географічними, культурологічними та історичними особливостям цього регіону. Більшість розвинутих країн, які є активними учасниками світової торгівлі є членами вже згаданих вище міжнародних організацій. Якщо ж говорити про міжнародні організації з сертифікації та стандартизації, які є специфічними для країн Азії, то тут найбільш потужною є Міжнародна Асоціація країн Південно-Східної Азії, на базі якої в 1994 році був створений Консультативний Комітет по стандартизації та оцінки якості продукції. До складу даної організації входять наступні країни: Таїланд, Індонезія, Філіппіни, Сінгапур, Малайзія, В'єтнам та Бруней. Основною метою цього Комітету є оптимізація державного управління процесами стандартизації та сертифікації, а також наближення національних стандартів до міжнародного рівня [1-5].

На сьогоднішній день державне регулювання стандартизації зазнало змін, в контексті розширення меж відкритості до обговорень та змін в національні стандарти. Так, в розвитку промислової стандартизації Японії задіяно 500 промислових асоціацій, а у формуванні та забезпеченні високого рівня якості галузевих стандартів зайняті більше 270 асоціацій.

Окрім того, всі сучасні національні та галузеві стандарти формуються в контексті притримування принципів екологічності та соціальної рівності. Але в той же час, підприємницькі стандарти не мають обов'язкової прив'язки до екологічних норм, та функціонують за принципам міжнародного ринку та його вимог.

Щодо сертифікації, то в Японії згідно близько 30 профільних законів щодо окремих продукції, існує три види сертифікації. Дані нормативно- правові акти регламентують перелік продукції, яка підпадає під той чи інший вид сертифікації, схеми проведення даної процедури, вимоги до організації приватних та державних структур сертифікації, а також методи контролю та моніторингу процесів сертифікації. Так, весь спектр сертифікації в Японії поділяється на наступі види:

- обов'язкова сертифікація, яка має на меті підтвердити відповідність продукції стандартам, визначених в чинному законодавстві;

-добровільна сертифікація, спеціальними державними установами; яка має на меті підтвердити відповідність стандартам, сформованих JIS, яка проводиться

- добровільні сертифікація спеціальними державними установами; яка має на меті підтвердити відповідність стандартам, що проводиться приватними лабораторіями та експертними структурами, які мають на це акредитацію та ліцензію.

В індійському законодавстві особливо детально розглянуті та встановлені правила сертифікації харчової продукції, з огляду на ще існуючі проблеми існування неякісних продуктів харчування на внутрішньому ринку. Так, всі виробники харчових продуктів, як закордонні, так і внутрішні, повинні поставляти продукцію до місць реалізації з реальним терміном придатності не менше ніж 60% від первинної дати виготовлення, яка зазначена на упаковці.

Окрім того, всі іноземні виробники та постачальники харчової продукції зобов'язані відкрити на території Індії власне представництво, яке буде нести юридичну відповідальність за виконання правил на норм, що стосуються питань якості продукції, яку вони реалізують. У випадку, якщо іноземний виробник проходить періодичні випробування чи перевірки відповідності якості власної продукції через акредитовані міжнародні сертифікаційні лабораторії та експертні центри, він вправі отримати ліцензію на реалізацію продукції в Індії без проходження аналогічних сертифікаційних процедур через індійські профільні структури [6-7].

На рис.1 узагальнено всі особливості державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції в країнах Азії.

Рис. 1. Ромб-схема особливостей державного регулювання стандартизації й сертифікації продукції в країнах Ази

Висновки

Підсумовуючи слід зазначити, що для провідних країн світу, не меншу значимість має стандартизація у сфері інноваційних технічних розробок. Аналіз міжнародних норм та положень у ході проведення процедури сертифікації допомагає отримати достовірні відомості про технічне оснащення продукції, її тестування, а також запобігти незаконному дублюванню. Сутність і значення стандартизації полягає в можливості зіставлення наявних характеристик виробу, а це відіграє важливу роль щодо ступеня конкурентоспроможності продукту, у тому числі технічної.

Якщо ж говорити про стандартизацію технічних процесів, то, з одного боку, вона необхідна для їх модернізації, а з іншого - для підвищення результативності управління виробництвом. При цьому сутність стандартизації має і негативні наслідки для технологічних процесів. Використання одних лише нормативних положень не здатне дати ґрунт інноваційному прориву і, отже, досягненню провідних позицій на ринку. Відсутність можливості зростання конкурентоспроможності підприємства у перспективі - безперечний мінус стандартизації. Застосування загальних стандартів гарантує реалізацію права споживача придбання продукції чи користування послугами задовільного якості за доступною вартістю. Базовим напрямком сучасної вітчизняної стандартизації має стати підвищення рівня відповідності товарів та виробничого процесу функціональному призначенню, усунення перешкод у нормативно-правовому полі міжнародного товарообміну. Розвиток галузі стандартизації та сертифікації безумовно сприятиме науково-технічному прогресу та сприятиме співпраці у різних сферах.

Література

1 Polacsek T. Justification diagram. A new kind of diagram for validation, accreditation and certification. Ingenierie des Systemes d^,Information, Vol. 22, No. 2, pp. 2017, 95-119.

2. Cassano V., Maibaum T.S.E. The definition and assessment of a safety argument. In 25th IEEE international symposium on software reliability engineering workshops, ISSRE workshops, p. 180-185. IEEE Computer Society. Defence Standard 2014, 00-42 Reliability and Maintainability Assurance Guide Part 3: R&M Case.

3. Puskas, A., Moga, L.M. Sustainability of reinforced concrete frame structures - A case study. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 10, No. 2, 2015, pp. 165-176.

4. Puskas, A. & Virag, J., Cost or energy efficiency? Criteria in design of a reinforced concrete structure of a public building. Proc. of the 8th Int. Conf. on Energy & Environment, eds. V. Mladenov, T. Tashev, H. Wang, I. Kralov, S. Stankevich, P. Yildiz & J. Burley, Rhodes Island, pp. 112-117, ISBN: 978-960-474-312-4.

5. Pramono, R., Hidayat, J., Dharmawan, C., Juliana. Hybrid bamboo and batik handicraft development as creative tourism product. International Journal of Design & Nature and Ecodynamics, Vol. 16, No. 5, 2021, pp. 601-607.

6. Doussard, C. Assessment of sustainable neighbourhoods: from standards to cultural practices. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 12, No. 3, 2017, pp. 368-378.

7. Yemanov, V., Dzyana, H., Dzyanyi, N., Dolinchenko, O., Didych, O. Modelling a public administration system for ensuring cybersecurity. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 13, No. 1, 2023, pp. 81-88.

References

1 Polacsek T. (2017). Justification diagram. A new kind of diagram for validation, accreditation and certification. Ingenierie des Systemes d^,Information, Vol. 22, No. 2, pp. 95-119.

2. Cassano V., Maibaum T. S. E. (2014). The definition and assessment of a safety argument. In 25th IEEE international symposium on software reliability engineering workshops, ISSRE workshops, p. 180-185. IEEE Computer Society. Defence Standard 00-42 Reliability and Maintainability Assurance Guide Part 3: R&M Case. [In English]

3. Puskas, A., Moga, L. M. (2015). Sustainability of reinforced concrete frame structures - A case study. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 10, No. 2, pp. 165-176.

4. Puskas, A. & Virag, J., Cost or energy efficiency? Criteria in design of a reinforced concrete structure of a public building. Proc. of the 8th Int. Conf. on Energy & Environment, eds. V. Mladenov, T. Tashev, H. Wang, I. Kralov, S. Stankevich, P. Yildiz & J. Burley, Rhodes Island, pp. 112-117, ISBN: 978-960-474-312-4. [In English]

5. Pramono, R., Hidayat, J., Dharmawan, C., Juliana. (2021). Hybrid bamboo and batik handicraft development as creative tourism product. International Journal of Design & Nature and Ecodynamics, Vol. 16, No. 5, pp. 601-607.

6. Doussard, C. (2017). Assessment of sustainable neighbourhoods: from standards to cultural practices. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 12, No. 3, pp. 368-378.

7. Yemanov, V., Dzyana, H., Dzyanyi, N., Dolinchenko, O., Didych, O. (2023). Modelling a public administration system for ensuring cybersecurity. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 13, No. 1, pp. 81-88.

Размещено на Allbest.Ru