Ефективність адміністрування в органах національної поліції: алгоритм оцінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність адміністрування в органах національної поліції: алгоритм оцінки

Кубаєнко Андрій Володимирович,

кандидат юридичних наук, доцент

(Національний університет «Одеська юридична академія», м. Одеса)



Стаття присвячена дослідженню алгоритму оцінки ефективності адміністрування в органах Національної поліції з метою забезпечення об'єктивної та систематичної оцінки організаційної діяльності. Аналізуються ключові аспекти, які визначають високий рівень ефективності адміністрування, включаючи виконання завдань, якість прийнятих рішень та ефективність комунікацій. В основі алгоритму лежить формула оцінки ефективності, де рівень ефективності (ЕФ) обчислюється як відношення сукупної продуктивності (СП) до затрат ресурсів (ЗН). Кожен із цих показників розкриває різні аспекти діяльності органів Національної поліції, враховуючи їхню спроможність досягати стратегічних цілей, якість та раціональність у прийнятті рішень, а також ефективність внутрішніх комунікацій.

Ключові слова: оцінка ефективності, адміністрування, органи Національної поліції, правоохоронна сфера, правоохоронні органи, поліцейська діяльність, критерії, методологія, комунікації, прийняття рішень.



Kubaienko Andrii,

Candidate in Law, Associate Professor

(National University “Odesa Law Academy”, Odesa, Ukraine)

EFFICIENCY OF ADMINISTRATION IN NATIONAL POLICE AGENCIES:

EVALUATION ALGORITHM

The article is devoted to the investigation of an algorithm for assessing the effectiveness of administration in the National Police bodies, aimed at ensuring an objective and systematic evaluation of organizational performance. Key aspects determining a high level of administrative efficiency are analyzed, including task execution, quality of decisionmaking, and communication effectiveness.

The algorithm is based on an effectiveness assessment formula, where the level of efficiency (EF) is calculated as the ratio of total productivity (TP) to resource expenditures (RE). Each of these indicators reveals different aspects of the National Police's activities, considering their ability to achieve strategic goals, the quality and rationality of decisionmaking, as well as the effectiveness of internal communications.

Studying and assessing effectiveness are essential elements of modern administration, aiding in optimal resource utilization and achieving strategic objectives. The assessment algorithm outlined in the research is based on specific criteria such as task-solving efficiency, quality of decisions, and communication effectiveness.

The application of this algorithm's methodology allows for the measurement and analysis of these criteria from a scientific standpoint. The wide range of approaches and tools utilized in the research makes this article a valuable resource for practicing professionals and researchers seeking to enhance the management activities of the National Police.

One of the main research outcomes is the development ofspecific methods for measuring efficiency indicators, enabling an objective assessment of administrative conditions and identifying opportunities for improvement. The study also underscores the importance of using analytical data and expert information in decision-making within police organizations.

The article discusses methods and approaches for measuring each of these criteria, including the use of surveys, structured data analysis, internal analysis, and monitoring systems. The proposed algorithm enables an objective assessment of administrative efficiency in the National Police bodies and identifies areas for further enhancement, contributing to improved organizational performance quality and the achievement of strategic goals.

Key words: effectiveness assessment, administration, National Police bodies, law enforcement sector, law enforcement agencies, police activities, criteria, methodology, communication, decision-making.



Постановка проблеми

Оцінка ефективності адміністрування в правоохоронній діяльності є надзвичайно актуальною темою. Забезпечення безпеки та правопорядку є однією з ключових функцій правоохоронних органів у будь-якому суспільстві. Систематична оцінка та аналіз якості адміністрування органів є важливим елементом для забезпечення їхньої ефективності та результативності. Цей процес допомагає виявляти слабкі місця, удосконалювати робочі процеси та приймати обґрунтовані управлінські рішення. адміністрування правоохоронний правопорядок

Алгоритм оцінки ефективності адміністрування в правоохоронній діяльності, зокрема в органах Національної поліції, дозволяє здійснювати об'єктивну оцінку роботи поліції та інших правоохоронних органів на основі чітко визначених цілей та показників. Використання цього алгоритму допомагає ідентифікувати слабкі місця в діяльності органів правопорядку, виявляти тенденції змін, а також розробляти та впроваджувати ефективні заходи для поліпшення роботи правоохоронців.

Досягнення різних важливих цілей в органах Національної поліції неможливо без належного адміністрування, яке виступає в якості ключового фактора, що сприяє зменшенню рівня злочинності, підвищує рівень розкриття правопорушень, забезпечує дотримання закону, гарантує ефективну реакцію на виклики громадян, поліпшує взаємодію з громадськістю та збільшує задоволення громадян роботою правоохоронних органів. Оцінка ефективності адміністрування служить інструментом для визначення досягнення цих цілей і виявлення можливих покращень.

Актуальність цієї теми пояснюється тим, що суспільство постійно еволюціонує, змінюються його потреби та пріоритети, а також з'являються нові форми кримінальної активності, пов'язані з широким застосуванням сучасних технологій. Зазначені зміни ставлять перед правоохоронними органами складні завдання, що вимагають постійного оновлення методів протидії злочинності та вдосконалення їх реагування на нові виклики та загрози. Ефективність адміністрування має бути відповідно адаптована до цих змін, а оцінка результатів стає необхідним інструментом для виявлення проблемних сфер і розробки стратегій для покращення ситуації.

Отже, алгоритм оцінки ефективності адміністрування в правоохоронній діяльності, зокрема в органах поліції, є важливим і актуальним інструментом, який допомагає покращити якість та результативність роботи органів Національної поліції в забезпеченні публічної безпеки та дотриманні прав людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів присвячені праці відомих учених, таких як:

H. Андрійченко [1], О. Безпалової [2; 3], П. Комірчого [4], В. Кучменка [5], Р Молчанова [6], М. Небеської [7],

I. Охріменка [8; 9; 10], О. Салманової [11], А. Сердюка [12], В. Середи [13], В. Сливенка [14] та ін. Однак питання алгоритму оцінки ефективності адміністрування в правоохоронній сфері в період проведення кардинальних реформ у суспільстві вивчено недостатньо.

Мета статті полягає в комплексному дослідженні алгоритму оцінки ефективності адміністрування в правоохоронній сфері, зокрема в органах Національної поліції.

Для досягнення вказаної мети передбачається провести дослідження різноманітних аспектів, включаючи методологію, показники та підходи, які допоможуть оцінити рівень ефективності адміністрування правоохоронних органів. Це дозволить забезпечити об'єктивну та науково обґрунтовану оцінку результативності їхньої діяльності та виявити можливості для подальшого вдосконалення.

У контексті проведення кардинальних реформ у суспільстві це дослідження є значущим внеском у розуміння та визначення ефективного адміністрування у сфері правоохоронної діяльності. Це допомагає сприяти зміцненню правової держави та підвищенню безпеки, а також відновленню довіри громадян до правоохоронних органів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вну- трішньоорганізаційна (управлінська) діяльність притаманна всім структурам законодавчої, виконавчої та судової влади, органам місцевого самоврядування, а також громадським і недержавним утворенням. Її завданням є забезпечення успішного вирішення кожною з цих структур своїх основних функцій, пов'язаних, наприклад, із здійсненням правосуддя (судові органи) або прокурорським наглядом (органи прокуратури), шляхом упорядкування діяльності самого органу, організації, установи, утворення.

Включення в певну категорію внутрішньоорганіза- ційних функцій у певній галузі діяльності базується на використанні низки критеріїв, серед яких ключовими є наступні: а) безпосередня спрямованість даної діяльності на вирішення управлінських завдань; б) неможливість здійснення управління без неї; в) складність та ієрархічність її змісту; г) відносна самостійність.

Використання зазначених критеріїв дозволяє віднести до внутрішньоорганізаційної такі види діяльності, як прогнозування, планування, організація, регулювання, контроль. Великий обсяг внутрішньоорганізаційної (управлінської) діяльності реалізується і в правоохоронних органах.

У правоохоронній сфері адміністрування є невід'ємною частиною управлінського процесу, спрямованою на забезпечення оптимальної діяльності органів, дотримання законності та підтримання публічної безпеки. Ефективне адміністрування є ключовим для забезпечення додержання правопорядку, боротьби зі злочинністю та захисту прав і свобод громадян, формуючи основу довіри до правоохоронних органів та їхньої роботи.

Адміністрування в правоохоронній сфері передбачає комплексну організаційну, стратегічну та оперативну діяльність, спрямовану на досягнення поставлених цілей у сфері забезпечення публічної безпеки та правопорядку. Ця діяльність вимагає від керівництва і працівників правоохоронних органів великої відповідальності, професіоналізму та вміння ефективно взаємодіяти з громадськістю.

Адміністрування - це не лише технічний процес. Воно включає в себе власну методологію та підходи, які використовуються для керування різними аспектами організаційної діяльності. Проте оцінка ефективності адміністрування не повинна обмежуватися лише цією сферою.

Водночас адміністрування має на меті забезпечення нормального функціонування організації. Однак просте встановлення цього факту недостатнє для повного розуміння його сутності. Воно включає в себе такі аспекти, як координація, планування, контроль та інші елементи, які разом складають основу його реалізації.

Розкриття сутності та ефективності адміністрування пов'язане з його роллю в соціальних організаціях. У цьому контексті адміністрування може виявлятися як ключовий механізм для досягнення мети організації, забезпечення взаємодії між підрозділами, ефективного ресурсного використання та вирішення завдань, пов'язаних із безпекою, збереженням правопорядку та публічним благополуччям.

Отже, адміністрування в органах поліції є комплексним процесом, що охоплює планування, координацію, контроль та інші дії, спрямовані на забезпечення оптимального функціонування та виконання його місійних завдань у контексті забезпечення публічної безпеки та порядку.

Як слушно зазначає О.І. Безпалова, сучасна система юридичного забезпечення адміністрування поліцейськими органами має свої недоліки. Вони впливають на виконання обов'язків поліції, що, у свою чергу, негативно впливає на захист прав і свобод громадян, стан законності та порядку в країні. Учена звертає увагу на необхідність подальшого вдосконалення системи нормативно-правових актів, що регулюють питання адміністрування в органах поліції. Ці акти повинні визначати ключові аспекти діяльності поліції, основні напрями та методи їх роботи. Тому важливим є розроблення та впровадження системних заходів для підвищення ефективності юридичного забезпечення адміністрування органами поліції [3, с. 113].

Досліджуючи алгоритм оцінки ефективності адміністрування в правоохоронній сфері, важливо зазначити, що в науковій літературі «ефективність правового забезпечення управління органами поліції» визначається як співвідношення між цілями правового забезпечення та досягнутими результатами. Основні критерії для оцінки цієї ефективності включають відповідність досягнутих результатів поставленим завданням, адекватність використаним методам, практичну значущість та відповідність сучасним принципам адміністративного права [2, с. 162].

Концепція ефективності діяльності Національної поліції України варіюється залежно від осіб, які її оцінюють. Представники Міністерства внутрішніх справ, дотримуючись Інструкції з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції, визнають ефективність, коли поліцейські належним чином та в повному обсязі дотримуються норм матеріального та процесуального права у сфері адміністративної та кримінальної юрисдикції [15]. З іншого боку, соціологічні служби розглядають ефективність поліції через призму забезпечення довіри громадян до поліцейських, відповідно до ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», де рівень довіри населення виступає ключовим показником оцінки діяльності органів та підрозділів поліції [16].

У контексті Національної поліції України під поняттям ефективності розуміється рівень використання правових норм з метою досягнення головної мети - реального втілення нормативно-правових та інших чинних актів у практичну діяльність.

Цей підхід також знаходить підтримку серед юристів, які вказують на важливість аналізу ефективності, що враховує як ієрархічні, так і неієрархічні цілі. Важливість цього підходу полягає в тому, що саме досягнення цих цілей визначає, наскільки успішно впроваджуються правові норми та як вони впливають на практичну сферу [17].

На думку В.В. Середи, орієнтовний перелік ієрархічних цілей у сфері адміністрування в органах поліції охоплює наступне: підвищення рівня точного та вчасного виконання нормативно-правових актів, судових рішень і рішень інших органів, а також посадових осіб; забезпечення якості та повноти управління даними, які входять до єдиної інформаційної системи, зокрема в контексті юрисдикційних проваджень та інших завдань, визначених нормативно-правовими актами в рамках діяльності Національної поліції України. Зазначені цілі досягаються завдяки налагодженій координації між усіма територіальними органами та службами, і їх досягнення може бути більшим або меншим [13, с. 322].

Нівелювання неієрархічних цілей в адмініструванні органів поліції охоплює різні аспекти, такі як дотримання норм законодавства, повага до гідності громадян та їх честі, вирішення скарг, пов'язаних із структурою роботи з прийому звернень громадян, а також прийом електронних звернень від громадян до Міністерства внутрішніх справ України. До цієї групи також входить управління рівнем корупційних проявів [13, с. 322].

Оцінюючи комплексно досягнення цих неієрархіч- них цілей, можна сформувати узагальнене уявлення про ефективність діяльності Національної поліції України як інституції, що забезпечує правопорядок та безпеку громадян. Успішне досягнення таких цілей вказує на те, що поліцейські діють відповідно до встановлених стандартів і норм, забезпечуючи додержання законів і принципів. Повага до гідності та честі громадян, а також високий рівень їхньої довіри свідчать про позитивний вплив поліції на суспільство та підтверджують її соціальну роль.

Додатково здійснюючи аналіз дотримання принципів законності, ефективного реагування на звернення громадян і виявлення та протидії корупції, можна визначити наявність певних тенденцій та вдосконалених практик, а також виявити слабкі сторони, які можуть потребувати покращення.

Отже, оцінка цих неієрархічних цілей у контексті діяльності Національної поліції сприяє формуванню об'єктивного уявлення про її ефективність, враховуючи як позитивні досягнення, так і можливі напрямки подальших змін і вдосконалення.

Оскільки внутрішньоорганізаційна діяльність заснована на управлінських відносинах, її результативність взаємопов'язана з узагальненою оцінкою, яка впливає на функціонування Національної поліції.

Не можна повністю погодитися з поглядами окремих дослідників, які стверджують, що оцінка ефективності державного управління переважно зосереджена на ціннісних і цільових аспектах. Водночас у виробничому та соціальному управлінні більший акцент приділяється ресурсним і цільовим показникам.

Такий підхід до розгляду соціального управління є недостатньо точним, і це можна аргументувати принаймні двома причинами. По-перше, державне управління є частиною соціального управління, і порівнювати їх в оцінках ефективності некоректно. По-друге, для соціального управління важливий ціннісний аспект, що відображає здатність управління забезпечити успішний захист інтересів суспільства, соціальних груп та окремих громадян.

Ціннісний аспект, або аспект цілей, у соціальному управлінні загалом і державному управлінні зокрема, нерозривно пов'язаний із ресурсно-цільовим аспектом.

Перший аспект визначає параметри для другого, встановлюючи конкретні критерії відбору та розміщення кадрів, а також оцінюючи розуміння особовим складом цілей організації. Другий аспект втілюється в конкретних діях управлінських кадрів, відображаючи реальний рівень усвідомлення співробітниками соціальних цінностей та орієнтацій соціальної діяльності (зокрема, у контексті органів Національної поліції), а також їхню відданість виконанню службових обов'язків.

У цьому контексті ефективність внутрішньооргані- заційної діяльності в органах Національної поліції проявляється в наступних аспектах.

Відповідність напрямків, змісту та результатів адміністрування та дій співробітників управлінських структур завданням правоохоронної сфери, реальному забезпеченню правопорядку та законності. Це важливо, оскільки відсутність відповідності може призвести до безрезультатних внутрішніх процесів, коли адміністрування перетворюється на самоціль, а не спрямовується на досягнення конкретних цілей.

Практичний вплив управлінського апарату на події на місцях включає в себе уникнення відхилень, що можуть виникнути через зайву бюрократію, непотрібні перевірки та нескінченні збори. Це допомагає зберегти високу ефективність, особливо в аспекті реального покращення правопорядку, та підтримує позитивну взаємодію з громадою.

Дотримання законності, наукової обґрунтованості та коректності в діях апарату стосовно об'єктів адміністрування, попередження організаційних і кадрових змін, які можуть вплинути на діяльність підрозділів. Такий підхід сприяє забезпеченню сталості в процесі ухвалення управлінських рішень і підвищенню довіри громади до органів Національної поліції.

Прийняття авторитетних та обґрунтованих рішень управлінським апаратом відіграє вагому роль у збереженні внутрішньої стабільності та забезпеченні високого рівня професіоналізму в управлінні. Це також важливо для забезпечення якісного впливу на ситуацію в суспільстві та підтримки довіри до управлінських рішень.

Загалом ефективність адміністрування в органах Національної поліції визначається забезпеченням відповідності між управлінськими діями та цілями правоохоронної сфери, здатністю до реального впливу на розвиток ситуації на місцях, дотриманням законності та наукової обґрунтованості, а також збереженням авторитетності та предметності прийнятих рішень.

Реальність, законність, наукова обґрунтованість, коректність, авторитетність та предметність - це якісні характеристики, які дозволяють оцінити та виміряти ефективність адміністрування в органах Національної поліції як специфічної сфери людської діяльності, пов'язаної з формуванням та забезпеченням правових, соціальних, організаційних і психологічних передумов успіху зовнішньої діяльності.

Здатність адміністрування забезпечити ефективне вирішення цієї задачі включає оцінку п'яти основних складових:

1. Визначеність та ясність сформульованих цілей даної діяльності, які є відносно незалежними від зовнішніх цілей діяльності органів поліції, та конкретних завдань, спрямованих на їх реалізацію.

2. Швидкість і відповідність змін в організаційно-штатній та структурній організації органів поліції змінам у зовнішніх умовах їх функціонування.

3. Пристосованість створених технологій для здійснення зовнішніх і внутрішньоорганізаційних функцій до досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду в забезпеченні правопорядку та адміністрування органами поліції.

4. Відповідність кадрового забезпечення системи завданням та функціям органів поліції, а також врахування змінних економічних, політичних і соціо- культурних умов його діяльності.

5. Постійне забезпечення матеріальних і ресурсних потреб.

Заслуговує на увагу дослідження, проведене О.Ю. Салмановою, яка зазначає, що в контексті аналізу виконання управлінських функцій Національною поліцією України набуває особливого значення процес оцінки відповідних показників з урахуванням поставлених завдань. Дослідниця наголошує, що на сьогодні відсутня єдина загальна методологія для оцінювання реалізації цих функцій на рівні законодавства.

Попри це, пропонуємо в майбутньому здійснювати оцінювання, яке буде базуватись на таких критеріях: рівень взаємодії з територіальними органами виконавчої влади, який відображає ступінь співпраці та партнерства з іншими органами; координація діяльності територіального органа поліції на підконтрольній території, що свідчить про ефективне управління та координацію; якість інформаційного забезпечення, включаючи точність, доступність та адекватність інформації для рішень; організація інформаційно-аналітичної роботи, яка допомагає підтримувати обґрунтованість та ефективність управлінських рішень; планування діяльності територіальних органів, включаючи системний підхід і стратегічне планування; оцінка якості управлінських рішень, їх вплив на досягнення цілей і результативність; оцінка впливу апарату територіального органа поліції на підрозділи, розкриваючи внутрішні взаємозв'язки; аналіз стилю та методів керівництва підрозділами поліції для визначення ефективності комунікації та співпраці; використання передового досвіду в діяльності поліції, що вказує на ступінь інноваційності та використання найкращих практик [11].

Варто погодитися з тим, що впровадження цієї системи оцінки може сприяти зміцненню ефективності та результативності діяльності Національної поліції України, допомогти об'єктивному аналізові та покращити процес ухвалення управлінських рішень.

Оцінка ефективності адміністрування в органах поліції пов'язана з її здатністю відображати поставлені завдання, цілі та спрямованість системи управління в конкретних сферах, де вона застосовується, таких як служби, підрозділи та індивідуальні працівники. Також важливою є створена організаційна структура управління, що існує з метою забезпечення виконання цих завдань.

У юридичній, управлінській та соціологічній літературі загальноприйнятим є розуміння організаційних структур як сукупності посадових обов'язків, об'єднаних за допомогою організаційних зв'язків. Ці зв'язки можуть бути трьох типів: по-перше, організаційно-предметні, які виникають між співробітниками щодо використання різних ресурсів, що є в розпорядженні органів поліції; по-друге, організаційно-функціональні, що характеризують зв'язки працівників з точки зору їхньої участі в процесі професійної діяльності; по-третє, організаційно-адміністративні, які відображають ієрархічні відносини між працівниками, зокрема відносини керівництва та підпорядкування.

Із цим пов'язаний один з аспектів оцінки ефективності адміністрування - визначення, чи були створені в органі поліції відповідні організаційні умови для належної роботи, включаючи наявність та чіткість функціональних обов'язків; наявність і чіткість посадових інструкцій; дотримання балансу прав та обов'язків працівників у їхніх функціональних обов'язках та посадових інструкціях; відповідність виконуваних різними категоріями працівників робіт їх функціональним обов'язкам і посадовим інструкціям; відповідність виконуваних різними категоріями працівників робіт їхній професійній кваліфікації та посадовому статусу.

При цьому особливо важливо встановити не лише формальний факт наявності чи відсутності, наприклад, посадових інструкцій чи схем розподілу повноважень між керівниками, але й реальність їх виконання.

Другий спосіб оцінки ефективності адміністрування полягає у вивченні того, чи відповідають розроблені функціональні обов'язки та посадові інструкції змінним установкам та пріоритетам функціонування органів поліції.

Третій спосіб можна спрямувати на розкриття того, як враховуються фактори, що визначають формування та засади побудови організаційних структур, а також те, чи гарантує наявна структура належну взаємодію між рівнями управління (у тому числі взаємодію, координацію та підпорядкування); дотримання принципів розподілу робіт (включаючи уникнення дублювання функцій); масштаби управління (розподіл повноважень, управління колективами).

Узагальнюючи вищезазначене, можна зробити висновок, що оцінка ефективності адміністрування в органах поліції може бути представлена наступною формулою:



ЕФ = (СП * 100) / ЗН,

де

ЕФ - ефективність адміністрування в органах поліції (у відсотках);

СП - сукупна продуктивність організаційно-управлінської діяльності, включаючи різні аспекти роботи, такі як виконання функцій, вирішення завдань, внутрішні процеси тощо;

ЗН - затрати ресурсів, витрати на управління, включаючи людські, фінансові та інші ресурси, які спрямовані на підтримку та функціонування органів поліції.

СП (сукупна продуктивність) та ЗН (затрати ресурсів) можуть вимірюватися різними кількісними показниками або величинами, що характеризують ефективність та витрати організаційно-управлінської діяльності в органах поліції. Конкретні цифри для вимірювання можуть бути розраховані на основі обраної методології та доступних даних.

Деякі можливі критерії для визначення сукупної продуктивності в цьому контексті можуть включати:

1. Ефективність вирішення завдань у контексті діяльності органів поліції передбачає комплексну оцінку здатності цих органів до ефективного та систематичного виконання адміністративних завдань, що включають розробку та реалізацію стратегічних планів, ефективне планування та розподіл ресурсів, а також забезпечення координації діяльності внутрішньої структури. Ця оцінка передбачає аналіз таких ключових аспектів, як частота та точність виконання адміністративних завдань відповідно до планів і графіків. Важливим елементом є оцінка відсотка завдань, що були виконані відповідно до стратегічних цілей, встановлених для органів поліції.

Для оцінки ефективності вирішення завдань можуть використовуватися кілька методів. Один із підходів полягає в систематичному зіставленні фактичних результатів виконання адміністративних завдань зі стратегічними планами та планами ресурсів. За допомогою кількісних показників, таких як частота виконання, та якісних характеристик, таких як точність і відповідність стратегічним цілям, можна здійснити аналіз відповідності планованих і фактичних результатів.

2. Якість прийнятих рішень. Для оцінки якості прийнятих рішень можна використовувати кілька підходів. Один із можливих способів - це створення системи показників і метрик, що дозволяють оцінити різні аспекти якості рішень. Наприклад, відзначається можливість визначення вагомості конкретних показників, які наочно відображають важливість і вплив прийнятих рішень на діяльність поліції. Подальша можливість полягає в обчисленні загального показника якості на основі вагових коефіцієнтів цих суттєвих аспектів.

Також можна провести аналіз кореляції між застосуванням аналітичних даних та позитивними змінами в діяльності органів поліції, що допоможе встановити зв'язок між цими факторами. Така оцінка допоможе зрозуміти, наскільки ефективно органи поліції використовують свої адміністративні ресурси для прийняття обґрунтованих рішень, та як ці рішення впливають на їхню діяльність.

3. Ефективність комунікацій як критерій може включати аналіз таких аспектів, як задоволеність працівників комунікаційними каналами, визначення відсотка своєчасної та належної розсилки інформації, а також оцінку якості та зрозумілості передачі повідомлень і сприйняття їх отримувачами.

4. Інноваційність і розвиток можуть бути визначені шляхом аналізу впровадження нововведень та використання сучасних технологій в адміністративних процесах.

Кожний із цих критеріїв може бути оцінений за шкалою відповідних метрик і перетворений на числові значення, які в подальшому використовують для розрахунку загальної ефективності адміністрування за наведеною формулою.

Для ЗН можуть застосовуватися наступні показники:

- бюджетні кошти, виділені на оплату праці персоналу;

- фінансові витрати на підтримку інфраструктури, технічного забезпечення;

- кількість працівників, задіяних в управлінських процесах;

- витрати на професійне навчання та підвищення кваліфікації працівників;

- вартість програм та ініціатив, спрямованих на вдосконалення роботи поліції.

Отже, конкретні цифри для вимірювання СП та ЗН можуть бути визначені відповідно до цілей оцінки та доступних даних, вони можуть залежати від контексту та потреб оцінки ефективності адміністрування в органах поліції.

Дана формула відображає можливість оцінки ефективності адміністрування в органах поліції, підраховуючи співвідношення між досягнутим результатом, який може бути виміряний виконаними завданнями та вкладеними ресурсами, такими як час, кошти й зусилля. Чим вищий процент, отриманий за допомогою цієї формули, тим більшу ефективність демонструє адміністрування в органах поліції, вказуючи на оптимальне використання доступних ресурсів для досягнення бажаних результатів.



Висновки

Застосування алгоритму оцінки ефективності адміністрування в органах Національної поліції виокремлюється як ключовий інструмент для об'єктивної та систематичної оцінки рівня організаційної діяльності. Оцінка ґрунтується на визначенні та кван- тифікації різних аспектів, що відображають здатність органів поліції до відповідності стратегічним цілям та завданням управління, зокрема:

1. Цілі-завдання та орієнтація - розкриття внутрішніх цілей і завдань управлінської системи, орієнтація на забезпечення ефективної реалізації стратегічних напрямів діяльності органів поліції.

2. Розробка функціональних обов'язків та посадових інструкцій - оцінка ступеня розробки та належності функціональних обов'язків і посадових інструкцій до потреб і пріоритетів, що змінюються, забезпечення відповідності виконуваних завдань внутрішнім і зовнішнім вимогам.

3. Структура та взаємодія - аналіз побудови організаційних структур, їхньої взаємодії та координації діяльності, дотримання принципів поділу робіт і здійснення управлінських функцій.

Застосування цього алгоритму дозволяє отримати конкретні дані та оцінки, які сприяють ідентифікації позитивних аспектів діяльності органів Національної поліції, а також виявленню областей, які потребують удосконалення та розвитку. Отримана оцінка надає керівництву органів поліції можливість приймати обґрунтовані рішення щодо оптимізації діяльності, формування стратегічних планів і розробки заходів для забезпечення більш ефективного виконання завдань із підтримання правопорядку та законності в суспільстві.



Список використаних джерел

1. Андрійченко Н.С. Адміністративно-правові засади оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб'єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України : дисертація ... д-ра філос., спец. : 081 - право. Суми : СумДУ, 2020. 234 с.

2. Безпалова О.І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави : монографія. Харків : Ніка Нова, 2014. 544 с.

3. Безпалова О.І. Правове забезпечення управління органами поліції України. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 9. С. 111-115.

4. Комірчий П.О. Адміністративно-правові засади публічної служби у правоохоронній сфері України : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2020. 611 с.

5. Кучменко В.О. Публічне управління в сфері правоохоронної діяльності. Економіка, управління та адміністрування. 2019. № 4(90). С. 199-206. URL: https://doi.org/10.26642/jen-2019-4(90)-199-206

6. Молчанов Р.Ю. Досвід оцінки ефективності оперативно-службової діяльності поліції іноземних держав та його впровадження в Україні. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2014. № 4. С. 235-243.

7. Небеська М.С. Оцінка ефективності діяльності Національної поліції України. Держава та регіони. 2019. № 4(66).

С. 92-97. URL: https://doi.org/10.32840/1813-338X-2019-4-16

8. Охріменко І. Оцінка ефективності діяльності органів і підрозділів Національної поліції України: погляд на проблему. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 11. С. 139-144.

9. Охріменко І.М. Стратегія розвитку правоохоронних органів України в сучасних умовах. Управління освітнім процесом галузевого ВНЗМВС України : матеріали круглого столу (м. Київ, 12 трав. 2017 р.). Київ : НАВС, 2017. С. 7-11.

10. Kubaienko A., Okhrimenko I., Kryzhanovska O. Modernization of the law enforcement system at the current stage of digital transformation. Journal of law and political sciences. 2022. Vol. 35. P 384-400.

11. Салманова О.Ю. Критерії оцінювання реалізації Національною поліцією України функцій управлінської діяльності : збірник наукових праць AOEOE. Wien, 2021. November. С. 90-94. URL: https://doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v1.30 (дата звернення: 01.08.2023).

12. Сердюк А.М. Щодо критеріїв ефективності діяльності поліції закордонних країн. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Вип. 3. Т. 2. С. 155-159.

13. Середа В.В. Ефективність у системі оцінки діяльності територіальних органів Національної поліції. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія «Юридична». 2017. Випуск 4. С. 319-331.

14. Сливенко В.А., Сливенко О.В. Інновації у стратегічному управлінні в правоохоронній сфері у період реформування. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Менеджмент інновацій». 2015. Випуск 4. С. 85-92.

15. Про затвердження Інструкції з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції : наказ МВС України від 30.01.2017 р. № 67. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0304-17 (дата звернення: 01.08.2023).

16. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/580-19 (дата звернення: 01.08.2023).

17. Система оцінки ефективності роботи національної поліції / Н. Куба, Р Тополевський. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи. 15.02.2016 р. URL: http://khpg.org/index. php?id=1455530110 (дата звернення: 01.08.2023).



References

1. Andriichenko, N.S. (2020). Administratyvno-pravovi zasady otsiniuvannia efektyvnosti diialnosti pravookhoronnykh orhaniv yak subiektiv zabezpechennia finansovo-ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [Administrative and legal principles for evaluating the effectiveness of law enforcement agencies as subjects of ensuring the financial and economic security of Ukraine]. Doctor's thesis. Sumy: SumDU, 234 s. [in Ukrainian].

2. Bezpalova, O.I. (2014). Administratyvno-pravovyi mekhanizm realizatsii pravookhoronnoi funktsii derzhavy [The administrative and legal mechanism for implementing the law enforcement function of the state]. Kharkiv: Nika Nova, 544 s. [in Ukrainian].

3. Bezpalova, O.I. (2017). Pravove zabezpechennia upravlinnia orhanamy politsii Ukrainy [Legal support for the management of police bodies of Ukraine]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 9, 111-115 [in Ukrainian].

4. Komirchyi, P.O. (2020). Administratyvno-pravovi zasady publichnoi sluzhby u pravookhoronnii sferi Ukrainy [Administrative and legal principles of public service in the law enforcement sphere of Ukraine]. Doctor's thesis, 611 s. [in Ukrainian].

5. Kuchmenko, V.O. (2019). Publichne upravlinnia v sferi pravookhoronnoi diialnosti [Public administration in the field of law enforcement]. Ekonomika, upravlinnia ta administruvannia, 4(90), 199-206. URL: https://doi.org/10.26642/jen-2019-4(90)- 199-206 [in Ukrainian].

6. Molchanov, R.Iu. (2014). Dosvid otsinky efektyvnosti operatyvno-sluzhbovoi diialnosti politsii inozemnykh derzhav ta yoho vprovadzhennia v Ukraini [Experience of assessing the effectiveness of operational and service activities of the police of foreign countries and its implementation in Ukraine]. Naukovyi visnykDnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 4, 235-243 [in Ukrainian].

7. Nebeska, M.S. (2019). Otsinka efektyvnosti diialnosti Natsionalnoi politsii Ukrainy [Evaluation of the effectiveness of the activity of the national police of Ukraine]. Derzhava ta rehiony, 4 (66), 92-97. URL: https://doi.org/10.32840/1813-33 8X-2019-4-16 [in Ukrainian].

8. Okhrimenko, I. (2016). Otsinka efektyvnosti diialnosti orhaniv i pidrozdiliv Natsionalnoi politsii Ukrainy: pohliad na problem [Evaluation of the effectiveness of the bodies and units of the National Police of Ukraine: a view of the problem]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 11, 139-144 [in Ukrainian].

9. Okhrimenko, I.M. (2017). Stratehiia rozvytkupravookhoronnykh orhaniv Ukrainy v suchasnykh umovakh [Strategy for the development of law enforcement agencies of Ukraine in modern conditions]. Upravlinnia osvitnim protsesom haluzevoho VNZ MVS Ukrainy: materialy kruhloho stolu (Kyiv, 12 trav.). Kyiv: NAVS, 7-11 [in Ukrainian].

10. Kubaienko, A., Okhrimenko, I., & Kryzhanovska, O. (2022). Modernization of the law enforcement system at the current stage of digital transformation. Journal of law and political sciences, 35, 384-400.

11. Salmanova, O.Iu. (2021). Kryterii otsiniuvannia realizatsii Natsionalnoiu politsiieiu Ukrainy funktsii upravlinskoi diialnosti [Criteria for evaluating the implementation of administrative functions by the National Police of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats AOHOE. Wien, 26. November, 90-94. Retrieved from: https://doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v1.30 [in Ukrainian].

12. Serdiuk, A.M. (2015). Shchodo kryteriiv efektyvnosti diialnosti politsii zakordonnykh krain [Regarding the criteria for the effectiveness of the police of foreign countries]. Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia "lurydychni nauky", 3(2), 155-159 [in Ukrainian].

13. Sereda, V.V. (2017). Efektyvnist u systemi otsinky diialnosti terytorialnykh orhaniv Natsionalnoi politsii [Effectiveness in the system of evaluating the activity of territorial bodies of the National Police]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriiayurydychna, 4, 319-331 [in Ukrainian].

14. Slyvenko, V.A., & Slyvenko, O.V (2015). Innovatsii u stratehichnomu upravlinni v pravookhoronnii sferi u period reformuvannia [Innovations in strategic management in law enforcement during the reform period]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia "Menedzhment innovatsii", 4, 85-92 [in Ukrainian].

15. Pro zatverdzhennia Instruktsii z orhanizatsii ta provedennia perevirok sluzhbovoi diialnosti orhaniv (pidrozdiliv) Natsionalnoi politsii [On the approval of the Instructions for organizing and conducting inspections of official activities of bodies (subdivisions) of the National Police]: Nakaz MVS Ukrainy vid 30.01.2017 № 67. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ z0304-17 [in Ukrainian].

16. Pro Natsional'nu politsiyu: Zakon Ukrayiny (2015). [On the National Police: Law of Ukraine] vid 02.07.2015 № 580VIII. Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny, 63, 33 [in Ukrainian].

17. Kuba, N., & Topolevskyi, R. (2016). Systema otsinky efektyvnosti roboty natsionalnoRetrieved from politsii [The system for evaluating the effectiveness of the work of the national police]. Informatsiinyi portal Kharkivskoi pravozakhysnoi hrupy. Retrieved from: http://khpg.org/index. php?id=1455530110 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...