Інформаційно-комунікаційна діяльність установ соціальної сфери: правовий аспект

INFORMATION AND COMMUNICATION ACTIVITIES OF THE SOCIAL INSTITUTIONS: LEGAL ASPECT

In modern conditions of development of information society, rapid introduction of information and communication technologies, new social relations are formed in various spheres of human activity. The article establishes that since the needs of society are constantly growing, the requirement of time is the development and implementation of qualitatively new social services in the field of social security. Accordingly, all this requires new forms of communication, which will be characterized by even greater efficiency, openness, transparency, efficiency and quality.

It is noted that the system of state regulation of the social sphere and the introduction of new instruments of digital governance includes the formation of a legislative framework and effective implementation oflaws in the activities ofinstitutions providing social services to meet the needs of the population, social protection of each person, create and ensure optimal access to basic information resources through automated information systems and channels of their implementation.

The aim of the study is to characterize the legal support of information and communication activities of the social institutions.

It is emphasized that electronic communications play a great role in the daily life of each person and are an integral part of the functioning of the information space. In the era of comprehensive «digitalization» in Ukraine, the electronic format of interaction between the subjects of relations related to electronic document management has been regulated at the legislative level. However, of course, the legislative framework must be constantly improved in order to meet the modern needs and requirements of society In order to solve the problems of updating the state regulation of relations in the social sphere, it is necessary to focus mainly on improving and harmonizing the regulatory framework for the use of digital interaction measures in the process of activities of social institutions and citizens.

Key words: Information society, Social sphere, Social security, Information and communication activities, normative and legal regulation.

Постановка проблеми

У сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства особливої гостроти набуває питання модернізації державного управління, зокрема й у сфері соціального забезпечення. Набуває актуальності дослідження нормативно-правової бази інформатизації, впровадження та використання нових цифрових технологій взаємодії між соціальними агенціями та громадянами у процесі діяльності установ соціальної сфери. У прийнятій 2020 р. «Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери» дано визначення поняття «соціальна сфера» як «сукупність управлінських та організаційних інституцій (органів, установ, організацій, закладів), які забезпечують підвищення рівня життя і надання громадянам всіх видів соціальної підтримки та діяльність яких визначається відповідними законодавчими актами і фінансується за рахунок джерел, не заборонених законодавством» (Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, 2020).

Функціонування соціальної сфери є одним із важливих напрямів соціальної політики держави, що передбачає реалізацію соціального захисту і соціальних прав людини. Вона впроваджується через діяльність конкретних установ та організацій, що входять до соціальної інфраструктури держави. За визначенням І. Оксьоми, соціальна інфраструктура - це «стійка сукупність галузей і видів діяльності, що створюють умови для задоволення потреб людини» (Оксьом, 2019, с. 53). Цей сегмент формує таке середовище, що забезпечує гармонійний розвиток особистості та сприяє зростанню добробуту населення. Розвинена соціальна інфраструктура є необхідною умовою покращення рівня та якості життя населення і має позитивний вплив на соціально-економічний розвиток держави. Розв'язання соціальних проблем в епоху цифровізації потребує створення адекватної правової бази для формування нових суб'єктів соціальної політики, ефективного функціонування соціальної сфери з максимальним використанням переваг цифрового суспільства та підвищення ефективності задоволення потреб населення у соціальному обслуговуванні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання нормативно-правового регулювання інформаційно-комунікаційної діяльності установ соціальної сфери висвітлювали у своїх наукових розвідках Г. Блінов, К. Дубич, О. Кочемировська, І. Найда та К. Труба, І. Оксьом, Петрицький, О. Пищулін, Д. Терещенко, Чалик, Л. Яценко та О. Литвишко та інші. Низку праць науковців та практиків присвячено дослідженням питання інформатизації та цифровізації суспільства, автоматизації систем державного управління та соціального забезпечення: Л. Дітковська, П. Клімушин, Г. Кулина, Н. Налукова та інші. Проте правове регулювання функціонування інформаційно-комунікаційних ресурсів у соціальній сфері потребує подальшого системного дослідження.

Метою статті є характеристика нормативно-правового забезпечення інформаційно-комунікаційної діяльності установ соціальної сфери.

Виклад основного матеріалу

На сучасному етапі розвитку суспільства цифрові технології є невід'ємним елементом успішного реформування та функціонування соціальної сфери. Оскільки потреби суспільства постійно зростають, вимогою часу є розробка та впровадження якісно нових соціальних послуг. Інноваційність у сфері соціального забезпечення, новітні підходи до управління соціальними процесами в установах сфери соціального забезпечення нині неможливі без налагодженого прямого і зворотного зв'язку з соціумом, без обміну інформацією, повноцінного інформаційного супроводу їх діяльності, інформаційних і комунікаційних технологій. Г. Кулина та Н. Налукова зазначають, що інформатизація діяльності установ соціального забезпечення передбачає збір і поширення інформації через різноманітні комунікаційні канали з метою доведення її до кінцевого користувача - споживача соціальних послуг, тим самим забезпечуючи підвищення ефективності й результативності соціального захисту й обслуговування громадян (Кулина, Налукова, 2020, с. 99). На думку, Г. Орел, інформація виступає головним чинником у створенні системи інтенсивного обміну із соціальними структурами на основі принципу інформаційної відкритості (Орел, 2021, с. 189).

Основоположним нормативно-правовим документом, що стосується інформації, є Закон України «Про інформацію», де у ст. 10 встановлені види інформації за змістом (Про інформацію, 1992). До інформації, що забезпечує реалізацію соціальних прав громадян та циркулює в інформаційних ресурсах соціальної сфери, В. Чалик відносить відомості: що дають можливість звернутись за державною соціальною допомогою на дітей; про соціальний статус громадянина; що містяться у свідоцтві про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в пенсійному посвідченні, у електронній пенсійній справі; про інвалідність особи; про заробітну плату, сплачені страхові внески, розмір пенсії; про призначення житлових субсидій, соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям; про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах тощо (Чалик, 2022, с. 115).

Реалізацію, гарантії здійснення та захисту соціальних прав громадян, у тому числі й таких нових категорій, які з'явилися в останні роки - внутрішньо переміщені особи, особи, які постраждали від російської агресії, учасники АТО/ООС, учасники російсько-української війни тощо, забезпечує Конституція України, де в ст. 3 наголошується, що «людина, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю у державі» (Конституція, 1996). У ст. 46 зазначено, що «громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними» (Конституція, 1996).

Розглядаючи нормативно-правове регулювання функціонування інформаційних ресурсів, І. Оксьом зазначає, що основними законодавчими актами, які регулюють інформаційну взаємодію у соціальній сфері є також Закони України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про державну таємницю», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про адміністративні послуги», «Про електронну комерцію», Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України (Оксьом, 2019, с. 53). У сфері соціального захисту населення, на нашу думку, необхідно доповнити зазначений перелік такими нормативно-правовими актами як: Закони України «Про соціальні послуги», «Про зайнятість населення», «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні комунікації», «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» та інші. У 2003 р. Верховною Радою України було ухвалено базові Закони з реформування системи пенсійного забезпечення - «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Л. Яценко та О. Литвишко, у своїй науковій розвідці, звертають увагу, що національна нормативно-правова база регулювання соціальної сфери сформувалася та ґрунтується на нормах міжнародно-правових актів, ратифікованих Україною - акти Організації Об'єднаних Націй (ООН), Міжнародної організації праці (МОП), Ради Європи тощо. Вони спрямовані на створення і реалізацію загальновизнаних гуманістичних і демократичних світових стандартів розв'язання соціальних проблем. Серед міжнародних документів варто виділити: Загальну декларацію прав людини, Європейську соціальну хартію, Європейський кодекс соціального забезпечення, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, конвенції Міжнародної організації праці - «Конвенція про політику в сфері зайнятості», «Конвенція про рівну винагороду чоловіків та жінок за працю рівної цінності» та інші (Яценко, Литвишко, 2023, с. 254).

Враховуючи загальні тенденції цифровізації всіх компонентів соціальної сфери, вчасним і доцільним стало прийняття «Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери» (далі «Стратегія»), де визначені напрями та завдання соціального захисту населення на основі єдиних підходів, стандартів і технологій (Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, 2020). «Стратегія» визначає соціальний захист населення як «систему забезпечуваних державою економічних, соціальних та організаційних заходів, що спрямовуються на підтримку найбільш вразливих верств населення» (Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, 2020). Змістова складова соціального захисту передбачає «будь-які соціальні виплати, пільги, послуги, заходи, що передбачені для громадян законодавством і забезпечуються інституціями соціального захисту за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством» (Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, 2020).

Для реалізації «Стратегії» з жовтня 2022 р. Міністерством соціальної політики створена та впроваджена в дію у всіх регіонах України Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС) - єдина комплексна інформаційно-аналітична система соціальної сфери, що призначена для накопичення, зберігання та автоматизованого оброблення інформації щодо соціального захисту населення, створена з урахуванням новітніх інформаційних та управлінських технологій, єдиних сучасних стандартів якості обслуговування заявників, можливостей вироблення ефективних організаційних і структурних рішень. Вона повинна забезпечувати: створення єдиної інформаційної бази соціальної сфери, зокрема шляхом взаємодії інформаційних ресурсів соціальної сфери та їх інтеграції з іншими державними інформаційними ресурсами, у тому числі державними реєстрами; усунення дублювання процесів і функцій інституцій соціального захисту, зокрема шляхом централізації цих процесів і функцій; стандартизацію та автоматизацію звернень громадян до установ та організацій у соціальній сфері, їх централізований моніторинг, а також перехід інституцій соціального захисту на електронний документообіг; підвищення продуктивності та якості обслуговування у соціальній сфері, можливість надання послуг у цій сфері на умовах аутсорсингу; постійний автоматизований моніторинг і контроль усіх фінансових потоків у соціальній сфері; надійний захист інформації, насамперед персональних даних громадян; підвищення рівня довіри населення до інституцій соціального захисту (Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, 2020; Про затвердження Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, 2021).

Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС) надала нові можливості для установ соціального захисту населення по всій території України, що забезпечує прискорення оформлення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та вирішення проблемних ситуацій переселенців, суттєво полегшує оформлення всіх видів соціальних послуг (Про затвердження Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, 2021). Як зазначає В. Перун, у повідомленні Прем'єр-міністра України Д. Шмигаля звертається особлива увага на те, що «процес оформлення соціальної допомоги, субсидії, виплат, пенсійного посвідчення або статусу ВПО буде займати мінімум часу, а нарахування коштів - буде справедливим для всіх категорій громадян, що також призведе до зниження рівня бюрократії та корупції» (Перун, 2022).

У контексті цифрової трансформації, з травня 2023 р. Українська держава зініціювала та починає активно впроваджувати програму державної допомоги у відновленні пошкодженого через бойові дії житла «є-Відновлення», за якою українці мають можливість отримати до 200 тисяч гривень на швидкий ремонт своїх домівок, які постраждали через війну. Заявку на компенсацію постраждали можна подати у спрощеному вигляді через портал чи додаток «Дія», а гроші отримати на спеціально відкритий картковий рахунок в одному з банків, які беруть участь у програмі (Сисак, 2023).

Г Кулина та Н. Налукова наголошують, що розробка уніфікованої бази даних соціального забезпечення населення відповідає основним засадам побудови цифрової держави як взаємопов'язаної системи інформаційних і комунікаційних технологій, що ґрунтується на опрацюванні «великих даних», які забезпечені складним аналітичним інструментарієм (Кулина, Налукова, 2020, с. 100).

В. Чалик констатує, що соціальні питання в Україні регулюють щонайменше 170 Законів України, 400 постанов Кабінету Міністрів, 1100 відомчих і міжвідомчих наказів щодо соціального захисту населення. Це впливає й на законодавство, що регулює інформаційно-комунікаційні відносини у соціальній сфері. Проте, на думку дослідника, всі нормативно-правові акти, що функціонують у соціальній сфері, підлягають додатковому врегулюванню та подальшій систематизації (Чалик, 2022, с. 119).

Одним із перспективних напрямів у соціальній сфері, на думку І. Оксьом, є удосконалення правового регулювання функціонування інформацій ресурсів, що включає завершення формування нормативно-правової бази щодо переходу на е-формат взаємодії у процесі діяльності між державою, бізнесом та громадянами; розвиток системи е-взаємодії між цими суб'єктами; упровадження різних форм ідентифікації учасників е-взаємодії; гармонізацію українського законодавства із нормами європейського права (Оксьом, 2019, с. 53). До цього переліку, на погляд В. Чалик, необхідно додати ще такий напрям удосконалення нормативно-правового регулювання інформаційних відносин у соціальній сфері як розробка стандартів формування, ведення, використання соціальних реєстрів, електронних кабінетів, веб-сайтів, електронних платформ та інших видів інформаційних ресурсів (Чалик, 2022, с. 120).

Висновки

Стрімке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності установ соціальної сфери, що здійснюють надання соціальних послуг для задоволення потреб, соціального захисту населення, потребує від них створення та забезпечення оптимального доступу до основних інформаційних ресурсів через автоматизовані інформаційні системи. Державне регулювання соціальної сфери та впровадження нових інструментів цифрового врядування включає в себе формування нормативно-правової бази та ефективне її втілення в діяльності установ соціальної сфери. Законодавча база повинна постійно удосконалюватися, щоб відповідати сучасним потребам та вимогам суспільства. Для модернізації нормативно-правової бази у соціальній сфері необхідно зосередити увагу на вдосконаленні та гармонізації законодавства щодо цифрових заходів взаємодії у процесі діяльності установ соціальної сфери та громадянами.

Література

1. Єдина інформаційна система соціальної сфери відкриває нові можливості для органів соціального захисту населення. URL: https://www.ioc.gov.ua/news/18/.

2. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року (Редакція від 01.01.2020). Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. Ст. 141.

3. Кулина Г., Налукова Н. Інформатизація сфери соціального забезпечення як необхідна компонента формування цифрової економіки. Світ фінансів. 1(62). 2020. С. 95-106. DOI: https://doi.org/10.35774/sf2020.01.095.

4. Оксьом І. Адміністративно-правові основи регулювання соціальної сфери за умов розвитку інформаційного суспільства. Публічне управління. № 2 (34). 2019. С. 52-60.

5. Орел Г П. Інформаційне та масмедійне забезпечення захисту соціальних прав населення. Право і суспільство. № 6. 2021. С. 188-194. DOI: https://doi.org/10.32842/2078-3736/202L6.27.

6. Перун В. Цьогоріч в Україні почнуть поетапно впроваджувати Єдину інформаційну систему соціальної сфери. 11 черв. 2022. URL: https://lb.ua/tech/2022/06/11/519726_tsogorich_ukraini_pochnut_poetapno.html/.

7. Про затвердження Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 404. Урядовий кур'єр. 24.04.2021. № 79. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/404-2021-%D0%BF#Text.

8. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (Редакція від 27.07.2023). Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1992. № 48. Ст. 650.

9. Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1353-р. Урядовий кур'єр. 31.10.2020. № 212. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1353-2020-%D1%80.

10. Сисак І. Програма «єВідновлення». Хто і як отримує кошти на відновлення пошкодженого та зруйнованого житла? Суспільство. 05 серп. 2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/prohrama-yevidnovlennya/32518558.html.

11. Чалик В. Р Правові підстави функціонування інформаційних ресурсів у сфері соціального захисту населення. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 4. 2022. С. 115-123. DOI: https://doi.org/10.32782/3922129.

12. Яценко Л., Литвишко О. Нормативно-правове регулювання соціальної політики в сучасній Україні. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 1(52). 2023. С. 252-256. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.252-256.

References

1. Yedyna informatsiina systema sotsialnoi sfery vidkiyvaie novi mozhlyvosti dlia orhaniv sotsialnoho zakhystu naselennia [The unified information system of the social sphere opens up new opportunities for social protection bodies]. Retrieved from https://www.ioc.gov.ua/news/18/ [in Ukrainian].

2. Konstytutsiia Ukrainy (1996) [Constitution of Ukraine]: pryiniata na piatii sesii Verkhovnoi Rady Ukrainy 28 chervnia 1996 roku (Redaktsiia vid 01.01.2020). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 30, 141 [in Ukrainian].

3. Kulyna, H. & Nalukova, N. (2020) Informatyzatsiia sfery sotsialnoho zabezpechennia yak neobkhidna komponenta formuvannia tsyfrovoi ekonomiky [Informatization of social security as a necessary component of the formation of the digital economy]. Svit finansiv, 1(62), 95-106. DOI: https://doi.org/10.35774/sf2020.01.095 [in Ukrainian].

4. Oksom, I. (2019) Administratyvno-pravovi osnovy rehuliuvannia sotsialnoi sfery za umov rozvytku informatsiinoho suspilstva [Administrative and legal basis for regulating the social sphere in the conditions of development of the information society]. Publichne upravlinnia, 2 (34), 52-60 [in Ukrainian].

5. Orel, H. P (2021) Informatsiine ta masmediine zabezpechennia zakhystu sotsialnykh prav naselennia [Information and mass media support for the protection of social rights of the population]. Pravo i suspilstvo, 6, 188-194. DOI: https:// doi.org/10.32842/2078-3736/2021.6.27 [in Ukrainian].

6. Perun, V. (2022) Tsohorich v Ukraini pochnut poetapno vprovadzhuvaty Yedynu informatsiinu system sotsialnoi sfery [This year, Ukraine will begin to gradually introduce the Unified Information System of the Social Sphere]. Retrieved from https://lb.ua/tech/2022/06/11/519726_tsogorich_ukraini_pochnut_poetapno.html/ [in Ukrainian].

7. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Yedynu informatsiinu system sotsialnoi sfery: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy [On approval of the Regulation on the Unified Information System of the Social Sphere] vid 14 kvitnia 2021 r. 404. Uriadovyi kurier. 24.04.2021. 79. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/404-2021-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

8. Pro informatsiiu: Zakon Ukrainy [About information] vid 2 zhovtnia 1992 roku 2657-XII (Redaktsiia vid 27.07.2023). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 48, 650 [in Ukrainian].

9. Pro skhvalennia Stratehii tsyfrovoi transformatsii sotsialnoi sfery: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy [On approval of the Strategy for the digital transformation of the social sphere] vid 28 zhovtnia 2020 r. 1353-r. Uriadovyi kurier, 31.10.2020. 212. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1353-2020-%D1%80 [in Ukrainian].

10. Sysak, I. (2023) Prohrama «ieVidnovlennia». Khto i yak otrymuie koshty na vidnovlennia poshkodzhenoho ta zruinovanoho zhytla? [eRecovery program. Who and how receives funds for the restoration of damaged and destroyed housing?]. Suspilstvo. 05 serp. Retrieved from: https://www.radiosvoboda.org/a/prohrama-yevidnovlennya/32518558. html [in Ukrainian].

11. Chalyk, V R. (2022) Pravovi pidstavy funktsionuvannia informatsiinykh resursiv u sferi sotsialnoho zakhystu naselennia [Legal basis for the functioning of information resources in the field of social protection of the population]. Aktualniproblem vitchyznianoiyurysprudentsii, 4, 115-123. DOI: https://doi.org/10.32782/3922129 [in Ukrainian].

12. Yatsenko, L. & Lytvyshko, O. (2023) Normatyvno-pravove rehuliuvannia sotsialnoi polityky v suchasnii Ukraini [Legal regulation of social policy in modern Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota», 1(52), 252-256. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.252-256 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru