Аналіз тенденцій та викликів впливу цифрових технологій на публічне управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ВИКЛИКІВ ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

Тетяна Леонідівна ШЕСТАКОВСЬКА,

доктор наук з державного управління, ректор

Анотація

цифровий технологія публічний управління

Стаття присвячена впливу цифрових технологій на публічне управління. Зазначається, що цифрові інструменти та ресурси стають все більш важливими для ефективного та прозорого управління. Спочатку розглядається поліпшений доступ до інформації, який стає доступним завдяки інтернету та електронним системам. Громадяни отримують актуальну інформацію про урядові програми та послуги, що сприяє громадському контролю та залученню до управління. Цифрові технології мають великий потенціал для перетворення публічного управління, поліпшення ефективності державних органів та забезпечення більш прозорих та громадських послуг. У статті розглядаються перспективи майбутнього розвитку та використання цифрових технологій у публічному управлінні. Акцентовано увагу на таких аспектах, як електронне урядування, відкриті дані, штучний інтелект та аналітика даних, електронна ідентифікація, IoT, блокчейн, соціальні медіа та громадська участь. Встановлено, що важливими викликами є забезпечення інклюзивності та етичного використання цих технологій, а також постійна адаптація до мінливих потреб та викликів суспільства. Ця стаття розглядає етичні аспекти та захист персональних даних в контексті цифрового публічного управління. В умовах зростаючого збору, зберігання та обробки персональних даних громадян урядовими організаціями, необхідні ефективні механізми, щоб забезпечити приватність та безпеку цих даних. Стаття визначає ключові етичні принципи, які повинні бути враховані в цифровому публічному управлінні, такі як прозорість, згода, мінімізація даних та безпека. Вона також наголошує на важливості пропорційності, захисту індивідуальних прав та використання анонімізації та псевдонімізації даних. Систематизовано різні заходи, що можуть бути використані для захисту персональних даних, включаючи криптографію, багаторівневу аутентифікацію, аудит та моніторинг, та співпрацю зі сторонніми постачальниками. Підкреслено значення законодавчого захисту та культури свідомого використання даних. Актуалізовано необхідність постійного моніторингу та вдосконалення політик і процедур забезпечення безпеки даних, а також до сприяння довірі громадян у діяльність уряду та публічних організацій.

Ключові слова: цифрові технології, публічне управління, доступ до інформації, громадський контроль, електронні системи, оптимізація процесів, ефективність, прозорість, захист даних, етичні аспекти, штучний інтелект, інновації.

Annotation

Tetiana SHESTAKOVSKA Doctor of Science in Public Administration, Rector, Chernihiv Institute of Information, Business and Law Higher Education Institution «Academician Yuri Buhay International Scientific and Technical University»

ANALYSIS OF TRENDS AND CHALLENGES OF THE IMPACT OF DIGITAL TECHNOLOGIES ON PUBLIC ADMINISTRATION

The article is devoted to the impact of digital technologies on public administration. It is noted that digital tools and resources are becoming increasingly important for effective and transparent governance. First, the improved access to information made available by the Internet and electronic systems is considered. Citizens receive up-to-date information about government programs and services, which promotes public scrutiny and involvement in governance. Digital technologies have great potential to transform public administration, improve the efficiency of public bodies and provide more transparent and public services. The article examines the prospects for the future development and use of digital technologies in public administration. The focus is on aspects such as e-government, open data, artificial intelligence and data analytics, e-identity, IoT, blockchain, social media and public participation. It has been established that the important challenges are ensuring inclusiveness and ethical use of these technologies, as well as constant adaptation to the changing needs and challenges of society. This article examines the ethical aspects and protection of personal data in the context of digital public administration. In the conditions of growing collection, storage and processing of personal data of citizens by government organizations, effective mechanisms are needed to ensure the privacy and security of this data. The article identifies key ethical principles that should be considered in digital public administration, such as transparency, consent, data minimization and security. It also emphasizes the importance of proportionality, the protection of individual rights and the use of anonymization and pseudonymization of data. Various measures that can be used to protect personal data are systematized, including cryptography, multi-level authentication, auditing and monitoring, and collaboration with thirdparty providers. The importance of legal protection and a culture of conscious data use is emphasized. The need for constant monitoring and improvement of data security policies and procedures, as well as to promote citizens' trust in the activities of the government and public organizations, has been updated.

Keywords: digital technologies, public administration, access to information, public control, electronic systems, process optimization, efficiency, transparency, data protection, ethical aspects, artificial intelligence, innovations.

Постановка проблеми

Тема впливу цифрових технологій на публічне управління є дуже важливою і актуальною в сучасному світі. Завдяки швидкому розвитку технологій, цифрові інструменти і системи стають неодмінною частиною управлінського процесу на різних рівнях, від місцевого до національного та глобального. Одна з головних причин важливості дослідження полягає в тому, що цифрові технології мають потенціал змінити парадигму публічного управління. Вони можуть покращити ефективність, транспарентність, взаємодію та залученість громадян у процесах управління. Цифрові інструменти дозволяють збирати, аналізувати та інтерпретувати великі обсяги даних, що допомагає в прийнятті кращих рішень, прогнозуванні та плануванні. Крім того, цифрові технології можуть сприяти створенню відкритих даних (open data), які є цінним ресурсом для громадян, дослідників та підприємців. Вони можуть забезпечити доступ до інформації про роботу державних установ, фінансові дані, звіти про виконання бюджету та іншу публічну інформацію. Це збільшує прозорість управління та підвищує відповідальність посадових осіб перед громадянами. З урахуванням зазначених факторів, дослідження впливу цифрових технологій на публічне управління має велике значення. Воно дозволяє вивчити різні аспекти цього впливу, зрозуміти переваги та недоліки використання цифрових інструментів, а також розробити ефективні стратегії впровадження цифрових рішень у сферу управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми впливу цифрових технологій на публічне управління, концепції розвитку електронного урядування широко висвітлюються в науковій літературі такими зарубіжними та вітчизняними вченими, як Klimenko A., Klievink B., Janowski T., Пігарєв Ю., Костенюк Н., Bertot J., Heeks R. та багатьма іншими [1-10]. Проте досліджень щодо аналізу тенденцій та викликів впливу цифрових технологій на публічне управління у вітчизняній науковій літературі бракує.

Мета статті - оцінити, як цифрові інструменти та ресурси впливають на доступ до інформації, оптимізацію процесів управління, а також виклики та перспективи використання цифрових технологій у публічному секторі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вплив цифрових технологій на різні сфери нашого життя не може бути недооцінений. Однією з таких сфер є публічне управління, яке відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності та якості діяльності уряду, адміністрації та інших публічних органів. За останні роки цифрові технології перетворили спосіб, яким здійснюється публічне управління, і сформували ряд тенденцій та викликів, з якими суспільство повинно боротися. Однією з ключових тенденцій є перехід до електронного уряду (e-Government). Це означає використання цифрових технологій для забезпечення електронної взаємодії між урядом і громадянами, бізнесом та іншими зацікавленими сторонами. Електронний уряд пропонує такі переваги, як зручність, доступність та швидкість. Громадяни можуть звертатися до державних послуг, подавати заявки та отримувати інформацію в режимі онлайн, що зменшує бюрократичні перешкоди та прискорює процеси. Іншою тенденцією є використання аналітики даних у публічному управлінні. Цифрові технології дозволяють збирати, зберігати та аналізувати великі обсяги даних, що надає можливості для прийняття кращих управлінських рішень. Застосування аналітики даних у публічному управлінні допомагає виявляти тенденції і прогнозувати проблеми та виклики, з якими стикаються публічні органи. Наприклад, аналітика даних може допомогти управлінцям визначити пріоритети у витраті бюджетних коштів, розробити ефективні стратегії соціального захисту або виявити потенційні зони корупційних ризиків [1-2].

Крім того, цифрові технології сприяють залученню громадськості до процесу публічного управління. Завдяки інтернету та соціальним медіа, громадяни мають можливість висловлювати свої думки, пропозиції та скарги щодо роботи публічних органів. Це сприяє збільшенню прозорості та відкритості управління, а також забезпечує залучення різноманітних поглядів та досвіду громадськості.

Цифрові технології мають значний вплив на доступність інформації для громадян. Нами систематизовані основні аспекти такого впливу:

По-перше, швидкий доступ до інформації. Завдяки Інтернету та іншим цифровим технологіям громадяни можуть отримати необхідну інформацію за кілька секунд. Наприклад, замість того, щоб чекати на видання газети або дивитися телевізійні новини, люди можуть швидко звернутися до інформаційних веб-сайтів, блогів, соціальних медіа та інших джерел, щоб дізнатися про актуальні події. Цифрові технології дозволяють зберігати і передавати великі обсяги інформації у різних форматах, таких як текст, зображення, відео та аудіо. Громадяни можуть мати доступ до різноманітних джерел інформації, включаючи бази даних, наукові статті, електронні книги, веб-семінари та інші ресурси, які можуть допомогти їм у здобутті знань та розвитку.

По-друге, демократизація медіа та мобільний доступ до інформації. Цифрові технології дозволяють громадянам створювати власний контент та публікувати його в Інтернеті. Це сприяє розширенню джерел медіа і розбавляє вплив традиційних інформаційних організацій. Громадяни можуть висловлювати свої погляди, ділитися новинами та інформацією, що їх цікавить, безпосередньо через соціальні медіа, блоги та інші онлайн-платформи. Завдяки смартфонам та планшетам громадяни можуть мати постійний доступ до інформації незалежно від місця перебування. Вони можуть отримувати оновлення новин, шукати необхідну інформацію, користуватися електронною поштою та іншими комунікаційними засобами в будь-який час і в будь-якому місці.

По-третє, Цифрові технології сприяють забезпеченню відкритості та прозорості урядової діяльності та діяльності організацій. Електронні системи управління інформацією дозволяють громадянам отримувати доступ до публічних документів, законопроектів, бюджетних звітів та іншої інформації, що стосується державних справ. Це сприяє зміцненню демократії і залученню громадян до прийняття управлінських рішень [3].

Впровадження цифрових технологій також поставило деякі виклики та проблеми стосовно доступності інформації. Не всі громадяни мають рівний доступ до Інтернету та цифрових технологій через економічні, географічні або соціальні обставини. Це може створювати цифровий розрив, коли деякі групи населення залишаються відстороненими від можливостей, які надають цифрові технології. Крім того, інформація, що циркулює в Інтернеті, не завжди є достовірною та об'єктивною. З'явилися проблеми фейкових новин, маніпуляції інформацією та вплив ботів і штучного інтелекту на формування думок громадян. Наявність великої кількості інформації може також призвести до інформаційного перенавантаження та зниження здатності людей фільтрувати та оцінювати інформацію. Інформаційна безпека стає важливою проблемою. З розвитком цифрових технологій збільшується ризик крадіжки особистої інформації, зламу електронних систем та ідентифікаційних даних громадян.

Використання цифрових технологій у публічному секторі вносить багато переваг і може поліпшити ефективність та доступність послуг для громадян. Однак, разом з цим виникають певні проблеми, які потребують уваги і вирішення:

1. Кібербезпека. Зростання використання цифрових технологій у публічному секторі призводить до збільшення ризиків кібератак. Недостатня захищеність інформації може призвести до витоку конфіденційних даних та порушення приватності громадян. Необхідно вдосконалювати системи кібербезпеки, встановлювати міцні політики паролів, шифрувати дані та надавати навчання персоналу щодо кібербезпеки.

2. Цифрова нерівність. Впровадження цифрових технологій може призвести до нерівного доступу до послуг для громадян з низьким рівнем технологічної грамотності або обмеженими можливостями доступу до Інтернету. Це може посилювати соціальну відмінність. Для зменшення цифрової нерівності необхідно розвивати програми технологічної освіти та забезпечувати доступ до цифрових інфраструктур для всіх громадян.

3. Втрата робочих місць. Автоматизація та використання цифрових технологій можуть призвести до заміщення деяких робочих місць. Це може виникати внаслідок автоматизації рутинних робіт, таких як обробка даних. Для зменшення негативного впливу на зайнятість варто сприяти перекваліфікації працівників та створенню нових робочих місць.

4. Недостатня технологічна інфраструктура. Для ефективного використання цифрових технологій необхідна сучасна і надійна технологічна інфраструктура. Однак, деякі регіони можуть мати обмежений доступ до швидкого Інтернету або відсутність необхідних інфраструктурних засобів. Це ускладнює впровадження цифрових ініціатив у таких місцях. Для подолання цієї проблеми потрібні інвестиції в інфраструктуру та розвиток належного доступу до Інтернету.

5. Проблеми з приватністю та етикою. Використання цифрових технологій у публічному секторі вимагає збору та обробки великих обсягів даних про громадян. Це може створювати занепокоєння щодо приватності та використання цих даних. Необхідно встановлювати чіткі правила та норми щодо збору та використання даних, забезпечувати конфіденційність і захист особистої інформації громадян.

6. Недостатня інтероперабельність. У публічному секторі існує велика кількість систем та платформ, які не завжди взаємодіють між собою. Це може ускладнювати обмін даними та співпрацю між різними установами та агенціями. Важливо розробляти стандарти та протоколи, що дозволяють ефективну інтеграцію та обмін даними між системами, забезпечуючи інтероперабельність [4-5].

Етичні аспекти та захист персональних даних є надзвичайно важливими в контексті цифрового публічного управління. Оскільки уряди та публічні організації збирають, зберігають та обробляють великі обсяги особистої інформації громадян, необхідно встановити ефективні механізми, що гарантують приватність і безпеку цих даних. Основні етичні принципи, які повинні керувати цифровим публічним управлінням представлені нами в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні етичні принципи, які повинні керувати цифровим публічним управлінням

Джерело: систематизовано автором

Захист персональних даних в цифровому публічному управлінні може бути забезпечений шляхом використання таких заходів:

¦ криптографічні методи - використання шифрування для захисту персональних даних під час їх передачі і зберігання може допомогти уникнути несанкціонованого доступу до інформації;

¦ багаторівнева аутентифікація - вимагання використання двох або більше методів аутентифікації, наприклад, пароля та фізичного токена, зменшує ризик несанкціонованого доступу до персональних даних;

¦ аудит і моніторинг - постійний контроль за доступом до персональних даних, а також регулярне проведення аудиту і моніторингу систем забезпечує вчасне виявлення порушень та вжиття заходів для їх запобігання;

¦ захист від кібератак - урядові організації повинні розробляти та впроваджувати ефективні заходи безпеки, такі як мережеві файрволи, виявлення вторгнень, захист від шкідливих програм і регулярні оновлення програмного забезпечення, щоб запобігти кібератакам та злому систем;

¦ оцінка впливу на захист персональних даних - урядові організації повинні проводити оцінку впливу на захист персональних даних перед впровадженням нових технологій або процесів. Це допомагає виявити потенційні ризики і прийняти відповідні заходи для їх запобігання або зменшення;

¦ співпраця зі сторонніми постачальниками - якщо урядові організації співпрацюють зі сторонніми постачальниками послуг, необхідно забезпечити, щоб ці постачальники також дотримувалися високих стандартів захисту персональних даних. Укладення відповідних угод і контроль за дотриманням політик безпеки є важливими аспектами.

¦ законодавчий захист - уряди повинні розробляти та приймати законодавство, що регулює збір, зберігання і обробку персональних даних. Це включає норми про прозорість, згоду, права громадян та відповідальність урядових організацій;

¦ культура свідомого використання даних - навчання громадян та працівників урядових організацій про етичне та відповідальне використання персональних даних є важливою складовою. Підвищена уважність до захисту приватності і свідоме ставлення до обробки даних допомагають зменшити ризики та побудувати довіру;

¦ моніторинг та вдосконалення - захист персональних даних вимагає постійного моніторингу, оцінки ризиків та вдосконалення політик і процедур. Урядові організації повинні бути готові адаптуватися до змін в технологічному середовищі та реагувати на нові загрози безпеки даних. Це включає постійне оновлення систем безпеки, проведення аудитів та регулярне оцінювання політик і процедур [6-7].

Загальною метою є забезпечення балансу між використанням персональних даних для покращення публічного управління і забезпеченням приватності та захисту особистої інформації громадян. Етичні принципи та заходи забезпечення безпеки даних є основою для забезпечення цього балансу та забезпечення довіри громадян у діяльність уряду та публічних організацій.

Правильна реалізація етичних аспектів та захисту персональних даних сприяє підвищенню довіри до цифрового публічного управління, забезпечує захист прав і свобод громадян та сприяє створенню стійкої та ефективної системи публічного управління в цифровій епохи.

Цифрові технології мають великий потенціал для перетворення публічного управління, поліпшення ефективності державних органів і забезпечення більш прозорих та громадських послуг. Нами систематизовані перспективи розвитку та використання цифрових технологій у публічному управлінні:

1. Електронне урядування. Розвиток електронного урядування (e-Government) передбачає перехід до повністю цифрових систем управління державою. Це охоплює електронну систему звітності, електронні платформи для взаємодії з громадянами та бізнесом, електронні послуги та інші інноваційні рішення для поліпшення ефективності державного апарату.

2. Відкриті дані. Використання відкритих даних (Open Data) дозволяє урядовим органам публікувати інформацію про свою діяльність, бюджети, статистику тощо відкритим і доступним способом. Це стимулює громадську участь, підвищує прозорість і сприяє спільному розв'язанню проблем.

3. Штучний інтелект та аналітика даних. Застосування штучного інтелекту (AI) та аналітики даних у публічному управлінні може значно поліпшити процеси прийняття рішень, передбачати проблеми та виявляти тренди. AI може автоматизувати багато рутинних завдань, забезпечити аналіз великого обсягу даних та допомогти зробити більш обґрунтовані рішення.

4. Електронна ідентифікація та кібербезпека. Розвиток електронної ідентифікації (e-Identification) дозволить громадянам та бізнесу аутентифікувати себе в онлайн-сервісах держави без потреби особисто відвідувати офіси або подавати паперові документи. Це зменшить бюрократичні перешкоди і сприятиме зручності для громадян.

5. Інтернет речей (IoT). Використання IoT-технологій у публічному управлінні може поліпшити моніторинг і управління міською інфраструктурою, такою як освітлення, водопостачання, транспортна система тощо. Збирання даних з різних датчиків допоможе зрозуміти потреби та проблеми громадян і забезпечити ефективне використання ресурсів.

6. Blockchain. Технологія блокчейн може забезпечити безпеку, недоторканність та недійсність даних, що є критичними для публічного управління. Вона може застосовуватися для забезпечення безпеки транзакцій, підтвердження автентичності документів та створення децентралізованих систем управління.

7. Соціальні медіа та громадська участь. Соціальні медіа стають все більшим інструментом громадської участі і зв'язку з урядовими органами. Вони дозволяють швидко спілкуватися, обмінюватися ідеями та відгуками, а також активно брати участь у прийнятті рішень через громадські консультації та опитування [8-10].

Цифрові технології у публічному управлінні мають великий потенціал для покращення ефективності, прозорості та громадської участі. Проте, важливо забезпечити захист приватності даних, кібербезпеку та врахувати потреби тих, хто не має доступу до цифрових технологій або має обмежені навички використання їх. Розвиток інклюзивних підходів до впровадження цифрових технологій у публічне управління є необхідним, щоб ніхто не відставав і не був виключений від доступу до громадських послуг та рішень.

Крім того, важливо враховувати етичні аспекти використання цифрових технологій у публічному управлінні. Це означає забезпечення захисту приватності громадян, уникнення дискримінації та недопущення неправомірного використання зібраних даних.

Узагалі, перспективи майбутнього розвитку та використання цифрових технологій у публічному управлінні включають більшу автоматизацію процесів, покращення взаємодії з громадянами та бізнесом, більш швидке та точне прийняття рішень на основі аналізу даних, підвищення рівня прозорості та покращення якості громадських послуг. Однак, необхідно забезпечувати постійну адаптацію та інновації, враховуючи мінливі потреби та виклики суспільства.

Висновки та пропозиції

Цифрові технології мають значний потенціал для поліпшення публічного управління, забезпечення ефективності та прозорості діяльності державних органів, а також покращення громадських послуг для громадян та бізнесу. Електронне урядування, відкриті дані, штучний інтелект та аналітика даних, електронна ідентифікація, IoT, блокчейн та соціальні медіа є ключовими напрямами розвитку цифрових технологій у публічному управлінні. Важливо забезпечити інклюзивний доступ до цифрових технологій та врахувати потреби тих, хто не має доступу до них або має обмежені навички використання. Розробка інклюзивних підходів є необхідною для запобігання соціальній відсіченості. Етичні аспекти та захист персональних даних є невід'ємною частиною цифрового публічного управління. Забезпечення приватності, прозорості та безпеки персональних даних громадян є необхідним для збудування довіри та підтримки громадянського участі. Прозорість є ключовим етичним принципом, який вимагає, щоб урядові організації були відкритими щодо збору та використання персональних даних громадян. Згода особи є основою етичного збору та обробки персональних даних. Громадяни повинні мати можливість контролювати використання своїх даних та надавати згоду на їх обробку. Мінімізація даних передбачає збір і збереження лише необхідної інформації, що є пропорційним до мети, для якої вона збирається. Це допомагає знизити ризики порушення приватності та забезпечити безпеку даних. Забезпечення безпеки персональних даних включає використання криптографічних методів, багаторівневої аутентифікації, аудиту та моніторингу. Також важливо співпрацювати зі сторонніми постачальниками та вимагати від них високих стандартів безпеки. Узагальнюючи, етичні аспекти та захист персональних даних в цифровому публічному управлінні є критично важливими для забезпечення приватності, безпеки та довіри громадян. Їх впровадження вимагає прозорості, згоди, мінімізації даних, безпеки та законодавчого захисту. Постійний моніторинг та вдосконалення політик і процедур є необхідними для забезпечення ефективного захист персональних даних урядовими організаціями. Крім того, важливо створити культуру свідомого використання даних серед громадян та працівників урядових організацій.

Література

1. UN E-Government Survey 2020: Digital Government in the Decade of Action for Sustainable Development - Звіт Організації Об'єднаних Націй, який аналізує розвиток електронного уряду та цифрового публічного управління в країнах світу. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/ Portals/egovkb/Documents/un/2020-Survey/E-Govemment%20Survey%20 2020_final.pdf (дата звернення: 01.06.2023).

2. World Development Report 2016: Digital Dividends - Звіт Всесвітнього банку, який досліджує роль цифрових технологій у соціально-економічному розвитку та публічному управлінні. URL: https://openknowledge. worldbank.org/bitstream/handle/10986/23347/9781464806711.pdf (дата звернення: 01.06.2023).

3. Moynihan D. P., & Klimenko A. Y. Transformation or continuity? The promise and practice of digital government. Public Administration Review, 2020. №80(2). Р. 197 - 207.

4. Klievink B., Janssen M., & Tan Y. H. Public values in public service technology innovation. Government Information Quarterly. 2013. №30(2). Р. 119 - 128.

5. Estevez E., & Janowski T. Electronic government and the transformation of public administrations: Issues and challenges. Public Administration and Development. 2013. №33(1). Р. 1 - 11.

6. Reddick C. G. Public administration in the digital age: A review of research and practice. International Journal of Public Administration. 2013. №36(2). Р. 77 - 90.

7. Пігарєв Ю. та Костенюк Н. Діджиталізація публічного управління як чинник цифрової трансформації України. Актуальні проблеми державного управління. 2021. №2. С. 92 - 96. URL: http://uran.oridu.odessa.ua/article/ view/237257 (дата звернення: 01.06.2023).

8. Dawes S. S. Blockchain and the public sector: Prospects for future research. Public Administration Review. 2018. №78(3). Р. 434 - 438.

9. Bertot J. C., Jaeger P. T., & Grimes J. M. Using ICTs to create a culture of transparency: E-government and social media as openness and anticorruption tools for societies. Government Information Quarterly. 2010. №27(3). Р. 264 - 271.

10. Heeks R. Do information and communication technologies (ICTs) contribute to development? Journal of International Development. 2017. №29(5). Р. 645 - 665.

References

1. UN E-Government Survey 2020: Digital Government in the Decade of Action for Sustainable Development - Звіт Організації Об'єднаних Націй, який аналізує розвиток електронного уряду та цифрового публічного управління в країнах світу. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/ Portals/egovkb/Documents/un/2020-Survey/E-Government%20Survey%20 2020_final.pdf (Accessed 01 June 2023).

2. World Development Report 2016: Digital Dividends - Звіт Всесвітнього банку, який досліджує роль цифрових технологій у соціально-економічному розвитку та публічному управлінні. URL: https://openknowledge. worldbank.org/bitstream/handle/10986/23347/9781464806711.pdf (Accessed 01 June 2023).

3. Moynihan, D. P., & Klimenko, A. Y. (2020). Transformation or continuity? The promise and practice of digital government. Public Administration Review. 80(2). 197 - 207.

4. Klievink, B., Janssen, M., & Tan, Y. H. (2013). Public values in public service technology innovation. Government Information Quarterly. 30(2).119 - 128.

5. Estevez, E., & Janowski, T. (2013). Electronic government and the transformation of public administrations: Issues and challenges. Public Administration and Development. 33(1). 1 - 11.

6. Reddick, C. G. (2013). Public administration in the digital age: A review of research and practice. International Journal of Public Administration. 36(2), 77 - 90.

7. Pigarev Yu. and Kosteniuk N. (2021). Digitalization of public administration as a factor of digital transformation of Ukraine. Actual problems of public administration. 2. 92 - 96. URL: http://uran.oridu.odessa. ua/article/view/237257 (Accessed 01 June 2023).

8. Dawes, S. S. (2018). Blockchain and the public sector: Prospects for future research. Public Administration Review. 78(3). 434 - 438.

9. Bertot, J. C., Jaeger, P. T., & Grimes, J. M. (2010). Using ICTs to create a culture of transparency: E-government and social media as openness and anti-corruption tools for societies. Government Information Quarterly. 27(3). 264 - 271.

10. Heeks, R. (2017). Do information and communication technologies (ICTs) contribute to development? Journal of International Development. 29(5). 645 - 665.

Размещено на Allbest.ru