Трудові відносини у період дії воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ У ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ

Маньгора Таміла Василівна

кандидат юридичних наук, доцент кафедри права,

Вінницький Національний аграрний університет, м. Вінниця,

Єдинач Владислав Васильович

студент 5 курсу,

Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

Анотація. У статті досліджено основні зміни трудового законодавства, які відбулися у зв'язку із запровадженням воєнного стану на всій території України.

LABOR RELATIONS DURING MARTIAL LAW

Abstract. The article examines the main changes in labor legislation that occurred due to the introduction of martial law throughout the territory of Ukraine.

Emphasis is placed on the duration of working hours and time for rest, holidays and wages, changes in essential working conditions, and new grounds for terminating an employment contract at the initiative of the employer are outlined, in particular: the employer is given the right to terminate the employment contract at his own initiative in the event of the employee's absence for work and information about the reasons for such absence for more than four months, as well as in the case of the impossibility of providing the employee with working conditions, due to the fact that the production, organizational, technical capacities, means of production, or property of the owner or the body authorized by him, necessary for the performance of the work by the specified employee, were destroyed as a result hostilities; the procedure for suspending the employment contract is specified; for the period of martial law, certain restrictions provided by the legislation in the field of corruption prevention regarding employment in other paid or entrepreneurial activities are canceled; issues of organization of personnel records and archival storage of personnel documents at the employer, etc. are clarified.

During the study, the optimization of labor legislation was determined, that is, finding the best option, finding the optimal model of legal regulation of labor relations, taking into account the martial law and adapting labor legislation to the standards of the European Union. It is emphasized that the optimization of labor legislation made it possible to significantly organize the order of interaction between the employee and the employer in the conditions of martial law, to eliminate the potential occurrence of labor disputes in connection with the existing legislative gaps in the regulation of labor relations, and ensured the appropriate level of flexibility of labor relations, which employers need in the conditions martial law.

Keywords: labor rights, labor guarantees, martial law, dismissal from office, suspension of employment contract.

трудове законодавство воєнний стан робочий час умови праці

Постановка проблеми. Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, особливо на трудові відносини. У цей нелегкий час кожному з нас потрібно докладати значно більше зусиль, ніж за звичайних умов, щоб продовжити працювати на своєму місці. Це необхідно аби стабілізувати економіку країни, забезпечити критично важливі потреби громадян, військових, та усунути проблеми кадрового голоду. Кодекс законів про працю за цей період зазнав дуже багато змін, тож на практиці виникає безліч запитань, пов'язаних з правовідносинами роботодавця та працівника, що зумовило потребу в теоретичному дослідженні даного питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науці трудового права питання правового регулювання трудових відносин під час воєнного стану окремо не досліджувалися, проте в цілому основні принципи щодо трудових прав та гарантій їх реалізації викладено в працях таких вчених, як В. Я. Бурак, В.В. Жернаков, П.Д. Пилипенко, В.І. Прокопенко, О.А. Ситницька, Н.М. Хуторян, О.М. Ярошенко та інші.

Мета статті є висвітлення трудових прав працівників і роботодавців під час воєнного стану.

Виклад основного матеріалу. Організація трудових відносин в умовах воєнного стану - це особливі трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій України незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На період дії воєнного стану запроваджуються обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійної підготовки, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб [1]. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Статтею 44 Конституцією України визначено, що порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону [1].

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих законодавством [2].

15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24 березня 2022 року.

З 01 липня 2022 року Державна служба з питань праці України розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!». Це черговий крок до формування у суспільства розуміння важливості оформлення трудових відносин. Кампанія спрямовується на працівників і роботодавців, які продовжують працювати, але при цьому уникають належного оформлення трудових відносин та сплати податків. Кампанія реалізується за підтримки проєкту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці» [8]. Сплата податків сьогодні важлива як ніколи. І задекларована праця - це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави!

Крім того, 01 липня 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, ним було внесено ряд змін до відповідних нормативно-правових актів у сфері трудового законодавства, зокрема до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про відпустки», а також до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Слід зазначити, що норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю та інше законодавство про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням цього Закону, також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Так, за загальним правилом трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено обов'язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас положення частини 1 статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяють відступити від цих норм та самостійно визначати на період воєнного стану форму трудового договору. На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які перебувають в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. У період дії воєнного стану норми частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Фактично було збільшено кількість поважних причин, коли працівник може звільнитися за власним бажанням без попередження за два тижні та відповідно без відпрацювання цього часу. Так, у зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури) [2].

Згідно із статтею 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Крім, того ми можемо розмежувати поняття розірвання та призупинення дії трудового договору, що акцентує увагу на тому, що призупинення дії трудового договору не означає припинення трудових відносин. Відповідно до змін, існують такі умови призупинення дії трудового договору у період воєнного стану: абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором (роботодавцю - надавати роботу, працівникові - виконувати роботу); ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник; на строк не більше ніж період дії воєнного стану; оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця; щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування - необхідність погодження з військовими адміністраціями, які здійснюють свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні); роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи (у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану).

У період дії воєнного стану норма статті 43 Кодексу законів про працю України, що передбачає необхідність одержання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника - не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Відповідно до останніх змін в законодавстві тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Тобто таким чином законодавець фактично надав роботодавцям можливість за необхідності збільшувати робочий тиждень з 40 до 60 годин. Аналогічно роботодавець має право для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, встановити тривалість робочого часу не більше 40 годин на тиждень з відповідним обґрунтуванням необхідності такого продовження.

Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

Працівники можуть піти в щорічну оплачувану відпустку під час воєнного стану, але не більш ніж на 24 календарні дні. Але законодавець дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об'єктах критичної інфраструктури (виняток: відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років). Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк - на відмінну 15 днів на рік у мирний час.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії. Тому нормами статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен дотримуватися вимог законодавства щодо оплати праці та вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. У випадку порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Якщо вищезгадані обставини не доведено - роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством. Звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від виконання самого зобов'язання. Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов'язана виконати всі свої зобов'язання перед іншою стороною. Тобто, у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Для забезпечення дотримання основоположних прав працівників у трудових відносинах, зокрема - в умовах воєнного стану, а також з метою легалізації зайнятості та виплати заробітної плати ухвалено рішення про відновлення заходів контролю Держпраці з обмеженого переліку підстав та питань.

Інспектори праці здійснюватимуть позапланові заходи державного нагляду (контролю), а саме - перевірятимуть дотримання вимог законодавства: в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; з питань виявлення неоформлених трудових відносин; з питань законності припинення трудових договорів.

Висновки. З моменту введення воєнного стану в Україні наше законодавство зазнало значних змін, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», дана участь не оминула і трудові правовідносини. Тому було прийнято Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють окремі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю та інше законодавство про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Водночас у відносинах між працівником і роботодавцем можуть або повинні застосовуватися й інші норми трудового законодавства, що не суперечать нормам Закону. Тобто у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136.

Також слід зазначити, що на період дії воєнного стану не діють норми Кодексу законів про працю України щодо: скорочення роботи на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів; тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин; обмеження граничних норм надурочних робіт; перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого; перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації Кабінету Міністрів України; заборони залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні; компенсації за залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні.

Размещено на Allbest.ru

Література:

1. Конституція України: Закон України від 28. 061996. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/ 96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 23.06.2023)

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 року. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 28, ст.250. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/389-19#Text (дата звернення: 23.06.2023)

3. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10.12.1971 року. Затверджується Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 23.06.2023)

4. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15 березня 2022 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (дата звернення: 23.06.2023)

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин: Закон України від 1 липня 2022 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2352-20#Text (дата звернення: 23.06.2023)

6. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 року. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 17, ст.121. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 23.06.2023)

7. Про відпустки: Закону України від 15 листопада 1996 року. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 2, ст. 4. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96- %D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 23.06.2023)

8. Сайт Держслужби з питань праці. URL: https://dsp.gov.ua/main-news/startuvala- informatsiina-kampaniia-vykhod-na-svitlo/ (дата звернення: 23.06.2023)