Підходи до класифікації особистих немайнових прав в умовах цифровізації

Размещено на http://www.allbest.ru

ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Менджул М.В.

Фазикош В.Г.

У статті здійснено системний аналіз класифікації особистих немайнових прав в умовах цифровізації. Проаналізовано відмінності між різними поняттями, які можна зустріти, як в українських, так і в європейських джерелах, зокрема «цифровізації» («Digital») та «диджиталізація» («Digitization»). Досліджено підхід, закріплений у Кембриджському словнику. Крім того, встановлено, що у європейських наукових статтях термін «діджиталізація» дослідниками використовується ширше з позиції «можливості людей користуватися цифровими послугами». В Україні так само паралельно використовуються обидва терміни - «цифровізація» та «діджиталізація». При цьому, це має місце насамперед серед науковців, одні використовують термін «діджиталізація», інші вчені застосовують саме термін «цифровізація». Аналіз змісту наукових публікацій показав, що терміни «цифровізація» та «діджиталізація» використовуються у переважній більшості випадків до однакових процесів, що відбуваються під впливом цифрових трансформацій та технологічного розвитку.

При з'ясуванні впливу цифровізації на класифікацію особистих немайнових прав, було здійснено ретельний аналіз класичних підходів. З окремими ми погодилися, щодо інших вказали на проблемні аспекти та неузгодженості. немайновий право диджиталізація

З'ясували, яким чином процес рекодифіка- ції ЦК України вплине на класифікацію особистих немайнових прав, зокрема встановлено узгоджену позицію щодо необхідності збереження плюралістичного підходу до системи особистих немайнових прав, але із їх «укрупненням»,

Здійснено класифікацію особистих немайно- вих прав за такими основними критеріями: за

Менджул М.В.,

докторка юридичних наук, професорка, професорка кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

Фазикош В.Г.,

кандидат юридичних наук, професор, професор кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

джерелом закріплення; за суб'єктом; за оборо- тоздатністю; за змістом.

Обґрунтовано, що в умовах цифровізації відбуваються зміни у класифікації особистих немайнових прав, зокрема при поділі їх за змістом ми виділили: загальні особисті немайнові права фізичної особи; спеціальні особисті немайнові права фізичної особи; особисті немайнові права фізичних та юридичних осіб, особливості змісту яких обумовлені цифровізацією (зокрема, має місце як трансформація класичних прав, наприклад право на інформацію, а також зумовлює появу нових прав зумовлених розвитком та застуванням віртуальної реальності та інших технологій).

Ключові слова: особисті немайнові права, цифровізація, класифікація, правова природа.

Menjul M., Fazikosh V. Approaches to the classification of personal non-property rights in conditions of digitalization.

The article carries out a systematic analysis of the classification of personal non-property rights in the conditions of digitalization. The differences between various concepts that can be found in both Ukrainian and European sources are analyzed, in particular «digital» and «digitization». The approach enshrined in the Cambridge Dictionary was studied. In addition, it was established that in European scientific articles, the term «digitalization» is used by researchers more broadly from the standpoint of «people's ability to use digital services.» In Ukraine, both terms - «digitization» and «digitalization» are also used in parallel. At the same time, this takes place primarily among scientists, some use the term «digitalization», other scientists use the term «digitalization». The analysis of the content of scientific publications showed that the terms «digitalization» and «digitalization» are used in the vast majority of cases for the same processes that occur under the influence of digital transformations and technological development.

When clarifying the impact of digitalization on the classification of personal non-property rights, a thorough analysis of classical approaches was carried out. We agreed with some, and pointed out problematic aspects and inconsistencies with regard to others.

It was found out how the process of recodification of the Central Committee of Ukraine will affect the classification of personal non-property rights, in particular, an agreed position was established regarding the need to preserve a pluralistic approach to the system of personal non-property rights, but with their «consolidation»,

The classification of personal non-property rights was carried out according to the following main criteria: by the source of consolidation; by subject; by turnover; by its content.

It is substantiated that changes in the classification of personal non-property rights are taking place in the conditions of digitalization, in particular, when dividing them according to content, we highlighted: general personal nonproperty rights of an individual; special personal non-property rights of an individual; personal nonproperty rights of individuals and legal entities, the specifics of whose content are determined by digitalization (in particular, it takes place as a transformation of classic rights, for example, the right to information, and also causes the emergence of new rights due to the development and consolidation of virtual reality and other technologies).

Key words: personal non-property rights, digitization, classification, legal nature.

Постановка проблеми. Особисті немайно- ві права привертають увагу науковців протягом багатьох років, водночас процеси цифровіза- ції потребують нового погляду як на правову природу особистих немайнових прав, так і на їх класифікацію. Адже сучасні глобалізаційні процеси, розвиток цифрових та інших технологій передбачає появу нових можливостей та водночас загроз з боку цифрової безпеки та захисту персональних даних та особистого життя людини.

Стан опрацювання. Правове регулювання особистих немайнових прав привертає увагу багатьох науковців. Останніми роками вказані дослідження пов'язані із рекодифікацією Цивільного кодексу України у аспекті європеїзації національного права, а ряд авторів Концепції рекоди- фікації ЦК України, зокрема Довгерт А.С., Кузн- єцова Н.С., Кохановська О.В., Калакура В.Я., Капіца Ю.М., Кот О.О., Майданик Р.А., Стефан- чук Р.О., Хоменко М.М., Буяджи Г.В. у різних аспектах торкаються особистих немайнових прав.

При цьому, проблемні аспекти класифікації особистих немайнових прав в умовах цифровізації залишаються малодослідженими.

Метою статті є системний аналіз класифікації особистих немайнових прав в умовах цифро- візації.

Виклад основного матеріалу. Цифровіза- ція, яка відбувається останніми роками особливо прискорилася під впливом глобалізаційних процесів. При цьому можна зустріти використання різних термінів, зокрема «цифровізації» («Digital») та «диджиталізація» («Digitization») як в українських, так і в європейських джерелах. Так, Кембриджський словник (2022), визначає цифровізацію як «використання чи зв'язок цифрових сигналів із комп'ютерною технологією» або «представлення інформації в термінах чисел (0 і 1)» [1]. Вікіпедія при визначені дід- житалізації зауважує, що має місце «процес перетворення інформації в цифровий (тобто зчитуваний комп'ютером) формат, результатом чого стає представлення об'єкта (зображення, звуку, документу чи сигналу), шляхом генерації ряду чисел, які описують дискретний набір точок або зразків» [2]. У наукових статтях термін «діджи- талізація» європейські дослідники використовують ширше з позиції «можливості людей користуватися цифровими послугами», а у освіті це переходить у «практику викладання та навчання віддалено із заснованих на алгоритмах способах роботи» [3].

В Україні так само паралельно використовуються обидва терміни - «цифровізація» та «діджиталізація». При цьому, це має місце насамперед серед науковців, одні використовують термін «діджиталізація» до означення процесів у електронному врядуванні [4], управлінні підприємствами^], аналізі впливу на суспільство та молодь[6] та ін. Інші вчені застосовують саме термін «цифровізація» при дослідженні надання різних послуг[7], у системі публічного правління тощо.

Міхровська М.С. при аналізі таких термінів як «діджитизація» та «діджиталізація», а також «цифровізація» доходить до висновку, що «дід- житизація» є синонімом «оцифровування» в перекладі, а «діджиталізація» є «цифровізацією»

. З вказаною позицією можна погодитися, адже аналіз змісту наукових публікацій показав, що терміни «цифровізація» та «діджиталізація» використовуються у переважній більшості праць до однакових процесів що відбуваються під впливом цифрових трансформацій та технологічного розвитку.

Водночас варто зауважити, що в Україні на рівні державних органів влади переважає використання саме терміну «цифровізація», наприклад цифровий портал «Дія» [10]. Крім того, портал першу освітню інформаційну систему (ОІС) приєднали до провідного Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ), 3 липня 2023 року було підписано відповідну угоду, що покращить систему е-діловодства, оптимізує збір даних, уникаючи повторного їх подання у інформаційно-комунікаційних системах і паперовій формі [11].

В ЄС також на офіційному рівні використовується термін «цифровізація». Так, перший План дій цифровізації освіти був схвалений у 2018 році [12]. На разі в рамках ЄС прийнято 30 вересня 2020 року новий план щодо цифровізації освіти на період 2021-2027 роки [13].

Для з'ясування того яким чином, цифровізації впиває на класифікацію особистих немайнових прав, необхідно дослідити передусім класичні підходи.

У національній правовій доктрині можна зустріти різні підходи до класифікації особистих немайнових прав. Зокрема, у дисертаційному дослідженні Федюк Л.В., обґрунтовує, що особисті немайнові права слід класифікувати за:

суб'єктами, що є носіям права («ті, що можуть належати тільки фізичним особам; ті, що можуть належати юридичним особам; ті, що можуть належати і фізичним особам, і юридичним особам»; 2) сферою реалізації («гуманітарні; особистісні; інформативні; соціальнокультурні; демократизаторські»; 3) призначенням в праві («первинні - визначають основний обсяг повноважень; похідні - доповнюють, конструюють первинні»); 4) їхніми зв'язками з іншими галузями законодавства («конституційні; адміністративні; трудові; сімейні; житлові; екологічні тощо») [14, с. 11].

Не із усіма вказаними критеріями для класифікації особистих немайнових прав можна погодитися. Так, у першому критерії не враховано таких суб'єктів як територіальна громада та держава, які теж є учасниками цивільних правовідносин, можуть мати окремі особисті немайнові права. Щодо поділу особистих немайнових прав на сфери, то доволі спірним є виділення «демо- кратизаторських», так як в умовах верховенства права всі особисті немайнові права не можуть суперечити основним принципам права, відповідно всі вони повинні бути такими, які здійснюються у демократичному суспільстві, а якщо і обмежуються то на правових засадах, у тому числі пропорційності. Так само, викликає дискусію поділ особистих немайнових прав по критерію зв'язку із іншими галузями права

Під час рекодифікації ЦК України планується здійснити укрупнення особистих немайнових прав. Так, розробники концепції наголошують на потребі зберегти плюралістичний підхід до системи особистих немайнових прав, але при цьому їх «укрупнити», що дозволить усунути прогалини та колізії, а також позбутися статей, які не набули практичного застосування. Науковці пропонують до особистих немайнових прав, що забезпечують фізіологічне (природне) існування фізичної особи відносити: «право на життя; право на здоров'я; репродуктивні права; право на свободу (свободу природного існування); право на особисту недоторканність; право на особисту безпеку; право на особисту гідність». До особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття фізичної особи, включити: «право людини на ім'я та пов'язані із ним засоби персоніфікації (індивідуалізації), право на індивідуальність тощо; право на честь та право на репутацію; право на свободу пересування, право на вільний вибір місця проживання, право на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості, право на вибір роду занять; право на особисту інформацію; право на приватність фізичної особи від зовнішнього втручання з боку соціальної групи». При цьому планується привести у відповідність акти спеціального законодавства, які у певній мірі регулюють різні особисті немайнові права [15, с. 15-16].

Проведений аналіз дозводив нам виділити такі оновні критерії для класифікації особистих немайнових прав:

за джерелом закріплення: а) собисті не- майнові права, які встановлені у Конституції України (переважно вони належать фізичним особам, наприклад право на життя (ст. 27), охорону здоров'я (ст. 49), безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50), на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), на недоторканність особистого і сімейного життя (ст. 32), на повагу до гідності та честі (ст. 28) та інші); б) особисті немайнові права, які встановлені міжнародними договорами (зокрема, особисті не- майнові права гарантуються Загальною декларацією прав людини 1948 р., Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнароднм пактом про громадянські і політичні права 1966 р., Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Конвенцією про права дитини 1989 р. та ін.); в) особисті немайнові права, закріплені ЦК України (більш розширений перелік, який так само не є вичерпним); г) особисті не- майнові права, які встановлені іншими актами законодавства (наприклад, права донорів детально регламентовані Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», а також Зконом України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»).

За суб'єктом (особисті немайнові права фізичних осіб, особисті немайнові права юридичних осіб, особисті немайнові права інших учасників цивільних правовідносин. У рамках цієї класифікації можливі підвиди, зумовлені або особливостями певних видів юридичних осіб чи набуттям фізичною особою певних додаткових характеристик - віку, стану здоров'я, сімейно-правового статусу (батьки, діти, наречені. подружжя тощо) та ін.).

За оборотоздатністю (особисті немайнові права щодо об'єктів, які не є обороноздатними, особисті немайнові права щодо об'єктів, які набули ознак оборотоздатності і можуть використовуватися із комерційною метою).

За змістом: загальні особисті немайнові права фізичної особи (включають два підвиди

особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, охорону здоров'я, свободу тощо) та особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи (право на ім'я, на індивідуальність, на інформацію тощо); загальні особисті немайнові права юридичної особи (право на найменування, на інформацію, на ділову репутацію тощо); спеціальні особисті немайнові права фізичної особи (виникають у різних сферах суспільних правовідносин - медичних, освітніх, сімейних, інтелектуальної власності тощо); особисті немайнові права фізичних та юридичних осіб, особливості змісту яких обумовлені цифровізацією (так, цифрові- зація має трансформаційний вплив на класичні права, наприклад право на інформацію, а також зумовлює появу нових прав зумовлених розвитком та застуванням віртуальної реальності та інших технологій).

Висновки

Таким чином, в умовах цифровіза- ції відбуваються зміни у класифікації особистих немайнових прав, зокрема при поділі їх за змістом, ми виділили: загальні особисті немайнові права фізичної особи (включають два підвиди - особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи та особисті не- майнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи); загальні особисті немайнові права юридичної особи (право на найменування, на інформацію, на ділову репутацію тощо); спеціальні особисті немайнові права фізичної особи (виникають у різних сферах суспільних правовідносин

медичних, освітніх, сімейних, інтелектуальної власності тощо); особисті немайнові права фізичних та юридичних осіб, особливості змісту яких обумовлені цифровізацією (зокрема, має місце як трансформація класичних прав, наприклад право на інформацію, а також зумовлює появу нових прав зумовлених розвитком та застуванням віртуальної реальності та інших технологій).

Список використаних джерел

Cambridge Dictionary. URL: https://

dictionary.cambridge.org/dictionary/

english/digitalize?q=digitalization (дата звернення 20.09.2023).

Digitization. URL:https://en.wikipedia. org/wiki/Digitization (дата звернення

Armila P., Sivenius A., Stankovic B. et al. Digitalization of Education: Commodification Hidden in Terms of Empowerment?. Postdigit Sci Educ. 2022. URL: https://link.springer. com/article/10.1007/s42438-022-00347- 8#ref-CR6 (дата звернення 20.09.2023).

Діджиталізація в Україні: електро

нне врядування та держпослуги. URL: http://week.dp.gov.ua/osvitnia-prohrama/ pislya91/digitalizaciya-v-ukraini (дата звернення 20.09.2023).

Веретенникова Г.Б, Устименко О.С. Дід- житалізація, як інструмент управління підприємством. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Киів, квітнь 2021 р. С. 42-43.

Омельчук О.В., Левицька Л.М. Діджиталізація суспільства і ґаджет-залежність сучасної молоді - покоління Digital Natives. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгома- нова. Випуск 3 К(123). 2020. С. 296-300.

Світлак І.І. Трансформація цивільних правовідносин з надання послуг в умовах цифровізації: теоретичні та практичні аспекти : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03. Тернопіль, 2021. 36 с.

Савченко О.С. Систематизація наукових підходів до поняття «цифровізація у публічному управлінні». Держава та регіони. Серія: Публічне управління і адміністрування, 2022 р., № 2 (76). С. 72-76.

Міхровська М.С. Діджитизація, дід-

житалізація, цифрова трансформація: зміст та особливості. International scientific journal «Grail of Science». N 1 (February), 2021. URL: https://www.

researchgate.net/publication/349715623_ DIDZITIZACIA_DIDZITALIZACIA_ CIFROVA_TRANSFORMACIA_ZMIST_ TA_OSOBLIVOSTI (дата звернення

Цифрова трансформація: навіщо вона потрібна державі та бізнесу. URL: https:// business.diia.gov.ua/cases/tehnologii/ cifrova-transformacia-naviso-vona- potribna-derzavi-ta-biznesu (дата звернення 23.09.2023).

Цифровізація освіти: першу освітню ін

формаційну систему під'єднали до АІ- КОМ. URL:https://mon.gov.ua/ua/news/

cifrovizaciya-osviti-pershu-osvitnyu- informacijnu-sistemu-pidyednali-do-aikom (дата звернення 24.09.2023).

Digital Education Action Plan (20182020). URL: https://eur-lex.europa.eu/

legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:5 2018DC0022&from=EN (дата звернення Digital Education Action Plan (20212027). URL: https://education.ec.europa. eu/focus-topics/digital-education/action- plan#:~:text = The%20Digital%20 Education %20Action%20Plan% 20 (2021%2D2027)%20is%20a,States%20 to%20the%20digital%20age. (дата звернення 25.09.2023).

Федюк Л.В. Система особистих немайно- вих прав у цивільному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03. Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2006. 19 с.

Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: Видавничий дім "АртЕк", 2020. 120 с.

Размещено на Allbest.ru