Особливості судового оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості судового оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних

Беззубов Дмитро Олександрович доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права ЮФ Д, Державний університет інфраструктури та технологій

Москаленко Сергій Іванович професор кафедри правознавства та галузевих юридичних дисциплін, Навчально-науковий інститут права та політології УДУ імені М. Драгоманова

Анотація

Визначено, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків створює перешкоди у здійсненні платником податків господарської діяльності у вигляді неможливості безперешкодної реєстрації податкових накладних/розрахунків.

Відмічено, що правові норми закріплені у п. 11 Порядку №1165 містять вимогу, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. У приписі до вказаного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, оскаржувані рішення зачасту рішення Комісії не містять жодного підкреслення, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Крім того, за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Належним і повним способом захисту порушених прав є зобов'язання виключити платника податків з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості. податкове законодавство платник накладна

Ключові слова: податкове законодавство, податкова вимога, ЄСВ, подвійне стягнення, фізична особа підприємець, фінансова відповідальність, сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податковий збір.

Bezzubov Dmytro Oleksandrovych Doctor of Law, Professor, Head of the Department of Constitutional and Administrative Law, State University of Infrastructure and Technologies

Moskalenko Serhiy Ivanovich Professor of the Department of Jurisprudence and Branch Legal Disciplines, Educational and Scientific Institute of Law and Political Science of M. Drahomanov State University

PECULIARITIES OF THE COURT APPEAL OF THE DECISIONS OF THE COMMISSION ON STOPPING THE REGISTRATION OF A TAX INVOICE/CALCULATION OF ADJUSTMENT IN THE UNIFIED REGISTER OF TAX INVOICES

Abstract. It was determined that the inclusion of a taxpayer in the list of risky taxpayers creates obstacles in the taxpayer's business activities in the form of the impossibility of unimpeded registration of tax invoices/calculations.

It is noted that the legal norms enshrined in Clause 11 of Order No. 1165 contain the requirement that the decision of the commission of the controlling body must contain a clear reason for refusing to register a tax invoice. In the note to the specified item, in brackets, it is stated that documents not provided by the payer must be underlined. Meanwhile, contested decisions, often decisions of the Commission, do not contain any emphasis, which indicates that the commission did not give a proper assessment to the solution of the question, which documents were not submitted by the taxpayer and how this made it impossible to register tax invoices in the Tax Register. In addition, the general requirements for acts of individual action, as an act of law enforcement, are its justification and motivation, that is, the tax authority must provide specific grounds for its adoption (factual and legal), as well as convincing and understandable reasons for its adoption.

The obligation of the State Tax Service of Ukraine to register tax invoices in the Unified Register is the observance by the court of guarantees that the dispute between the parties will be finally resolved, and is a proper way of protecting the violated right.

In itself, the judicial annulment of the decision on the compliance of the taxpayer with the risk criteria is an unconditional basis for the exclusion of the regional level commission of the taxpayer from the list of taxpayers who meet the risk criteria.

The method of restoring the violated right must be effective and such that it excludes further illegal decisions, actions or inaction of the subject of power, and in the case of non-fulfillment or improper implementation of the decision, there would be no need to appeal to the court again, but enforcement of the decision would be carried out.

A proper and complete way to protect violated rights is the obligation to exclude the taxpayer from the list of taxpayers who meet the risk criteria.

Keywords: tax legislation, tax requirement, EUV, double taxation, individual entrepreneur, financial responsibility, payment of a single contribution to mandatory state social insurance, tax collection.

Постановка проблеми

За змістом рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку приймаються з підстав відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Втім, нормами податкового законодавства не визначені та не урегульовані окремі особливості судового оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі питання оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були предметом дослідження Т.О. Мацелик, Г.М. Стріяшко, Е.С. Дмитренко, Н.А. Фукс, О.О. Нечипоренко, Б.В. Богдан та ін.

Метою статті є розкриття особливостей судового оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виклад основного матеріалу

Згідно додатку 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тексті - «Порядок №1165»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація [1].

У рішеннях контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зачасту зазначається про те, що «встановлено наявність ризикових операцій».

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимогщодо змісту, форми,

обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18).

Проте, рішення контролюючих органів загалом:

- не містять посилання на мотивацію, підстави та причини віднесення платників податків до ризикових відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку;

- не містять розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення платника податків до переліку ризикових платників податку;

- не містять посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість платника податків;

- не містять конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) оскаржуваних рішень;

- не містять переконливих і зрозумілих мотивів прийняття такого рішення.

Все вищезазначене фактично позбавляє платника податків розуміння причин які слугували (передували) прийняттю рішень.

Комісія лише обмежується загальними фразами «встановлено наявність ризикових операцій» та «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій».

Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 [1] визначено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 форма рішення, визначена у додатку 4, застосовується комісією регіонального рівня як у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, так і за результатами розгляду поданих платником податків документів під час вирішення питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку [1].

У формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів відр. N.

Проте у рішеннях Комісії зачасту не вказують, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема, не вказують позначку у колонках "у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів відр. N".

Оскільки, рішення контролюючого органу не містять конкретних підстав їх прийняття та не відповідають вимогам Порядку №1165 щодо їх оформлення, що свідчить про їх протиправність та наявність законних підстав для їх скасування.

Щодо негативних наслідків рішення про відповідність критеріям ризиковості. Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно позиції Шостого апеляційного адміністративного суду, зазначеної у постанові від 18 грудня 2020 року по справі № 640/13535/20, включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необгрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, Шостий апеляційний адміністративний суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Таким чином, віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків створює перешкоди у здійсненні платником податків господарської діяльності у вигляді неможливості безперешкодної реєстрації податкових накладних/розрахунків.

Щодо протиправності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. Відповідно до п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів [2].

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту [2].

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно п. 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критеріюризиковості здійснення операції, крім податкової

накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється [1].

Відповідно до п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстраціїподатковоїнакладної/розрахунку коригування, яка є

підтвердженням зупинення такої реєстрації [1].

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації [1].

Зазвичай Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації приймаються рішення про відмову у реєстрації податкових накладних із зазначенням наступної підстави:

«У зв'язку з:

ненаданням платником податку копій документів:

первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)».

Однак, правові норми закріплені у п. 11 Порядку .№1165 містять вимогу, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної [1].

У приписі до вказаного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити.

Між тим, оскаржувані рішення зачасту рішення Комісії не містять жодного підкреслення, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Крім того, за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Разом з тим, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Проте, контролюючий орган зазначених вище принципів при прийнятті рішень не дотримується.

Враховуючи викладене, можна стверджувати про наступне: контролюючий орган у квитанціях про зупинку реєстрації податкової накладної не зазначає, які саме документи необхідно надати на розгляд комісії; у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не вказуються яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а)прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б)набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних [2].

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду) [2].

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини [3].

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21.02.75 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), п. п. 2836, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Щодо зобов'язання виключити з переліку ризикових платників. Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Висновки

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, належним і повним способом захисту порушених прав є зобов'язання виключити платника податків з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Література:

1. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.

2. Податковий кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text

3. Кодекс адміністративного судочинства України: прийнятий 06 лип. 2005 р. / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2747-15#Text.

References:

1. Poriadok zupynennia reiestratsii podatkovoi nakladnoi/rozrakhunku koryhuvannia v Yedynomu reiestri podatkovykh nakladnykh [The procedure for stopping the registration of a tax invoice/calculation of adjustment in the Unified Register of Tax Invoices]: zatverdzheno postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 hrudnia 2019 r. №1165.

2. Podatkovyi kodeks Ukrainy [Tax Code of Ukraine] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/2755-17#Text

3. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy: pryiniatyi 06 lyp. 2005 r. / Verkhovna Rada Ukrainy [Administrative Judicial Code of Ukraine] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text.

Размещено на Allbest.ru