Особливості сучасної гендерної стратегії Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Особливості сучаної гендерної стратегії Європейського Союзу

Аліна Лясота

кандидат. політичних наук, доцент, доцент кафедри політології

м. Дніпро, Україна

Анотація

Україна як держава-учасниця міжнародних організацій підписала низку важливих міжнародних та європейських актів, в яких визначені засади ґендерної рівності, взявши на себе зобов'язання щодо їх виконання. Конструктивне вирішення спільними зусиллями влади і суспільства проблемних питань в сфері рівності прав та можливостей жінок і чоловіків відіграє в процесах європейської інтеграції стратегічне значення.

Водночас українські реалії потребують активного інтегрування ґендерних підходів у діяльність органів державної влади. Досвід ЄС свідчить, що забезпечення рівності прав жінок і чоловіків не лише гармонізує відносини всередині громадянського суспільства, але й сприяє стабільному функціонуванню всіх без винятку сфер суспільного життя. Сприяння динаміці змін у правовому статусі українського жіноцтва та розробка Стратегії ґендерної рівності відбувається внаслідок плідної співпраці з Європейським Союзом. Узагальнення європейськими інституціями розроблених державами- членами ґендерних стратегій та набутих соціальних практик дозволило накопичити значний практичний досвід країн Центрально-Східної Європи, що уможливлює його використання в українських реаліях. Інтегруючись до європейського політико-правового простору, Україна зобов'язалася гармонізувати національне законодавство з правовими актами ЄС та Ради Європи.

Демократичні суспільства повинні надавати чоловікам і жінкам можливість однаковою мірою брати участь у всіх сферах життя, в тому числі й у сфері політики, зокрема на найвищих рівнях прийняття суспільно- важливих рішень. Останні роки діяльність міжнародної спільноти спрямована на привернення уваги до питання тендерної рівності. Рівноправна участь жінок і чоловіків у політичному житті впливає на становище жінок у соціумі. Гендерна рівність визнається міжнародною спільнотою як цінність, якої слід досягнути задля справедливості та суспільного розвитку.

Проголошення гендерної рівності цінністю передбачає досягнення рівного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, ліквідації гендерної дискримінації, застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права. Європейська спільнота також на рівні залучена до відповідного міжнародного процесу.

Права людини, демократія та верховенство права заявлено як основні цінності для Європейського Союзу. Не дивлячись на те, що ЄС досягнув позитивних результатів із захисту прав людини, робота в цьому напрямку продовжується, а також постійно ведеться боротьба проти расизму, ксенофобії та інших видів дискримінації за релігійною належністю, статтю, віком й сексуальною орієнтацією.

Ключові слова: гендер, гендерна політика, гендерна рівність, гендерна стратегія.

Abstract

Alina Liasota

Ph.D in political science,

associate professor of the political science department,

Oles Honchar Dniprovsk national university.

Dnipro, Ukraine

FEATURES OF THE COMPLETED GENDER STRATEGY OF THE

EUROPEAN UNION

As a member state of international organizations, Ukraine has signed a number of important international and European acts, which define the principles of gender equality, and has undertaken to fulfill them. The constructive solution of problematic issues in the field of equal rights and opportunities of women and men through the joint efforts of the government and society plays a strategic role in the processes of European integration.

At the same time, Ukrainian realities require active integration of gender approaches into the activities of state authorities. The experience of the EU shows that ensuring equal rights of women and men not only harmonizes relations within civil society, but also contributes to the stable functioning of all spheres of public life without exception. Promoting the dynamics of changes in the legal status of Ukrainian women and the development of the Gender Equality Strategy is the result of fruitful cooperation with the European Union. Generalization by European institutions of gender strategies developed by member states and acquired social practices made it possible to accumulate significant practical experience of the countries of Central and Eastern Europe, which enables its use in Ukrainian realities. By integrating into the European political and legal space, Ukraine undertook to harmonize national legislation with legal acts of the EU and the Council of Europe.

Democratic societies must give men and women the opportunity to participate equally in all spheres of life, including in the sphere of politics, in particular at the highest levels of socially important decision-making. In recent years, the activities of the international community have been aimed at drawing attention to the issue of gender equality. The equal participation of women and men in political life affects the position of women in society. Gender equality is recognized by the international community as a value that should be achieved for justice and social development.

The declaration of gender equality as a value implies the achievement of an equal position of women and men in all spheres of life in society through legal provision of equal rights and opportunities for women and men, elimination of gender discrimination, application of special temporary measures aimed at eliminating the imbalance between the opportunities of women and men to exercise equal rights. The European community is also at the level involved in the relevant international process.

Human rights, democracy and the rule of law are declared as core values for the European Union. Despite the fact that the EU has achieved positive results in the protection of human rights, work in this direction continues, and the fight against racism, xenophobia and other types of discrimination based on religious affiliation, gender, age and sexual orientation is ongoing.

Keywords: gender, gender policy, gender equality, gender strategy.

Постановка проблеми

Зобов'язання ЄС стосовно впровадження тендерної рівності мають довготривалу історію. Фактично, усі основні документи ЄС містять статті про недискримінацію, рівні права і можливості для жінок і чоловіків. Передусім, до уваги береться ідея забезпечення гендерної рівності на ринку праці. влада державний інтеграція

Зазначимо, рівне ставлення до чоловіків і жінок було одним з основних принципів ЄС із моменту його створення, і принцип гендерної рівності займає центральне місце у всій його діяльності.

У Повідомленні Комісії до Європейського парламенту, ради, Європейського економічного та соціального комітету та комітету регіонів «Союз рівності: Стратегія ґендерної рівності 2020-2025» від 5 березня 2020 року наведено слова Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн в контексті ґендерної стратегії ЄС про те, що «ми не повинні соромитися пишатися тим, де ми є, або бути амбітними щодо того, куди ми хочемо прийти» [7]. Досягнення цієї амбітної мети, враховуючи вкорінену структурну ґендерну нерівність у більшості суспільств (навіть державах- членах ЄС!), не залежить виключно від бажання і намірів окремих осіб, спільнот, органів, інституцій та держав. Ґендерна рівність є лише можливим наслідком колективної послідовної діяльності у царині захисту прав жінок в усіх державах-членах ЄС. Ґендерно чутливий підхід лежить в основі відповіді ЄС (англ. a gender responsive approach) викликам сьогодення. З огляду на що у Плані дій ЄС щодо прав людини та демократії на 2020-2024 роки зазначено, що «ЄС та його держави-члени промотуватимуть повноцінне здійснення прав жінок і дівчат, ґендерну рівність і розширення прав і можливостей для жінок і дівчат як пріоритет у всіх сферах діяльності».

Процес наближення відповідності законодавства України до «acquis Європейського Союзу» є довготривалим процесом і таким, що мав би бути в постійному прогресі для досягнення відповідності кращим рекомендаціям (стандартам) Союзу. Поняття {^cquis ЄС» вживають на позначення «регламенту, директиви, рішення, конвенції та угоди, які складають законодавство ЄС». Це твердження застосовне як до держав-кандидатів, так і чинних держав-членів ЄС. Слід зауважити, що початковою точкою наближення законодавства є щонайменше забезпечення мінімальних стандартів захисту прав жінок, визначених у аcquis ЄС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

При дослідженні тендерної проблематики слід звернутися до робіт таких українських та зарубіжних дослідників, як: Н. Грицяк, О. Кулачек, З. Гасимова, Т. Марценюк, О. Плахотнік, І. Лазарук, І. Кринична. Їх дослідження в основному зосереджені на проблемах формування і реалізації гендерної політики в Україні та країнах ЄС. Вони розглядають формування гендерної політики в кожній країні окремо, але не проводять порівняльного аналізу підходів до запровадження гендерної рівності в різних типах суспільств.

Окремі питання процесу формування гендерної політики та визначення шляхів її реалізації висвітлюють у своїх роботах М. Богачевська-Хомяк, К. Верес, І. Голубєва, Н. Гога, Р. Рубань, Л. Кобелянська, Л. Кормич, А. Комарова, М. Орлик, А. Пашко, С. Станік, Е. Лібанова, Л. Смоляр, Н. Чухим, Н. Шпак, І. Богословська, В. Довженко, Л. Морозко [10].

Провадження гендерної політики ґрунтується на значній кількості нормативно-правових актів й аналітичних документів, зокрема на Новій гендерній стратегії в Європейському Союзі та прийнятій Радою Європи Стратегії гендерної рівності на 2014-2017 роки, а також згідно з Пекінською Декларацією (1995), Конвенцією про політичні права жінки прийнятої в 1952 році ООН, Резолюцією Європейського парламенту щодо рівності між жінками та чоловіками в Європейському Союзі, Європейським Пактом з тендерної рівності та постулати закріплені в законодавстві кожної з країн [1].

Мета статті полягає у визначенні основних особливостей сучасної тендерної стратегії Європейського Союзу, а також європейського досвіду політики гендерної рівності.

Виклад основного матеріалу

У найширшому сенсі національне законодавство держави-кандидата у члени ЄС має відповідати стандарту верховенства права, зокрема бути визначеним, передбачуваним, пропорційним, застосовним, узгодженим і послідовним. Проте розуміння європейського стандарту як ідеї верховенства права є найбільш широким можливим тлумаченням поняття правового стандарту. Верховенство права є загальним дороговказом для держав, а в acquis ЄС є чіткіше сформульовані мінімальні стандарти в окремих сферах захисту прав людини, зокрема захисту прав жінок [9].

Сьогодні під поняттям «стандарт захисту прав жінок» розуміються загальновизнані права жінок. Стандарти передбачають мінімальний рівень, який держави повинні забезпечити у сфері прав жінок, і саме з цієї причини такі стандарти містяться в обов'язкових до виконання нормативно-правових актах Союзу (напр., конвенціях, регламентах, директивах і т.д.). Проте стандарти захисту прав жінок можуть міститись також і у правових актах ЄС рекомендаційного характеру, визначаючи при цьому уніфіковане розуміння того, як мінімальні стандарти можуть прогресувати у своєму еволюційному розвитку (напр., стандарти передбачені у рекомендаціях, висновках). Наприклад:

Європейська соціальна хартія. Україна підписала Хартію 2 травня оку.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами). Україна підписала Конвенцію 04 листопада 1950 року, її ратифіковано 17 липня 1997 року, Конвенція набрала чинності 11 вересня року.

Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Україна підписала Конвенцію 17 листопада 2005 року, її ратифіковано 21 вересня 2010 року, Конвенція набрала чинності 01 березня 2011 року.

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Конвенцію ратифіковано з заявами Законом № 4988-VI від 20.06.2012 [5].

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Європейська комісія у Висновку Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі від 17 червня 2022 року зазначила, що «Україна протягом багатьох років продовжувала залишатися стійкою демократією і наближається до ЄС та поступово приєднується до його acquis». У цьому ж Висновку було зазначено, що «Україна ратифікувала основні міжнародні документи з прав людини та національне законодавство та інституційні рамки, що регулюють основні права, в основному відповідають європейським і міжнародним стандартам. Країна не ратифікувала Конвенцію про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством (Стамбульська конвенція)». Окрім того, у Висновку було зазначено, що «Україна поступово просувається до свого порядку денного ґендерної рівності, посилюючи політичну вагу представництва жінок (20,5% парламентаріїв, обраних у 2019 році, є жінками), хоча ґендерна різниця в оплаті праці зберігається: у 2019 році жінки в середньому заробляли на 23% менше, ніж чоловіки. Україна не ратифікувала Стамбульську конвенцію, хоча ґендерно зумовлене насильство залишається проблемою». Слід зауважити, що Стамбульську Конвенцію називають «еталоном міжнародних стандартів» (англ. benchmark for international standards) у сфері захисту прав жінок. Конвенцію Україна ратифікувала 20 червня 2022 року, і вона набрала чинності 01 листопада 2022 року [7].

Європейська комісія у Висновку щодо заявки України на членство в Європейському Союзі від 17 червня 2022 року зазначила як одну з рекомендацій, необхідних до виконання для набуття статусу кандидата в члени ЄС: «подолати вплив приватних інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує українські закони законодавство з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежний медіарегулятор». Слід зауважити, що в контексті медіа є декілька окремих Рекомендацій ЄС, що встановлюють стандарти у сфері захисту прав жінок (Рекомендація Rec(2017)9 щодо ґендерної рівності в аудіовізуальному секторі, Rec(2013)1 щодо ґендерної рівності та ЗМІ). Детальніше нижче[8].

В країнах-членах ЄС відбувся суттєвий прогрес щодо усунення гендерних нерівностей на законодавчому рівні, однак в повсякденному житті реалізація жінками і чоловіками своїх рівних прав все ще стикається з проблемами. Постійна низька представленість жінок у гілках влади, насильство проти жінок і т.ін. демонструють, що все ще має місце структурна гендерна нерівність. Для поліпшення ситуації Європейська Комісія вважає за необхідне інтеґрувати принцип гендерної рівності в стратегії, які мають прямий і непрямий вплив на життя жінок і чоловіків. Жіночі турботи, потреби, сподівання, так само, як і чоловічі, мають бути прийняти до уваги в процесі розробки і реалізації політики. В зв'язку з цим в 1996 році Європейською Комісією був прийнятий підхід інтеґрації гендерних пріоритетів в політику (gender mainstreaming). і паралельно до інтеґрації гендерних пріоритетів в політику забезпечення гендерної рівності вимагає специфічних заходів на користь жінок. В зв'язку з цим Європейська Комісія сформулювала Стратегію щодо забезпечення тендерної рівності в Європейському Союзі, яка об'єднує обидва підходи. Гендерна стратегія Європейського Союзу, перш за все, окреслює ті сфери, в яких існує гендерна дискримінація та пропонує специфічні механізми для її усунення.

Стратегія ЄС в сфері зайнятості включає в себе підвищення зайнятості жінок, зменшення рівня жіночого безробіття, скорочення сегрегації на ринку праці й рівну оплату за рівну працю. Важливе місце в Стратегії ЄС посідає політика узгодження між роботою і сімейним життям жінок і чоловіків, особливо шляхом створення служб, які опікуються дітьми і утриманцями. Важливою є також політика реінтеґрації жінок, які повертаються до роботи після декретної відпустки.

Стратегія передбачає інтеґрування принципу гендерної рівності в усі стратегії зайнятості. Рівна оплата за рівну працю Рівна оплата за рівну працю рівної вартості для працівників чоловічої і жіночої статі є базовим принципом для ЄС. Незважаючи на це, жінки продовжують заробляти менше, ніж чоловіки. Гендерна різниця в заробітній платні останніми роками залишається досить високою в 25 країнах ЄС. Вона є вищою в приватному секторі порівняно із державним сектором. Тому ліквідація цієї різниці досі залишається пріоритетом європейської політики. Принцип рівної оплати за рівну працю був зафіксований в Римській угоді, яка стала першим законодавчим положенням щодо гендерної рівності. Цей концепт був ширше інтерпретований в Європейському суді, як рівна оплата за рівну працю рівної вартості. Це визначення було використано в законодавстві в 1975 році, де заборонялася дискримінація за ознакою статі в усіх сферах оплати праці рівної вартості. Таким чином, в ЄС заборонена різниця у заробітній платні для чоловіків і жінок, яка базується виключно на гендерних засадах [6].

Одним з найважливіших аспектів зайнятості є життя за межами роботи. Залучення жінок до ринку праці не може відбутися без перегляду домашніх і сімейних обов'язків як жінок, так і чоловіків. Баланс між роботою та життям - гармонізація часу, витраченого на сімейні та робочі обов'язки, - є ключовим моментом для зайнятості жінок і чоловічих домашніх 3 обов'язків. Допомога людям в гармонізації їхнього життя на роботі і вдома збільшує фактор оплачуваної зайнятості. В той же час, вона спрямована на боротьбу із соціальним включенням і зменшує ризик зубожіння.

Гнучка система праці ЄС заохочує роботодавців і професійні союзи запровадити гнучкий робочий графік з метою гармонізації професійного і приватного життя. Особлива увага має приділятися чоловікам з метою трансформування виробничої культури і підтримки гендерної рівності. Соціальне включення і соціальний захист

В рамках стратегії, що спрямована на зростання економіки і зайнятості, ЄС працює над усуненням фінансових і не-фінансових бар'єрів, що сприяє посиленню участі жінок на ринку праці. Ця стратегія включає усунення податкових бар'єрів і фінансової допомоги, що сприяють довгим перервам в кар'єрі і мають негативні наслідки для особистого розвитку і пенсійного забезпечення, а також перешкоди для переходу від допомоги до оплачуваної зайнятості. В цьому контексті Європейська Комісія презентувала успішні національні, які використовують соціальний захист для досягнення балансу між професійним і сімейним життям.

Забезпечення фінансової стабільності національної пенсійної системи є одними з нагальних проблем, які постали перед країнами Європейського Союзу. Як основу для кооперації і модернізації цієї системи було встановлено спільні підходи до пенсійного забезпечення. Кожна країна-член в своєму національному контексті розробила стратегію для забезпечення адекватних і стабільних пенсій.

У процесі встановлення рівності між жінками та чоловіками є надзвичайно важливою активна участь як чоловіків, так і жінок у створенні нових стратегій для досягнення гендерної рівності. Вирішальною є стратегія запровадження гнучких трудових контрактів з метою сприяння гармонізації професійного і приватного життя як для чоловіків, так і для жінок. Спеціальна увага має приділятися заходам, спрямованим на зміну виробничої культури чоловіків, включаючи адекватні схеми відпустки із догляду за дітьми, які використовуються обома батьками. У рамках цієї стратегії ЄС також активізує зусилля, адресовані усвідомленню ролі чоловіків в насиллі проти жінок.

Інтеґрація гендерних проблем в політику розвитку є одним із засобів, яким ЄС може підтримувати встановлення гендерної рівності на глобальному рівні. Це безпосередньо пов'язано із головною політичною метою ЄС в сфері кооперації з метою розвитку - скороченням бідності, яка диспропорційно впливає на жінок, а також досягненням Цілей розвитку тисячоліття ООН. ЄС зробив ряд конкретних кроків щодо інтеґрації гендерних перспектив в політику розвитку, включаючи тренінги з гендерних проблем, систематичне використання гендерно розрізнених даних і гендерний аналіз політики і програм. Європейська Комісія також розповсюджує успішні практики в цій сфері і видала посібник для керівників з проблеми інтеґрації гендерних проблем в сферу кооперації з метою розвитку.

Висновки

Жінки все частіше з'являються в політичному житті на всіх рівнях управління, частково через запровадження виборчих ґендерних квот чи систем рівноправності. Однак попри значний прогрес, досягнутий у цій сфері, жінки досі недостатньо представлені в органах ухвалення політичних рішень. Основною перешкодою для більшого представництва жінок у політичних органах є сексистське ставлення й насильство стосовно жінок.

Прозорість щодо ґендерно чутливих цілей політичних організацій і органів, а також відвертість стосовно того, наскільки цих цілей досягнуто, мають основне значення для відповідальності. Суб'єкти, які знають, що відповідатимуть за свої дії, пов'язані з розмаїтістю, менш упереджені. Потрібно поєднувати довго- та короткострокові досяжні цілі. Прагнення до ґендерно чутливих парламентської культури та робочого середовища, де заборонені дискримінаційні та упереджені норми й ставлення

Література

1. Esping-Andersen, G., 2022. A Welfare State for the 21st Century. Ageing societies, knowledge-based economies, and the sustainability of European welfare states. Paper. Availableat.

2. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2005. - №52. - Ст. 56

3. Індекс гендерного розриву: в Україні та світі.

4. Індекс людського розвитку: Україна посіла 88 позицію серед 189 країн.

5. Кисельова О., Коломієць І. Гендерна політика Європейського Союзу: виклики для України. - К., 2007. - 152 с.

6. Марценюк Т. Інституційні засади регулювання гендерних відносин у Швеції // Організаційні та правові елементи інституційного механізму забезпечення тендерної рівності. - К.: ПРООН, 2010. - С. 100-117.

7. Права людини (Основні політики ЄС). Представництво Європейського Союзу в Украї'ш

8. Рівні можливості та розмаїття, Британська Рада.

9. Словарь гендерных терминов

10. Хавлін Т.В. Гендерна політика в рамках Європейського Союзу та український вибір // Український соціум. - № 2 (25). - 2008. - С. 113-122.

References

1. Esping-Andersen, G. (2022) A Welfare State for the 21st Century. Ageing societies, knowledge-based economies, and the sustainability of European welfare states. Paper. Availableat.

2. Zakon Ukrainy «Pro zabezpechennia rivnykh prav ta mozhlyvostei zhinok i cholovikiv» (2005) [Law of Ukraine "On Ensuring Equal Rights and Opportunities of Women and Men"]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR) [Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (VVR)], 52, 56.

3. Indeks hendernoho rozryvu: v Ukraini ta sviti.[ Index of the gender gap: in Ukraine and the world].

4. Indeks liudskoho rozvytku: Ukraina posila 88 pozytsiiu sered 189 krain. [Human Development Index: Ukraine ranked 88th among 189 countries

5. Kyselova O., Kolomiiets I (2007). Henderna polityka Yevropeiskoho Soiuzu: vyklyky dlia Ukrainy. [Gender policy of the European Union: challenges for Ukraine]. - K. /[in Ukrainian].

6. Martseniuk T. (2010). Instytutsiini zasady rehuliuvannia hendernykh vidnosyn u Shvetsii // Orhanizatsiini ta pravovi elementy instytutsiinoho mekhanizmu zabezpechennia hendernoi rivnosti. [Institutional principles of gender relations regulation in Sweden // Organizational and legal elements of the institutional mechanism for ensuring gender equality]. - K. [in Ukrainian].

7. Prava liudyny (Osnovni polityky YeS). Predstavnytstvo Yevropeiskoho Soiuzu v Ukraini [Human rights (Main policies of the EU). Representation of the European Union in Ukraine].

8. Prava liudyny (Osnovni polityky YeS). Predstavnytstvo Yevropeiskoho Soiuzu v Ukraini [Equal Opportunities and Diversity, British Council].

9. Slovar gendernikh termynov. [Dictionary of gender terms].

10. Khavlin T.V. (2008). Henderna polityka v ramkakh Yevropeiskoho Soiuzu ta ukrainskyi vybir [Gender policy within the framework of the European Union and the Ukrainian choice] Ukrainskyi sotsium. [Ukrainian society], 2 (25), 113-122. /[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru