Демографічна безпека України внаслідок соціальних катастроф в умовах сьогодення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

Кафедра національної безпеки, публічного управління та адміністрування

Демографічна безпека України внаслідок соціальних катастроф в умовах сьогодення

Огарєва Н.М., аспірантка

м. Житомир

Анотація

Стаття є дослідженням демографічної безпеки України внаслідок соціальних катастроф. Було з'ясовано, що сучасна демографічна ситуація в Україні, яка багатьма науковцями трактується як кризова або катастрофічна, вимагає комплексної оцінки основних кризових моментів у демографічному відтворенні. Демографічний чинник є одним з визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку країни, а питання демографічного розвитку слід розглядати, як фактор і водночас, як результат функціонування держави.

Українському суспільству ніколи не бути процвітаючим чи навіть стабільним, якщо його населення не матиме відповідних умов життя і не відчуватиме повної безпеки для реалізації нормальної демовідтворювальної поведінки, не буде бачити перспектив для існування й розвитку кожна сім'я та особа. Тому в Україні проблема демографічної безпеки набуває особливої актуальності. Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні: зменшення народжуваності, збільшення смертності та відсутність природного приросту; старіння населення, збільшення «навантаження» на осіб працездатного його віку; скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок; погіршення здоров'я нації; інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливі і нерідко негативні.

Визначено, що сьогодні Україна внаслідок війни переживає чи не найбільшу міграційну кризу в своїй історії. Вторгнення Росії в Україну неминуче викликало масовий потік біженців до сусідніх та інших країн ЄС, в результаті чого, Україна наразі перебуває у дуже скрутному становищі. Війна розгорнулась на території суверенної держави, що наближає стрімке скорочення населення країни. Демографічні проблеми потребують негайного вирішення шляхом розгляду сучасного стану демографічних показників та розкриття основних викликів, які постають перед Україною в період війни. Варто зазначити, що розуміння цих викликів дає змогу забезпечити економічну безпеку держави, що наразі є досить актуальним. Окреслено, що детермінантами подолання демографічної кризи в Україні мають стати комплексні позитивні зміни в усіх сферах суспільного життя, які мають бути націлені на системне вирішення демографічних проблем. Це потребує розробки та реалізації довгострокової національної стратегії подолання депопуляції населення, яка має передбачити цілісну систему заходів економічного, правового, соціального, освітнього, культурного, інформаційно-пропагандистського характеру.

Ключові слова: демографічна безпека, національна безпека, криза, міграція, повномасштабна війна.

Abstract

Demographic security of Ukraine as a consequence of social disasters in today's conditions

Oharieva N.M., Graduate Student of the Department of National Security, Public Management and Administration, State University Zhytomyr Polytechnic, Zhytomyr

The article is a study of the demographic security of Ukraine as a result of social disasters. It was found that the current demographic situation in Ukraine, which is interpreted by many scientists as crisis or catastrophic, requires a comprehensive assessment of the main crisis moments in demographic reproduction. The demographic factor is one of the determining factors for ensuring the stable and safe development of the country, and the issue of demographic development should be considered as a factor and at the same time as a result of the functioning of the state. Ukrainian society will never be prosperous or even stable if its population does not have appropriate living conditions and does not feel fully secure for the implementation of normal demo-reproductive behavior, will not see prospects for the existence and development of each family and individual.

Therefore, in Ukraine, the problem of the country's demographic security is becoming particularly urgent. The current demographic situation in Ukraine is characterized by a decrease in the birth rate, an increase in the death rate, and the lack of natural growth; aging of the population, increasing the "load" on the able-bodied part of it; shortening the life expectancy of both men and women; deterioration of the nation's health; intensification of migration processes, the impact of which on demographic and socio-economic indicators is contradictory and often negative. It has been determined that today Ukraine is experiencing almost the biggest migration crisis in its history as a result of the war. Russia's invasion to Ukraine inevitably caused a massive flow of refugees to neighboring and other EU countries, as a result of which

Ukraine is currently in a very difficult situation. The war, which unfolded on the territory of a sovereign state, is approaching the reduction of the country's population. Demographic problems require an immediate solution by considering the current state of demographic indicators and revealing the main challenges facing Ukraine during the war. It is worth noting that understanding these challenges makes it possible to ensure the economic security of the state, which is currently quite relevant. It is outlined that the determinants of overcoming the demographic crisis in Ukraine should be complex positive changes in all spheres of social life, which should be aimed at the systematic solution of demographic problems. This requires the development and implementation of a long-term national strategy to overcome depopulation, which should provide for a comprehensive system of measures of an economic, legal, social, educational, cultural, informational and propaganda nature.

Keywords: demographic security, national security, crisis, migration, full- scale war.

Постановка проблеми

Демографічна безпека є невід'ємною складовою національної безпеки України, що передбачає захищеність життя сталого відтворення народонаселення. В сучасних умовах поряд з глибинною економічною та структурною кризою в державі найкритичнішою потенційною загрозою національній безпеці можна віднести саме демографічну, саме вона визначатиме орієнтири розвитку українського суспільства в найближчому майбутньому. Демографічну ситуацію в Україні вивчає багато науковців, фахівців та державних діячів, нині це одна з найактуальніших проблем сьогодення. Наслідки неспровокованої широкомасштабної воєнної агресії з боку Росії за підтримки Білорусі проти Української держави призвели до значного зменшення економічного зростання, зниження рівня життя домогосподарств, погіршення здоров'я населення, значна перевага смертності над живонародженими, загрожують не лише подальшого розвитку та належного існування суспільства, але й національній безпеці всієї країни. За подібних умов гостро постає питання стосовно нагальної необхідності розробки системи для врегулювання та покращення демографічних процесів держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання демографічної безпеки в Україні та світі вивчають та досліджують вітчизняні та зарубіжні науковці, а саме: Іванісов О.В., Кобеля З.І., Компанієць В.В., Лаврук І.Г., Ливдар М.В., Мазур Н.О., Осауленко О.Г., Перебейнос О.М., Рой І.К., Рибаковський Л.Л., Степанова А.В., Сухорукова Т.Г., Цвігун Т.Г., Шахотько Л.П., Ярошевич Н.Б. та інші.

Мета статті. Стаття полягає в дослідженні особливостей демографічної безпеки внаслідок соціальних катастроф в умовах сьогодення.

Виклад основного матеріалу

Демографічна безпека як складова національної безпеки - це стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, при якому забезпечується розвиток з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів країни, його суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України. Існують різні дефініції категорії «демографічна безпека» [7]. Деякі дослідники вважають, що в найзагальнішому розумінні демографічна безпека - це стійкість до депопуляції; інші науковці головною метою в демографічній безпеці вважають «безсмертність» популяції. Демографічна безпека визначається і як стан захищеності життя, відтворення і формування демографічних структур, а саме: статево-вікових, етнічних, сімейних від демографічних загроз, підтримуваним інституційним середовищем [6]. Демографічна безпека - це стан захищеності кількісного та етнічного складу населення країни від зовнішніх та внутрішніх загроз [12].

А.І. Татаркін запропонував привабливе визначення демографічної безпеки, «під демографічною безпекою розуміється такий стан і тенденції його зміни, при якому території (державні, регіональні) забезпечуються стабільністю та стійкістю процесів відтворення населення і гідними умовами життя та розвитку особистості». А.І. Кондратенко у своїх працях зазначав: «демографічна безпека - це стан захищеності населення країни від можливих зовнішніх та внутрішніх загроз його чисельного скорочення, погіршення здоров'я фізичного і духовного, деградації генофонду, зниження якості його показників, етнічних змін та міграційної експансії» [13].

Позитивний наслідок демографічної безпеки країни передбачає створення умов, необхідних для нейтралізації реальних та превентивних методів потенційних загроз. Під демографічними загрозами варто розуміти такі явища чи процеси, які негативно впливають на людей, що призводять до небажаних змін демографічної системи [5, с.146].

На момент здобуття Україною незалежності у 1991 році, чисельність населення складала 51,9 млн осіб і за цим показником і входила у шестірку найбільших країн Європи [3]. Однак, за 30 років незалежності країни, населення скоротилось на 10 млн осіб, а коефіцієнт народжуваності на одну українку у 2020 році сягав 1,22 [10]. Цей показник є одним з найнижчих показників у світі, тож нині Україна належить до демографічно проблемних країн.

Основними чинниками, що обумовлюють і впливають на демографічну ситуацію є:

1. Чинник війни, один з першорядних причин неприроднього зменшення кількості населення;

2. Чинник політики держави;

3. Економічний чинник, що безпосередньо впливає на всі демографічні структури і процеси зовнішньої та внутрішньої міграції;

4. Чинник державної та закордонної захищеності інституту шлюбу та сім'ї.

Наразі однією з головних складових демографічної кризи є відмова від материнства, зречення від батьківства, а також тенденція до створення малодітних сімей. Вагомий вплив додає втрата серед населення сімейних цінностей, що впливає на створення громадянських та гостьових шлюбів, численних розлученнях, позашлюбного народження дітей тощо. [9, с.177].

Основні проблеми в демографічній сфері довоєнного періоду

Скорочення чисельності населення України, через перевищення рівня смертності над рівнем живонароджених. У 1991 році кількість мешканців України становила 51,9 млн. За оцінками Держстату, на 1 січня 2022р. цей показник сягав 41,16 млн осіб[4]. За даними ООН, на 2022р. в Україні мешкало 43 млн 792 тис. осіб [17] (здійснення підрахунків ООН відбувається в міжнародно визнаних кордонах України).

Високі показники смертності чоловіків працездатного віку. Очікувана тривалість життя чоловіків майже на 10 років менша (65,1 рік) проти жінок (74,4 роки) [4].

Старіння населення - частка громадян віком до 17 років у структурі постійного населення країни тримається на рівні 18,1% (2019р.) - 17,9% (2021р.). Таким чином, менше жінок досягатиме фертильного віку в середньовіковій та довгостроковій перспективах. Ця проблема буде притаманна для демографічного відтворення також після війни. Як наслідок, українське суспільство потрапить у низхідну спіраль демографічного занепаду. демографічний безпека соціальний катастрофа війна

Результати дослідження департаменту соціальних та економічних справ ООН [18] визнали небезпечні тенденції для населення України ще до початку широкомасштабного наступу Росії на Україну. Зокрема, аналіз гендерно-вікової структури населення України демонструє два різні демографічні профілі. Один для людей понад 40 років, народжених, коли в державі народжуваність була вища за рівень заміщення (понад двох дітей на одну жінку). Другий, що виник у час, коли народжуваність стрімко знижувалась і досягла 1,2 дитини на одну жінку репродуктивного віку до 2020 року. Водночас кількість чоловіків 15-19 років майже вдвічі менша, ніж кількість чоловіків, які сягнули 35-39 років. До того ж додається дефіцит чоловічої статі, особливо після 40 років. Кількість жінок у 2020 р. віком 40-69 років було на 23% більше, ніж чоловіків відповідного віку.

24 лютого 2022 року розпочалась широкомасштабна війна в Україні, яка триває досі і чим довше вона триватиме, тим небезпечніші наслідки будуть для демографічної статистики. Варто зазначити, що в період війни, а також після її завершення, країна потребуватиме відбудовуванню, а скорочення населення вплине на скорочення показників бюджету. Співчуття до вимушено переміщених осіб через тривалі воєнні дії в Україні проявило багато країн Європейського Союзу та Сполучені Штати Америки. Найбільшими донорами є Польща та Німеччина. Люди всього світу підтримують надання українцям можливості в'їхати до інших країн в пошуку притулку [4].

Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України стала причиною інтенсивного міграційного руху українців, що призвело до зміни чисельності населення за рахунок внутрішнього ті зовнішнього переміщення. Хоча міграційні процеси були притаманні для нашої держави і раніше, проте ці процеси мали інший характер і трактувався, більш як сезонне явище. Наразі більшість населення, що перебувають за межами України, здебільшого не можуть назвати конкретних строків та планів щодо повернення. Додаємо той факт, що українці, що виїхали за межі держави, у багатьох країнах Європи через півроку перебування опиняються перед ризиком подвійного оподаткування і невідомо, яка частка з них статне перед вибором бути податковим резидентом нової країни.

Нині в Україні на законодавчому рівні обмежений виїзд за кордон чоловічої статі призовного віку. Саме тому мігрантами є самі жінки або матері з дітьми. Наразі можна спрогнозувати два варіанти розвитку подій після відкриття кордонів. Частина жінок та дітей повернеться до своїх чоловіків і батьків в Україну, а інша частина, навпаки, поїдуть у нові країни до жінок та дітей, які встигнуть облаштуватися там, що значною мірою вплине на демографічну ситуацію в майбутньому [16].

У структурі стихійного (стохастичного) процесу руху населення можна відмітити кілька хвиль біженців.

Перша хвиля. Сформувалася 24.02.2022 р. зранку, коли міжміські траси вже заповнили приватні авто, що рухались у західному напрямку. Їх становили переважно представники українського середнього класу з великих міст; люди активного віку, що заздалегідь обмірковували подібну можливість, зосереджено ставились до інформації про формування російських військ на кордоні, а дехто вже зібрав тривожні валізи, мав запас палива; сім'ї з дітьми, що були особливо вмотивовані на безпечне існування. Дані особи раніше мали досвід подорожувань та навички прокладання маршрутів, вміло використовували ресурси інтернету, змогли швидко активізувати певні зв'язки та визначили проміжні або кінцеві точки маршрутів. У першій хвилі переважали рішучі й вольові люди, одразу почали холодно мислити та розуміти що старого життя вже не буде, розпочалась нова ера війни, пасивно чекати кращого не доводиться. Вони інтуїтивно відчували ті події, які добре засвоїли сирійці: велике місто, яке атакує ворог потрібно покидати якнайшвидше, оскільки щодня ймовірність будь якого виїзду зменшується.

Друга хвиля. Переважна частка осіб, які покинули оселі, потрапивши у «соціальну воронку», що утворилася приблизно через перший тиждень війни. Психологічний тиск посилювався щодня, як на фоні бомбардувань, так і сугестивного впливу чисельних прикладів, коли домівки покидали родичі, знайомі, сусіди. Ефект «соціальної воронки» особливо був притаманним і помітним у великих містах, натомість мешканці сільської місцевості до останнього перебували у власних домогосподарствах. Ця хвиля охопила представників різних соціальних верств, незважаючи нате, що люди з кращим фінансовим становищем мали більшу свободу дій та кращі очікування влаштуватись у нових локаціях; використовувався будь який вид транспорту, зокрема евакуаційні потяги. Панічні настрої дедалі більше витискали народ у дорогу. Драматизм ситуації підсилювався тим, що ніхто не розумів свого майбутнього, чи доведеться знову побачити чи повернутися у власну оселю.

Третя хвиля. Формувалася за мірою того, коли за справу взялися державні служби, волонтерські спільноти та добровольці; почали діяти евакуаційні програми «зелені коридори». Потоки вимушених біженців виникали в найбільш гарячих точках, де велися бойові дії, спостерігалися масовані руйнування, населення залишалося без житла і кожний подібний день міг бути вже останнім у житті таких людей. З огляду на психологічний стан, це були особи, які відкладали втечу до останніх хвилин, постійно вагалися, не мали достатніх фінансових ресурсів і змушені були злитися з потоком течії. З огляду на соціальний стан, ці люди відносились до найменш соціальної захищеності верств населення.

Четверта хвиля. Хвиля «останньої надії», до якої відносились люди, що виривались із сільської місцевості, малих містечок та міст стихійно та неорганізовано, у ті моменти, коли загарбники вже заходили до населених пунктів, встановлювали свої блок-пости, починалися акти вбивств, насильства, мародерства. Це найнебезпечніша та найдраматичніша хвиля, оскільки вже не всім довелося покинути свої населені пункти і благополучно добратися до вільних територій. Фіксувались факти розстрілу цивільних у легкових автомобілях, люди йшли колонами та потрапляли під мінометні обстріли, жителів не випускали на блок-постах, грабували, знущались та принижували. Саме з цієї хвилі потрібно відокремити долю українців, які були примусово вивезені на території РФ під прикриттям турботи стосовно їхнього життя, Певна частина самостійно перетинали російський кордон, оскільки не мали змоги перетнути лінію фронту, Частка таких біженців після потрапляння до РФ долали кружні шляхи до країн Європи, а вже потім поверталися в Україну, якщо мали за мету.

П'ята хвиля. Хвиля після виходу окупаційних на підконтрольну Уряду України територію. Вихід з тимчасово окупованих територій (Запорізької, Херсонської областей) після стабілізації фронту це доволі показовий рух тієї частки населення, яка не може погодитися з окупаційними порядками. Такий потік біженців спостерігався з ОРДЛО ще з 2014 р., коли мешканці окупованих районів після знайомства з «руським миром» обрали життя на підконтрольній Уряду України території. Окупанти не перешкоджали даному руху жителів, скоріше за все, розраховуючи, що з особами, які залишилися, простіше «домовитися» [14].

Вплив війни на демографічну ситуацію

Війна додала нових чинників, які ще більше погіршують демографічну ситуацію в Україні.

1. Великі втрати населення через загибель та поранення серед військових і цивільних громадян, зокрема і дітей. Згідно з даними Моніторингової місії ООН з прав людини, на середину грудня 2022р. в Україні загинуло 6826 цивільних громадян. За підтвердженими даними ООН, загинуло 2686 чоловіків, 1822 жінки, 216 хлопчиків та 174 дівчинки, тоді як стать 38 дітей і 1890 дорослих встановити поки що взагалі не вдалося. Серед поранених - 314 хлопчики та 224 дівчинки, а також 252 дитини, стать яких не встановлено [2].

2. Одним із наслідків військових подій є масштабна вимушена міграція населення України за кордон. За даними Управління Верховного комісара у справах біженців ООН, лише за перші півтора місяця від початку гарячої фази війни, свої оселі залишили 11,4 млн українців. Станом на другу декаду грудня 2022р. (за даними The UN Refugee Agency), територію України покинуло понад 7 863 339 громадян, з них - 4 862 561 мають статус тимчасового захисту в країнах Європи [19].

Переважна більшість мігрантів - жінки та діти і складають 90%. За результатами соціологічного опитування [11], за межі держави виїхали здебільшого люди працездатного віку (30-39 років - 42%, 40-49 - 29%). 83% мають вищу освіту або незакінчену вищу. 30% вимушених біженців складають висококваліфіковані фахівці, 12% - кваліфіковані фахівці, 14% - керівники підприємств, організацій або підрозділів, а також 14% - підприємці [11].

Тривалий характер війни, руйнування економічної структури України, надскладний період соціально-економічного повоєнного відновлення держави підвищує ризики неповернення додому значної частини цієї категорії населення. Тим часом зменшується й кількість молоді, що в свою чергу загрожує погіршенням якості демографічного потенціалу країни в середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Країна наразі переживає найскрутніші часи, але після закінчення військового стану питання демографічної кризи постане надто гостро. Одним із засобів для підвищення народжуваності традиційно вважають фінансовий стимул, однак для країни у повоєнний період вплив його буде незначним. Тож варто запровадити політику гендерної рівності, а саме підтримки полегшенню дотримання балансу між трудовою діяльністю та особистим життям. Впровадження доступних можливостей догляду за дітьми та літніми людьми, гнучких схем трудового розпорядку та більш рівних умов надання батьківської відпустки посприяють збільшенню кількості народжуваності. Не менш вагомим є модернізація системи охорони здоров'я та запровадження політики заохочення до здорового способу життя як профілактики неінфекційних захворювань. Подолати міграційну кризу буде досить складно. Вона досягла критичної позначки ще до вторгнення через низьку якість життя та скрутне становище на ринку праці. Тож політика стосовно збільшення залученості на ринку праці є вагомим фактором зменшення очікуваного скорочення робочої сили. Слід переглянути підвищення встановленого законодавством віку виходу на пенсію. Подібні заходи слід доповнити збільшенням частки жінок на ринку праці, відповідно до рівня освіти та підтримати молодь у переході від закінчення навчання до початку трудової діяльності. Критично важливим є підвищення рівня продуктивності праці в умовах скорочення робочої сили. Уряд має продовжувати розбудову потужних та ефективних інституцій і забезпечувати послідовне застосування принципів верховенства права та майнових прав для стимулювання інвестицій, заохочення ефективного розподілу ресурсів і сприянню інвестиціям у людський капітал, які відповідно, краще зберігаються. До подібних заходів також необхідно додати стимули повернення українських мігрантів та збільшення інтенсивності іноземних працівників [8 с.119].

Висновки

Отже російська агресія проти України спричинила гуманітарну кризу в країні. За оцінкою Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, даний потік мав найкоротші строки з часів Другої світової війни, що розвинуло низку критичних загроз рівня національної безпеки України та призвело до масштабної демографічної катастрофи.

Масштаби та темпи міграції, значні цивільні та військові втрати створюють загрозу демографічній, економічній і соціальній безпеці держави. Саме тому, сучасні виклики і загрози економічної та демографічної безпеки України вимагають всеосяжної та комплексної роботи органів державного управління по створенню необхідних умов для повноцінної життєдіяльності населення, економічних суб'єктів, галузей соціальної сфери.

Література

1. В Офісі президента сказали, скільки українських військових загинуло на війні.

2. Війна в Україні забрала життя мінімум 6826 цивільних, і ще 10769 поранені - ООН.

3. Державна служба статистики України.

4. Держстат України / Statistics Ukraine.

5. Зовнішня трудова міграція населення (за результатами модульного вибіркового обстеження). Статистичний бюлетень. Київ: Державна служба статистики України, 2017. 36 с.

6. Іванісов О.В. Демографія: навчальний посібник / О.В. Іванісов, Г.В. Назарова, О.Ф. Доровськой та ін. Харків: Вид. ХНЕУ, 2011. 224 с.

7. Іванісов О.В., Агавердієва Х.Ф., Лебединська О.С. Демографічна безпека України: сучасні виклики та загрози / Іванісов О.В. Науковий журнал «Економіка і фінанси». м. Дніпропетровськ, 2019 №1. С. 28-39.

8. Круторог Д.Є. Демографічна криза в Україні на тлі повномасштабної війни. Вітальне слово. 2022. С. 118-120.

9. Мартин О.М., Бомко О.І. Демографічна безпека як складова національної безпеки України. Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених, курсантів та студентів. 2019. С. 270-272.

10. Мірошниченко Б. Камінний хрест на демографії. Скільки людей втратить Україна та як зупинити міграцію? Економічна правда. 2022.

11. Настрої та оцінки українських біженців (липень-серпень 2022 p.).

12. Перебейнос О.М. Демографічна безпека та загрози демографічного розвитку: державно-управлінський аспект / О.М. Перебейнос.

13. Рой І.В. Державні пріоритети з сфери демографічної безпеки України / І.В. Рой. Державне управління та місцеве самоврядування. 2013. Вип. 1 (16). С. 104-111.

14. Рущенко І.П., Великий вихід українського народу (феномен переміщених осіб 2022 року). Український соціум, 2022, №2 (81) С. 155-168.

15. Синюк Н. Демографічна статистика в період війни: сучасний стан та основні виклики. Вісник Хмельницького національного університету. 2022, №4. С. 241-246.

16. Як Україні повернути та утримати таланти.

17. Countries in the world by population (2022).

18. The demographic tragedy of Ukraine: a second holodomor?

19. The UN Refugee Agency. Офіційний сайт.

References

1. V Ofisi prezydenta skazaly, skilky ukrainskykh viiskovykh zahynulo na viini [The President's Office said how many Ukrainian soldiers died in the war].

2. Viina v Ukraini zabrala zhyttia minimum 6826 tsyvilnykh, ishche 10769 poraneni - OON [The war in Ukraine claimed the lives of at least 6,826 civilians, and another 10,769 were injured - UN].

3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine].

4. Derzhstat Ukrainy [Statistics Ukraine].

5. Zovnishnia trudova mihratsiia naselennia (za rezultatamy modulnoho vybirkovoho obstezhennia) [External labor migration of the population (based on the results of a modular sample survey)]. Statystychnyi biuleten. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2017. 36 s.

6. Ivanisov O.V. Demohrafiia: navchalnyi posibnyk [Demography: a study guide] Kharkiv: Vyd. KhNEU, 2011. 224 s.

7. Ivanisov O.V., Ahaverdiieva Kh.F., Lebedynska O.S. Demohrafichna bezpeka Ukrainy: suchasni vyklyky ta zahrozy [Demographic security of Ukraine: modern challenges and threats]. Naukovyi zhurnal «Ekonomika i finansy». m. Dnipropetrovsk, 2019 №1. S. 28-39.

8. Krutoroh D.Ye. Demohrafichna kryza v Ukraini na tli povnomasshtabnoi viiny [Demographic crisis in Ukraine against the background of a full-scale war]. Vitalne slovo. 2022. S. 118-120.

9. Martyn O.M., Bomko O.I. Demohrafichna bezpeka yak skladova natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Demographic security as a component of Ukraine's national security]. Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia molodykh vchenykh, kursantiv ta studentiv. 2019. S. 270-272.

10. Miroshnychenko B. Kaminnyi khrest na demohrafii. Skilky liudei vtratyt Ukraina ta yak zupynyty mihratsiiu? [Stone cross on demography. How many people will Ukraine lose and how to stop migration?]. Ekonomichnapravda. 2022.

11. Nastroi ta otsinky ukrainskykh bizhentsiv (lypen-serpen 2022p.) [Attitudes and assessments of Ukrainian refugees (July-August 2022p.)].

12. Perebeinos O.M. Demohrafichna bezpeka ta zahrozy demohrafichnoho rozvytku: derzhavno-upravlinskyi aspekt [Demographic security and threats of demographic development: state-management aspect].

13. Roi I.V. Derzhavni priorytety z sfery demohrafichnoi bezpeky Ukrainy [State priorities in the sphere of demographic security of Ukraine]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. 2013. Vyp. 1 (16). S. 104-111.

14. Rushchenko I.P., Velykyi vykhid ukrainskoho narodu (fenomen peremishchenykh osib 2022 roku) [The great exodus of the Ukrainian people (the phenomenon of displaced persons in 2022)]. Ukrainskyi sotsium, 2022, №2 (81) S. 155-168.

15. Syniuk N. Demohrafichna statystyka v period viiny: suchasnyi stan ta osnovni vyklyky [Demographic statistics during the war: current state and main challenges.]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. 2022, № 4. S. 241-246.

16. Iak Ukraini povernuty ta utrymaty talanty [How to return and retain talents to Ukraine].

17. Countries in the world by population (2022).

18. The demographic tragedy of Ukraine: a second holodomor?

19. The UN Refugee Agency. Ofitsiinyi sait.

Размещено на Allbest.Ru