Правовий аналіз джерел трудового права Сполучених Штатів Америки (США)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти

Національний університет «Львівська політехніка»

Правовий аналіз джерел трудового права Сполучених Штатів Америки (США)

Кметь Т.О.

студентка II курсу бакалаврату

Анотація

У статті проводиться детальний аналіз ключових джерел трудового права в Сполучених Штатах Америки, які визначають права і обов'язки працівників та роботодавців у цій країні. Основними джерелами є федеральні закони, такі як Закон про стандарти праці (Fair Labor Standards Act) і Закон про громадянські права на працю (Civil Rights Act), а також закони окремих штатів. Зазначені закони мають велике значення і визначають ряд важливих аспектів трудового права в США. Наприклад, Закон про стандарти праці встановлює мінімальну заробітну плату, робочий час та умови праці для багатьох працівників. Закон про громадянські права на працю забезпечує захист від дискримінації на робочому місці. Детальний огляд структури та змісту цих законів допомагає краще розуміти правовий контекст працевлаштування та працевідносин в США. Крім того, існують інші нормативно-правові акти, які доповнюють трудове законодавство, включаючи додаткові джерела трудового права. Важливо відзначити, що правові рамки, що регулюють трудові відносини в Сполучених Штатах, постійно змінюються і мають великий вплив на життя працівників і роботодавців. Наприкінці 2017 року загальна кількість працюючих у США становила 159,6 мільйонів осіб, і це свідчить про великий обсяг трудових відносин у країні. У останні роки спостерігаються значущі законодавчі ініціативи і судові рішення, які суттєво впливають на трудове законодавство в Сполучених Штатах. Це стосується питань заробітної плати, рівності на робочому місці, справедливих умов праці та інших аспектів трудового права. Такий постійний розвиток і адаптація законодавства свідчать про важливість трудового права в сучасному суспільстві.

Ключові слова: трудове законодавство, колективні договори, федеральні закони, колективні трудові відносини.

Annotation

In this article provides a detailed analysis of the key sources of labor law in the United States that define the rights and obligations of employees and employers in this country. The main sources include federal laws such as the Fair Labor Standards Act and the Civil Rights Act, as well as state laws. These laws play a significant role in determining various aspects of labor law in the USA. For instance, the Fair Labor Standards Act establishes minimum wage, working hours, and working conditions for many employees, while the Civil Rights Act ensures protection against workplace discrimination. A thorough examination of the structure and content of these laws helps to better understand the legal framework of employment and labor relations in the United States. Additionally, there are other regulatory and legal acts that complement labor legislation, including additional sources of labor law. It is important to note that the legal framework governing labor relations in the United States is constantly evolving and has a significant impact on the lives of workers and employers. As of the end of 2017, the total number of employed individuals in the United States reached 159.6 million, indicating the extensive scope of labor relations in the country. In recent years, there have been significant legislative initiatives and judicial decisions that have substantially changed labor law in the United States. This includes issues related to wage, workplace equality, fair working conditions, and other aspects of labor law. This continuous development and adaptation of legislation underscore the importance of labor law in modern society.

Keywords: labor legislation, collective agreements, federal laws, collective labor relations.

Вступ

Американське трудове право сформувалося як самостійна система вже після періоду британського панування, коли Сполучені Штати стали незалежною державою.

Незважаючи на те, що в колоніальній Америці застосування робочої сили базувалося на цивільних договорах та работоргівлі, були певні попередні елементи трудового права. У 1600-х роках в США з'явилися перші об'єднання найманих працівників. Фактична відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників на ринку праці дозволяла профспілкам ефективно захищати трудові інтереси. Проте, їхня нестабільність та часте завершення діяльності після досягнення мети були недоліками. Також, тогочасна правова система, базована на загальному праві, ставилася вороже до таких об'єднань, захищаючи інтереси ринкових відносин. У XIX столітті багато положень загального права використовувалися для обмеження робітничого руху, а доктрина "злочинної змови" використовувалася для незаконного визнання профспілок та їх страйків. Це відображало доктрину економічного лібералізму, яка підкреслювала індивідуальні трудові угоди. З середини XIX століття теорія "таємної змови" втрачає свою актуальність, а закони стають важливим інструментом для регулювання діяльності профспілок. З 1983 року почали формуватися перші статистичі відомості з профспілкового представництва), причому перебування у профспілках дорівнювало - 17,7 млн чол., тобто 20,1 % від загальної чисельності працюючих у країні,проте з часом частка працівників, що була членами профспілок різко знизилась [1,ст. 80].

Метою статті є аналіз ключових джерел трудового права в Сполучених Штатах Америки, які визначають права і обов'язки працівників та роботодавців у цій країні.

Результати

Негативне ставлення американського загального права до колективних трудових відносин і масові робітничі протести, які виникли з цього приводу, спонукали уряд до прийняття федеральних нормативних актів у 1930-х роках. Ці акти були спрямовані на забезпечення соціального миру та створення справедливих умов праці. Наприклад, популярна практика "договору жовтої собаки" (yellow-dog contract), яка забороняла працівникам вступати в профспілки і страйкувати, була заборонена у 1932 році завдяки Закону про боротьбу з приписами. Це був період, коли закони стали важливим інструментом для регулювання колективних трудових відносин, а прецеденти втратили своє панування.

У ХХ сторіччі із зростанням технологічних змін та інтенсифікації праці народжується багато законодавчих ініціатив як на федеральному, так і на штатному рівні. Федеральні закони наділили профспілки правом виключного представництва інтересів працівників. Федеральне законодавство про працю в першу чергу регулює відносини між адміністрацією та профспілками (колективні трудові відносини) (включаючи норми про правовий статус профспілок, колективні договори, регулювання страйків, встановлення мінімальної заробітної плати, робочий час та охорону праці).

До джерел трудового права Сполучених Штатів Америки відносять Конституцію, федеральні закони, закони штатів, колективні договори, судова практику та рішення Вищого суду, правила внутрішнього розпорядку. Конституція США не містить положень, які стосуються праці,але згідно з офіційним тлумаченням виступає вихідною основою регулювання трудових відносин. Крім того, до джерел трудового права можна віднести ратифіковані Конвенції Міжнародної організації праці, учасником, якої є Сполучені Штати Америки з 1934 року. Проте було ратифіковано лише 14 Конвенцій МОП з 189 існуючих. З них можна виокремити 2 основоположних для регулювання трудових відносин США: Конвенція МОП №105 про скасування примусової праці від 1957 року та Конвенція МОП № 182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 1999 року.[1,с.52]

Конституція США надає широкі повноваження штатам щодо видання власних законів та нормативно-правових актів для регулювання трудових відносин. Конституція США в своїх положеннях проголошує фундаментальні громадянські права і, зокрема, Перша поправка до Конституції забороняє Конгресу ухвалювати закони, що обмежують свободу слова, преси та зібрань. 30-та поправка забороняє рабство та примусову працю. Внутрішні трудові відносини регулюються федеральним законодавством, з одного боку, і законодавством штатів-з іншого. Закони штатів поширюються на внутрішню економіку, тобто на місцевий малий бізнес.

Серед федеральних трудових актів Сполучених Штатів Америки, що формують Звід законів США в сфері праці, можна відзначити наступні:

- Закон про національні трудові відносини (National Labor Relations Act) від 1935 року, або ж Закон Вагнера (Wagner Act) Зазначений законодавчий акт узаконює права робочих на створення профспілок, укладення колективних договорів та страйк;

- Закон про справедливі трудові стандарти (Fair Labor Standards Act) від 1938 року. Закон закріплює 44-годинний робочий тиждень, оплату понаднормової праці в півтори разовому розмірі (time-and-a-half) та федеральний мінімум погодинної оплати праці. Починаючи з липня 2009 року та до теперішнього часу федеральний мінімум погодинної оплати праці складає $ 7.25.;

- Закон про трудові відносини між адміністрацією і профспілками (Labor Management Relations Act) від 1947 року, або ж Закон Тафта-Хартлі (Taft-Hartley Labor Act). Метою прийняття зазначеного закону слугувало впорядкування відносин соціального діалогу в частині встановлення заборони роботодавцям та профспілкам впливати на законні права й інтереси один одного (e.g. положення закону вимагають від профспілок надати роботодавцю завчасне повідомлення за 60 днів про початок страйку). Крім того, зазначеним нормативним актом забороняється застосування практики прийняття на роботу лише працівників, що є членами профспілки підприємства (closed shop)[2];

- Закон про національні трудові відносини 1935року (Закон Вагнера). Цей закон легалізує право працівників на створення профспілок,підписання колективних договорів та страйки;

- Закон про справедливі трудові стандарти1938 року. Закон передбачає 44-годинний робочий тиждень, півторагодинну оплату понаднормової роботи та федеральну мінімальну погодинну заробітну плату. Він встановлює погодинну ставку заробітної плати. З липня 2009 року федеральна мінімальна погодинна заробітна плата становить $7,25 і є чинною на даний момент;

- Закон про трудові відносини1947року (Закон про працю Тафта-Хартлі). Метою Закону була заборона роботодавцям і профспілкам впливати на законні права та інтереси одинодного, а також регулювання відносин соціального діалогу (наприклад, Закон вимагає, щоб профспілки повідомляли роботодавців за 60 днів до початку страйку). Крім того, Закон забороняє практику найму лише працівників, які є членами власної профспілки (закриті цехи)[2];

- Закон про звітність та розкриття інформації про управління трудовими відносинами 1959 року (Закон Ландрума-Гріффіна), який посилює державне регулювання діяльності профспілок, запроваджене Законом Тафта-Хартлі (наприклад, вимагає звітності та прозорості з питань, що стосуються відносин між профспілками та роботодавцями, включаючи фінансові транзакції та адміністративні практики);

Закон про рівну оплату праці 1963 року-цей закон встановлює зобов'язання роботодавців забезпечувати рівну оплату праці чоловіків і жінок за рівну або подібну роботу;

- Закон про громадянські права 1964 року -Закон про громадянські права забороняє дискримінацію за ознакою раси, кольору шкіри, статі, національного походження або релігійних переконань у різних сферах суспільного життя, включаючи наймання, оплату праці та звільнення працівників, зайнятих у міждержавній торгівлі на підприємствах з кількістю працівників 100 і більше;

-Закон про недопущення дискримінації за віком у сфері зайнятості (Age Discrimination in Employment Act) від 1967 року - Закон забороняє дискримінацію працівників у віці 40 років і старше та встановлює певні механізми боротьби зі звільненням таких працівників і зменшенням заробітної плати та соціальних пільг через вік;

-Закон про права інвалідів (Americans with Disabilities Act) від 1990 року - закон передбачає, що компанії, на які поширюється його дія, не мають права дискримінувати при працевлаштуванні, кар'єрному зростанні або звільненні кваліфікованих осіб з інвалідністю.;

- Закон про відпустки за сімейними або медичними причинами (Family and Medical Leave Act) від 1993 року;

-Закон про інвестиції в робочу силу (Workforce Investment Act) від 1998 року; -Закон про захист комерційної таємниці (Defend Trade Secrets Act) від 2016 року[1,с.57].

За змістом закони про працю штатів, як правило, співпадають з федеральним трудовим законодавством. У більшості штатів діють також закони, що встановлюють мінімальну заробітну плату та максимальну тривалість робочого часу для жінок, а в деяких штатах - навіть для дорослих робітників [2, с. 65].

В окремих випадках існують норми, які відсутні у федеральному трудовому законодавстві (e.g. щодо тривалості обідньої перерви). Однак у більшості штатів закони про працю регламентують менше коло питань ніж федеральне законодавство [3, с.79].

Також,важливими джерелами трудового права США є колективні договори та судові прецеденти. Всього таких колективних договорів налічують понад 200 тисяч. Роль колективних договорів пояснюється тим, що трудове законодавство визначає лише правила встановлення умов праці. Однак, самі ж умови праці регулюються колективними договорами. Колективні договори містять більшість норм для індивідуального працевлаштування. у. Закріплення статусу колективних договорів,як стали невід'ємною складовою джерел трудового права, відбулось ще в 1935 році шляхом прийняття Закону про національні трудові відносини. Згідно з цим законом працівникам приватного сектору економіки було надано право та можливість об'єднуватися в профспілки, а також закріпив обов'язок роботодавців добросовісно вести переговори з профспілками про укладення колективного договору.

Колективні договори в США вступають у силу з моменту їх підписання, якщо інше не передбачене в їх положеннях. По закінченню строку дії договору його чинність припиняється, якщо сторони не погодили продовження його строку дії до укладення нового договору. Характерна риса американських колективних договорів - це закріплення обов'язку працівників або членів профспілки не організовувати та не брати участь в організації і проведенні страйків за умови виконання роботодавцем усіх зобов'язань, включених до колективного договору. Окрім того, майже всі колективні договори містять положення щодо порядку розгляду скарг і арбітражу, рішення якого можуть бути остаточними та не оскаржуваними до суду [1, с. 73].

Типовим змістом колективного договору - є положення про робочий час, умови праці, пенсійне забезпечення, соціальні гарантії для працівників, стандарти та організацію праці, тривалість робочого дня, гігієну та безпеку праці, дисциплінарні правила, права профспілок на підприємствах, виробниче навчання, професійну підготовку, умови звільнення та врегулювання трудових спорів.

У Сполучених Штатах велике значення має прецедентне право, яке сформувалося на основі судових рішень. Особливе значення мають рішення Верховного суду, які визначають судову політику щодо статусу профспілок, колективних договорів і страйків.

Більшість трудових законів США передбачають створення спеціальних адміністративних органів для забезпечення виконання цих законів. До них відносяться:

- Національне управління з трудових відносин;

- Відділ заробітної плати та робочого часу

- Національне бюро примирення.

-Національний орган з примирення у сфері праці на залізничному транспорті.

Ці органи були створені президентом США за згодою Сенату для тлумачення відповідних законів та розгляду трудових спорів щодо їх застосування. Не менш важливими джерелами трудового права Сполучених Штатів Америки є правила внутрішнього трудового розпорядку. Правила внутрішнього розпорядку підприємства мають містити положення, що стосуються:

а) охорони й гігієни праці на підприємстві;

б) дотримання принципів недискримінації й недопущення будь-якої форми утиску гідності особи у сфері праці;

в) прав, обов'язків і відповідальності роботодавця і працівників;

г) дисципліни праці на підприємстві;

е) дисциплінарних проступків і санкцій, що застосовуються відповідно до чинного законодавства;

є) дисциплінарної процедури;

ж) режиму праці й відпочинку.

Хоча й вимагається, щоб види дисциплінарних правопорушень були якомога повніше визначені,але вважається, що вичерпний перелік дисциплінарних проступків в правилах внутрішнього розпорядку вказати неможливо, а тому (як виняток) підприємець вправі притягати до відповідальності за проступки, не позначені в актах. Такі норми застосовують не лише в США, а в таких країнах, як наприклад, ФНР, Великій Британії, Австралії й Новій Зеландії.[4, с. 174].

Висновки

джерело трудове право сша

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок,що в законодавстві США, джерелами трудового права є комплексний набір нормативно-правових актів, які визначають фундаментальні права та обов'язки трудових відносин. Федеральне трудове законодавство, таке як Закон про трудові відносини, Норми зайнятості та інші, визначає мінімальні стандарти для працівників у всій країні. Штати мають право приймати свої власні закони, які можуть бути більш розширеними або деталізованими, ніж федеральні закони. Колективні угоди, укладені між роботодавцями та профспілками, також відіграють важливу роль у встановленні прав і обов'язків сторін працівників та роботодавців. Накопичена судова практика служить важливим джерелом тлумачення та розвитку трудового законодавства. Правила трудового розпорядку регулюють трудові відносини в середині підприємства, установи чи організації. Всі ці джерела разом створюють комплексне та гнучке трудове право, спрямоване на захист прав і інтересів працівників і забезпечення справедливих умов праці у США.

Список використаних джерел

1. Венедіктов С.В. Трудове право Сполучених Штатів Америки: моно- графія Київ: Ніка- Центр. 2018. 168 с.

2. Кальян О.С. «Правові теорії регулювання трудових відносин в країнах західної Європи та їх можлива реалізація в українських умовах» // Збірник наукових праць «Часопис київського університету права». 2005. Київ. №1. С. 101-106.

3. Венедіктов С.В. Загальна характеристика джерел трудового права Сполучених Штатів Америки. Соціальне право. 2017. №1. С.73-82

4. Голобородько В.О Внутрішній трудовий розпорядок: Зарубіжний досвід. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Сер.Право.2014. Том 2. Вип.24. С.172-175

Размещено на Allbest.ru