Особливості передвиборчої агітації в Болгарії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії та історії держави і права, конституційного права

Академії Державної пенітенціарної служби

Особливості передвиборчої агітації в Болгарії

Шпак К.В., аспірант

Анотація

Статтю присвячено питанню передвиборної агітації у Болгарії. З'ясовано, що за законодавством Болгарії виборча кампанія проводиться протягом 30 днів і припиняється за день до виборів. Провідним джерелом передвиборчої агітації є телебачення, де ефірний час розподіляється між кандидатами порівну. Крім того, активно використовуються соціальна мережа Facebook, а також створення та трансляція відео на Youtube, а також платні публікації в регіональних ЗМІ. Здійснюється виборча кампанія у Болгарії також і шляхом розклеювання плакатів, розповсюдження агітаційних матеріалів, театральних вистав, концертів, організації ярмарків та зустрічей з виборцями та поширення всіляких чуток і дезінформації. При цьому, більший ефект має саме нестандартна агітація шляхом поширення чуток, яка використовується переважно в кожному муніципалітеті, крім великих міст. Законодавство встановлює, що виборча кампанія здійснюється національною мовою, проте на практиці такі зобов'язання виконуються не завжди. Чесна політична конкуренція потребує прозорості фінансування кампанії. Але на практиці фінансові ресурси, які використовують кандидати в Болгарії є непрозорими. В основному це пожертвування компаній, наближених до обраного кандидата, особисті кошти і невелика частина надходить від партії. Нагляд за фінансуванням виборчих кампаній у Болгарії здійснюється постійним комітетом Національної Асамблеї (у число членів комітету можуть включатися представники громадянського суспільства), до якого політичні партії зобов'язані подавати річний звіт, що вказує обсяг і джерела їх коштів та видатки, проведені протягом останнього року. Партії повинні подавати подібний звіт через два тижні після проведення виборів. Подібно багато членів парламенту та новообрані депутати місцевих рад і мери зобов'язані прозвітувати відповідному органу, до якого вони належать, про свої джерела коштів та видатки на передвиборну агітацію протягом одного місяця після проведення виборів. Особа, яка надає або отримує матеріальну вигоду для здійснення виборчої кампанії з порушенням установленого порядку підлягає кримінальній відповідальності.

Ключові слова: передвиборча агітація, виборча кампанія, досвід Болгарії, інтеграція, Європейський Союз.

Annotation

The article is devoted to the issue of pre-election campaigning in Bulgaria. It was found out that according to Bulgarian legislation, the election campaign is conducted within 30 days and ends the day before the elections. The leading source of election campaigning is television, where air time is distributed equally between candidates. In addition, the social network Facebook is actively used, as well as the creation and broadcasting of videos on Youtube, as well as paid publications in regional mass media. The election campaign in Bulgaria is also carried out by putting up posters, distributing campaign materials, theater performances, concerts, organizing fairs and meetings with voters, and spreading all kinds of rumors and misinformation. At the same time, non-standard campaigning by spreading rumors, which is used mainly in every municipality, except for big cities, has a greater effect. The legislation establishes that the election campaign is conducted in the national language, but in practice such obligations are not always fulfilled. Fair political competition requires transparency of campaign financing. But in practice, the financial resources used by candidates in Bulgaria are opaque. These are mainly donations from companies close to the chosen candidate, personal funds, and a small part comes from the party. The supervision of the financing of election campaigns in Bulgaria is carried out by a standing committee of the National Assembly (committee members may include representatives of civil society), to which political parties are required to submit an annual report indicating the volume and sources of their funds and expenditures made during the last year. Parties must submit a similar report two weeks after the election. Similarly, many members of parliament and newly elected deputies of local councils and mayors are required to report to the relevant body to which they belong about their sources of funds and expenses for election campaigning within one month after the election. A person who provides or receives material benefit for the implementation of an election campaign in violation of the established procedure is subject to criminal liability.

Keywords: pre-election campaign, election campaign, experience of Bulgaria, integration, European Union.

Вступ

Постановка проблеми. Інтеграція нашої держави до ЄС серед іншого передбачає проведення радикальних внутрішніх реформ з метою наближення до європейських правових стандартів. У тому числі й у сфері проведення виборів. Разом з тим, невід'ємним компонентом виборчого процесу є передвиборча агітація. Тому перспективним напрямом розвитку наукових досліджень в Україні є така галузь наукового правового знання, як дослідження досвіду передвиборної країн-членів ЄС. При цьому, особливо цінним для нашої держави є вивчення досвіду країн-членів ЄС колишнього комуністичного блоку. Однією з таких країн є Болгарія. Адже Болгарія входить до числа країн колишнього комуністичного блоку, які після його розпаду роблять прискорену вертикальну спробу демократизації та економічної лібералізації з метою поступової інтеграції в структури Європейського Союзу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досвід країн ЄС у сфері передвиборної агітації є предметом чималої кількості наукових досліджень українських вчених. Проте такі дослідження мають переважно обмежений характер та лише опосередковано вивчають досвід передвиборчої агітації Болгарії. Так, лише деякі аспекти цієї теми вивчали: Л. І. Адашис, О. В. Марцеляк, Т. С. Батраченко та ін.

Метою статті є розглянути особливості передвиборної агітації у Болгарії.

Результати

передвиборча агітація

Розпочнемо з того, що у Болгарії передвиборна агітація представлена як «виборча кампанія» [1, с. 28]. Так, зокрема, Виборчий кодекс Болгарії передбачає, що виборча кампанія проводиться протягом 30 днів [1, с. 31] і припиняється за день до виборів [2].

У ході виборчих кампаній зазвичай використовуються різні види риторики: політична та передвиборча. Так, політична риторика включає парламентську ораторію, заяви президента, дипломатичні переговори та звернення, участь у дискусіях та дебатах у міжнародних інституціях, промови під час виборчих кампаній тощо. Політична риторика відіграє ключову роль під час виборчої кампанії та, зокрема, на парламентських виборах до Національних зборів. У свою чергу, передвиборча риторика включає в себе основні ознаки політичної риторики і водночас вона має свої специфічні прояви [3, с. 46].

Починаючи з 2000 року у болгарських виборчих кампаніях кандидати активно використовують комбіновані прямі, медіа та віртуальні канали. Передвиборча медійна риторика містить відеозаписи виступів, презентації або заяви, зроблені кандидатами до парламенту як невід'ємна частина виборчої кампанії, а також індивідуальна, командна чи групова участь у медіа-дебатах і програмах, які безпосередньо транслюються болгарськими ЗМІ або опубліковані пізніше на сайтах ЗМІ. Візуальна віртуальна передвиборча риторика, яка є варіантом віртуальної передвиборчої риторики, має прояви на плакатах, відеороликах поширених в Інтернеті [3, с. 46].

Дослідження Медійної програми Південно-Східної Європи Фонду Конрада Аденауера та соціологічного агентства Alpha Research підтвердило домінуючу роль телебачення як провідного джерела політичної інформації. Слід відзначити, що у Болгарії практикується розподілу ефірного часу на каналах суспільного мовлення порівну між усіма учасниками передвиборних перегонів [4, c. 23].

Крім того, каналами, якими передвиборчі повідомлення доходять до громадян, є соціальна мережа Facebook, створення та трансляція відео на Youtube, а також платні публікації в регіональних ЗМІ [5]. При цьому, результати проведеного дослідження показують, що під час передвиборчої кампанії болгари вважають за краще отримувати інформацію спочатку з телебачення, а потім - з онлайн-платформ, і особливо - з Facebook. Однак кількість публікацій, частота використання Facebook, а також вкладені кошти не виявляються прямо пропорційними досягнутому успіху.

Разом з тим, майже половина болгар вважає, що партії погано поінформували їх про свої політичні програми. Така думка присутня в усіх вікових групах, усіх рівнях освіти та кожному типі поселення. І вона видається цілком виправданою. Адже лише деякі з досліджених профілів у Facebook політичних лідерів, які стали депутатами, чітко представляють їхні наміри таким чином, щоб виборці мали можливість зробити усвідомлений вибір [6]. Про те, що у ЗМІ бракує аналітичного висвітлення, що впливає на здатність виборців робити усвідомлений вибір було зазначено у ОБСЄ [7]. При цьому, учасники виборчих кампаній воліють поєднувати ціннісні слова з ідеологічними: «Болгарія, держава, стабільність, безпека, свобода, вільно, люди, життя, стандарти, реформи, вибір і т. д. - слова, включені в гасла [3, c. 53].

Здійснюється виборча кампанія у Болгарії також і шляхом розклеювання плакатів, розповсюдження агітаційних матеріалів, театральних вистав, концертів, організації ярмарків та зустрічей з виборцями та поширення всіляких чуток і дезінформації. При цьому, деякі науковці стверджують, що більший ефект має саме нестандартна агітація шляхом поширення чуток, а також що «в кожному муніципалітеті, крім великого міста, використовуються переважно чутки» [8, c. 379].

Разом з тим, чесна політична конкуренція потребує прозорості фінансування кампанії та загалом грошей у політиці [9, c. 13]. Тому законодавством Болгарії передбачає встановлення нагляду за фінансуванням виборчих кампаній. Нагляд за фінансуванням виборчих кампаній у Болгарії здійснюється постійним комітетом Національної Асамблеї (у число членів комітету можуть включатися представники громадянського суспільства), до якого політичні партії зобов'язані подавати річний звіт, що вказує обсяг і джерела їх коштів та видатки, проведені протягом останнього року. Партії повинні подавати подібний звіт через два тижні після проведення виборів. Подібно багато членів парламенту та новообрані депутати місцевих рад і мери зобов'язані прозвітувати відповідному органу, до якого вони належать, про свої джерела коштів та видатки на передвиборну агітацію протягом одного місяця після проведення виборів [10, c. 318]. Політичні партії не можуть отримувати допомогу, внески та спадщину від іноземних держав та організацій, а також від анонімних джерел. Вони можуть отримувати внески від іноземних громадян розміром до 500 доларів США, якщо це пожертва однієї особи, та до 2000 доларів США, якщо це пожертва групи осіб. Від тієї ж особи чи тієї ж групи осіб протягом календарного року не може бути отримано більше одного внеску. Політичні партії не можуть фінансуватися підприємствами, органами та організаціями [10, c. 343].

Водночас попри вказане, фінансові ресурси, які використовують кандидати в Болгарії є непрозорими. В основному це пожертвування компаній, наближених до обраного кандидата, особисті кошти і невелика частина надходить від партії. Це означає, що той, хто збере більше коштів, матиме кращі позиції в кампанії. Пов'язування деяких кандидатів із «колом компаній» є передумовою для залежності та формування ланцюжків патронів і клієнтів, особливо процвітаючих після вступу Болгарії до ЄС. Причиною підвищеного інтересу приватного сектору до місцевих виборів і підтримки певних кандидатів є те, що, за словами колишнього голови Вищого адміністративного суду та колишнього омбудсмена Болгарії Костянтина Пенчева, «якщо є ще що грабувати, це в муніципалітетах. Більш того, вибори будуть вирішуватися на основі таких принципів, як «попит-пропозиція» [2]. Так, у відповідь на подарунок, який вони отримують від місцевого бізнесу, двоє кандидатів у своїх передвиборчих посланнях заявляють про зобов'язання віддавати перевагу місцевим компаніям у державних закупівлях, що є тактикою, яка несумісна з принципами неолібералів, ринкової економіки та вільної конкуренції [11, с. 206].

Цікавою особливістю виборчих кампаній є зобов'язанні розміщувати агітаційні матеріали лише національною мовою. Так, під час виборчої кампанії вибори до парламенту Болгарії, які були призначені на 26 березня 2017 р., Центральна виборча комісія Республіки Болгарія (Комісія) порушила справу за порушення Виборчого кодексу під час передвиборчої кампанії. Комісія виявила на офіційному сайті коаліції два відеоролики, пов'язані з передвиборчою кампанією, одне з яких містило субтитри мовою (турецькою), відмінною від болгарської. Стверджуючи, що публікація кліпу з субтитрами не болгарською мовою є порушенням частини 2 статті 181 Виборчого кодексу, Центральна виборча прийняла відповідне рішення. Адже відповідно до закону, виборча кампанія має вестися болгарською мовою. У результаті, 11 березня 2017 року, Комісія прийняла рішення № 4488НС [12], яким з офіційного сайту «Об'єднання ДОСТ» було видалено ймовірно правопорушне відео. Комісія також постановила припинити трансляцію аудіовізуального матеріалу в усіх ЗМІ, а також його поширення в Інтернеті.

У свою чергу, 2 травня 2023 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі Местан проти Болгарії [13] за позовом колишнього лідера Руху за права і свободи Лютві Местана. 5 травня 2013 року він виголосив 7-хвилинну промову турецькою мовою в селі Ябланово, Котленська громада, під час кампанії на парламентських виборах, які відбулися через тиждень. У заході також взяли участь шість інших політиків, один з яких був мером Стамбула, Туреччина, який також виголосив промову турецькою мовою. Згідно з переписом 2011 року, 98% населення Ябланово назвали себе етнічними турками.

Представник GERB (Громадяни за європейський розвиток Болгарії), присутній на передвиборчому заході, подав скаргу до Окружної виборчої комісії - Слівен, стверджуючи, що кілька учасників говорили турецькою мовою. Комісія склала акт про адміністративне порушення проти Местана та мера Ябланово, на підставі якого губернатор області наклав штраф у розмірі 2000 левів за порушення частини 2 статті 133 Виборчого кодексу 2011 року. Згідно з цим положенням, «передвиборна агітація ведеться болгарською мовою». Пан Местан оскаржив рішення губернатора регіону до Котленського районного суду, який підтвердив порушення, але зменшив штраф до 500 левів. Після подальшого оскарження цього рішення, воно було підтримано Адміністративним судом - Слівен. Це рішення є остаточним.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини (право на свободу вираження поглядів). На думку Суду, абсолютна заборона на використання неофіційних мов під загрозою адміністративних санкцій несумісна з фундаментальними цінностями демократичного суспільства, які включають свободу вираження поглядів. Суд наголошує, що мова, яку використовує заявник у цій справі, є як його рідною мовою, так і мовою меншини, до якої він звертається. Вільні вибори немислимі без вільного поширення політичних поглядів та інформації, зазначає Суд. Право особи повідомляти про свої політичні ідеї та право інших осіб отримувати таку інформацію було б безглуздим, якщо можливість вільно висловлювати ці думки та ідеї перешкоджає загроза адміністративних санкцій.

У цій справі Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) дослідив нормативно-правову базу 37 держав-членів Ради Європи та виявив, що лише в Україні та Болгарії діє абсолютна заборона кандидатам виступати не офіційною мовою. Суд також зазначив, що це положення Виборчого кодексу неодноразово піддавалося критиці з боку Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин, Венеціанської комісії та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), які вважають, що це позбавляє меншини можливості сприяти їх ефективній участі у виборах. У цій справі ЄСПЛ присудив заявнику 1200 євро компенсації та 3200 євро за судові витрати. Болгарський Гельсінський комітет надав заявнику правову допомогу як на національному рівні, так і в Європейському суді з прав людини.

Простежуються також порушення законодавства щодо оприлюднення результатів опитувань громадської думки чи соціологічних досліджень у зв'язку з виборами. Так, Комісія отримала повідомлення про порушення Виборчого кодексу від Ради з електронних ЗМІ, де стверджувалося, що 20 березня 2017 року медіа-провайдер АТ «Нова Бродкастинг Груп» під час інтерв'ю з політичним лідером Веселином Марешки транслював соціологічне дослідження агентства «Gallup International» і в інформаційному ефірі не було жодної інформації про замовника опитування та джерело його фінансування. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 205 Виборчого кодексу будь-яке оприлюднення результатів опитувань громадської думки чи соціологічних досліджень у зв'язку з виборами, здійснене за допомогою медіа-сервісу чи в інший спосіб, з дня видання Указу Президента України про оголошення виборів. оприлюднюється в Державному віснику до дня голосування, має містити, зокрема, інформацію про замовника опитування чи опитування, орган, який його проводив, і джерела фінансування опитування чи опитування. 21 березня 2017 року Комісія прийняла Рішення № 4571-НС [14] та встановила порушення норми частини першої статті 205 Виборчого кодексу. Виборчий кодекс передбачає, що будь-яка особа, яка порушує положення Кодексу, несе відповідальність у вигляді штрафу або грошового стягнення у розмірі від 200 до 2000 левів (приблизно від 100 до 1000 євро). Письмовий акт про встановлення порушення складається головою комісії (ч. 1 ст. 496). Виборчий кодекс передбачає, що постанови про покарання видає обласний губернатор Софії.

Передбачається у законодавстві Болгарії також і кримінальна відповідальність за порушення під час виборчих кампаній. Так, підлягає кримінальній відповідальності особа, яка надає або отримує матеріальну вигоду для здійснення виборчої кампанії з порушенням установленого порядку. За скоєне діяння особа карається позбавленням волі на строк до трьох років та штрафом у розмірі від тисячі до п'яти тисяч левів. Первинне законодавство становить Виборчий кодекс у редакції від 2011 р., Закони Болгарії «Про вибори Президента» від 1999 р. та «Про вибори членів парламенту» від 2001 р. [15, c. 14].

Висновки

Таким чином, Болгарія входить до числа країн колишнього комуністичного блоку, які після його розпаду роблять прискорену вертикальну спробу демократизації та економічної лібералізації з метою поступової інтеграції в структури Європейського Союзу.

Передвиборча агітація у Болгарії представлена як «виборча кампанія», яка проводиться протягом 30 днів і припиняється за день до виборів. Провідним джерелом передвиборчої агітації є телебачення, де ефірний час розподіляється між кандидатами порівну. Крім того, активно використовуються соціальна мережа Facebook, а також створення та трансляція відео на Youtube, а також платні публікації в регіональних ЗМІ. Здійснюється виборча кампанія у Болгарії також і шляхом розклеювання плакатів, розповсюдження агітаційних матеріалів, театральних вистав, концертів, організації ярмарків та зустрічей з виборцями та поширення всіляких чуток і дезінформації. При цьому, більший ефект має саме нестандартна агітація шляхом поширення чуток, яка використовується переважно в кожному муніципалітеті, крім великих міст. Разом з тим, у ЗМІ часто бракує аналітичного висвітлення, що впливає на здатність виборців робити усвідомлений вибір. При цьому, деякі з досліджених профілів у Facebook політичних лідерів, які стали депутатами, чітко представляють їхні наміри таким чином, щоб виборці мали можливість зробити усвідомлений вибір.

Виборча кампанія здійснюється національною мовою, проте на практиці такі зобов'язання виконуються не завжди, про що свідчать рішення комісії та ЄСПЛ. Разом з тим, це положення Виборчого кодексу неодноразово піддавалося критиці з боку Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин, Венеціанської комісії та Організації з безпеки та співробітництва в Європі, які вважають, що це позбавляє меншини можливості сприяти їх ефективній участі у виборах.

На практиці фінансові ресурси, які використовують кандидати в Болгарії є непрозорими. В основному це пожертвування компаній, наближених до обраного кандидата, особисті кошти і невелика частина надходить від партії.

Насамкінець, варто зазначити, що питання дослідження досвіду передвиборної країн-членів ЄС потребує подальшого наукового вивчення.

Список використаних джерел

1. Марцеляк О. В. Передвиборна агітація: до питання сучасного доктринального розуміння. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Випуск 51. Том 1. С. 27-32.

2. Nanov P. Electoral process for local authorities in Bulgaria: Patron-clientelistic relations, kinship networks and imitation of democracy. Socioloski diskurs. 2020. №21-22. Р. 45-69.

3. Mavrodieva I. The voices of bulgarian political parties during the 2014 parliamentary election campaign. International Journal of Cross Cultural Studies and Environmental Communication. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=459631

4. Адашис Л. І. Тлумачення передвиборної агітації та форми її здійснення політичними партіями на виборах народних депутатів України. Право і суспільство. 2011. №6. С. 1925.

5. Kumar S. Uttar Pradesh local elections 2015: money, muscle and manipulation in a village, Commonwealth & Comparative Politics. 2020. №58(1). Р. 43-62

6. Velinova N., Tomov M., Raycheva L., Metanova L. Digitization of Pre-Election Messages During The 2021 Parliamentary Campaign In Bulgaria. In: Waldemar Karwowski, Tareq Ahram, Mario Milicevic, Darko Etinger and Krunoslav Zubrinic (eds) Human Systems Engineering and Design (IHSED2021): Future Trends and Applications. AHFE (2021) International Conference. AHFE Open Access, vol 21. AHFE International, USA. URL: http://doi.org/10.54941/ahfe1001127

7. OSCE (2021). International Election Observation Mission Bulgaria - Parliamentary Elections, 4 April 2021 Statement of Preliminary Findings and Conclusions.

https://www.osce.org/files/f/documents/8/2/482801_0.pdf

8. Ivanova E. Local Elections 2003 - ethnic or political vote? Kirkovo Municipality, Kardzhali Area. Sociological problems. 2004. 1-2. P. 379

9. Kera G., Hysa A. Influencing votes, winning elections: clientelist practices and private funding of electoral campaigns in Albania. Southeast European and Black Sea Studies. 2020. P. 13

10. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи: пер. з англ. / за ред. Ю.Ключковського. Вид. 2-е, випр. і доповн. К., 2009. 500 с.

11. Pastarmadzhieva D., Yarkova Y. Electoral Behavior and Citizen Participation: A View from the Bulgarian Villages. 2020. Balkanistic Forum. №1. Р. 200-271.

12. Рішення № 4488-НС на Центральну https://www.cik.bg/bg/decisions/4488/2017-03-11 виборчу комісію. URL:

13. AFFAIRE MESTAN c. BULGARIE.

.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-224437%22]} URL: https://hudoc. echr.coe

14. Рішення № 45 71-НС на Центральну

https://www.cik.bg/bg/decisions/4571/2017-03-21 виборчу комісію. URL:

15. Батраченко Т. С. Кримінальна відповідальність за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку): монографія. Дніпропетровськ, 2016 181 с.

Размещено на Allbest.ru