Зміст і сутність повноважень та завдань національної гвардії україни при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Зміст і сутність повноважень та завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки

Р.С. Троцький,

О.І. Курило

Анотація

У статті проаналізовано зміст і сутність повноважень та завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки, наведено низку теоретико-правових і практико орієнтованих аргументів, що стосуються безпосередньої організації діяльності Національної гвардії України в даному напрямі.

Автором обґрунтовується, що діяльність Національної гвардії України в частині забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема й у спосіб відбиття збройної агресії Росії проти незалежності та територіальної цілісності України є фундаментальною, проте визначене законодавством України коло повноважень та, відповідно, завдань, що формуються на виконання стратегічної мети потребують вдосконалення та доповнення.

Зазначається, що повноваження Національної гвардії України, що сформульовано в Законі України «Про Національну гвардію України», перш за все доповнюються також і галузевим законодавством, а умови відбиття збройної агресії та протидії окупаційним військам формулюють новий правовий вимір відповідного контексту, доповнюючи коло нормативно-правових інструментів, що врегульовують діяльність Національної гвардії України також і рішеннями Ради національної безпеки і оборони України.

Ключові слова: повноваження, гвардія, завдання, державна безпека, забезпечення, дотримання прав людини.

Annotation

R. Trotskyi, O. Kurilo. Content and essence of authorities and tasks of the national guard of Ukraine when performing functions to ensure state security

The article analyzes the content and essence of the powers and tasks of the National Guard of Ukraine in the performance of functions to ensure state security, gives a number of theoretical-legal and practically oriented arguments relating to the direct organization of the National Guard of Ukraine's activities in this direction.

The author substantiates that the activity of the National Guard of Ukraine in terms of ensuring the rights and freedoms of a person and a citizen, in particular in the way of repelling armed aggression of Russia against the independence and territorial integrity of Ukraine, is fundamental, but the scope of powers and, accordingly, the tasks defined by the legislation of Ukraine, which are formed on fulfillment of the strategic goal requires improvement and additions.

It is noted that the powers of the National Guard of Ukraine, formulated in the Law of Ukraine "On the National Guard of Ukraine", are first of all supplemented by industry legislation, and the conditions for repelling armed aggression and countering occupation forces formulate a new legal dimension of the relevant context, supplementing the range of normative and legal instruments regulating the activities of the National Guard of Ukraine, as well as decisions of the National Security and Defense Council of Ukraine.

At the same time, the function of ensuring state security, being institutionally attributed to the competence of the Security Service of Ukraine, is fragmentarily reflected and clearly indicated in the legislation regulating the activities of the National Guard of Ukraine, and the structure and content of the activities of individual units of the National Guard of Ukraine direct the vector of state activity through the prism of the activities of this military formation with law enforcement functions in the single direction of ensuring the security of the state and the rights and freedoms of its citizens.

The perspective of further scientific research lies in the need to determine the basis of the interaction of the National Guard of Ukraine with other subjects of the security and defense sector of Ukraine in the context of ensuring the state security of Ukraine.

Key words: authority, guard, task, state security, security, observance of human rights.

Актуальність тематики

Сучасний стан функціонування правоохоронного механізму держави, як політико-адміністративного утворення потребує суттєвого вдосконалення та захисту, оскільки на Українську незалежність здійснено окупаційний замах з боку Росії. Неабияку роль в відбитті збройної агресії загарбника відіграє Національна гвардія України, оскільки саме її військові підрозділи з першого дня війни забезпечують державну безпеку на території України, що значною мірою покладено законодавством України.

Національна гвардія України, як орган, що діє виключно в межах і у спосіб визначені законодавством України має, відповідно до Закону України «Про Національну гвардію України» певне коло завдань та функцій, що логічно мають корелюватись та взаємо відповідати одне одному. Водночас, на сьогоднішній день, широта та поліваріативність завдань, що покладаються на Національну гвардію України, подекуди можуть виходити за межі визначених завдань, будучи охопленими лише функціями або ж загальною метою її діяльності.

Так, постає питання про необхідність структурного, фундаментального та комплексного аналізу нормативно-правового забезпечення та чіткості регламентації завдань та функцій Національної гвардії України в контексті забезпечення нею державної безпеки України.

Крім цього, окремо актуалізує це питання активно триваюча російсько-українська війна, в перебігу якої підрозділи Національної гвардії України чітко та злагоджено виконують покладені на них завдання, реалізовуючи державну політику, щодо територіальної цілісності та незалежності Українського державного простору.

Водночас, належить зауважити, що не лише зміст і сутність повноважень та завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки є об'єктом досліджень науковців. Здебільшого даної тематики торкались у своїх дослідженнях такі автори, як: та ін. Проте як і зазначалось попередньо, окремі тонкощі функціонування Національної гвардії України, змісту та сутності її повноважень й завдань, потребують суттєвої актуалізації з урахуванням деталей практики та процесів правозастосування, що й виводить відповідну тематику в категорію науково актуальних.

Метою статті є теоретико-правова характеристика змісту і сутності повноважень та завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки. Це в свою чергу зумовлює необхідність розв'язання таких дослідницьких завдань, як:

1. Правова характеристика процесу забезпечення державної безпеки та визначення в ньому ролі Національної гвардії України;

2. Окреслення сутності та змісту повноважень і завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки;

3. Надання теоретичних і практико орієнтованих висновків, щодо окресленої проблематики та визначення перспектив подальших наукових пошуків.

Об'єктом статті виступають суспільні відносини, у сфері функціонування Національної гвардії України.

Предметом дослідження є зміст і сутність повноважень та завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки.

Виклад основного матеріалу статті

національний гвардія протиправний державний безпека україна

Виконання Національною гвардією України покладених на неї обов'язків і функцій, в умовах відбиття збройної агресії Росії проти України, перш за все визначає те, з яким темпом і змістовністю відбуватимуться деокупаційні заходи та як швидко, Україна поверне власні території та мир на суверенній території. Це питання потребує неабиякого розмірковування, відпрацювання шляхів реалізації та врахування всіх ризиків. Важливим є те, що Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно- правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Зазначене відповідно, відносить гвардію до кола тих суб'єктів державної влади, що забезпечують права і свободи людини і громадянина, правопорядок як ціннісне явище.

Як зазначає О. Агапова беззаперечним ціннісним орієнтиром - актом, що виступає «обличчям» держави є Конституція України. Саме норми Основного Закону мають вищу юридичну силу, підлягають безумовному та першочерговому застосуванню під час здійснення повноважень Національної гвардії України [1, с. 107-110]. А оскільки, відповідним документом, визначаються засади державної безпеки, окреслюється загальне розуміння сутності сектору безпеки і оборони України, державного суверенітету та супутніх, важливим буде врахування його положень в подальшому аналізі проблемних питань.

Закон України «Про Національну гвардію України» передбачає, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони [2]. Відповідно, слід указати, що тим чи іншим способом і відповідному вигляді, Національною гвардією України охоплюються функції та завдання, що покладені в контексті забезпечення державної безпеки загалом і щодо конкретно визначених сфер життєдіяльності суспільства зокрема.

Розвиток демократичної держави, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов'язані з підвищенням якості й ефективності діяльності правоохоронних органів, серед яких окремо слід виділити

Національну гвардію України. Безперечно, позитивний досвід організації та діяльності зазначених підрозділів заслуговує на увагу в частині удосконалення службової діяльності Національної гвардії України. Слід використовувати досвід реформування та функціонування підрозділів, аналогічних до Національної гвардії України, тих країн, де це дало максимальний результат [3]. Проте, належить також звернути увагу на те, що на сьогодні, Національна гвардія України вже пройшла суттєвий шлях удосконалення та системно посилюється надалі. Важливим і основоположним у вдосконаленні її діяльності є цифровізація управлінських процесів, залучення до управління підрозділами найефективніших закордонних практик, а в умовах відбиття збройної агресії росії проти України, окреслені завдання значно ускладнюється в контексті їх досягнення.

Як зазначає Горбач Д.О., правовою основою діяльності Національної гвардії України є сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі організації й функціонування Національної гвардії України, а також визначають її завдання, функції, повноваження та базові елементи організації. Зазначені правові норми закріплюються у відповідних нормативно- правових актах різної юридичної сили. Слід також зазначити, що до таких нормативних актів, відповідно до закону, відносяться міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України [4, с.47]. Слід підкреслити, що коло відповідних нормативно-правових актів, визначає власне завдання та функції Національної гвардії України, що в свою чергу, можуть бути використані лише в разі безпосереднього зазначення їх на нормативному рівні, з огляду на положення Конституції України щодо діяльності органів державної влади.

Сучасна Національна гвардія України, на думку багатьох дослідників є ефективним інструментом стримування та протидії загрозам розгортання збройних конфліктів на території України, особливо на їх початковому етапі, як внутрішніх, так і інспірованих ззовні. Використання і розвиток державних правоохоронних установ з військовим статусом, здатних ефективно протидіяти внутрішнім та зовнішнім загрозам, є достатньо поширеною практикою європейських країн, 58 об'єднаних у Міжнародну асоціацію сил жандармерії та поліції в статусі військової установи (FIEP) [5]. Відповідно, виконання Національною гвардією України як правоохоронних так і військових завдань, лише додатково свідчить про ефективність діяльності відповідного підрозділу та зумовлює необхідність її розширення та покращення якості особового складу.

Л. Коваль зазначає про функції органу держави як про складові частини змісту його діяльності, які відображені у встановлених для органу завданнях щодо забезпечення життєво важливих потреб керованого об'єкта і здійснюються структурними підрозділами (і посадовими особами) органу через реалізацію покладених на них повноважень [6, с. 64]. Водночас на думку С. Серьогіної, функції органів публічної влади - це об'єктивно обумовлені основні напрямки їх діяльності, що забезпечують поділ праці всередині державного механізму і характеризуються певною стабільністю, в яких відображаються завдання і соціальне призначення органів публічної влади [7]. Відповідно, зазначене лише посилює попередньо вказану позицію про те, що сукупність нормативно-правових актів визначають зміст компетенції Національної гвардії України, а відповідно - формують уявлення про межі завдань відповідного формування як однієї зі складових частин сектору безпеки і оборони України.

В. Аверянов зазначає, що функцію органу виконавчої влади можна визначити як узагальнюючу характеристику призначення й спрямованості дій органу виконавчої влади, спрямованих на досягнення об'єктивно обумовлених цілей та завдань державного управління. Загалом правильне розуміння функцій органу виконавчої влади дає змогу чітко відрізняти їх від меж повноважень та способу дії органу виконавчої влади і його посадових осіб [8]. На додаток до теоретико-правового визначення поняття функцій, О. Безпалова та Д. Горбач зазначають, що функції Національної гвардії України - це основні напрями її діяльності, які охоплюють відповідне коло завдань, що виконуються нею для досягнення мети. До таких функцій можна віднести наступні: протидії злочинам, адміністративну, охоронну, антитерористичну, цивільного захисту, прикордонного контролю, оборонну [9].

Висновки

У статті проаналізовано зміст і сутність повноважень та завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки, наведено низку теоретико-правових і практико орієнтованих аргументів, що стосуються безпосередньої організації діяльності Національної гвардії України в даному напрямі.

Авторами обґрунтовується, що діяльність Національної гвардії України в частині забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема й у спосіб відбиття збройної агресії Росії проти незалежності та територіальної цілісності України є фундаментальною, проте визначене законодавством України коло повноважень та, відповідно, завдань, що формуються на виконання стратегічної мети потребують вдосконалення та доповнення.

Зазначається, що повноваження Національної гвардії України, що сформульовано в Законі України «Про Національну гвардію України», перш за все доповнюються також і галузевим законодавством, а умови відбиття збройної агресії та протидії окупаційним військам формулюють новий правовий вимір відповідного контексту, доповнюючи коло нормативно- правових інструментів, що врегульовують діяльність Національної гвардії України також і рішеннями Ради національної безпеки і оборони України.

Водночас, функція забезпечення державної безпеки, будучи інституційно віднесеною до компетенції Служби безпеки України, фрагментарно відображена та чітко зазначена в законодавстві, що регулює діяльність Національної гвардії України, а структура та зміст діяльності окремих підрозділів Національної гвардії України спрямовують вектор діяльності держави крізь призму діяльності даного військового формування з правоохоронними функціями в єдиному напрямі забезпечення безпеки держави та прав і свобод її громадян.

Перспектива подальших наукових пошуків полягає в необхідності визначення засад взаємодії Національної гвардії України з іншими суб'єктами сектору безпеки і оборони України в контексті забезпечення державної безпеки України.

Перелік джерел посилання

1. Агапова О.В. Нормативно-правові основи діяльності Національної гвардії України. Теорія і практика сучасної юриспруденції: зб. наук пр. за 212 матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19-20 грудня 2014 року). Київ, 2014. С. 107-110.

2. Про Національну гвардію України: Закон України від 13 березня 2014 року №876-VII. Відомості Верховної Ради. 2014. №17. Ст. 59.

3. Кобзар О.Ф. Використання досвіду поліцейської діяльності провідних країн Європи в діяльності Національної гвардії України. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. №3.

4. Горбач Д.О. Адміністративно-правовий статус Національної гвардії України: монографія / за заг. ред. д-ра. юрид. наук, проф. О.І. Безпалової). Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2017. 288 с.

5. Аллеров Ю.В., Кривенко О.В. Роль і місце Національної гвардії України у структурі сектору національної безпеки і оборони України. Наука і оборона 3'2018.

6. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение / Л.В. Коваль. - К.: Высшая щкола, 1979. - 230 с.

7. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. С.Г. Серьогіної. - X.: Право, 2005. - 256 с.

8. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Факт, 2003. - 384 с.

9. Безпалова О.І., Горбач Д.О. Поняття та структура адміністративно-правового статусу Національної гвардії України. Форум права: електрон. наук. фахове вид. 2017. №5. С. 31-38.

Размещено на Allbest.Ru