Правові інструменти діяльності громадськості у сфері запобігання корупції в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ПВНЗ «Університет сучасних знань»

Відділ навчально-методичної, наукової роботи та якості освіти

Правові інструменти діяльності громадськості у сфері запобігання корупції в Україні

Мосьондз С.О., д.ю.н., професор

Анотація

Ключові слова: громадськість, інструменти, принципи, вимір, співвідношення, протидія, корупція, механізм, взаємодія.

Annotation

S.O. Mosondz. Legal tools of civil society activities in the area of corruption prevention in Ukraine

This article deals with problematic issues of public activity legal instruments application in sphere of corruption counterwork at the actual stage of Ukrainian society development. According to the research, legal instruments, including sphere of corruption prevention and counterwork, can be both normative and nonnormative. Their application characteristics are closely connected with teleological preconditions in context of activity of civil society representatives with the aim of achieving the objectives according to public interest during the realization of this type of participation. That is to say that a substantial aspect of such legal instruments as well as an activity component (ascertainment instruments and activity instruments) affect the procedure of usage of appropriate instruments by forming an interaction mechanism and an entire system in the context of organizational, logistical, informational, legal base and others, actions and results.

For the proper implementation of procedures and forms of public involvement in the mechanism of administrative and legal protection of corruption prevention, it is necessary to use the following basic legal tools: access to public information; appeal of citizens; submission of proposals to subjects of the right of legislative initiative; participation in measures to prevent corruption; public anti-corruption examination of draft regulatory acts; conducting research, including scientific, sociological, etc., on corruption prevention issues; informing the population; public control.

Keywords: society, instruments, principles, dimension, correlation, counteraction, corruption, mechanism, interaction.

Постановка проблеми

Враховуючи сучасний вектор розвитку спроможного громадянського суспільства в Україні, а також становлення сервісно-орієнтованої публічної адміністрації в межах держави соціо- та антропоцентричного спрямування, поняття громадськості набуло вкрай важливого значення. Наразі соціальний діалог між владою та соціумом не можливий без врахування прав, потреб та інтересів як окремих індивідів, так і їх об'єднань, що неминуче призводить до симбіозу правової, економічної та соціальної складових під час розв'язання комплексних питань зі встановлення ефективних інструментів взаємодії між державними органами та населенням, включаючи його окремих представників, різні соціальні групи, політичні партії, професійні спілки, громадські організації тощо. Одним із найбільш важливих, але досі не до кінця вирішених питань при цьому є запобігання корупції. Загальновідомо, що ефективність реалізації антикорупційної політики держави може бути забезпечено виключно за умови спільної участі в цьому процесі органів влади та громадськості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Останніми роками науковці приділяли чималу увагу дослідженням окремих аспектів участі громадськості у сфері запобігання корупції, а також інституту інструментів її діяльності. Так, серед науково-теоретичних розробок інструментів діяльності громадськості у сфері запобігання корупції в Україні необхідно виділити праці таких відомих науковців, як: М. Бездольного, М. Гирика, Р. Кулаковського, О. Марченко, М. Мельника, Р.Мельника, Г. Мороз, В. Московець, І. Патерило, І. Сквірського, М. Станішевського та інших вчених.

Невирішені раніше проблеми. Однак, у цих працях розкриваються лише окремі аспекти розуміння участі громадськості у запобіганні корупції, яка аналізується у сферах природоохоронної діяльності громадського контролю. Наріжним каменем для практичної реалізації повноважень громадськості із запобігання корупції інструменти такої діяльності.

Виклад основного матеріалу

Проведені нами початкові розвідки у напрямку пізнання сутності концепції адміністративно-правових інструментів, свідчать про стратегічно та тактично орієнтований характер цих засобів регуляторного впливу на суспільні відносини антикорупційної спрямованості в аспекті дотримання цінностей демократичного суспільства та правової держави. А відтак виникає логічне запитання про можливість встановлення обмежень для держави, превенції корупційних деліктів, виявлення правопорушників на основі застосування зазначених правових засобів із боку представників громадянського суспільства.

У цьому плані аналіз наукової літератури показує, що наведений вище термін трактується як прийом, спосіб, спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чого-небудь; знаряддя, предмет, сукупність пристроїв для здійснення якоїсь діяльності [1, с. 326; 2, с. 96]. При цьому типовою рисою всіх доктринальних дефініцій категорії «інструменти» є акцент на їхньому функціональному призначенні та утилітарному значенні. Принагідно доречним буде звернути увагу на позначувальний характер наведених інструментів стосовно конкретних явищ правової дійсності, об'єктів і т.п.

До того ж вивчення наукової літератури, присвяченої проблематиці правових інструментів показує, що це поняття тлумачиться по-різному. М. Марченко дотримується позиції, що це з'єднуюча середня ланка між суб'єктом та об'єктом діяння, між ідеальною моделлю мислення та матеріальним результатом, яка є специфічним посередником, що включає як фрагменти ідеального (засоби встановлення суб'єктивні права, обов'язки, заборони, заохочення, покарання), так і фрагменти реального (технологія, засоби-діяння, направлені на використання інструментів, перш за все акти реалізації прав і обов'язків) [3, с. 360]. З цього приводу існує й загальнопоширена думка, що правові інструменти є явищем правової дійсності [4, с. 49-51; 5, с. 17]. На переконання С. Алексєєва, це не просто інструменти вирішення тих чи інших соціальних завдань. Соціально-політичний зміст постановки проблеми щодо сутності правових засобів полягає в тому, що вони є не лише соціальною необхідністю, своєрідною об'єктивною закономірністю, а й оптимальним, адекватним умовам цивілізації способом вирішення завдань, котрі постали перед суспільством, способом, що виражає соціальну цінність права як регулятора суспільних відносин[6,с. 154-155].

Надзвичайно слушними у зв'язку з цим виглядають і слова С. Алексєєва з приводу того, що це «є не стільки питанням виокремлення в особливий підрозділ тих чи інших фрагментів правової дійсності, скільки питанням їх особливого бачення у ... певному ракурсі їх функціонального призначення, їх ролі як інструментів ... вирішення соціальних завдань» [6, с. 349].

У ракурсі викладеного це означає, що правові інструменти, у тому числі у сфері запобігання корупції, можуть бути як нормативними, так і ненормативними за своєю природою. Їхні прикладні характеристики дуже тісно пов'язані з телеологічними передумовами в контексті використання засобів-діянь представників громадянського суспільства з метою досягнення цілей, зумовлених публічним інтересом під час здійснення цього виду участі. Тобто субстанціональний ракурс таких правових інструментів так же, як і діяльнісна компонента (засоби-встановлення та засоби-діяння) впливають на процедуру використання відповідних інструментів шляхом формування механізму взаємодії та цілого комплексу в межах організаційної, матеріально-технічної, інформаційної, правової та ін. бази, діянь і результату.

З приводу розуміння сутності правових інструментів у літературі, зрозуміло, зустрічаються й інші точки зору. Так, на думку Ю. Якимець, вони висловлюють узагальнюючі юридичні способи забезпечення інтересів суб'єктів права, досягнення поставлених цілей; відображають інформаційно-енергетичні якості та ресурси права, що надає їм особливої юридичноїсили; є складовими частинами механізму правового регулювання; призводять до юридичних наслідків; дотримання таких засобів, що забезпечується державою [7, с.151152]. У свою чергу, Д.О. Андреєв визначає вказану категорію як закріплені Конституцією, нормами законів або інших правових актів прийоми, способи впливу на суспільні відносини з метою досягнення конкретного результату [8]. Разом з тим, у всіх випадках, як вказує С. Алексєєв, перед нами є фрагменти правової дійсності, що розглядаються під кутом зору їх функцій, їх ролі як інструментів юридичного впливу [6, с. 154-155]. правовий громадськість запобігання корупція

Звідси, не занурюючись до детального аналізу згаданих підходів до розуміння змісту правових інструментів, зазначимо, що у сфері запобігання корупції та відповідної ролі громадськості в цьому процесі вони використовуються для розв'язання найбільш нагальних завдань публічної спрямованості, отримання суспільно корисного результату в аспекті імплементації соціальних цінностей, стабілізації соціально-економічної ситуації в країні. У цьому сенсі формується надійний фундамент для гарантування усталеності механізму адміністративно-правового забезпечення антикорупційної діяльності з боку громадськості, усталеності та чіткої регламентації правової бази в цьому розрізі, кореляції та захищеності прав, свобод та інтересів всіх суб'єктів, задіяних у запобіганні корупції. Такі правові інструменти у зазначеній сфері зумовлюють фактичне виконання з боку влади (публічної адміністрації, правоохоронних і судових органів, інших державних і самоврядних структур) своїх юридичних обов'язків антикорупційного плану, регламентують інституційно-процедурне забезпечення механізму адміністративно-правового забезпечення діяльності громадськості у сфері запобігання корупції, у тому числі процедури, форми та методи, створюють простір для розв'язання конфліктів у цій галузі.

Чимала увага у літературі приділяється також і визначенню власне адміністративно-правових засобів. Зокрема, А. Комзюк розуміє їх як усю систему адміністративно-правових норм, яка розглядається з позиції їхнього функціонального призначення для вирішення конкретного кола соціальних завдань, регулювання відповідних суспільних відносин; робить акцент на їхній багатоманітності, наголошуючи, що вони є взаємопов'язаними та взаємозалежними, складають цілісну систему, перетинаються з кримінально-правовими, фінансово-правовими, економічними заходами, різноманітними методами організаційно-масової діяльності [9, с. 44-48]. З цього приводу існує також думка О.О. Леонідової, що відповідне поняття буде позначати всю систему адміністративно-правових норм, яка розглядається з позиції їх функціонального призначення для вирішення встановленого кола завдань, регулювання відповідних суспільних відносин [10, с. 449]. Цікавими у цьому плані виглядають результати дослідження В. Колпакова й О. Кузьменко, у яких вони дотримуються підходу, що через такі інструменти здійснюється зовнішнє вираження і юридичне оформлення публічного інтересу в управлінні [11, с. 31]. Звідси можна стверджувати, що для належного забезпечення участі громадськості в запобіганні корупції необхідно використовувати належні правові інструменти, враховувати перспективи їх взаємодії, визначати причини застосування конкретного інструменту з-поміж них, дотримуватися телеологічних характеристик за напрямом задоволення публічного інтересу та досягнення інших встановлених процедурами та формами наслідків. На цей процес впливає критерій доцільності та необхідності в демократичному суспільстві, відповідні умови місця та часу, компетенційних характеристик громадськості та відповідного державного чи самоврядного суб'єкта, які є учасниками відносин із запобігання корупції.

При цьому, вважаємо за необхідне наголосити взагалі на нелогічності виділення неправових інструментів, на чому акцентує увагу вчена-адмінстративіст І.В. Патерило [12, с. 193-196]. Вона наголошує, що такий підхід суперечить положенням Конституції України, а саме:

- ст.1, в якій зазначено, що Україна є правовою державою;

- ч. 2 ст.6, в якій проголошено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України;

- ст.7, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права;

- ч.2 ст.19, яка закріплює положення щодо діяльності органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Через те, що Конституція України та інші закони є одними з джерел права у державі, підтвердженням чого є рішенні Конституційного суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, то формулювання «неправові інструменти» означає, що діяльність будь-яких суб`єктів буде суперечити чинному законодавству.

Отже, з огляду на викладене, вважаємо, що правові інструменти діяльності громадськості у сфері запобігання корупції являють собою комплекс процедур, форм і методів участі представників громадянського суспільства, що має на меті ефективно регламентувати суспільні відносини антикорупційного спрямування для гарантування верховенства права, отримання суспільно корисного результату в аспекті імплементації соціальних цінностей, стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.

У розвиток наведеного додатково наголосимо на тому, що адміністративно-правові інструменти (заходи) діяльності громадськості в подоланні корупції є досить розгалуженими. У Роз'ясненні Міністерства юстиції України від 26.08.2011 «Участь громадськості у заходах щодо запобігання корупції як запорука успішної антикорупційної політики» встановлено, що з корупцією можливо боротися використовуючи різні заходи: суто репресивні, які полягають у виявленні, розслідуванні та розкритті корупційних правопорушень і притягненні винних осіб до відповідальності, або превентивні, серед яких такі як покращення прозорості, підзвітності і доброчесності державних структур, правовий захист громадян та підвищення правової обізнаності, підвищення етичних стандартів у діяльності публічних службовців, просвітницька робота з населенням та окремими цільовими групами, виховання молоді у дусі неприйняття корупції. Але жоден з цих заходів не буде успішним, якщо під час їх реалізації буде відсутня підтримка з боку суспільства [13]. У цьому плані ми орієнтуємося на положення ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року [14], на підставі аналізу яких за змістовною ознакою можна виділити базові правові інструменти у сфері запобігання корупції.

Висновки

Проаналізувавши норми діючого законодавства у сфері запобігання корупції та намагаючись описати ситуацію, яка склалася у правовідносинах антикорупційного спрямування, ми прийшли до висновку, що для належної реалізації процедур і форм залучення громадськості в механізм адміністративно-правового забезпечення запобігання корупції необхідно застосовувати такі основні правові інструменти: доступ до публічної інформації; звернення громадян; внесення пропозицій суб'єктам права законодавчої ініціативи; участь у заходах із питань запобігання корупції; проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, із питань запобігання корупції; інформування населення; громадський контроль.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. 1440 с.

2. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т.: Для студ. вищих та серед. навч. закл. / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. К.: Аконіт, 1999. Т. 2: Ж ОБД. [Б. м.]: [б.в.], 1999. 911 с.

3. Проблемы теории государства и права: учеб. пособие / Под ред. М.Н. Марченко. М.: Юристъ, 2002. 656 с.

4. Ківалов С.В., Біла Р.Л. Адміністративне право України: навч. метод. посібн. 2-е вид., доп. та перероб. О.: Юрид. літ., 2002. 312 с.

5. Пугинский Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях М.: Юрид. лит., 1984. 224 с.

6. Алексеев С.С. Право: азбука теорія философия: Опыт комплексного исследования. М.: Статут, 1999. 712 с.

7. Якимець Ю.В. Публічне адміністрування сферою культури: дис. ... канд. юрид. наук: 12.007. Нац. акад. внутр. справ. К., 2012. 228 с.

8. Андреєв Д.О. Адміністративно-правові засоби захисту прав власників цінних паперів: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Інститут законодавства Верховної Ради України. К., 2008. 197 с.

9. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: монографія. Х.: НУВС, 2002. 336 с.

10. Леонідова О.О. Зміст та особливості адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері телекомунікацій. Актуальні проблеми державного управління. 2008. №2 (34). С. 446-451.

11. Курс адміністративного права України: підручник / за ред. В.В. Коваленка. К.: ЮрінкомІнтер, 2012. 808 с.

12. Патерило І.В. Адміністративно-правові інструменти діяльності публічної адміністрації: адміністративно-правове дослідження: монографія. Х.: Діса Плюс, 2014. 414 с.

13. Участь громадськості у заходах щодо запобігання корупції як запорука успішної антикорупційної політики: Роз'яснення Міністерства юстиції України від 26.08.2011.

14. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 №1700-VII: із зм. і доп. станом на 02.05. 2023. Відомості Верховної Ради України. 2014. №49. Ст. 2056.

References

1. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / Uklad. i holov. red. V.T. Busel. K.; Irpin: VTF “Perun”, 2002. 1440 s.

2. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: u 4 t.: Dlia stud. vyshchykh ta sered. navch. zakl. / uklad. V. Yaremenko, O. Slipushko. K.: Akonit, 1999. T. 2: Zh OBD. [B. m.]: [b.v.], 1999. 911 s.

3. Problemi teoryy hosudarstva y prava: ucheb. posobye / Pod red. M.N. Marchenko. M.: Yuryst, 2002. 656 s.

4. Kivalov S.V., Bila R.L. Administratyvne pravo Ukrainy: navch. metod. posibn. 2-e vyd., dop. ta pererob. O.: Yuryd. lit., 2002. 312 s.

5. Puhynskyi B.Y. Hrazhdansko-pravovbie sredstva v khoziaistvennbikh otnoshenyiakh M.: Yuryd. lyt., 1984. 224 s.

6. Alekseev S.S. Pravo: azbuka teoriia fylosofyia: Opit kompleksnoho yssledovanyia. M.: Statut, 1999. 712 s.

7. Yakymets Yu.V. Publichne administruvannia sferoiu kultury: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.007. Nats. akad. vnutr. sprav. K., 2012. 228 s.

8. Andreiev D.O. Administratyvno-pravovi zasoby zakhystu prav vlasnykiv tsinnykh paperiv: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07. Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. K., 2008. 197 s.

9. Komziuk A.T. Zakhody administratyvnoho prymusu v pravookhoronnii diialnosti militsii: poniattia, vydy ta orhanizatsiino-pravovi pytannia realizatsii: monohrafiia. Kh.: NUVS, 2002. 336 s.

10. Leonidova O.O. Zmist ta osoblyvosti administratyvno-pravovykh zasobiv protydii pravoporushenniam u sferi telekomunikatsii. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. 2008. № 2 (34). S. 446-451.

11. Kurs administratyvnoho prava Ukrainy: pidruchnyk / za red. V.V. Kovalenka. K.: YurinkomInter, 2012. 808 s.

12. Paterylo I.V. Administratyvno-pravovi instrumenty diialnosti publichnoi administratsii: admiistratyvno-pravove doslidzhennia: monohrafiia. Kh.: Disa Plius, 2014. 414 s.

13. Uchast hromadskosti u zakhodakh shchodo zapobihannia koruptsii yak zaporuka uspishnoi antykoruptsiinoi polityky:Roz'iasnenniaMinisterstva yustytsii Ukrainy vid 26.08.2011.

14. Pro zapobihannia koruptsii: Zakon Ukrainy vid 14.10.2014 №1700-VII: iz zm. i dop. stanom na Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2014. №49. St. 2056.

Размещено на Allbest.Ru