Застосування системного підходу у розробці та використанні інформаційних методик вивчення злочинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування системного підходу у розробці та використанні інформаційних методик вивчення злочинності

Федоров О.В., аспірант кафедри кримінально-правової політики Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

Федоров О.В. Застосування системного підходу у розробці та використаанні інфор- маційних методик вивчення злочинності.

Протидія злочинності має ґрунтуватись на за- садах кримінологічної науки. Відтак формування теорії кримінології залишається нагальною потре- бою, а розробка інформаційних методик вивчен- ня злочинності - одним з першочергових завдань фахівців.

Завдання статті - обґрунтувати доцільність за- стосування системного підходу щодо дослідження інформаційних методик вивчення злочинності у кримінологічній науці. Мета статті - формування засад кримінологічної теорії заходів запобігання злочинності.

Предметом кримінологічної науки стверджу- ються такі елементи: 1) інструментарій криміно- логічних досліджень; 2) злочинність; 3) детермі- націю злочинності; 4) особу злочинця; 5) меха- нізм індивідуальної злочинної поведінки; 6) запо- бігання злочинності.

Методологічною основою дослідження є розу- міння Всесвіту як глобальної мегасистеми, де в об'єктивізації матеріальних та енергетичних про- цесів завжди проявляється інформаційний аспект. Тут всі процеси ґрунтуються на інформаційній ос- нові, а організація, функціональність і взаємодія об'єктів-систем визначається інформацією.

Системний підхід - це напрямок дослідження, вивчення світу, в основі якого лежить розгляд об'єктів як системи, орієнтація на розкриття ці- лісності об'єкта, виявлення різноманіття зв'язків у ньому і приведення їх до єдиної теоретичної кар- тини. Саме системний підхід є адекватним пізна- вальним знаряддям системності Всесвіту.

Наука взагалі, і кримінологічна наука - зокре- ма, являє собою єднання наукової діяльності та її інформаційного результату. Щодо інформацій- ного результату кримінологічної науки - йдеться про кримінологічну інформацію.

Вбачається обґрунтованим визначити кримі- нологію науковою діяльністю з опрацювання кри- мінологічної інформації задля отримання нових знань. Ця діяльність є частиною системного Світу, тож має системний характер і до неї може бути застосовано інструментарій системного підходу.

Передусім - щодо дослідження інформаційних ме- тодик вивчення злочинності.

Стверджується можливість використання ін- формаційних методик у кримінології. Перспек- тивними напрямками такої роботи будуть:

1) виявлення тенденцій злочинності та заходів її запобігання;

2) моделювання криміногенних процесів та правоохоронних заходів;

3) кримінологічний прогноз.

Вдосконалення цифрових кримінологічних ме- тодів у подальшому здійснюватиметься передусім через використання технологій «штучного інте- лекту». кримінологія злочинність інформаційний

Ключові слова: кримінологія; злочинність; механізм злочинної поведінки; особа злочинця; методи дослідження; системний підхід; інформа- ційні методики; кримінологічна інформація; запо- бігання злочинності.

Fedorov O. Application of a systematic approach in the development and use of information methods for the study of crime.

Combating crime should be based on the principles of criminological science. Therefore, the formation of the theory of criminology remains an urgent need. And the development of information methods for the study of crime is one of the primary tasks of specialists.

The task of the article is to substantiate the expediency of applying a systematic approach to the study of information methods for the study of crime in criminological science. The purpose of the article is to form the basis of the criminological theory of crime prevention measures.

The following elements are asserted as the subject of criminological science: 1) toolkit of criminological research; 2) crime; 3) determination of criminality; 4) the identity of the criminal; 5) mechanism of individual criminal behavior; 6) crime prevention.

The methodological basis of the research is the understanding of the global mega system, where the informational aspect is always manifested in the objectification of material and energy processes. Here, all processes are based on information, and the organization, functionality and interaction of system objects are determined by information.

The system approach is a direction of research, and study of the world, which is based on considering objects as a system, focusing on revealing the integrity of the object, identifying the variety of connections in it, and bringing them to a single theoretical picture. It is the systematic approach that is an adequate cognitive tool for the systemic nature of the universe.

Science in general, and criminological science in particular, represents a union of scientific activity and its informational result. Regarding the informational result of criminological science, we are talking about criminological information.

It is considered reasonable to define criminology as a scientific activity of processing criminological information to obtain new knowledge. This activity is part of the systemic World, so it has a systemic nature and the tools of the systemic approach can be applied to it. First of all, about the research of information methods for the study of crime.

It is considered a reasonable possibility of using information methods in criminology. Prospective areas of such work will be:

1) detection of crime trends and measures to prevent it;

2) modeling of criminogenic processes and law enforcement measures;

3) criminological prognosis.

Improvement of digital criminological methods in the future will be carried out primarily through the use of «artificial intelligence» technologies.

Key words: кримінологія; злочинність; механізм злочинної поведінки; особа злочин- ця; методи дослідження; системний підхід; інформаційні методики; кримінологічна інформа- ція; запобігання злочинності.

Постановка проблеми

Злочинність - небез- печне соціальне явище, негативні наслідки якого проявляються в усіх сферах суспільного життя. Задля забезпечення максимальної ефективності, протидія злочинним проявам має ґрунтуватись на наукових засадах кримінологічної науки. Від- так формування теорії кримінології залишається нагальною потребою, а розробка інформаційних методик вивчення злочинності - одним з першо- чергових завдань фахівців.

Стан опрацювання досліджуваної проблематики

До цього часу тривають дискусії щодо визначення предметної сфери кримінологічної на- уки та методик її опрацювання.

Предмет науки (предметна область) - це ті сторони, зв'язки, відношення об'єктів, які вивча- ються даною наукою [1, с. 12].

На думку Даньшина І.М. кримінологія яв- ляє собою комплексну науку про закономірнос- ті злочинності та її характерні прояви, фактори, причини та умови, особистість злочинця, окремі злочинні посягання, а також форми контролю за цими негативними явищами [2, с. 10].

Інші автори [3] визначають сферу криміно- логічних досліджень як соціально-правову нау- ку про закономірності та тенденції злочинності, її причини та умови, особу злочинця, механізми вчинення злочинів та систему заходів протидії криміналу.

Закалюк А.П. предметом кримінологічної науки окреслює злочинність, злочини, особу злочинця, детермінацію злочинності та злочинних проявів, запобігання злочинності, методологію криміноло- гії, організаційні та методичні засади криміноло- гічних досліджень, кримінологічну інформацію, історію кримінології як джерело здобуття кримі- нологічних знань [4, с. 21].

Дещо в іншому аспекті об'єкт кримінологічно- го пізнання визначає Головкін Б.М. На думку на- уковця, таким є сукупність суспільних відносин, пов'язаних зі злочинністю та протидією злочин- ності. Перший вид суспільних відносин охоплює, власне, злочинність як особливу форму суспіль- ного буття і один із видів діяльності людей. Дру- гий вид - це криміногенні суспільні відносини, що зумовлюють злочинність і несуть загрозу для правопорядку. Третій вид - відносини заходів протидії злочинності [5, с. 61]. Змістом криміно- логічної науки науковець вважає дослідження й оцінку злочинності, тенденцій і закономірностей її утворення, функціонування, розвитку, а також використання цих знань при розробці комплексу заходів та практичних рекомендації щодо проти- дії злочинності [5, с. 61]. Фактично таке твер- дження за сутністю узгоджується з визначенням наукової діяльності, окресленої у ст. 1 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність»,[6] але з урахуванням галузевої спрямованості цієї сфери пізнання.

Предметом кримінологічної науки ми стверджу-

ємо такі елементи: 1) інструментарій криміноло- гічних досліджень; 2) злочинність; 3) детерміна- цію злочинності; 4) особу злочинця; 5) механізм індивідуальної злочинної поведінки; 6) запобіган- ня злочинності. Свою позицію ми обґрунтовуємо змістом Паспорта спеціальності 12.00.08 - кримі- нальне право та кримінологія; кримінально-вико- навче право [7].

Відповідно до предмету фахівці окреслюють функціонали кримінологічних досліджень, приді- ляючи значну увагу саме цифровим методам.

Так, Карчевський М.В. дослідив методології data science для дослідженнія протидії злочинно- сті в Україні.[8]

Оболенцев В.Ф. здійснив системний аналіз та цифрове моделювання злочинності в Україні». [9] Узлов Д.О. з колегами запропонував функці- онал кримінального аналізу інформаційно-аналі-

тичної системи RICAS[10].

За умов окресленого плюралізму думок ми ви- значили завдання статті - обґрунтувати доціль- ність застосування системного підходу щодо до- слідження інформаційних методик вивчення зло- чинності у кримінологічній науці. Загальна ж мета статті - формування засад кримінологічної теорії заходів запобігання злочинності.

Матеріали та методи

Методологічною ос- новою нашого дослідження ми стверджуємо ро- зуміння Всесвіту як глобальної мегасистеми, де в об'єктивізації матеріальних та енергетичних про- цесів завжди проявляється інформаційний аспект [11, c. 68]. Тут всі процеси ґрунтуються на інфор- маційній основі, а організація, функціональність і взаємодія об'єктів-систем визначається інформа- цією.

Інформація - фундаментальна складова оточу- ючої реальності. Вона є носієм сенсу усіх наявних процесів, передусім - сенсу закономірностей, ві- дображаючи обов'язковість в організації матері- альних, енергетичних та інформаційних аспектів Всесвіту.

Пізнання як засіб встановлення інформації має два аспекти. У інтелектуальному аспекті пізнання можна розуміти як процес руху людської думки від незнання до знання [12, c. 12]. У діяльнісному (практичному) аспекті пізнання можна розуміти як практичну роботу щодо збільшення знань. Єд- нає ці складові методологія науки.

Знання - це відображення у людській свідо- мості об'єктів оточуючої дійсності. Наші знання обмежені а пізнання безмежне. Межі пізнання неосяжні, оскільки неосяжним є Всесвіт. Істинне знання є об'єктивним, воно являє собою систему принципів, закономірностей, законів, основний понять, наукових фактів, теоретичних положень та висновків [12, c. 13]. Наукове знання може бути абсолютним або відносним. Абсолютне знан- ня визначається як повне, вичерпне відтворення узагальнених уявлень про об'єкт, що забезпечує абсолютний збіг моделі реальності у формі по- нять, теорій, концепцій і т.ін. з явищами оточую- чої дійсності. Відносне знання характеризується неповним збігом моделі реальності з відображе- ними явищами [12, c. 13].

Для пізнавальної (наукової) діяльності розу-

міння Всесвіту як глобальної мегасистеми є прин- циповим, оскільки дає підстави вбачати в будь- яких його частинах (об'єктах, явищах, процесах) підсистеми різного масштабу та функціональності та досліджувати їх на засадах системного підходу. Системний підхід - це напрямок дослідження, вивчення світу, в основі якого лежить розгляд об'єктів як системи, орієнтація на розкриття ці- лісності об'єкта, виявлення різноманітності зв'яз- ків у ньому і приведення їх до єдиної теоретичної картини [1, c. 14-15]. Вочевидь саме системний підхід є адекватним пізнавальним знаряддям системності Всесвіту, і тому важко заперечити його конструктивний потенціал. Результати нау- кових пошуків колег підтверджують цю тезу.[13] Виклад основного матеріалу. «Система» є центральною категорією методології системності. Узагальнюючи існуючі точки зору [14, c. 9-12],

Оболенцев В.Ф. вбачає три основних підходи до розуміння цього поняття.

У першому, спрощеному варіанті системою ви- значається сукупність окремих елементів. Дру- гий, більш складний варіант передбачає розу- міння системи як певної сукупності елементів зі зв'язками між ними. Третій варіант розуміння сис- теми охоплює окрім визнання елементного складу ще й мету функціонування.

У своєму дослідженні інформаційних мето- дик вивчення злочинності ми орієнтуємось на визначення поняття «системи» у такій редакції:

«… множина елементів, що знаходяться в певних співвідношеннях і зв'язках один з одним, взаємо- діють між собою, утворюють певну цілісність, як ціле взаємодіють із навколишнім середовищем.» [1, c. 16]. Саме цей варіант ми вважаємо кон- структивним, оскільки він охоплює мету такої ді- яльності.

Розуміння кримінологічної науки як системно- го об'єкту, вивчення якого може здійснюватись інформаційними методами, нами обґрунтовується такими обставинами.

Наука взагалі, і кримінологічна наука - зокре- ма, являє собою єднання наукової діяльності та її інформаційного результату. Відповідно до ст. 1 ЗУ

«Про наукову і науково-технічну діяльність» [15] науковою діяльністю визнається інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і ви- користання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові досліджен- ня. Наукова робота визначається як досліджен- ня задля наукового результату - нового знання, одержаного в процесі фундаментальних або при- кладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного до- слідження, наукового відкриття тощо. Суб'єктами наукової діяльності визначаються науковці.

Змістом діяльнісного аспекту кримінологіч- ної науки Головкін Б.М. вказував дослідження й оцінку злочинності, тенденцій і закономірностей її утворення, функціонування, розвитку, а також використання цих знань при розробці комплексу заходів та практичних рекомендації щодо проти- дії злочинності [5, c. 61]. Вказане узгоджується з точкою зору Закалюка А.П. про розуміння прак- тичної кримінології як діяльності щодо забезпе- чення та здійснення кримінологічними засобами завдань щодо запобігання, а у загальному плані

– й протидії злочинності [16, с. 21].

Щодо інформаційного результату криміноло- гічної науки - йдеться про кримінологічну інформацію. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про інформацію»

[17] такою вважаються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигля- ді. Відповідно до ст. 4 згаданого нормативного акту суб'єктами інформаційних відносин є: фі- зичні особи; юридичні особи; об'єднання грома- дян; суб'єкти владних повноважень. На думку Закалюка А.П. кримінологічна інформація - це кримінологічно значуща інформація про явища з предмету кримінології, тобто про злочинність і окремі злочини, особу злочинця, детермінацію злочинності та окремих злочинів, механізм їх вчи- нення, включаючи потерпілого, а також запобі- гання злочинності. Тож структура кримінологічної інформації визначається структурою об'єктів цієї науки [16, c. 17]. Науковець особливість кримі- нологічної інформації пов'язує з тим, що злочинні діяння, які складають значну частину її об'єктів, є предметом кримінально-правової заборони. Че- рез це особи, які вчиняють діяння, не зацікавле- ні у непоширенні інформації про останні, навіть у її утаємниченні [16, c. 20]. Задля мінімізації цієї проблеми науковець пропонує заходи інформа- тизації в галузі науки кримінології - створення сучасної інформаційної інфраструктури (інформа- ційних систем, мереж, ресурсів, технологій) кри- мінологічних знань.

Відповідно до окресленого нам вбачається

обґрунтованим визнання кримінології науковою діяльністю з опрацювання кримінологічної інфор- мації задля отримання нових знань. Ця діяльність є частиною системного Світу, тож має системний характер, і до неї може бути застосовано інстру- ментарій системного підходу.

Зокрема, погоджуємось з Головкіним Б.М., що системний підхід до пізнання злочинності перед- бачає розгляд цього об'єкта як множини оди- ничних і групових проявів, що інтегруються в структурні елементи, пов'язані між собою. З ме- тодологічної точки зору злочинність являє собою систему взаємозв'язків і відношень між її струк- турними елементами у межах системи суспільних відносин. Науковець внутрішню стійкість системи злочинності пов'язує з цілеутворенням злочинної поведінки (діяльності) - вибором суб'єктами не- законних засобів задоволення власних інтересів. Зовні така стійкість виражається у формі повтор- ності і рецидиву вчинюваних кримінальних право- порушень. Внутрішня взаємодія структурних еле- ментів злочинності на думку автора, відбувається через сукупність злочинних посягань, ідеальне або реальне поєднання різних форм злочинної поведінки, а також шляхом співучасті у вчиненні кримінальних правопорушень членів злочинних груп, організованих злочинних груп і злочин- них організацій. Погоджуємось з твердженням Головкіна Б.М. - як відкрита соціальна система, злочинність зовні взаємодіє із подібними явищами і процесами, постійно змінюється під їх впливом і поширюється у просторі та часі. Крім того, бу- дучи невід'ємною складовою суспільного буття, злочинність має властивість до самовідтворення і розвитку, пов'язаного із розвитком суспільства, зміною умов життя людей [18, c. 171-172].

Вважаємо, що інструментарій системного під- ходу можна застосовувати й у дослідженні меха- нізму індивідуальної поведінки. І погоджуємось з авторами, які цю реальність розуміють як «… систему корельованих алгоритмічних дій, обу- мовлених сприятливою об'єктивною реальністю, сукупністю психічних станів та процесів, а також поведінкових актів, достатніх для реалізації сус- пільно небезпечного наміру» [4, c. 123]. На дум- ку Бандурки О.М., Литвинова О.М. «Злочин є сис- темою, яка підпорядковується певним закономір- ностям.[19, c.111] Показовими є напрацювання Оболенцева В.Ф. [20, c. 195-196] щодо злочину як системного явища. Науковець у цій системі ос- новною системною функцією визначає об'єктив- ну сторону злочину - вплив на об'єкт посягання (суспільні відносини). Керується ця система об- ставинами, які розуміються як суб'єктивна сторо- на злочину. Забезпечують виконання системних функцій суб'єкти злочину.

Закалюк А.П. окреслює в якості системи і особу злочинця, стверджуючи: «…структуризація особи злочинця є системною, тому що її об'єкт (особа) є системним утворенням, елементи якого пов'язані між собою системними зв'язками взаємозалеж- ності та взаємодії» [4, c. 257].

Запобігання злочинності як систему ґрунтов- но дослідив Оболенцев В.Ф. у роботі «Системний аналіз та моделювання системи запобігання зло- чинності в Україні».[9]

Висновки

1) виявлення тенденцій злочинності та заходів її запобігання;

2) моделювання криміногенних процесів та правоохоронних заходів;

3) кримінологічний прогноз.

Вдосконалення цифрових кримінологічних ме- тодів у подальшому здійснюватиметься передусім через використання технологій «штучного інте- лекту».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Сорока К.О. Основи теорії систем і систем- ного аналізу: навч. посібник. Харків: ХНАМГ, 2004. 291 с.

2. Даньшин И.Н. Введение в криминологічес- кую науку. Харків: Право, 1998. 144 с .

3. Кримінологія: підручник / А.М. Бабенко та ін.; за заг. ред. Ю.В. Нікітіна, С.Ф. Дени- сова, Є.Л. Стрельцова; 2-ге вид. Харків : Право, 2018. 416 с.

4. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика. У 3 кн. К.: Видавничій Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 1. Те- оретичні засади та історія української кри- мінологічної науки. 424 с.

5. Головкін Б.М. Поняття, предмет, систе- ма кримінології та її завдання на сучас- ному етапі розвитку. Питання боротьби зі злочинністю. 2014. Вип. 28. С. 59-68. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK &P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10& S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_ meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_ S21STR=Pbzz_2014_28_7 (дата звернення 25.07.2023 р.).

6. Про наукову та науково-технічну діяль- ність: закон України від 26.11.2015 р.

№ 848-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016 р. № 3. Ст. 25. https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (дата звернення 25.07.2023 р.).

7. Паспорт спеціальності 12.00.08 - кри- мінальне право та кримінологія; кри- мінально-виконавче право: Затв. по- становою президії ВАК України від 8 жовтня 2008 р. N 45. http://db.ippi.org. ua/?un=401&dnm=D305_02 (дата звер- нення 25.07.2023 р.).

8. Карчевський М.В. Протидія злочинно- сті в україні у форматі data science. Віс- ник Луганського державного університе- ту внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2022. Вип. 2(98). С. 202-227. https://doi. org/10.33766/2524-0323.98.202-227 (дата звернення 25.07.2023 р.).

9. Оболенцев В.Ф. Системний аналіз та мо- делювання системи запобігання злочинно- сті в Україні: монографія. Харків: Юрайт, 2021. 192 с. https://dspace.nlu.edu.ua/ jspui/bitstream/123456789/19459/1/ Obolencev_2021_192.pdf (дата звернення 25.07.2023 р.).

10. Узлов Д.Ю., Власов О.В., Онищенко Ю.М. Інтелектуальна система кримінального аналізу даних RICAS Актуальні питання забезпечення публічної безпеки, поряд- ку в сучасних умовах: поліція та суспіль- ство - стратегії розвитку і взаємодії: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф., м. Маріуполь, 18 трав. 2018 р. Маріуполь : ДВНЗ «ПДТУ», 2018. С. 354-356.

URI http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/ handle/123456789/4883 (дата звернення 25.07.2023 р.)

11. Шейко В.М., Кушніренко Н.М. Організа- ція та методика науково-дослідницької ді- яльності / 6 видання. Київ: Знання, 2006. 310 с.

12. Данільян О.Г., Дзьобань О.П. Методологія наукових досліджень: підручник. Харків: Право, 2019. 368 с.

13. Гречина І. Системний підхід як методо- логічна основа дослідження потенціалу економічних систем. Економічний аналіз. 2010. Випуск 7. С. 15-18. https://econa. at.ua/Vypusk_7/grechyna.pdf (дата звер- нення 25.07.2023 р.).

14. Оболенцев В.Ф. Базові засади системно- го аналізу системи держави України. Хар- ків: Право, 2018. 98 с. https://dspace.nlu. edu.ua/bitstream/123456789/17634/1/ Obolentsev_2018.pdf (дата звернення 25.07.2023 р.).

15. Про наукову та науково-технічну діяль- ність: закон України від 26.11.2015 р.

№ 848-VIII. Відомості Верховної Ради Укра- їни. 2016 р., № 3. Ст. 25. https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (дата звернення 25.07.2023 р.).

16. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика. У 3 кн. К.: Видавничій Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 3. 424 с.

17. Про інформацію: закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. Відомості Вер- ховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657- 12#Text (дата звернення 25.07.2023 р.).

18. Головкін Б.М. Теперішнє і майбутнє кримі- нології. Проблеми законності 2020. № 149. С. 168-184.

19. Бандурка О.М., Литвинов О.М. Механізм злочинної поведінки. Вісник криміноло- гічної асоціації України. 2016. № 3 (14) С. 110-119. https://dspace.univd.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/b7c62e37-b709- 4142-88fe-a143b73478d2/content (дата звернення 25.07.2023 р.).

20. Оболенцев В.Ф. Системний підхід у кри- мінальному праві: досягнення та пер- спективи застосування. Теорія і практи- ка правознавства. 2022. 2 (20), 189-199. С. 195-196. https://doi.org/10.21564/2225- 6555.2021.2.240557 (дата звернення 25.07.2023 р.).

Размещено на Allbest.ru