Особливості правового регулювання та оподаткування операцій із криптовалютою: міжнародний та український підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Особливості правового регулювання та оподаткування операцій із криптовалютою: міжнародний та український підхід

Клочко Максим Олександрович студент групи 18-22м-07, 1 курсу магістратури, факультету адвокатури,

Червінська Дар'я Іванівна студент групи 18-22м-07, 1 курсу магістратури, факультету адвокатури

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблеми оподаткування операцій із криптовалютою в Україні, з урахуванням досвіду провідних іноземних країн у сфері оподаткування цифрових валют та цифрових активів. У роботі досліджується правове регулювання криптовалюти як об'єкту оподаткування. Проблема визначення правової природи криптовалюти наразі є вкрай актуальною, оскільки досі було небагато досліджень цього питання. У роботі звернуто увагу на міжнародний досвід оподаткування криптовалютних операцій, а також проаналізовано найбільш актуальні пропозиції щодо змін до національного законодавства. Метою дослідження є характеристика правового регулювання криптовалюти та операцій з нею як об'єктів податкових правовідносин. Розглянуто особливості правового регулювання та оподаткування криптовалюти в контексті міжнародного та українського законодавства, окреслено проблеми, що виникають у цій сфері, та розроблено рекомендації щодо їх вирішення. Проаналізовано правові аспекти характеристики криптовалюти, зокрема, визначено її правову природу, описано механізми оподаткування, проаналізовано стандарти інших країн, що використовуються для оподаткування операцій із криптовалютою. Констатовано, що відсутність чіткого правового регулювання криптовалюти не може зупинити її поширення, натомість наявність законодавчого вакууму може призвести до правопорушень та затримок у економічному та правовому розвитку країни. Звернено увагу, що без вирішення позначених ппроблем держава не може будувати міцну економіку та сприяти розвитку бізнесу. Наразі немає єдиного алгоритму оподаткування операцій із криптовалютою, який підійшов би для всіх країн. Це обумовлено передусім тим, що кожна держава має свої власні економічні, соціальні, законодавчі та культурні особливості, тож правова природа криптовалюти визначається по-різному. Однак, у зв'язку з тим, що додаткові кошти для державного бюджету завжди корисні, особливо в нинішній економічній ситуації, питання оподаткування операцій із криптовалютою є дуже важливим, адже це може стати ефективним засобом залучення додаткових коштів державою для фінансування різних сфер і виконання своїх завдань та функцій.

Ключові слова: віртуальні активи, криптовалюта, криптоактиви, оподаткування, оподаткування операцій із криптовалютою, правовий режим.

Abstract

Klochko Maksym Oleksandrovych Student of group 18-22m-07, 1st year of master's degree, Faculty of Advocacy, National University of Law named after Yaroslav the Wise

Chervinska Daria Ivanivna Student of group 18-22m-07, 1st year of master's degree, Faculty of Advocacy, National University of Law named after Yaroslav the Wise

PECULIARITIES OF LEGAL REGULATION AND TAXATION OF OPERATIONS WITH CRYPTOCURRENCY: INTERNATIONAL AND UKRAINIAN APPROACH

The article is devoted to the analysis of the problem of cryptocurrency taxation in Ukraine, taking into account the experience of leading foreign countries in the field of taxation of digital currencies and digital assets. The paper examines the legal regulation of cryptocurrency as an object of taxation. The problem of the legal regime of cryptocurrency, as there has been little research on this issue so far. The work will draw attention to the international experience of taxation of cryptocurrency transactions, as well as analyze the most relevant proposals for changes to national legislation. The purpose of the study is to determine the legal regulation of cryptocurrency and transactions with it as objects of tax relations. Peculiarities of legal regulation and taxation of cryptocurrency in the context of international and Ukrainian legislation are considered. The study was conducted with the aim of identifying the problems arising in this area and developing recommendations for their solution. Legal and tax aspects of cryptocurrency were analyzed, in particular, its legal status was determined, taxation mechanisms were described, standards of other countries used for cryptocurrency taxation were analyzed. Although the absence of legal regulation cannot stop its spread, the presence of a legislative vacuum can lead to violations and delays in the country's economic and legal development. Attention is drawn to the fact that without solving such "problematic" issues, the state cannot build a strong economy and promote business development. Currently, there is no single cryptocurrency taxation algorithm that would be suitable for all countries. Since each country has its own economic, social, legislative and cultural characteristics, the legal status of cryptocurrency is determined differently. However, due to the fact that additional funds for the state budget are always useful, especially in the current economic situation, the issue of cryptocurrency taxation has become very important. This can become an effective means of attracting additional funds by the state to finance various areas and fulfill its tasks and functions.

Keywords: cryptocurrency, cryptoassets, taxation, legal regime.

Постановка проблеми

В сучасних умовах розвитку суспільства особливого значення набувають цифрові технології. Криптовалюта як феномен є новим явищем, яке швидко набуває популярності, але відсутність чіткого законодавчого регулювання може призвести до негативних наслідків для економіки та фінансової системи. У зв'язку з цим, необхідно дослідити правові аспекти визначення природи криптовалюти та оподаткування операцій із нею з метою розробки ефективного регулювання цього ринку відповідно до міжнародних та національних стандартів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед нових досліджень особливу увагу викликають дослідження про криптовалюти як об'єкта цивільних прав та порівняльно-правовий аналіз, здійснений В.М. Логойда. Крім того варто звернути увагу на науковий доробок І.О. Рябчук у роботі «Правове регулювання криптовалюти в Україні», та дослідження А.А. Кудь, А.С. Овчаренко, що також приділяють підвищену увагу питанню практичного застосування в цілому віртуальним активам і операцій з ними.

Мета статті

Проаналізувати особливості правового регулювання природи та оподаткування операцій із криптовалютою в контексті міжнародного та українського законодавства.

Криптовалюта, зазвичай, визначається як цифрові активи, які обмінюються в Інтернеті на відповідних біржах або через онлайн-брокерів, і не випускаються централізованим банком або урядом. Тут використовується криптографія та розподілена мережа для забезпечення безпеки та анонімного обміну. оподаткування криптовалюта цифровий актив

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день не існує єдиного уніфікованого визначення терміну "цифровий актив". Як вказується у літературі, цей термін є комплексним поняттям, що охоплює різноманітні значення. Характеристика правової природи статусу цифрових активів розпочалася ще з 80-х років ХХ ст. в США і пов'язана з ухваленням Закону про зберігання інформації (Stored Communications Act) та Закону про комп'ютерні шахрайства та зловживання (Computer Fraud and Abuse Act)[1].

В юрисдикціях загального права для регулювання застосовують закони про трасти, а в юрисдикціях цивільного права -- закони про доручення. У разі застосування трастового права структура буде такою, що зберігач зберігає активи власника криптовалюти та має право власності на неї. Переваги власності належать власнику, який має справедливий титул і може вимагати активи від зберігача, а також має пріоритет перед кредиторами зберігача у випадку неплатоспроможності зберігача.

У різних країнах світу підходи до регулювання та використання криптовалюти відрізняються. Так, у США, Канаді криптовалюта розглядається як цінне майно, тому визначено порядок оподаткування переказів та операцій, здійснених її використанням. У США нормативна база для криптовалют розвивається, незважаючи на збіги та відмінності у змісту позицій між агентствами. Серед останніх можна виділити Комісію з цінних паперів і бірж [2], яка широко розглядається як найпотужніший регулятор. Водночас FinCEN Міністерства фінансів, Рада Федеральної резервної системи [3] і Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC) випустили свої власні інтерпретації та вказівки. Комісія з цінних паперів і бірж часто розглядає багато криптовалюту як цінні папери, CFTC називає біткойн товаром, а Казначейство [4] називає це валютою.

Японія з 2016 року визначила криптовалюту як загальновизнаний засіб платежу, при цьому з 2017 року операції з продажу таких валют не обкладаються податком на споживання. У грудні 2017 року Національне податкове агентство Японії постановило, що прибуток від криптовалют слід класифікувати як «різні доходи» та оподатковувати відповідним чином. Було кілька нових нормативних актів і поправок до УРП, а також до Фінансових інструментів і Закон про біржі (FIEA) [5], який вводить термін «криптоактив» і регулює похідні криптовалюти і торгівлю. Постачальники послуг зберігання криптовалют (які не продають і не купують криптовалюти) підпадають під сферу дії PSA, тоді як бізнес, що займається криптовалютними деривативами, підпадає під сферу дії FIEA.

Показово, що у квітні 2020 року Японія була першою країною, яка створила органи саморегулювання. Йдеться про створення Асоціації обміну віртуальних валют (JVCEA)[6] і Японську асоціацію STO [7], які сприяють дотриманню нормативних вимог і відіграють значну роль у встановленні передового досвіду та забезпеченні дотримання нормативних актів.

Естонія вважається однією з найбільш криптовалютно-дружніх країн у світі. У 2017 році Естонський уряд запровадив електронну резиденцію - особливий статус, що дає іноземцям доступ до бізнес-банкінгу та інших послуг, що доступні лише резидентам Естонії. Окрім цього, Естонія стала першою країною, що запровадила електронну грошову одиницю - есткойн (estcoin). Щодо регулювання криптовалют, Естонія використовує "Money Laundering and Terrorist Financing Prevention Act" для регулювання операцій з криптовалютами та біржами. Закон вимагає, щоб біржі криптовалют та інші постачальники послуг з криптовалютами реєструвалися та виконували процедури з боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Крім того, банки в Естонії можуть взаємодіяти з криптовалютними компаніями та обслуговувати їхні рахунки, якщо вони відповідають вимогам законодавства з боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. [8,9]

У 2019 році, Естонія прийняла новий закон "Virtual Currency Service Providers Act", який регулює компанії, які займаються обміном, зберіганням та передачею криптовалют. Закон вимагає, щоб компанії отримали ліцензію та виконували обов'язкові процедури з боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Загалом, Естонія прийняла достатньо прогресивну та інноваційну позицію щодо криптовалют та блокчейн технологій [8,9].

А як щодо України? Першою спробою впровадження регулювання був проект закону №7183 від 06.10.2017 [10], де визначалося що криптовалюта - це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об'єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі Blockchain у якості облікових одиниць поточної системи у вигляді даних (про-грамного коду). Таким чином, український законодавець дотримувався вже усталеного у світовій практиці підходу і визнавав криптовалюту не грошима, а товаром, і до криптовалютних транзакцій пропонував застосовувати загальні положення про договір міни. Тобто, даним законопроектом, криптовалюту в Україні хотіли визнати такою, що не відноситься до законних платіжних засобів.

Україна є однією з країн-лідерів за використанням криптовалют. У вересні 2021 року Верховна Рада прийняла проект закону №3637 «Про віртуальні активи», який мав запровадити базове регулювання щодо всіх віртуальних активів. У ньому встановлено загальні положення щодо власності, ведення бізнесу та обігу віртуальних активів та відповідальності у цій сфері. У законі використовується термін «віртуальний актив», який охоплює будь-який тип криптоактиву [11].

Під віртуальним активом згідно із законом розуміється набір електронних даних, який має певну цінність і існує в системі обігу віртуальних активів. Закон визначає та розрізняє криптовалюти як активи та те, що вони не повинні використовуватися як інструменти платежів. Він також розрізняє «захищені» та «незахищені» віртуальні активи. Захищені віртуальні активи забезпечені фіатною валютою, а незахищені - це будь-який інший тип віртуальних активів. Захищені активи, ймовірно, включатимуть стейблкойни, а незахищені -- інші криптовалюти, такі як біткойни.

Законопроект був ухвалений у лютому 2022 року [11] та підписаний Президентом Володимиром Зеленським у березні 2022 року. Після російського вторгнення в Україну країна отримала понад 100 мільйонів доларів у вигляді криптовалютних пожертвувань на підтримку оборони країни. Проте, варто зазначити, що наразі закон так і не набув чинності.

Україна опосередковано визначає правову природу криптовалют через положення, які містяться у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Податковому кодексі України, нормативно-правових актах Національного банку України та інших підзаконних актах. При цьому показово, що у Верховній Раді України розглядались декілька законопроєктів, які мали на меті врегулювати процес обігу як в цілому віртуальних активів, та і зокрема, криптовалют: це проєкти «Про обіг криптовалюти», Законопроект «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» [12], «Про токенізовані активи та криптоактиви» [17].

Згідно з загально прийнятою практикою, в Україні, особа, яка отримує доходи від інших осіб, що не є податковими агентами, або отримує іноземні доходи, повинна включити суму таких доходів до загального річного доходу, підлягаючого оподаткуванню, та подати податкову декларацію за кінець податкового року і сплатити податок з цих доходів. Фізичні особи-резиденти, що отримують доходи як з джерел в Україні, так і за її межами, повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Згідно з вимогами податкового законодавства, якщо джерелом виплат є іноземна особа, то сума таких доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку-отримувача, який має подати річну податкову декларацію.

До того часу, поки не будуть прийняті відповідні закони та зміни до Податкового кодексу України, оподаткування доходів від операцій з криптовалютами здійснюється за загальними правилами, що застосовуються до оподаткування цінних паперів [13]. Фізичні особи повинні включати такий дохід до річної податкової декларації, вказуючи ціну продажу, та сплачувати податки у розмірі 18%, плюс 1,5% військового збору, без урахування комісій за торгові операції.

Майнінг криптовалют юридичними особами можна порівняти з самостійним створенням нематеріальних активів, яких балансова вартість дорівнюватиме документально підтвердженим витратам на майнінг. Якщо юридичні особи придбають криптовалюти від фізичних осіб, які не зареєстровані як ФОП, юридичні особи-покупці повинні виконувати функції податкових агентів та утримувати 18% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору із суми придбання. Так, у п. 177.1. ст. 117 Податкового кодексу Укриїни вказано, що доходи фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування оподатковуються податком на доходи 18% (за п. 167.1 Кодексу) та військовим збором 1,5% (за п.п. 1.3 п. 16-1 підр. 10 розділу XX Кодексу)[13].

ФОП-платник єдиного податкоу, який отримує криптовалюту замість безготівкових фіатних грошей за надані ІТ-послуги, повинен буде сплатити єдиний податок в розмірі 2% або 15% (залежно від того, коли це станеться - у період воєнного стану чи після його припинення) та перейти на загальну систему оподаткування, включаючи ПДФО та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу.

Позначимо, що наразі розроблено законопроект №7150 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» від 13.03.2022 року [14], що покликаний на стрімкий розвиток сфери криптоактивів в Україні, є дуже деталізованим та економічно продуманим, проте, нажаль, стан його проходження зупинився на наданні для ознайомлення народним депутатам.

Розберемо, що саме передбачають законопроекти:

По-перше, юридичні особи, які користуються загальною системою оподаткування, повинні сплачувати 5% від доходу, отриманого від продажу криптовалюти, незалежно від того, чи було це досягнуто через прямі операції з віртуальними активами, чи через посередницьку діяльність. Якщо дохід виявиться від'ємним, його можна перенести на наступні звітні періоди, що дозволить зменшити податкове навантаження в майбутньому.

По-друге, фізичні особи повинні сплачувати 5% податку на доходи і 1,5% військового збору з доходу, отриманого від операцій з криптовалютами. Результати операцій з віртуальними активами повинні бути відображені в річній декларації. Якщо результат торгівельних операцій виявиться від'ємним, його можна перенести на наступний рік. Обмін однієї криптовалюти на іншу не враховується.

По-третє, ФОП на загальній системі оподаткування сплачуватиме податки від доходів з продажу віртуальних активів як звичайна фізична особа. Якщо ФОП є платником єдиного податку, він повинен отримати дозвіл на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом криптовалюти на спрощеній системі оподаткування. Прибуток від продажу криптовалюти повинен бути

відображений в декларації без врахування комісій на їх придбання, і податок повинен бути сплачений за ставкою 5%.

Для порівняння, наведемо міжнародний досвід. Наприклад, операції з віртуальними активами в США підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб або податком на приріст капіталу. Розмір оподаткування залежить від розміру інвестиційного доходу та може коливатися в межах від 0% до 20%.

Німеччина має найбільш сприятливі умови для купівлі товарів і послуг за криптовалюту. Такі покупки звільнені від оподаткування, а криптовалюта визнана легальним засобом платежу. Крім того, Японія та Швеція також визнають криптовалюту як легальний засіб платежу. Однак у Японії криптовалютні компанії повинні сплачувати високі податки - 30% від прибутку, включаючи нереалізовані доходи[15].

Італія дозволяє операції з криптовалютою, але не визнає її легальним засобом платежу. У новому бюджеті на 2023 рік передбачається підвищення податку на приріст капіталу віртуальних активів до 26%, якщо дохід перевищує 2000 євро. Законопроєкт, запропонований урядом, також дає можливість декларувати вартість віртуальних активів станом на 1 січня 2023 року, сплачуючи податок 14%. Метою є збільшення кількості декларацій віртуальних активів у податкових деклараціях. Великобританія також не визнає криптовалюту легальним засобом платежу, але криптовалютні біржі та обмінники мають державну реєстрацію, а операції з віртуальними активами оподатковуються на рівні з іноземними валютами [16].

Висновки

Підсумовуючи вищезазначене, маємо резюмувати що відображення доходів від операцій з криптовалютою у податковій декларації залежить від самодисципліни платника податків, оскільки в Україні відсутні чіткі правила обігу криптовалюти. Тому невідображення таких доходів не може бути визнано порушенням законодавства. Хоча податкові органи час від часу дають свої рекомендації щодо оподаткування криптовалют, вони не повністю відповідають чинному законодавству і є компромісними рішеннями. Врегулювання ринку криптовалют в Україні є необхідним кроком для створення цивілізованого ринку та захисту прав та інтересів учасників ринку. Регулювання також дозволить компаніям, що спеціалізуються на криптовалютах, законно здійснювати діяльність та сплачувати податки.

Крім того, варто зазначити, що законопроект №7150 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» від 13.03.2022 року встановлює дуже низькі ставки податків, що є цілком зрозумілим для перших етапів впровадження регулювання та здійснюється з метою залучення інвестицій та стимулювання даної сфери, проте не виявляється доцільним на весь невстановлений термін регулювання вказаних правовідносин. На нашу думку, за два роки варто збільшити ставку податку.

Література

1. Computer Fraud and Abuse Act 9-48.000 [Електронний ресурс].

2. The Division of Examinations' Continued Focus on Digital Asset Securities [Електронний ресурс].

3. Tokens and accounts in the context of digital currencies. [Електронний ресурс].

4. The Financial Crimes Enforcement Network Proposes Rule Aimed at Closing AntiMoney Laundering Regulatory Gaps for Certain Convertible Virtual Currency and Digital Asset Transactions. [Електронний ресурс].

5. Financial Instruments and Exchange Act. [Електронний ресурс].

6. Компанії з обміну віртуальних валют об'єднують групи для створення добровільних правил [Електронний ресурс].

7. Акредитація від Certified Financial Instruments Firms Association. [Електронний ресурс].

8. Information for entities engaging with virtual currencies and ICOs. [Електронний ресурс].

9. FAQ: How will new Estonian draft legislation affect virtual assets and crypto? [Електронний ресурс].

10. Проект закону №7183 від 06.10.2017 [Електронний ресурс].

11. Проект Закону від 10.10.2017 № 7183-1. «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» [Електронний ресурс].

12. Рабчук І.О. Правове регулювання криптовалюти в Україні. [Електронний ресурс].

13. Закон України, Кодекс «Податковий кодекс України». [Електронний ресурс].

14. Проект Закону №7150 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами». [Електронний ресурс].

15. Прокопенко Н.С., Фененко П.О., Тимошенко А.О. Оподаткування криптовалютного бізнесу: реалії і перспективи. [Електронний ресурс].

16. Чаплінська О. В. Оподаткування криптовалюти в Україні: реалії та перспективи. [Електронний ресурс].

17. Проект Закону України № 4328 від 05.11.2020 «Про токенізовані активи та криптоактиви». [Електронний ресурс].

References

1. Computer Fraud and Abuse Act 9-48.000.

2. The Division of Examinations" Continued Focus on Digital Asset Securities.

3. Tokeny ta oblikovi zapysy v konteksti tsyfrovykh valyut. [Tokens and accounts in the context of digital currencies.].

4. Merezha borot'by z finansovymy zlochynamy proponuye pravylo, spryamovane na usunennya normatyvnykh prohalyn shchodo borot'by z vidmyvannyam hroshey dlya pevnykh tranzaktsiy konvertovanoyi virtual'noyi valyuty ta tsyfrovykh aktyviv. [The Financial Crimes Enforcement Network is proposing a rule to address anti-money laundering regulatory gaps for certain convertible virtual currency and digital asset transactions.].

5. Zakon pro finansovi instrumenty ta obmin. [Law on Financial Instruments and Exchange].

6. Kompaniyi z obminu virtual'nykh valyut ob"yednuyut' hrupy dlya stvorennya dobrovil'nykh pravyl [Virtual Currency Exchange Companies Join Groups to Create Voluntary Rules].

7. Akredytatsiya vid Certified Financial Instruments Firms Association. [Accreditation from the Certified Financial Instruments Firms Association.].

8. Informatsiya dlya orhanizatsiy, yaki pratsyuyut' z virtual'nymy valyutamy ta ICO. [Information for organizations working with virtual currencies and ICOs].

9. Poshyreni zapytannya: yak novyy zakonoproekt Estoniyi vplyne na virtual'ni aktyvy ta kryptovalyutu? [FAQ: How will Estonia's new bill affect virtual assets and cryptocurrency?].

10. Proekt zakonu №7183 vid 06.10.2017 [Draft Law No. 7183 dated October 6, 2017].

11. Proekt Zakonu vid 10.10.2017 № 7183-1. «Pro stymulyuvannya rynku kryptovalyut ta yikh pokhidnykh v Ukrayini» [Draft Law dated 10.10.2017 No. 7183-1. "On stimulating the market of cryptocurrencies and their derivatives in Ukraine"]

12. Rabchuk I.O. Pravove rehulyuvannya kryptovalyuty v Ukrayini. [Legal regulation of cryptocurrency in Ukraine.].

13. Zakon Ukrayiny, Kodeks «Podatkovyy kodeks Ukrayiny». [Law of Ukraine, Code "Tax Code of Ukraine"].

14. Proekt Zakonu №7150 «Pro vnesennya zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrayiny shchodo opodatkuvannya operatsiy z virtual'nymy aktyvamy». [Draft Law No. 7150 "On Amendments to the Tax Code of Ukraine on Taxation of Transactions with Virtual Assets."].

15. Prokopenko N.S., Fenenko P.O., Tymoshenko A.O. Opodatkuvannya finansovoho biznesu: realiyi i perspektyvy. [Taxation of financial business: realities and prospects].

16. Chaplins'ka O . V. Opodatkuvannya kryptovalyuty v Ukrayini: realiyi ta perspektyvy. [Taxation of cryptocurrency in Ukraine: realities and prospects.].

17. Proekt Zakonu Ukrayiny № 4328 vid 05.11.2020 «Pro tokenizovani aktyvy ta kryptoaktyvy». [Draft Law of Ukraine No. 4328 dated November 5, 2020 "On tokenized assets and crypto assets".].

Размещено на Allbest.ru