Роль цифрових технологій у здійсненні цивільного судочинства в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Роль цифрових технологій у здійсненні цивільного судочинства в умовах воєнного стану

Владикін Олександр Насирбегович кандидат юридичних наук, доцент кафедри інтелектуальної власності та приватного права факультету соціології і права

Білоусова Катерина Володимирівна студентка 3 курсу, факультету соціології і права,

Кісіль Анастасія Віталіївна студентка 3 курсу, факультету соціології і права

Анотація

Процес глобалізації з початку ХХІ століття активно інтегрується у суспільство та є основою для розвитку у ньому різних інститутів, в тому числі правових. Окрім цього, зовнішні умови, наприклад впровадження воєнного стану на території України фактично примушують суспільство видозмінювати усталені механізми, з урахуванням умов сьогодення. Виходячи з цього, в статті було досліджено проблемні аспекти, які стосуються забезпечення громадян їх правом на доступ до правосуддя, зважаючи на особливості, що спричинені збройною агресією російської федерації. Таким чином, важливим є розгляд хронологічного розвитку цивільного судочинства в Україні з початком воєнного стану на основі засад діджиталізації. Зазначений підхід дозволяє продемонструвати ефективні способи реалізації права кожного громадянина на справедливий судовий захист, пов'язані з використання цифрових технологій. Окрему увагу в дослідженні було приділено практиці Верховним Суду, зокрема щодо питань діяльності судів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або знищені. На основі цього було вивчено особливості організаційної роботи суддів, з урахуванням зміни підсудності суду. Але, якщо зі зміною підсудності суду також було переведено суддю - то така справа може продовжуватись з місця, де вона була завершена. В роботі було встановлено найбільш ефективний цифровий інструментарій, на основі якого можлива реалізація цивільного судочинства під час воєнних дій. Запропоновано часткове використати досвіду, набутого в ході протидії поширення пандемії COVID-19 на території України. Окрему увагу в дослідженні було приділено особливостям відновлення втраченої судової справи під час воєнних дій або тимчасової окупації місцевості.

Ключові слова: війна, цивільне судочинство, право на доступ до правосуддя, відеоконференція, територіальна підсудність.

Abstract

Vladykin Oleksandr Nasyrbegovich Candidate of legal sciences, assistant professor of Department of Intellectual Authority and Private Law Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

Bilousova Kateryna Volodymyrivna 3rd year student of the Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

Kisil Anastasiia Vitalyivna 3rd-year student of the Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorskyi Kyiv Polytechnic Institute"

THE ROLE OF DIGITAL TECHNOLOGIES IN THE IMPLEMENTATION OF CIVIL JURISDICTION UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE

The globalization process has been actively integrated into society since the beginning of the 21st century and is the basis for the development of various institutions in it, including legal ones. In addition, external conditions, such as the introduction of martial law on the territory of Ukraine, actually force society to change the established mechanisms, taking into account the current conditions. Based on this, the article investigated the problematic aspects related to ensuring citizens their right to access justice, taking into account the peculiarities caused by the armed aggression of the Russian Federation. Thus, it is important to consider the chronological development of civil justice in Ukraine with the beginning of martial law based on the principles of digitalization. The mentioned approach allows to demonstrate of effective ways of realizing the right of every citizen to fair judicial protection, related to the use of digital technologies. Special attention was paid in the study to the practice of the Supreme Court, particularly regarding issues of the activity of courts located in temporarily occupied territories or destroyed. Based on this, the peculiarities of the organizational work of judges were studied, taking into account the change in the jurisdiction of the court. But, if with the change of jurisdiction, the court was also transferred by the judge - then such a case can continue from the place where it was completed. The work established the most effective digital toolkit, on the basis of which it is possible to implement civil justice during military operations. It is proposed to make partial use of the experience gained in countering the spread of the COVID-19 pandemic on the territory of Ukraine. Particular attention was paid in the study to the peculiarities of the recovery of a lost court case during military operations or temporary occupation of the area.

Keywords: war, civil justice, right of access to justice, video conference, territorial jurisdiction.

Постановка проблеми

Поширення цифрових технологій відображається у всіх сферах життя суспільства, в тому числі правосуддя. Суттєво підвищило актуальність діджиталізації судочинства впровадження воєнного стану на всій території України. В результаті цього, здійснення цивільного правосуддя є обмеженим, з урахуванням особливостей безпекової ситуації на визначених територіях. У зв'язку з цим утворюються труднощі стосовно реалізації права громадян на справедливий судовий захист, що обумовлює необхідність зміни форми судового засідання з очної на дистанційну. При цьому, у правовому вимірі скорочення чи прискорення будь- яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. В цьому контексті утворюється проблема, яка полягає у неможливості реалізації безперебійної роботи суду під час воєнних дій. У відповідь на це було впроваджено ряд змін до нормативно-правових актів, які стосуються вжиття невідкладних заходів для забезпечення нормального функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Таким чином, існує потреба визначення ролі цифрових технологій у контексті забезпечення прав громадян на доступ до правосуддя, з урахування особливостей воєнних дій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням схожого питання займалося ряд вчених у науковій цивілістичній доктрині. Зокрема, Н.Ю. Голубєва розкривала особливості виконавчого провадження в умовах воєнного стану [1], Ю.С. Павлова описувала електронне судочинство під час воєнний дій [2], а А.С. Гончарук досліджувала правила поновлення процесуальних строків в умовах війни [3]. Окрім цього, вивчали питання реалізації судочинства такі вчені, як В.О. Рязановський [4], Ю.Ю. Цал-Цалко [5], Д.П. Цвігун [6].

Мета статті - описати особливості впливу цифрових технологій на цивільне судочинство та роль цього процесу в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Вплив воєнного стану на цивільне судочинство характеризується теоретико-правовими та організаційно- процесуальними змінами, які є необхідними для нормальної діяльності системи судочинства України під час воєнних дій. В більшій мірі вони обумовлені тим, що деякі з судів знаходяться на тимчасово окупованих територіях або тій місцевості, на якій ведуться активні бойові дії. Окрім цього, на цивільне судочинство впливає той факт, що деякі учасники судового процесу не можуть з'явитися до суду, наприклад у зв'язку з перебуванням у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. В чинному Цивільно процесуальному кодексі України (далі-ЦПК) передбачені механізми для врегулювання таких питань, які були сформованими ще до впровадження воєнного стану на території України [8]. Одним з таких підходів є можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції, який набув особливої актуальності в період боротьби з COVID-19. Відповідно використання такої технології дозволяє надати можливість учасникам справи брати участь у її розгляді дистанційно. У цьому контексті залучення цифрових технологій є необхідним кроком для забезпечення функціонування цивільного судочинства та розгляду цивільних справ в особливих умовах.

Досліджуючи складність цього питання, слід зазначити про необхідність впровадження змін, які визначатимуть конкретний механізм здійснення правосуддя в окремому, наказному та позовному провадженнях у ході воєнних дій на території України. Такий підхід обумовлений необхідністю встановлення правових норм в матеріальному праві, спрямованих на захист та відновлення суб'єктивних прав та обов'язків громадян. Окрім цього, ураховуючи зовнішні умови, можна встановити, що система українського судочинства на даний момент розділена на дві категорії. До першої належать ті суди, які не можуть функціонувати, оскільки перебувають на тимчасово окупованих територіях, у свою чергу, до другої - ті, які здійснюють свою діяльність у штатному режимі і можуть розглядати справи у режимі відеоконференції. У першому випадку неможливо стверджувати про те, що судочинство взагалі не здійснюється, оскільки всі справи цього виду суду передаються до іншого, який знаходиться на безпечній території, що регламентовано частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» [7]. Що стосується другої категорії, то у відповідності до ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у судовій інстанції відповідної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, окрім випадків, коли явка учасника справи визнана обов'язковою судом [8]. При цьому, зазначені підходи до організації цивільного судочинства мають так само, як і в мирний час, забезпечувати передбачене Конституцією України, право громадян на справедливий судовий захист [9].

Зважаючи на те, що суттєвих змін до змісту ЦПК не було внесено, учасники судового процесу та суд у ході їх діяльності в умовах воєнного стану використовують «карантинні процесуальні норми». Наприклад, за заявою особи суд продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином [1]. За таким самим правилом суд може поновити процесуальні строки. На можливість використання аналогії звертає увагу Всеволод Князєв, Голова Верховного Суду: «Воєнний стан є поважною причиною пропуску строків, але кожен суддя буде оцінювати цю причину індивідуально, у межах справи, яка розглядатиметься» [10]. Таким чином, цивільно-процесуальним законодавством не передбачено можливості визначення таких дій суду, проте за умови, що фактична ситуація потребуватиме цього, є можливість заявити відповідне клопотання про пропущення строку.

Ще однією актуальною проблемою цивільного судочинства в умовах воєнного стану є зміна підсудності територіальних судів у зв'язку з їх перебуванням на тимчасово окупованій території або знищення, що передбачає втрату провадження. Зважаючи на це, громадяни позбавляються змоги отримати копії судових рішень у їх цивільних справах. У даному контексті передбачено те, що така особа має право звернутися до відповідного суду і подати заяву про відновлення втраченого судового провадження. Для того, щоб визначити чи існує необхідність розпочинати розгляд справ заново, у зв'язку з тим, що суд змінив свою підсудність, слід визначити, чи змінювався склад суду у них. Якщо так, то з урахуванням принципу безпосередності розгляд справи має розпочати новий суддя. Проте за умови, що суддя, який першочергово розглядав справу, був переведений до суду на безпечній території; він має право продовжити свою діяльність стосовно вирішення конкретного спору з того моменту, де воно призупинилося [11]. цивільний судочинство діджиталізація воєнний

Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок про те, що збройна агресія рф кинула «виклик» українській системі правосуддя. Основною проблемою щодо забезпечення доступу до правосуддя є норми чинного процесуального законодавства, а саме їх непристосованість до сучасних умов. В умовах війни та глобальних загроз головним завданням є розробка та застосування інноваційних засобів, прийомів та методів задля забезпечення права на доступ громадян до суду в електронній формі.

Перш за все, варто зазначити про необхідність забезпечення доступу до правосуддя з використанням цифрових технологій. Дане питання вже розглядалося у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у справі Lawyer Partners A. S. V. Slovakia було встановлено порушення права на доступ до правосуддя через відмову судів прийняти позовну заяву в електронній формі внаслідок браку обладнання [12]. У справі Tence v. Slovenia ЄСПЛ дійшов висновку, що будь-які перебої, які виникли в системі електронного документообігу та призвели до того, що заяви та додані до них додатки не змогли дійти до судової інстанції, повинні тлумачитися на користь особи, яка зробила все для належного виконання своїх обов'язків [13].

Одним з основних завдань держави, в особливості, в умовах воєнного стану, є забезпечення права на доступ до суду в електронній формі. У практиці Верховного Суду сформувалося 2 підходи стосовно допустимості звернення до суду з електронним процесуальним документом, що підписаний електронним цифровим підписом. Відповідно до першого підходу зазначається, що належним та допустимим є направлення звернення за допомогою підсистеми «Електронний суд». Згідно з другим підходом передбачено направлення звернення на офіційну електронну адресу суду, що є належним та допустимим, однак це не є врегульованим на законодавчому рівні [14]. Верховний Суд у справі № 565/195/19 дійшов висновку, що у разі, якщо особа буде подавати заяву на електронну адресу суду, вона обов'язково повинна містити електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП), а не відсканований підпис [14]. Обумовлено це тим, що без ЕЦП неможливо створити процесуальний документ і у разі подання особою заяви з відсканованим підписом, вона вважається такою, що не відповідає вимогам процесуального законодавства. Варто зауважити, що це є основним елементом для роботи з модулями Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), яка функціонує в судах відповідно до статті 14 ЦПК України [8].

Згідно з статтею 43 ЦПК України процесуальні документи заповнюються відповідно до Положення про ЄСІТС і скріплюються ЕЦП. Тобто, заява повинна обов'язково містити ЕЦП для того, щоб бути автентифікованою в складових частинах інформаційних систем.

Створення додаткового каналу комунікації між судами та учасниками судових процесів через застосунок «Дія» можна вважати дуже важливим кроком на шляху розвитку цифровізації в судовій системі. Громадяни можуть отримувати повідомлення про судові засідання, копії судових рішень та виконавчих документів, а також сплачувати судовий збір через цей застосунок. Можливість зазначеного була створена завдяки затвердженню спільним наказом Міністерства цифрової трансформації України та Державної судової адміністрації України від 19.04.2021 № 56/126 Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним веб-порталом електронних послуг «Портал Дія» [15]. Інформаційна взаємодія відбувається автоматизованим способом з використанням прикладних програмних інтерфейсів та засобів технічного та криптографічного захисту інформації, дотримуючись вимог чинного законодавства і ця взаємодія здійснюється безоплатно.

У 2022 році було розпочато розробку сервісу, що буде автоматично надсилати судові повістки, повідомлення та виклики за допомогою месенджера Viber. Впровадження сервісу відбулося 15 лютого 2023 року [16]. Відомості, які підтверджуватимуть надсилання та доставку таких повідомлень на Viber, будуть зберігатися в автоматизованій системі документообігу суду з метою запобігання їх видалення чи корегування. Тобто, це дозволило спростити способи електронної комунікації судів з учасниками судового процесу з метою реалізації їх права на доступ до правосуддя; цей крок є черговим до діджиталізації українського судочинства. Однак, слід зауважити, що згідно з частиною 13 статті 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи повідомлення про дату, місце, час проведення судового засідання або процесуальної дії може здійснюватися судом за допомогою використання засобів мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію виклику або повідомлення. Виходячи з цього, чинне законодавство пов'язує можливість інформування учасника справи шляхом надсилання текстових повідомлень і, ймовірно, через месенджер Viber за наявності заяви учасника про це. Проте це не закріплено законодавством, що створює проблему визначеності надсилання судових повісток, повідомлень та викликів за допомогою Viber як доказ належного повідомлення учасника процесу. Незважаючи на те, що такий спосіб повідомлень досить часто застосовувався раніше на практиці, на даний момент варто доповнити зміст статті 128 ЦПК України відповідною нормою.

В судах різних інстанцій та спеціалізацій відсутня єдина програмна платформа, що спричинює розбитість інформації та відсутність єдиної бази даних. Основним інструментом інформаційного забезпечення судової системи України наразі є автоматизована система документообігу суду, яка була запроваджена з 1 січня 2011 року, але до сьогодні не має єдиного програмного забезпечення [17]. Наприклад, у місцевих загальних судах використовується комп'ютерна програма «Д-3», у апеляційних судах - «Апеляція», а в судах касаційної інстанції - Автоматизована система діловодства Вищого спеціалізованого суду України [3]. У зв'язку з цим доцільним буде запровадити розробку та функціонування єдиної програмної бази даних для забезпечення зберігання інформації у інформаційному просторі.

Інша проблема реалізації цифрового судочинства в умовах воєнного стану полягає у низькому рівні поінформованості та обізнаності населення у можливостях, перевагах та отриманні підтримки. Одним з шляхів вирішення даного аспекту є розміщення відповідної інформації на офіційних платформах судових інстанцій, органів державної влади, поширення у засобах масової інформації, проведення комунікаційних заходів. Слід виокремити важливість створення додаткових інструментів і онлайн-помічників для людей з обмеженими можливостями. Це надає можливість гарантувати та підвищити рівень обізнаності громадян у їх доступі до електронного правосуддя в умовах воєнного стану з метою захисту своїх прав.

Особливого значення має усунення законодавчих прогалин та невизначеності у регулюванні питань процесуально-технічного характеру щодо використання електронного суду, в особливості, в умовах воєнного стану. Як зазначалося раніше, наразі судовий процес відбувається згідно з прийнятими «карантинними процесуальними нормами». У відповідності до цього, більшість з аспектів не є врегульованими на законодавчому рівні. Наприклад, визначення розміру судового збору у разі звернення до суду в електронній формі. Раніше розглядалося питання стосовно застосування 0,8 коефіцієнту для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі [18]. Проте, дана норма не набрала чинності. Вважаємо за необхідне, що варто відступити від даних висновків та знизити коефіцієнт у випадку подання процесуальних документів в електронній формі.

Слід зазначити про впровадження нових цифрових продуктів, а саме - модулів та підсистем ЄСІТС із забезпеченням освітнього, кадрового та методичного характеру. Це надає можливість не тільки забезпечувати право громадян на доступ до правосуддя інноваційними засобами, а також удосконалити функціональні можливості автоматизованого аналізу баз даних з метою прийняття ефективних управлінських рішень, стандартизувати процеси автоматизованого проходження документів та управління справами по «вертикалі» та «горизонталі».

Висновки

Таким чином, перевага введення інноваційно- комунікаційних засобів у судову систему надає можливість не тільки гарантувати та забезпечити право громадян на доступ до правосуддя в умовах воєнного стану, а й підвищити рівень ефективності функціонування судової системи в цілому. Незважаючи на те, що збройна агресія рф наклала характерний відтиск на роботу суддів, законодавчі ініціативи дозволяють простежити тенденцію спрощення процесуальних процедур та залучення цифрових засобів.

Однією з проблем в умовах воєнного стану є зміна підсудності територіальних судів у зв'язку з їх перебуванням на тимчасово окупованій території або знищення, що передбачає втрату провадження. Зважаючи на це, громадяни позбавляються змоги отримати копії судових рішень у їх цивільних справах. Щодо цього було виокремлено, що варто реалізувати більш активний перехід на документообіг в електронній формі, у зв'язку з чим були розглянуті його особливості.

Так, був проведений аналіз питання щодо допустимості звернення до суду з електронним процесуальним документом, що підписаний ЕЦП. Внаслідок чого було виокремлено, що заява вважається такою, що відповідає вимогам процесуального законодавства, повинна бути заповнена згідно з Положенням про ЄСІТС та містити виключно ЕЦП, а не відсканований підпис.

Одним з нововведень в сучасній практиці є надсилання судових повісток за допомогою використання месенджеру Viber. Проте на законодавчому рівні даний аспект не містить чіткого регулювання, у зв'язку з чим було запропоновано доповнити процесуальне законодавство відповідною нормою, а саме доповнити положення частини 13 статті 128 ЦПК України, яка б визначала Viber як доказ належного повідомлення учасника процесу.

З метою підвищення рівня ефективності функціонування судів в умовах воєнного стану та забезпечення доступу до правосуддя було запропоновано рекомендації. Це стосується створення єдиної програмної платформи, усунення законодавчих прогалин, впровадження нових цифрових продуктів, проведення комунікаційних заходів для підвищення рівня цифрової грамотності населення.

Надані рекомендації надають можливість не тільки адаптувати організаційно-правову регламентацію діяльності судів до сучасних умов, а і реалізувати європеїзацію судової системи задля створення доступного, прозорого, ефективного судочинства неупередженою та незалежною судовою інстанцією. Наступні дослідження будуть спрямовані на визначення подальших кроків цифровізації судочинства.

Література

1. Цивільне судочинство та виконавче провадження в умовах воєнного/ за заг. ред. Н. Ю. Голубєвої. Одеса : Фенікс. 2022. 155 с.

2. Павлова Ю.С. Електронний документ як джерело доказів у цивільному процесі : автореф. дис. ...канд. юрид. наук : 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія». 2019. 20 с

3. Гончарук А. С. Проблеми здійснення цивільного судочинства в умовах війни. Одеса: Видавничий дім «Гельветика». 2022. Т. 2. С. 809-812.

4. Рязановський В. О. Принцип процесуальної економії в системі принципів цивільного судочинства. Юридичний вісник. 2022. С. 34.

5. Цал-Цалко Ю. Ю. Особливості цивільного судочинства в умовах воєнного стану. 2022.

6. Цвігун, Д. П. Проблеми захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб органами прокуратури в цивільному судочинстві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. №37. С. 60-63.

7. Закон України Про судоустрій і статус суддів. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2016. № 31. ст.545.

8. Цивільний Процесуальний Кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2004. № 40-41, 42. ст.492)

9. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30, ст. 141.

10. Ми всі згуртувалися і намагаємося швидко вирішити питання, що виникають у судовій системі у зв'язку з війною - Голова ВС.

11. Привиденцев О. Г. Особливості здійснення цивільного судочинства в умовах воєнного стану. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. №. 1. С. 54-57.

12. Case Of Lawyer Partners A.S. V. Slovakia (16 June 2009).

13. Case Of Tence V. Slovenia (31 May 2016).

14. Постанова ВС від 26 травня 2021 року у справі № 565/195/19 (61-2692св20).

15. Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним веб-порталом електронних послуг «Портал Дія».

16. Судові повістки у Viber: крок до цифровізації судочинства чи нові проблеми?

17. Рішення Ради Суддів України від 26 листопада 2010 року №30.

18. Ухвала ВС від 12 вересня 2022 року у справі № 916/228/22.

References

1. Golubeva, N. Yu. (Ed.) (2022). Tsyvil'ne sudochynstvo ta vykonavcheprovadzhennya v umovakh voyennoho stanu [Civil justice and executive proceedings under martial law]. Odesa: Phoenix. (155 p.) [in Ukrainian].

2. Pavlova, Yu. S. (2019). Elektronnyy dokument yak dzherelo dokaziv u tsyvil'nomu protsesi [Electronic document as a source of evidence in civil proceedings]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa: National University «Odesa Law Academy» [in Ukrainian].

3. Honcharuk A. S. (2020). Problemy zdiysnennya tsyvil'noho sudochynstva v umovakh viyny [Problems of civil justice in war conditions]. Odesa: Vydavnychyy dim «Hel'vetyka» - Odesa: Helvetica Publishing House, 2, 809-812 [in Ukrainian].

4. Ryazanovsky V. O. (2022). Pryntsyp protsesual'noyi ekonomiyi v systemi pryntsypiv tsyvil'noho sudochynstva [The principle of procedural economy in the system of principles of civil justice]. Yurydychnyy visnyk - Legal Bulletin. 2022. P. 34.

5. Tsal-Tsalko Yu. Yu. (2022) Osoblyvosti tsyvil'noho sudochynstva v umovakh voyennoho stanu [Peculiarities of civil proceedings under martial law]

6. Tsvihun, D. P. (2016). Problemy zakhystu prav i svobod vnutrishn'o peremishchenykh osib orhanamy prokuratury v tsyvil'nomu sudochynstvi [Problems of protection of the rights and freedoms of internally displaced persons by the prosecutor's office in civil proceedings]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 37, 60-63 [in Ukrainian]

7. Zakon Ukrayiny Pro sudoustriy i status suddiv [The Law of Ukraine On the Judiciary and the Status of Judges]. (2016) Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian]

8. Tsyvil'nyy Protsesual'nyy Kodeks Ukrayiny [Civil Procedural Code of Ukraine]. (2004). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian]

9. Konstytutsiya Ukrayiny [Constitution of Ukraine]. (1996). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian]

10. My vsi zhurtuvalysya i namahayemosya shvydko vyrishyty pytannya, shcho vynykayut' u sudoviy systemi u zv"yazku z viynoyu - Holova VC [We all rallied and are trying to quickly solve the issues arising in the judicial system in connection with the war - the Chairman of the Central Committee].

11. Pryvidentsev O. G. (2022). Osoblyvosti zdiysnennya tsyvil'noho sudochynstva v umovakh voyennoho stanu [Peculiarities of civil justice in the conditions of martial law]. Prykarpat-s'kyy yurydychnyy visnyk - Carpathian Legal Gazette, 1, 54-57. [in Ukrainian]

12. Case Of Lawyer Partners A.S. V. Slovakia (2009).

13. Case Of Tence V. Slovenia (2016).

14. Postanova VS vid 26 travnya 2021 roku u spravi № 565/195/19 (61-2692sv20) [Resolution of the Supreme Court of May 26, 2021 in case No. 565/195/19 (61-2692св20)].

15. Pro zatverdzhennya Poryadku elektronnoyi informatsiynoyi vzayemodiyi mizh Yedynym derzhavnym reyestrom sudovykh rishen' ta Yedynym derzhavnym veb-portalom elektronnykh posluh «Portal Diya» [On approval of the Procedure for electronic information interaction between the Unified State Register of Court Decisions and the Unified State Web Portal of Electronic Services «Portal Diya»].

16. Sudovi povistky u Viber: krok do tsyfrovizatsiyi sudochynstva chy novi problemy? [Subpoenas in Viber: a step towards digitization of the judiciary or new problems?]

17. Rishennya Rady Suddiv Ukrayiny vid 26 lystopada 2010 roku №30 [Decision of the Council of Judges of Ukraine dated November 26, 2010 No. 30].

18. Ukhvala VS vid 12 veresnya 2022 roku u spravi № 916/228/22 [Resolution of the Supreme Court of September 12, 2022 in case No. 916/228/22].

Размещено на Allbest.ru