Організаційно-тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій в умовах епідемії (пандемії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій в умовах епідемії (пандемії)

Микола Єфімов

доктор юридичних наук, доцент (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро, Україна)

Досліджено організаційно-тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій в умовах епідемії (пандемії). Зазначено, що на часі раз за разом виникають та розвиваються різноманітні вірусні захворювання, які викликають значні проблеми у соціум як у розрізі комунікації, так і загалом в багатьох сферах суспільного життя. З останніх пандемій згадано захворювання на COVID-19, викликане інфекцією коронавірусу, яке забрало життя майже 7 мільйонів людей у всьому світі та продовжує це робити. Зазначена пандемія розпочалася з кінця 2019 року та продовжується й дотепер. Найбільший пік смертності через неї в Україні припав на жовтень-грудень 2021 року, а осіб, які захворіли нею - на лютий 2022 року. Всього в Україні від інфекції коронавірусу померло більше 111 тисяч осіб різних вікових груп.

Ключові слова: епідемія, пандемія, кримінальне правопорушення, розслідування, слідча (розшукова) дія, допит, обшук.

Abstract

слідчі дії епідемія

Mykola Yefimov. Organizational and tactical features of conducting separate investigative (search) actions in the conditions of an epidemic (pandemic). The organizational and tactical features of conducting separate investigative (search) actions in the conditions of an epidemic (pandemic) were studied.

It is noted that from time to time various viral diseases arise and develop, which cause significant problems in society both in terms of communication and in general in many spheres of social life. Among the recent pandemics mentioned is the disease of COVID-19, caused by the infection of the coronavirus, which has claimed the lives of about 7 million people worldwide and continues to do so. The said pandemic started at the end of 2019 and continues until now. The highest peak of mortality due to it in Ukraine occurred in October-December 2021, and the number of people who fell ill with it - in February 2022. In total, more than 111,000 people of various age groups have died from the coronavirus infection in Ukraine. Attention is focused on the fact that during the activities of law enforcement officers, especially individual units of the National Police of Ukraine, the risk of their infection is quite high. To reduce it, it is necessary to follow the relevant rules and recommendations.

The factors that form the conditions for the organization and tactics of conducting investigative (search) actions during an epidemic (pandemic) include the following: lack of compliance with relevant sanitary standards in individual premises of territorial units of law enforcement agencies; non-compliance with anti-epidemiological measures by individual employees of territorial divisions of law enforcement agencies; lack of proper control over persons involved in investigative (search) actions, in terms of compliance with relevant anti-epidemiological measures.

Among the investigative (research) actions with the highest risk of infection when they are carried out in the conditions of epidemics (pandemics), the following are distinguished: simultaneous questioning of previously questioned persons, examination and investigation. Establishing psychological contact is mandatory among the general tactical techniques that must be used during certain procedural actions.

Keywords: epidemic, pandemic, criminal offense, investigation, investigative (search) action, interrogation, search.

Постановка проблеми

На часі раз за разом виникають та розвиваються різноманітні вірусні захворювання, які викликають значні проблеми у соціумі як у розрізі комунікації, так і загалом в багатьох сферах суспільного життя. З останніх пандемій обов'язково необхідно згадати захворювання на COVID-19, викликане інфекцією коронавірусу, яке забрало життя майже 7 мільйонів людей у всьому світі та продовжує це робити. Зазначена пандемія розпочалася з кінця 2019 року та продовжується й дотепер. Найбільший пік смертності через неї в Україні припав на жовтень-грудень 2021 року, а осіб, які захворіли нею - на лютий 2022 року. Всього в Україні від інфекції коронавіруса померло більше 111 тисяч осіб різних вікових груп. Водночас необхідно акцентувати, що під час діяльності працівників правоохоронних органів, особливо окремих підрозділів Національної поліції України, ризик їх зараження досить високий. Для його зменшення необхідно дотримуватися відповідних правил та рекомендацій, які, в певній мірі, ми збираємося сформулювати в нашому дослідженні.

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми. Останніми роками прийоми та методи розслідування кримінальних правопорушень опрацьовували різні науковці, зокрема, серед них варто виокремити таких: Ю. Аленін, Л. Аркуша, В. Бахін, В. Берназ, В. Весельський, А. Волобуєв, В. Галаган, В. Гончаренко, І. Гора, В. Дрозд, В. Журавель, А. Іщенко, Н. Клименко, В. Коновалова, В. Корж, Кузьмічов, В. Лисенко, В. Лисиченко, Л. Лобойко, В. Лукашевич, Є. Лук'янчиков, Г. Матусовський, О. Одерій, І. Пиріг, М. Погорецький, М. Салтевський, Д. Сергєєва, Стахівський, Р. Степанюк, О. Татаров, В. Тертишник, В. Тіщенко, Л. Удалова, І. Хараберюш, П. Цимбал, К. Чаплинський, С. Чернявський, Ю. Чорноус, В. Шепітько, М. Щербаковський, Б. Щур, В. Юсупов, О. Юхно тощо. Останньою роботою визначеного спрямування було дослідження Є. Почтової. Авторка у зазначеній дисертації визначила особливості проведення слідчих (розшукових) дій в умовах ризику інфікування ВІЛ- інфекцією або туберкульозом (м. Дніпро, 2021 р.). Також нині здійснюється опрацювання вказаного напряму І. Демченко. На цей час дослідниця надала загальну характеристику чинників впливу на процес організації й тактики проведення слідчих (розшукових) дій в умовах епідемії (пандемії). Також авторка розглянула особливості встановлення психологічного контакту під час їх проведення у визначених умовах. Водночас наше дослідження характеризується комплексним підходом до формулювання загальних правил та рекомендацій, які можна застосовувати під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування різних категорій протиправних діянь в умовах епідемії (пандемії).

Метою цієї статті є дослідження організаційно-тактичних особливостей проведення окремих слідчих (розшукових) дій в умовах епідемії (пандемії).

Виклад основного матеріалу

Для початку необхідно визначити чинники, які утворюють умови організації та тактики проведення слідчих (розшукових) дій під час епідемії (пандемії). Адже вказані чинники будуть безпосередньо впливати на визначення загальних правил та рекомендацій їх проведення.

Зокрема, серед них І. Демченко визначила такі: «... низький рівень володіння населенням знаннями та неналежне ставлення до заходів убезпечення від зараження в умовах епідемій загалом та пандемії COVID-19 зокрема; неналежне проведення з боку державних та громадських організацій роз'яснювальної роботи серед населення щодо заходів попередження ризику інфікування та подолання епідемії (пандемії); відсутність реальних показників кількості осіб, які вже перехворіли та щепилися; одночасне існування декількох епідемій (пандемій), що в цілому ускладнює ситуацію в державі; відсутність рекомендацій щодо організації й тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій в умовах епідемії (пандемії) тощо». Дослідниця також наголосила на тому, що сукупність зазначених та інших чинників мають бути враховані уповноваженими особами під час організації й проведення слідчих (розшукових) дій в умовах епідемії (пандемії) [1, с. 272].

До вказаних чинників, які утворюють умови організації та тактики проведення слідчих (розшукових) дій під час епідемії (пандемії), ми також вважаємо за необхідне віднести наступні:

- відсутність дотримання відповідних санітарних норм у окремих приміщеннях територіальних підрозділів правоохоронних органів;

- недотримання протиепідеміологічних заходів окремими працівниками територіальних підрозділів правоохоронних органів;

- відсутність належного контролю за особами, які задіяні у проведені слідчих (розшукових) дій, в розрізі дотримання відповідних протиепідеміологічних заходів.

А вже В. М. Шевчук наголошує на тому, що на часі у криміналістичній тактиці перспективними повинні бути дослідження, пов'язані із розробленням криміналістичних рекомендацій тактики проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в умовах карантину. Автор вказує, що зазначене зумовлене необхідністю формування нових тактичних прийомів, перегляд можливостей тактичних комбінацій та тактичних операцій, алгоритмів слідчих (розшукових) дій, у яких учасниками (підозрювані, свідки, потерпілі та ін.) можуть бути особи у медичних масках, спеціальних костюмах [10, с. 119]. Ми підтримуємо наведену позицію, адже наше дослідження якраз і направлено на визначення окремих тактичних рекомендацій до проведення певних процесуальних дій.

З приводу класифікації слідчих (розшукових) дій по ризику ймовірного зараження відповідними хворобами вважаємо доречним звернутися до позиції Є. Почтової. Авторка у власному дослідженні запропонувала виділяти додатковим критерієм класифікації слідчих (розшукових) дій наявність ризику інфікування туберкульозом та ВІЛ-інфекцією, відповідно до якого було виокремлено наступні групи: 1) з високим ризиком інфікування; 2) з середнім ризиком інфікування; 3) з низьким ризиком інфікування. Дослідниця також акцентувала на тому, що найбільш небезпечними з погляду інфікування туберкульозом повітряно-крапельним способом є вербальні слідчі (розшукові) дії - допит та одночасний допит, а з погляду інфікування контактним способом - найбільш небезпечними є нонвербальні слідчі (розшукові) дії (огляд, освідування та обшук) [8, с. 28-29].

Отже, серед слідчих (розшукових) дій з найбільш високим ризиком інфікування під час їх проведення в умовах епідемій (пандемій) нами виокремлено такі:

- одночасний допит раніше допитаних осіб;

- огляд;

- освідування.

Будь-яка діяльність починається з налаштування співрозмовників до спілкування, що може призвести до найбільш ефективних результатів. Тому встановлення психологічного контакту під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій на досудовому розслідуванні має важливе значення для їх якісного та ефективного проведення. Тактика проведення нонвербальних слідчих (розшукових) дій, а також змішаного характеру, супроводжується спілкуванням їх учасників, налагодженням зв'язків. Але найважливіше значення встановлення нормального контакту між учасниками має під час проведення вербальних процесуальних дій, зокрема допиту. Встановлення психологічного контакту під час розслідування кримінальних правопорушень має принципове значення, адже забезпечує ефективне проведення допиту за умов сприятливих безконфліктних слідчих ситуацій [4, с. 200]. Крім того, вказаний тактичний прийом може забезпечити позитивне ставлення до уповноваженої особи навіть у конфліктній ситуації проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

Зі свого боку, І. Демченко зазначила, що «...уповноважена особа, крім навичок організації й планування проведення окремих слідчих (розшукових) дій, повинна мати відомості щодо епідемічної ситуації в державі (відповідному регіоні, місцевості), ризиків інфікування, профілактики, вміти аргументовано доводити свою позицію та переконувати учасників, які стали жертвами маніпуляцій з боку відповідних суб'єктів, а також суспільних панічного характеру настроїв і т. ін. психологічний контакт під час організації й планування розслідування в умовах епідемії (пандемії) має бути встановлений як обов'язкова складова проведення слідчих (розшукових) дій із відповідними учасниками розслідування. Вагомою умовою встановлення контакту в обстановці ризику інфікування інфекційною хворобою є відчуття учасниками провадження відповідного рівня захищеності від ризику інфікування інфекційними хворобами. Зайнята відповідним учасником позиція до кримінального правопорушення не має бути перепоною у встановленні психологічного контакту. Перехід відповідним учасником з несумлінної позиції на сумлінну варто розглядати як одну з ознак налаштування на конструктивну взаємодію» [2, с. 322]. Як бачимо, авторка також наголошує на обов'язковому встановленні психологічного контакту як засобу переходу відповідного учасника під час проведення різних слідчих (розшукових) дій з несумлінної позиції на сумлінну.

Загалом, як зазначає окрема група науковців (В. Коновалова, В. Шевчук) діяльність в умовах пандемії вимагає удосконалення наявних методик розслідування кримінальних правопорушень і розроблення нових, таких як: «...злочинів, скоєних в умовах надзвичайних ситуацій; злочинів у сфері охорони здоров'я; контрабанди медичних масок та інших товарів протиепідемічного призначення, фальсифікація та незаконний обіг фальсифікованих лікарських засобів та ін.» [5, с. 354].

Стосовно освідування, то, наприклад, Є. Почтова вказує на те, що характерним випадком може бути наявність в освідуваної особи ВІЛ-інфекції або заразного туберкульозу чи наявність носіїв інфекції на речах освідуваного, слідах протиправного діяння. Авторка доречно наголосила, що недосконала підготовка до проведення вказаної процесуальної дії може спричинити не тільки втрату доказів, але й створити небезпеку зараження на ВШ-інфекцію/СНІД або туберкульоз як особи, що її проводить, так і інших осіб, що будуть присутні. Як висновок, дослідниця вважає, що забезпечення безпеки від інфікування вказаними хворобами прямо залежить від універсального принцип у перестороги, який полягає в поводженні з усіма особами як з потенційно інфікованими та з усіма речовинами (об'єктами) як з такими, що можуть мати на собі збудники інфекцій [7, с. 154]. Підтримуючи вказану позицію, вбачаємо необхідність обов'язкового проведення контактних слідчих (розшукових) дій у захисних масках та медичних рукавичках.

Зокрема, О. Тарасенко визначає, що на тлі боротьби з коронавірусною хворобою COVID-19 інші інфекційні хвороби, які загрожують життю та здоров'ю людей, не залишаються осторонь, а лише прогресують, оскільки все більше лікарень, профільних медичних закладів та лікарів були перепрофільовані під нововиявлений штам коронавірусу SARS-CoV-2. Автор наголошує, що населення усього світу має консолідувати зусилля, аби подолати спалах вказаного смертельно небезпечної недуги та вживати заходів з уникнення або зменшення ризику інфікування іншими інфекційними хворобами, поширення яких є не менш небезпечним для життя людей [9, с. 188].

З огляду на зазначене Т. Пасюк та П. Цимбал доречно акцентують на тому, що «.держава запровадила безпрецедентні заходи, спрямовані на убезпечення населення від масових захворювань: істотно обмежили свободу пересування, заборонили багатолюдні публічні зібрання, передбачили правила щодо соціального дистанціювання, відвідування людей похилого віку, які опинилися у групі ризику, запровадила можливість дистанційної праці та дистанційне навчання для школярів та студентів, постійний температурний скринінг, заборонила чи обмежила роботу закладів харчування та багато інших». З огляду на вказане, науковці підсумовують, що ця ситуація не оминула сферу дистанційного провадження та використання режиму відеоконференції під час досудового слідства та судового розгляду [6, с. 408]. Тобто багато науковців пропонують окремі слідчі (розшукові) дії проводити з використанням засобів відеоконференції, що ми підтримуємо.

А вже І. Демченко зазначає, що «.в змісті планів слідчих (розшукових) дій можуть міститися: місце, час, учасники, необхідні для проведення науково-технічні засоби, питання, що підлягають з'ясуванню, та ймовірні відповіді на них, послідовність застосовуваних тактичних прийомів тощо... Проте ризик інфікування інфекційними хворобами та інші негативні наслідки можуть ускладнити (унеможливити) проведення слідчих (розшукових) дій. Тож план слідчої (розшукової) дії спрямований на те, щоб, по- перше, не упустити важливі моменти (обставини, деталі), що потребують з'ясування; по- друге, скоротити час на проведення дії, не втративши при цьому її ефективності; по-третє забезпечити дотримання необхідних в умовах епідемії (пандемії) заходів безпеки учасників та сторонніх осіб» [3, с. 31-32]. Інакше кажучи, під час складання плану проведення окремої процесуальної дії варто одразу визначати необхідність застосування усіх можливих протиінфекційних засобів та заходів.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що особливості здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень в умовах епідемії (пандемії) має свої особливості. До чинників, які утворюють умови організації та тактики проведення слідчих (розшукових) дій під час епідемії (пандемії), віднесено такі: відсутність дотримання відповідних санітарних норм в окремих приміщеннях територіальних підрозділів правоохоронних органів; недотримання протиепідеміологічних заходів окремими працівниками територіальних підрозділів правоохоронних органів; відсутність належного контролю за особами, які задіяні під час проведення слідчих (розшукових) дій, в розрізі дотримання відповідних протиепідеміологічних заходів.

Серед слідчих (розшукових) дій з найбільш високим ризиком інфікування під час їх проведення в умовах епідемій (пандемій) виокремлено такі: одночасний допит раніше допитаних осіб, огляд та освідування. Серед загальних тактичних прийомів, які повинні застосовуватись під час проведення визначених процесуальних дій, неодмінним є встановлення психологічного контакту. Вказана необхідність обов'язкового проведення контактних слідчих (розшукових) дій у захисних масках та медичних рукавичках. Підтримано позицію щодо проведення окремих процесуальних дій з використанням засобів відеоконференції.

Список використаних джерел