Молекулярно-генетична ідентифікація осіб, загиблих під час російської збройної агресії проти України: успіхи та проблеми

Для розв'язання проблеми ДНК-типування останків категорії «в» фахівці Експертної служби МВС України в пошуках рішення ґрунтувалися на теоретичних здобутках фундаментальної біології в галузі дослідження молекулярних механізмів мінералізації кісткової тканини, її мікроморфоло - гії та мікроанатомії, фізико-хімічних механізмів кристалізації гідроксіапатиту, тафономічних механізмів деградації ДНК при некрозі та апоптозі в поєднанні з практичним досвідом судових експертів ДНДЕКЦ МВС України та експертів ICMP. Як наслідок, у квітні 2023 р. в ДНДЕКЦ МВС України був розроблений та апробований комбінований протокол пробопідготовки та виділення ДНК з деградованих кісткових решток, що зазнали суттєвих гнилісних змін. Саме застосування такого протоколу під час повторних експертиз надало змогу ідентифікувати загиблих захисників Маріуполя та вбитих у російському полоні в Оленівці бійців з полку «Азов». Навесні 2023 р. це викликало певний резонанс і зумовило низку публікацій у засобах масової інформації про факти успішної ідентифікації українських героїв по ДНК після передачі агресором їхніх останків через кілька місяців після загибелі.

Особливістю комбінованого протоколу, який відрізняє його від протоколів виділення ДНК з використанням наборів PrepFiler Express BTA та PrepFiler BTA, є застосування для ДНК-профілю - вання як мішені переважно ДНК остеоцитів, яка ізольована у кристалізованих остеоцитарних лакунах, завдяки чому зберігається в найменш деградованому стані. Ефективність комбінованого протоколу досягається поєднанням оригінальної процедури дренажу Гаверсових каналів та/або трабекулярного простору гіпертонічним розчином із частковою демінералізацією кісткового порошку.

Сьогодні ДНК-типування матеріалу категорії «в» у разі застосування комбінованого протоколу здійснюється зі 100-відсотковою ефективністю.

6. Проблеми ідентифікації останків, що зазнали впливу високих температур

Наразі особливої гостроти набувають проблеми, що постають під час ДНК-ідентифікації невстановлених осіб за матеріалом категорії «г»

- з останків, які зазнали руйнівного впливу високих температур, зумовлюючи найбільший відсоток ідентифікаційних експертиз із негативним результатом. Провадження, за якими ініціюють такі експертизи, найчастіше пов'язані із запитами на ідентифікацію, по-перше, цивільних осіб, які згоріли в автотранспорті або загинули в будівлях під час пожеж, спричинених обстрілами зі стрілецької зброї, артилерійських нальотів або ракетних ударів російських військ, і по-друге, військовослужбовців Збройних сил України, які загинули в бойових броньованих машинах унаслідок вогневого ураження агресором. Основним типом матеріалу при цьому є переважно залишки кісток і зубів загиблих.

За термічного впливу у ДНК спостерігаються суттєві фізичні та хімічні зміни, від яких залежить можливість отримання ДНК-профілю об'єкта експертного дослідження. Відомо, що ступінь змін ДНК визначається насамперед двома чинниками

- температурою і тривалістю термічного впливу (Velzen et al., 2015). Так, традиційно вважають, що за температури 210°С ДНК повністю руйнується через 2 год, а за температури 400°С - менше ніж за 2 хв (Imaizumi, 2015).

Температура горіння, яка впливала на конкретні останки, ініціатору досліджень зазвичай невідома. Тому для експертної практики було запропоновано певні схеми орієнтовного визначення температури вигорання кісткового матеріалу за органолептичними ознаками (Schwark et al., 2011). Такі схеми ґрунтуються на спостереженнях, за якими зі зростанням температури кістка змінює забарвлення від нормального бежевого до коричнюватого, далі - до чорного, потім світлішає до сіро-блакитного кольору і, зрештою, білого, а також набуває крихкості і тріщинуватості внаслідок термічної втрати колагену.

Зміна кольору корелює зі змінами стану органічної речовини та вуглецю. Так, за температури горіння до 200°С кістка зберігає бежевий колір і належить до категорії І - «добре збережена»; у діапазоні 200-300°С (категорія ІІ - «напівобвуглені») з'являються коричнюваті плями або спостерігається повна зміна кольору на коричнюватий; за температури 300-350°С кістка набуває чорного забарвлення, що свідчить про вигорання органічного вуглецю до мінерального карбону у формі вугілля (категорія ІІІ - «чорні обвуглені»); за температури горіння до 550-600°С кістка стає синювато-сірою (категорія IV - «сіро-сині випалені»), молекулярний карбон окислюється до вуглекислого газу і випаровується; за температури понад 650°С кістка повністю втрачає карбон і набуває білого забарвлення (категорія V - «білі випалені»); за такого вигорання зберігаються лише мінеральні солі (фосфати та карбонати гідроксіапатиту).

Кістки І та II категорій здебільшого зберігають помірно деградовану (І категорія) або сильно деградовану (ІІ категорія) ДНК і дозволяють отримати ДНК-профілі - повні або часткові, відповідно. Кістки ІІІ категорії у виняткових випадках мають ділянки, де зберігається ДНК, фрагменто - вана до 200 нуклеотидних основ. З такого матеріалу ДНК-профілі отримати не вдається, за винятком деяких особливих випадків. З кісток PV та V категорій отримати ДНК в принципі неможливо, оскільки кістка в такому стані являє собою лише мінеральну структуру і органічної речовини, зокрема й ДНК, не містить (рис. 4).

Особливі ситуації, за яких експертам зрідка вдається отримати ДНК-профілі з обгорілих кісток ІІІ категорії, пов'язані з недостатньо дослідженим ефектом протекторної дії анаеробних умов за термічного впливу (Velzen et al., 2015; Rooney, 2021). Тимчасові анаеробні умови під час горіння виникають навколо кісток, оточених м'язовою тканиною, і ці ділянки довше зберігають ДНК. Виявлення таких ділянок під час вибору матеріалу для виділення ДНК наразі цілком визначаються практичним досвідом експерта.

Рис. 4. Кісткові останки, що зазнали впливу високих температур: а - навіть на обгорілих кісткових рештках категорії ІІІ («чорні обвуглені») інколи знаходять ділянки, де може зберігатися придатна для аналізу ДНК; на таких ділянках часто розвиваються цвілеві гриби; б - вибір серед обвуглених кісток придатного для ДНК-аналізу матеріалу часто потребує залучення досвіду багатьох експертів; в - кісткові останки цивільної особи, яка згоріла у власному будинку під час пожежі внаслідок російського артилерійського обстрілу. Серед численних кісткових решток категорій ІІІ («чорні обвуглені», рис. 4г, ліворуч), IV та V («сіро-сині випалені» та «білі випалені», рис. 4г, праворуч) експертами знайдено придатний для ДНК-типування фрагмент із категорії ІІ («напівобвуглені», рис. 4д), який відібрано для виділення ДНК

генетичний ідентифікація експертиза

Однією з можливих підказок щодо локальної ділянки з імовірно збереженою ДНК є наявність на поверхні кістки зон, де розвивається поверхневий грибний міцелій переважно у вигляді легкої білої цвілі. У такий спосіб, зокрема, вдалося виявити ДНК-вмісний матеріал та отримати ДНК-профілі з наборів обгорілих кісток ІІІ та навіть IV категорії останків людей, які згоріли в будинку в Макарівському районі Київської області, згоріли в автомобілі при спробі виїхати з окупованої Бучі, загинули під час пожежі після ракетного обстрілу торговельного центру в Кременчуці.

7. Адміністративно-управлінський виклик

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України гостро постало питання непомірного навантаження на ДНК-лабораторії Експертної служби МВС України. Для 'їх розвантаження в 2022-2023 рр. у 13 установах Експертної служби МВС України впроваджено напрям молекулярно-генетичних досліджень (відкрито 1 повнопрофільну ДНК-ла - бораторію та 12 НДЕКЦ МВС України забезпечено системою RapidHIT ID). Отже, сьогодні в Експертній службі МВС України функціонують 10 повнопрофільних ДНК-лабораторій (у ДНДЕКЦ МВС України, Київському НДЕКЦ МВС України, Вінницькому НДЕКЦ МВС України, Волинському НДЕКЦ МВС України, Закарпатському НДЕКЦ МВС України, Запорізькому НДЕКЦ МВС України, Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України, Львівському НДЕКЦ МВС України, Миколаївському НДЕКЦ МВС України та Харківському НДЕКЦ МВС України) і 13 установ можуть здійснювати молекулярно-генетичні дослідження зразків осіб за допомогою системи RapidHIT ID (Дніпропетровський НДЕКЦ МВС України, Житомирський НДЕКЦ МВС України, Кіровоградський НДЕКЦ МВС України, Одеський НДЕКЦ МВС України, Полтавський НДЕКЦ МВС України, Рівненський НДЕКЦ МВС України, Сумський НДЕКЦ МВС України, Тернопільський НДЕКЦ МВС України, Херсонський НДЕКЦ МВС України, Хмельницький НДЕКЦ МВС України, Черкаський НДЕКЦ МВС України, Чернівецький НДЕКЦ МВС України, Чернігівський НДЕКЦ МВС України).

Наукова новизна

На основі порівняльного аналізу динаміки проведення молекулярно-генетичних експертиз з ідентифікації трупів невстановлених осіб в установах Експертної служби МВС України у мирний період (2004-2013 рр.), період проведення АТО та ООС (2014-2021 рр.), з початку повномасш - табної російської збройної агресії проти України (2022 р.) і дотепер розглянуто технічні, методичні та організаційні проблеми кожного періоду та досвід 'їх розв'язання. Акценти зроблено на аналізі викликів, зумовлених стрімким кількісним зростанням молекулярно-генетичних експертиз із ДНК-ідентифікації невстановлених осіб (більш ніж на два порядки, порівняно з мирним періодом) та якісними змінами в проведенні судових експертиз. Основні якісні зміни стосуються характеру запитів, розмаїття станів первинного матеріалу, змін у техніці пробопідготовки, модифікаціях методів виділення ДНК, автоматизації лабораторного дослідження, вдосконалення ДНК-типування, зокрема за методами STR-ана - лізу та аналізу мітохондріального геному, впровадження експрес-методів ДНК-профілювання, запровадження автоматизованих систем пошуку збігів та оформлення висновків експертів.

Висновки

1. Російсько-українська війна, що є найбільшим воєнним конфліктом від часів Другої світової війни, - чи не найбільший виклик для сучасної ДНК-ідентифікації. Кількість невпізнаних трупів і родичів, що втратили своїх близьких, зростає щодня, створюючи чимраз більше навантаження на установи Експертної служби МВС України та інші державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

2. Особливості вихідного трупного матеріалу для ДНК-ідентифікації у воєнний період полягають у значно більшому різноманітті станів ДНК, зокрема тих, що зумовлюють високі рівні деградації ДНК та більш високі рівні інгібіції ПЛР. Частково це пов'язано з циклічними процесами аеробного та анаеробного розкладу тканин трупів, які виникають внаслідок порушень традицій збереження та поховання загиблих із боку агресора.

3. Приклад Експертної служби МВС України свідчить, що автоматизація процедур виділення ДНК, пробопідготовки для кількісно-якісного аналізу, нормалізації проб, використання найсучасніших технологій і приладів, а також науково обґрунтовані модифікації процедур і методів пробопідготовки, упровадження, адаптація позитивного світового досвіду, в цілому, дозволяє в контексті ідентифікаційних ДНК-досліджень відповідати на виклики часу, зумовлені російською агресією проти України.

4. Центральний облік генетичних ознак людини дозволяє ефективно проводити пошук збігів між імовірними родичами та невпізнаними трупами, забезпечує можливість ідентифікації в найкоротші строки навіть в умовах війни, коли кількість ідентифікаційних ДНК-експертиз, порівняно з мирним часом, зросла більше ніж на два порядки.

5. Критичними в умовах війни постають насамперед проблеми, пов'язані із суттєвим скороченням часу оформлення висновку експерта. Значною мірою вони можуть бути розв'язані через гармонізацію роботи ініціаторів судових експертиз, судово-медичних експертів і судових експертів - молекулярних біологів, зокрема на етапах формування запитань у постановах на проведення судових молекулярно-генетичних експертиз та при відібранні зразків біологічного матеріалу - зразків із невпізнаних тіл (останків), родичів загиблих, зниклих безвісти.

Список використаних джерел

1. Аббасов, Р.Г., Повх, А.С., & Романчук, С.М. (2018). Mеmодика проведення молекулярно-генетичних досліджень. Київ: ДНДЕКЦ МВС України. 75 с.

2. Alberts, B., Johnson, A., Lewis, J., Raff, M., Roberts, K., & Walter, P. (2002). Isolating, Cloning, and Sequencing DNA. In Molecular Biology of the Cell. (4th ed.). New York: Garland Science.

3. All-tissue DNA-extraction kit. GEN-IAL. (2004). Handbook for DNA-extractions. Troisdorf: Institute for applied laboratory analysis LTD. 16 p.

4. Boom, R., Sol, C.J., Salimans, M.M., Jansen, C.L., Wertheim-van Dillen, P.M., & van der Noordaa, J. (1990). Rapid and simple method for purification of nucleic acids. Journal of clinical microbiology, 28 (3), 495-503.

5. Bouabdellah, M., Ouenzar, F., Aboukhalid, R., Elmzibri, M., Squalli, D., & Amzazi, S. (2008). STR data for the 15 AmpFlSTR Identifiler loci in the Moroccan population. Forensic Science International: Genetics Supplement Series, 1 (1), 306-308. DOI: https://doi.org/10.1016/j - .fsigss.2007.10.123

6. Bukyya, J.L., Tejasvi, M.L.A., Avinash, A., Chanchala, H.P., Talwade, P., Afroz, M.M., Pokala, A., Neela, P.K., Shyamilee, T.K., & Srisha, V. (2021). DNA Profiling in Forensic Science: A Review. Global medical genetics, 8 (4), 135-143.

7. Butler, J.M. (2010). Fundamentals of Forensic DNA Typing. Elsevier Academic Press. 500 p.

8. Butler, J.M. (2012). Advanced Topics in Forensic DNA Typing: Methodology. Elsevier Academic Press. 680 p.

9. DNA database management. Review and recommendations. (2017). ENFSI DNA Working Group, April 2017. 85 p. https:// enfsi.eu/wp-content/uploads/2017/09/DNA-databasemanagement-review-and-recommendatations-april-2017.pdf

10. Дубонос, К.В. (2019). Суб'єкти та порядок використання баз біометричних даних підрозділів Експертної служби МВС України [Subjects and procedure for the use of biometric databases of the subdivisions of the Expert Service of MIA of Ukraine]. Порівняльно-аналітичне право, 5, 364-367.

11. Ensenberger, M.G., Lenz, K.A., Matthies, L.K., Hadinoto, G.M., Schienman, J.E., Przech, A.J., Morganti, M. W, Ren - strom, D.T., Baker, V.M., Gawrys, K.M., Hoogendoorn, M., Steffen, C.R., Martin, P., Alonso, A., Olson, H.R., Sprecher, C.J., & Storts, D.R. (2016). Developmental validation of the PowerPlex® Fusion 6C System. Forensic science international. Genetics, 21, 134-144.

12. Gill, P., Haned, H., Bleka, O., Hansson, O., Dorum, G., & Egeland, T. (2015). Genotyping and interpretation of STR-DNA: Low-template, mixtures and database matches - Twenty years of research and development. Forensic science international: Genetics, 18, 100-117.

13. Goodwin, W., Linacre, A., & Hadi, S. (2011). An Introduction to Forensic Genetics. (2nd ed.). Wiley-Blackwell. 216 p.

14. Hill, C.R., Kline, M.C., Mulero, J.J., Lagace, R.E., Chang, C.W., Hennessy, L.K., & Butler, J.M. (2007). Concordance study between the AmpFfSTR® MiniFiler™ PCR amplification kit and conventional STR typing kits. Journal of Forensic Sciences, 52 (4), 870-873.

15. Imaizumi, K. (2015). Forensic investigation of burnt human remains. Research and Reports in Forensic Medical Science, 5, 67-74.

16. Kemp, B.M., & Smith, D.G. (2005). Use of bleach to eliminate contaminating DNA from the surface of bones and teeth. Forensic science international, 154 (1), 53-61.

17. Latham, K.E., & Miller, J.J. (2018). DNA recovery and analysis from skeletal material in modern forensic contexts. Forensic sciences research, 4 (1), 51-59.

18. Ольховець, С.О., & Войтенко, В.В. (2008). Виділення ДНК за допомогою наборів реагентів «All-tissue DNA-Kit» (фірми GEN-IAL) та QIAamp DNA Micro Kit (фірми QIAGEN): метод. рек. Київ: ДНДЕКЦ МВС України. 15 с.

19. Rodriguez, A.L., Smiley-McDonald, H.M., Cummings, M.S., Wire, S., Slack, D., Williams, C.L., Keyes, K.A., & Rope - ro-Miller, J.D. (2022). Understanding unidentified human remains investigations through the United States census data. Forensic Science International: Synergy, 4, 100225.

20. Rooney, K.M. (2021). DNA Extraction and Genotyping from Burned Skeletal Remains. CUNY Academic Works. https:// academicworks.cuny.edu/jj_etds/208

21. Salceda, S., Barican, A., Buscaino, J., Goldman, B., Klevenberg, J., Kuhn, M., Lehto, D., Lin, F., Nguyen, P., Park, C., Pearson, F., Pittaro, R., Salodkar, S., Schueren, R., Smith, C., Troup, C., Tsou, D., Vangbo, M., Wunderle, J., & King, D. (2017). Validation of a rapid DNA process with the RapidHIT® ID system using GlobalFiler® Express chemistry, a platform optimized for decentralized testing environments. Forensic Science International: Genetics, 28, 21-34.

22. Schwark, T., Heinrich, A., Preusse-Prange, A., & von Wurmb-Schwark, N. (2011). Reliable genetic identification of burnt human remains. Forensic Science International: Genetics, 5 (5), 393-399.

23. Shewale, J.G., & Liu, R.H. (Eds.). (2013). Forensic DNA Analysis: Current Practices and Emerging Technologies. (1st. ed.). CRC Press. 445 p.

24. Сірівля, А.І., Костіков, І.Ю., Сандалович, Б.О., Марійко, В.В., Щербакова, Ю.В. (Уклад.). (2023). Комбінований протокол пробопідготовки та виділення ДНК з деградованих кісткових решток, що зазнали суттєвих змін: метод. рек. Київ: ДНДЕКЦ МВС України. 24 с.

25. Tereba, A.M., Bitner, R.M., Koller, S.C., Smith, C.E., Kephart, D.D., Ekenberg, S.J. (2001). Simultaneous isolation and quantitation of DNA. (CA 2379503 2002-02-14). Canadian Patent Application. https://patents.google.com/patent/ CA2379503A1/en? oq=CA+2379503+2002-02-14

26. Velzen, I.V., Shaw, M., Raveendran, M., & Gonzalez-Rodriguez, J. (2015). Predictive Models as Screening Tools for DNA Recovery from Baked and Burned Porcine Bones. Austin Journal of Forensic Science and Criminology, 2 (3), 1029. https://austinpublishinggroup.com/forensicscience-criminology/fulltext/ajfsc-v2-id1029.pdf

27. Voelkerding, K.V., Dames, S.A., & Durtschi, J.D. (2009). Next-generation sequencing: from basic research to diagnostics. Clinical Chemistry, 55 (4), 641-658.

28. Walsh, P., Metzger, D., & Higushi, R. (1991). Chelex 100 as a medium for simple extraction of DNA for PCR-based typing from forensic material. BioTechniques, 10 (4), 506-513.

References

1. Abbasov, R.H., Povkh, A.S., & Romanchuk, S.M. (2018). Metodyka provedennia molekuliarno-henetychnykh doslidzhen. Kyiv: DNDEKTs MVS Ukrainy. 75 s. [in Ukrainian].

2. Alberts, B., Johnson, A., Lewis, J., Raff, M., Roberts, K., & Walter, P. (2002). Isolating, Cloning, and Sequencing DNA. In Molecular Biology of the Cell. (4th ed.). New York: Garland Science.

3. All-tissue DNA-extraction kit. GEN-IAL. (2004). Handbook for DNA-extractions. Troisdorf: Institute for applied laboratory analysis LTD. 16 p.

4. Boom, R., Sol, C.J., Salimans, M.M., Jansen, C.L., Wertheim-van Dillen, P.M., & van der Noordaa, J. (1990). Rapid and simple method for purification of nucleic acids. Journal of clinical microbiology, 28 (3), 495-503.

5. Bouabdellah, M., Ouenzar, F., Aboukhalid, R., Elmzibri, M., Squalli, D., & Amzazi, S. (2008). STR data for the 15 AmpFlSTR Identifiler loci in the Moroccan population. Forensic Science International: Genetics Supplement Series, 1 (1), 306-308. DOI: https://doi.org/10.1016/j - .fsigss.2007.10.123

6. Bukyya, J.L., Tejasvi, M.L.A., Avinash, A., Chanchala, H.P., Talwade, P., Afroz, M.M., Pokala, A., Neela, P.K., Shyamilee, T.K., & Srisha, V (2021). DNA Profiling in Forensic Science: A Review. Global Medical Genetics, 8 (4), 135-143.

7. Butler, J.M. (2010). Fundamentals of Forensic DNA Typing. Elsevier Academic Press. 500 p.

8. Butler, J.M. (2012). Advanced Topics in Forensic DNA Typing: Methodology. Elsevier Academic Press. 680 p.

9. DNA database management. Review and recommendations. (2017). ENFSI DNA Working Group, April 2017. 85 p. https:// enfsi.eu/wp-content/uploads/2017/09/DNA-databasemanagement-review-and-recommendatations-april-2017.pdf

10. Dubonos, K.V. (2019). Subiekty ta poriadok vykorystannia baz biometrychnykh danykh pidrozdiliv Ekspertnoi sluzhby MVS Ukrainy [Subjects and procedure for the use of biometric databases of the subdivisions of the Expert Service of MIA of Ukraine]. Porivnialno-analitychnepravo, 5, 364-367 [in Ukrainian].

11. Ensenberger, M.G., Lenz, K.A., Matthies, L.K., Hadinoto, G.M., Schienman, J.E., Przech, A.J., Morganti, M. W, Renstrom, D.T., Baker, V M., Gawrys, K.M., Hoogendoorn, M., Steffen, C.R., Martin, P., Alonso, A., Olson, H.R., Sprecher, C.J., & Storts, D.R. (2016). Developmental validation of the PowerPlex® Fusion 6C System. Forensic Science International: Genetics, 21, 134-144.

12. Gill, P., Haned, H., Bleka, O., Hansson, O., Dorum, G., & Egeland, T. (2015). Genotyping and interpretation of STR-DNA: Low-template, mixtures and database matches - Twenty years of research and development. Forensic science international: Genetics, 18, 100-117.

13. Goodwin, W., Linacre, A., & Hadi, S. (2011). An Introduction to Forensic Genetics. (2nd ed.). Wiley-Blackwell. 216 p.

14. Hill, C.R., Kline, M.C., Mulero, J.J., Lagace, R.E., Chang, C.W., Hennessy, L.K., & Butler, J.M. (2007). Concordance study between the AmpFfSTR® MiniFiler^TM PCR amplification kit and conventional STR typing kits. Journal of Forensic Sciences, 52 (4), 870-873.

15. Imaizumi, K. (2015). Forensic investigation of burnt human remains. Research and Reports in Forensic Medical Science, 5, 67-74.

16. Kemp, B.M., & Smith, D.G. (2005). Use of bleach to eliminate contaminating DNA from the surface of bones and teeth. Forensic Science International, 154 (1), 53-61.

17. Latham, K.E., & Miller, J.J. (2018). DNA recovery and analysis from skeletal material in modern forensic contexts. Forensic Sciences Research, 4 (1), 51-59.

18. Olkhovets, S.O., & Voitenko, V V. (2008). Vydilennia DNK za dopomohoiu naboriv reahentiv «All-tissue DNA-Kit» (firmy GEN-IAL) ta QIAamp DNA Micro Kit (firmy QIAGEN): metod. rek. Kyiv: DNDEKTs MVS Ukrainy. 15 s. [in Ukrainian].

19. Rodriguez, A.L., Smiley-McDonald, H.M., Cummings, M.S., Wire, S., Slack, D., Williams, C.L., Keyes, K.A., & Rope - ro-Miller, J.D. (2022). Understanding unidentified human remains investigations through the United States census data. Forensic Science International: Synergy, 4, 100225.

20. Rooney, K.M. (2021). DNA Extraction and Genotyping from Burned Skeletal Remains. CUNY Academic Works. https:// academicworks.cuny.edu/jj_etds/208

21. Salceda, S., Barican, A., Buscaino, J., Goldman, B., Klevenberg, J., Kuhn, M., Lehto, D., Lin, F., Nguyen, P., Park, C., Pearson, F., Pittaro, R., Salodkar, S., Schueren, R., Smith, C., Troup, C., Tsou, D., Vangbo, M., Wunderle, J., & King, D. (2017). Validation of a rapid DNA process with the RapidHIT® ID system using GlobalFiler® Express chemistry, a platform optimized for decentralized testing environments. Forensic Science International: Genetics, 28, 21-34.

22. Schwark, T., Heinrich, A., Preusse-Prange, A., & von Wurmb-Schwark, N. (2011). Reliable genetic identification of burnt human remains. Forensic Science International: Genetics, 5 (5), 393-399.

23. Shewale, J.G., & Liu, R.H. (Eds.). (2013). Forensic DNA Analysis: Current Practices and Emerging Technologies. (1st. ed.). CRC Press. 445 p.

24. Sirivlia, A.I., Kostikov, I. Yu., Sandalovych, B.O., Mariiko, V.V., Shcherbakova, Yu. V. (Uklad.). (2023). Kombinovanyi pro - tokol probopidhotovky ta vydilennia DNK z dehradovanykh kistkovykh reshtok, shcho zaznaly suttievykh zmin: metod. rek. Kyiv: DNDEKTs MVS Ukrainy. 24 s.

25. Tereba, A.M., Bitner, R.M., Koller, S.C., Smith, C.E., Kephart, D.D., Ekenberg, S.J. (2001). Simultaneous isolation and quantitation of DNA. (CA 2379503 2002-02-14). Canadian Patent Application. https://patents.google.com/patent/ CA2379503A1/en? oq=CA+2379503+2002-02-14

26. Velzen, I.V., Shaw, M., Raveendran, M., & Gonzalez-Rodriguez, J. (2015). Predictive Models as Screening Tools for DNA Recovery from Baked and Burned Porcine Bones. Austin Journal of Forensic Science and Criminology, 2 (3), 1029. https://austinpublishinggroup.com/forensicscience-criminology/fulltext/ajfsc-v2-id1029.pdf

27. Voelkerding, K.V., Dames, S.A., & Durtschi, J.D. (2009). Next-generation sequencing: from basic research to diagnostics. Clinical Chemistry, 55 (4), 641-658.

28. Walsh, P., Metzger, D., & Higushi, R. (1991). Chelex 100 as a medium for simple extraction of DNA for PCR-based typing from forensic material. BioTechniques, 10 (4), 506-513.

Размещено на Allbest.ru