Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом: порівняльний аналіз положень чинного і перспективного кримінального закону

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про: 1) усунення у проєкті неузгодженості понятійного апарату Закону від 6 грудня 2019 р. і чинного кримінального закону, яка не дозволяє визнавати предметом відмивання, зокрема, криптовалюти, і водночас доцільність виключення з п. 4 ст. 6.3.21 проєкту слів «або права на них [активи (доходи)]»; 2) послідовне відбиття у проєкті проблематики «автономного» відмивання, на необхідності протидії якому наголошується у новітніх міжнародно-правових документах, присвячених легалізації; 3) схвальне відображення як у ст. 209 КК, так і в проєкті порогового підходу при окресленні кола предикатних діянь; 4) доцільність закріплення у визначенні поняття предикатного діяння принципу «подвійної кримінальності» шляхом вказівки у п. 4 ст. 6.3.1 проєкту на те, що предикатним є лише те вчинене на території іншої держави посягання, яке має ознаки злочину, передбаченого КК України, та яке одночасно визнається предикатним злочином (варіант - злочином) за кримінальним законом цієї іноземної держави;

доречність поширення поняття предикатного діяння на використання активів (доходів), одержаних злочинним шляхом, для вчинення злочину (ст. 6.3.22 проєкту);

обґрунтованість реалізованого у ст. 6.3.21 проєкту підходу, згідно з яким за набуття, володіння і використання «брудних» доходів не повинен нести кримінальну відповідальність той, хто вчинив предикатний злочин; 7) доцільність уточнення назви ст. 6.3.21 проєкту з огляду на пропоновану його розробниками відмову від «повноцінного» наступника ст. 198 КК;

8) безпідставність охоплення об'єктивною стороною відмивання поведінки того, хто допомагає уникнути відповідальності особі, залученій до відмивання, і, відповідно, необхідність виключення п. 3 із ст. 6.3.21 проєкту; 9) врахування «елементом необережності», запровадженим у ст. 209 КК на підставі Закону від 6 грудня 2019 р., латентності і складності відмивання у сучасних умовах, відповідність такого законодавчого підходу міжнародно- правовим зобов'язанням України та його послідовний розвиток у проєкті, в якому відповідальність за відмивання диференційовано залежно від психічного ставлення до походження «брудних» доходів.

Подальші наукові розвідки мають бути присвячені:

а) аналізу ст. 6.3.22 проєкту «Використання активів (доходів), одержаних злочинним шляхом, для вчинення злочину», зокрема доцільності виокремлення цієї потенційної заборони і визначенню її місця в системі Особливої частини перспективного кримінального закону;

б) з'ясуванню правильності пропонованої розробниками проєкту відмови від наступника ст. 198 КК; в) вивченню практики застосування ст. 209 КК, викладеної в редакції Закону від 6 грудня 2019 р.

Література

1. Хавронюк М. Проблеми адаптації положень загальної частини чинного та перспективного кримінального законодавства України до кримінального права ЄС. ЦППР 17.10.2022.

2. Дудоров О.О., Тертиченко Т.М. Протидія відмиванню «брудного» майна: європейські стандарти та Кримінальний кодекс України: монографія. Київ: Ваіте, 2015. 391 с.

3. Проєкт нового Кримінального кодексу України (станом на 22.05.2023 року з врахуванням рекомендацій лінгвістичної експертизи та окремих зауважень національних і зарубіжних експертів).

4. Дудоров О.О. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Велика українська кримінологічна енциклопедія. У 2 т. Т 1: А-Л / редккол.: В.В. Сокуренко (голова); О.М. Бандурка (співголова) та ін.; наук. ред. О.М. Литвинов. Харків: «Факт», 2021. С. 823-828.

5. Дудоров О.О., Мовчан РО. Кримінальні правопорушення проти фінансів за проєктом нового Кримінального кодексу України. Вісник Асоц/ац/їкримінального права України. 2023. № 1. С. 93-132.

6. Гладковський М. Соціальна зумовленість чергових змін до статті 209 Кримінального кодексу України. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 6. С. 175-181.

7. Розслідування та судовий розгляд кримінальних проваджень щодо легалізації (відмивання) коштів. Посібник для суддів. Підготували: Ієн Ричардсон та Ігнасіо де Лукас Мартін, експерти Ради Європи. Страсбург-Київ: Національна школа суддів України, 2021. 106 с.

8. Заходи щодо боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Україна. Звіт за результатами п'ятого раунду взаємної оцінки. Підготовлений Комітетом експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL). Грудень 2017 року. 231 с.

9. Рекомендації FATF. Міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення. Методологія з оцінки відповідності рекомендаціям FATF та ефективності систем протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Правила та процедури 5-го раунду взаємних оцінок комітетом MONEYVAL. Лютий 2018 року. 263 с.

10. Дудоров О.О., Житний О.О., Задоя К.П. та ін. Корупційні схеми: їх кримінально-правова кваліфікація і досудове розслідування / за ред. М.І. Хавронюка. Київ: Москаленко О.М., 2019. 464 с.

11. Берзін П.С., Волинець Р.А., Берзіна А.Б. Про можливість застосування ст. 209 Кримінального кодексу України в редакції від 16 січня 2003 року після набрання чинності нової редакції цієї статті від 6 грудня 2019 року. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2023. Випуск 75: частина 2. С. 72-82.

12. Айдинян А.В. До питання зворотної дії в часі Закону № 361-IX від 06.12.2019 щодо кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України). Юридичний науковий електронний журнал. № 6. С. 423-426.

13. Якість та ефективність законотворення: актуальні питання. Голос України. 18 лютого 2017 р. № 32.

14. Красноборов О. Ретроспектива законодавчого регулювання кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 12. С. 202-206.

15. Куцевич М.П. Проблеми визначення меж застосування КК України у відповідності з вимогами міжнародних актів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Європейські перспективи (політика, економіка, право). 2014. № 7. С. 79-83.

16. Directive (EU) 2018/1673 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2018 on combating money laundering by criminal law.

17. Осадчий В.І. Зміст окремих позицій в проєкті Кримінального кодексу України. Актуальні проблеми кримінального права: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-теорет. конф., присвяч. пам'ятіпроф. П. П. Михайленка (Київ, 30 листоп. 2022 р.) / редкол.: В.В. Чернєй, С.Д. Гуса- рєв, С.С. Чернявський та ін. / упоряд. А.А. Вознюк, О.М. Шармар, О.А. Федоренко. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2022. С. 175-177.

18. Чаричанський О.О. Підстави кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за Кримінальним кодексом України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Харків, 2004. 205 с.

19. Айдинян А.В. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України): аналіз нової редакції (відповідно до Закону України № 361-IX від 06 грудня 2019 р.) Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 7. С. 308-311.

20. Висновок національних експертів на проєкт Кримінального кодексу України (контрольний текст станом на 30.01.2023 р.).

21. Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради про запобігання використанню фінансової системи для відмивання доходів та фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 648/2012 Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради і Директиви Комісії 2006/70/ЄС, від 20 травня 2015 р.

22. Давлатов Ш.Б. Міжнародні вимоги криміналізації легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Правова позиція. 2021. № 2. С. 38-42.

Размещено на Allbest.ru