Правове регулювання фінансування судів і діяльності суддів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання фінансування судів і діяльності суддів

Жилюк Владислав Романович магістр права,

помічник адвоката, помічник-консультант

народного депутата України

Анотація

У статті здійснено аналіз правового регулювання та доктринальних досліджень у галузі фінансування судів і діяльності суддів. Висвітлено основні найбільш актуальні проблеми у сфері регулювання та реалізації даних правовідносин. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавчого регулювання фінансування судів, органів та установ судової влади шляхом обмеження дискреції урядових рішень та збільшення впливу органів та установ системи правосуддя на процес формування Державного бюджету органів судової влади; визначення на рівні закону правового регулювання оплати праці працівників апаратів судів у спосіб подібний тому, яким це здійснено відносно суддів; законодавчого визначення принципів фінансування судової влади, процедури визначення нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів органами та установами судової влади; більш розгорнутого тлумачення основоположних принципів діяльності судової влади, таких як «незалежність судової влади», «належне фінансування судової влади», «належні умови для функціонування судів і діяльності суддів»; Удосконалення регулювання інших правовідносин, пов'язаних з фінансуванням судів і діяльності суддів, таких як система головних розпорядників коштів Державного бюджету, правовий режим судового збору та інших. фінансування суд дискреція регулювання

Ключові слова: фінансування судів, фінансування діяльності суддів, належні умови фінансування, незалежність судової влади, оплата праці працівників апаратів судів.

Annotation

V.R. Zhyliuk Master of Laws, legal assistant, assistant consultant to the People's Deputy of Ukraine

Legal Regulation of Financing of Courts and Judges' Activities

The article analyzes legal regulation and doctrinal research in the field of court financing and the activities of judges. The main and most urgent problems in the field of regulation and implementation of these legal relations are highlighted. Ways to improve the legislative regulation of the financing of courts, bodies and institutions of judicial power by limiting the discretion of government decisions and increasing the influence of bodies and institutions of the justice system on the process of forming the State budget of bodies of judicial power are proposed. The article proposes to determine at the law level the legal regulation of the remuneration of employees of court apparatuses in a manner similar to the way in which it is carried out in relation to judges. An attempt to normalize these legal relations in this way is carried out in the draft Law on Amendments to the Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges" regarding the settlement of the issue of remuneration of court employees (reg. No. 6311 dated November 16, 2021).

Also, the existing legal framework should be supplemented by a legislative definition of the principles of financing the judicial power, the procedure for determining the standards of financial and logistical support of courts by the bodies and institutions of the judicial power. Only the existence of a fair procedure, clear regulations and the obligation of the government to comply with the established regulations will create the conditions to ensure proper conditions for the functioning of the courts and the activities of judges.

In connection with the above, the definition of the fundamental principles of the judiciary, such as "independence of the judiciary", "proper financing of the judiciary", "proper conditions for the functioning of courts and the activities of judges", needs to be developed. In the absence of an interpretation of the term "proper conditions", it is too vague. In this regard, each subject of the described legal relationship can interpret it in a way that is convenient for him, which creates legal uncertainty and, as a result, violates the principle of the rule of law.

In addition to the above, there is a need to improve the regulation of other legal relations related to the financing of courts and the activities ofjudges, such as the systems of the main managers of State budget funds, the legal regime of court fees, and others.

Keywords: financing of courts, financing of judges' activities, appropriate financing conditions, independence of the judiciary, remuneration of court staff.

Постановка проблеми

Стаття 130 Конституції визначає, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів [1]. Дана норма є основоположною для законодавчого визначення принципу належного фінансування судової влади як складової частини принципу незалежності судової влади.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово визнавав важливість принципу належного фінансування судової влади та відзначав, що порушення цього принципу може загрожувати незалежності та ефективності судів. Для прикладу, у рішенні у справі «Шенк проти Швейцарії» від 30 квітня 1984 року ЄСПЛ визнав, що незалежність суду може бути порушена, якщо влада не надає необхідного фінансування, щоб забезпечити ефективну роботу судів [2]. Рішенням у справі «Пьєрсак проти Бельгії» від 1 жовтня 1982 року ЄСПЛ зазначив, що належне фінансування судів є необхідним для забезпечення незалежності та ефективності судів, та визнавав право судів на незалежне фінансування в межах бюджету [3].

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року зазначив: «Самостійність і незалежність органів судової влади та конституційного контролю означає, що вони виконують свої функції без жодного втручання у свою діяльність, не залежать від органів законодавчої та виконавчої влади» [4]

Проте не можна стверджувати, що чинний спосіб правового регулювання фінансування судової влади надає можливість судовій владі не залежати від законодавчої та особливо виконавчої.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням, пов'язаним з правовим регулюванням фінансування судів і діяльності суддів присвячено дослідження Л.А. Савченко, Л.М. Москвича, Д.О. Круподері, І.Є. Севостьянової, О.І. Потильчака, В.І. Чорнобука, С.Р. Леськів, Х.В. Машталір, Ю.І. Цибульського, Є.О. Алісова, Л.К. Воронової, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, М.В. Карасьової, М.П. Кучерявенка, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, Н.Я. Якимчук, П.С. Пацурківського, Н.І. Хімічева.

Окремі проблеми фінансування бюджетних інституцій або видів діяльності на початку ХХІ століття вивчалися такими вченими-юристами, як А.М. Цвєтков, А.Г. Чубенко, М.В. Глух, Л.М. Чуприна, А.М. Хливнюк та іншими.

Невирішені раніше проблеми

Наразі в Україні було зроблено лише одне дисертаційне дослідження на подібну тему. Це праця Г.А. Кравчука «Правові основи фінансування судової влади в Україні», опублікована у 2011 році. Однак у зв'язку з реформуванням судової влади, яке відбувалося з того часу, частина правовідносин у охоплених дисертацією розділах виявилася є недослідженою. Окрім цього зазначене дослідження не розкриває значної кількості проблемних теоретичних та практичних питань, які існують у сфері правового регулювання фінансування судів і діяльності суддів, таких як визначення правового режиму судового збору, його цільового спрямування та проблем стягнення; правомірність фінансування судів за рахунок коштів місцевого самоврядування; висока залежність фінансування судової влади від рішень виконавчої влади; критична проблема оплати праці співробітників апаратів судів та Служби судової охорони; особливості оплати праці працівників судів - державних службовців та патронатної служби, вплив неналежного фінансового забезпечення судової влади на ефективність діяльності судової системи та багато інших.

Мета

Дослідити основні проблеми правового регулювання забезпечення належних умови для функціонування судів і діяльності суддів та запропонувати напрямки вирішення даної проблеми шляхом законодавчих змін.

Виклад основного матеріалу

Формування урядом Державного бюджету з хронічним недофінансуванням, що підтверджується забезпеченням близько половини видатків від визначених у бюджетних запитах Державної судової адміністрації України та визначення посадових окладів працівників апаратів судів постановами Кабінету Міністрів без жодного впливу на це органів судової влади ставить судову систему в залежність від урядових рішень.

Незалежність та неупередженість - це ключові принципи судочинства та діяльності судової влади. Працівники суду, які безперечно є складовою судової влади, також мають бути незалежними від стороннього впливу. Досягти даного рівня незалежності неможливо при існуванні правовідносин, за яких Уряд, за наявної у нього дискреції, одного року виділяє кошти на преміювання та інші стимулюючі виплати, внаслідок чого працівники судів отримують очікуваний рівень оплати праці, а іншого року - не виділяє і заробітна плата усіх працівників апаратів судів стає вдвічі меншою. Для абсолютної більшості працівників апаратів судів це призводить до зниження рівня їхньої оплати праці до встановленої законом мінімальної заробітної плати.

Факт наявності проблем щодо забезпечення належного правового регулювання фінансування судів і діяльності суддів є публічним, оскільки вона викладена в Узагальненні з питань забезпечення фінансування судової системи у 2021 році, зробленим Вищою радою правосуддя, у висновках якого, зокрема, зазначається: «Питання фінансування судової влади впродовж 2021 року та на сьогодні залишається надзвичайно важливим і критичним у зв'язку з дефіцитом коштів не тільки на матеріально-технічне забезпечення діяльності судів, а й на виплату суддівської винагороди та заробітної плати працівників апаратів судів» [5].

Підтверджують актуальність проблеми на усіх рівнях факти:

1) діяльності у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики парламенту ІХ скликання робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні, якою зокрема напрацьовано проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів (реєстр. № 6311 від 16.11.2021 року);

2) прийняття ХІХ з'їздом суддів, що відбувся 11 -12 січня 2023 року, рішення звернутись до Верховної Ради України з пропозицією прийняти вищевказаний законопроект № 6311 [6];

3) набрання 26 червня 2023 року петицією до Президента України щодо критичного відтоку кадрів із судової системи через вкрай низький рівень оплати праці необхідних для її розгляду двадцяти п'яти тисяч підписів громадян [7].

Особливої актуальності дана проблематика набуває при процедурах вступу України до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, оскільки зміцнення верховенства права шляхом реформування судової системи охоплюється:

1) Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

2) Висновком Європейської Комісії щодо заявки України на членство в ЄС від 23 червня 2022 року;

3) Висновком Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про роль помічників суддів від 7 листопада 2019 року.

Крім того, вимоги щодо вдосконалення судової системи України та розбудови принципу верховенства права неодноразово містилися у документах НАТО.

Висновки

Задля вдосконалення правового регулювання фінансування судів і діяльності суддів слід вирішити декілька концептуальних питань, без правового визначення яких неможливо забезпечити належне фінансування судової влади, а відтак і декларовану Конституцією України незалежність цієї гілки державної влади.

На мою думку такими правовідносинами, які потребують законодавчого визначення є наступні.

1. Забезпечення реальних механізмів незалежності судової влади у процесі її фінансування. Обмеження дискреції урядових рішень та збільшення впливу органів та установ системи правосуддя на процес формування Державного бюджету органів судової влади є об'єктивно необхідними.

2. Визначення на рівні закону правового регулювання оплати праці працівників апаратів судів. Працівники апаратів судів однозначно є складовою судової системи. Їхня незалежність є компонентом незалежності судової влади. У зв'язку з цим регулювання правовідносин щодо оплати праці таких працівників підзаконними актами уряду порушує дотримання даного принципу, оскільки ставить працівників судів, органів та установ судової влади у пряму фінансову залежність від рішень Кабінету Міністрів України. Доречною вважаю концепцію регулювання системи оплати праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя, запропоновану проектом закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів (реєстр. № 6311 від 16.11.2021 року).

Окрім зниження рівня незалежності судової влади чинна система правового регулювання фінансування оплати праці працівників судів спричиняє кадрову кризу в апаратах судів. Це у свою чергу знижує ефективність діяльності судової системи та ускладнює роботу й без того надміру завантажених суддів.

3. Необхідність більш розгорнутого тлумачення основоположних принципів діяльності судової влади, таких як «незалежність судової влади», «належне фінансування судової влади», «належні умови для функціонування судів і діяльності суддів». Дані принципи є нерозтлумаченими ні на рівні Конституції, ні на рівні закону, ні рішеннями Конституційного Суду (окрім незначного тлумачення принципу незалежності органів судової влади). Термін «належний» є занадто абстрактним та за відсутності нормативного тлумачення не відповідає принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.

Суб'єктивне тлумачення термінів «належне фінансування» та «належні умови» спричиняє неможливість об'єктивного виконання як даного принципу так і реалізації статті 130 Конституції України.

4. Необхідність законодавчого визначення принципів фінансування судової влади, процедури визначення нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів органами та установами судової влади та обов'язковості виконання виконавчою владою таких нормативів прийнятих у відповідності з нормами закону. Такі рішення дозволять забезпечити формування нормативно обґрунтованих обсягів бюджетних призначень на здійснення видатків, пов'язаних з функціонуванням судової влади.

5. Удосконалення регулювання інших правовідносин, пов'язаних з фінансуванням судів і діяльності суддів: система головних розпорядників коштів Державного бюджету, правовий режим судового збору, визначення оптимальної штатної структури апарату суду, відповідність правового регулювання даних відносин нормам Європейського Союзу.

6. Створення гарантій забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів на усіх стадіях бюджетного процесу, зокрема й на стадії складання та розгляду Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення щодо них. На сьогодні значимість даної стадії є применшеною, обсяги бюджетних призначень на здійснення видатків, пов'язаних з функціонуванням судової влади, визначені в Бюджетній декларації, не є обґрунтованими, а врахування їх у повній мірі у законі про Державний бюджет не є гарантованим.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

2. Шенк проти Швейцарії: Рішення Європейського суду з прав людини від 30 квітня 1984 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-57572%22]}

3. Пьєрсак проти Бельгії: Рішення Європейського суду з прав людини від 01 жовтня 1982 року. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-57557%22]}.

4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону

5. України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України: Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v013p710-20#top.

6. Вища рада правосуддя. Узагальнення з питань забезпечення фінансування судової системи у 2021 році. URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/uzagalnennya_zabezp_fin-nya_sudovoyi_sys-temy.pdf.

7. Щодо окремих питань незалежності суддів: Рішення ХІХ позачергового з'їзду суддів України. URL: https://rsu.gov.ua/ua/documents/129.

8. Стосовно критичної ситуації з приводу відтоку кадрового потенціалу із судової системи через вкрай низький рівень оплати праці найнижчої ланки державних службовців апаратів загальних місцевих та апеляційних судів, а саме секретарів судових засідань та помічників суддів: Електронна петиція до Президента України. URL: https://petition.president.gov.ua/petition/189076.

References

1. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28 chervnia 1996 № 254k/96-VR. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

2. Shenk proty Shveitsarii: Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 30 kvitnia 1984 roku. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-57572%22]}

3. Piersak proty Belhii: Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 01 zhovtnia 1982 roku. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-57557%22]}.

4. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam 47 narodnykh deputativ Ukrainy shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) okremykh polozhen Zakonu Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii», Kryminalnoho kodeksu Ukrainy: Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 27 zhovtnia 2020 roku № 13-r/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#top.

5. Vyshcha rada pravosuddia. Uzahalnennia z pytan zabezpechennia finansuvannia sudovoi systemy u 2021 rotsi. URL: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/uzagalnennya_zabezp_fin-nya_sudovoyi_sys-temy.pdf.

6. Shchodo okremykh pytan nezalezhnosti suddiv: Rishennia KhIKh pozacherhovoho z'izdu suddiv Ukrainy. URL: https://rsu.gov.ua/ua/documents/129.

7. Stosovno krytychnoi sytuatsii z pryvodu vidtoku kadrovoho potentsialu iz sudovoi systemy cherez vkrai nyzkyi riven oplaty pratsi nainyzhchoi lanky derzhavnykh sluzhbovtsiv aparativ zahalnykh mistsevykh ta apeliatsiinykh sudiv, a same sekretariv sudovykh zasidan ta pomichnykiv suddiv: Elektronna petytsiia do Prezydenta Ukrainy. URL: https://petition.president.gov.ua/petition/189076.

Размещено на Allbest.ru