Актуалізація перезавантаження та тенденції реформування публічної служби в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуалізація перезавантаження та тенденції реформування публічної служби в Україні

С.В. Болдирев, Кандидат юридичних наук, Науковий співробітник Сектору муніципального права та місцевого самоврядування НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрНУкраїни

Т.В. Стешенко, Кандидат юридичних наук, Науковий співробітник Сектору порівняльного конституційного та муніципального права НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрНУкраїни

Анотація

Наукова стаття присвячена процесу реформування публічної служби Україні. Авторами статті актуалізовано проблему перезавантаження публічної служби в Україні, розглянуто основні тенденції модернізації публічної служби в Україні. У науковій статті досліджено основні сучасні концепції щодо належного функціонування публічного адміністрування, зокрема, парадигми»New Public Management» і «Good Governance», окреслені їхні характерні риси та прогалини, зазначено щодо доцільності запровадження ідей концепцій в українські реалії. Досліджено програмні документи, цілі та результативність цифровізації (діджита- лізації) публічної служби в Україні. Автори визначили тенденційні напрямки розвитку муніципальної та державної служб в Україні. Досліджено законопроєктну роботу щодо служби в органах місцевого самоврядування, основну проблематику та прогалини у функціонування державної служби в Україні, запропоновано шляхи вирішення.

Ключові слова: публічна служба в Україні, реформування публічної служби в Україні, тенденції розвитку публічної служби в Україні

S.V. Boldyriev, T.V. Steshenko Feasibility of reloading and trends in the reform of the public service in Ukraine

Summary. The scientific article is devoted to the process of reforming the public service in Ukraine. Theauthorsoftheartideupdatedtheproblemofrestarting thepublicserviceinUkraine, consideredthemaintrendsofmodernizationofthepubl ic service in Ukraine. Themainmodernconceptsregardingtheproperfunctioningof publicadministration, in particular, the «NewPublicManagement» and «GoodGovernance» paradigmshave been examines in the scientific article, their characteristic feature sandgaps have been out lined, theexpediencyofintroducin gtheideasoftheconceptsintoUkrainianrealities has been indicated. The authorsclaimedthatthemainidea of New Public Management istominimizethestate- authorityinfluenceoneconomicandsocio-culturalprocessesanditsapplicationunde rtheconditionsofjustifiedandnecessarycriteria. It has been stated that the concept of Good Governance emphasizes the creation of a transparent and democratic mechanism for the formation and implementation of management decisions. Ukraine should opt for the path of combining the achievements of the two concepts and inherit the best, in particular, the following elements should be the main trend directions for the improvement of the public service in Ukraine: the activity of the public service as an institution in Ukraine should reflect the reality of service orientation in the provision of public services, the public service should be carried out within the framework of the constitutional principle of the rule of law, the public service must embody and implement a transparent approach in the performance of legalfunctions. The program documents, goals and effectiveness of digitization of public service in Ukraine have been studied. One of the directions of rebooting the public service in Ukraine is the digitization of public services provided by the public service of Ukraine. The authors stated that «digital» platforms allow solving tasks, increasing efficiency, reducing the cost of activities and the time of execution as well as government bodies use «digital» platforms to simplify and optimize internal processes, improve interaction with citizens and reduce costs. The authors identified the trends in the development of municipal and state services in Ukraine. The legislative draft work on service in local selfgovernment bodies, the main problems and gaps in the functioning of the civil service in Ukraine have been studied, and solutions have been proposed.Theaut horsstatedthatitisexpedienttointroduceanexclusivelyunifiedapproachtofillingcivi lservicepositions, tocreateanti-corruptionsafeguardswhenappointingto a position, todefinetransparentandpublicconditionsforallapplicantsforcivilservicepositions, whilethecriterionof «oldandnew» employeesshouldn't be taken into account in society.

Keywords: public service in Ukraine, public service reform in Ukraine, trends in the development of public service in Ukraine

Постановка проблеми

реформування публічна служба україна

Процес реформування публічної служби в Україні обумовлений необхідністю запровадження міжнародних стандартів та принципів діяльності, викорінення корупційного чинника, надання якісних публічних послуг. Публічна служба в Україні успадкувала підходи та методи роботи командно-адміністративної системи Радянського Союзу, де, по суті, держава протиставляла себе громадянину. Сучасні підходи цивілізованих розвинутих держав передбачають створення клієнтоорієнтованої моделі управління, де публічні службовці за кошти місцевого чи державного бюджету, є найнятими менеджерами, які наділяються певним колом функцій та обсягом повноважень, які виконують роботу на принципах прозорості, професійності, добропорядності, відповідальності, законності, предметності, дієвості, не протиставляючи себе громадянину, а діючи на допомогу, для забезпечення та утвердження прав і свобод людини і громадянина.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика реформування публічної служби в Україні є предметом дослідження великого кластеру професіоналів, які досліджують, пропонують зміни щодо покращення та вдосконалення як публічних інституцій муніципальну службу та державну службу в Україні, це вчені, експерти в галузі адміністративного права, державного будівництва, публічного управління, конституційного права, зокрема, виділимо роботи наступних дослідників: Лях Ю. І., Воробйова О., Болотіна Є. В., Нікітенко А. В., Лисюк В., Чуба Н. В., Євсюкова О. В., Михайлова Т. М. Особливої уваги заслуговує діяльність аналітичного центру Європейського Союзу за програмою підтримки вдосконалення врядування та менеджменту -- програма SIGMA.

Саме тому метою наукової статті є визначити сучасні парадигми функціонування публічної служби, їхні здобутки, запропонувати можливі шляхи їх імплементації в українську практику, проаналізувати напрямки реформування публічної служби в Україні, дослідити законопроєктну роботу.

Виклад основного матеріалу

1. «New Public Management» і «Good Governance» як основоположні парадигми реформування публічної служби в Україні.

Крізь призму транзитивності публічного адміністрування в Україні та перманентного стану реформування публічної служби (державної служби та служби в органах місцевого самоврядування), слід виокремити витоки, з яких походять цілеспрямовані ідеї розвитку публічних механізмів надання кращих послуг суспільству. Так, існують дві основні концепції щодо імплементації інструментів та підходів до публічного адміністрування, що спроможні запровадити суспільству отримання якісних публічних послуг (публічна адміністративно-сервісна діяльність), забезпечити високий рівень добробуту суспільства та якості життя загалом. Це «New Public Managements «Good Governance».

Сутнісною характеристикою концепції «New Public Management» є використання у площині публічного управління стратегій та моделей, що активно використовуються у сфері приватній (бізнес, підприємницька діяльність). Основна ідея -- мінімізувати державно-владний вплив на економічні та соціо- культурні процеси та застосування його за умов виправданих та необхідних критеріїв. Метою концепції «New Public Management» є створення та реалізація дієвих прозорих процедур, результативність, продуктивність та координація для організації суттєвої комунікації з користувачами послуг (громадянами, організаціями, підприємцями).

Модель «New Public Management» заснована на теорії суспільного вибору, в якій діяльність державних службовців підлягає контролю з боку громадськості для запобігання неефективної діяльності та корупції. Нова перспектива публічної служби, втілена в демократичній теорії розвитку соціальної системи, зумовлює підзвітність державних службовців та посадових осіб громадянам. Передбачається, що державні службовці будуть слугувати громадським інтересам і відповідати очікуванням громадян належною державною службою, а держава разом із місцевим самоврядуванням будуть дбати про суспільні блага та стануть більш чутливими до потреб суспільства[1, c. 72].

У практиці оцінювання державної політики це поєднання чинників спонукало робити акцент на максимізації отримання за результатами діяльності (output, outcome) суспільних благ і послуг, незалежно від обсягу необхідних витрат (input). У громадському секторі для оцінки отримання результату діяльності використовують критерії: -- «output» -- результат у формі функцій і послуг, що надаються державними організаціями за запитами заявників; -- «outcome» -- результат від проведення діяльності, здійснення програми витрат, надання бюджетних послуг [2, с. 231]. Ідеї моделі управління «New Public Management» сприяли трансформації західної системи державного управління, яка поборола застарілі бюрократичні системи. Від тоді державні структури були перетворені на більш чутливі до економічної кон'юнктури та запитів суспільства. Вони стали прозорими і підзвітними для громадського контролю, що сприяло ефектив-ності діяльності [1, с. 72].

Ключовим механізмом модернізації системи державного управління є розробка і впровадження адміністративних стандартів та регламентів державних і муніципальних послуг з широким використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. Недоліки менеджеріального підходу до дер-жавного управління спровокували появу нової управлінської моделі, що отримала назву «Good Governance». В різних джерелах або «належне управління», або «добре врядування».

В основному нова парадигма орієнтована на подолання таких недоліків нового державного менеджменту, як другорядність вирішення соціальних проблем і, як наслідок, підвищення рівня соціальної нерівності та бідності, особливо в країнах, що розвиваються; ерозія ролі держави і державних службовців в суспільних відносинах; акцент на універсальності пропонованих методів реформування замість обліку інституційного контексту кожної країни [3, c. 97].

За концепцією «Good Governance» акцентується увага на створенні прозорого та демократичного механізму формування та реалізації управлінських рішень. При цьому припускається, що сама така -- прозора та демократична -- процедура не може спричиняти неефективне використання національних ресурсів. А власний економічний результат -- добробут, стабілізація цін, курсів валют, продуктивність -- розглядаються як похідні від якості управління. Сутність концепції врядування «Good Governance» полягає у залученні до управління всіх соціальних інститутів: держави, приватного сектору, громадянського суспільства. Вона базується на наступних положеннях: децентралізації системи державного управління, розвитку партнерства з бізнесовими структурами та взаємодії з громадськістю; переході від адміністрування розвитку соціуму до надання йому послуг; професіоналізації державної служби; переходу від уні- центричної до багатоцентричної системи державного управління. На теоретичному рівні «Good Governance» виступає як середовище співпраці багатьох сторін -- стейкголдерів проблем. На практичному рівні визначається як сума без посередніх партнерських взаємовідносин громади, публічного та приватного секторів у процесі планування та управління справами регіону [4,c. 161--162].

З огляду на існування даних концепцій, можемо ствердити, що Україна має обрати шлях об'єднання здобутків двох концепцій та успадкувати найкраще, зокрема, основними тенденційними напрямками удосконалення публічної служби в Україні мають стати наступні елементи: діяльність публічної служби як інституції в Україні має відображати в реаліях сервісну орієнтованість в наданні публічних послуг, публічна служба має здійснюватися в рамках конституційного принципу верховенства права, публічна служба має втілювати та реалізовувати прозорий підхід у виконанні законних функцій, застосовувати однаковий підхід до всіх громадян держави, демонструвати результати роботи у вигляді покращення якості життя громадян, задоволеності громадян послугами та високого рівня довіри до публічних службовців.

2. Діджиталізація як мейнстрім реформування публічної служби в Україні.

Один із напрямків перезавантаження публічної служби в Україні є цифровізація публічних послуг, що надаються публічною службою України (органами місцевого самоврядування та державною службою).

Поштовхом у розвитку цифрових технологій у державній службі України стала Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018--2020 [5]. Визначено, що синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Інтернету речей окремо та в сукупності здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним. Є наявні позитивні приклади використання цифрових технологій, наприклад, у сфері державних закупівель та реєстрації майнових прав з використанням технології блок- чейн. Концепція запроваджує базові поняття, як цифрові державні платформи -- концепція утворення державних органів, орієнтованих на одночасне поліпшення якості послуг, оптимі- зацію кількості державних службовців та зменшення витрат. «Цифрові» платформи дозволяють вирішувати завдання, підвищувати ефективність, зменшуючи вартість діяльності та час виконання. Державні органи використовують «цифрові» платформи для спрощення та оптимізації внутрішніх процесів, поліпшення взаємодії з громадянами та зменшення витрат; цифрове робоче місце державного службовця -- концепція гнучкості в методах виконання посадових обов'язків державними службовцями, яка стимулює їх спільну роботу та взаємодію, підтримує децентралізовані та мобільні робочі середовища, передбачає вибір технологій для роботи. Перевагами цифрових робочих місць є зменшення витрат на апаратне забезпечення, офісні приміщення, відрядження.

«План заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019--2020 роки» [6], серед яких було:

-- визначення оновленого переліку послуг задля першочергового впровадження їх надання в електронній формі у відповідності зі суспільними потребами;

-- забезпечення запровадження надання пріоритетних послуг в електронній формі (реінжиніринг порядків надання пріоритетних послуг задля того аби їх уніфікувати та оптимізувати, електронна взаємодії задля оптимізації порядків надання пріоритетних послуг із використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів; визначення стадії розвитку пріоритетних послуг та рівня довіри до схеми і засобу електронної ідентифікації відповідно до законодавства; відповідні зміни до нормативно-правових актів, якими регулюються щодо питання надання пріоритетних послуг, враховуючи вимоги Закону України «Про адміністративні послуги»; надання пріоритетних послуг в електронній формі);

-- забезпечення реалізації принципу єдиного вікна («one- stop-shop») задля того, щоб надавати електронні послуги фізичним та юридичним особам;

-- модернізувати наявні та створити нові веб-портали (офіційні веб-сайти суб'єктів владних повноважень), через які б надавалися електронні послуги (сервіси), згідно з єдиними вимогами для розроблення, ведення та інтеграції (взаємодії) офіційних веб-сайтів суб'єктів владних повноважень;

-- інтегрувати веб-портали (офіційні веб-сайти суб'єктів владних повноважень), через які надаються електронні послуги (сервіси) з інтегрованою системою електронної ідентифікації та автентифікації.

Крім того, необхідно звернути увагу на Державну стратегією регіонального розвитку на 2021--2027 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 [7] (далі -- Стратегія), де визначено, що до пріоритетів регіонального розвитку на період до 2027 року належать: підвищити якість та забезпечити доступність для населення послуг, які надають органи державної влади та органи місцевого самоврядування, незалежно від того де проживають громадяни, в тому числі, базуючись на засадах ді- джиталізації. Даною Стратегією визначено коло оперативних цілей та головних завдань, які покликані забезпечувати досягнення стратегічних цілей.

Стратегією передбачене необхідність забезпечення професійного розвитку посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. Визначено, що важливо забезпечити організацію підвищення кваліфікації посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад з питань, які пов'язані з реалізацією державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади, цифрового розвитку, електронного урядування та електронної демократії, стратегічних комунікацій, детінізації доходів тощо.

Концепція розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації від 03.03.2021 року рекомендує органам місцевого самоврядування під час розроблення власних програмних документів передбачати заходи, які націлені на розвиток цифрових компетентностей [8].

Окремим і найбільш важливим досягненням електронного врядування в Україні є створення додатку «Дія» з можливістю отримати різноманітні державні послуги онлайн. Такі послуги, як реєстрація та страхування авто, оформлення дозволу на міжнародні перевезення, замовлення та отримання необхідних довідок, подача заявок на отримання

гранту, отримання ліцензій на виробництво та продаж лікарських засобів, реєстрація підприємства тощо. Однак все ще існує ряд проблем, які потребують вирішення, зокрема таких як: не- готовність населення до змін, недовіра до електронних ресурсів та сервісів, які пропонує держава, недостатнє фінансування проектів з цифровізації, недостатня захищеність інформаційних баз даних та інноваційних інструментів. Саме над пошуком рішень для окреслених проблем доцільно працювати теоретикам та практикам [9, с. 107--108].

Констатуємо, наведені програмні нормативні акти склали фундаментальну основу для практичної реалізації ідеї діджита- лізації публічної служби в Україні, що матиме позитивні результати та досягнення в налагодженні електронного документообігу, оптимізації та полегшенні надання громадянам публічних послуг, зменшенні бюрократизації, позбавленні різного рівня бар'єрів у вигляді дозвільної системи й зловживання у термінах прийняття рішень та мінімізації корупційного чинника.

3. Тенденційні напрямки модернізації публічної служби в Україні

Звернімо увагу на законопроєктні новації щодо реформування служби в органах місцевого самоврядування та особливості тенденцій модернізації державної служби в Україні. Констатуємо, що при вдосконаленні державної служби має запроваджуватися концепт «людиноцентристської» моделі, характерними для якої є утвердження прав і свобод людини, громадянина, створення дієвих інструментів щодо покращення якості публічних послуг та покращення рівня добробуту.

Публічність діяльності є головним критерієм виокремлення функціонування як органів влади, так й інших осіб, яким делеговано публічні функції як таких, що здійснюють публічну владу або повноваження. Очевидно, що Закон України «Про державну службу» потребує відповідних змін. Саме в цьому законі має бути визначено державну службу як публічну, з одночасним встановленням посад в органах державної влади, які не можуть бути іншими, ніж публічні. Головним критерієм є наявність в осіб, які обіймають відповідні посади, не тільки прав й обов'язків як базового компонента повноважень, а й усього спектра компонентів, які дають змогу зробити висновок щодо того, що особа має в наявності повноваження, що й має охоплювати поняття «державна служба». Такий підхід сприятиме чіткому визначенню, яка саме діяль-ність є публічною, з відповідними обмеженнями, пов'язаними зі здійсненням публічних повноважень, та відповідним комплексом правових гарантій публічної діяльності. Не є доцільним передбачати конкретне коло посад, які належать до публічних, якщо існують відповідні, чіткі й зрозумілі критерії самої публічності. Така казуїстика як наслідок матиме лише внесення численних змін до відповідного переліку й потенційно може створити штучні колізії. Зауважимо, що саме публічна діяльність потребує прискіпливішої уваги з огляду на її кадровий склад, що потребує відповідних конкурсних процедур [10, c. 131 -- 132].

Проблематикою при реформуванні державної служби є певний конфлікт між так званою «новою» і «старою» державною службою. Представники не реформованих структурних підрозділів не зрозуміли, чому у «нових» фахівців з реформ така висока заробітна платня. Сформувалося усвідомлення, що після запровадження реформи значну кількість працюючих державних службовців буде звільнено. Це призвело до зволікання у вирішенні важливих питань, сформувало напружені стосунки між працівниками, посилило таке негативне явище, як небажання ділитися інформацією [11, с. 5].

Для ліквідації таких непорозумінь вважаємо, що доцільним є запровадження виключно єдиного підходу для зайняття посад на державну службу, створення антикорупційних запобіжників при призначенні на посаду, визначення прозорих та публічних умов для всіх претендентів на посади державної служби, при цьому критерій «старих та нових» службовців має зникнути з поля уваги. Саме єдина методологія для публічних конкурсів при призначенні на посаду, системи оцінювання діяльності державних службовців, нарахування системи оплати тощоі надасть можливість викорінити дану проблему.

Базисними завданнями, що підлягають вирішенню та законодавчого регламентування, це: 1) оновлення конкурсних процедур для забезпечення прозорого відбору на держслужбу, що ґрунтується на європейських принципах публічної адміністрації, та залучення на держслужбу висококваліфікованих фахівців. Відповідна постанова має бути прийнята Кабінетом Міністрів України; 2) удосконалення законодавства в сфері розвитку держслужби та системи оплати праці з метою оновлення процедури добору за принципами SIGMA та запровадження прозорої системи оплати праці держслужбовців, що передбачає перегляд структури оплати праці, посилення її конкурентоспроможності, впровадження системи грейдів, створення дієвого кандидатського резерву тощо. Відповідний законопроект має бути поданий до парламенту; 3) запровадження системи оплати праці на основі класифікації посад державної служби в пілотних державних органах в межах реалізації Концепції реформування системи оплати праці держслужбовців. Відповідна постанова має бути прийнята Кабміном; 4) запровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами та нарахування заробітної плати (HRMIS). Індикатор виконання -- введення системи в промислову експлуатацію та підключення до неї міністерств та інших ЦОВВ[12].

Реформа служби в органах місцевого самоврядування є однією із ключових реформ в державі, вона покликана суттєво змінити застарілі та непродуктивні підходи муніципальної служби, виробити сучасні інструменти, які у співзвучності з реформою децентралізації публічної влади, створять новий рівень організації та діяльності муніципальної служби в Україні.

Реформування служби в органах місцевого самоврядування означилася Стратегією реформування державного управління на 2022--2025 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. No 831 -р [13] та законопроєкт, суб'єктом ініціативи якого виступає Кабінет Міністрів України, проєкт Закону про службу в органах місцевого самоврядування No 6504 від 05.01.2022 року [14].

Даний законопроєкт запроваджує нову філософію служби в муніципальних органах, яка має на меті всесторонньо ліквідувати наявні недоліки та прогалини діяльності, посилити мотивацію праці в органах місцевого самоврядування, вирішити проблеми атестації та підвищення кваліфікації службовців, здійснити розподіл політичних посад і посад службовців, переглянути систему оплати праці службовців, упорядкувати проведення публічних конкурсів на посади службовців місцевого самоврядування та здійснити оголошення про конкурс та результатів його проведення через Єдиний портал вакансій публічної служби, запровадити механізми кар'єрного просування службовців місцевого самоврядування, шляхом застосування можливості переведення на вищі посади служби в органах місцевого самоврядування в межах категорії посад протягом одного року після отримання відмінної оцінки за результатами щорічного оцінювання тощо [15].Аналізуючи норми даного законопроекту зазначимо, що незважаючи на його майбутній позитивний вплив на муніципальну службу в Україні, деякі норми мають суперечності та недоліки. Зокрема, виділимо проблеми щодо політичного впливу на службовців в органах місцевого самоврядування,оптимальної системи оплати праці, концепції надбавок та преміювань,складу конкурсної комісії, єдиного механізму проведення публічних конкурсів тощо [15].

Висновки

Доходячи до висновків, маємо визначити, що, оголосивши курс на інтеграцію з Європейським Союзом, Україна має утвердити кращі традиції та принципи функціонування публічної служби в розвинутих державах. Сутністю реформування публічної служби в Україні має постати «людиноцентрист- ська» модель публічного управління, клієнтоорієнтованість, висока якість надання публічних послуг, професійність, викорінення дилетантизму, цифровізація, позбавлення корупційно- го ризику, запровадження єдиних підходів до прийняття на зайняття вакантних посад, комунікація з громадянським суспільством, підвищення рівня знань та здібностей (так званих soft&hardskills). Такі центральні принципи й підходи в реформуванні та модернізації публічної служби, як інституціональної складової, в Україні стануть поштовхом для нового рівня розвитку держави, цивілізованості та залучення до європейського простору.

Список використаних джерел:

1. Лях Ю .І. До питання адаптації прогресивних західних концепцій публічного адміністрування в умовах України. Держава і регіони. 2019. № 1 (65). С. 72. URL: http://pa.stateandregions.zp.ua/ archive/1_2019/15.pdf

2. Воробйова О. Сучасні управлінські моделі NewPublicManagement і GoodGovernance та їх запровадження. Ефективність державного управління. 2015. № 42. С. 231. URL: file:///C:/Users/1/Downloads/ efdu_2015_42_28.pdf

3. Болотіна Є. В., Нікітенко А. В. Сучасні західні концепції та моделі публічного адміністрування. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 97. URL:http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123 456789/123127/13-Bolotina.pdf?sequence=1

4. Лисюк В. Принципи системності в дослідженні еволюції державного управління економікою. Вісник Хмельницького національного університету. 2022. № 3. С. 161--162. URL: http://joumals.khnu. km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2022/07/2022-306-22.pdf

5. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018--2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження КМУ від 17 січня 2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text

6. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019-2020 роки: розпорядження КМУ від 30 січня 2019 р. № 37-р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/37-2019-%D1%80#Text

7. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/695-2020-%D0%BF#Text.

8. Просхвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації: розпорядження КМУ від 3 березня 2021 р. № 167-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/167-2021-%D1%80#Text

9. Чуба Н. В. Електронне врядування та адаптація державної служби України до стандартів ЄС»http://joumals.maup.com.ua/mdex.php/ public-management/article/view/2124/2623

10. Солоткий С. А. Концептуальні засади державної служби в Україні: проблемні питання. Філософські та методологічні проблеми права. 2021. № 1 (21). С. 131-132.

11. Євсюкова О. В., Михайлова Т М. Державна служба України: специфіка складнощів модернізаційного процесу. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2021. № 4. С. 5. URL: http://www. dy.nayka.com.ua/pdf/4_2021/3.pdf

12. Реформа державного управління. Урядовий портал. URL: https:// www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/efektivne-vryaduvannya/reforma- derzhavnogo-upravlinnya

13. Стратегія реформування державного управління України на 20222025 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 р. No 831-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/831--2021-р.

14. Про службу в органах місцевого самоврядування. Проєкт Закону України від 05.01.2022 No 6504. URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=73563

15. Болдирєв С. В., Чубарь С. С. Реформування служби в органах місцевого самоврядування як сутнісна складова механізму децентралізації в Україні. Міжнароднийнауковий журнал «Інтернаука». Серія: «Юридичні науки». 2022. № 4. URL: https://www.inter-nauka.com/ issues/law2022/4/8025

REFERENCES :

1. LiakhYu.I. (2019). Do pytannia adaptatsii prohresyvnykh zakhidnykh kontseptsii publichnoho administruvannia v umovakh Ukrainy. Derzhava Irehiony. 2019. № 1 (65). р. 72. URL: http://pa.stateandregions.zp.ua/ archive/1_2019/15.pdf

2. Vorobiova O. (2015).Suchasni upravlinski modeli New Public Management i Good Governance ta yikhzaprovadzhennia. Efektyvnistd erzhavnohoupravlinnia. № 42. р. 231. URL: file:///C:/Users/1/ Downloads/efdu_2015_42_28.pdf

3. BolotinaYe.V., Nikitenko A. V. (2017). Suchasni zakhidni kontseptsii ta modeli publichnoho administruvannia. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. № 1 (47). р. 97. URL:http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/1234 56789/123127/13-Bolotina.pdf?sequence=1

4. Lysiuk V.(2022).Pryntsypy systemnosti v doslidzhenni evoliutsii derzhavnoho upravlinnia ekonomikoiu. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. № 3. рр. 161--162. URL: http://journals.khnu.km.ua/ vestnik/wp-content/uploads/2022/07/2022-306-22.pdf

5. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstvaUkrainyna 2018--2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yiirealizatsii: rozporiadzhennia KMU vid 17 sichnia 2018 r. № 67-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018- %D1%80#Text

6. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo realizatsii Kontseptsii rozvytku systemy elektronnykh posluh v Ukrainina 2019-2020 roky: rozporiadzhennia KMU vid 30 sichnia 2019 r. № 37-r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-2019-%D1%80#Text

7. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na 2021-- 2027 roky: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 5 serpnia 2020 r. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020- %D0%BF#Text.

8. Pro skhvalenniaKontseptsiirozvytkutsyfrovykhkompetentnostei ta zatverdzhenniaplanuzakhodiv z yiirealizatsii: rozporiadzhennia KMU vid 3 bereznia 2021 r. № 167-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/167-2021-%D1 %80#Text

9. Chuba N. V. Elektronne vriaduvannia ta adaptatsiia derzhavnoi sluzhby Ukrainy do standartiv YeS. URL:http://journals.maup.com.ua/index. php/publicmanagement/article/view/2124/2623

10. Solotkyi S. A. (2021).Kontseptualni zasady derzhavnoi sluzhby v Ukraini: problemni pytannia. Filosofski ta metodolohichniproblemyprava. № 1 (21). рр. 131-132.

11. Yevsiukova O. V., Mykhailova T M. (2021). Derzhavna sluzhba Ukrainy: spetsyfika skladnoshchi v modernizatsiinoho protsesu. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. № 4. р. 5. URL: http://www.dy.nayka.com.Ua/pdf/4_2021/3.pdf

12. Reforma derzhavnoho upravlinnia. Uriadovyi portal. URL: https:// www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/efektivne-vryaduvannya/reforma- derzhavnogo-upravlinnya

13. Stratehiia reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy na 2022-- 2025 roky: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21.07.2021 r. No 831-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-r.

14. Pro sluzhbu v orhanakh mistsevoho samovriaduvannia. Proiekt Zakonu Ukrainy vid 05.01.2022 No 6504. URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=73563

15. Boldyriev S. V., Chubar S. S. (2022). Reformuvannia sluzhby v orhanakh mistsevoho samovriaduvannia yak sutnisna skladova mekhanizmu detsentralizatsii v Ukraini. Mizhnarodnuyl naukovyi zhurnal «Internauka». Seriia: «Yurydychni nauky».№ 4. URL: https://www.inter-nauka.com/ issues/law2022/4/8025

Размещено на Allbest.ru