Адміністративно-правове регулювання процедури оцінки військового майна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративно-правове регулювання процедури оцінки військового майна

Капінус О.Ю.

Ад'юнкт кафедри правового забезпечення, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ, Україна

Анотація

Досліджено завдання і повноваження відділу відчуження надлишкового військового майна, які відносяться до оцінки військового майна. Визначено, що заходи з оцінки є діями організаційного характеру і мають адміністративну природу, оскільки відділ здійснює дії, на підставі вимог законодавства, якими встановлено правила обов'язкові до виконання зацікавленими суб'єктами. Доведено, що адміністративно-правова природа процесу відчуження і реалізації проявляється через участь органів військового управління у зазначених процедурах, в тому числі і шляхом видання організаційно-розпорядчих документів, проведення контрольно-наглядових заходів та ін. Виокремлено такі процедури як відчуження та реалізацію надлишкового рухомого військового майна на зовнішньому і внутрішньому ринках. На основі порівняльно-правового методу, визначено основні відмінності у визначенні ціни на військове майно, що є об'єктом відчуження та реалізації і процедур реалізації. Досліджено алгоритм процесів оцінки залишкової вартості військового майна згідно Методики з поділом на три складові, постановкою завдань, діями, які необхідно вчинити, включно із оформленням відповідних документів (в розумінні управлінських та організаційно-розпорядчих актів). Акцентовано увагу на необхідності посилення контролю за процедурами оцінки військового майна, враховуючи об'єктивні причини сьогодення (це і правовий режим воєнного стану загалом, а також факти матеріальних військових втрат в системі Міністерства оборони, що зумовлені військовою агресією РФ). Запропоновано застосувати подвійну перевірку до оцінки військового майна, яка полягатиме у виконанні контрольних повноважень Фондом держмайна та у застосуванні заходів громадського контролю, які є обов'язковими при експертизі на наявність корупційної складової. Запропоновано укладення трьохстороннього договору, з визначенням суб'єктів замовлення оцінки військового майна та фіксування умов викупу такої оцінки. Ключові слова: відчуження військового майна; залишкова вартість майна; оцінка військового майна; реалізація військового майна; суб'єкти оціночної діяльності.

ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION OF MILITARY PROPERTY ASSESSMENT PROCEDURE

Olga Kapinus

Adjunct of the Legal Support Department, Ivan Chernyakhovsky National Defense University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The tasks and powers of the department for the disposal of surplus military property, which relate to the assessment of military property, have been studied. It was determined that evaluation measures are actions of an organizational nature and have an administrative nature, since the department carries out actions based on the requirements of the legislation, which set the rules that are mandatory for the interested subjects. It has been proven that the administrative-legal nature of the alienation and implementation process is manifested through the participation of military administration bodies in the specified procedures, including through the issuance of organizational and administrative documents, the implementation of control and supervision measures, etc. Such procedures as alienation and sale of surplus movable military property on foreign and domestic markets are singled out. On the basis of the comparative legal method, the main differences in determining the price of military property, which is the object of alienation and sale, and sale procedures are determined. The algorithm of processes for assessing the residual value of military property according to the Methodology with a division into three components, setting tasks, actions that must be taken, including the preparation of relevant documents (in the sense of management and organizational and administrative acts) was studied. Attention is focused on the need to strengthen control over the procedures for assessing military property, taking into account the objective reasons of today (this is the legal regime of martial law in general, as well as the facts of material military losses in the system of the Ministry of Defense, which are caused by the military aggression of the Russian Federation). It is proposed to apply a double check to the assessment of military property, which will consist in the implementation of control powers by the State Property Fund and in the application of public control measures, which are mandatory in the examination for the presence of a corruption component. It is proposed to conclude a tripartite agreement, with the definition of the subjects of the order for the evaluation of military property and the fixing of the conditions for the purchase of such evaluation. Key words: alienation of military property; residual value of property; assessment of military property; realization of military property; subjects of assessment activity. правовий адміністративний військовий

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Процедура відчуження військового майна тісно пов'язана з оцінкою такого майна, що безпосередньо свідчить про необхідність удосконалення та оновлення підходів до контролю як за відчуженням військового майна, так і за процедурою оцінки, оскільки це має значний вплив у наповненні Держбюджету. На нашу думку, необхідно зосередити увагу на алгоритмах процесів оцінки вартості військового майна, з метою визначення наявних прогалин у правовому регулюванні оцінки, відчуження та реалізації військового майна та безпосередньо у діяльності уповноважених суб'єктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. ДВ більшості випадків механізм оцінки вартості майна є предметом економічних досліджень. Зауважимо, що процедура оцінки військового майна не була предметом окремих адміністративно-правових досліджень, здебільшого через те, що за своєю природою є процедурою фінансово-правового спрямування. Тому, в основному, ми зустрічаємо описи методики оцінки вартості військового майна в навчальних посібниках [1], матеріалах для підготовки судових експертів за спеціальністю 12.5 "Оцінка майна і техніки військового призначення та озброєння" [2]. Побіжно процедура оцінки військового майна згадується у дисертаційній роботі О.О. Бугайової "Правовий режим майна у Збройних Силах України", де авторка розглядає процес оцінки в контексті оренди військового майна [3].

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Завданням статті є розкриття процесу оцінки вартості військового майна, з послідовним аналізом як нормативно-правових джерел, так і наукових праць та аналітичних звітів, а також інформації з відкритих джерел стосовно предмету дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до Положення про відділ відчуження надлишкового військового майна Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна, затвердженого начальником Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна від 17 квітня 2023 року № 9 [4], на Відділ покладається завдання з виконання заходів з організації: оціночної діяльності у випадках відчуження військового майна, відчуження надлишкового військового майна Зброй- них Сил України, що придатне для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, у тому числі озброєння, військової техніки та спеціальної техніки, списаного рухомого військового майна, відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, земельних ділянок, які вивільняються в процесі реформування Збройних Сил, об'єктів нерухомого військового майна, яке може бути відчужено окремо від земельних ділянок (далі зазначене вище - надлишкове військове майно), передачі надлишкового рухомого військового майна до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність [4].

Як бачимо серед усіх завдань - оціночній діяльності, у випадку відчуження військового майна, приділяється належна увага, оскільки формування ціни для процедур відчуження та реалізації має неабияке значення. Разом з тим, слід окремо зазначити, що Положення за своєю природою є управлінським документом, який конкретизує основні завдання і функції Відділу і звісно не містить вказівок про будь-які механізми формування ціни, алгоритми оціночної діяльності чи інші процедурні питання.

Саме тому, ми вважаємо за необхідне виокремити ті завдання і повноваження Відділу, які відносяться до оцінки військового майна.

Відповідно до п.6 Положення, до завдань відділу відносяться: організація виконання заходів з оцінки військового майна у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" [5], організація та проведення заходів з конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності; формування лотів щодо військового майна, яке може бути відчужено, з метою проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної оцінки військового майна; підготовка відомостей про військове майно, яке планується до відчуження (на внутрішньому ринку) та підлягає оцінці; прийняття участі у конкурсах (тендерах) для визначення суб'єктів оціночної діяльності, які будуть залучатися до проведення оцінки надлишкового військового майна [4].

Відділ відповідно до наданих повноважень [4]: бере участь у організації залучення суб'єктів оціночної діяльності у порядку, визначеному законодавством та проведення заходів з оцінки військового майна, майнових прав, а також професійної оціночної діяльності з метою його відчуження; надає пропозиції що до формування та реалізації єдиної державної політики з питань відчуження військового майна, у тому числі з організації заходів з оцінки військового майна у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" [5]; бере участь у підготовці рішень у встановленому порядку щодо зменшення стартової ціни військового майна, яке не відноситься до виробів військового призначення та товарів подвійного використання, визначених постановою Кабінету міністрів від 11 лютого 2010 року №118 "Деякі питання реалізації рухомого військового майна" [6].

Зауважимо, що Відділ відчуження надлишкового військового майна у процесах оцінки військового майна вживає заходів щодо: оголошення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності; проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності; оголошення про результати конкурсного відбору; підписання Договору на проведення оцінки майна; надання інформації для оцінки майна, оглядового посвідчення; прийняття Звіту про оцінку майна.

Ці заходи є діями організаційного характеру і мають адміністративну природу, оскільки відділ здійснює дії, на підставі вимог законодавства, якими встановлено правила обов'язкові до виконання зацікавленими суб'єктами.

Зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил" від 28.12.2000 року № 1919 (в редакції Постанови від 26.05.2022, далі - Постанова) [7] розрізняємо такі процедури як відчуження та реалізацію надлишкового рухомого військового майна на зовнішньому і внутрішньому ринках. При цьому відчуження полягає в тому, що процедура вилучення майна із Збройних Сил України відбувається у результаті його реалізації через уповноважені підприємства, а реалізація в свою чергу є господарською операцією. Адміністративно-правова природа процесу відчуження і реалізації проявляється через участь органів військового управління у зазначених процедурах, в тому числі і шляхом видання організаційно-розпорядчих документів, проведення контрольно-наглядових заходів та ін.

На підставі порівняльно-правового методу, застосованого до порівняння визначення ціни на військове майно, що є об'єктом відчуження та реалізації та до порівняння процедур реалізації, можемо виокремити основні відмінності.

При реалізації військового майна на зовнішньому ринку визначальною умовою формування ціни є кон'юнктура ринку, в той час як при реалізації майна на внутрішньому ринку мінімальна вартість рухомого військового майна прив'язана до вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, що в ньому міститься.

На зовнішньому ринку до ціни військового майна включається залишкова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією майна, а саме: витрати на підготовку майна до продажу, послуги з маркетингу, оплата спеціального супроводу органами СБУ експортно-імпортних договорів, витрати на транспортування, страхування та інше. Сама ж реалізація майна відбувається за зовнішнім контрактом.

На внутрішньому ринку реалізація військового майна відбувається на конкурентних засадах, а стартова ціна включає вартість військового майна (відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" [5]) та витрати, пов'язані з реалізацією майна, а саме: проведення оцінки, сплата податків та інших обов'язкових платежів і комісійної плати, витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням аукціону.

Але маємо також зазначити, що при зовнішній перевазі господарсько-правового критерію у процедурах відчуження та реалізації, адміністративно-правовий вплив також має місце. На нашу думку такий вплив має виявлятися у діяльності органів влади з обліку, контролю і звітності, а також у відстоюванні національних інтересів у питаннях забезпечення національної безпеки та наповнення Держбюджету.

Це зокрема узгоджується зі змістом пункту 13 Постанови [7], в якому вказується, що "У разі реалізації рухомого військового майна на зовнішньому ринку за ціною, нижчою, ніж його залишкова вартість, та витрат, пов'язаних з реалізацією майна, уповноважене підприємство (організація) погоджує мінімальну ціну такого майна з Міноборони та Мінекономіки. Підставами для обґрунтування уповноваженим підприємством (організацією) мінімальної ціни майна, що реалізується, є його вартість на внутрішньому ринку, визначена відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" [5], результати маркетингових досліджень кон'юнктури зовнішнього ринку озброєнь та військової техніки. У такому разі складається протокол узгодження мінімальної ціни майна, що реалізується. Мінімальна ціна майна, що реалізується на зовнішньому ринку, не може бути нижчою, ніж його вартість на внутрішньому ринку, визначена згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" [7].

Але описана вище процедура може бути предметом зловживань, в тому числі і тоді, коли всі задіяні особи націлені за формою діяти відповідно нормативно-правовим вимогам, а за змістом шкодити національним інтересам держави. У нашому випадку це стосувалося саме тих зразків військового майна, які мали попит на зовнішніх ринках і їх продаж мав відбуватися аж ніяк не по залишковому принципу.

Як зазначено у Звіті ТСК ВРУ для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки [8] "Найбільш типова модель реалізації військового майна здійснювалася через посередника: 1) МОУ укладає договір комісії із спецекспортером і передає майно, яке оцінене приблизно за ціною, яка вище за залишкову вартість цього майна орієнтовно на 10-15%, які зрештою покривали витрати пов'язані із реалізацією цього майна, а також комісійну винагороду); 2) спецекспортер реалізує таке майно на внутрішньому ринку за цінами, які є значно нижчими за ціни на таке майно на зовнішніх ринках та/або реалізує його посереднику на зовнішній ринок; 3) новий власник (покупець), самостійно або за договором комісії через того самого чи іншого спецекспортера, реалізує таке майно на зовнішніх ринках за ринковими цінами, які, як засвідчила стала тенденція, в десять і більше разів вищі за ціну реалізації Міноборони на внутрішньому ринку чи посереднику. Тобто, держава в особі Міністерства оборони по суті здійснюючи продаж тисяч різних найменувань військового майна за залишковими цінами отримувала за таке майно по суті десяту частину від його реальної вартості, а посередники надприбутки" [8].

Також адміністративно-правове регулювання процедури оцінки військового майна проявляється у тому, що на підставі наказу командира військової частини (як організаційно-управлінського акту) створюється комісія з переоцінки (оцінки) військового майна, а основним методичним актом є Методика визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань від 29.05.1998 № 759 (далі - Методика) [10]. Необхідно враховувати той факт, що процес оцінки військового майна, пов'язаний часовими параметрами, а саме датою придбання військового майна та датою оцінки. Щодо коефіцієнтів індексації та коефіцієнтів зносу, то ці параметри є змінними і визначаються за формулами, наведеними в Методиці [10]. При цьому у Силах логістики ЗС України розробляються і розсилаються інструктивні листи з доведенням коефіцієнтів індексації на які змінюється за роками вартість військового майна за період від дати його придбання до дати оцінки (наприклад, Роз'яснення МОУ КСЛ ЗСУ №370/1757 від 07.03.2023 [9]), що додатково свідчить про адміністративно-правовий вплив на процес оцінювання шляхом координації дій відповідальних посадових осіб у військових частинах (установах).

З огляду на це, алгоритм процесів оцінки залишкової вартості військового майна згідно з Методикою [10] може бути поділений на три складові, а саме: з'ясування строку експлуатації військового майна за Актом технічного стану; визначення цінового каталогу первісної вартості за номенклатурою військового майна; визначення таблиці розрахунку по номенклатурі військового майна з використанням відповідного додатку Методики.

Розглянемо детальніше порядок цих етапів із постановкою завдань, діями, які необхідно вчинити, включно із оформленням відповідних документів (в розумінні управлінських та організаційно-розпорядчих актів).

1. Завдання: з'ясувати строк експлуатації військового майна за Актом технічного стану (паспортом якості). Порядок дій: 1) Рапорт на командира ВЧ (правова підстава ініціювання складання Акту технічного стану на відповідне військове майно (додаток 2 до Методики)). 2) Отримання витягу з наказу. 3) Повідомлення комісії з переоцінки (оцінки) військового майна та надання інформації про військове майно голові комісії.

2. Завдання: Знайти "Ціну придбання". Порядок дій: За основною номенклатурою по каталогу знаходимо відповідну ціну військового майна (враховуємо визначену дату придбання).

3. Завдання: Визначити "Первісну вартість". Порядок дій: Множення "Ціни придбання" (Див. Каталог для відповідного військового майна) на "Коефіцієнт індексації" (звертаємо увагу на дату оцінки майна і користуємося відповідним документом. Наприклад, Роз'яснення МОУ КСЛ ЗСУ №370/1757 від 07.03.2023 [9]).

4. Завдання: Визначити "Сукупний коефіцієнт зносу". Порядок дій: За додатком 3 до Методики визначається по таблиці для конкретного виду військового майна. Сукупний коефіцієнт зносу вираховується шляхом множення коефіцієнту умов зберігання, коефіцієнту експлуатації та коефіцієнту категорійності (якісного стану). Всі вони визначаються на підставі Акту технічного стану.

5. Завдання: Визначити "Залишкову вартість". Порядок дій: Первісну вартість військового майна помножити на сукупний коефіцієнт зносу. Заповнити відомість щодо визначення залишкової вартості військового майна.

Організація роботи з визначення залишкової вартості військового майна здійснюється військовими формуваннями. Для проведення роботи з визначення залишкової вартості військового майна у військових формуваннях утворюються комісії, до яких подаються документи, що містять інформацію про оцінюване військове майно, в тому числі завірені належним чином копії формулярів, паспортів, актів технічного стану, які затверджені уповноваженими особами військових формувань [10].

У науковій статті Ніколенко Л.М. та Бугайової О.О. "Особливості передачі майна Збройних Сил України в оренду" автори звертають увагу на особливості створення і діяльності комісій з оцінки вартості військового майна, яке підлягає передачі в оренду, зокрема вони роблять висновок про важливість механізму створення таких комісій, тому що іноді такі порушення законодавства можуть бути підставою судового розгляду [11, с.45].

Гарбуз М.В. звертає увагу на недосконалість Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань. Зокрема авторка зазначає, що "Методика визначення залишкової вартості майна, яка на даний момент використовується збройними формуваннями України для визначення вартості матеріальних цінностей, є єдиною зареєстрованою на території України, але має, на наш погляд, ряд недоліків: ринкова вартість майна перевищує вартість, отриману за розрахунками відповідно до вказаної Методики, вартість справного майна може відповідати лише вартості вторинних ресурсів у його складі. Враховуючи вказані недоліки, зауважимо, що вказана методика потребує подальшого вдосконалення" [12, с.45-46].

За матеріалами Звіту ТСК ВРУ для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки Комісія зазначає про відсутність дієвого контролю за ціноутворенням на товари військового призначення [8].

Звісно у етапах ціноутворення за Методикою та Законом "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є відмінності, зокрема те, що залучення суб'єктів оціночної діяльності потребує окремої процедури, яка передбачена Положенням про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності у випадках відчуження військового майна від 20.01.2015 № 29 [13].

При цьому, слід звернути увагу, що зазначена процедура застосовується Міністерством оборони України, якщо Міністерство оборони України виступає замовником незалежної оцінки майна та проводить конкурс у випадках відчуження рухомого військового майна та об'єктів нерухомого військового майна, яке може бути відчужено окремо від земельних ділянок, що визначаються Міністерством оборони України на конкурсних засадах, у разі якщо вартість виконання послуг із незалежної оцінки майна менша 200 тисяч гривень. Якщо під час проведення конкурсу з'ясується, що вартість послуг із незалежної оцінки військового майна дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, матеріали вищезазначеного конкурсу мають передаватися до тендерного комітету для здійснення закупівлі послуги відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" [13].

На думку О.О. Бугайової, оцінка вартості рухомого військового майна, яке пропонується для передачі в оренду, має передувати проведенню конкурсів на право укладення договорів оренди та здійснюється після розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України відомостей про рухоме військове майно та отримання військовою частиною заяв від фізичних чи юридичних осіб про наміри орендувати рухоме військове майно [3, с.180].

Наведене вище свідчить про те, що суб'єкти оціночної діяльності надають послугу, яка має вартісне визначення, а отже - закладається у ціну військового майна. Це додатково вказує на те, що механізм формування ціни військового майна залежить від багатьох факторів, які за своєю природою є змінними величинами.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином, зазначаємо про необхідність посилення контролю за процедурами оцінки військового майна, враховуючи об'єктивні причини сьогодення (це і правовий режим воєнного стану загалом, а також факти матеріальних військових втрат в системі Міністерства оборони, що зумовлені військовою агресією РФ). Останні мають місце на постійній основі, оскільки ракетно-бомбові удари РФ спрямовані на військові об'єкти і втрачене чи пошкоджене військове майно має бути оцінене і вирішена його фактична подальша доля (списання, реалізація окремих частин, відновлення, утилізація тощо). Перспективним питанням дослідження тут постає також не лише втрата/пошкодження самого військового майна, а і знищення та пошкодження носіїв інформації про таке майно, що в подальшому може призвести до фактів зловживань.

В якості пропозицій зазначимо, що оцінка військового майна має включати подвійну перевірку, яка полягає у виконанні контрольних повноважень Фондом держмайна та у застосуванні заходів громадського контролю. При цьому такий контроль має здійснюватись не лише на етапі прийняття Звіту про оцінку майна, а вже на етапі проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності. Зокрема, вважаємо, що заходи громадського контролю є обов'язковими для перевірки на наявність корупційної складової. Крім цього доречним буде укладення трьохстороннього договору, з визначенням суб'єктів замовлення оцінки військового майна та фіксування умов викупу такої оцінки.

Бібліографічний список