Пріоритети реалізації державної міграційної політики в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Івано-Франківський національний технічний університету нафти і газу

Кафедра публічного управління та адміністрування

Пріоритети реалізації державної міграційної політики в Україні

Мосора Л.С., к. н. держ. упр., доцент

Оленюк В.В., аспірант

м. Івано-Франківськ, Україна

Анотація

У статті подано визначення наукової категорії «державна міграційна політика» як важливого елементу державної політики України. Наведено основні причини міграції населення, зокрема вказано про зміну їх пріоритетності. Вказано, що на зміну загального рівня міграційних потоків зазвичай впливає середня заробітна плата в регіоні, показники ВВП та ВРП, рівень зайнятості та безробіття. Однак, на сьогодні такі причини уже не є головними, не менш важливий вплив мають саме воєнні дії на території держави. Досліджено процес міграції з точки зору його взаємозалежності з економічними процесами. Зазначено, що міжнародна трудова міграція є складним явищем, що не тільки залежить від соціально-економічних процесів, але й сама на них впливає, а також на якість виробництва та напрям промисловості. Фактично від міграції значною мірою залежить рівень економічного розвитку держави. Наведено перелік основних напрямів, що регулюються державною міграційною політикою в Україні відповідно до світових процесів глобалізації.

Ключові слова: державна міграційна політика; міграція населення; причини міграції; наслідки міграції; напрями реалізації державної міграційної політики.

Annotation

Priorities of implementation of state migration policy in Ukraine

L. Mosora, PhD of Public Adm., Ass. Professor; V. Olenyuk, Graduate Student, Department of Public Administration and Management, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine

The article defines the scientific category “state migration policy” as an important element of the state policy of Ukraine. The priority role of migration policy in regulating migration processes is emphasized. The main reasons for population migration are given; in particular, the change in their priority is indicated. It is indicated that the average salary in the region usually influences the change in the general level of migration flows. Also, GDP and GRP indicators, the level of employment and unemployment. However, today such reasons are no longer the main ones; military actions on the territory of the state have an equally important influence. The great impact of the war on the spread of unregulated migration both outside Ukraine and within the country is emphasized.

The process of migration is studied from the point of view of its interdependence with economic processes. It is noted that international labour migration is a complex phenomenon that not only depends on socio-economic processes, but also affects them, as well as the quality of production and the direction of industry. In fact, the level of economic development of the state largely depends on migration. In the context of the globalization of the world economy, the international movement of population becomes the main mechanism for the formation of the international labour market, a connecting link through which countries with a surplus of labour force enter the orbit of global socio-economic processes and join international financial markets. In this case, a rhetorical question arises on what countries should do if they do not have a surplus of labour, but they are also characterized by emigration.

That is, in fact, they become so-called donors of labour, often receiving no effect from it, in particular in the sphere of production. The deterioration of the demographic situation in Ukraine is indicated, in particular due to the migration of Ukrainians. The list of the main areas regulated by the state migration policy in Ukraine in accordance with the global processes of globalization is given. It is well-founded that today the preservation of human resources in Ukraine is important for migration policy.

Key words: state migration policy; population migration; reasons for migration; consequences of migration; directions of implementation of state migration policy.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Міграція населення є однією з рушійних сил соціальних, економічних та політичних змін у країнах по всьому світу. У той же час, міграція для самого населення - це важливий аспект у вирішенні власних економічних проблем, покращення якості свого життя та сім'ї. Однак, за останні роки міграція перетворилась із можливості покращити власне матеріальне становище у втечу від суворої реальності з метою збереження власного життя. Особливо вона стала актуальною для українців, які за останній рік вимушені були покидати власні домівки через війну. Саме тому, важливим є оперативне реагування на виклики з боку державної міграційної політики для захисту інтересів українців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Міграція населення завжди перебувала в полі зору науковців та практиків, адже від неї значною мірою залежить подальший розвиток людського потенціалу, соціально-економічні зміни в державі, впровадження технічних та інноваційних змін. Саме тому, питання міграції населення висвітлюються в наукових працях з питань економіки, юридичних наук, соціології, політології та публічного адміністрування.

Відповідно до напряму нашого дослідження ми врахували наукові напрацювання таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: О.А. Малиновської [4], Е.М. Лібанової [2, 7], О.І. Шапоренко [8], М. Бейна та К. Парсонса [10], П. Кортеса [11].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. В контексті постійних суспільних потрясінь актуальним є переосмислення ролі державної міграційної політики у регулювання міграції населення.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). На основі аналізу міграційних процесів в Україні сформувати найбільш важливі пріоритети реалізації державної міграційної політики в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вітчизняна державна міграційна політика першочергово полягає у регулюванні міграційних процесів громадян та базується на національних інтересах України, захисту національного ринку праці, необхідності розвитку міжнародного світового співробітництва у даній сфері, і вдосконалення законодавчих механізмів регулювання таких процесів.

Державна міграційна політика - це система юридично оформлених політичних заходів, що реалізовуються органами державної влади та спрямовані на досягнення основних цілей у сфері управління міграційними процесами на загальнонаціональному рівні.

Міграційна політика повинна сприяти досягненню найважливіших суспільних цілей, таких як розвиток ринкових відносин, побудова демократичного суспільства, дотримання прав людини, інтеграція в міжнародний ринок праці, зміцнення безпеки країни. Водночас міграційна політика повинна бути не тільки підпорядкована завданням планування чисельності населення у взаємозв'язку з соціально-економічними аспектами, але також повинна враховувати чинники, що випливають з взятих міжнародних зобов'язань та умов, в яких знаходиться держава [8]. Міграційна політика має містити відповідні програми, що будуть спрямовуватись на урегулювання економічних процесів, з орієнтиром на дотримання міграційного балансу [3].

У нинішній ситуація, яка склалась в Україні міграційна політика повинна досить оперативно реагувати на всі події та часто вирішувати протилежні завдання. З одного боку, створити умови для зменшення еміграції населення з подальшою реінтеграцією населення, що уже виїхало. А з іншого боку, захистити населення країни від воєнних дій, зокрема те, яке вимушене було тікати із зони бойових дій. За останній рік перед міграційною політикою постали нові виклики щодо забезпечення захисту свого населення як в Україні, так і закордоном, а також збереження нації.

Основними причинами на сьогодні зовнішньої міграції населення України є: втеча від війни, збереження власного життя та життя своєї сім'ї. Другорядними стали такі причини як пошук кращих умов та підвищення показників якості життя; виникнення нових можливостей реалізації своїх професійних орієнтирів за кращої умови оплати праці; потреба у зміні кліматичних умов, якщо вони негативно впливають на стан здоров'я; сімейно-шлюбні відносини, об'єднання з близькими; зростання рівня безробіття як в окремому регіоні, так і в цілій країні; зниження купівельної спроможності навіть при зростанні рівня заробітної плати; економічна нерозвиненість окремих регіонів або не повна їх переорієнтація на ринкову економіку. економічний міграційний зайнятість безробіття глобалізація

Так, за даними ДПСУ з 24 лютого до 24 травня 2022 р. (за перші три місяці повномасштабної війни в Україні) прикордонники оформили понад 7,4 млн осіб, які перетнули кордон в обох напрямках. З них на виїзд з країни прослідували більш як 4,8 млн осіб, більшість з яких - громадяни України. На в'їзд в Україну - понад 2,2 млн українців [1]. За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 25 квітня 2023 р. у країнах Європи перебувають понад 8 млн біженців, які покинули Україну через війну [12]. Широкомасштабна війна Росії проти України «дуже погано» позначається на демографічній ситуації, наслідки від якої ще будуть попереду.

Як зазначає Е. Лібанова: «Ми багато людей втратимо: через підвищення смертності, через зниження народжуваності. Багато дітей, які народилися б, вони не народилися у 2022 році і ще більшою мірою не народяться наступного, 2023го, року. А якщо війна протягнеться ще довше, то і у 2024-му. А найбільший вплив (на кількість населення - ред.) чисельний здійснить міграція» [2].

Підкреслимо, що зарубіжні науковці також приділяють велику увагу вивченню причин та наслідків зовнішньої міграції. Зокрема, П. Кортес досліджує вплив міграції жінок на благополуччя їх сімей, відносини з дітьми, чоловіками; виникнення соціального сирітства, за якого батьки далеко від дітей і діти виховуються у кращому випадку близькими родичами, а в гіршому - «вулицею». Особливу увагу автор приділила визначенню ефектів від грошових надходжень від батьків дітям та зробила висновок про те, що більш негативні наслідки для дітей будуть при відсутності матері, а не батька [11]. М. Бейн та К. Парсонс у своїй науковій праці підкреслюють, що однією з не менш важливих причин міграції населення є екологічні проблеми [10]. Забруднення навколишнього середовища, погана забезпеченість водою, несприятливий клімат, різкі перепади температури повітря, забрудненість повітря та води різними викидами також спричиняють еміграцію населення. Ці ж причини є актуальними й для України в цілому, так і для окремих її регіонів.

У ще одній зарубіжній публікації зазначається про поширення економічних та соціальних проблем, етнічних конфліктів, через які збільшився потік мігрантів у країни Європи, а це стає великою проблемою і викликом для країн ЄС. Масовий потік біженців до країн Європи спричинив поширення тероризму, контрабанди, нелегальної міграції населення, гуманітарної кризи, послаблення захисту національних інтересів [13]. Таким чином, причин для міграції є більш ніж достатньо. Можемо робити висновок про те, що війна в Україні тільки посилила процес нерегульованої міграції, яка, своєю чергою, ще більше загострить інші проблеми. Саме тому кожна держава повинна розробити відповідну державну міграційну політику, яка буде реагувати на реалії сучасності. В першу чергу, така політика має спрямовуватись не на згладжування наслідків від міграції, а на вирішення причин, через які поширюється міграція населення.

Одним із напрямів державної міграційної політики має бути створення умов для повернення українців на їх батьківщину, що важко зробити в умовах військового стану. Для реемігрантів важливим є припинення воєнних дій, обстрілів, політична стабільність, наявність демократії та зниження рівня корупції, покращення економічної ситуації в державі, їх економічна та соціальна забезпеченість, наявність робочих місць на яких вони себе зможуть повністю реалізуватись у професійному плані. Про особливості впливу трудової міграції на українську економіку писав Пєньковські Є., який підкреслював, що повернення населення на їх історичну батьківщину з одного боку сприяє покращення економічної ситуації в державі, розвитку нових галузей, а з іншого боку має свої особливості, які й повинні регулюватись з боку держави [6].

Як зазначає А.О. Малиновська, сприятиме поверненню українців чітка, організаційно і фінансово забезпечена політика держави, що має спрямовуватись на інформаційне забезпечення емігрантів закордоном необхідною інформацією про можливості працевлаштування в Україні чи відкриття власного бізнесу; допомогу в реінтеграції після їх повернення додому, що повинна мати як економічну, так і культурно-освітню складову; забезпечення професійної підготовки та перепідготовки з метою набуття кваліфікації, що відповідатиме новим вимогам ринку праці [4].

З метою утримання економічно активного населення в Україні слід створити відповідні умови для їх соціального становлення в державі, а не за її межами. Водночас, забезпечити певну стабільність у державі де продовжують вестись бойові дії є досить складно. Тому зараз актуальним є визначення тих пріоритетних напрямів в міграційній політиці, які дозволять стабілізувати ситуацію та більше контролювати міграцію населення, особливо закордон. Не варто забувати в даному випадку і про внутрішню міграцію. Адже населення за останній рік мігрувало не через власне зважене рішення, а через обставини, що склались. А, отже, таким громадянам важче адаптуватись в нових умовах та важче себе реалізувати.

Як підкреслює В.В. Шейбут, першочерговими питаннями міграційної політики, що потребують чіткого правового поля є: покращення законодавства щодо свободи пересування та вільного вибору місця проживання в Україні (на жаль на сьогодні досить важке питання, через воєнні дії на території України - прим. авт.); посилення у функціонуванні загальнодержавної бази вакансій через портал Державної служби зайнятості України; врегулювання територіального розміщення населення України по всій території держави [9].

Зараз стає зрозумілим, що пріоритетним для державної міграційної політики є створення умов для збереження того населення, яке залишилось в Україні та створення умов для реінтеграції того населення, що виїхало. Адже, як підкреслює Е. Лібанова: «Є чіткий зворотно-пропорційний зв'язок: що довше триватиме війна, то менше людей повернеться. Варіація цифр величезна, тому наразі немає про що говорити» [7]. Отже, ми повинні зважати на те, що скоріш за все частина мігрантів не поверниться, однак яка це частка на разі важко оцінити.

Таким чином, державна міграційна політика повинна акцентувати увагу на таких пріоритетах, як:

1. Забезпечення нормативно-правового регулювання та інституційного контролю за міграційними процесами. Такий контроль можливо реалізувати завдяки чіткому законодавству у даній сфері. Саме в нормативно-правових документах закріплюються норми, якими в подальшому регулюються усі питання.

2. Створення умов для адаптації мігрантів. Це одна із найбільш складних і проблемних складових державної міграційної політики, яка викликає широкі академічні дискусії і втілюється в найбільш різноманітних механізмах забезпечення такої адаптації. Під адаптацією мігрантів розуміють взаємне політичне, культурне та соціально-економічне пристосування мігрантів, органів влади і структур громадянського суспільства в країні прийому, в результаті якого мігранти набувають певного статусу, становища в суспільстві [5]. Громадяни України, які змушені були виїхати за межі держави повинні відчувати, що про них пам'ятають та чекають вдома. А повернення до мирного життя в Україні для них буде легким та з підтримкою від держави.

3. Розробка програм повернення та адаптації громадян в Україну. Потрібно постійно підтримувати зв'язок з цими людьми, ретельно після завершення війни працювати над створенням робочих місць і перекваліфікацією робочої сили, по розміщенню населення по території України і по допомозі у поверненні та адаптації.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

З наведеного матеріалу робимо висновок про спрямування державної міграційної політики першочергово на захист прав та інтересів мігрантів. Науковці вказують на важливу роль політики у регулюванні питань іммігрантів, створенню умов для їх адаптації. Однак, при цьому менше уваги приділяється заходам, що мають спрямовуватись на скорочення еміграції населення, через яку руйнується український генофонд, втрачається національна самосвідомість і сімейні цінності, виникає таке негативне явище як соціальне сирітство, втрачається значна частина трудових ресурсів. Відповідно, державна міграційна політика повинна мати спільні цілі із державною соціальною політикою з метою захисту інтересів власного народу та створення умов для підвищення якості життя українців на власній території, щоб у них не виникала потреба виїжджати за межі держави.

Для визначення основних подальших напрямів реалізації державної міграційної політики, слід проаналізувати показники міграції населення України. Особливо варто звернути увагу на зовнішню міграцію, адже, по суті, при внутрішній міграції чисельність населення держави не змінюється.

Бібліографічний список

1. Dani pro peretyn kordonu Ukrainy [Data on the border crossing of Ukraine] (24.05.2022). Derzhavna prykordonna sluzhba Ukrainy.

2. Demohraf rozpovila, yak viina poznachytsia na kilkosti naselennia Ukrainy [The demographer told how the war will affect the population of Ukraine] (26.12.2022). Radio svoboda.

3. Drakokhrust, T.V. (2020). Pravove rehuliuvannia derzhavnoi mihratsiinoi polityky Ukrainy: monohrafiia [Legal regulation of the state migration policy of Ukraine: monograph]. Ternopil, TNEU (in Ukrainian).

4. Malynovska, O.A. (2012). Povernennia ukraintsiv v Ukraini yak stratehichne zavdannia mihratsiinoi polityky derzhavy [The return of Ukrainians to Ukraine as a strategic task of the state's migration policy]. Ukrainoznavchyi almanakh - Ukrainian Studies Almanac, 7, 98-101 (in Ukrainian).

5. Mosora, L.S., Fedoryshchak, Kh.I., & Kotselovska, N.B. (2022). Mihratsiini protsesy v hlobalizovanomu suspilstvi ta rol derzhavnoi mihratsiinoi polityky u yikh rehuliuvanni [Migration processes in a globalized society and the role of state migration policy in their regulation]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia - Problems of modern transformations. Series: law, public management and administration.

6. Pienkovski, Ye. (08.02.2021). Vplyv trudovoi mihratsii na ukrainsku ekonomiku. Rynok pratsi [The impact of labor migration on the Ukrainian economy. Labor market]. Voks Ukraina - Vox Ukraine.

7. Chym dovshe tryvatyme viina, tym menshe liudei povernetsia z-za kordonu - ekspert [The longer the war lasts, the less people will return from abroad - an expert] (24.02.2023). Finance.ua: website.

8. Shaporenko, O.I. (2019). Derzhavna mihratsiina polityka: shliakhy rehuliuvannia ta pryntsypy [State migration policy: ways of regulation and principles]. Pravo ta derzhavne upravlinnia - Law and public administration. 2(35), p. 2, 252-257.

9. Sheibut, V.V. (2014). Suchasna derzhavna mihratsiina polityka v Ukraini [Modern state migration policy in Ukraine]. Nashe pravo - Our law, 3, 49-53.

10. Beine, M., & Parsons, Ch. (2015). Climatic factors as determinants of international migration. The Scandinavian Journal of Economics, 117 (2), 723-767.

11. Cortes, P. (2015). The Feminization of International Migration and its Effects on the Children Left Behind: Evidence from the Philippines. World Development. Migration and Development: Journal, 65, 62-78.

12. Refugees from Ukraine recorded across Europe (n/d). Operational data portal. Ukraine refugee situation.

13. Papademetriou, D.G. (18.12.2015). Migration Crisis Tests European Consensus and Governance. Migration policy institute.

Размещено на Allbest.Ru