Правові засади безпекової політики України в умовах євроінтеграції

Держави-члени ЄС несуть величезні економічні витрати, обмежуючи економічну взаємодію з Російською Федерацією. Тому, для Європейського Союзу сприймаючи такий величезний економічний стрес, потрібно виділяти адекватну кількість ресурсів, необхідних для підтримки оборонного потенціалу України [35].

Під час прес-конференції за підсумками роботи Ради міністрів ЄС із закордонних справ Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних спав і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що загальна військова допомога, яку Україна отримала від Європейського Союзу та його держав-членів, на сьогодні вже становить 8 млрд. євро, що включає військове обладнання, або близько 45% від обсягу допомоги, яку Київ отримує від США [36].

Впровадження дієвої загальноєвропейської ініціативи військової допомоги для України - це випробування того, чи здатний Європейський Союз досягти більшої самодостатності в обороні та чи можуть його держави-члени підтримати одне одного у разі загрози безпеці та оборони.

Очевидно, що рівень взаємодії з Європейським Союзом у безпекових питаннях залежить від спроможності і наполегливості самої України. Однак, слід відмітити суттєві виклики, які з'явилися сьогодні перед Україною на шляху до європейської інтеграції:

1) з огляду на існування воєнної конфліктності в регіоні, економічну кризу та нестабільність виникла вкрай небезпечна безпекова ситуація, що несприятливо вливає на самостійний розвиток української державності;

2) усередині країни має місце суспільний конфлікт через політичні, економічні та соціальні проблеми, високий рівень корупції, недотримання прав і свобод людини тощо;

3) неефективне державне управління і недостатнє фінансування сектору безпеки і оборони, низький рівень демократичного цивільного контролю, низький рівень довіри населення до правоохоронних органів призвело до низької ефективності національного сектору безпеки і оборони.

Саме ці фактори суттєво сповільнюють ефективність і обмежують можливості співпраці України з Європейським Союзом у питаннях Спільної політики безпеки та оборони (СПБО), а також стримують розвиток даного співробітництва у політичній, економічній, соціальній, безпековій та воєнній сферах.

Починаючи з 2014 р., грубим порушенням Російською Федерацією норм і принципів міжнародного права, дестабілізацією ситуації в Україні (Донбас і Крим), затяжними конфліктами в Азово- Чорноморському регіоні та завершуючи повно- масштабним збройним вторгнення Росії в Україну, європейська система безпеки була поставлена під загрозу. Завдяки цьому, Європейський Союз визнає, що відносини із Російською Федерацією сьогодні набули ключового стратегічного виклику і виникла нагальна необхідність у виробленні послідовного та єдиного підходу до неї. Істотні зміни у відносинах Європейського Союзу з Російською Федерацією ґрунтуються на повазі сучасного міжнародного права, тому Євросоюз жодним чином не визнає незаконну анексію Російською Федерацією українського півострову Крим та всіма діями засуджує дестабілізацію на Сході України з 2014 р. [37] і повномасштабну збройну агресію Росії проти України в 2022 р., і продовжуватиме підвищувати стійкість своїх східних сусідів і підтримуватиме їхнє право вільно визначати свій підхід до Євросоюзу.

Для України важливим є постійна підтримка з боку Європейського Союзу у зусиллях мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та винесення на міжнародний порядок денний питання повернення Криму, а тепер й досягнення воєнної перемоги над російським агресором. Європейський Союз у межах безпекового співробітництва з Україною надає суттєву допомогу малому та середньому бізнесу, гуманітарну допомогу жителям постраждалих територій, інвестиції у критично важливі об'єкти інфраструктури, а також підтримку правоохоронним системам і підрозділам збройних сил. Завдяки цьому, Україна розраховує на подальшу на всеохоплюючу підтримку своїх європейських інтеграційних прагнень та подальше поглиблення співробітництва з Європейським Союзом у межах Спільної політики безпеки та оборони (СПБО).

Поза всяким сумнівом, можна стверджувати, що безпека держав-членів ЄС безпосередньо пов'язана із військово-політичною ситуацією в Україні. Українська сторона із задоволенням приєдналася до співпраці в межах ініціативи Європейського Союзу щодо проголошення 2022 р. роком європейської оборони. Крім того, Україна почала впроваджувати Стратегію деокупації та реінтеграції Криму, створивши Кримську платформу як потужний міжнародний майданчик для діалогу, яка стала важливим інструментом консолідації міжнародної підтримки та досягнення цієї мети, а також зміцнення європейської та глобальної безпеки та оборони [38].

Чималу роль у створенні Кримської платформи відводиться саме державам-членам ЄС, які брали безпосередню активну участь в інавгураційному саміті платформи та підтримці підсумкової декларації. Це є переконливим свідченням того, що Європейський Союз стоятиме поруч з нами до повного відновлення територіальної цілісності України [39].

Висновки

Підсумовуючи викладене, необхідно зауважити, що Європейському Союзу вдалося пройти довгий шлях від окремих пропозицій щодо того, як активізувати співпрацю між державами-членами ЄС та державами-не членами у сфері безпеки і оборони, до конкретних затверджених планів, які виглядають достатньо амбітними. При цьому, європейська безпекова політика є ключовим питанням, яке допомагає зрозуміти динаміку відносин Європейського Союзу із країнами Східної Європи, зокрема з Україною. Потенціал та масштаб Європейської політики сусідства/Політики Східного партнерства, незважаючи на основну мету, зберегти розвиток у напрямі демократизації та європейських цінностей, останнім часом були поставлені під сумнів. Свідченням нездатності Європейського Союзу сформулювати швидке та ефективне рішення стало розв'язання війни в Грузії, Україні тощо.

Проте, Європейський Союз зміг відновити свої оборонні спроможності і суттєво просунутися вперед у безпековій політиці завдяки цілісного бачення цього процесу, наявності великої кількості відповідних структур, програм та інструментів. Аналіз документів щодо Східного партнерства свідчить про те, що Європейський Союз зберіг усі раніше прийняті пріоритети для безпеки держав регіону Східного партнерства, логічно доповнивши їх кібербезпекою, протидією гібридним загрозам, хімічних та біологічних загроз та надзвичайних ситуацій, воєнною допомогою тощо. Звичайно, перелік цих напрямів безпеки вкрай важливий й для України в у мовах воєнної агресії Росії.

Україна, яка й раніше займала лідируючі позиції щодо розвитку співробітництва з Європейським Союзом у сфері безпеки і оборони, і яка вже дев'ятий рік протистоїть гібридній агресії Російської Федерації, вже виконала частину визначених Євросоюзом завдань і, ймовірно, зможе виконати всі зобов'язання, які передбачені документами ЄС із Європейської політики сусідства/Політики Східного партнерства та набуття повноправного членства в Євросоюзі.

Очевидно, що в подальшому регіональне співробітництво України з Європейським Союзом спиратиметься на всебічну підтримку нашої держави у питаннях, що стосуються суверенітету, територіальної цілісності, захисту національних інтересів, безпеки держави і людини. Зі свого боку, Україна повинна продовжувати підтримувати політику Європейського Союзу, дотримуватись європейських цінностей та стати їхнім надійним провідником у регіональному безпековому і оборонному вимірі.

Список літератури

1. Міхєєв Ю.І., Чернявський Г.П., Турченко Ю.В., Пінчук О.І. Дефініції поняття «гібридна війна»: Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2016. Вип. 51. С. 124-130.

2. Парахонський Б.О., Яворська Г.М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл: монографія. Київ: НІСД, 2019. 560 с.

3. Бєльська Т.В. Інформаційно-психологічна війна як спосіб впливу на громадянське суспільство та державну політику держави. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2014. В. 1. С. 49-56.

4. Калініченко Б.М. Інформаційна війна: чинники ескалації і засоби протидії. Київ: Б.м, 2020. 294 с.

5. Марунченко О.П. Інформаційна війна в сучасному політичному просторі: дис... канд. політ, наук.: 23.00.02. Південноукраїнський національний педагогічний унів. ім. К.Д. Ушинського. Одеса, 2012. 208 с.

6. Тихомирова Є.Б. Російська інформаційна війна: теоретичні та практично-прикладні аспекти. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Луцьк, 2020. Вип. 2 (406): Серія: Міжнародні відносини. С. 98-105.

7. Денисов С.Ф., Кардаш К.С. Воєнний конфлікт: зміст та співвідношення з близькими поняттями. Вісник Дніпропетровського ун-ту ім. А. Нобеля. Серія «Юридичні науки». 2012. №1 (2). С. 107.

8. Голуб В.О. Онтологічна характеристика надзвичайного адміністративно-правового режиму воєнного стану. Європейські перспективи. 2017. Вип. 1. С. 99.

9. Conceptual principles of legal reform in the field of national security of Ukraine. Reality of Politics. Estimates - Comments - Forecasts. №4, 2022. P. 112-125.

10. Потенціали співробітництва України з ЄС у сфері безпеки / Бадрак В., Згурець С., Лаптійчук В., Поялков Л. Центр досліджень армії конверсії та роззброєння для фонду Конрада Аденауера. 43 с.

11. Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe: Global Strategy for the European Union's Foreign And Security Policy approved 28 June 2016.

12. Melnyk, S., Zahumenna, Y., Ilnytskyi, M., & Spivak, M. EU-Ukraine partnership in the security sector: legal framework and development prospects. Lex Humana (ISSN 2175-0947), 2023, 15(4), 73-85.

13. Східне партнерство. Урядовий портал. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України

14. Горбач О., Сигідус К. Порівняльний аналіз Європейської стратегії безпеки (2003) та Глобальної стратегії Європейського Союзу (2016). Політичні науки. 2017. №2 (3). С. 57-62.

15. «Winter Package» on European Security and Defence: Constitutional, Legal and Institutional Implications / Європейський парламент: міжнародний документ, прийнятий Європейським парламентом від 16.12.2016.

16. Solana J. The EU's Winter Package for European Security and Defence // CEPS

17. The Rome Declaration: міжнародний документ прийнятий Європейською Радою від 25.03.2017. Європейська Рада ЄС.

18. White paper on the future of Europe: міжнародний документ, прийнятий Європейською Комісією від 01.03.2017 // Європейська Комісія ЄС.

19. Александров О.С. Розвиток спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу. Перспективи для України.

20. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 №254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України.

21. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 №2469-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України.

22. Стратегія забезпечення державної безпеки: затверджена Указом Президента України від 16.02.2022 №56/2022 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України.

23. Глобальна стратегія ЄС: Місце, роль і вклад України. Результати експертного опитування.

24. 62% українців підтримують вступ України до ЄС. Євроінтеграційний портал.

25. 90% українців - за вступ у ЄС, до НАТО хочуть 73%. УКРІНФОРМ

26. Переважна більшість українців підтримають приєднання України до ЄС і НАТО. Євроінтеграційний портал.

27. Рацін А. Співробітництво між Україною та ЄС у сфері безпекової політики. Геополітика України: історія і сучасність. 2016. Випуск 1 (16). С. 291-301.

28. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: міжнародний договір від 27.06.2014. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України.

29. Брайлян Є. Стримати стратегічне суперництво: нове в обороні ЄС і НАТО. Армія INFORM.

30. Війна в Україні та її наслідки для ЄС - Блог Високого представника ЄС Жозепа Борреля ЄС.

31. 4,2 млн. українців отримали статус тимчасового захисту в країнах Європи. FINBALANCE.

32. Статус кандидата на вступ до ЄС: переваги отримають і Київ, і Брюссель. Голос України.

33. Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. ZAXID. NET.

34. Що дасть Україні статус кандидата члени ЄС? LIGA ZAKON.

35. Калініченко О. Європейський ленд-ліз для України: якою може бути військова допомога ЄС. Європейська правда.

36. Загальна військова допомога Україні з боку ЄС і країн-членів сягає 8 млрд євро. УКРІНФОРМ.

37. New Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy. Eastern partnership. Civil society forum.

38. Перший парламентський саміт. Міжнародна кримська платформа. Кримська платформа.

39. Україна та ЄС єдині в тому, що відповідальність за відсутність прогресу в мирному врегулюванні на Донбасі повністю лежить на Росії - Володимир Зеленський. Президент України.

Размещено на Allbest.Ru