Важелі та інструменти впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Важелі та інструменти впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій

Бурик Мирослав Мирославович кандидат наук з державного управління, докторант кафедри управління та бізнес-адміністрування, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ, доцент Міжрегіональної академії управління персоналом



Анотація

У статті висвітлюються питання економічних загроз безпеці сучасної територіальної громади, що широко вивчається у контексті військових дій. Дана робота має теоретико-емпіричний характер та аналізує вплив на стабільне функціонування територіальних громад. Економічні загрози держави та громади ототожнюються із зовнішніми та внутрішніми процесами, які можуть призвести до нездатності економіки задовольняти обґрунтовані потреби, втрати адекватності або поглиблення невідповідності економічних засад безпеки вимогам, що виникають унаслідок військових дій. Проаналізовано комплекс заходів, спрямованих на забезпечення економічної стабільності та розвитку громад в умовах військового стану. Досліджено основні важелі впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій: фінансово-економічні, адміністративно-правові, інформаційні. Окреслено основні аспекти впливу на економічну безпеку територіальних громад через ефективні кадри та кадрову політику органів місцевого самоврядування. Найбільш загальним сигналом появи джерел та потенціалу суттєвих загроз економічній безпеці громади, на думку автора, є відсутність збалансованості економічного обміну. У роботі проаналізовано важливість вибору загроз серед різних впливів, який можна здійснити лише на основі відповідних критеріїв. Для ефективного використання фінансових інструментів необхідно розробити і реалізувати стратегію розвитку громади. Стратегія має визначати пріоритетні напрямки розвитку громади та необхідні фінансові ресурси для їх реалізації. Її реалізація має забезпечувати прозорість і ефективність використання фінансових ресурсів, мінімізувати корупцію та максимізувати використання фінансових інструментів. Також проаналізовано необхідність співпраці з бізнесом, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами. Це допоможе залучити додаткові фінансові ресурси і забезпечити ефективне використання фінансових інструментів.

Ключові слова: важелі, розвиток, відновлення, економічна безпека, територіальна громада. економічний громада безпека



Buryk Myroslav Myroslavovych Candidate of sciences in public administration, doctoral student of department of management and business administration, Precarpation national University of Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk, associate professor Interregional Academy of Personnel Management

LEVERS AND TOOLS OF INFLUENCE ON THE ECONOMIC SECURITY OF TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE CONDITIONS OF MILITARY ACTIONS

The article highlights the issue of economic threats to the security of the modern territorial community, which is widely studied in the context of military operations. This work has a theoretical-empirical nature and analyzes the impact on the stable functioning of territorial communities. Economic threats to the state and community are identified with external and internal processes that can lead to the inability of the economy to meet justified needs, loss of adequacy or deepening of the inconsistency of the economic principles of security with the requirements arising as a result of military operations. A set of measures aimed at ensuring economic stability and development of communities under martial law was analyzed. The main levers of influence on the economic security of territorial communities in the conditions of military operations were studied: financial and economic, administrative and legal, and informational. The main aspects of the impact on the economic security of territorial communities through effective personnel and the personnel policy of local self-government bodies are outlined. The most general signal of the emergence of sources and potential of significant threats to the economic security of the community, according to the author, is the lack of balance of economic exchange. The paper analyzes the importance of the selection of threats among various influences, which can be carried out only on the basis of appropriate criteria. For the effective use of financial instruments, it is necessary to develop and implement a community development strategy. The strategy should determine the priority areas of community development and the necessary financial resources for their implementation. Its implementation should ensure transparency and efficiency in the use of financial resources, minimize corruption and maximize the use of financial instruments. The necessity of cooperation with business, public organizations and other interested parties was also analyzed. This will help attract additional financial resources and ensure effective use of financial instruments.

Keywords: levers, development, recovery, economic security, territorial community.



Постановка проблеми. Через повномасштабну війну Росії проти України економіка нашої держави втратила понад 33,6% протягом останніх двох років. Це найбільше падіння економіки України за всю її історію. Основні причини скорочення економіки - зниження економічної активності припинення роботи підприємств у зоні бойових дій, зниження попиту на товари та послуги, вимушена міграція населення. Зростання витрат на воєнні потреби призвело до дефіциту бюджету та зростання державного боргу. Зниження довіри до фінансової системи теж негативно вплинуло на стан фінансових ринків та економіки в цілому. Скорочення обсягів економіки під час військових дій породжує нові виклики фінансовій безпеці держави. Військові дії призводять до зниження обсягів виробництва та торгівлі та негативно впливає на податкові надходження до бюджету. Як наслідок - дефіцит бюджету, підвищення податків, скорочення соціальних виплат та інших заходів. Військові дії потребують значних витрат на оборону, забезпечення безпеки населення, відновлення пошкодженої інфраструктури тощо. Для подолання цих викликів необхідно розробити системні заходи впливу як на рівні держави, так і у межах кожної територіальної громади, які допоможуть збільшити податкові надходження до бюджету і підтримати економічну активність. Питання економічної безпеки країни вивчали такі науковці як Т. Васильців, О. Власюк, В. Геєць, В. Горбулін, Я. Жаліло, В. Засанський, І. Запатріна, А. Качинський, В. Шлемко та ін. Попри зацікавленість академічного світу, досі не усі питання висвітлені. Крім того, напад росії на Україну поставив перед територіальними громадами абсолютно нові виклики. Усе це стало підставою для вибору теми цього дослідження.

Мета статті - на основі теоретичних та практичних досліджень сформувати бачення щодо основних важелів та інструментів впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій.

Багато науковців у різні періоди вивчали фінансову безпеку держави. Тому варто зупинитися на детальному розумінні цього поняття. У науковій літературі існує декілька теоретичних підходів до визначення даної категорії. Ситник Н.С. досліджує фінансову безпеку з точки зору різних аспектів, насамперед як функціональне забезпечення, поточний стан, нормативне регулювання та забезпечення, зовнішній та внутрішній аспекти [1]. На його думку, фінансова безпека держави - стан, при якому фінансова система держави здатна забезпечити її економічну і політичну стабільність, захистити економічні інтереси, задовольняти потреби населення у соціальних благах. Фінансова безпека держави забезпечується за рахунок реалізації базових завдань:

• гарантована макроекономічна стабільність, яка включає підтримку цін на належному рівні, валютний курс, відсоткові ставки та інші макроекономічні показники;

• забезпечення фінансової стійкості держави через формування достатнього обсягу фінансових ресурсів для забезпечення виконання державою своїх зобов'язань і захист фінансових інтересів держави від зовнішніх та внутрішніх загроз;

• забезпечення доступу населення до фінансових послуг через розвиток фінансової інфраструктури; створення умов для доступу населення до кредитних та інших фінансових послуг тощо.

У словнику Робера, поняття "безпека" було визначено у 1190 році і означало спокійний стан людини за будь-яких обставин. У XVII - XVIII ст. дане поняття набуває нового наповнення та визначається як "ситуація спокою, через відсутність небезпеки: матеріальної, економічної, політичної" [7, с. 15].

У науковому вирізі "національна безпека" з'являється під час діяльності президента Т. Рузвельта, на початку ХХ ст.; На той час він окреслив її як сукупність умов, які забезпечують суверенітет країни та розвиток суспільства [7, с. 15].

Поняття "економічна безпека" вперше вжита у наукових працях Д. Олвеєма, Дж. Р. Голденом та Р. Келлі. У 1984 році вони опублікували працю "Економічна безпека держави". Економічна безпека - стан економіки, при якому забезпечується достатній рівень соціального, політичного, оборонного існування і прогресивного розвитку суб'єкта безпеки, не вразливість і незалежність його економічних інтересів щодо можливих зовнішніх і внутрішніх загроз і впливів.

Економічна безпека є складним і багатогранним поняттям, яке характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення та задоволення потреб громадян, суспільства і держави на певному визначеному рівні та часовому проміжку. Основними складовими економічної безпеки можна назвати:

макроекономічна безпека - забезпечується стабільність цін, зростання виробництва, зайнятості, доходів населення та інших макроекономічних показників;

фінансова безпека - стан національної економіки, при якому забезпечується стабільність фінансової системи, захист фінансових інтересів держави, громадян та суб'єктів господарювання;

зовнішньоекономічна безпека - це стан національної економіки, при якому забезпечується захист національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі забезпечення доступу до зовнішніх ринків, захист вітчизняного виробництва від іноземної конкуренції та ін.

-науково-технологічна безпека - достатній рівень науково-технічного потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності національної економіки;

- продовольча безпека - забезпечення достатнього рівня продовольчої безпеки для забезпечення нормального функціонування економіки та задоволення потреб населення.

Економічна безпека є важливою складовою національної безпеки, оскільки забезпечує основу для соціального, політичного та оборонного існування і прогресивного розвитку держави та кожної громади.

Військові дії - серйозний виклик для фінансової безпеки держави, які можуть призвести до зниження обсягів економіки, зростання державного боргу, інфляції та інших негативних наслідків, впливаючи на фінансову безпеку держави. Для забезпечення фінансової безпеки держави в умовах військових дій необхідно здійснювати такі заходи:

1. Запроваджувати нові податкові пільги та стимули для бізнесу, внаслідок яких можна збільшити податкові надходження до бюджету і підтримати економічну активність;

2. Залучати зовнішні фінансові ресурси. Це може допомогти покрити дефіцит бюджету і забезпечити фінансування заходів з відновлення економіки.

3. За допомогою монетарної політики та заходів стимулювання виробництва контролювати рівень інфляції.

4. За допомогою регулювання діяльності фінансових установ сприяти підвищенню довіри до фінансової системи тощо.

На думку науковців, відсутність збалансованості економічного обміну територіальної громади - це ситуація, коли обсяги надходжень і витрат громади нерівнозначні. Це може призвести до негативних наслідків, зокрема:

- громада отримує менше коштів, ніж витрачає, це може призвести до скорочення соціальних програм, підвищення податків і тарифів, а також зниження якості життя населення;

- нестача робочих місць, це може призвести до зростання безробіття, що також негативно позначиться на рівні життя населення;

- відсутність економічної збалансованості може відлякати потенційних інвесторів та призвести до зниження темпів економічного розвитку.

Проведення ефективної державної політики місцевого самоврядування можливе завдяки використанню дієвого організаційно-економічного механізму розвитку територіальних громад, який має забезпечувати:

* надання територіальним громадам достатнього обсягу повноважень і ресурсів для вирішення питань місцевого значення; громади повинні самостійно приймати рішення щодо таких питань, як освіта, медицина, культура, комунальне господарство та ресурсів, необхідних для їх утримання;

• створення сприятливих умов для розвитку територіальних громад через сприяння інвестиційної привабливості громад, розвитку малого і середнього бізнесу та створенню робочих місць;

• участь громадян у місцевому самоврядуванні через можливість брати участь у виборах до органів місцевого самоврядування; участь у громадських обговореннях, консультаціях з питань місцевого значення.

Дієвий організаційно-економічний механізм розвитку територіальних громад включає у себе елементи:

• систему повноважень і ресурсів територіальних громад із забезпеченням на рівні законодавства та фінансів;

• механізм розподілу коштів між державним і місцевим бюджетами через справедливий розподіл коштів між громадами, з урахуванням їхніх потреб і можливостей;

• система підтримки інвестиційної привабливості через надання відповідних пільг і грантів для підприємців тощо.

Для створення дієвого організаційно-економічного механізму розвитку територіальних громад в умовах війни та інших криз необхідно розробити та закріпити на рівні законодавства:

• внести зміни у законодавство про місцеве самоврядування, в частині регулювання та перерозподілу повноважень, ресурсів і порядку здійснення управління в особливий період та воєнний період;.

• реформувати систему розподілу коштів між державним і місцевим бюджетами, з урахуванням потреб і можливостей громад;

• впровадити новітні механізми участі громадян у місцевому самоврядуванні, які забезпечать доступ до необхідної інформації та створення додаткових можливостей для участі в громадських обговореннях і консультаціях.

Для багатьох територіальних громад складовими організаційно- економічного механізму розвитку є сільське господарство. Тому розвиток сільських територіальних громад повинен бути спрямований на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, розвиток переробки сільськогосподарської продукції та створення нових робочих місць у сільській місцевості. Разом з тим, сільські громади, як правило, мають обмежені фінансові ресурси, а для їхнього розвитку необхідна підтримка з боку держави та міжнародних організацій. Сільські громади часто мають низький рівень участі громадян у місцевому самоврядуванні, що негативно впливає на ефективність розвитку громад. З урахуванням таких особливостей, складові організаційно-економічного механізму розвитку територіальних громад із переважною більшістю сільських населених пунктів можна представити:

1. Політичний компонент. Необхідний для забезпечення розвитку сільських територіальних громад на рівні законодавства. Законодавство має забезпечити територіальним громадам достатній обсяг повноважень і ресурсів для вирішення питань місцевого значення. Інституційні механізми розвитку сільських територіальних громад включає консультативно-дорадчі органи, які сприяють розвитку громад. До прикладу, про саме про необхідність формування таких дорадчих органів ідеться у Рішенні Ради національної безпеки та оборони від 09.10.2023 року, що введено у дію Указом Президента України від 09.10.2023 року №681/2023.

2. Економічний компонент. Включає у себе систему підтримки сільського господарства, надання пільг і грантів для сільськогосподарських підприємств, а також програми розвитку інфраструктури сільського господарства; систему підтримки малого і середнього бізнесу в сільській місцевості.

3. Соціальний компонент. Включає в себе систему надання соціальних послуг, яка повинна включати в себе програми забезпечення доступу до освіти, медицини, культури та інших соціальних послуг для населення сільської місцевості; систему підтримки соціальної активності населення, зокрема сприяти розвитку громадських організацій та волонтерства у громаді.

4. Інфраструктурний компонент. Включає в себе інфраструктуру (дороги, транспорт, зв'язок, водопостачання, водовідведення та додаткові об'єкти інфраструктури, необхідні для життєдіяльності населення у громаді).

5. Захист навколишнього середовища включає у себе програми охорони довкілля, а також програми розвитку зеленої економіки місцевості.

Для ефективного розвитку територіальних громад ці складові повинні бути взаємопов'язані і взаємодоповнюватися. У цьому випадку можна буде забезпечити стале і всебічне зростання сільських громад, підвищення якості життя населення і створення сприятливих умов для розвитку господарства.

Реформа децентралізації в Україні для громад є одним із найважливіших процесів. Вона спрямована на передачу повноважень і ресурсів до місцевих громад. Реалізація реформи децентралізації в Україні почалася в 2014 році. За цей час було досягнуто значних успіхів, зокрема:

• збільшено кількість територіальних громад;

• передано повноваження і ресурси від центрального уряду до місцевих громад;

• громади отримали повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, транспорту та інших сферах та ін.

Однак, незважаючи на досягнуті успіхи, у процесі реалізації реформи децентралізації в Україні існують певні проблеми. Один із основних заходів розвитку громад - підвищення ефективності управління розвитком сільських територіальних громад, яке передбачає: максимальне використання власних джерел доходів громади; ефективне використання Реалізація цих заходів дозволить підвищити ефективність управління розвитком територіальних громад і сприятиме підвищенню якості життя населення. Серед основних причин відсутності збалансованості економічного обміну територіальної громади можна назвати:

• нерівномірність розподілу природних ресурсів (надмірного розвитку окремих галузей економіки і ігнорування інших);

• недосконалість системи управління громадою;

• вплив зовнішніх факторів (наприклад, війни) тощо.

Забезпечення фінансової безпеки держави в умовах військових дій -- комплексне завдання, яке потребує координованих дій з боку держави, голів територіальних громад, міжнародної спільноти та бізнесу. Варто зазначити, що такий підхід залишає поза увагою дослідження матеріального-технічного забезпечення, а також інституційний аспект і напрями реалізації стратегії регіонального та національного розвитку. Однак залишає поза увагою матеріально-технічний аспект, кадровий та інституційний потенціал, перспективні стратегічні напрями зміцнення. Сьогоднішні реалії свідчать про необхідність розгляду безпеки держави у більш широкому сенсі, а саме з позиції стратегічного підходу розвитку територіальних громад та стимулювання подальшого відновлення економіки.

Фінансову безпеку як надійну захищеність фінансової системи від внутрішніх та зовнішніх загроз розуміє З. Варналій [2]; вважає її надзвичайно складною багаторівневою системою, яка складається із ряду підсистем із власною структурою і логікою розвитку. На його думку, захищеність фінансових інтересів суб'єктів господарювання на різних рівнях фінансових відносин полягає у забезпеченості домашніх господарств, підприємств, організацій та установ, регіонів, галузей, секторів економіки, держави фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх потреб і виконання зобов'язань" [4]. Фінансова безпека з позиції системного підходу розглядається як стан фінансової системи, при якому вона здатна протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам і забезпечувати економічну і політичну стабільність держави, захист її економічних інтересів, а також задоволення потреб населення в соціальних благах.

Науковець доводить, що до складу фінансової безпеки держави варто віднести такі складові:

- бюджетну безпеку, як стан, при якому бюджет держави збалансований або має дефіцит, який знаходиться в межах допустимих значень; вона забезпечує фінансову стабільність держави та гарантує виконання її зобов'язань;

- податкову безпеку, як стан, при якому податкова система держави справедлива, ефективна та сприяє економічному розвитку; забезпечує надходження до бюджету держави необхідних фінансових ресурсів для виконання її функцій;

- боргову безпеку у стані, при якому державний борг знаходиться в межах допустимих значень, стійкий до зовнішніх і внутрішніх загроз;

- фінансова безпека банківської системи - це стан, при якому банківська система держави стабільна та здатна виконувати основні функції;

- грошово-кредитну та валютну безпеку у стані, при якому грошова маса в обігу відповідає потребам економіки та не викликає інфляції; забезпечує макроекономічну стабільність держави;

- інвестиційний клімат в державі сприятливий для залучення інвестицій та створення нових робочих місць тощо.

Обсяги руйнування інфраструктури та виробничого капіталу - ключовий фактор, який визначає потенціал відновлення економічної діяльності після закінчення війни, адже саме це і є основа для економічної діяльності. Вона включає в себе транспортну інфраструктуру, енергетичну інфраструктуру, комунікаційну, житловий фонд, інші об'єкти, необхідні для виробництва, розподілу та споживання товарів і послуг. Виробничий капітал є засобами виробництва та використовується для створення товарів і послуг. Він включає у себе обладнання, машини, споруди та інші активи, які необхідні для виробничого процесу. Рівень завданої шкоди для економічної діяльності залежить від таких факторів:

- кількості та масштабів пошкоджених об'єктів;

- важливості пошкоджених об'єктів для економічної діяльності;

- часу, необхідного для відновлення пошкоджених об'єктів.

За оцінками Світового банку, загальні збитки від війни до кінця 2022 року склали близько 100 мільярдів доларів США. Більшість цих збитків були завдані інфраструктурі та виробничому капіталу. Рівень шкоди та руйнування інфраструктури у виробничого капіталу для української економіки з кожним днем зростає, що призводить до зростання безробіття, падіння рівня життя населення та інших негативних факторів. Для відновлення економіки після війни, необхідно буде відновити пошкоджену інфраструктуру та виробничий капітал. Це складний та тривалий процес, який потребуватиме значних інвестицій.

Усі ці складові взаємопов'язані і взаємозумовлені між собою. Не варто забувати і про відтік робочої сили через війну в Україні [1].

Серед наслідків відтоку робочої сили для української економіки варто відзначити:

• зниження продуктивності праці.

• зростання безробіття;

• погіршення макроекономічних показників, зокрема ВВП, високий рівень інфляції та курсу валют.

Впливати на ці процеси можна і потрібно, не зволікаючи: як у межах територіальних громад, так і держави в цілому.

Важелі та інструменти впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій можна розділити на дві групи:

• внутрішні,

• зовнішні.

На думку фахівців, до внутрішніх важелів належать ті, які залежать від самих громад і їхніх органів місцевого самоврядування. Враховуючи аналіз теоретичних джерел, до таких інструментів можна віднести:

• розробку та реалізацію стратегії економічної безпеки громади, з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки громади, заходи щодо їх реалізації, механізми моніторингу та оцінки результатів;

• створення сприятливого інвестиційного клімату через розробку та впровадження заходів залучення інвестицій, захисту прав інвесторів, забезпечення прозорості та ефективності управління громадою;

• розвиток малого та середнього підприємництва через створення нових робочих місць, доходів для населення та податкових надходжень до бюджету громади;

• зміцнення конкурентоспроможності місцевих товарів і послуг через підвищення якості та інноваційності продукції, покращення і просування до споживача, а також вихід на міжнародний ринок;

• забезпечення доступу до базових соціальних послуг: освіту, медицину, соціальне забезпечення тощо.

За словами експертів, до зовнішніх важелів та інструментів належать ті, які залежать від держави та міжнародної спільноти. Зокрема:

• фінансова підтримка з боку держави та міжнародних організацій, включаючи надання грантів, кредитів, компенсацій за збитки тощо.

• залучення міжнародної технічної допомоги через консультування, навчання, експертну підтримку тощо;

• розвиток міжнародної співпраці з допомогою створення спільних підприємств, налагодження логістичних та транспортних зв'язків тощо.

Застосування цих важелів та інструментів має бути спрямовано на вирішення важливих завдань безпеки територіальної громади:

• забезпечення життєдіяльності громади та її населення: продуктами харчування, базовими засобами гігієни, водою, електрикою, теплом тощо.

• створення умов для відновлення економіки громади: відновлення пошкоджених

• об'єктів інфраструктури, виробництва, створення нових робочих місць тощо.

• підвищення конкурентоспроможності місцевої економіки, як от розвиток інновацій, туризму, експортних можливостей тощо.

Забезпечення економічної безпеки територіальних громад - основа діяльності і найважливіше завдання для органів місцевого самоврядування. Воно сприяє розвитку економіки, підвищенню рівня життя населення та зміцненню демократичних інститутів. В цьому контексті варто назвати фінансові інструменти як найбільш поширений способів впливу на економічну безпеку територіальних громад. Фінансові інструменти дозволяють органам місцевого самоврядування надавати фінансову підтримку суб'єктам господарювання та соціальним програмам, що сприяє розвитку економіки та підвищенню рівня життя населення.

Адміністративні інструменти дозволяють органам місцевого самоврядування регулювати підприємницьку діяльність, забезпечувати прозорість та ефективність управління, залучати громадськість до процесу прийняття рішень та сприяє створенню сприятливого середовища для розвитку бізнесу; підвищує довіру населення до органів місцевого самоврядування.

Інформаційні інструменти дозволяють органам місцевого самоврядування розвивати інформаційну інфраструктуру, пропагувати підприємництво та інновації, а також надавати консультації та підтримку підприємцям. Це сприяє підвищенню рівня обізнаності населення про економічні можливості та сприяє розвитку малого та середнього бізнесу.

Практика показує, що найбільш ефективним є комплексний підхід до забезпечення економічної безпеки територіальних громад, який передбачає використання всіх доступних інструментів впливу.

Ефективні кадри та кадрова політика органів місцевого самоврядування - ключові фактори успішного використання важелів впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій. Вони повинні мати необхідні знання, навички та досвід для вирішення завдань економічного розвитку. Вона повинна включати в себе:

• заходи забезпечення доступу до якісної освіти та професійної підготовки;

• створення умов для професійного розвитку працівників;

• заохочення ініціативності та творчості працівників.

Для забезпечення збалансованості економічного обміну територіальної громади необхідно:

- розвивати різні галузі економіки для зменшення залежності громади від окремих ресурсів або галузей;

- впроваджувати ефективні системи управління через ефективне використання наявних ресурси і залучення інвестицій;

- зменшувати вплив зовнішніх факторів через розробку плану дій на випадок кризових ситуацій;

Збалансованість економічного обміну є важливою умовою для забезпечення сталого розвитку територіальної громади. Заходи, спрямовані на забезпечення збалансованості економічного обміну, допоможуть підвищити рівень життя населення, зменшити рівень безробіття і привабливості громади для інвесторів.



Висновки

Враховуючи викладене, можна стверджувати, що важелями та інструментами впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій є цілий комплекс заходів, спрямованих на забезпечення економічної стабільності та розвитку громад в умовах воєнного стану. Їх можна розділити на три основні групи:

• фінансово-економічні важелі спрямовані на забезпечення фінансової підтримки бізнесу та підприємництва, залучення інвестицій, розвиток малого та середнього бізнесу, створення сприятливого інвестиційного клімату;

• адміністративно-правові важелі спрямовані на забезпечення дотримання законодавства у сфері економічної діяльності та створення сприятливого бізнес-клімату; забезпечення захисту прав та інтересів підприємців кожної територіальної громади;

• інформаційні важелі спрямовані на надання інформації про можливості економічного розвитку, розвиток інформаційної інфраструктури, пропаганду підприємницької діяльності.

Для успішної реалізації важелів впливу на економічну безпеку територіальних громад в умовах військових дій необхідна ефективна кадрова політика, спрямована на формування та розвиток кадрового потенціалу громад. Адже саме працівники органів місцевого самоврядування (територіальних громад) відповідальні як за розробку необхідних стратегічних документів, так і за їх реалізацію і впровадження на практиці.



Література

1. Ситник Н.С. Фінансові аспекти складників економічної безпеки держави. Науково- виробничий журнал "Бізнес-навігатор" Випуск 1-2 (44) 2018.

2. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення: Монографія / З.С. Варналій, Д.Д. Буркальцева, С.О. Саєнко. К.: Знання Укр., 2013. 299 с

3. Варналій З. С., Савілова О.В. Фінансова безпека як основна передумова ефективного функціонування держави. Фінансові послуги. 2017. № 6. С. 8-11.

4. Варналій З.С. Томашевський Т.Т. Місце фінансової безпеки в системі економічної безпеки України. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". 2018. № 8. С. 53-60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnjie_2018_8_10 (дата звернення: 22.10.2023).

5. Стародубов О. Міграційна криза - масштаб, економічні наслідки і шляхи подолання. 2022. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2022/08/2/7361562/ (дата звернення: 22.10.2023).

6. Державна митна служба України URL: https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri (дата звернення: 22.10.2023).

7. Чорнодід І. С. Економічна безпека як категорія економічної теорії. Актуальні проблеми економіки. 2003. №11(29). С. 13 - 20.

8. Українська економіка під час війни. Що далі? URL: https://eba.com.ua/ukrayinska- ekonomika-pid-chas-vijny-shho-dali/. (дата звернення: 22.10.2023).

9. Порятунок економіки: вчимося господарювати в умовах війни. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3463896-poratunok-ekonomiki-vcimosa-gospodaruvati- v-umovah-vijni.html. (дата звернення:22.10.2023).

10. Боярчук Д. Економіка війни. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/ 03/4/683280/ (дата звернення: 22.10.2023).

11. References:

12. Sytnyk N.S. (2018). Finansovi aspekty skladnykiv ekonomichnoyi bezpeky derzhavy [Financial aspects of the components of the economic security of the state]. Naukovo-vyrobnychyy zhurnal "Biznes-navihator" - Scientific and industrial journal "Business Navigator" Issue 1-2, (44) [in Ukrainian].

13. Varnalii Z.S. (2013). Ekonomichna bezpeka Ukrayiny: problemy ta priorytety zmitsnennya: Monohrafiya [Economic security of Ukraine: problems and priorities of strengthening: Monograph]. / Z.S. Varnaliy, D.D. Burkal'tseva, S.O. Sayenko. K.: Znannya Ukr. - Z.S. Varnalii, D.D. Burkaltseva, S.O. Sayenko. K.: Znannia Ukr., 299 [in Ukrainian].

14. Varnaliy Z.S., Savilova O.V. (2017). Finansova bezpeka yak osnovna peredumova efektyvnoho funktsionuvannya derzhavy [Financial security as a basic prerequisite for the effective functioning of the state]. Finansoviposluhy - Financial services, 6, 8-11 [in Ukrainian].

15. Varnaliy Z.S. Tomashevskyi T.T. (2018). Mistse finansovoyi bezpeky v systemi ekonomichnoyi bezpeky Ukrayiny [The place of financial security in the system of economic security of Ukraine]. Mizhnarodnyy naukovyy zhurnal "Internauka" - International scientific journal "Internauka", 8, 53-60. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnjie_2018_8_10 [in Ukrainian].

16. Starodubov O. (2022). Mihratsiyna kryza - masshtab, ekonomichni naslidky i shlyakhy podolannya. [Migration crisis - scale, economic consequences and ways to overcome]. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/columns/2022/08/2/7361562/ [in Ukrainian].

17. Derzhavna mytna sluzhba Ukrayiny [State Customs Service of Ukraine]. Retrieved from https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri [in Ukrainian].

18. Chornodid I. S. (2003). Ekonomichna bezpeka yak katehoriya ekonomichnoyi teoriyi [Economic security as a category of economic theory]. Aktual'ni problemy ekonomiky - Actual problems of the economy. 11(29), 13 - 20 [in Ukrainian].

19. Ukrayins'ka ekonomika pid chas viyny. Shcho dali? [Ukrainian economy during the war. What's next?]. (2022). Retrieved from https://eba.com.ua/ukrayinska-ekonomika-pid-chas-vijny- shho-dali/ [in Ukrainian].

20. Poryatunok ekonomiky: vchymosya hospodaryuvaty v umovakh viyny [Saving the economy: learning to manage in war conditions]. (2023). Retrieved from https://www.ukrinform.ua/ rubric-ato/3463896-poratunok-ekonomiki-vcimosa-gospodaruvati-v-umovah-vijni.html [in Ukrainian].

21. Boyarchuk D. (2022). Ekonomika viyny [Economy of war]. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/03/4/683280/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...