Дилема правового захисту інтелектуальних прав власників в сучасних цифрових технологіях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Дилема правового захисту інтелектуальних прав власників в сучасних цифрових технологіях

Аліна Золотар аспірант кафедри інтелектуальної власності в сфері сучасних цифрових технологій

Київ, Україна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню дилеми правового захисту інтелектуальних прав власників в умовах активного розвитку сучасних цифрових технологій. Як відомо, останні п'ять років стали переломними для цифрової трансформації, адже вже сьогодні digital-технології охоплюють все нові і нові сфери поширення. Розвиток цифрових технологій також вплинув на право інтелектуальної власності, призвівши до появи великої кількості нових правових норм як на міжнародному рівні, так і в національних законодавствах держав. Сьогодні повсюдне впровадження цифрових технологій і поява безлічі нових форм їх застосування також значно впливають на відносини, що входять до сфери регулювання права інтелектуальної власності і, як наслідок, ставлять перед правовою наукою нові питання та завдання. У сучасному світі динамічний розвиток сфери цифрових технологій має як свої переваги, так і загрози для захисту інтелектуальних прав. З однієї сторони, з'являється ряд сучасних цифрових засобів, з допомогою яких захист інтелектуальних прав в мережі Інтернет стає більш надійнішим. З іншої сторони, динамічний розвиток сфери цифрових технологій щодня готує нові виклики для захисту прав інтелектуальної власності, особливо в мережі Інтернет. Тож, виникає дилема стосовно того позитивним чи негативним є вплив цифровізації на розвиток права інтелектуальної власності та його захист. Проаналізувавши всі можливості та виклики для захисту права інтелектуальної власності автор доходить висновку про те, що переваг від розвитку цифрової сфери для захисту прав інтелектуальної власності набагато більше, ніж загроз. Одночасно з цим, розвиток цифрової сфери все ще продовжується і новітні цифрові технології захисту прав інтелектуальної власності мають необмежені можливості для розвитку. Зважаючи на це, слід продовжувати відстеження новітніх цифрових технологій та їх вплив на захист інтелектуальної власності як в Україні, так і у світі, а також шукати можливості збалансування доступу до об'єктів права інтелектуальної власності та їх захисту. Крім цього, зважаючи на проаналізовані виклики та можливості захисту прав інтелектуальної власності в цифровій сфері, автор висловлює свої пропозиції щодо вирішення дилеми правового захисту інтелектуальних прав власників в сучасних цифрових технологіях.

Ключові слова: правовий захист, інтелектуальні права, цифровізація, цифрові технології, захист інтелектуальних прав.

Abstract

Alina Zolotar Graduate student of the Department of Intellectual Property in the field of modern digital technologies of the National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, Ukraine

DILEMMA OF LEGAL PROTECTION OF INTELLECTUAL RIGHTS OF OWNERS IN MODERN DIGITAL TECHNOLOGIES

The article is devoted to the study of the dilemma of legal protection of the intellectual rights of owners in the conditions of active development of modern digital technologies. As you know, the last five years have become a turning point for digital transformation, because already today digital technologies cover more and more new areas of distribution. The development of digital technologies has also affected intellectual property law, leading to the emergence of a large number of new legal norms both at the international level and in the national legislation of states. Today, the widespread introduction of digital technologies and the emergence of many new forms of their application also significantly affect the relations included in the sphere of intellectual property law regulation and, as a result, pose new questions and tasks to legal science. In today's world, the dynamic development of the field of digital technologies has both its advantages and threats to the protection of intellectual rights. On the one hand, a number of modern digital tools are emerging, with the help of which the protection of intellectual rights on the Internet becomes more reliable. On the other hand, the dynamic development of the field of digital technologies every day prepares new challenges for the protection of intellectual property rights, especially on the Internet. Therefore, a dilemma arises regarding whether the impact of digitalization on the development of intellectual property rights and its protection is positive or negative. Having analyzed all the opportunities and challenges for the protection of intellectual property rights, the author concludes that the benefits of the development of the digital sphere for the protection of intellectual property rights are much greater than the threats. At the same time, the development of the digital sphere is still continuing and the latest digital technologies for the protection of intellectual property rights have unlimited opportunities for development. With this in mind, we should continue to monitor the latest digital technologies and their impact on the protection of intellectual property both in Ukraine and in the world, as well as look for opportunities to balance access to objects of intellectual property rights and their protection. In addition, taking into account the analyzed challenges and opportunities for the protection of intellectual property rights in the digital sphere, the author expresses his proposals for solving the dilemma of legal protection of intellectual property rights of owners in modern digital technologies.

Keywords: legal protection, intellectual rights, digitization, digital technologies, protection of intellectual rights.

Вступ

Постановка проблеми. Цифрова ера як відкриває небачені перспективи для розвитку інтелектуальної власності, так і таїть у собі певні небезпеки для її творців і споживачів. Можливість розміщення об'єкту права інтелектуальної власності в мережі Інтернет робить його доступним для необмеженого кола осіб з будь-якого місця, де є телефонне або мережеве з'єднання. Звичайно, це має ряд переваг, адже споживачі об'єктів права інтелектуальної власності мають постійний доступ до них з домашнього комп'ютера. Нові можливості та ринки відкриваються і для авторів та творців об'єктів інтелектуальної власності. Однак, швидкий розвиток цифрових технологій має і ряд недоліків для права інтелектуальної власності, зокрема виникає проблема захисту інтелектуальних прав власників. Зокрема, для них актуальним стає питання несанкціонованого копіювання та продажу їх творів без згоди творця об'єкту інтелектуальної власності на це. Адже опублікований в мережі Інтернет об'єкт права інтелектуальної власності може бути скопійований і поширений у вигляді копій будь-ким, хто цього забажає. Це не дозволяє творцям об'єктів інтелектуальної власності отримати той прибуток, який вони могли б отримати від друкованої версії свого твору. Це призводить до пошуку нових шляхів та способів захисту інтелектуальних прав власності, що в епоху динамічного розвитку цифрових технологій стає ще більш проблематичним питанням, адже ті ж таки цифрові технології дають можливість створення нових цифрових засобів захисту інтелектуальних прав в цифровому середовищі. Недоліком таких спроб захистити права інтелектуальної власності їх правовласниками, які неминуче призведуть до технічного та правового захисту, стане різке зменшення доступу споживачів до інтелектуальної та культурної спадщини суспільства. Таким чином, динамічний стан розвитку цифрових технологій одночасно є потужним засобом поширення об'єктів права інтелектуальної власності через публікацію їх в мережі Інтернет, а також однією з найбільших загроз правам інтелектуальної власності, адже мережа Інтернет є слабо регульованою, а інколи і взагалі нерегульованою. Цифрові технології дають змогу значно покращити доступ до інформації, однак одночасно з цим вимагають створити можливості для її захисту. Світова павутина має потенціал стати найбільшим скупченням об'єктів права інтелектуальної власності, створюючи можливості доступу до них для мільйонів користувачів, проте вона вже сьогодні виступає певним стратифікатором, тобто все більше поглиблює існуючий розрив між творцями та споживачами об'єктів права інтелектуальної власності. Тож, виникає дилема між можливостями цифрового захисту, які дарує цифровізація для творців, а також загрозами, які несе епоха цифровізації для захисту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет.

Актуальність теми зумовлюється важливістю вирішення даної дилеми та пошуком відповіді на питання більше переваг чи загроз створює розвиток цифрових технологій для захисту прав інтелектуальної власності, а також прихованими можливостями та невичерпаністю ресурсу цифрових технологій у цій сфері, що у майбутньому може мати непередбачувані наслідки у сфері захисту інтелектуальної власності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання впливу цифровізації на сферу інтелектуальної власності порушуються в низці робіт як українських, так і зарубіжних науковців. Зокрема, в Україні вивченням даного питання займались Г. Андрощук, Т. Бутченко, С. Гавриленко, В. Горбачук, А. Гуржій, К. Івасенко, С. Жогов, О. Ізбаш, Х. Кметик-Подубінська та ряд інших. Серед зарубіжних науковців дане питання підіймали: П. Лундблад, Н. Лучі, Я. Моос, Т. Пісторіус, Ш. Яніський-Равід та ряд інших. Перспективи розвитку інтелектуальної власності в цифрову епоху досліджували такі українські науковці, як: Є. Видря, Є. Гром, К. Лісняк, М. Маслак, О. Обривкіна та ряд інших. Серед зарубіжних науковців вивченням перспективних напрямів розвитку інтелектуальної власності в епоху цифровізації займались: Л. Едвардс, Б. Кляйн, Г. Мосс, П. Парвіайнен, М. Тіхінен та ряд інших. Проблемні аспекти розвитку та захисту інтелектуальної власності в умовах цифровізації досліджували: Є. Коваленко, І. Коваленко, А. Іванов, Д. Майстро, С. Назаренко, О. Обривкіна, П. Перерва, Є. Харитонов, О. Харитонова та ряд інших. У зарубіжній доктрині проблематику захисту прав інтелектуальної власності підіймали: Р. Букер, Н. Бхарадвадж, А. Гарсія, Л. Гонсалес, Л. Круз та багато інших. Однак, дилема правового захисту інтелектуальних прав власників в сучасних цифрових технологіях так і не була досліджена.

Зважаючи на вище викладене, вважаємо тему дослідження актуальною та такою, що потребує подальших наукових досліджень.

Мета статті - окреслити дилему правового захисту інтелектуальних прав власників в сучасних цифрових технологіях, визначити переваги та недоліки захисту прав інтелектуальної власності в сучасному цифровому світі, висловити пропозиції стосовно можливих шляхів вирішення вказаної дилеми.

Виклад основного матеріалу

У сучасному світі практично кожен аспект права інтелектуальної власності тим чи іншим чином виявляється охопленим впливом процесу цифровізації у тій чи іншій формі. Розвиток технологій, особливо цифрових, не тільки фундаментально змінює правила збереження та розповсюдження інформації та створює серйозні проблеми для традиційних законів про захист інтелектуальних прав, але також створює серйозний вплив на економіку знань, міжнародну торгівлю, інтелектуальну власність, глобалізацію, громадянське суспільство та приносить зміни для міжнародної законодавчої системи в цілому [1, с. 198]. Розвиток сучасних цифрових технологій має істотний вплив як на способи створення результатів інтелектуальної діяльності, так і на їх використання, а також на особливості правового захисту результатів інтелектуальної творчості.

Станом на сьогоднішній день все ще не існує єдиного підходу до визначення поняття «цифровізації». Під нею розуміють і процес повсюдного поширення цифрових технологій, і форму становлення цифрової економіки, і ще багато чого. Зокрема, О. Хлебинська визначає її як «інтеграцію цифрових технологій у повсякденне життя суспільства шляхом оцифровки всього, що можна оцифрувати» [2, c. 114].

Ще одна українська дослідниця Н. Чорна під цифровізацією визначає «насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними» [3, с. 225].

Цікавим також є підхід до визначення поняття цифровізації М. Руденко, яка розуміє під нею зміну суспільної парадигми шляхом широкого використання інформаційно-комунукаційних технологій, що постійно розвиваються та вдосконалюються [4, с. 5].

Тож, зважаючи на вище наведені твердження, можна сказати, що цифровізація - це використання цифрових технологій у різних сферах суспільного життя. І однією з таких сфер є сфера інтелектуальної власності.

У даному дослідженні ми також часто використовуємо поняття «цифрова епоха», під якою розуміємо період часу, коли цифрові технології набули повсюдного поширення та суттєво змінили спосіб спілкування, роботи та життя.

У процесі цифровізації та активного розвитку новітніх технологій був революціонізований спосіб створення, розповсюдження та споживання інтелектуальної власності. Твори мистецтва, винаходи, товарні знаки та логотипи - це ті об'єкти права інтелектуальної власності, що підлягають юридичному захисту авторським правом, патентами і товарними знаками. Однак розвиток нових технологій та цифровізації спричинили ряд проблем як для власників прав інтелектуальної власності, так і для споживачів. У нинішніх умовах право інтелектуальної власності має захищати не тільки традиційні об'єкти інтелектуальної власності, але й суто цифрові твори, ті, які створюються з використанням цифрових технологій. Постають також питання забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності в онлайн-середовищі та на цифрових ринках. Тому вбачаємо за потрібне розглянути які проблеми та ризики несе цифровізація для захисту інтелектуальної власності.

Першою і найбільш вагомішою проблемою є легке відтворення та розповсюдження матеріалів, захищених правом інтелектуальної власності. Більшою мірою це стосується цифрових копій книг, музики та фільмів, які підлягають захисту авторським правом. Інтернет зробив можливим обмін і розповсюдження цифрового вмісту по всьому світу з мінімальними зусиллями, що ускладнює для творців і власників такого вмісту процеси моніторингу і контролю за використанням їхньої інтелектуальної власності. Дана проблема призвела до поширення так званого «піратства». Піратство означає несанкціоноване використання, відтворення або розповсюдження творів, захищених авторським правом [5, с. 134].

Надзвичайно актуальною є проблема піратства і в Україні. Зокрема, як відмічає видання Promote Ukraine Media, «Україна стабільно входить до топ- 10 країн за рівнем відвідування піратських сайтів. Під час локдауну, спричиненого пандемією COVID 19, трафік на піратські сайти лише зріс» [6]. На підтвердження цього можна також навести результати досліджень, проведених в межах ЄС та США. Зокрема, у квітні 2020 року Торговельне представництво Сполучених Штатів (USTR) здійснило оприлюднення своєї щорічної «Спеціальної доповіді 301», в якій воно оцінює рівень адекватності й ефективності захисту прав інтелектуальної власності. У даній доповіді Україна входить в список одинадцяти країн із найбільшим рівнем поширення піратства [7, c. 10]. У Звіті щодо захисту прав інтелектуальної власності у світі, оприлюдненому Європейською комісією наприкінці 2019 року, також йде мова про високий рівень цифрового піратства в Україні, що спричиняє «серйозні системні проблеми у галузі охорони і захисту прав інтелектуальної власності, нанесення значної шкоди бізнесу ЄС» [8, c. 32]. Також слід відмітити проблему плагіату, яка в Україні та світі також виникла і динамічно розвинулась у зв'язку з цифровізацією. Вона також напряму пов'язана з легкістю відтворення та розповсюдження матеріалів, захищених правом інтелектуальної власності, в мережі Інтернет.

Другою проблемою, яку спричинила цифровізація у сфері захисту інтелектуальної власності є труднощі з відстеженням використання матеріалів, захищених правом інтелектуальної власності. Дійсно, тільки цифрову копію об'єкта права інтелектуальної власності публікують в Інтернеті, відразу з'являється можливість її завантаження та передачі іншим користувачам мережі Інтернет безліч разів, що повністю нівелює можливість власника інтелектуальних прав дізнатися, хто використовує матеріал і з якою метою. Як відмічає І. Коваленко, «це пов'язано, насамперед, з тим, що доступ до відповідного об'єкта виняткових прав відкривається одночасно для гранично широкого кола осіб, що сягає мільйонів користувачів Інтернету» [9, c. 53]. цифровізація інтелектуальний власність

Третьою проблемою є проблема складності встановлення права власності, суть якої зводиться до того, що в умовах цифровізації інколи ускладнюється можливість встановлення права власності на об'єкти інтелектуальної творчості. У зв'язку з легкістю відтворення та розповсюдження об'єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет стає важко визначити, хто є оригінальним власником конкретного твору або хто має право на його розповсюдження.

Четвертою проблемою є зависока вартість дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності, що призводить до складності виявлення випадків порушення прав інтелектуальної власності та вжиття судових заходів проти винних осіб.

П'ятою проблемою захисту інтелектуальної власності є міжнародний масштаб всесвітньої мережі Інтернет. Це призводить до того, що в епоху цифрових технологій цифрова копія об'єкта інтелектуальної власності може поширюватися по всьому світу, що, в свою чергу, призводить до складності дотримання законодавства у сфері захисту інтелектуальних прав власності в різних країнах і правових системах.

Дана проблема є тісно пов'язаною з наступною проблемою захисту інтелектуальної власності в цифрову епоху - проблемою юрисдикції. З огляду на глобальний характер Інтернету може бути важко забезпечити дотримання прав інтелектуальної власності в різних юрисдикціях. Закони та нормативні акти щодо інтелектуальної власності відрізняються від країни до країни, тому творцям і власникам об'єктів інтелектуальної власності складно подавати позов проти порушників, що знаходяться в інших країнах.

Сьома проблема - проблема дотримання засади добросовісного використання об'єкту права інтелектуальної власності. Як відомо, концепція добросовісного використання є «фундаментом для поширення вільної культури та дотримання балансу приватних інтересів правоволодільця (автора) твору і суспільства, яке зацікавлене в соціальному, науковому і культурному розвитку» [10, c. 181]. На практиці ж дана концепція зводиться до можливості правомірного використання об'єктів права інтелектуальної власності (здебільшого авторських прав) в мережі Інтернет без згоди правоволодільця (автора), при цьому шкода правам та інтересам правоволодільця не наноситься. Якщо говорити максимально просто, то суть цієї концепції зводиться до того, що будь-хто може вільно використовувати об'єкти права інтелектуальної власності в тому випадку, якщо таке використання є добросовісним. Однак в умовах цифровізації визначення того, що є добросовісним використанням, може бути складним і суб'єктивним процесом, який ускладнює дотримання законів у сфері захисту права інтелектуальної власності.

Восьма проблема - проблема визначення авторських прав на об'єкт, створений з використанням цифрових технологій. Об'єкт авторського права, створений автором з використанням соціальних мереж та інших мереж зв'язку, може бути з легкістю поширений у цих мережах, що, однозначно, є перевагою. Однак, це також може ускладнити визначення того, хто володіє авторським правом на певний твір, і забезпечити виконання законів про авторське право.

Дев'ята проблема захисту прав інтелектуальної власності в цифрову епоху - це складність збалансування «доступу» та «захисту»: хоча захист авторських прав є важливим, також важливо збалансувати цей захист із потребою в доступі до інформації та творчому самовираженні. Пошук правильного балансу між доступом і захистом є важливою проблемою в епоху цифрових технологій.

Десята проблема стосується виключно нашої країни - це проблема відсутності спеціалізованої судової системи. А вся річ у тому, що в Україні досі немає судів, які б працювали у вузькоспрямованій сфері інтелектуальної власності. Незважаючи на проведену в 2017 році реформу судової системи та законодавчу регламентацію такого спеціалізованого суду, як Вищий суд з питань інтелектуальної власності, основним завданням якого є покрашення ефективності системи захисту інтелектуальних прав, його робота досі не розпочата. Аналогічні суди спеціалізованого спрямування вже функціонують у Німеччині(Федеральний патентний суд), Японії (Вищий суд з інтелектуальної власності) та ряді інших країн [11, с. 40]. Тому, вважаємо за доцільне введення в роботу такого спеціалізованого суду і в Україні.

І ще одна проблема, яку, по-праву, можна вважати найважливішою, є проблема законодавчої відсталості нормативного регулювання захисту прав інтелектуальної власності в цифрову епоху. Зокрема, як відмічає В. Тімашов, «сьогодні в законодавстві України відсутні нормативні документи з питань охорони інтелектуальної власності в інформаційному суспільстві, мережі Інтернет, хоча проблеми охорони інтелектуальної власності нині вийшли на перший план у світі і стали не просто юридичними або комерційними питаннями» [12, с. 134].

Вирішення цих проблем, безсумнівно, вимагає правового державного регулювання (прийняття відповідних законів або коригування існуючих), а також міждержавного співробітництва у боротьбі із порушенням прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Одночасно з цим слід відмітити, що і самі цифрові технології дають неоціненний ресурс для розвитку новітніх засобів захисту прав інтелектуальної власності.

Зокрема, актуальними вважаємо такі запропоновані Д. Куцом та А. Івановим способи вирішення наявних проблем у сфері захисту прав інтелектуальної власності в цифрову епоху:

1. Використання цифрового підпису - дає змогу здійснити ідентифікацію справжнього володільця інтелектуальних прав власності на той чи інший об'єкт права інтелектуальної власності, знімаючи тим самим будь- які сумніви в контрагента про те, з ким він має справу.

2. Використання цифрових марок, серед яких найбільшого поширення набула так звана система «цифрових водяних знаків», що впроваджуються у тексти, графічні зображення та інші об'єкти права інтелектуальної власності, полягає у тому, що при звичайному розгляді цих об'єктів не простежуються жодні права інтелектуальної власності на нього - немає ні значка копірайту (©), ні імені автора, ні року видання, ні інших даних. Однак, пізніше, з використанням відповідного програмного забезпечення можна відстежити, що у структурі файлу міститься додаткова інформація, яка містить вказівку на особу, яка її записала.

3. Обмеження доступу до розміщених в мережі Інтернет матеріалів. Зокрема, одним із проявів такого обмеження є надання доступу до певних електронних бібліотек чи архівів тільки в разі внесення попередньої оплати за це.

4. Застосування методів криптографічного перетворення матеріалів. Одним із таких методів є шифрування - суть якого зводиться до обмеження або повного виключення можливості копіювання творів (зокрема, такою є система SCMS, яка дає змогу створити тільки одну копію документа та унеможливлює подальше копіювання цього примірника.

5. Формування веб-депозитаріїв, які дають змогу проводити фіксацію об'єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет та закріплювати правовий статус останніх.

6. Застосування технології обмеженої функціональності - її суть зводиться до надання користувачеві примірника твору, що характеризується наявністю функціональних обмежень.

7. «Годинникова бомба» є аналогічною за своєю суттю з технологією функціонального обмеження, однак у відповідності до цієї технології власник інтелектуальних прав здійснює розповсюдження повноцінного за своїм функціоналом використання об'єкту інтелектуальної власності, однак робить акцент на даті, після настання якої доступ до нього буде неможливим. Для прикладу, доступ до книги може бути заблокований 30 вересня 2023 року, до цього часу всі бажаючі мають вільний доступ до зазначеної книги.

8. Контракти - це один із найбільш ефективних та водночас найбільш недооцінених засобів захисту порушених інтелектуальних прав. При умові їх правильного оформлення, контракти можуть надавати правовласникам більш широкі повноваження стосовно здійснення контролю за використанням їх об'єктів інтелектуальної власності у порівнянні з тими, що надаються їм у відповідності до законодавства.

9. Клірингові центри - є уповноваженими власниками інтелектуальних прав організаціями, покликаними здійснювати ліцензування прав власників на об'єкти інтелектуальної власності, розміщені в Інтернеті. При виявленні бажання отримати доступ до такого об'єкта інтелектуальної власності, користувач повинен спочатку сплатити збір за видачу ліцензії такому кліринговому центру, який в кінцевому підсумку розподіляє отримані кошти серед власників інтелектуальних прав [13, с. 618].

На нашу думку, використання всіх вище зазначених способів запобігання порушенню прав інтелектуальної власності в цифровому світі є досить перспективним. Проте, якщо враховувати наявну в Україні законодавчу базу у цій сфері, то можна дійти висновку, що сучасний її стан не дозволяє використовувати ряд цих способів до об'єктів інтелектуальної власності в Україні. Зважаючи на це, слід прикласти максимум зусиль з метою ліквідації законодавчих прогалин для вдосконалення правового регулювання сфери захисту інтелектуальної власності в Україні.

Однак, незважаючи на вище наведені можливості захисту прав інтелектуальної власності в умовах цифровізації, слід сформулювати ряд власних рекомендацій з цього приводу, перевірених на практиці світовим досвідом:

1. Актуально запровадити використання в Україні технологій управління цифровими правами (так званих DRM) - це технології, які обмежують доступ до цифрової копії об'єкту інтелектуальної власності та запобігають несанкціонованому копіюванню та розповсюдженню. Найбільш актуально їх використовувати для захисту захищених авторським правом творів, таких як музика, фільми та електронні книги, від піратства.

2. Актуально також більш активно просувати та застосовувати технології Blockchain. Blockchain - це децентралізована цифрова книга, яка може використовуватися для відстеження права інтелектуальної власності та використання цифрового вмісту. Використовуючи технологію блокчейн, власники авторських прав можуть створити незмінний запис про своє право власності та ефективніше контролювати розповсюдження та використання свого вмісту.

3. Цікавим є також використання ліцензування Creative Commons. Creative Commons - це некомерційна організація, яка надає низку безкоштовних стандартизованих ліцензій, які творці можуть використовувати для надання дозволу іншим особам використовувати їхні захищені авторським правом матеріали. Ці ліцензії дозволяють творцям зберігати право інтелектуальної власності на свій твір, одночасно дозволяючи іншим використовувати його різними способами, залежно від умов ліцензії.

Крім цього, Україні актуально посилити міжнародне співробітництво у цій сфері, адже співпраця з іншими урядами та міжнародними організаціями може допомогти розробити та забезпечити дотримання узгоджених законів у сфері захисту прав інтелектуальної власності в Україні та інших країнах і правових системах.

Висновки

Таким чином, дилема правового захисту інтелектуальних прав власників в умовах цифровізації може бути успішно вирішена шляхом застосування наявних на сьогодні засобів захисту інтелектуальних прав як загального, так і цифрового формату. Однак, наявні на сьогоднішній день проблеми правового регулювання захисту інтелектуальних прав власників як в Україні, так і у всьому світі, не дозволяють зробити це швидко та ефективно. Зважаючи на це, слід відзначити, що правові виклики захисту прав інтелектуальної власності в епоху цифрових технологій вимагають багатогранного підходу, який передбачає співпрацю держав, міжнародних і регіональних організацій, творців об'єктів інтелектуальної власності та користувачів. Працюючи разом для захисту прав інтелектуальної власності, вони зможуть посприяти тому, щоб творчість та інновації продовжували процвітати в епоху цифрових технологій.

Крім того, не дивлячись на масштабність наукових досліджень, що вже є наявними у сфері захисту інтелектуальних прав в умовах цифровізації, все ж важливо в майбутньому проводити подальші дослідження цієї тематики, адже цифровізація дарує інтелектуальній власності неоціненні можливості у сфері розвитку засобів захисту прав інтелектуальної власності, і, можна передбачити, що з часом в умовах цифровізації будуть сформовані більш досконалі засоби захисту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет, які виведуть цю сферу на якісно новий рівень розвитку.

Література

1. Zolotar A. S. Using the globalization experience of the world's leading countries in the field of intellectual property protection in Ukraine. - Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, 2023. - № 1 (57). - C. 197-204.

2. Хлебинська О. І. Теоретичні підходи до цифровізації та цифрової трансформації/ О.І. Хлебинська. - Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи, 2021. - C. 114-115.

3. Чорна Н. Законодавче забезпечення розвитку цифрової економіки в Україні/ Н. Чорна. - Вектори розвитку науки і бізнесу в глобальному середовищі: тренди та перспективи. - 2019. - C. 225-227.

4. Руденко М. В. Цифровізація: категоріальні особливості та специфіка трактування/ М.В. Руденко. - Економічний форум, 2021. - №1(4). - С. 3-13.

5. Bakhramovna Y. I. Problems of copyright protection: Plagiary and piracy on the internet/ Y. I. Bakhramovna. - Turkish Journal of Computer and Mathematics Education (TURCOMAT), 2021. - №12(4). - Рр.1132-1135.

6. Глобальна проблема: піратство в Україні [Електронний ресурс]. - Promote Ukraine Media. - 2020. - Режим доступу: https://www.promoteukraine.org/uk/globalna-problema- piratstvo-v-ukraini/.

7. 2020 Special 301 Report. Office of the United States Trade Representative. Washington, 2020. 94 s.

8. Report on the protection and enforcement of intellectual property rights in third countries. SWD(2019) 452 final. Brussels. 2019. 60 s.

9. Коваленко І. А. Актуальні проблеми захисту й охорони прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет в умовах глобалізації суспільства та сучасних технологій/ А.І. Коваленко. - Вчені записки Таврійського національного університету імені ВІ Вернадсього. Серія: Юридичні науки. - 2018. - Том 29 (68). - № 3. - C. 52-55.

10. Піхурець О. В. Доктрина добросовісного використання /О.В. Піхурець. - Проблеми цивільного права та процесу: тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 96-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 21 трав. 2021 р.). - Харків: ХНУВС, 2021. - C. 180-184.

11. Кочина О. С. Порушення авторських прав у мережі Інтернет: правові проблеми та шляхи їх подолання /О.С. Кочина. - Нове українське право, 2022. - №4. - С. 38-43.

12. Тімашов В. О. Захист авторського права в мережі Інтернет: адміністративно- правовий аспект /В.О. Тімашов. - Прикарпатський юридичний вісник, 2015. - №2. - С. 134-139.

13. Куц Д.Ф., Іванов А.І. Проблеми охорони й захисту прав інтелектуальної власності в Інтернеті /Д.Ф. Куц, А.І. Іванов. - Молодий вчений, 2018. - №5 (57). - С. 616-619.

References

1. Zolotar, A. S. (2023). Using the globalization experience of the world's leading countries in the field of intellectual property protection in Ukraine. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, 1 (57), 97-204 [in Ukrainian].

2. Khlebynska, O. I. (2021). Teoretychni pidkhody do tsyfrovizatsii ta tsyfrovoi transformatsii [Theoretical approaches to digitization and digital transformation]. Biznes, innovatsii, menedzhment:problemy taperspektyvy, 114-115 [in Ukrainian].

3. Chorna, N. (2019). Zakonodavche zabezpechennia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini [Legislative support for the development of the digital economy in Ukraine]. Vektory rozvytku nauky i biznesu v hlobalnomu seredovyshchi: trendy ta perspektyvy, 225-227 [in Ukrainian].

4. Rudenko, M. V. (2021). Tsyfrovizatsiia: katehorialni osoblyvosti ta spetsyfika traktuvannia [Digitization: categorical features and specificity of interpretation]. Ekonomichnyi forum, 1(4), 3-13 [in Ukrainian].

5. Bakhramovna, Y. I. (2021). Problems of copyright protection: Plagiary and piracy on the internet. Turkish Journal of Computer and Mathematics Education (TURCOMAT), 12(4), 1132-1135 [ in English].

6. Hlobalna problema: piratstvo v Ukraini [Global problem: piracy in Ukraine.] (2020) https://www.promoteukraine.org/uk/. Retrieved from: https://www.promoteukraine.org/uk/ globalna-problema-piratstvo-v-ukraini/ [in Ukrainian].

7. 2020 Special 301 Report (2020) Office of the United States Trade Representative. Washington, (94 s) [ in English].

8. Report on the protection and enforcement of intellectual property rights in third countries (2019) SWD(2019) 452 final. Brussels, (60 s)[ in English].

9. Kovalenko, I. A. (2018). Aktualni problemy zakhystu y okhorony prav intelektualnoi vlasnosti v merezhi Internet v umovakh hlobalizatsii suspilstva ta suchasnykh tekhnolohii [Actual problems of protection and protection of intellectual property rights on the Internet in the conditions of globalization of society and modern technologies]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni VI Vernadsoho. Seriia: Yurydychni nauky, 29 (68), (3), 52-55 [in Ukrainian].

10. Pikhurets, O. V. (2021). Doktryna dobrosovisnoho vykorystannia [Doctrine of fair use]. Problemy tsyvilnoho prava ta protsesu: tezy dop. uchasnykiv nauk.-prakt. konf., prysviach. 96-y richnytsi vid dnia narodzhennia OA Pushkina (m. Kharkiv, 21 trav. 2021 r.), 180-184 [in Ukrainian].

11. Kochyna, O. S. (2022). Porushennia avtorskykh prav u merezhi Internet: pravovi problemy ta shliakhy yikh podolannia [Copyright infringement on the Internet: legal problems and ways to overcome them]. Nove ukrainskepravo, (4), 38-43 [in Ukrainian].

12. Timashov, V. O. (2015). Zakhyst avtorskoho prava v merezhi Internet: administratyvno- pravovyi aspekt [Copyright protection on the Internet: administrative and legal aspect]. Prykarpatskyiyurydychnyi visnyk, (2), 134-139 [in Ukrainian].

13. Kuts, D.f., Ivanov, A.I. (2018). Problemy okhorony y zakhystu prav intelektualnoi vlasnosti v Interneti [Problems of protection and protection of intellectual property rights on the Internet].

Размещено на Allbest.ru