Жінки України у Польщі та інших державах-членах після 24 лютого 2022 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Жінки України у Польщі та інших державах-членах після 24 лютого 2022 року

Гаєвая Олександра Валентинівна, кандидат юридичних наук,

доцент кафедри права, заступник директора з наукової роботи

Навчально-Наукового Інституту Соціально-Гуманітарних

Технологій, Національний Технічний Університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, професор кафедри права праці

і права соціального Університету ім. А. Міцкевича, Познань

Анотація

Стаття присвячена аналізу історії походження Європейських Директив та Законів для громадян «третіх країн», «біженців», які через ті чи інші причини змушені мігрувати сьогодні до країн Європейського Союзу. У центрі уваги - жіноча тема, тому що більшість мігруючих сьогодні жінки, їхні діти. Автор аналізує основні нормативні акти, прийняті у різні періоди Європейським Союзом, які стосуються міграційного руху з «третіх країн», з метою звернути увагу на головні питання статей, їхню користь, недоліки, доречність та своєчасність прийняття. На прикладі реальної сім'ї описується життя жінок в еміграції, які, рятуючись від війни, приїхали до Європи, до Польщі. Статистичні дані, які наводяться у статті, демонструють «трансформацію суспільства» у глобальному масштабі, можливості біженців у країнах, що приймають, у реальності буття. Наведені нормативні акти у статті демонструють свою основну місію - формування гуманного майбутнього для своїх країн, громадян із «третіх країн», своїми рішеннями демонструючи основні якості «людяності» та гуманності. У статті досліджуються масштаби явища, пов'язаного з міграцією громадян України та їх діяльності в Польщі та країнах ЄС, показано, як встановлюється правовий статус громадян України як громадян третіх країн у Європейському Союзі до початку війни, показано встановлення правового статусу громадян України у зв'язку з початком війни в Україні згідно польського права та права Європейського Союзу; показано, як визначаються права громадян України щодо перебування, працевлаштування на території Польщі та подальшого переміщення з території Польщі на територію держав-членів ЄС у світлі права ЄС, особливо в контексті можливості збереження та набуття пов'язаних із цим фактом прав у частині соціального забезпечення на випадок непрацездатності (інвалідності) та старості.

Ключові слова: війна, «треті країни», «переміщені особи», «біженці», «тимчасовий захист», українці, соціальний захист.

Gayevaya Oleksandra Valentynivna Candidate of legal sciences, associate professor of the department of law, deputy director for scientific work of the Educational and Scientific Institute of Social and Humanitarian Technologies, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, professor of the department of labor law and social law of the University of A. Mickiewicz in Poznan, Poznan

WOMEN OF UKRAINE IN POLAND AND OTHER MEMBER STATES AFTER FEBRUARY 24, 2022

Abstract

The article is devoted to the analysis of the history of the origin of European Directives and Laws for citizens of "third countries", "refugees" who, for one reason or another, are forced to migrate today to the countries of the European Union. The women's theme is in the center of attention, because most of the migrants today are women and their children. The author analyzes the main regulatory acts adopted in different periods by the European Union, which relate to the migration movement from "third countries", in order to draw attention to the main issues of the articles, their benefits, shortcomings, appropriateness and timeliness of adoption. On the example of a real family, the life of women in emigration is described, who, fleeing the war, came to Europe, to Poland. The statistics presented in the article demonstrate the "transformation of society" on a global scale, the possibilities of refugees in host countries, in the reality of being. The cited normative acts in the article demonstrate their main mission - the formation of a humane future for their countries, for citizens from "third countries", demonstrating the basic qualities of "humanity" and humanity with their decisions. The article examines the scope of the phenomenon associated with the migration of Ukrainian citizens and their activities in Poland and the EU countries, shows how the legal status of Ukrainian citizens as citizens of third countries in the European Union was established before the start of the war, shows the establishment of the legal status of Ukrainian citizens in in connection with the beginning of the war in Ukraine according to Polish law and the law of the European Union; shows how the rights of Ukrainian citizens regarding stay, employment on the territory of Poland and subsequent movement from the territory of Poland to the territory of the EU member states are determined in the light of EU law, especially in the context of the possibility of preserving and acquiring related rights in terms of social security case of incapacity (disability) and old age.

Keywords: war, "third countries", "displaced persons", "refugees", "temporary protection", Ukrainians, social protection.

Вступ

Постановка проблеми. Початок війни в Україні спричинив значний міграційний рух, особливо до Польщі та країн-членів Європейського Союзу. У зв'язку з початком війни на рівні Європейського Союзу 4 березня 2022 р. Рада ЄС ухвалила рішення про надання мігрантам з України колективного тимчасового захисту на підставі рішення Ради Європейського Союзу на підставі Директиви Ради 2001/55/EC від 20 липня 2001 р. щодо мінімальних стандартів, для надання тимчасового захисту у разі масового припливу переміщених осіб та заходів щодо сприяння балансу зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та їх наслідків.

Це рішення є надзвичайним «далекоглядним механізмом», розробленим для надання негайного та колективного (тобто без необхідності розгляду індивідуальних заяв), захисту для тих, хто не може повернутися до своєї країни походження. Механізм покликаний пом'якшити тиск на національні системи надання притулку та дати можливість біженцям користуватись узгодженими правами в ЄС. Ці права включають право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу та доступ до освіти.

Водночас, у самій Польщі було ухвалено спеціальний закон про допомогу українським громадянам у зв'язку із збройним конфліктом на території цієї держави. Перебування громадян України на території Польщі та інших держав-членів означає, що вони отримують доступ як до ринку праці, так і до соціальної підтримки. Важливо також, що можуть отримати права у майбутньому, зокрема, у сфері соціального забезпечення у разі старості. Це пов'язано з переїздом усередині ЄС та професійною діяльністю.

В рамках цього, українські громадяни вважаються громадянами третіх країн, на які поширюється дія Регламенту (ЄС) № 1231/2010 Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про поширення Регламенту (ЄС) № 883/2004 та Регламенту (ЄС) № 1 2009 р. для громадян третіх країн, які ще не підпадають під дію цих Регламентів виключно на підставі їхнього громадянства [1]. Не менш важливим документом є також Договір між Республікою Польща та Україною щодо соціального забезпечення від 1 травня 2012 р. [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підготовка загальної політики надання притулку, включаючи спільну європейську домовленість про надання притулку, є невід'ємною частиною мети Європейського Союзу щодо встановлення та систематичного розширення зони свободи, безпеки та справедливості, відкритої для всіх, хто змушений за передбачених обставин шукати правовий захист у Європейському Союзі. Випадки масового припливу переміщених осіб, які не можуть повернутися до країни походження, стали все більш поширеними в Європі останніми роками. У таких випадках вже знадобилося встановлення спеціальних робочих процедур, спрямованих на надання негайного тимчасового захисту.

Ще 3 грудня 1998 р. було розроблено план дій Ради та Комісії Європейського Союзу, за яким необхідно було швидке прийняття, відповідно до Амстердамського договору, мінімальних стандартів для надання тимчасового захисту переміщеним особам з третіх країн, які не можуть бути повернені до країни походження та для сприяння балансу зусиль, пов'язаних із прийняттям переміщених осіб та їх наслідками.

Після подій у Косові Європейська Рада на своєму спеціальному засіданні 15 та 16 жовтня 1999 р. у Тампере підтвердила необхідність досягти згоди щодо тимчасового захисту переміщених осіб на основі солідарності між державами-членами. Таким чином, навіть з тих років було встановлено мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у випадках масового припливу переміщених осіб, щоб сприяти збалансованості зусиль держав- членів щодо прийому переміщених осіб та ліквідації наслідків. Ці стандарти та заходи взаємопов'язані та взаємозалежні з міркувань ефективності, узгодженості та солідарності та, зокрема, необхідності мінімізації ризику вторинних переміщень. Тому їх запровадили в єдиний правовий акт.

Згідно з Женевською Конвенцією від 28 липня 1951 р. про статус біженців зі змінами, внесеними Нью-Йоркським протоколом від 31 січня 1967 р., цей «тимчасовий захист» означає певний тип процедури для забезпечення того, щоб у разі загрози або фактичного виникнення масового припливу переміщених осіб із третіх країн, які не можуть повернутися до своєї країни походження, надавати негайний тимчасовий захист таким особам, зокрема, коли є підстави вважати, що система надання притулку не зможе витримати тягар такого напливу без негативного впливу на функціонування системи.

Уже в 2001 році Держави-члени передбачили вжиття необхідних заходів для забезпечення того, щоб бенефіціари тимчасового захисту отримували дозвіл на проживання на весь період тимчасового захисту. Для цього вони мали підготувати відповідні документи або інші еквівалентні докази. У разі потреби всі особи, які мають бути допущені на територію тимчасового захисту, могли б отримати необхідні візи, включаючи транзитні візи. Усі пов'язані з цим формальності мають бути зведені до мінімуму через терміновість ситуації. Візи мають бути безкоштовними або їх вартість має бути мінімальною. Документи мають бути подані мовою, яку вони можуть зрозуміти, і в яких чітко викладено положення тимчасового захисту, що належить до них.

Європейський Парламент і Рада Європейського Союзу закликали до кращої інтеграції громадян третіх країн, які законно проживають на території держав-членів шляхом надання їм єдиних прав, максимально наближених якнайбільше до тих, якими користуються громадяни Союзу. Рада юстиції та внутрішніх справ 1 грудня 2005 року наголосила, що Союз має забезпечити справедливе ставлення до громадян третіх країн, які законно проживають на території держав-членів. Енергійна інтеграційна політика має бути зосереджена з метою забезпечення їх прав і обов'язків проти прав і обов'язків громадян Союзу[3].

У 2012 році з набранням чинності у 2013 році було прийнято «Умову про соціальне забезпечення між Польщею та Україною», де досить детально було прописано моменти співпраці з різних напрямків [2].

Після ворожого вторгнення Росії на територію України, спрямованого на підрив безпеки та стабільності в Європі та світі, Європейська Рада у своїх висновках від 24 лютого 2022 року рішуче засудила непровоковану та невиправдану військову агресію Росії проти України, наголосивши, що Росія грубо порушила міжнародне право та принципи Статуту ООН. Європейська Рада зажадала від Росії повністю поважати територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України в її міжнародно визнаних кордонах і наголосила, що це включає право України обирати свою долю. Європейська Рада також підтвердила повну відповідальність російського уряду за цей акт агресії, що спричинив людські страждання та загибель людей, і оголосила, що Росія відповідатиме за свої дії. У дусі солідарності з Україною Європейська Рада погодила подальші санкції, закликала до прогресу у забезпеченні готовності на всіх рівнях та запросила Комісію запропонувати вжити заходів щодо непередбачених обставин [4].

Перед безпрецедентним актом агресії з боку Російської Федерації альянс рішуче підтримував і підтримуватиме Україну та її людей. Це рішення є частиною відповіді Союзу на міграційний тиск, спричинений військовим вторгненням Росії до України.

Мета статті. Метою роботи є дослідження прав українських громадян у соціальній сфері у Польщі та інших державах-членах, у контексті соціального забезпечення, з особливим упором на соціальне право, пов'язані з проживанням, охороною здоров'я, працевлаштуванням та пересуванням у рамках Європейського Союзу.

Виклад основного матеріалу

жінка еміграція біженець

Міграційна криза внаслідок російсько-української війни -- рух людей з України, що триває, через повномасштабне російське вторгнення в Україну в 2022 році з метою переміщення в безпечні для перебування місця в Україні і за кордоном, виявилася найбільшою в Європі кризою біженців з часів Другої світової війни. З початку повномасштабної війни в Україні багатьом людям довелося залишити рідні міста, будинки та виїхати в іншу країну, щоб зберегти життя собі та своїм рідним.

Сотні тисяч людей покинули країну протягом перших днів після нападу. Більшість знайшли притулок у сусідніх країнах на захід від України: Польщі, Угорщині, Молдові, Румунії та Словаччині, люди доїхали до Великобританії, Ірландії, Данії, Швеції, Італії, Франції. Де тільки сьогодні немає українців! Трохи пізніше двері відчинили і Канада, і США. Повітряний простір України наразі закритий. І тому її громадяни можуть користуватися лише наземним транспортом під час еміграції із країни. Сучасний стан криміногенної обстановки, пов'язаної з порушеннями правил повітряного руху та використання повітряного простору України, є сьогодні вивченням вчених у тому числі... [5].

Європейський Союз та окремі країни наголосили, що будуть відкриті для українців, щоб біженці не проходили процедури надання притулку. Залізничні компанії у кількох державах, таких як Польща та Німеччина, Австрія дозволили українським біженцям пересуватися поїздами безкоштовно до 1 липня 2022 року. Офіційні особи Європейського Союзу та окремих держав обговорювали можливість застосування Директиви про тимчасовий захист вперше у своїй історії, щоб біженці не проходили стандартну процедуру надання притулку у Європейському Союзі.

Щоб легше було розуміти предмет питання, необхідно розібратися, що таке «переміщені особи», громадяни «третіх країн», «тимчасовий захист».

"Переміщеними особами" визначаються громадяни третіх країн або особи без громадянства, які були змушені залишити свою країну або регіон походження або були евакуйовані, зокрема у відповідь на заклик міжнародних організацій, та не можуть безпечно повернутися на постійній основі через існування в їхній країні, зокрема перерахованих обставин; втекли з районів, охоплених збройним конфліктом або де продовжуються акти насильства; є особами, які загрожують або є жертвами систематичних та загальних порушень прав людини [6].

За Вікіпедією «громадяни третіх країн» або «особи без громадянства» є правовим поняттям, яке використовується, як термін Європейського Союзу. Україна не є членом Євросоюзу і таким чином її громадяни автоматично вважаються «громадянами третіх країн» [7].

Якщо говорити про «тимчасовий захист» - то це найвідповідніший інструмент у ситуації, що склалася через надзвичайну і виняткову ситуацію, включаючи військове вторгнення Російської Федерації в Україну, масштабний масовий приплив переміщених осіб, який повинен дозволити громадянам третіх країн користуватися узгодженими правами в усьому Союзі, які забезпечують належний рівень захисту.

Запровадження тимчасового захисту також приносить користь державам-членам, оскільки права, що супроводжують тимчасовий захист, зменшують потребу переміщених осіб негайно подавати заяву на міжнародний захист і, таким чином, зменшують ризик перевантаження їх систем надання притулку, оскільки вони зводять формальності до мінімуму через терміновість ситуації. Крім того, громадяни України мають право вільно пересуватися територією Союзу протягом 90 днів після в'їзду на територію Союзу.

Це дає їм можливість вибрати державу-член, в якій вони хочуть реалізувати свої права на тимчасовий захист, і приєднатися до своєї сім'ї та друзів у великій мережі діаспори, яка існує зараз по всьому Союзу. На практиці це сприяє рівному розподілу зусиль між державами-членами і, таким чином, знижує тиск на національні системи прийому. Після отримання дозволу на проживання державою-членом відповідно до Директиви 2001/55/ЄС бенефіціар тимчасового захисту має право подорожувати територією Союзу протягом 90 днів протягом 180-денного періоду. Держава-член у будь-який час може надати дозвіл на проживання особам, які користуються тимчасовим захистом відповідно до цього Рішення [3].

Це було продумано та викладено у Директиві 2001/55/ЄС, тривалість тимчасового захисту спочатку повинна становити один рік. Якщо захист не припинено відповідно до ст. 6 сек. 1л. (b) цієї Директиви, цей період повинен автоматично продовжуватись на наступні шестимісячні періоди на період, що не перевищує одного року. Комісія проводитиме постійний моніторинг та аналіз ситуації. Комісія може у будь-який час запропонувати Раді припинити тимчасовий захист на підставі того, що ситуація в Україні дозволяє безпечне та стабільне повернення тих, кому надано тимчасовий захист, або продовжити тимчасовий захист максимум до одного року.

Число українців, які виїхали до країн Європи після початку повномасштабного вторгнення Росії, сягає 7 915 287 осіб. Такі дані наводить Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), повідомляє Укрінформ. Повідомляється, що загалом із 24 лютого з України до європейських країн виїхали понад 17 мільйонів людей, повернулося в Україну зараз понад 9,1 мільйона людей. УВКБ зазначає, що більшість українців перетнули польський кордон - 8,6 млн., з них офіційно зареєструвалися в країні 1,5 млн. осіб, вже повернулися до України 6,5 млн. осіб [8].

17% респондентів із найбільших організацій зазначили, що вони однозначно позитивно ставляться до українців, у середніх компаніях результат був на рівні 9%, а у малих - 8%. 37% роботодавців вказують, що нейтрально ставляться до працівників з України, а 12% все ж таки визнали своє негативне ставлення. Якщо співвіднести ці дані з деклараціями з працевлаштування працівників зі Сходу до війни, то виходить, що чим більший досвід роботи з українцями, тим краще ставлення.

На питання про те, що роботодавці найбільше цінують у працівників України, відповіли: на першому місці вказали працьовитість (54%), на другому - швидку адаптацію (39%), на третьому - швидке та ефективне вивчення мови (32%). Цей останній пункт є ключовим з погляду залучення біженців до роботи, оскільки більшість із них за характером міграції не розмовляють польською мовою. Лояльність працівників із України цінують 15% компаній. За знання та досвід роботи українських працівників цінує 14% польських роботодавців.

А ось 12% роботодавців у Польщі сказали, що цінують працівників України за створення позитивної атмосфери. Водночас 7% роботодавців зазначили, що вони не мають нічого, за що цінувати працівників з України. Кожен п'ятий роботодавець зазначив, що цінує українців на роботі за їхню скромність. Як зазначає Кшиштоф Інглот із «Personnel Service», цитований у прес-релізі, настрої з працевлаштування українців є наслідком багаторічної завзятої праці, яким робітники з України довели, що вони можуть добре та старанно працювати. «Тому зараз не дивно, що охочі так легко знаходять у нас роботу. Я пам'ятаю, що на початку війни ми закликали працевлаштовувати жінок, і відгук був приголомшливим. Тепер це видно у статистиці та високому рівні працевлаштування”, - каже експерт [10].

Майже 70% жінок, які виїхали за кордон, мають вищу освіту. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова в інтерв'ю Фактам ICTV розповіла, що ці жінки мають більш високі шанси здобути освіту та роботу, а отже -- не повернутися в Україну. За найгіршим сценарієм, країна може втратити до 5 млн людей, які не повернуться додому з-за кордону. Українці дивують волонтерством та стійкістю. Ті, що виїхали, рятували своїх дітей, вони вважали виїзд єдиним можливим для них варіантом врятувати дітей [11].

Для того, щоб люди, що виїхали, повернулися в Україну, жителям, які залишилися, необхідно підтримувати з ними постійний зв'язок, щоб ті, хто залишив батьківщину, не переставали почуватися українцями. Водночас треба бути нескінченно вдячними європейцям і всім, хто прийняв біженців, за те, що вони роблять усе можливе, щоб наші люди не бідували.

Нині багато українців проживають у різних країнах Європейського Союзу. Багато європейців уже ідентифікують українців як своїх, як частину свого простору. Все залежить від країни та від конкретних обставин. Чим європейці здивовані? Абсолютно всім. Директори шкіл, професори з університетів, міністри освіти - всі наголошують на неймовірно високому рівні підготовки нашої молоді. Це все кажуть. Усі здивовані рівнем освіти наших жінок. Європейці це цінують. Необхідно звернути увагу на те, що українців європейці підтримують інакше, ніж сирійців та афганців.

Ще їх приємно вражає те, що якщо біженці з афро-азіатських країн переважно намагаються набути статусу біженця та набувати соціальної допомоги, то українці, здебільшого, не набувають статусу біженця. Вони мають статус тимчасового захисту, який дає їм можливість працювати, переїжджати з місця на місце, тобто мати більше свободи. Але вони «не сідають на шию» у соціальній сфері держави, куди вони приїхали. Європейський Союз не ідентифікує українців 100 відсотків як європейців, але вони виділяють їх з основної маси біженців, що потрапляють до них.

Переміщеними особами, біженцями після початку війни в Україні стали, переважно жінки, жінки різного віку, і саме в цій статті хочеться розповісти про них на конкретних прикладах.

На камерній сцені театру ім. Заньковецької у Львові 22 грудня 2022р. представили прем'єру вистави "Valse melancolique" за новелою Ольги Кобилянської. Історія життя трьох жінок, думки та світовідчуття яких не вписувалися у формат рядових жінок кінця XIX століття, раптом стали актуальними у XXI столітті. Тим більше у прожекторі війни.

Режисер вистави, Ігор Бєліц вважає, що зараз ролі жінок потрібно приділяти велику увагу, і не лише жінкам, які на фронті, а й тим, хто перебуває у відносно спокійних місцях, які намагаються утримати на власних плечах не лише близьких людей, а й світ. І водночас себе самих. До недавнього часу існувало відчуття (не останнім чином завдяки кінематографу та всіляким шоу), що роль жінок дуже звузилася. Тому що жінки на екрані, як правило, турбуються лише про те, як вдало вийти заміж або просто вийти заміж і як утримати чоловіка.

Але незважаючи на те, що дуже довго існував стереотипний та консервативний погляд на жінку, його, зокрема, в Україні, дуже змінила війна. Жінки здатні гори пересувати. Тому авторка Ольга Кобилянська з її героїнями (кожна з яких має власне світосприйняття), «звучить» сьогодні дуже сучасно. І режисер, за допомогою авторки міркує, що таке стрижень жінки і де він береться. Письменниця дає три варіанти, як жінка реагує на те чи інше та наголошує: немає єдиного правильного рішення, є лише твоя життєва позиція.

І навіть якщо хтось вважає її не такою, вона все одно має проявлятися, бо вона твоя. Жінка - це, передусім, особистість, і має бути самодостатньою у собі [12]

Жіноча тема взагалі стала важливою в даний час, у часи цієї страшної війни, яку ми переживаємо. Поки чоловіки на війні, жінки мають забезпечити тил, дітей та бути опорою всім, бути мужніми, сильними, спокійними та впевненими для всіх...

І, якщо Ольга Кобилянська написала свою новелу в 1898 році, два століття тому, то ось приклад однієї сім'ї, яка складається з жінок, які представляють три покоління сьогодні.

Перша жінка-мати, бабуся сьогодні, яка пережила другу світову війну (1941-1945рр.). Коли їй було три роки, разом із двома братами та мамою була відправлена до Німеччини з України, на підводах та теплушках для тварин. Її мама працювала, діти бігали без нагляду, жили в бараках... Повернулися в Україну, після закінчення війни, до будинку, в якому вони жили, навіть батько повернувся живим з фронту...

Настали щасливі, мирні часи. Дівчинка пішла до школи, із задоволенням навчалася на відмінно, мріяла про гарне, яскраве життя, особливо після того, як побачила всі жахи війни. Вступила на акторський факультет, стала відомою актрисою, самодостатньою жінкою в Україні.

Друга жінка - її дочка, яка народилася вже після війни, не бачила війну ніколи біля себе. Хоча знала з розповідей мами та батька, кінофільмів, прочитаних книг, вивчення історії, що це жах, і завжди розуміла, що вона щаслива, що народилася в спокійні, мирні часи. Пішла далі за своїх батьків у своїй освіті: здобула дві вищі освіти, захистила дисертацію, працює викладачем у вищій школі... Стала мамою вже двох дітей: сина та дочки. Коли почалася війна в Україні, у другої жінки на руках залишилися дочка- підліток, яку треба було рятувати, і мама. Спершу вона не змогла вмовити маму тікати від війни, вдалося це лише через півроку, опинившись знову у Харкові, на який безперервно летіли ракети, снаряди, бомби, місто, де нескінченно вили сирени, і де страшно було навіть дихати, розуміючи, що кожну мить, у будь-який момент на тебе, або в твій будинок, може впасти бомба і на цьому історія життя закінчиться.

Із труднощами, але все ж таки, вдалося забрати і маму в країну - рятівницю, Польщу... Але що тільки ця друга жінка, пережила і продовжує переживати за ці місяці перебування у Польщі?! Депресія, депресія, депресія у дочки-підлітка. Повне заперечення всього польського, європейського. Небажання приймати надану допомогу, небажання працювати з психологами, які готові допомагати.

Півроку місяців лежання в ліжку, не бажання спілкуватися з кимось ззовні, не бажання жити... Не розуміння, навіщо потрібно було виїжджати з рідного комфортного теплого будинку та їхати в іншу країну?

Що можна сказати сьогодні, вже в 2023 році, коли війна триває вже другий рік? Є три жінки, три покоління, що втекли від жахливої війни в Україні через підступне та віроломне вторгнення Росії. У кожної з них посттравматичний стресовий розлад, пов'язаний з досвідом війни в Україні, загрозою їхньому життю та здоров'ю, втратою почуття безпеки, вдома, необхідності покинути свій будинок, роботу, місця навчання, рідних та близьких. І кожна з жінок переживає ці травми по-своєму.

Старша, перша жінка не може знайти себе в новій реальності, їй не вистачає звичного життя, свого будинку, місця, вона страждає від тривоги та безсоння, вона виражає страх перед майбутнім. Вона, як і її внучка-підліток, теж хоче повернутися додому, але розуміє, що зараз це небезпечно, неможливо в обставинах, що склалися. Постійно перебуває в депресії.

Її донька, друга жінка, працює як викладач у двох університетах (українському та польському), та утримує сім'ю. Має емоційні проблеми, як у всіх, але й змушена підтримувати весь час мати і доньку, хоча сама потребує великої підтримки та захисту...

І найважча ситуація у доньки, підлітка, на неї найбільше вплинула ситуація з війною... Вона має найпоширеніші симптоми посттравматичного стресового розладу: у неї присутні настирливі думки, що лякають; спогади: відбувається переживання травми знову та знову; вона бачить кошмарні сни; перебуває в емоційному заціпенінні, депресивному настрої; втратила відчуття радості життя; втратила всілякі інтереси (постійно хоче кинути навчання, не виходить із дому)...

Висновки

Якщо повернутись до цілей, завдань статті, в яких стояли питання дослідження прав українських громадян у соціальній сфері в Польщі та інших державах-членах, у контексті соціального забезпечення, то необхідно зазначити таке:

- з проживанням після міграції, питання вирішилося, на прикладі історії сім'ї, позитивно: університет надав гуртожиток для проживання;

- із працевлаштуванням, у запропонованій історії, питання теж вирішилося позитивно: було укладено трудовий договір з університетом, і надано дозвіл продовжувати працювати дистанційно в українському виші. За що героїня нашої історії була дуже вдячна стороні, що приймає, тому що робота, по суті, врятувала її від депресії;

- навчання дочки: третя дівчина, дочка та онука, навіть вступила за конкурсом до польської престижної школи, але через психологічний стан віддала перевагу лише українському навчанню он-лайн. І тут Закони Польщі, як держави-члена, поступаються законам Німеччини та деяких інших країн Євросоюзу, тому що там, незалежно від того, чи навчається дитина он-лайн в українській школі чи ні, вона обов'язково до 18 років має відвідувати школу чи коледж тієї країни, де вона перебуває;

- медичне страхування: завдяки отриманню номера PESEL, медичне страхування з'явилося автоматично. Але необхідно ще бути зареєстрованим у сімейного лікаря;

- пересування в рамках європейського союзу: пересування територією Польщі та Німеччини було комфортним: із Польщі до Німеччини можна було їздити безкоштовно до 1 липня 2022 року. Але деякі громадяни України відчували незручності з пересуванням Європою, тому що деякі країни дуже довго оформляли «вид на проживання», тим самим обмежуючи громадян пересування, чого не можна було сказати про тих, хто зареєструвався в Польщі.

- соціальна допомога: на дітей віком до 18 років у Польщі виплачують 500 злотих. Одноразово всі три жінки отримали 300 злотих на кожного. Добре те, що після 70 років люди похилого віку можуть їздити в транспорті безкоштовно.

Підбиваючи підсумки цієї статті, хочеться абстрогуватися, і, не впадаючи в емоції, належним чином відзначити продуманість унійного та польського законодавства щодо далекоглядності прийняття рішень. Їм вдалося, за багато років перед цим, ухвалити такі закони, які, будучи підкоригованими в березні 2022 року, дали відчути всім, хто тікає від війни, справжнє «тепле плече» та справжню підтримку дружніх країн з усіх соціальних та гуманітарних питань. На жаль, війна ще продовжується. І поки її кінця не видно.

Спираючись на згадані Закони та Директиви, громадяни України, які потрапили в такі скрутні обставини, почуваються повноцінними членами співтовариства тих країн, які дали їм допомогу... І «печатка» того що вони учасники третіх країн практично не відчувається. «Українці» здебільшого поводяться зовсім інакше, ніж вихідці тих країн, яких цікавить лише допомога від держави.

Це говорить про те, що Українці працелюбна, високорозвинена нація, яка в деяких питаннях і сферах життя, може навіть задавати тон, і бути прикладом для інших. І, якщо раніше, приїжджаючи до Польщі, завжди захоплювала єдність Поляків, то тепер з гордістю можна сказати, що війна в Україні, «зробила» її народ Єдиним і Цілісним, у якій частині планети не знаходилися б Українці, які б «крові» не були намішані в людині. «Українець» тепер звучить гордо у всьому світі!

Література

1. Rozporz^dzenie Parlamentu Europejskiego i Rady (UE) nr 1231/2010 z dnia 24 listopada 2010 r. rozszerzaj^ce rozporz^dzenie (WE) nr 883/2004 i rozporz^dzenie (WE) nr 987/2009 na obywateli panstw trzecich, ktorzy nie s^ jeszcze obj^ci tymi rozporz^dzeniami jedynie ze wzgl^du na swoje obywatelstwo / OJ L 344, 29.12.2010, p. 1-3 (BG, ES, CS, DA, DE, ET, EL, EN, FR, GA, IT, LV, LT, HU, MT, NL, PL, PT, RO, SK, SL, FI, SV) / Special edition in Croatian: Chapter 05 Volume 002 P. 261 - 263 / Document 32010R1231 [in Europe];

2. Umowa mi^dzy Rzecz^pospolit^ Polsk^ a Ukraine o zabezpieczeniu spolecznym, sporz^dzona w Kijowie dnia 18 maja 2012 r. /Dz.U. 2013 poz. 1373 / https://isap.sejm.gov.pl/ isap.nsf/ByYear.xsp?type=WDU/;

3. Dyrektywa 2001/55/WE w sprawie zasad przyznawania tymczasowej ochrony na wypadek masowego naplywu wysiedlencow oraz srodkow wspieraj^cych rownowag^ wysilkow mi^dzy panstwami czlonkowskimi UE / Autor: Urz^d Publikacji Unii EuropejskiejPodmiot(-y) odpowiedzialny(-e): Dyrekcja Generalna ds. Migracji i Spraw Wewn^trznych /https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/PL/LSU/?uri=celex:32001L0055#PP1Contents;

4. DECYZJA WYKONAWCZA RADY (UE) 2022/382 z dnia 4 marca 2022 r. stwierdzaj^ca istnienie masowego naplywu wysiedlencow z Ukrainy w rozumieniu art. 5 dyrektywy 2001/55/WE i skutkuj^ca wprowadzeniem tymczasowej ochrony / Dz.U.UE.L.2022. 71.1Akt obowi^zuj^cy Wersja od: 4 marca 2022 r./ https://sip.lex.pl/akty-prawne/dzienniki- UE/decyzja-wykonawcza-2022-382- stwierdzajaca-istnienie-masowego-naplywu-69544857;

5. SpringerLink Violation of Flight Rules and Airspace Use: Current Criminal Situation It is determined on the basis of analysis of official statistics of the Office of the Prosecutor General on criminal offenses under Articles 281 and 282 of the Criminal Code of Ukraine, professional readings, prevalence of criminal offenses currently under / (https://link.springer.com/chapter/ 10.1007/978-3-030-94259-5_50) /[in Ukraine];

6. Конвенція про статус біженців (укр/рос) / Організація Об'єднаних Націй (ООН) / 28.07.1951https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011#Text;

7. Third-country-national European Migration Network Glossary / https://uk.wikipedia.org/;

8. Кількість українських біженців у Європі сягнула майже 8 мільйонів - ООН05.01.2023 / https://www.ukrinform.ua/mbric-society/3646878-kilkist-ukrainskih-bizenciv- u-evropi-sagnula-majze-8-miljoniv-oon.html;

9. Що чекає українських біженців в Європі у 2023 році / https://www.bbc.com/ukrainian/ news-64109032;

10. Робота в Польщі. Що в українцях цінують польські роботодавці / Vladislav Vyatsenko16-08-2022 / https://vpolshchi.pl/robota-v-pol-shi-sho-v-ukrayincyah-cinuyut-pol-s- ki-robotod-6802126318160480a;

11. До України може не повернутися 5 млн людей: Лібанова про нову економіку та прірву з росіянами / Наталля Жуковька. Факти / Україна / Суспільство/ Грудень, 05, 2022 / https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20221205-do-ukrayiny-mozhe-ne-povernutysya-5-mln- lyudej-libanova-pro-novu-ekonomiku-ta-prirvu-z-rosiyanamy/;

12. Війна взяла під лупу внутрішній стержень жінки / 22 грудня, 2022 / https://zahid.espreso.tv/viyna-vzyala-pid-lupu-vnutrishniy-sterzhen-zhinki-rezhiser-igor-bilits.

References

1. Acceptance of Parlamentu and Advice (UE) of nr 1231/2010 from a day on November, 24, 2010 extending acceptance (AT) of nr 883/2004 and acceptance (AT) of nr 987/2009 on citizens of the third states, which are yet cuddles by this acceptances just taking into account the citizen / OUCH Litre 344, 29.12.2010, mister 1-3 (BG, ES, CS, will GIVE, DE, ET, EL, EN, FR, GA, IT, LV, LT, KHU, MT, NL, PL, PT, RO, SK, SL, FI, SV) / Special of edition of in of Croatian: Ckhapter 05 of Volume 002 of Mister 261 - 263 / Document [in Europe];

2. Agreement between Rzeczapospolita Polska and Ukraine with a public guarantee, that is folded in Kyiv of day of May, 18, 2012 /Dz.U. 2013 poz. 1373 / khttps://isap.seym.gov.pl/ isap.nsf/bIiear.xsp?tipe=VDu/[in Poland, [in Ukrainian];

3. Directive of 2001/55/VE in matters of principles of confession of temporal guard on the case of mass naplivu of visiedlencuv and also contributory infringement resources equilibrium of efforts between the states membership UE / Author: Establishment of Publication of the European union of responsible(-e) EuropeyskieyPodmiot(-I): General Direkcya in matters of Migration and Internal Affairs /https://eur-lex.europa.eu/legal-content/PL/LSU/?uri=celex:32001L0055#PP1 Contents[in Europe];

4. EXECUTIVE DECISION of ADVICE (UE) 2022/382 from the day of March, 4, 2022 establishing existence of mass naplivu of visiedlencuv from Ukraine in understanding of item of a 5 directive of 2001/55/VE and skutkuyaca introduction of temporal guard / Dz.U.UE.L. 2022.71.1Akt which obligates Version of odes: on March, 4 of 2022 r./ https://sip.lex.pl/akty- prawne/dzienniki-UE/decyzja-wykonawcza-2022-382-stvierdzayaca-istnienie-masovego-naplivu- 69544857[in Europe];

5. SpringerLink Violation of Flight Rules and Airspace Use: Current Criminal Situation It is determined on the basis of analysis of official statistics of the Office of the Prosecutor General on criminal offenses under Articles 281 and 282 of the Criminal Code of Ukraine, professional readings, prevalence of criminal offenses currently under / (https://link.springer.com/chapter/ 10.1007/978-3-030-94259-5_50) [in Ukrainian];

6. Konventsiia pro status bizhentsiv (ukr/ros) / Orhanizatsiia Obiednanykh Natsii (OON) / 28.07.1951https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011# Text [in Ukrainian];

7. Third-country-national European Migration Network Glossary / https://uk.wikipedia.org/) [in Ukrainian];

8. Kilkist ukrainskykh bizhentsiv u Yevropi siahnula maizhe 8 milioniv - OON05.01.2023 / https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3646878-kilkist-ukrainskih-bizenciv-u-evropi-sagnula- majze-8-miljoniv-oon.html [in Ukrainian];

9. Shcho chekaie ukrainskykh bizhentsiv v Yevropi u 2023 rotsi/ https://www.bbc.com/ ukrainian/news-64109032 [in Ukrainian];

10. Vladislav Vyatsenko (2022).Robota v Polshchi. Shcho v ukraintsiakh tsinuiut polski robotodavtsi [ Work in Poland. What Polish employers value in Ukrainians]/ 16-08-2022 / https://vpolshchi.pl/robota-v-pol-shi-sho-v-ukrayincyah-cinuyut-pol-s-ki-robotod-680212631816 0480a[in Ukrainian];

11. Natallia Zhukovka. Do Ukrainy mozhe ne povernutysia 5 mln liudei: Libanova pro novu ekonomiku ta prirvu z rosiianamy. [He may not return to Ukraine 5 million people may not return to Ukraine: Libanova on the new economy and the gap with the Russians]Eakty / Ukraina / Suspilstvo/Hruden, 05, 2022 / https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20221205-do-ukrayiny- mozhe- ne-povernutysya-5-mln-lyudej-libanova-pro-novu-ekonomiku-ta-prirvu-z-rosiyanamy/[in Ukrainian];

12. Viina vziala pid lupu vnutrishnii sterzhen zhinky [The war brought under scrutiny the inner core of a woman] December 22, 2022 / https://zahid.espreso.tv/viyna-vzyala-pid-lupu-vnutrishniy- sterzhen-zhinki-rezhiser-igor-bilits] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru