Забезпечення захисту соціальних прав людини: міжнародні стандарти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет митної справи та фінансів

Забезпечення захисту соціальних прав людини: міжнародні стандарти

О.П. Бондарчук,

кандидат економічних наук, докторант кафедри публічного та приватного права

Анотація

Метою статті визначено здійснення характеристики забезпечення захисту соціальних прав людини як змісту адміністративно-процесуальних правовідносин. Автором підкреслюється наявність проблеми проявів бюрократизації надання адміністративних процедур у сфері соціального забезпечення. Автором встановлено, що реалізація задач соціальної держави пов'язується із досягненням соціального діалогу не лише між роботодавцем та працівником, але і передусім між державою і людиною. З'ясовано, що принципами здійснення соціального діалогу відповідно до чинного законодавства України є: принцип законності та верховенства права; принцип репрезентативності і правоможності сторін та їх представників; принцип незалежності та рівноправності сторін; принцип конструктивності та взаємодії; принцип добровільності та прийняття реальних зобов'язань; принцип взаємної поваги та пошуку компромісних рішень; принцип обов'язковості розгляду пропозицій сторін; принцип пріоритету узгоджувальних процедур; принцип відкритості та гласності; принцип обов'язковості дотримання досягнутих домовленостей; принцип відповідальності за виконання прийнятих зобов'язань. Автором підтримано висновок про те, що запровадження концепціїлюдиноцентризму вимагає розбудови держави на засадах сервісності та служінням суспільству. Встановлено, що Загальною Декларацією прав людини визнано рівність всіх перед законом. Підкреслено, що деталізація прав людини відбувається у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права та Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року. При цьому зроблено висновок, що Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року відносяться до актів-стандартів, що не визначають механізму захисту прав, але встановлюють їх цінність для сучасного суспільства та держави. Обґрунтовано висновок, що закріплення соціальних прав особи на міжнародному відноситься до системи гарантій забезпечення права людини на фізичне буття; зроблено наголос, що міжнародно-правовий рівень регулювання соціальних прав особи не передбачає деталізації процесів захисту; вироблення національних механізмів їх реалізації покладається на внутрішньодержавні інституції та інструменти публічного адміністрування.

Ключові слова: адміністративно-правові відносини, адміністративно-процесуальні відносини, держава, концепція, людиноцентризм, міжнародно-правове регулювання, принципи, соціальна держава, соціальний діалог, цінність.

Abstract

O.P. Bondarchuk. Ensuringtheprotectionofsocialhumanrights: internationalstandards

Thepurposeofthearticleistodefinethecharacteristicsofsocialdialogueas a principleofbuildingadministrativelegalrelations. Theauthoremphasizestheproblemofmanifestationsofbureaucratizationintheprovisionofadministrativeproceduresinthefieldofsocialsecurity. Theauthorhasestablishedthattheimplementationofthetasksofthesocialstateislinkedtotheachievementofsocialdialoguenotonlybetweenemployerandemployee, butprimarilybetweenthestateandtheindividual. IthasbeenestablishedthattheprinciplesofsocialdialogueinaccordancewiththecurrentlegislationofUkraineare: theprincipleoflegalityandtheruleoflaw; theprincipleofrepresentativenessandcompetenceofthepartiesandtheirrepresentatives; theprincipleofindependenceandequalityofparties; theprincipleofconstructivenessandinteraction; theprincipleofvoluntarinessandtheacceptanceofrealobligations; theprincipleofmutualrespectandsearchforcompromisesolutions; theprincipleofmandatoryconsiderationofproposalsfromtheparties; theprincipleofpriorityofconciliationprocedures; theprincipleofopennessandtransparency; theprincipleofobligatorycompliancewiththeagreementsreached; theprincipleofresponsibilityforthefulfillmentofacceptedobligations. TheauthorconcludedthatachievingtheprinciplesofbuildingsocialdialoguedefinedinArt. 3 oftheLawofUkrainedatedDecember 23, 2010 No. 2862-VI requires a revisionofthesubjectof administrative-legal relationsandrequiresitsunderstandingas a certainsetofsocialrelationsbetweenthestateandtheindividual, wherethebasisistheintroductionoftheideaofunderstanding a personasthehighestsocialvalue, whichshouldbethevectortodeterminethevectorsofdevelopmentofsociety. Itisemphasizedthattheachievementofsocialdialogueisincorrelationwiththeimplementationoftheconceptof «human-centrism», basedontherecognitionoftheindividualasthehighestsocialvalue; a personshouldberecognizedasthecenteroftheuniverse, stateactivityandinteractionofsociety. Theauthorsupportstheconclusionthattheintroductionoftheconceptof human-centrismrequiresthedevelopmentofthestatebasedonserviceandservicetosociety. Theauthorsubstantiatesthattherevisionofthesubjectandcontentof administrative-legal and administrative-procedural legalrelationsrequiresbeingbasednotonlyonthecomprehensiveimplementationoftheconceptof «human-centrism,» butalsoonitssymbiosiswiththeconceptofsocialdialogueas a conceptofmutualsocialresponsibilityandsupportforthestate, individualandsociety.

Keywords: administrative-legal relations, administrative-procedural relations, state, concept, human-centrism, principles, socialstate, socialdialogue, value.

Основна частина

Постановка проблеми. Проголошення правової і незалежної держави вимагає перегляду світоглядних підходів до встановлення змісту правовідносин між людиною та державою, державою та суспільством, суспільством та людиною. Захист прав і свобод людини є тим концептом, що завжди буде притягувати дослідницьку увагу науковців та практиків. В Україні діє доволі значний «масив» наукових публікацій з питань пошуку відповідей на проблематику реалізації та захисту прав і свобод людини в цілому, і зокрема, - у соціальній сфері. Соціальні права особи складають вагомий обсяг у встановленні змісту правового статусу людини; реалізація таких прав відноситься до системи гарантій власне реалізації права особи на фізичне буття. Соціальні права та їх реалізація - це права, які допомагають людині здолати тяжкі життєві обставини (наприклад, втрата працездатності порушує механізм для нарахування відповідних виплат соціального забезпечення). Відтак пошук напрямів забезпечення ефективності їх реалізації залишається актуальним та затребуваним.

Стан наукової розробки проблеми. Питання реалізації соціальних прав в межах трудових відносин досліджувались у публікаціях Н.Б. Болотіної [1], І.В. Венедіктовою [2], Л.Ф. Купіної [3] та ін.; в сфері адміністративно-правових відносин - у працях Ю.О. Легези, Л.О. Золотухіною [4] та іншими вченими. З точки зору конституційно-правового регулювання питання регулювання соціального діалогу здійснено у публікаціях Н.В. Мішиної [5], О.М. Баймуратова [6] та інших. В цілому варто відмітити, що спостерігається зростання рівня дослідницької уваги до проблеми реалізації та захисту соціальних прав, але такі дослідження характеризуються певною фрагментарністю підходів та вимагають здійснення узагальнення, що посилюється процесами зародження концепції соціоцентризму.

Метою статті є характеристика забезпечення захисту соціальних прав людини з точки зору встановлення міжнародних стандартів.

Виклад основного матеріалу. Зародження ідеї соціальних прав та інтересів можливо умовно поєднати із філософськими трактатами ще часів Давньої Греції. Наприклад, у публікаціях Протагор (481-411 р. до н.е.) було висловлено міркування, що людина та її інтереси є мірою визначення змісту діяльності держави [7, с. 105].

Концепція природних прав в цілому, і соціальних прав як її складової була розвинена у працях філософів Нового часу, зокрема, у працях Ж.-Ж. Руссо та інших, де головною ідею було здійснення не лише визначення їх змісту, але і пошуку ефективних засобів їх захисту [7, с. 105]. Дж. Локк зазначав, що здійснення захисту соціально-економічних прав особи має базуватися на реалізації інституту права приватної власності [8, с. 61].

В умовах сучасних науково-практичних публікацій висловлюються міркування про те, що функціонування соціального устрою є не лише частиною правової системи держави, а і відноситься до змісту розуміння взагалі розвитку людства, а отже має певний глобалізаційний характер [9, с. 14].

Якщо звернутися до історії формування вчень про суб'єктивні права особи, то соціально-економічні права відносяться до так званого другого покоління прав, потреба у захисті яких назріла після успішного формулювання концепту захисту громадянських та політично права особи, що сформувалось за часів буржуазних революцій [10, с. 137]. Однією із перших соціальні права визнала Німеччина шляхом ухвалення у 1881 році Маніфесту німецького кайзера, що передбачало запровадження систему соціального страхування. Положення зазначеного Маніфесту були у подальшому відображені у Конституції 1919 р., де також були зазначені засади здійснення права особи на працю. Варто відзначити, що навіть у радянських конституціях відбувалось закріплення системи соціально-економічних прав [11]. Однак нормативне закріплення не означає безумовне виконання, нажаль. До системи гарантій забезпечення реалізації та захисту соціальних прав особи необхідно віднести ухвалення Загальної декларації прав людини 10 грудня 1948 року [12], Міжнародного пакту про громадянські і політичні права [13] та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року [14].

Загальною Декларацією прав людини визнано рівність всіх перед законом. Деталізація прав людини відбувалась у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права та Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року. Але дані акти відносяться до актів-стандартів, що не визначають механізму захисту прав, але встановлюють їх цінність для сучасного суспільства та держави.

Висновок. Закріплення соціальних прав особи на міжнародному відноситься до системи гарантій забезпечення права людини на фізичне буття. Але при цьому міжнародно-правовий рівень регулювання соціальних прав особи не передбачає деталізації процесів захисту; вироблення національних механізмів їх реалізації покладається на внутрішньодержавні інституції та інструменти публічного адміністрування.

Список використаних джерел

соціальний право адміністративний законодавство

1. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. К.: Знання, 2005.

2. Венедіктова І.В. Цивільно-правовий захист прав особистості при здійсненні медичної діяльності. Матеріали наук.-практ. конф. Харків: ХМАПО, 2006. С. 5-7

3. Купіна Л.Ф. Соціальні та економічні чинники, які формують умови ефективності норм трудового права. Юридичний науковий електронний журнал. 2018. Вип. 2. С. 93-96

4. Легеза Ю.О., Золотухіна Л.О. Досягнення балансу публічного та приватного інтересів у сфері соціального забезпечення населення України: реалії та перспективи правового регулювання. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2020. №2. С. 85-91.

5. Mishyna N.V. Decentralization: Europeancourtofhumanrights'judgementsimplementation. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Одеса, 2023. Т. 32. С. 94-99. http:// naukovipraci.nuoua.od.ua/arhiv/tom32/11.pdf

6. Баймуратов М.О. До питання про вибір національної моделі місцевого самоврядування. Публічне право. 2015. №3. С. 57-65.

7. Історія вчень про державу і право: підручник / за ред. проф. Г.Г. Демиденка, проф. О.В. Петри - шина. Х.: Право, 2009. 256 с.

8. Локк Джон. Два трактата о правлении. Соч.: в 3-х т / Локк Джон; ред. и авт. вступ. ст. И.С. Нарский. Москва: Мысль, 1985. Т 1. 621 с.

9. Колодій А.М. Права людини і громадянина в Україні: навч. посіб. К.: Юрінком Інтер, 2003. 336 с.

10. Веприцький Р.С. Соціально-економічні права: до визначення правової природи. Форум права. 2008. №2. С. 32-37

11. Конституція УРСР 1919 року. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001316-19#Text (втратила чинність)

12. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015tfText

13. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН). URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043tfText

14. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН). URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042tfText

Размещено на Allbest.ru