Напрями покращенн ефективності дотримання прав публічних службовців в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут державного управління, Національний університет «Львівська політехніка»

НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Іоліта Адамська

аспірант

м. Львів

Анотація

право публічний службовець війна

Визначено, що публічні службовці наразі виконують свої обов'язки в умовах розгортання повномасштабної війни, оскільки держава повинна забезпечувати швидке реагування на виклики сучасності та працювати у новій реальності, а також надавати необхідні громадянам послуги. Розглянуто положення нормативно-правових актів стосовно дотримання прав публічних службовців в умовах війни в Україні. Встановлено, що навіть в умовах правового режиму воєнного часу публічний службовець має право бути обізнаним щодо своїх трудових умов для того, щоб завчасно спланувати подальше життя у коротко- та середньостроковій перспективі.

Доведено, що законодавство надає достатньо гнучкі способи виконання публічними службовцями своїх посадових обов'язків поза межами робочого місця, при цьому основна умова полягає у своєчасному виконанні поставлених перед ними завдань. З'ясовано, що період дії воєнного стану трапляються приклади ухвалення суб'єктами призначення рішень щодо припинення державної служби, незважаючи на вимоги Закону України «Про державну службу», без визначених ним підстав. Виявлено наступні факти неправомірних звільнень: через зміну важливих умов державної служби; відповідно до ініціативи суб'єкта призначення; взагалі не посилаючись на положення Закону або Кодексу законів про працю України відносно припинення державної служби, а також трудових відносин.

Обгрунтовано, що для дотримання прав публічних службовців в умовах правового режиму воєнного часу необхідно звернути увагу на удосконалення деяких аспектів даного питання, зокрема: нівелювати можливості зловживання правами публічних службовців з боку роботодавця; забезпечити своєчасне інформування публічних службовців про зміну трудового розпорядку, розміру заробітної плати, умов праці, обсягу покладених обов'язків та ін.; забезпечити дотримання вимог Закону України «Про державну службу» щодо усунення неправомірних звільнень публічних службовців; створити умови для оскарження у суді рішень державних органів щодо неправомірного зловживання правами публічного службовця.

Ключові слова: публічна служба, публічні службовців, права публічних службовців, умови війни, ефективність дотримання прав публічних службовців.

Annotation

lolita Adamska Graduate student of the Institute of Public Administration, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

DIRECTIONS FOR IMPROVING THE EFFICIENCY OF ENFORCEMENT OF THE RIGHTS OF PUBLIC SERVANTS IN THE CONDITIONS OF WAR

It was determined that public servants are currently performing their duties in the conditions of a full-scale war, since the state must ensure a quick response to the challenges of modernity and work in a new reality, as well as provide necessary services to citizens. The provisions of normative legal acts regarding the observance of the rights of public servants in the conditions of war in Ukraine were considered. It has been established that even under the legal regime of wartime, a public servant has the right to be informed about his working conditions in order to plan his future life in advance in the shortand medium-term perspective.

It has been proven that the legislation provides sufficiently flexible ways for public servants to perform their official duties outside the workplace, while the main condition is the timely performance of the tasks assigned to them. It has been found that during the period of martial law there are examples of the subjects of appointment making decisions on the termination of civil service, despite the requirements of the Law of Ukraine "On Civil Service", without the reasons specified by it. The following facts of unlawful dismissals were revealed: due to a change in important conditions of civil service; in accordance with the initiative of the subject of appointment; without referring at all to the provisions of the Law or the Code of Labor Laws of Ukraine regarding the termination of civil service, as well as labor relations.

It is justified that in order to observe the rights of public servants in the conditions of the legal regime of wartime, it is necessary to pay attention to the improvement of some aspects of this issue, in particular: to eliminate the possibility of abuse of the rights of public servants by the employer; ensure timely informing of public servants about changes in work schedule, salary, working conditions, scope of assigned duties, etc.; ensure compliance with the requirements of the Law of Ukraine "On Civil Service" regarding the elimination of illegal dismissals of public servants; to create conditions for appealing in court the decisions of state bodies regarding the unlawful abuse of the rights of a public servant.

Keywords: public service, public servants, rights of public servants, conditions of war, efficiency of observance of the rights of public servants.

Постановка проблеми

Через розгортання збройної агресії Російської Федерації на території України 24 лютого 2022 р. у відповідності з Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указами Президента України від 14 березня 2022 р. № 133/2022 та від 22 травня 2022 р. № 2263-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на всій території України оголошено введення воєнного стану. Отже, публічні службовці наразі виконують свої обов'язки в умовах розгортання повномасштабної війни. Це пов'язано з тим, що держава повинна забезпечувати швидке реагування на виклики сучасності та працювати у новій реальності, а також надавати необхідні громадянам послуги.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблематикою дослідження дотримання прав публічних службовців, зокрема в умовах війни в Україні займалися багато науковців. Серед них варто виокремити Н.О. Алюшину, М.А. Баламуша, Л.В. Ківало, П.М. Петровського, О.В. Шершель та інших.

Мета статті: обґрунтувати напрями покращення ефективності дотримання прав публічних службовців в умовах війни в Україні.

Виклад основного матеріалу

Варто погодитися з Н. Алюшиною, що «інститут державної служби покликаний забезпечити виконання функцій держави за будь-яких умов та обставин. Для ефективного виконання покладених функцій, державна служба повинна залишатися стабільною, професійною та політично неупередженою, відповідати принципам належного врядування та стандартам і кращим практикам держав-членів ЄС. Нещодавно Україна отримала статус кандидата у члени Європейського Союзу, підготовлено план відновлення України та триває реформа державного управління. Враховуючи істотні зміни в умовах функціонування державної служби, важливо розуміти актуальний стан справ, враховувати трансформації, що відбувалися та тривають, й уточнювати вектори руху у розвитку державної служби» [1].

На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для того, щоб здійснити керівництво у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки та порядку, 24 лютого 2022 року Президентом підписано Указ № 68/2022, яким утворено тимчасовий державний орган - військова адміністрація.

Абзацом другим частини п'ятої статті 4 цього Закону визначено, що «у разі набуття районною, обласною державною адміністрацією статусу відповідно районної, обласної військової адміністрації посади державних службовців у таких адміністраціях можуть заміщатися військовослужбовцями військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу» [2].

Також відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», «у разі набуття районною, обласною державною адміністрацією статусу відповідної районної, обласної військово-цивільної адміністрації посади державних службовців у таких адміністраціях можуть заміщатися військовослужбовцями військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та забезпечення її безпеки із залишенням на військовій службі, службі у правоохоронних органах без виключення із списків особового складу, а також за рішенням керівника районної, обласної військово-цивільної адміністрації на посади державних службовців у такій адміністрації можуть призначатися інші особи, які мають спеціальні знання та досвід, без конкурсного відбору» [3]. Інші винятки, пов'язані з призначенням на посади державної служби в органах державної влади під час особливого періоду законом не передбачені.

Зважаючи на це, вступ громадян України на посади публічної служби відбувається за загальних засадах у відповідності із законодавством, тобто за результатом конкурсу.

15 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ). Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ, главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» [4].

Зважаючи на це, положення Закону № 2136-ІХ, якими регулюються певні аспекти трудових відносин іншим чином, ніж у Кодексі законів про працю, - більш пріоритетні в застосуванні під час правового режиму воєнного часу. У той же час певні положення даного Закону потребують уточнень. Зокрема у статті 3 Закону № 2136-ІХ визначено, що «в період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються» [5]. Під час застосування вказаної правової норми не виключені випадки зловживань з боку роботодавців, що може виявлятися в ігноруванні прав публічного службовця на своєчасне інформування про зміни у системі та розмірі оплати праці, розмірі пільг, режиму роботи та ін.

На наш погляд, дана ситуація призведе до непропорційного та невиправданого обмеження прав працівника. Цілком логічно зауважити, що навіть в умовах правового режиму воєнного часу публічний службовець має право бути обізнаним щодо своїх трудових умов для того, щоб завчасно спланувати подальше життя у коротко- та середньостроковій перспективі.

Відтак вважаємо, що частину ІІ статті 3 Закону № 2136-ІХ доцільно було б викласти в іншій редакції, яка б передбачала мінімальний строк інформування про зміну істотних умов праці: система та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, зміни тривалості робочого дня, суміщення посад, зміна розряду або найменування посади та інше - не пізніше ніж у десятиденний строк. У випадку виникнення кризових ситуацій, що загрожують життю та здоров'ю громадян, даний термін може бути скорочений. Саме такий підхід був би найбільш справедливим та одночасно враховував би інтереси як роботодавців, так і працівників в умовах правового режиму воєнного часу.

Що стосується оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану, в умовах правового режиму воєнного часу для публічних службовців передбачене виконання робочих завдань у штатному режимі або поза межами робочого місця, адміністративної будівлі, тобто дистанційно. Порядок і підстави передбачаються законодавством про працю та іншими нормативно-правовими актами у сфері регулювання державної служби.

Відповідно до пункту 9 Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом НАДС від 03 березня 2016 року № 50, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 457/28587, «за ініціативою державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності) такий державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу. Для цього державний службовець повинен погодити у письмовій формі, зокрема засобами телекомунікаційного зв'язку, перелік відповідних завдань та строки їх виконання з безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності)» [6].

Відтак законодавство надає достатньо гнучкі способи виконання публічними службовцями своїх посадових обов'язків поза межами робочого місця, при цьому основна умова полягає у своєчасному виконанні поставлених перед ними завдань. У такому випадку заробітна плата виплачується у повному розмірі у відповідності із законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», «дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом» [7]. Так, відповідно до статті 34 КЗпП України, «у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, оголошується простій щодо окремих працівників або структурних підрозділів» [8]. У такому випадку, відповідно до статті 113 КЗпП України, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану», «керівник державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що фінансується або дотується з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу)» [9].

Що стосується зарахування до стажу державної служби періоду простою державного службовця та/або періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136-ІХ, «протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» [10]. Відтак періоди простою публічного службовця, а також періоди його перебування у відпустці без збереження заробітної плати протягом дії правового режиму воєнного часу зараховують у стаж служби, що дозволяє публічному службовцеві встановлювати надбавки за вислугу років, надавати додаткові оплачувані відпустки.

Щодо включення періоду простою державного службовця та періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати до строку для присвоєння чергового рангу, відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136-ІХ, «протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки»» [11]. Тобто періоди простою публічних службовців, а також періоди його перебування у відпустці без збереження заробітної плати протягом дії правового режиму воєнного часу зараховуються до строку, що надає можливість присвоїти черговий ранг.

Що стосується надання додаткової оплачуваної відпустки за час простою державного службовця та/або за час перебування у відпустці без збереження заробітної плати, додаткові оплачувані відпустки надаються публічним службовцям за час простоїв та за час перебування у відпустках без збереження заробітної плати у відповідності зі статтею 26 Закону України «Про відпустки», а також частиною третьою та четвертою статті 12 Закону № 2136-ІХ.

У відповідності із Законом України від 03 березня 2022 року № 2108-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність», який почав діяти з 15 березня 2022 року, законодавець вніс зміни щодо передбачення кримінальної відповідальності за вчинення переліку дій, що сприяють зростанню збройної агресії на території країни.

Крім того, частина перша статті 55 Кримінального кодексу України доповнена новим абзацом, відповідно до якого «позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтею 111 цього Кодексу, призначається на строк від десяти до п'ятнадцяти років» [12].

Отже, у випадку коли публічний службовець втратив право на публічну службу у зв'язку з колабораційною діяльністю, припинення його служби здійснюється на підставі набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо публічного службовця за вчинення умисних кримінальних правопорушень та/або встановлення заборони займатися державною діяльністю. Публічний службовець при цьому повинен звільнити робоче місце у строк не більший як три дні з моменту встановлення відповідного факту.

Звільнення публічного службовця з займаної ним посади відбувається відповідно до частини п'ятої статті 66 Закону в разі вчинення публічним службовцем: «порушення Присяги державного службовця; вияву неповаги до держави, державних символів України, українського народу; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного з правопорушення, - можливе виключно за результатами дисциплінарного провадження, здійсненого в порядку, встановленому цим Законом та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039» [13].

В період дії воєнного стану трапляються приклади ухвалення суб'єктами призначення рішень щодо припинення державної служби, незважаючи на вимоги Закону України «Про державну службу», без визначених ним підстав. Так, виявлено наступні факти неправомірних звільнень: через зміну важливих умов державної служби; відповідно до ініціативи суб'єкта призначення; взагалі не посилаючись на положення Закону або Кодексу законів про працю України відносно припинення державної служби, а також трудових відносин. Через це слід наголосити, що умови та підстави звільнення держслужбовців встановлені частиною 1 статті 83 Закону України «Про державну службу»:

1) «у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 Закону);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 Закону);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 Закону);

4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 Закону);

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 Закону);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 Закону);

7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;

9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 81 Закону)» [14].

Наголошуємо, що відповідне рішення суб'єкта призначення повинне бути законним і аргументованим, ухвалюватись із дотриманням визначених Законом вимог відносно механізму розгляду питань щодо припинення державної служби. Зокрема державних службовців, серед іншого, можна звільняти з посад державної служби згідно з частиною 1 статті 83 Закону, котрою визначено, що державна служба припиняється, в тому числі, у випадку незгоди державного службовця на проходження державної служби через зміну її важливих умов (стаття 43 Закону). Відповідно до цієї статті, зміна місця розташування державного органу (у випадку його переміщення до іншого населеного пункту) відноситься до зміни важливих умов державної служби.

Інша підстава для припинення державної служби - це ініціатива суб'єкта призначення, в тому числі відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону, через зменшення кількості чи апарату державних службовців, скорочення посади державної служби в результаті зміни структури чи штатного розпису державного органу без скорочення кількості чи апарату державних службовців, реорганізацію державного органу.

Водночас суб'єкт призначення чи керівник державної служби мусить заздалегідь здійснити вимоги, окреслені в названій статті Закону, з приводу попередження держслужбовця про наступне звільнення й пропонування іншої посади державної служби. Звільняти на цій підставі можна тільки в разі відсутності змоги запропонувати певну посаду та у випадку, якщо державний службовець відмовився від переведення на запропоновану посаду, та ін.

Крім того, підставою для припинення державної служби відповідно до ініціативи суб'єкта призначення згідно з пунктом 4 частини першої статті 87 Закону може стати скоєння держслужбовцем дисциплінарної помилки. Однак звільнення з посади державної служби - виняткова форма дисциплінарного стягнення та може використовуватися тільки у випадку скоєння дисциплінарних помилок, безпосередньо визначених Законом.

Закон визначає повний список підстав для того, щоб притягнути до дисциплінарної відповідальності державного службовця, та, крім того, передбачає процедуру такого притягнення. Крім того, слід зауважити, що державний службовець з метою поновлення своїх прав чи ліквідації перепон у їх втіленні має змогу звернутися до суду. Проте розв'язання конфліктної ситуації таким чином - значно дорожчий процес, що зумовлює неефективні витрати фонду оплати праці такого органу, й, крім того, репутаційні втрати для державного органу та держави в цілому.

Висновки

Таким чином, для дотримання прав публічних службовців в умовах правового режиму воєнного часу необхідно звернути увагу на удосконалення деяких аспектів даного питання, зокрема: нівелювати можливості зловживання правами публічних службовців з боку роботодавця; забезпечити своєчасне інформування публічних службовців про зміну трудового розпорядку, розміру заробітної плати, умов праці, обсягу покладених обов'язків та ін.; забезпечити дотримання вимог Закону України «Про державну службу» щодо усунення неправомірних звільнень публічних службовців; створити умови для оскарження у суді рішень державних органів щодо неправомірного зловживання правами публічного службовця.

Література

1. Алюшина Н.О. Розвиток інституту державної служби в умовах карантину та воєнного стану. Ефективність державного управління. 2022. Вип 1/2(70/71). С. 11-16.

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/389-19#Text.

3. Про військово-цивільні адміністрації: Закон України від 03.02.2015 № 141-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/141-19#Text.

4. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2136-20#Text.

5. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2136-20#Text.

6. Про затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядку: Наказ НАДС від 03.03.2016 № 50. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0457-16#Text.

7. Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/l aws/ show/889-19/page4.

8. Кодекс законів про працю України: Кодекс від 10.12.1971 № 322-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/322-08#Text.

9. Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/221-2022-%D0%BF#Text.

10. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2136-20#Text.

11. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2136-20#Text.

12. Кримінальний кодекс України: Кодекс, Закон від 05.04.2001 № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/l aws/ show/2341-14#Text.

13. Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page4.

14. Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page4.

References

1. Aliushyna N.O. (2022). Rozvytok instytutu derzhavnoi sluzhby v umovakh karantynu ta voiennoho stanU [The development of the civil service institUte Under conditions of qUarantine and martial law]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia - Efficiency of public administration, 1/2(70/71), 11-16 [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy «Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu» [The Law of Ukraine «On the legal regime of martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/389-19#Text [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro viiskovo-tsyvilni administratsii» [The Law of Ukraine «On militarycivilian administrations»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/141-19#Text [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrainy «Pro orhanizatsiiu trudovykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu» [The Law of Ukraine «On the organization of labor relations under martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2136-20#Text [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy «Pro orhanizatsiiu trudovykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu» [The Law of Ukraine «On the organization of labor relations under martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text [in Ukrainian].

6. Nakaz NADS «Pro zatverdzhennia Typovykh pravyl vnutrishnoho sluzhbovoho rozporiadku» [The Order NADS «On the approval of the Standard Rules of Internal Service Procedures»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-16#Text [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy «Pro derzhavnu sluzhbu» [The Law of Ukraine «On civil service»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page4 [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy» [The Law of Ukraine «Code of Labor Laws of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/322-08#Text [in Ukrainian].

9. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Deiaki pytannia oplaty pratsi pratsivnykiv derzhavnykh orhaniv, orhaniv mistsevoho samovriaduvannia, pidpryiemstv, ustanov ta orhanizatsii, shcho finansuiutsia abo dotuiutsia z biudzhetu, v umovakh voiennoho stanu» [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of remuneration of employees of state bodies, local self-government bodies, enterprises, institutions and organizations financed or subsidized from the budget, in conditions of martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/221-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrainy «Pro orhanizatsiiu trudovykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu» [The Law of Ukraine «On the organization of labor relations under martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrainy «Pro orhanizatsiiu trudovykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu» [The Law of Ukraine «On the organization of labor relations under martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text [in Ukrainian].

12. Zakon Ukrainy «Kryminalnyi kodeks Ukrainy» [The Law of Ukraine «Criminal Code of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14#Text [in Ukrainian].

13. Zakon Ukrainy «Pro derzhavnu sluzhbu» [The Law of Ukraine «On civil service»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page4 [in Ukrainian].

14. Zakon Ukrainy «Pro derzhavnu sluzhbu» [The Law of Ukraine «On civil service»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page4 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru