ІКТ-сектор та державне управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку, м. Одеса

Кафедра Державного регулювання та публічного управління

ІКТ-сектор та державне управління

Тюхтій Микола Петрович

доктор економічних наук

Академік Академії економічних наук України, Завкафедрою

Цира Олександра Василівна

кандидат філософських наук, доцент

Анотація

електронний управління державний трансформація

В статті розкривається дослідження теоретичних засад сфери інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та її функціонального взаємозв'язку між інформаційною трансформацією людства, а також реорганізацією системи державного управління, що обумовлюється інститутами суспільства. Ґрунтуючись на застосуванні методології міждисциплінарного підходу есплікується електронне управління як основний механізм оптимізації державної системи. На базі категорії оцінок за індексами динаміки впровадження ІКТ, якими керується сучасний світовий простір, розкрито основні інформаційні процеси, що вкладені в державні електронні комунікації. Розкрито взаємозалежність механізму електронного урядування та громадського суспільства, що виступає гарантом ефективного розвитку будь-якої країни через забезпечення прозорості та відкритості діяльності органів влади. Доведено, що у впровадженні електронного урядування значну роль відіграє єдиний сервісний простір, що дозволяє в повній мірі реалізувати ефективні процеси автоматизації ресурсів та стандартизувати процес забезпечення широко діапазону громадських послуг. Зазначене формує сталий зворотній зв'язок між суспільством та державою, дозволяє проводити ефективний всебічний моніторинг в режимі реального часу, що як результат - дає змогу швидко реагувати на найкритичніші ситуації в суспільстві. Зазначено, що необхідність створення державної структури керування державними фінансами, де ключовим виступають саме бізнес-моделі, є не невід'ємною складовою ефективної діяльності держави. Визначено, що оптимальне рішення в виборі інформаційної системи має ґрунтуватися на детальному діагностуванні державної системи, де немалозначущим є визначення недоліків правової бази, інституціональних структур та методів керування державними фінансами. Як результат, ефективне рішення може суттєво покращити контроль бюджетних коштів і розвити необхідний рівень комунікації в суспільстві.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, електронне урядування, державне управління, електронні публічні послуги.

Tiukhtii Mykola Petrovich Doctor of Economic Sciences, Academician of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, Head of the Department of State Regulation and Public Administration, State University of Intelligent Technologies and Telecommunications, Odesa

Tsyra Oleksandra Vasylivna PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Department of State Regulation and Public Administration, State University of Intelligent Technologies and Telecommunications, Odesa

ICT sector and public administration

Abstract

The article reveals a study of the theoretical principles of the sphere of information and communication technologies (ICT) and its functional relationship between the information transformation of humanity, as well as the reorganization of the public administration system, which is determined by the institutions of society. Based on the application of the methodology of an interdisciplinary approach, e-government is emphasized as the main mechanism for optimizing the state system. Based on the category of assessments - indices of the dynamics of ICT implementation, which guide the modern world space, the main information processes embedded in government electronic communications are revealed. The interdependence of the e-government mechanism and society, which acts as a guarantor of the effective development for any country by ensuring transparency and openness of the government activities, is revealed. It has been proven that a unified service space plays a significant role in the implementation of e-government, allowing the full implementation of effective resource automation processes and standardization of the process of providing a wide range of public services. This forms constant feedback between society and the state, allowing for effective comprehensive monitoring in real time, which as a result allows for a quick response to the most critical situations in society. It is noted that the need to create a state structure for managing public finances, where business models are key, is an integral component of the effective functioning of the state. It has been determined that the optimal decision in choosing an information system should be based on a detailed diagnosis of the state system, where it is important to identify the shortcomings of the legal framework, institutional structures, and methods of public finance management. As a result, an effective solution can significantly improve control of budget funds and develop the necessary level of communication in society.

Keywords: information and communication technologies, e-government, public administration, public electronic services.

Постановка проблеми

Перед будь-якою державою світу постає питання ефективного державного управління та підвищення продуктивності щодо оптимізації обслуговування громадян, що досягається за рахунок злагодженої роботи державних установ на усіх рівнях громадської взаємодії з урядом. Наразі, навіть у найрозвиненіших країнах світу не все так однозначно у питаннях продуктивності держаного управління та надання електронних послуг громадянам. Отже, шляхи пошуку наукової теорії та методів підвищення продуктивності громадських послуг, виробництво та доставка зазначених послуг забезпечується сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ). На сьогодні ці технології є незамінним інструментом для суспільства, а також, мають великий вплив у розвитку кожної держави.

Розвиток електронного урядування, а також поява нових видів інформаційно-комунікаційних технологій, дають можливість структурувати державні послуги в окремий кластер як інтеграційної системи суспільства. Тому аналіз та обґрунтування ефективного механізму ІКТ-засобів виступає основним напрямком для досягнення підвищення продуктивності державної служби, окрім цього ІКТ спроможні стати потужним інвестиційним капіталом в досягненні стійких конкурентних переваг держави у світовому просторі [1, c. 95]. Ґрунтуючись на емпіричних доказах, можна стверджувати, що інформаційно-комунікаційні технології позитивно асоціюються з організаційною продуктивністю, прибутковістю та ринковою вартістю. Акцентувати увагу необхідно на безпосередньому впливі ІКТ на організаційний процес та чіткого опису механізму впровадження ІКТ-засобів, що сприятиме продуктивності державного сектору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аспекти державного управління в питаннях впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та формування електронного урядування в своїх роботах розкривають наступні вчені: Куцик В., Процикевич А., Дж. Кейнс, Боді З., Денисенко М., Олійник Д., Кундицький О., Кастельс М., Мельник М.І., Танащук К.О., Єрмошенко М., Чукут С.А., Клименко І.В., Линьов К.О. та ін. Проте розвиток сектору ІКТ та особливості його функціонування вимагають пошуку нових методів та інструментів у питаннях державного регулювання для подальшого ефективного розвитку країни та розкриття широкого потенціалу ринку ІКТ-послуг в системі державного управління. Все зазначене формує основну мету та задачі наведеного дослідження.

Мета статті - дослідження теоретичних напрямків сфери ІКТ та аналіз досвіду провідних країн світу у питаннях державного управління з впровадження електронних комунікацій.

Виклад основного матеріалу

Становлення сектору інформаційно-комунікаційних технологій привело до необхідності оптимізувати державну систему нашої країни, хоча й питання останні роки виявлялось досить дискусійним, ІКТ-технології все ж таки змінили суспільне мислення. Питання тут постає у тому - на скільки політична складова держави готова до впровадження інновацій, яким чином будуть формуватися процеси, пов'язані з долученням електронної системи та який обсяг застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з пропонування послуг громадянам є оптимальним в масштабах країни.

Світова спільнота формує категорії оцінок за індексами, що відображають динаміку впровадження ІКТ, наприклад, одним з таких показників є Індекс розвитку ІКТ (IDI), що є сукупністю параметрів, які використовуються для моніторингу та порівняння розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, оцінкою стали показники складені групами експертів домашніх господарств (Expert Group on ICT Household Indicators, EGH) та експертів з електрозв'язку (Expert Group on Telecommunication/ICT Indicators, EGTI), відповідно. Проте результати досліджень не можуть в повній мірі відображати реального стану впровадження цифрових технологій в країні, оскільки ІКТ мають дуже швидкісну динаміку розвитку. Це свідчить про те, що відбуваються світові трансформації в кожній країні, що напряму впливають і на інформаційні процеси керування країною, а також питань регулювання всієї сфери ІКТ, оскільки тут в якості базису виступає «процес освіти та набуття інформації на основі мікроелектронних технологій, що відбудовано на мережевому принципі організації» - твердження теоретика М. Кастельса у роботі "The Informational City" (1989) [2, c.114]. Також інформатизація суспільства вплинула й на впровадження державних послуг на рівні реформування державних програм.

Результатами реформи у державному управлінні країною згідно основної стратегії на 2022-2025 р. саме:

«- забезпечення надання послуг високої якості та формування зручної адміністративної процедури для громадян і бізнесу;

- формування системи професійної та політично нейтральної публічної служби, орієнтованої на захист інтересів громадян;

- розбудова ефективних і підзвітних громадянам державних інституцій, які формують державну політику та успішно її реалізують для сталого розвитку держави» [3].

Згідно документу це забезпечується за рахунок розгортання діяльності центрів надання адміністративних послуг, а також впровадження електронних публічних послуг для громадян. Але варто оцінити динаміку кожного з пропонованих шляхів. Важливо акцентувати увагу на тому, що зазначене має відбудовуватись на певному ресурсному підґрунті, яке ототожнюється з інформаційними процесами, що відбудовуються на інтеграції суспільства у глобальному мережу та технологіях взаємодії між громадянами.

Надання державних послуг є одним з головних завдань державного регулювання. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та великий вплив глобальної мережі Інтернет зобов'язує сучасний уряд надавати відповідні послуги. Отже, має бути відбудована певна інфраструктура, а також засвоєнні уміння та навички громадян з використання її ресурсів для отримання привілей, пропонованих електронними послугами.

За визначенням згідно Концепції розвитку електронного урядування в Україні «електронне урядування - це форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян» [4]. Також в документі наводиться порівняння інших країн світу щодо динаміки розвитку та впровадження електронного уряду «згідно з останнім дослідженням Організації об'єднаних націй (ООН) (United NationsE-govemment Survey 2016) з розвитку електронного урядування (е-Government Development Index) Україна посіла 62 місце серед 193 країн». Зараз ситуація суттєво змінилася Індекс розвитку електронного урядування 0,8029 (46 місце з 193), а Індекс електронної участі 0,6023 (57 місце з 193) [5].

Розрахунок індексу розвитку електронного уряду (e-government development Index, EGDI) для порівняння національного потенціалу країн щодо динаміки впровадження електронного урядування базується на трьох основних складових (див. табл. 1):

Таблиця 1. Вимоги щодо електронного уряду за оцінками ООН

З зазначених даних очевидним є те, що є певна суттєва позитивна динаміка за минулий період розвитку нашої країни, але обставини, пов'язані з військовим становищем, сприяли уповільненню певних трансформаційних процесів в країні. Можна констатувати, що нашою державою запропоновано певний механізм держаного електронного уряду за рахунок формування уніфікованої та стандартизованої бази з обміну інформацією, забезпечення повсюдної взаємодії та інтеграції використання державних ресурсів, питання ліцензування діяльності державних та комерційних установ, питаннях забезпечення комплексного захисту інформації, створення єдиної державної мережі, взаємодії електронної системи з міжнародними організаціями, зміни у перетворенні окремих структур влади тощо [6]. Але слід звернути увагу, що інформаційне середовище з підтримки провідних послуг має постійно вдосконалюватись, враховуючи гнучкість надання послуг на різних платформах, інклюзивність та відповідні вимоги певних груп громадян. За допомогою хмарних обчислень є змога пропонувати більш досконалі сервіси, що будуть поєднувати різні державні послуги у єдиному платформному рішення, до них можна віднести і трудові відносини, освіту, охорону здоров'я, культуру та інші багатосекториальні суспільні послугу, а також ресурсну базу. Інвестування та застосування ІКТ відіграють значну роль в розширенні можливостей державних служб та підвищують продуктивність державних послуг.

За рахунок організації єдиного сервісного простору, по-перше, дозволяє автоматизувати та стандартизувати процес забезпечення великої кількості послуг. По-друге, сервісна платформа використовує механізм робочого процесу, передавання інформації здійснюється автоматично. Відповідне програмне забезпечення розподіляє ресурсну базу у суспільному секторі. А також це можливість організації зворотного зв'язку та впровадження технологій моніторингу всього процесу в режимі реального часу, які можуть швидко реагувати не лише на якість послуг й на моменти додаткового захисту даних.

Треба зазначити, що світові уряди постійно розглядають питання вдосконалення власної структури керування державними фінансами (public financial management, PFM), де в основі закладені інформаційно-комунікаційні технології, що відтворюють процедури оптимізації та автоматизації ресурсів. Концепція має в основі представлення системи державного управління, що має в основі бізнес-моделі. Всі країни обирають різні підходи, тому не існує універсальної моделі керування державними фінансами, вона формується індивідуально в залежності від ситуації в країні, тобто необхідність формування стандартів і правил відповідно до власних умов, що виявляються в залежності від типу послуг [7, с. 36].

Інформаційні системи керування державними фінансами (Government Financial Management Information Systems, GFMIS) невід'ємна складова, що розкриває в собі набір електронних інструментів, що укріплюють автоматизовані процеси державного фінансового управління за рахунок генерації достовірної, надійної та своєчасної фінансової інформації, яка дозволяє збалансувати картину звітних матеріалів, забезпечити прозорість та боротьбу з корупційними діями.

Але, коли додатки системи GFMIS впроваджуються з неефективної практики керування державними фінансами і при цьому відсутній належний контроль, тоді можна констатувати лише обмеженість прогресу у звітності та прозорості документації. Інформаційні системи GFMIS самі по собі спроможні надавати уряду можливості автоматизації процесів таких, як опрацьовування дій над бюджетом країни, фінансовими звітами, моніторингу та оцінки, а також забезпечити на високому рівні державний контроль.

Оптимально підібране технічне рішення може гарантувати зниження витрат між затвердженим бюджетом та фактичними витратами, відповідна система контролю запобігатиме корупційним діям, а також оптимальному розподіленню витрат ресурсної бази. Є деякий суттєвий фактор, що треба враховувати при впровадженні системи, і це саме проведення діагностики системи. Причинами неефективної роботи таких систем, на думку фінансових аналітиків та експертів, стають недоліки правової бази, інституціональних структур та застарілі методи керування системи, що використовуються для управління державними фінансами. Ці фактори спричиняють накопиченню заборгованостей та нормуванню грошових коштів.

Ефективне рішення може забезпечити:

покращення фінансового контролю бюджетних коштів;

покращення управління грошовими коштами за рахунок ефективного керування державних рахунків (повний контроль казначейства);

ефективне економічне керування за рахунок отримання своєчасної та достовірної звітності;

збалансований та об'єктивний, вартий довіри затверджений бюджет.

Слід зазначити, що неефективне діагностування може викликати

наступні проблеми:

відсутність єдиного рахунку казначейства, що напряму впливає на прозорість грошових потоків та розуміння фінансового положення країни;

складність виявлення пріоритетів для реалізації основних процесів виконання бюджету.

Можна виділити такі основні елементи діагностування:

перевірка лідерства, застосування відповідних технологій та оцінка «слабких місць» в системі керування;

розуміння ставлення політичних лідерів, що відображають можливості соціальних зсувів всередині організації та бажаний рівень звітної документації;

перевірка системних засобів керування та їх взаємодії з ключовими процесами (визначення функціональних можливостей системи за рахунок обрання відповідної технології);

визначення потенційних «вузьких» місць та невідповідності в основоположних бізнес-процесах (визначення технічного рішення).

Висновки

У підсумку можна стверджувати, що системи керування державними фінансами (Government Financial Management Information Systems, GFMIS) являють собою потужний інструмент для покращення звітності, прозорості та виявленню корупційних дій, але розгортання такого серйозного інструменту потребує додаткового аналізу ситуації в країні. Треба приділяти увагу політичному устрою та націленість на підтримку реформування, оскільки це може суттєво знизити вдалість застосування системи. Мають бути чітко внесені відповідні правки в законодавчу базу та нормативні акти, оскільки збереження ручного ведення фінансових документів суттєво знижують продуктивність системи і її впровадження стає повністю недоцільним, тому що впливають на оптимізацію та автоматизацію процесів, знижуючи тим самим реалізацію системного контролю та безпеки системи в цілому.

Резюмуючи, всеосяжне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до системи державного управління та державних служб має велику кількість невирішених питань, особливо, пов'язаних з відсутністю повноцінного обміну інформації у форматі електронної звітності на державному ріні, тому що нею має керуватися все дієздатне суспільство країни. А також, заміна традиційної паперової документації на електронні достовірні документи у площині сучасного Інтернет-ресурсу та сучасних програмних рішень несе в собі високий потенціал, що гарантуватиме державі та органам влади високий рівень контролю. Всі ці фактори сприяють інформатизації країни та гарантують високий рівень у світовому колі.

Література

1. Процикевич А.І. Недоліки державного регулювання розвитку інвестиційного процесу на ринку ІТ-послуг України // Економічний простір. Збірник наукових праць ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». №133 2018, с.91-101.

2. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту. / М. Кастельс, П. Хіманен. - Київ: Видавництво «Ваклер», 2006. - 256 с.

3. Розпорядження Кабінету міністрів України про схвалення Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки. № 831-р від 21.06.2021. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/831-2021-%D1%80#Text.

4. Розпорядження Кабінету міністрів України про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні. № 649-р від 20.09.2017. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text.

5. База знань електронного уряду ООН. https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/180-Ukraine/dataYear/2022.

6. Про Національну програму інформатизації. Закон України від 01 грудня 2022 року № 2807-IX.

7. Забейворота Т.В. Сучасна концепція е-врядування як основа модернізації системи державного управління // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. № 1 (51) 2017, с. 35-42.

References

1. Protsykevych, A.I. (2018). Nedoliky derzhavnoho rehuliuvannia rozvytku investytsiinoho protsesu na rynku IT-posluh Ukrainy [Disadvantages of government regulation of investment process development at the IT-services market in Ukraine]. Ekonomichnyi prostir. Zbirnyk naukovykh prats DVNZ «Prydniprovska derzhavna akademiia budivnytstva ta arkhitektury» - Economic Scope. Collection of scientific works of the Dnipro State Academy of Construction and Architecture,133, 91-101 [in Ukrainian].

2. Castells, M., & Himanen, P. (2006). Informatsiine suspilstvo ta derzhava dobrobutu [The Information Society and Welfare State]. Kyiv: Vydavnytstvo «Vakler» [in Ukrainian].

3. Rozporiadzhennia Kabinetu ministriv Ukrainy “Pro skhvalennia Stratehii reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy na 2022-2025 roky”: vid 21.06.2021, № 831 -р [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine on approval of the Strategy for Reforming Public Administration of Ukraine for 2022-2025” from June 21, 2021, № 831-р]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-%D1%80#Text [in Ukrainian].

4. Rozporiadzhennia Kabinetu ministriv Ukrainy “Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini”: vid 20.09.2017, № 649-р [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine on approval of the Concept for the development of e-government in Ukraine” from September 20, 2017, № 649-р]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text [in Ukrainian].

5. Baza znan elektronnoho uriadu OON [UN e-Government knowledgebase]. Retrieved from https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/180-Ukraine/dataYear/2022 [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy “ Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii”: vid 1 hrudnia 2022 roku, № 2807-IX [Law of Ukraine “On compulsory state pension insurance” from December 1, 2022, № 2807-IX]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

7. Zabeivorota, T.V. (2017). Suchasna kontseptsiia e-vriaduvannia yak osnova modernizatsii systemy derzhavnoho upravlinnia [Modern concept of е-governance as tool for public administration modernization]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Pressing problems of public administration. Collection of scientific works of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine,1(51), 35-42 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru