Теоретичні підходи до обґрунтування змісту механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Одеська політехніка

Теоретичні підходи до обґрунтування змісту механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні

Медловська Наталія Вікторівна аспірант кафедри менеджменту, фінансів і бізнес-технологій

Яценко Олександр Володимирович кандидат технічних наук, доцент кафедри менеджменту, фінансів і бізнес-технологій,



Анотація

Статтю присвячено проблемам дослідження механізмів стійкого регіонального розвитку в Україні. Вказане питання є особливо актуальним на даний час. Недосконалість механізмів забезпечення стійкого регіонального розвитку в Україні є основною причиною неефективної державної політики у сфері регіонального розвитку. Розглянуто основні напрями наукових підходів до дослідження механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні. В статті проведено огляд досліджень науковців щодо теоретичних основ стійкого розвитку, механізмів державного управління регіональним розвитком, механізмів державного управління стійким регіональним розвитком. Розглянуто інструменти та заходи, які спрямовані на забезпечення стійкого та інноваційного розвитку всіх регіонів країни. Визначено, що механізми, які включають регіональне планування, фінансове забезпечення, децентралізацію влади, розвиток інфраструктури, підтримку підприємництва, розвиток людського капіталу та міжрегіональне співробітництво, грають важливу роль у забезпеченні стійкого регіонального розвитку в Україні. Вони сприяють збалансованому і прогресивному розвитку регіонів, зменшенню внутрішньої нерівності та підвищенню якості життя у всіх регіонах країни. Визначено можливі теоретичні підходи до обґрунтування змісту механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні, які в подальшому можна використати як основу для побудови механізмів державного управління, спрямованих на стійкий регіональний розвиток в Україні.

Комбінування таких підходів може допомогти врахувати різні аспекти і вимоги для досягнення ефективного та стійкого розвитку регіонів у країні. Забезпечення стійкого розвитку регіону на сьогоднішні - в умовах дії правового режиму воєнного стану, є однією з основних проблем держави та суспільства. державний управління регіональний

Ключові слова: регіональний розвиток, стійкий розвиток, механізми державного управління регіональним розвитком, механізми державного управління стійким регіональним розвитком.



Medlovska Nataliia Viktorivna PhD student, Department of Management, Finance and Business Technologies, Odessa Polytechnic National University,Odesa,

Yatsenko Olexander Volodymyrovych Candidate of technical sciences, Associate professor of the Department of Management, Finance and Business Technologies, Odessa Polytechnic National University, Odesa

THEORETICAL APPROACHES TO JUSTIFICATION OF THE CONTENT OF STATE MANAGEMENT MECHANISMS OF SUSTAINABLE REGIONAL DEVELOPMENT IN UKRAINE

Abstract

The article is devoted to the problems of researching the mechanisms of sustainable regional development in Ukraine. This issue is particularly relevant at the present time. The inadequacy of mechanisms for ensuring sustainable regional development in Ukraine is the main reason for ineffective state policy in the field of regional development. The main directions of scientific approaches to the study of the mechanisms of state management of sustainable regional development in Ukraine are considered. The article provides an overview of scientists' research on the theoretical foundations of sustainable development, mechanisms of state management of regional development, mechanisms of state management of sustainable regional development. Tools and measures aimed at ensuring sustainable and innovative development of all regions of the country were considered. It was determined that mechanisms that include regional planning, financial support, decentralization of power, infrastructure development, entrepreneurship support, human capital development, and interregional cooperation play an important role in ensuring sustainable regional development in Ukraine. They contribute to the balanced and progressive development of the regions, the reduction of internal inequality and the improvement of the quality of life in all regions of the country. Possible theoretical approaches to substantiating the content of state management mechanisms for sustainable regional development in Ukraine are identified, which can be used as a basis for building state management mechanisms aimed at sustainable regional development in Ukraine. Combining such approaches can help take into account different aspects and requirements to achieve effective and sustainable development of regions in the country. Ensuring the sustainable development of the region today - under the conditions of the legal regime of martial law - is one of the main problems of the state and society.

Keywords: regional development, sustainable development, mechanisms of state management of regional development, mechanisms of state management of sustainable regional development.



Постановка проблеми. Основною причиною неефективної державної політики у сфері регіонального розвитку є недосконалість механізмів забезпечення стійкого регіонального розвитку в Україні. Підвищення рівня державного регулювання регіонального розвитку забезпечує ефективність проведення соціально-економічних змін, проведення реформ, а в період дії правового режиму воєнного стану - відновлення та розвиток економіки, відновлення інфраструктури, забезпечення безпеки та належний рівень життя населення. Застарілі та неефективні інструменти, неналежне або відсутнє фінансування, бойові дії та інші чинники суттєво впливають на стійкість регіонального розвитку. В теперішній час ефективність регіонального розвитку залежить від здатності органів влади мобілізувати всі наявні ресурси, як внутрішні, так і зовнішні, для подолання викликів та загроз.

Державне управління стійким регіональним розвитком в Україні відбувається шляхом розроблення та реалізації відповідних механізмів державного управління. Одним з основних завдань державного регулювання є визначення теоретико-методологічних засад управління стійким регіональним розвитком. В сучасних умовах, а саме в умовах глобалізації та в період дії правового режиму воєнного стану, дане питання є особливо актуальним та потребує суттєвого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання стійкого розвитку регіонів є темою досліджень багатьох науковців. Теоретичні основи стійкого розвитку у своїх працях досліджували науковці Дейлі Г., Мельник Л.Г., Шевчук В.Я., Бурда А.І., Поліщук В.Г., Степаненко Т.О., Ковалевська А.В., Кувшинов М.А., Попова О.Л., Довгань Л.Є., Каракаш Ю.А., Лазоренко Т., Шолом І., Стрільчук В.А. Що стосується механізмів державного управління регіональним розвитком - це питання досліджували науковці Вишиванюк М.В., Латинін М.А., Дунаєв І.В., Качний О.Є., Коротич О.Б. А саме механізми державного управління стійким регіональним розвитком у своїх роботах дослідили науковці Продивус В.С., Бузик З.М., Вишиванюк М.В., Чухно І.А., Лащук О.С. Але попри чисельність досліджень науковців в галузі стійкого розвитку регіону в цей час не існує єдиного тлумачення терміну «стійкий розвиток регіону». Також на законодавчому рівні відсутнє визначення даного терміну.

Мета статті полягає в дослідженні механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні та наданні рекомендацій щодо їх вдосконалення для забезпечення стійкого регіонального розвитку в Україні.

Виклад основного матеріалу. Наукові підходи до дослідження механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні можна розділити на кілька основних напрямів:

Теоретичні підходи. Цей напрям зосереджений на розробці теоретичних концепцій і моделей, які досліджують засади та принципи державного управління, спрямовані на стійкий регіональний розвиток. Результати таких досліджень дозволяють розуміти економічні, соціальні, політичні та інституційні аспекти, що впливають на регіональний розвиток.

Емпіричні дослідження. Даний напрям використовує емпіричні дані для аналізу реальних механізмів державного управління і їх впливу на регіональний розвиток. В рамках цього підходу використовуються різні методи, такі як аналіз статистичних даних, опитування, спостереження та інтерв'ю. Емпіричні дослідження допомагають отримати об'єктивні результати та визначити основні фактори, що сприяють або перешкоджають регіональному розвитку.

Компаративний аналіз. Цей підхід передбачає порівняння різних країн або регіонів з метою визначення найкращих практик у державному управлінні стійким регіональним розвитком. Це дозволяє виявити схожість і відмінності між країнами та ідентифікувати фактори, що впливають на ефективний чи неефективний розвиток регіонів.

Концептуальні моделі. Вказаний підхід передбачає створення концептуальних моделей, які описують механізми державного управління стійким регіональним розвитком. Ці моделі допомагають зрозуміти складні взаємозв'язки між різними аспектами регіонального розвитку і визначити стратегії управління для досягнення сталого розвитку.

Всі ці підходи мають важливе значення для дослідження механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні. Комбінація теоретичних розрахунків, емпіричних досліджень, компаративного аналізу та розробки концептуальних моделей може допомогти встановити найбільш ефективні практики та політики для стійкого розвитку регіонів.

Науковці та дослідники пропонують різні теоретичні підходи для дослідження механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні. Деякі з них включають:

Концепція політичного федералізму. Цей підхід базується на ідеї децентралізації влади та розподілу повноважень між центральними та регіональними органами управління. Він передбачає найбільш ефективну координацію і розподіл ресурсів між різними регіонами для сприяння їх розвитку.

Теорія регіональної економіки: Вказаний підхід зосереджений на аналізі економічних факторів, що впливають на регіональний розвиток. Він охоплює вивчення конкурентоспроможності регіонів, економічних зв'язків між регіонами, роль інфраструктури та регіональних політик у забезпеченні стійкого розвитку.

Теорія управління регіональним розвитком. Даний підхід наголошує на процесах управління регіональним розвитком. Він досліджує роль державних та недержавних акторів у стимулюванні розвитку регіонів, механізми планування та впровадження регіональних стратегій, а також ефективність державних програм і проєктів на регіональному рівні.

Теорія регіонального управління. Цей підхід спрямований на аналіз інституційних механізмів та політичної системи, що забезпечують ефективне управління регіонами. Він досліджує ролі та структуру регіональних органів влади, взаємозв'язки між центральною та регіональною владою, а також механізми взаємодії та регулювання.

Ці підходи використовуються для аналізу та розробки політик державного управління, спрямованих на стимулювання стійкого регіонального розвитку в Україні. Вони надають теоретичну базу для розуміння проблем та пошуку ефективних рішень у сфері регіонального розвитку.

Для визначення сутності та особливостей механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні в першу чергу необхідно дати визначення наступних понять: «стійкий розвиток», «механізми державного управління регіональним розвитком», «механізми державного управління стійким регіональним розвитком».

Що стосується тлумачення терміну «стійкий розвиток», то даний термін більше застосовується як економічна категорія.

Концепція стійкого розвитку визначає стійкий розвиток як такий, який задовольняє потреби розвитку нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь реалізовувати власні потреби [1].

Всесвітня комісія ООН з навколишнього середовища вважає, що стійкий розвиток - це розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління і не ставить під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти їхні власні потреби [2].

На думку Дейлі Г. стійкий розвиток - це означення гармонійного, збалансованого, безконфліктного прогресу всієї земної цивілізації, груп країн (регіонів, субрегіонів) щодо збереження довкілля, ліквідації, експлуатації, бідності та дискримінації як кожної окремо взятої людини, так і груп населення, зокрема за етнічними, расовими чи статевими ознаками [3].

На думку Мельник Л.Г. стійкий розвиток забезпечується постійним виходом системи із рівноважного стану [4].

Досить слушною є думка Шевчук В.Я. про те, що стійкий розвиток є гармонійним процесом, який забезпечує збалансоване економічне зростання, задоволення потреб суспільства зі збереження природоресурсного потенціалу [5].

Бурда А.І. у своїх роботах визначає потенціал стійкого розвитку як сукупність ресурсів і можливостей, що забезпечують збалансований еколого- соціально-економічний розвиток підприємства [6;7].

Поліщук В.Г. вважає, що стійкий розвиток - це процес постійного перетворення якісних та кількісних характеристик системи, спрямований на досягнення рівноваги між суспільством, економікою та довкіллям [8].

Досить змістовне визначення стійкого розвитку дає Степаненко Т.О. На його думку, стійкий розвиток - це концепція управління підприємством, яка в умовах складності та багатофакторності зовнішнього середовища, обмеженості природних ресурсів, зростання ролі людського потенціалу передбачає вплив на нарощування економічного потенціалу підприємства та рівень соціального розвитку з одночасним забезпеченням природно зберігальних технологій [9].

Досить слушною є думка Ковалевської А.В. про те, що стійкий розвиток як процес має динамічний характер, коли відбуваються належні зміни та система переходить на новий вищий рівень власного розвитку [10].

Кувшинов М.А. висловлює думку, що стійкий розвиток має динамічний характер, він являє собою незмінний стан гармонії, а скоріше процес змін, в якому масштаби експлуатації ресурсів, напрямок капіталовкладень, орієнтація технічного розвитку та інституційні зміни узгоджуються з теперішніми та майбутніми потребами [11].

Попова О.Л. вважає, що стійкий розвиток - це перехід від «економіки використання ресурсів» до їх системного відтворення [12].

Можна погодитися з думкою Довгань Л.Є. та Каракаш Ю.А., що стійкий розвиток - це збалансований, довготривалий, соціально-економічний розвиток, що не руйнує навколишнє природне середовище, головною метою якого є забезпечення постійної цілісної рівноваги системи з урахуванням турбулентного стану зовнішнього середовища функціонування підприємства та досягнення високих результатів його діяльності [13].

Досить змістовне визначення поняття стійкий розвиток дають Лазоренко Т., Шолом І. На їх думку стійкий розвиток - це антикризовий, невпинний, стабільний та підконтрольний процес, якому притаманне зростання економічної ефективності діяльності підприємства з паралельним посиленням сфери відповідальності перед клієнтами та партнерами, а також розробленими заходами щодо охорони навколишнього середовища, спрямованими на покращення якості життя як для теперішнього, так і наступного покоління [14].

На думку Стрільчук В.А. стійкий розвиток - це всеосяжна людино центристська концепція, яка спрямована на покращення рівня життя в рамках тривалої здатності екосистеми задовольняти всі людські потреби [15].

Як ми бачимо, багато науковців досліджували питання стійкого розвитку регіонів. Але на нашу думку, не буде зайвим сформувати власне визначення даного терміну. Стійкий розвиток - це збалансований, довготривалий, соціально-економічний розвиток, завдяки якому система здатна протистояти, адаптуватися до різного роду криз, конфліктів та потрясінь.

Далі що стосується дослідження механізмів державного управління регіональним розвитком. На думку Вишиванюк М.В. державні механізми управління регіональним розвитком - це правові, організаційні та економічні засоби, за допомогою яких здійснюється державний вплив на соціально- економічний розвиток регіонів. Механізми можна поділити на загальні та спеціальні (цільові). До загальних механізмів відносять: законодавчо- нормативний, бюджетного регулювання, організаційно-кадрового забезпечення, прогнозування і програмування регіонального розвитку. До спеціальних (цільових) механізмів відносять: стимулювання розвитку різних форм територіальної організації продуктивних сил - створення спеціальних економічних зон, технопарків та інше [16].

Як вказує Латинін М.А. державне управління розвитком регіонів - це різновид управління в соціальних системах, класичною моделлю якого є модель циклу управління: суб'єкт управління - управлінські впливи

(механізми реалізації) - об'єкт управління - моніторинг (механізми спостереження) [17].

На думку Дунаєва І.В. сутність механізму державного управління регіональним розвитком полягає в цілеспрямованому комплексному впливі регіональних органів влади та управління спільно з іншими зацікавленими суб'єктами управління та господарювання на всі підсистеми регіону (соціальну, екологічну, економічну) для досягнення поставленого результату, а саме нового стану регіональної соціально-економічної системи [18].

На думку Качного О.С. державне регулювання регіонального соціально- економічного розвитку має здійснюватися системою спеціально організованих заходів політичного, правового, соціального, фінансового, економічного характеру, покликаних: стимулювати розвиток тих територій, які з об'єктивних причин не можуть функціонувати в режимі саморозвитку;

створювати умови для виникнення і функціонування національно значущих потенційних «точок зростання»; забезпечувати виконання окремими територіями загальнодержавних функцій [19].

Досить слушною є думка Коротич О.Б., який вважає, що здійснення державного управління регіональним розвитком країни повинно спиратися на цілісну концепцію, що діалектично поєднує два наукові напрямки: державне управління й регіоналістику, має узгоджений поняттєвий апарат, включає принципи державної регіональної політики, стратегічні орієнтири розвитку країни, а також комплексний державний механізм управління, який передбачає постійне удосконалення всіх механізмів, що входять до його складу[20].

Також Продивус В.С. у своїй статті «Структурування механізмів державного регулювання стійким регіональним розвитком» робить висновок, що механізм державного регулювання сталим регіональним розвитком являє собою сукупність послідовних дій регіональної влади, спрямованих на контрольовані та частково контрольовані чинники регіонального розвитку в зовнішньому та у внутрішньому середовищі для досягнення цільового стану, що визначається індикаторами цілей в кожному ідентифікаційному просторі, які забезпечують координацію зв'язків між елементами, структурними процесами, способами вирішення розбіжностей в просторовому, тимчасовому і функціональному аспектах [21].

Як зрозуміло, науковці у своїх роботах дають досить змістовні визначення механізмів державного управління регіональним розвитком.

Що стосується дослідження механізмів державного управління стійким регіональним розвитком. Бурик З.М. у своїй статті «Механізм державного регулювання у сфері сталого розвитку» висловлює думку, що механізм державного регулювання сталого розвитку - це єдина складна система взаємопов'язаних елементів, що формується на основі причинно-наслідкових залежностей цілеспрямованого організаційного, координаційного і регуляційного впливу держави на систему сталого розвитку, шляхом застосування методів важелів та інструментів спливу, і включає: нормативно-правовий, організаційно-управлінський, фінансово-економічний та інформаційний механізм, та реалізується на різних рівнях управління [22].

На думку Вишиванюк М.В. основними пріоритетними напрямками розвитку механізму державного управління регіонами є посилення державноприватного партнерства та розвиток інновацій. Основне завдання - максимально повно використати сприятливу макроекономічну ситуацію, ідентифікувати найбільш дієві інструменти активізації співпраці суб'єктів для додання системності та комплексності процесу взаємодії держави та бізнесу за допомогою ефективних управлінських впливів. Пріоритетне завдання на регіональному рівні - запровадження інвестиційно-інноваційної моделі регіональної економіки [23].

Чухно І.А. у своїй роботі «Основні напрями державного управління регіональним розвитком на засадах сталості» робить дуже доречні висновки. Зокрема, вказує, що основними напрямами державного управління регіонального розвитку, котрий здійснюється з урахуванням засад концепції сталого розвитку та особливостей сучасного стану та проблем регіонального розвитку в нашій державі мають бути:

активна гуманітарна, соціальна та культурна політика держави щодо подолання сформованих в суспільстві уявлень та стереотипів відносно певних суперечностей окремими регіонами нашої держави;

забезпечення збалансованості регіонального розвитку та зменшення рівня регіональних диспропорцій;

міжрегіональна інтеграція, яка сприятиме послабленню економічних, соціальних, культурних та політичних суперечностей між регіонами та може стати дієвою основою для підвищення економічного потенціалу як окремого регіону, так і країни в цілому;

підвищення рівня самостійності регіонів в управлінні питаннями власного розвитку, що вимагає перерозподілу владних повноважень та змін у фіскальній політиці;

подолання економічного спаду, пов'язаного з суспільною, політичною та економічною кризою в державі, зараз - пов'язаного з правовим режимом дії воєнного стану, створення умов для активізації та розвитку підприємницької діяльності, що є невіддільною умовою забезпечення майбутнього економічного відродження та росту;

підтримка та стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку економіки;

активне залучення місцевих громад та інститутів громадянського суспільства до розв'язання стратегічних питань регіонального розвитку [24].

В цій же роботі Чухно І.А. наголошує, що основою сучасного державного управління регіональним розвитком має бути дотримання принципів комплексності та системності при реформуванні чинної системи регіонального управління та формуванні та реалізації державної регіональної політики, при здійсненні добору конкретного набору заходів та інструментів управління розвитком в кожному регіоні на основі забезпечення максимального врахування сучасного стану, проблем та інтересів кожного регіону та прагненні забезпечити збалансований розвиток в довготривалій перспективі, але обов'язково створивши передумови для формування та реалізації наявного економічного, виробничого, соціального, культурного, природного потенціалу регіону, що надалі сприятиме зростанню добробуту населення, створення належного рівня та умов життя нинішнього і майбутніх поколінь.

Також досить слушною є думка Лащук О.С., який вважає, що здійснення державного управління розвитком регіонів має базуватися на створенні цілісної концепції, яка б поєднувала в собі два наукових напрямки: регіональну економіку та державне управління. Концепція має узгоджений категорійний апарат, містить в собі принципи державної регіональної політики, стратегічні напрями для розвитку країни та має створювати комплексний механізм, який передбачає удосконалення елементів, які до нього входять [25].

Механізми державного управління стійким регіональним розвитком в Україні включають різні інструменти та заходи, які спрямовані на забезпечення стійкого і прогресивного розвитку всіх регіонів країни. Деякі з них включають:

Регіональне планування. Державне управління повинно визначати пріоритетні напрямки розвитку кожного регіону, враховуючи їх потенціал, і передбачати механізми для реалізації цих планів. Планування має забезпечувати інтегрований розвиток регіонів із залученням різних секторів економіки та соціально-економічних заходів.

Фінансове забезпечення. Держава має виділяти достатні ресурси для реалізації регіональних розвиткових програм та проєктів. Це може включати виділення коштів на підтримку інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та інших сфер, які сприяють стійкому розвитку регіонів.

Децентралізація влади. Децентралізація влади передбачає перехід частини повноважень і фінансових ресурсів від центральної влади до місцевих органів влади. Це сприяє більш ефективному управлінню на місцевому рівні та підтримує розвиток регіонального самоврядування.

Розвиток інфраструктури. Забезпечення належної інфраструктури, такої як транспортні мережі, енергетика, комунікаційні засоби та інше, є важливим аспектом регіонального розвитку. Держава має здійснювати інвестиції в ці сфери для покращення доступності та конкурентоспроможності регіонів.

Підтримка підприємництва. Державні заходи спрямовані на стимулювання розвитку підприємництва в регіонах, зокрема через надання фінансової підтримки, сприяння створенню сприятливих умов для бізнесу та сприяння доступу до ринків.

Розвиток людського капіталу. Держава реалізує заходи для підвищення якості освіти, розвитку кадрів та підтримки наукових досліджень в регіонах. Це сприяє формуванню кваліфікованого та конкурентоспроможного робочого потенціалу в регіонах.

Міжрегіональне співробітництво: Держава сприяє розвитку механізмів співробітництва між регіонами, що сприяють обміну досвідом, технологіями та ресурсами. Це допомагає стимулювати інноваційний та взаємний розвиток регіонів.

Вказані механізми, які включають регіональне планування, фінансове забезпечення, децентралізацію влади, розвиток інфраструктури, підтримку підприємництва, розвиток людського капіталу та міжрегіональне співробітництво, грають важливу роль у забезпеченні стійкого регіонального розвитку в Україні. Вони сприяють збалансованому і прогресивному розвитку регіонів, зменшенню внутрішньої нерівності та підвищенню якості життя у всіх регіонах країни.

Щоб обґрунтувати зміст механізмів державного управління стійким регіональним розвитком в Україні, можна використовувати теоретичні підходи з різних галузей науки та політичної теорії. Слід визначити декілька можливих підходів:

Регіональна економіка. Підхід заснований на теорії регіональної економіки підхід дає можливість аналізувати економічну ситуацію на рівні регіонів. Обґрунтування змісту таких механізмів може включати ідентифікацію сильних та слабких сторін різних регіонів, визначення потенційних шляхів розвитку, інвестиційну стратегію чи механізм сприяння малим та середнім бізнесом у регіонах.

Політична теорія і публічна політика. В основі цього підходу лежить аналіз політичних процесів та взаємодії між державними інституціями, громадянами та регіональними акторами. Обґрунтування механізмів державного управління може включати вивчення ролі децентралізації, залучення регіональних лідерів до політичних процесів, розробку програм державної підтримки регіонів, покращення системи управління міжрегіональними відносинами тощо.

Суспільна географія. Цей підхід спрямований на аналіз взаємодії між суспільством та просторовим середовищем. Обґрунтування змісту механізмів державного управління може включати вивчення регіональної ідентичності, міжкультурної взаємодії, стійкого розвитку, екологічного планування та інших аспектів, що відображають взаємозв'язок між територією та розвитком.

Теорія держави та публічного управління. Цей підхід розглядає механізми державного управління з точки зору організації державних структур і процесів. Обґрунтування може включати вивчення ефективності адміністративного апарату, ролі публічного сектору в регіональному розвитку, правового регулювання та інших аспектів державного управління.

Соціально-економічні теорії. Даний підхід базується на розумінні соціально-економічних процесів і взаємодії між різними групами суспільства.

Обґрунтування може включати вивчення соціально-економічної нерівності, забезпечення рівного доступу до ресурсів та можливостей, підтримку інновацій та розвитку людського капіталу.

Ці підходи можна використати як основу для побудови механізмів державного управління, спрямованих на стійкий регіональний розвиток в Україні. Комбінування цих підходів може допомогти врахувати різні аспекти та вимоги для досягнення ефективного та стійкого розвитку регіонів у країні.



Висновки

Забезпечення стійкого розвитку регіону на сьогоднішні - в умовах дії правового режиму воєнного стану, є однією з основних проблем держави та суспільства. Сутність стійкого розвитку регіону полягає у забезпеченні зростання національної економіки, збільшенні доходів на душу населення, підвищенні рівня життя населення. Стійкий розвиток регіону супроводжується відповідними змінами в економічній та соціальній сферах. Конфлікти, кризи, потрясіння та війна, які постійно відбуваються в усьому світі, вимагають від держави розроблення та практичної реалізації відповідної стратегії соціально-економічного розвитку для забезпечення стійкого розвитку регіону.



Література

Концепція стійкого розвитку // Schwab K., Sala-i-Martin X., Greenhill R. The Global Competitiveness Report. World Economic Forum. 2011. P. 5-7.

Квятковська Л. А. Реалізація принципів концепції сталого розвитку в діяльності підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. Вип. 1. С. 85-89. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vsed_2013_1_14.pdf

Daly Н. Towards A Steady-State Economy Essay commissioned by the Sustainable Development Commission, UK (April 24, 2008). URL: https://is.muni.cz/el/1423/jaro2015/ ENS242/um/55677449/3_Daly_2008_Towards_a_Steady_ State_Economy.pdf

Мельник Л.Г. Основи стійкого розвитку: посібник. Суми : Університетська книга. 2006. 383 с.

Шевчук В.Я. Макроекономічні проблеми сталого розвитку. Київ : Геопринт, 2006.

200 c.

Бурда А.І. Особливості управління сталим розвитком підприємства. URL: https://scholar.google.com/citations?view_op=view_citation&hl=en&user=diSVQcoAAAAJ&ci tation_forview=diSVQcoAAAAJ:zYLM7Y9cAGgC

Бурда А. І. Формування інклюзивного потенціалу сталого просторового розвитку. URL:http://www.kpdi.edu.ua/images/stories/doc/Zbirnyk_konferentsii_2019/zbirnyk_tez_iii_co nference_podilskyi_college.pdf#page=89

Стимулювання сталого розвитку регіону: автореферат дис. канд. екон. наук: 08.00.05/ В.Г. Поліщук; Луц. нац. техн. ун-т. Луцьк. 2010. 24 c. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?

Степаненко Т.О. Теоретичні та методичні засади сталого розвитку підприємства. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2020. Том 31 (70). № 6. С. 136-141. URL: https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/31_70_6/25.pdf

Kovalevska, A., Petrova, R., & Zelenskiy, S. (2017). Стійкий розвиток міст: сутність поняття та передумови впровадження. Соціальна економіка, 53(1), 69-75.

Кувшинов М.А. Поняття управління сталим розвитком соціально-економічної системи муніципальної освіти. Молодий вчений. 2011. № 7. Т. 1. С. 86-91.

Попова О.Л. Сталий розвиток агросфери України: політика і механізми. Київ : НАН, Інститут економіки та прогнозування, 2009. 352 с.

Довгань Л. Є., Каракаш Ю. А. Управління стійким розвитком підприємства в умовах турбулентного середовища // Економічний потенціал сталого розвитку країни: сучасний стан, тенденції та проблеми відтворення: матеріали Міжнародної науково- практичної конференції. - Львів: ЛЕФ, 2017. - Ч. 1. - 95 с.

Лазоренко Т., Шолом І. Теоретичні засади концепції управління стійким розвитком підприємства // Галицький економічний вісник. - 2020. - №6 (67) Теоретичні засади концепції управління стійким розвитком підприємства (tntu.edu.ua)

Стрільчук В.А. Теоретичні підходи до визначення концепту «сталий розвиток» у праві: критичний аналіз // Юридичний науковий електронний журнал. - 2017. - №2. - С. 28 - 31. lsej.org.ua j_2_2017.pdf

Вишиванюк М.В. Механізми державного управління сталим розвитком регіонів. - Державне управління: удосконалення та розвиток. №3, 2011 МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ | М В Вишиванюк | Державне управління: удосконалення та розвиток №3 2011 (nayka.com.ua)

Латинін М.А. Теоретичні основи державного управління регіональним розвитком. Науковий вісник: Державне управління, №1, 2018. С. 57 - 66. Перегляд ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ (undicz.org.ua)

Дунаєв І. В. Механізми модернізації регіональної економічної політики в Україні в умовах інтеграційних процесів: дис. ... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. Харків, 2018. 440 с.

Качний О.С. Формування та реалізація дієвих механізмів державного управління соціально-економічними процесами регіонального рівня. - Державне управління. Інвестиції: практика та досвід - № 5/2018. - С. 64-66. 16.16 (investplan.com.ua)

Коротич О. Б. Державне управління регіональним розвитком України : [монографія] / О. Б. Коротич. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - 220 с.

Продивус В.С. Структурування механізмів державного регулювання стійким регіональним розвитком. - Державне управління: удосконалення та розвиток. №5, 2014 http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=958

Бурик З.М. Механізм державного регулювання в сфері сталого розвитку. - Державне управління: удосконалення та розвиток. - №2. - 2018 http://www.dy.nayka.com.ua/ pdf/2_2018/31.pdf

Вишиванюк М.В. Механізми державного управління сталим розвитком регіонів. - Державне управління: удосконалення та розвиток. №3, 2011 http://www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=473

Чухно І.А. Основні напрями державного управління регіональним розвитком на засадах сталості. - Державне управління. - Інвестиції: практика та досвід. - №6/2015. - С. 136 - 140. http://www.investplan.com.ua/pdf/6_2015/30.pdf

Лащук О.С. Теоретико-методологічні основи державного управління розвитком регіонів. - Механізми державного управління. - Том 29 (68) - №1. - 2018. - С. 97 - 101. http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2018/1_2018/20.pdf



References

Schwab, K., Sala-i-Martin, X., Greenhill, R. (2011). Kontseptsiya stiykoho rozvytku. [The concept of sustainable development]. The Global Competitiveness Report. World Economic Forum. (pp. 5-7).

Kvyatkovska, L. A. (2013). Realizatsiya pryntsypiv kontseptsiyi staloho rozvytku v diyal'nosti pidpryyemstva. [Implementation of the principles of the concept of sustainable development in the enterprise]. Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen [Herald of socioeconomic research]. (Vols 1). (pp. 85-89). URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vsed_2013_1_14.pdf [in Ukrainian].

Daly, N. (2008). Towards A Steady-State Economy Essay commissioned by the Sustainable Development Commission, URL: https://is.muni.cz/el/1423/jaro2015/ENS242/um/ 55677449/3_Daly_2008_Towards_a_Steady_ State_Economy.pdf . [UK].

Melnyk, L.H. (2006). Osnovy stiykoho rozvytku. [Fundamentals of sustainable development]. Universytetska knyha. [University book]. Sumy [in Ukrainian].

Shevchuk, V.Ya. (2006). Makroekonomichni problemy staloho rozvytku. [Macroeconomic problems of sustainable development]. Kyiv. Geoprint [in Ukrainian].

Burda, A.I. Osoblyvosti upravlinnya stalym rozvytkom pidpryyemstva. [Peculiarities of management of sustainable development of the enterprise]. URL:https://scholar.google.com/ citations?view_op=view_citation&hl=en&user=diSVQcoAAAAJ&citation_forview=diSVQcoA AAAJ:zYLM7Y9cAGgC

Burda, A. I. Formuvannya inklyuzyvnoho potentsialu staloho prostorovoho rozvytku. [Formation of the inclusive potential of sustainable spatial development]. URL:http://www.kpdi.edu.ua/ images/stories/doc/Zbirnyk_konferentsii_2019/zbirnyk_tez_iii_conference_podilskyi_college.pdf# page=89

Polishchuk, V.G. (2010). Stymulyuvannya staloho rozvytku rehionu. [Stimulation of sustainable development of the region]. Avtoreferat dys. kand. ekon. Nauk. [Abstract of the dissertation. Ph.D. economy Sciences]. (p.24). Lutz national technical Univ. Lutsk. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis nbuv/cgiirbis 64.exe? [in Ukrainian].

Stepanenko, T.O. (2020). Teoretychni ta metodychni zasady staloho rozvytku pidpryyemstva. [Theoretical and methodical principles of sustainable development of the enterprise]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernads'koho. [Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi]. Series: Economics and management. (Vols. 31 (70). (No. 6). (pp. 136-141). URL: https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/31 70 6/25.pdf [in Ukrainian].

Kovalevska, A., Petrova, R., & Zelenskiy, S. (2017). Stiykyy rozvytok mist: sutnist' ponyattya ta peredumovy vprovadzhennya. [Sustainable development of cities: the essence of the concept and prerequisites for implementation]. Sotsial'na ekonomika. [SocialEconomy]. (53(1). (pp. 69-75). [in Ukrainian].

Kuvshinov, M.A. (2011). Ponyattya upravlinnya stalym rozvytkom sotsial'no- ekonomichnoyi systemy munitsypal'noyi osvity. [The concept of managing the sustainable development of the socio-economic system of municipal education]. Molodyy vchenyy. [A young scientist]. (No. 7.). (Vol. 1). (pp. 86-91). [in Ukrainian].

Popova, O.L. (2009). Stalyy rozvytok ahrosfery Ukrayiny: polityka i mekhanizmy. [Sustainable development of the agricultural sector of Ukraine: policy and mechanisms]. Institute of Economics and Forecasting. Kyiv: NAS. [in Ukrainian].

Dovgan, L. E., Karakash, Yu. A. (2017). Upravlinnya stiykym rozvytkom pidpryyemstva v umovakh turbulentnoho seredovyshcha. [Management of sustainable development of the enterprise in a turbulent environment]. Ekonomichnyy potentsial staloho rozvytku krayiny: suchasnyy stan, tendentsiyi ta problemy vidtvorennya: materialy Mizhnarodnoyi naukovo- praktychnoyi konferentsiyi. [Economic potential of sustainable development of the country: current state, trends and problems of reproduction: materials of the International Scientific and Practical Conference]. (Part 1.). (95 p.). Lviv: LEF. [in Ukrainian].

Lazorenko, T., Sholom, I. (2020). Teoretychni zasady kontseptsiyi upravlinnya stiykym rozvytkom pidpryyemstva. [Theoretical foundations of the concept of management of sustainable development of the enterprise]. Halyts'kyy ekonomichnyy visnyk. [Halytskyi economic gazette.] (No. 6 (67). [in Ukrainian].

Strilchuk V.A. (2017). Teoretychni pidkhody do vyznachennya kontseptu «stalyy rozvytok» u pravi: krytychnyy analiz. [Theoretical approaches to the definition of the concept of "sustainable development" in law: a critical analysis]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal [Legal scientific electronic journal. (No. 2.). (pp. 28 - 31). lsej.org.ua j_2_2017.pdf . [in Ukrainian].

Vyshivanyuk, M.V. (2011). Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya stalym rozvytkom rehioniv. [Mechanisms of state management of sustainable development of regions]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok. [Public administration: improvement and development]. (No. 3). [in Ukrainian].

Latynin, M.A. (2018). Teoretychni osnovy derzhavnoho upravlinnya rehional'nym rozvytkom. [Theoretical foundations of state management of regional development]. Naukovyy visnyk: Derzhavne upravlinnya. [Scientific Bulletin: State Administration]. (No. 1). (pp. 57 - 66). [in Ukrainian].

Dunaev, I. V. (2018). Mekhanizmy modernizatsiyi rehional'noyi ekonomichnoyi polityky v Ukrayini v umovakh intehratsiynykh protsesiv. [Mechanisms of modernization of regional economic policy in Ukraine in the conditions of integration processes]. Dys. ... d-ra nauk z derzh. Upr. [ Diss. doctor of sciences from state]. Kharkiv. [in Ukrainian].

Kachnyi, O.S. (2018). [Formuvannya ta realizatsiya diyevykh mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya sotsial'no-ekonomichnymy protsesamy rehional'noho rivnya. Formation and implementation of effective mechanisms of state management of socio-economic processes at the regional level]. Derzhavne upravlinnya. Investytsiyi: praktyka ta dosvid. [Governance. Investments: practice and experience]. ( No. 5). (pp. 64-66). 16.16 (investplan.com.ua) . [in Ukrainian].

Korotych, O. B. (2006). Derzhavne upravlinnya rehional'nym rozvytkom Ukrayiny. [State management of regional development of Ukraine]. [Monograph]. Kh. HarRI NADU Publishing House "Master". [in Ukrainian].

Prodyvus, V.S. (2014). Strukturuvannya mekhanizmiv derzhavnoho rehulyuvannya stiykym rehional'nym rozvytkom. [Structuring of mechanisms of state regulation by sustainable regional development]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok. [Public administration: improvement and development]. (No. 5). http://www.dy.nayka.com.ua/?op= 1&z=958. [in Ukrainian].

Buryk, Z.M. (2018). Mekhanizm derzhavnoho rehulyuvannya v sferi staloho rozvytku. [Mechanism of state regulation in the field of sustainable development]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok. [Public administration: improvement and development]. (No. 2). http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/2_2018/31.pdf . [in Ukrainian].

Vyshivanyuk, M.V. (2011). Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya stalym rozvytkom

rehioniv. [Mechanisms of state management of sustainable development of regions]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok. [Public administration: improvement and

development]. (No. 3). http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=473 . [in Ukrainian].

Chukhno, I. A. (2015). Osnovni napryamy derzhavnoho upravlinnya rehional'nym rozvytkom na zasadakh stalosti. [The main directions of state management of regional development on the basis of sustainability]. Derzhavne upravlinnya. Investytsiyi: praktyka ta dosvid. [Governance. Investments: practice and experience]. (No. 6). (pp. 136 - 140). http://www.investplan.com.ua/pdfZ6 2015/30.pdf . [in Ukrainian].

Lashchu,k O.S. (2018). Teoretyko-metodolohichni osnovy derzhavnoho upravlinnya rozvytkom rehioniv. [Theoretical and methodological foundations of state management of regional development]. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya. [Mechanisms of state administration]. (Volume 29 (68). (No. 1). (pp. 97 - 101). http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/ journals/2018/1_2018/20.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...