Модернізаційні зміни в системі публічного управління в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

Модернізаційні зміни в системі публічного управління в умовах глобалізації

Бєльська Тетяна Валентинівна доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління і економіки

Київ

Анотація

Автором у статті визначено, що модернізаційні зміни в органах публічної влади націлені на оновлення та удосконалення діяльності державних і муніципальних органів та сприятимуть покращенню якості громадських послуг, збільшенню довіри громадян до влади та підвищенню загального рівня розвитку суспільства. Вказано, що модернізовані органи влади стають більш гнучкими та адаптивними до змін у суспільстві та світі.

Обґрунтовано, що інституційний розвиток держави можливий за умови демократизації політичних інститутів у відповідності з параметрами, які визначені Світовим банком: вплив громадян на прийняття рішень врахування думки населення при інституційному будівництві, політична стабільність і відсутність політичних переслідувань, захист прав людини, доступ до інформації; якість роботи уряду незалежно від політичних коливань, боротьба з корупцією, ефективність прийнятих рішень, ефективність політики зайнятості.

Визначено умови забезпечення інституційного розвитку держави для реалізації проектів інституційних змін. Слід враховувати інтереси та цінності суспільства, емоційні та поведінкові стани громадськості, яка бере участь у організаційних перетвореннях.

Вказано, що рушійною силою проведення модернізаціних змін виступають політична еліта та підтримка громадянського суспільства. Спрогнозовано стратегічні напрями політики модернізації, зокрема: інфраструктурна модернізація, цифрова трансформація, економічна модернізація, освіта та наука, соціальна модернізація, зміна клімату та екологія, боротьба з корупцією, залучення громадян до прийняття рішень та моніторингу діяльності органів публічної влади, міжнародна співпраця.

Ключові слова: модернізаційні зміни, публічне управління, глобалізація, управління змінами, зміни, інституційна модернізація, розумне зростання, інноваційний розвиток, стратегічні напрями модернізації, боротьба з корупцією, цифрова трансформація.

Abstract

Bielska Tetiana Valentynivna Doctor of Science in Public Administration, Professor of the Public Administration and economy, V.I. Vernadsky Taurida National University, Kyiv,

MODERNIZATION CHANGES IN THE PUBLIC ADMINISTRATION SYSTEM UNDER GLOBALIZATION

The author determines that modernization changes in public authorities are aimed at updating and improving the activities of state and municipal authorities and will contribute to improving the quality of public services, increasing public trust in the authorities, and raising the overall level of development of society. It is indicated that modernized authorities become more flexible and adaptive to societal and world changes.

It is substantiated that the institutional development of the State is possible provided that political institutions are democratized in accordance with the parameters defined by the World Bank: the influence of citizens on decision-making, consideration of public opinion in institution building, political stability and absence of political persecution, protection of human rights, access to information, quality of government work regardless of political fluctuations, fight against corruption, effectiveness of decisions made, effectiveness of employment policy.

The conditions for ensuring the institutional development of the state for the implementation of institutional change projects are defined. The interests and values of society, and the emotional and behavioral states of the public involved in organizational transformations should be considered.

It is indicated that the driving force behind modernization changes is the political elite and the support of civil society. The strategic directions of the modernization policy are predicted, in particular: infrastructure modernization, digital transformation, economic modernization, education and science, social modernization, climate change, and ecology, fight against corruption, involvement of citizens in decision-making and monitoring of public authorities, and international cooperation.

Keywords: modernization changes, public administration, globalization, change management, changes, institutional modernization, smart growth, innovative development, strategic directions of modernization, fight against corruption, digital transformation.

Вступ

Постановка проблеми. Наслідком процесів глобалізації та міждержавної інтеграції є зміни у світовій політиці, у посиленні міжнародної кооперації, розвитку економічного, науково-технічного співробітництва, у розвитку ринку праці, у створенні системи спільної безпеки. Нагальні потреби України, які потребують уваги для стабілізації розвитку країни, в умовах російської агресії - це забезпечення безпеки громадян і захист територіальної цілісності, покращення економічного стану України, зменшення безробіття та підвищення доходів громадян, що важливо для стабільності та процвітання країни, боротьба з корупцією в усіх сферах суспільства для забезпечення прозорості та справедливості, розвиток системи освіти та підтримка наукових досліджень для підготовки конкурентоспроможної робочої сили та забезпечення інноваційного розвитку, забезпечення доступної та якісної медичної допомоги громадянам, підвищення рівня соціального захисту, пенсій та підтримки вразливих груп населення, розвиток транспортної та комунікаційної інфраструктури, подолання проблем зміни клімату, забезпечення кібербезпеки та захист від інформаційних загроз, що зростають у цифровому світі. Ці нагальні потреби вимагають модернізаційних змін системи публічного управління, системних рішень та міжнародної підтримки для забезпечення стабільного та процвітаючого майбутнього України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До питання модернізаційних змін та управління ними у своїх публікаціях зверталися такі науковці як: Є. Болотіна [1], В. Голубь [2], І. Губарєва [3], І. Дунаєв [4], С. Тульчинська [8], Р. Інглхарт [12] та інші. Більшість наукових праць зосереджуються на сутності змін в організації, сучасних концепціях, методах змін, передумовах, що їх обумовлюють.

Метою цієї статті є аналіз модернізаційних змін в системі публічного управління, зокрема аналіз основних понять, рівнів змін, визначення рушійних сил модернізаційних змін, національних особливостей та напрямів модернізації.

Виклад основного матеріалу

На сучасному етапі розвитку можна спостерігати поширення досліджень неочікуваних результатів, аномальних ефектів рішень, що приймаються, а також дій в економічних системах, що модернізуються. Для вирішення ключових проблем, формування базису стійкого довгострокового соціально-економічного розвитку необхідними є модернізаційні зміни в системі публічного управління як безальтернативний шлях оновлення суспільства.

М. Лахижа близькими за змістом словами вважає “зміна”, “реформування”, “модернізація”, “оптимізація”, “децентралізація” “реструктизація”, “перезавантаження”, які означають зміни стану в процесі становлення та розвитку публічного управління [6, с.21]. Так, зміна - це емпірично спостережувана відмінність у формі або стані якогось організаційного компонента. Зміни - це різні типи нововведень, які можуть вміло поєднуватись у різних напрямах, а саме: зміна цілей, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів тощо. Модернізаційні зміни - це процес впровадження нових технологій, методів та підходів з покращення і оновлення як системи, так і суспільства в цілому. На думку Ю. Савельєва «модернізація є процесом, коли суспільство відповідає актуальним викликам і оновлюється, досягаючи сьогочасного становища і порівняно високої конкурентоспроможності, при цьому має задовольнятися критерій оптимізації спроможності вибору людини» [7, с.71]. Він за характером і спрямованістю змін в соціумі виділяє шість вимірів суспільного розвитку, які включають: 1) економічне зростання; 2) науково-технічний розвиток; 3) соціальні зміни; 4) еволюційний розвиток (“соціальна еволюція”); 5) розвиток суспільних відносин; 6) модернізацію [7, с.67].

Виділяють основні рівні змін: 1) зміна в знаннях; 2) зміна в індивідуальних установках, яка вимагає більш тривалого часу й більших витрат, тому необхідно створити умови для того, щоб людина прийняла необхідність змін; 3) зміни в індивідуальній поведінці повинні бути забезпечені ще більшим часом і ресурсами; 4) зміна в груповій поведінці - найбільш складне організаційне явище, що вимагає максимального часу й істотних ресурсів. Група завжди жадає від свого учасника поведінки, близької до середньої, тому найбільша проблема - це створення нового способу колективної поведінки.

Модернізаційні зміни в органах публічної влади - процес оновлення та удосконалення діяльності державних і муніципальних органів з метою підвищення ефективності, прозорості та реагування на потреби громадян та викликів сучасного суспільства. Модернізовані органи влади стають більш гнучкими та адаптивними до змін у суспільстві та світі. Водночас органи влади підвищують рівень компетентності співробітників для більш якісного обслуговування громадян. Це дозволяє їм більш ефективно реагувати на екстрені ситуації та виклики. Отже, модернізаційні зміни в органах публічної влади сприяють покращенню якості громадських послуг, збільшенню довіри громадян до влади та підвищенню загального рівня розвитку суспільства.

Світовий банк визначив такі параметри якісного управління, відповідно до яких можна проаналізувати модернізаційні зміни в системі публічного управління: вплив громадян на прийняття рішень, як безпосередньо, так опосередковано; врахування думки населення при інституційному будівництві, вираженні свободи волевиявлення; за політичної стабільності і відсутності політичних переслідувань, за умови захисту прав людини і наявності реально працюючих законів, рішення приймають відповідно до визначених законом процедур і правил. Рішення приймаються колегіально, доступ до потрібної інформації мають всі бажаючі члени суспільства; враховуються інтереси всіх зацікавлених суб'єктів; якість роботи уряду, його незалежність від політичних коливань, якість розробки та реалізації політичних рішень, якість законодавчих ініціатив і роботи суддів; боротьба з корупцією; ефективність прийнятих рішень має оцінюватися відповідно суспільним очікуванням і визначеним цілям; влада має бути підзвітна суспільству; повинен чітко працювати механізм зворотного зв'язку органів влади з громадськістю [4, с.8]. Рушійною силою проведення модернізаціних змін виступають політична еліта та підтримка громадянського суспільства.

Модернізаційні зміни в органах публічної влади відбуваються під впливом національних особливостей, які пов'язані із традиціями, менталітетом, станом суспільства, держави, економіки тощо. Напрями модернізаційних змін в органах публічної влади важливо розглядати, як цілісний процес у системі, яка, змінюючись, переймає усі позитивні риси та недоліки суспільства, впливаючи, в свою чергу, на нього. Результати змін, що відбуваються в країнах Центральної і Східної Європи різні. Більшість дослідників авангардом демократизації називають Угорщину, Польщу, Чехію і Словенію, бо саме там сформувалися цілісні демократичні режими. Узгодження суспільних інтересів формується з великими труднощами через слабкість громадянського суспільства.

У зв'язку із відсутністю чітко сформованих соціальних норм, відбувається порушення єдності культури, тобто ціннісний хаос та ціннісний перелом [5, с. 19]. Зміна та побудова нових інститутів демократії та громадянського суспільства й еволюція форми правління в країнах Центральної і Східної Європи супроводжуються процесом децентралізації влади, розширенням основних політичних прав і свобод громадян цих держав. Р. Інглгарт і К. Вельцель в книзі «Модернізація, культурні зміни і демократія: послідовність людського розвитку» представляють результати свого дослідження та констатують, що «нові моделі поведінки бере на озброєння в першу чергу молоде покоління: людям старшого віку важче відмовитися від глибоко засвоєних звичок і світогляду» [12].

Таким чином, модернізаційні зміни в органах публічної влади відбуваються під впливом національних особливостей, які пов'язані з традиціями, культурними особливостями та менталітетом кожної країни. Ці національні особливості можуть впливати на шляхи, темпи та результати модернізації. Деякі країни можуть бути більш відкритими до нововведення, тоді як інші можуть ставитися до них з побоюванням. Власні традиції та закони країн можуть створювати обмеження або можливості для модернізації, зокрема, адміністративні процедури можуть вимагати часу для змін. Громадська думка та підтримка громадян відіграють важливу роль у модернізаційних змінах. Тобто, у кожній країні модернізаційні зміни в органах публічної влади мають бути адаптовані до конкретних національних умов та особливостей. Важливо врахувати ці фактори при розробці та впровадженні модернізаційних стратегій для досягнення успіху та підтримки громадян. публічний влада муніципальний модернізаційний

Для визначення стратегічних напрямів політики модернізації країни доцільно використовувати багатогранний європейський досвід. Лісабонська стратегія може слугувати прикладом досвіду забезпечення подальшого збалансованого, екологічного та розсудливого зростання, яка була опублікована під заголовком «Європа 2020. Стратегія розумного, стійкого і всеосяжного росту» (Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth) [10]. Принциповим методологічним підходом до інституційного розвитку економіки країн ЄС стає сутність відмінності категорій «розумного зростання» та «стійкого зростання». Така позиція покладена в основу ключових документів соціально-економічного розвитку країн ЄС як Лісабонська стратегія та «Європа-2020». Важливим є поняття «розумного зростання», до якого відносять ріст витрат на наукові дослідження і підвищення частки молоді з вищою освітою. Зі «стійким зростанням» пов'язані ріст зайнятості, скорочення парникових викидів, підвищення енергоефективності і ширше використання альтернативних джерел енергії. Під «розумним зростанням» розуміється розвиток економіки, що базується на знаннях і інноваціях. «Стійким зростанням» називається «конкурентоздатніша» економіка, основою якої є більш ефективне використання ресурсів. «Інклюзивне зростання» передбачає сприяння високому рівню зайнятості.

Стратегічні напрями політики модернізації країни здійснюються на основі комплексного аналізу сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, а також потреб та пріоритетів суспільства. На основі вищевикладеного та джерел [9, 10, 11, 12], можемо спрогнозувати кілька загальних стратегічних напрямів політики модернізації:

- інфраструктура модернізація: покращення транспортної, комунікаційної та енергетичної інфраструктури, що є ключовим для забезпечення сталого розвитку та доступності країни для інвесторів;

- цифрова трансформація: впровадження сучасних технологій, включаючи штучний інтелект, біг-дата, покращення якості надання послуг та розвиток цифрової економіки. Впровадження сучасних інформаційних технологій та електронного урядування є одним з ключових напрямів модернізації, це спростить та покращить доступ до адміністративних послуг й підвищить прозорість влади. економічна модернізація: розвиток інноваційних галузей, покращення бізнес-клімату та реформи в галузі оподаткування;

- освіта та наука: інвестиції в освіту та наукові дослідження, які сприяють підготовці висококваліфікованої робочої сили та створенню інновацій;

- соціальна модернізація: забезпечення доступу до якісних медичних послуг, соціальних програм та соціального захисту громадян. Модернізація органів влади передбачає спрощення та оптимізацію процесів надання послуг;

- зміна клімату та екологія: розв'язання проблем зміни клімату та покращення стану навколишнього середовища, які є важливими завданнями для модернізації;

- боротьба з корупцією: реформи в галузі правопорядку, антикорупційні заходи та підвищення прозорості допомагають створити чесне та прозоре суспільство;

- залучення громадян до прийняття рішень та моніторингу діяльності органів публічної влади через публічні консультації, громадські обговорення та інші механізми. Сучасні органи влади активно працюють над забезпеченням прозорості та відкритості у своїй діяльності, що включає публікацію інформації про рішення, бюджети та звіти;

- міжнародна співпраця: співпраця з міжнародними організаціями надасть можливість реалізації модернізаційних стратегій та залучених інвестицій.

Отже, реалізація цих стратегічних напрямів сприятиме стабільному та сталому розвитку країни, покращить якість життя громадян і зміцнить її позиції на світовій арені.

Висновки

Виходячи з вищевикладеного, модернізаційні зміни в органах публічної влади націлені на оновлення та удосконалення діяльності державних і муніципальних органів та сприятимуть покращенню якості громадських послуг, збільшенню довіри громадян до влади та підвищенню загального рівня розвитку суспільства.

Параметри якісного управління, відповідно до яких можна проаналізувати модернізаційні зміни, визначив Світовий банк. У відповідності з ними, інституційний розвиток держави можливий за умови демократизації політичних інститутів, що включає: вплив громадян на прийняття рішень, врахування думки населення при інституційному будівництві, політична стабільність і відсутність політичних переслідувань, захист прав людини, доступ до інформації, якість роботи уряду незалежно від політичних коливань, боротьба з корупцією, ефективність прийнятих рішень, ефективність політики зайнятості тощо.

Для забезпечення інституційного розвитку держави необхідно реалізовувати проекти інституційних змін. Ці зміни треба сприймати, адаптуватися до них, щоб бути конкурентоспроможними. Будь-яка спроба здійснити організаційні зміни наштовхується на інтереси та цінності суспільства, тому реалізація проектів, які передбачають управління змінами повинна враховувати емоційні та поведінкові аспекти громадськості, яка бере участь у організаційних перетвореннях.

Рушійною силою проведення модернізаціних змін виступають політична еліта та підтримка громадянського суспільства. До стратегічних напрямів політики модернізації слід віднести такі: інфраструктурна модернізація, цифрова трансформація, економічна модернізація, освіта та наука, соціальна модернізація, зміна клімату та екологія, боротьба з корупцією, залучення громадян до прийняття рішень та моніторингу діяльності органів публічної влади, міжнародна співпраця.

Література

1. Болотіна Є. В., Шубна О. В. Інституціональні зміни і траєкторія інституціонального розвитку. Економічний вісник Донбасу. 2016. № 3. С. 50-57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ecvd_2016_3_8.

2. Голубь В. В. Політична модернізація як напрям раціоналізації сучасних політичних систем. Державне управління: теорія і практика. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр”, 2011. № 2.

3. Губарєва І. О. Організаційний механізм державного регулювання модернізації національної економіки. Соціальна економіка. 2017. № 2. С. 21-26. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/se_2017_2_5.

4. Дунаєв І. В. Методологічні засади сучасних теорій регіональної модернізації та подолання відсталості регіонів. Державне будівництво. 2015. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/DeBu_2015_1_16

5. Лагунова І. А. Сутність та принципи концепції ризик-менеджменту. Актуальні проблеми державного управління. 2018. № 1. С. 44-51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apdy_2018_1_9.

6. Лахижа М. І. Актуальні проблеми удосконалення публічного управління в Україні: зміни, реформування, модернізація, оптимізація, децентралізація, реструктуризація, перезавантаження. Актуальні проблеми державного управління. 2020. № 1. С. 18-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2020_1_4.

7. Савельєв Ю. Суперечності сучасних теоретичних інтерпретацій суспільного розвитку, соціальної еволюції, модернізації та соціальних змін. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2015. № 3. С. 59-74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stmm_2015_3_6.

8. Тульчинська С. О. Інтелектуально-інноваційна модернізація економіки України: теоретико-методологічні аспекти: монографія. Київ, НТУУ "КПІ", 2009. 488 с.

9. Bielska T., Lashkina M., Maliukhov O., Maliukhova Y., Lazariev H. (2021). Evaluation of the activities of public authorities in the sphere of infrastructure development and smart technologies. Journal of Management Information and Decision Science, 24 (1), P. 1-14. URL: https://www.abacademies.org/articles/evaluation-of-the-activities-of-public-authorities-in-the-sphere-of-infrastructure-development-and-smart-technologies-10011 .html

10. Europe 2020 - A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Site Food and Agriculture Organization of the United Nations. URL: https://www.fao.org/faolex/results/details/ en/c/LEX-FAOC202078/

11. Inglehart Ronald & Christian Welzel. Modernization, Cultural Change, and Democracy The Human Development Sequence. URL: https://www.researchgate.net/publication/230557603_ Modernization_Cultural_Change_and_Democracy_The_Human_Development_Sequence#full TextFileContent

12. Novachenko T. V., Bielska T. V., Afonin E.A., Lashkina M. H., Kozhemiakina O. M., Diachenko N. P. (2020). Use of Information Technology to Increase Economic Efficiency and Credibility in Public Administration in the Context of Digitization. International Journal of Economics and Business Administration. Vol. VIII, Issue 1, 374-382, EOI: 10.11220/ijeba. 08.01.028 DOI: 10.35808/ijeba/431

References

1. Bolotina E. V. & Shubna O. V. (2016). Instytutsional'ni zminy i trayektoriya instytutsional'noho rozvytku [Institutional changes and the trajectory of institutional development]. Economic Bulletin of Donbass. Vol 3. Р. 50-57. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2016_3_8.

2. Golub V. V. (2011). Politychna modernizatsiya yak napryam ratsionalizatsiyi suchasnykh politychnykh system [Political modernization as a direction of rationalization of modern political systems]. Public administration: theory andpractice. Vol 2. Retrieved from: http://www.academy.gov.ua/ ej/ej 14/txts/Golub.pdf

3. Gubareva I. O. (2017). Orhanizatsiynyy mekhanizm derzhavnoho rehulyuvannya modernizatsiyi natsional'noyi ekonomiky [Organizational mechanism of state regulation of modernization of the national economy]. Social economy. Vol 2. Р. 21-26. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ se_2017_2_5.

4. Dunaev I. V. (2015). Metodolohichni zasady suchasnykh teoriy rehional'noyi modernizatsiyi ta podolannya vidstalosti rehioniv [Methodological principles of modern theories of regional modernization and overcoming the backwardness of regions]. State building. Vol 1. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2015_1_16

5. Lagunova I. A. (2018). Sutnist' ta pryntsypy kontseptsiyi ryzyk-menedzhmentu [The essence and principles of the concept of risk management]. Actual problems of public administration. Vol 1. Р. 44-51. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2018_1_9.

6. Lakhizha M. I. (2020). Aktual'ni problemy udoskonalennya publichnoho upravlinnya v Ukrayini: zminy, reformuvannya, modernizatsiya, optymizatsiya, detsentralizatsiya, restrukturyzatsiya, perezavantazhennya. [Actual problems of improving public administration in Ukraine: changes, reform, modernization, optimization, decentralization, restructuring, reboot]. Actual problems of public administration. Vol 1. Р. 18-28. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2020_1_4.

7. Saveliev Y. Superechnosti suchasnykh teoretychnykh interpretatsiy suspil'noho rozvytku, sotsial'noyi evolyutsiyi, modernizatsiyi ta sotsial'nykh zmin. Sotsiolohiya: teoriya, metody, marketynh [Contradictions of modern theoretical interpretations of social development, social evolution, modernization and social changes]. Sociology: theory, methods, marketing. 2015. Vol. 3. P. 59-74. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stmm_2015_3_6.

8. Tulchynska S. O. (2009). Intelektual'no-innovatsiyna modernizatsiya ekonomiky Ukrayiny: teoretyko-metodolohichni aspekty [Intellectual and innovative modernization of the economy of Ukraine: theoretical and methodological aspects]. Kyiv, NTUU "KPI".

9. Bielska T., Lashkina M., Maliukhov O., Maliukhova Y., Lazariev H. (2021). Evaluation of the activities of public authorities in the sphere of infrastructure development and smart technologies. Journal of Management Information and Decision Science, 24(1), P. 1-14. URL: https://www.abacademies.org/articles/evaluation-of-the-activities-of-public-authorities-in-the-sphere-of-infrastructure-development-and-smart-technologies-10011 .html

10. Europe 2020 - A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Site Food and Agriculture Organization of the United Nations. URL: https://www.fao.org/faolex/results/details/ en/c/LEX-FAOC202078/

11. Inglehart Ronald & Christian Welzel. Modernization, Cultural Change, and Democracy The Human Development Sequence. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 230557603_Modernization_Cultural_Change_and_Democracy_The_Human_Development_Seq uence#fullTextFileContent

12. Novachenko T. V., Bielska T. V., Afonin E.A., Lashkina M. H., Kozhemiakina O. M., Diachenko N. P. (2020). Use of Information Technology to Increase Economic Efficiency and Credibility in Public Administration in the Context of Digitization. International Journal of Economics and Business Administration. Vol. VIII, Issue 1, 374-382, EOI: 10.11220/ijeba.08.01.028 DOI: 10.35808/ijeba/431

Размещено на Allbest.ru