Теоретичні засади сутності та концепції інформаційної безпеки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний авіаційний університет

Теоретичні засади сутності та концепції інформаційної безпеки

Котляров В.О., докторант

Анотація

У статті розглянуто складові державної інформаційної політики щодо забезпечення інформаційної безпеки країни і визначені основні напрями діяльності органів державної влади у цій сфері. Проаналізовані внутрішні та зовнішні інформаційні загрози національній безпеці України та шляхи гарантування інформаційної безпеки країни. Інформаційна безпека розглядається як складова національної безпеки країни, а також як глобальна проблема захисту інформації, інформаційного простору, інформаційного суверенітету країни та інформаційного забезпечення прийняття урядових рішень.

Стаття присвячена огляду підходів до сутності загроз інформаційній безпеці та політико-правовому аналізу загроз інформаційній безпеці України на сучасному етапі. Загрози інформаційній безпеці аналізуються у контексті системи загроз національній безпеці. Доведено, що жодна система не може існувати без інформаційних потоків, порушення або їх недостатність призводить до збоїв і втрат в ефективності та рентабельності, зниження динаміки розвитку. Зазначено, що через те, що питання інформаційної безпеки посідає важливе місце у системі забезпечення національної безпеки як однієї окремо взятої країни та к світу, у цілому, дослідженням інформаційної безпеки займається ряд як вітчизняних так і закордонних дослідників, а також велика кількість державних і недержавних наукових установ, дослідницьких та аналітичних центрів.

На основі аналізу стану нормативно-правового регулювання інформаційної безпеки України визначено основні здобутки та недоліки у нормативно-правовому полі держави щодо забезпечення інформаційної безпеки. Наведено визначення поняття інформаційної безпеки підприємства. Виявлено основні цілі, завдання, принципи побудови та види загроз.

Ключові слова: інформаційна безпека, внутрішні та зовнішні загрози, захист, інформація, конфіденційність, цілісність, доступність, тріада CIA.

Abstract

Theoretical foundations of the essence and concepts of information security

Kotliarov V.O., Doctoral student, National Aviation University

The article examines the components of the state information policy on ensuring the country's information security and identifies the main areas of activity of state authorities in this area. Analysed internal and external information threats to the national security of Ukraine and ways to guarantee the country's information security. Information security is considered as a component of the country's national security, as well as a global problem of information protection, information space, information sovereignty of the country and information support for government decision-making.

The article is dedicated to the review of approaches to the essence of threats to information security and the political and legal analysis of threats to information security of Ukraine at the current stage. Threats to information security are analysed in the context of the system of threats to national security.

It has been proven that no system can exist without information flows, a violation or their insufficiency leads to failures and losses in efficiency and profitability, a decrease in the dynamics of development.

It is noted that due to the fact that the issue of information security occupies an important place in the system of ensuring national security as a single country and the world as a whole, a number of both domestic and foreign researchers, as well as a large number of state and non-state scientists, are engaged in the study of information security institutions, research and analytical centers.

Based on the analysis of the state of normative and legal regulation of information security of Ukraine, the main achievements and shortcomings in the normative and legal field of the state regarding ensuring information security are determined. The definition of the concept of information security of the enterprise is given. The main goals, tasks, principles of construction and types of threats are identified.

Keywords: information security, internal and external threats, protection, information, confidentiality, integrity, availability, CIA triad.

Постановка проблеми

У сучасних умовах інформаційної ери ХХІ ст. інформаційна безпека грає все більш вагому роль, а питання її забезпечення стають дедалі гострішими. Стрімке впровадження інформаційних, комп'ютерних технологій у всі сфери життєдіяльності суспільства та розвиток економіки актуалізує питання визначення обґрунтованих та ефективних шляхів забезпечення інформаційної безпеки. Інформація визначається як рушійна сила та домінуюча галузь яка ставить собі за завдання впровадження передових інформаційних технологій у всі сфери суспільної діяльності.

Через те, що питання інформаційної безпеки посідає важливе місце у системі забезпечення національної безпеки як однієї окремо взятої країни та к світу, у цілому, дослідженням інформаційної безпеки займається ряд як вітчизняних так і закордонних дослідників, а також велика кількість державних і недержавних наукових установ, дослідницьких та аналітичних центрів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто констатувати, що різноманітні аспекти інформаційної сфери стали предметом досліджень різних галузей сучасної науки. Безумовно, теоретичну основу порушеної нами проблематики становлять наукові праці зарубіжних вчених G.E. Krasner, S.T. Pope та вітчизняних О. Барановського, В. Богуша, В. Гавловського, Р. Гули, І. Забари, М. Зубка, В. Демиденко, О. Довганя, Р. Калюжного, Н. Камінської, О. Кирилюк, О. Косогова, Б. Кормича, В. Ліпкана, В. Макаренка, Ю. Максименка, А. Марущака, О. Мотляха, Н. Ніжник, А. Пазюка, В. Пилипчука, В. Політанського, О. Сивака, С. Соловйова, В. Хорошко, Ю. Хохлачової, П. Ткачука, В. Цимбалюка та інших.

Метою статті є здійснення дослідження теоретичних основ і законодавчого забезпечення правових категорій «інформаційна безпека» розкриття її природи й сутності, а також її ролі у системі національної безпеки держави з огляду на політико-правові реалії української дійсності.

Виклад основного матеріалу

Інформаційна безпека у ХХІ столітті виходить на перше місце у системі національної безпеки держави, тому лише та держава може розраховувати на лідерство в економічній, військово- політичній та інших сферах, мати стратегічну і тактичну перевагу, гнучкіше регулювати економічні витрати на розвиток озброєнь і військової техніки, підтримувати перевагу з ряду передових технологій, що має перевагу у засобах інформації та інформаційної боротьби.

По-перше, академік В. Гавловський вважав, що інформація є атрибутом (невід'ємною власністю) не тільки живих, розумних істот, але й усіх матеріальних тіл. Інформація у неорганічній природі існує об'єктивно, але як би у потенційній формі. З появою живих організмів, тобто споживачів інформації, починається використання інформації з метою пізнання й управління. Отже, інформація, будучи атрибутом матерії й руху, існує споконвічно у просторі й часі [1].

По-друге, Р. Калюжний стверджував, що інформація є властивістю лише високоорганізованої, тобто живої матерії. Інформація й інформаційні процеси, на його думку, властиві тільки біологічній і соціальній формам руху матерії. Він вважав, що живі організми розвивають необхідну їм інформацію завдяки постійній взаємодії із природою, обміну із навколишнім середовищем. При цьому інформації належить особлива інтегруюча роль, завдяки якій у живих істот й насамперед у людини, розвилися адаптаційні здібності. У такий спосіб інформація лежить в основі процесів саморегулювання у живій природі [2].

По-третє, В. Богуш пропонує функціональний підхід до розуміння сутності інформації, у межах якого інформацію часто розглядають як властивість лише систем, що самоорганізуються, не тільки у живій природі, але й у техніці. До них, наприклад, відносять і живі істоти й кібернетичні системи, для яких характерні процеси саморегулювання завдяки передаванню, зберіганню й переробленню інформації [3].

По-четверте, В. Ліпкан пропонує ще й соціальний підхід до інформації. Він розуміє інформацію як продукт життєдіяльності тільки соціальних форм матерії, людського суспільства. Інформація існує об'єктивно у процесі й часі, але проявляється лише у процесі пізнання людиною навколишнього світу [4].

Жодна система не може існувати без інформаційних потоків, порушення або їх недостатність призводить до збоїв і втрат в ефективності та рентабельності, зниження динаміки розвитку. Інформація є найважливішим складником будь-якої економічною системи. Інформаційна сфера є системним чинником життя суспільства та активно впливає на стан політичної, економічної, оборонної та інших складових безпеки України. Національна безпека України суттєво залежить від забезпечення безпеки інформації, і ця залежність буде посилюватись у міру технічного прогресу [5].

У Доктрині інформаційної безпеки України (Указ президента України №47/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України») під терміном інформаційна сфера розуміється «сукупність інформації, об'єктів інформатизації, інформаційних систем, сайтів в інформаційно- телекомунікаційній мережі «Інтернет», мереж зв'язку, інформаційних технологій, суб'єктів, діяльність яких пов'язана з формуванням та обробкою інформації, розвитком та використанням названих технологій, забезпеченням інформаційної безпеки, а також сукупність механізмів регулювання відповідних громадських відносин» [6].

У Законі України «Про національну безпеку України» поняття «інформаційна безпека» не знаходить свою операціоналізацію, втім зазначається на інформаційну сферу національної безпеки, при чому, не дається визначення навіть і даного поняття, а лише перераховуються загрози та напрями державної політики у вищезазначеній сфері [7].

Перелік загроз, визначений законодавцем у цьому законі, дає можливість стверджувати розуміння інформаційної безпеки, не як безпеки інформації у технічному контекст, а як більш широку категорію, що дещо суперечить розумінню інформаційної політики у Законі України «Про Концепцію Національної програми інформатизації».

Оскільки існує ймовірність втрати цілісності, доступності та конфіденційності інформації через наявність різнобічних загроз, вона повинна бути належним чином захищена.

Щодня кожна людина стикається з подіями, що можуть стати загрозами для інформаційної сфери, наприклад:

1) присвоєння чужого майна;

2) крадіжка власності (інформаційного обладнання, комплектуючих);

3) підробка даних, несанкціонована модифікація;

4) порушення прав приватної власності та конфіденційності інформації;

5) несанкціонований доступ або перевищення прав санкціонованого доступу до персональної інформації власника;

6) вимагання або шантаж із використанням комп'ютерів;

7) несанкціонований доступ;

8) зловмисне спотворення або знищення даних;

9) порушення авторського права або права інтелектуальної власності тощо.

Поняття інформаційної безпеки у Доктрині інформаційної безпеки України у широкому сенсі визначено як стан захищеності особистості , суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх, навмисних та ненавмисних інформаційних загроз, що гарантовано забезпечують конституційні права людини та громадянина, безпека, незалежність та суверенність держави, територіальну цілісність, високий рівень життя та стійкий соціально-економічний розвиток України [8].

У вузькому сенсі «інформаційна безпека» - це стан захищеності інформації особистості, суспільства та держави від випадкових або цілеспрямованих впливів природного або штучного характеру з можливістю нанесення ними критичної та непоправної шкоди для суб'єктів інформаційних відносин [9].

Згідно з Закону України «Про інформацію» захист інформації представляє собою прийняття правових , організаційних та технічних заходів, спрямованих на:

1) реалізацію захисту інформації та від несанкціонованого доступу, видалення, зміни, передачу, копіювання, закриття доступу та інших можливих незаконних дій стосовно інформації;

2) дотримання захищеності інформації закритого доступу;

3) здійснення законного права на доступ та використання інформації.

Основне завдання інформаційної безпеки - мінімізація та запобігання ризиків та загроз, а не ліквідація наслідків. Саме прийняття превентивних заходів щодо забезпечення конфіденційності цілісності та доступності інформації є найбільш дієвим підходом під час створення системи інформаційної безпеки. Об'єктами інформаційної безпеки є те, на що спрямовані дії негативного характеру завдають шкоди та дії, що запобігають перші. Об'єкти, на яких зосереджені негативні наслідки в інформаційній сфері, є: нормативний правовий інформаційний безпека україна

1) всі види джерел інформації - інформація, записана на матеріальному носії з реквізитами, що дозволяють їх ідентифікувати;

2) система створення, поширення та використання інформації (інформаційні системи та технології, ЗМІ, бібліотеки, архіви, кадри, нормативні документи тощо) [10].

Під суб'єктами інформаційних відносин розуміються як власники , так і користувачі інформації та підтримуючої інфраструктури. Для того, щоб регулювати поведінку суб'єктів інформаційної сфери існує низка нормативно- правових актів з метою реалізації прав та обов'язків, що спрямовані на забезпечення захисту об'єктів правовідносин. Тут же законодавець вводить обмеження на інформаційні права та свободи з метою захисту інтересів громадян, суспільства та держави. При формуванні норм права, встановлення прав та обов'язків застосовуються методи цивільного, адміністративного та конституційного права. Для забезпечення інформаційної безпеки в Україні в цілому, так її суб'єктів та об'єктів на законодавчому рівні були прийняті наступні нормативно-правові акти:

1. Закони України:

- Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII;

- Закон України «Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах» від 05.07.1994 №80/94-ВР;

- Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-XII;

- Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI [10, 11, 12, 13].

2. Постанови КМУ:

- Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29.03.2006 №373;

- Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» від 19 жовтня 2016 р. №736 [14, 15].

Таким чином, сфера інформаційної безпеки має досить велику законодавчу базу, що безсумнівно розвивається. Для цього враховуються всі основні аспекти захисту інформації, які теж, у свою чергу, не перестають удосконалюватися. Необхідно брати до уваги основні категорії інформаційної безпеки, відомі ще з кінця минулого століття та доопрацьовувати їх , шукаючи нові, менше витратні та більше ефективні способи вирішення проблем [16].

Майкл Шредер та Джері Зальцер 1975 року у статті « Захист інформації в комп'ютерних системах» стали першими у світі, хто класифікував збої в отриманні, зберіганні та передачі інформації, розділивши їх умовно на три категорії: неавторизований відмова у доступі до інформації, неавторизована розкриття інформації та неавторизоване зміна інформації [17]. Після цього дану класифікацію удосконалили та стандартизували як вид, яким користуються і досі як основним:

1. Конфіденційність (анг. сonfidentiality) - здатність інформації бути недосяжною для третіх осіб або процесів, іншими словами, бути доступною тільки для авторизованих та допущених до системи осіб. Цей компонент є основним та першорядним в інформаційній середовищі. Однак перед фактичним використанням розроблених заходів щодо її реалізації в Україні постає велика кількість перешкод та проблем. Наприклад, відомості про технічні шляхи втрати інформації є закритими для сторонніх осіб, через що безліч легальних користувачів не мають можливості оцінити можливі ризики. Також існує цілий ряд юридичних та технічних проблем, що перешкоджають самостійній криптографії як основний інструмент для захисту персональних даних.

2. Цілісність (анг. integrity) - здатність інформації зберігати правильність та цілісність активів, тобто властивість інформації, яка характеризує його стійкість до випадкового або навмисному знищення або нелегітимному перетворення. Даний критерій умовно ділиться на статичну та динамічну цілісність (незмінність інформаційних об'єктів і пов'язану з правильним виконанням транзакцій відповідно). Цілісність інформаційної безпеки стає самим головним аспектом у разі, коли за допомогою різної інформації та на її основі користувачі приймають рішення про подальші діях.

3. Доступність (анг. availability) - здатність інформації бути доступною та готовою до використання за запитом користувача, що має до неї доступ. Іншими словами, це властивість інформаційної системи та всіх її даних та процесів надати доступ або зробити обмін інформацією між зареєстрованими у спільній мережі користувачами. Основна мета інформаційного середовища щодо її користувачів - це надання будь-яких легітимних інформаційних послуг, таких як передача, зберігання, обробка запитуваної інформації і так далі. Однак, якщо з якоїсь причини надання запитуваних послуг неможливо, то це завдає шкоди особам, що запросили інформацію [18].

Головна роль описуваного критерію особливо очевидна у таких типах систем управління як виробнича, транспортна тощо. У сукупності ці три ключові критерії інформаційної безпеки іменуються тріадою CIA. У 1998 році член Асоціації обчислювальної техніки, дослідник та консультант з інформаційної безпеки Донн Паркер доповнив тріаду CIA ще трьома пунктами: справжність, володіння та контроль, користь. Удосконалену модель назвали Паркерівською гексадою (від hexad з англ - «Група із шести предметів»), продемонстровану відповідно до таблиці.

Таблиця

Модель Паркеровської гексади

Інформаційні технології, що використовуються окремими користувачами в інформаційному просторі, зобов'язані відповідати вимогам та критеріям зовнішньої безпеки використання та внутрішньої безпеки їхньої будови. Виходячи з цього, по всьому світу проводиться безліч досліджень комп'ютерних пристроїв та операційних систем, а також на їх основі доповнюються та змінюються вже існуючі міжнародні акти у сфері інформаційної безпеки.

Висновки

Системність підходу до забезпечення інформаційної безпеки зумовлює й необхідність широкого погляду на спеціально-юридичні гарантії законності в інформаційній сфері та дає змогу інтерпретувати їх як наявність дієвого, ефективного, виваженого інформаційного законодавства і, що особливо актуально для України, відображає інтеграційне спрямування держави та об'єктивні умови її існування.

Проаналізувавши сутність та концепцію інформаційної безпеки, можна стверджувати, що інформаційна безпека являє собою стан інформаційної системи, у якому вона може протистояти впливу внутрішніх і зовнішніх ризиків, не ініціюючи їхнє виникнення для елементів системи й зовнішнього середовища.

Література

1. Богуш В. Інформаційна безпека держави / Володимир Богуш, Олександр Юдін. Гол. ред. Ю. О. Шпак. К. : «МК-Прес», 2005. 432 с.

2. Гавловський В. Інформаційна безпека: захист інформації в автоматизованих системах (організаційно-правовий аспект) // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. К., 2000. С 50-52.

3. Калюжний Р. Питання концепції реформування інформаційного законодавства України / Калюжний Р., Говловський В., Цимбалюк В., Гузалюк М. // Збірник «Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні». К.: НТУУ «КПІ», Міністерство освіти і науки України, СБУ. К. 2000. С. 17-21.

4. Ліпкан В.А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: Навчальний посібник / Ліпкан В.А., Максименко Ю.Є., Желіховський В.М. К.: КНТ, 2006. 280 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

5. Петровський С.С. Побудова інформаційного середовища ВНЗ. Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. №2. 2019. С. 199-201.

6. Про національну безпеку України. Закон України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, №31, ст. 241.

7. Про захист персональних даних. Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, №34, ст. 481.

8. Макаренко А.О. Аналіз оцінки поточного стану інформаційної безпеки на основі SIEM-систем / А.О. Макаренко, С.П. Євсеев, А.А. Юрченко. // Інформаційна безпека та інформаційні технології. 2020. С. 13-14.

9. Пацера М. Система управління інформаційною безпекою як важлива складова загальної системи управління банком. Вісник Національного банку України, №6. 2015. С. 48-49.

10. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України, Закон України.

11. Про інформацію: Закон України №2658-XII від 02.10.1992 р. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1992. №48.

12. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України №80/94-ВР від 05.07.1994 р. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1994, №31, ст. 286.

13. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29.03.2006 №373.

14. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» від 19 жовтня 2016 р. №736.

15. Про забезпечення функціонування української мови як державної. Закон України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, №21, ст. 81.

16. Носов В. Манжай О. Окремі аспекти протидії інформаційної війни в Україні / В. Носов, О. Манжай // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні: науково-технічний збірник. 2015. Вип. 1. С. 26-32.

17. Mueller J.P. Security for Web Developers: Using javascript, HTML, and CSS / J.P. Mueller. O'Reilly Media, 2015. 384 p.

18. Качинський А.Б. Безпека складних систем. К.: ТОВ «Видавництво «Юстон», 2017. 498 с.

19. G.E. Krasner, S.T. Pope. A cookbook for using the model-view controller user interface paradigm in Smalltalk-80, Journal of Object-Oriented Programming, №1(3), 1998. С. 26-49.

References

1. Bogush, V. (2005). Informacijna bezpeka derzhavi [Information security of the state]. K.: «MK-Pres» [in Ukrainian].

2. Gavlovs'kij, V. (2000). Informacijna bezpeka: zahist mformacii v avtomatizovanih sistemah (organizacijno-pravovij aspekt). Pravove, normativne ta metrologichne zabezpechennja sistemi zahistu informacu v Ukraїni [Information security: information protection in automated systems (organizational and legal aspect). Legal, normative and metrological support of the information protection system in Ukraine]. K. [in Ukrainian].

3. Kaljuzhnij, R. (2000). Pitannja koncepcii reformuvannja informacijnogo zakonodavstva Ukraini [The issue of the concept of reforming the information legislation of Ukraine]. K.: NTUU «KPZ», Mіnіsterstvo osviti і nauki Ukraini, SBU [in Ukrainian].

4. Lіpkan, V.A. (2006). Informacijna bezpeka Ukraini v umovah evrointegracii [Information security of Ukraine in conditions of European integration]. K.: KNT

5. Petrovs'kij, S.S. (2019). Pobudova informacijnogo seredovishha VNZ [Construction of the information environment of universities]. Visnik Hmel'nic'kogo nacional'nogo universitetu. Tehnichni nauki - Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Technical sciences, 2, 199-201 [in Ukrainian].

6. Zakon Ukra'ini “Pro nacional'nu bezpeku Ukra'ini” [The Law of Ukraine “About the national security of Ukraine”].

7. Zakon Ukra'ini “Pro zahist personal'nih danih” [The Law of Ukraine “About the protection of personal data”].

8. Makarenko, A.O. (2020). Analiz ocinki potochnogo stanu informacijnoi bezpeki na osnovi SIEM-cistem [Analysis of assessment of the current state of information security based on SIEM systems]. Informacijna bezpeka ta informacijni tehnologii - Information security and information technologies, 13-14 [in Ukrainian].

9. Pacera, M. (2015). Sistema upravlinnja informacijnoju bezpekoju jak vazhliva skladova zagal'noi sistemi upravlinnja bankom [The information security management system as an important component of the overall bank management system]. Visnik Nacional'nogo banku Ukra'ini - Bulletin of the National Bank of Ukraine, 6, 48-49 [in Ukrainian].

10. Zakon Ukra'ini “Pro osnovni zasadi zabezpechennja kiberbezpeki Ukra'ini” [The Law of Ukraine “On the main principles of ensuring cyber security of Ukraine”].

11. Zakon Ukraini “Pro informaciju” [ The Law of Ukraine “About information”].

12. Zakon Ukraini “Pro zahist informacii v informacijno-telekomunikacijnih sistemah” [The Law of Ukraine “On the protection of information in information and telecommunication systems”].

13. Postanova Kabinetu ministriv Ukraini «Pro zatverdzhennja Pravil zabezpechennja zahistu informacii v informacijnih, telekomunikacijnih ta informacijno-telekomunikacijnih sistemah» [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Approval of the Rules for Ensuring the Protection of Information in Information, Telecommunication and Information and Telecommunication Systems"].

14. Postanova Kabinetu ministriv Ukraini «Pro zatverdzhennja Tipovoi instrukcii pro porjadok vedennja obliku, zberigannja, vikoristannja i znishhennja dokumentiv ta inshih material'nih nosiiv informacii, shho mistjat' sluzhbovu informaciju»[The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Standard Instruction on the procedure for record-keeping, storage, use and destruction of documents and other material carriers of information containing official information"].

15. Zakon Ukraini “Pro zabezpechennj a funkcionuvannj a ukrains'koi movi j ak derzhavnoi”. [The Law of Ukraine “On ensuring the functioning of the Ukrainian language as the state language”].

16. Nosov, V. Manzhaj, O. (2015). Okremi aspekti protidii informacijnoi vijni v Ukraini / V. Nosov, O. Manzhaj [Separate aspects of countering information warfare in Ukraine/. Pravove, normativne ta metrologichne zabezpechennja sistemi zahistu informacii v Ukraini - Legal, regulatory and metrological support ofthe information protection system in Ukraine, 1, 26-32 [in Ukrainian].

17. Mueller, J.P. (2015). Security for Web Developers: Using javascript, HTML, and CSS. O'Reilly Media [in English].

18. Kachins'kij, A.B. (2017). Bezpeka skladnih system []. K.: TOV «Vidavnictvo «Juston» [in Ukrainian].

19. Krasner, G.E. , Pope, S.T. (1998). A cookbook for using the model-view controller user interface paradigm in Smalltalk-80. Journal of Object-Oriented Programming, 1(3), 26-49 [in English].

Размещено на Allbest.Ru