Класифікація підстав адміністративної відповідальності за порушення законодавства у секторі безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДСТАВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Неллі Цибульник кандидат юридичних наук,

старший викладач кафедри правоохоронної діяльності

та поліцеїстики, здобувач кафедри

адміністративного права та адміністративної діяльності

Анотація

адміністративний відповідальність безпека законодавство

Стаття присвячена дослідженню існуючих та формуванню нової класифікації підстав адміністративної відповідальності за порушення законодавства у секторі безпеки. Автором розглянута проблематика тлумачення поняття «адміністративної відповідальності» на підставі нормативних визначень та доктринальних поглядів. З'ясовано, що поняття «сектору безпеки» включає в себе більше аспектів суспільного життя, аніж нормативно закріплене поняття «сектору безпеки і оборони» та окреслено думки вітчизняної та міжнародної доктрини з цього питання.

Акцентовано увагу на двох існуючих класифікаціях підстав притягнення до адміністративної відповідальності, серед яких. Так, В. Колпаков у своїх працях запропонував 3 підстави, які знайшли підтримку серед вітчизняних науковців: фактична нормативна та процесуальна. Така класифікація знайшла свою підтримку серед науковців та досить активно зараз використовується у різноманітних дослідженнях. Ще однією відомою класифікацією є поділ також на три групи підстав: матеріально-правові; адміністративно-процесуальні; організаційні. Автором запропоновано поділ адміністративних правопорушень у секторі безпеки на 3 групи: правопорушення у сфері громадського порядку; правопорушення у сфері державної та військової безпеки; правопорушення, пов'язані з соціально-економічною та політичною безпекою. Досліджено, що працівники органів поліції, а також військові несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Було проаналізовано положення Кодексу України про адміністративні правопорушення та наукові праці, згідно з якими було визначено, що незважаючи на те, що адміністративне стягнення у даному випадку відсутнє, таке правопорушення не перестає бути адміністративними. Питання державної та військової безпеки було досліджено в рамках Закону України «Про національну безпеку України», а також з огляду на роботу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Національного Банку України, а також Національного антикорупційного бюро України.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, сектор безпеки, адміністративне правопорушення

Annotation

Nelli Tsybulnyk PhD, Senior Lecturer at the Department of Law Enforcement and Police Studies, Kharkiv National University of Internal Affairs, PhD in Administrative Law and Administrative Activity, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine

CLASSIFICATION OF GROUNDS OF ADMINISTRATIVE LIABILITY FOR VIOLATIONS OF LEGISLATION IN THE SECURITY SECTOR OF UKRAINE

The article is devoted to the study of existing and the formation of a new classification of the grounds of administrative responsibility for violations of legislation in the security sector. The author considered the problems of interpretation of the concept of "administrative responsibility" on the basis of normative definitions and doctrinal views. It is found that the concept of "security sector" includes more aspects of public life than the normatively established concept of "security and defense sector", and the opinions of domestic and international doctrine on this issue are outlined.

Attention is focused on two existing classifications of grounds for administrative liability, among which. Thus, in his writings, V. Kolpakov proposed 3 reasons that found support among domestic scientists: actual normative and procedural. This classification has found its support among scientists and is now quite actively used in various studies. Another well-known classification is the division also into three groups of grounds: material and legal; administrative and procedural; organizational The author proposed dividing administrative offenses in the security sector into 3 groups: offenses in the sphere of public order; state and military offenses; socio-economic and political offenses. It has been investigated

that employees of police bodies, as well as military personnel, are responsible for administrative offenses under disciplinary statutes. The provisions of the Code of Ukraine on administrative offenses and scientific works were analyzed, according to which it was determined that despite the fact that there is no administrative sanction in this case, such an offense does not cease to be administrative. The issue of state and military security was investigated within the framework of the Law of Ukraine "On National Security of Ukraine", as well as in view of the work of the Armed Forces of Ukraine, the Security Service of Ukraine, the National Bank of Ukraine, as well as the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine.

Keywords: administrative responsibility, security sector, administrative offense.

Постановка проблеми

Дослідження останніх років свідчать про актуальність проблеми відсутності поняття адміністративної відповідальності в законодавстві. Ця сфера адміністративного права й досі залишається дискусійної серед науковців через відсутність конкретики. Така ж сама проблема спостерігається у процесі регулювання сектору безпеки України, оскільки законодавець надає тільки визначення «сектору безпеки і оборони України». Сектор безпеки, у свою чергу, охоплює ширшу сферу регулювання.

Не можна не звернути увагу на факт введення воєнного стану в Україні через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію нашої держави. Саме в цих умовах особливо актуальним стало функціонування інституту адміністративної відповідальності з огляду на його управлінську, охоронну та каральну функції. Тема відповідальності за порушення законодавства у секторі безпеки все ще залишається недостатньо дослідженою, а тому необхідно звернути особливу увагу процес реалізації досліджуваного питання в сучасному законодавстві та доктрині. Саме з метою забезпечення охорони суспільного ладу України, а також всіх сфер суспільного життя необхідно забезпечувати належне функціонування системи адміністративної відповідальності, а також чітке визначення підстав її застосування в секторі безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання функціонування адміністративної відповідальності, а також відсутність її врегульованого нормативного закріплення, а також встановлення чіткого переліку підстав застосування такої відповідальності, не є новими для вітчизняної доктрини. Протягом останніх років дослідженням цих проблем займались такі вчені як: Т. Коломоєць, В. Колпаков, А. Матіос, В. Тацій, І. Галаган, В. Авер'янов, С. Ківалов, Ю. Битяк, В. Зуй, С. Гончарук, О. Гаврущенко, П. Рабінович, О. Луньов тощо.

Мета статті полягає у дослідженні підстав адміністративної відповідальності за порушення норм законодавства у секторі безпеки нашої держави, а також формування їх класифікації.

Виклад основного матеріалу

Система норм, які регулюють сферу адміністративної відповідальності, відіграє досить важливу роль у реформуванні адміністративного права України та розбудові правової держави в цілому. Цей інститут покликаний впливати на суспільні відносини, хоч і ще має досить багато прогалин у законодавстві, які потребують уваги.

Перш ніж визначати підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства у секторі безпеки України, необхідно визначитися з поняттям. У доктрині наразі спостерігається багато суперечок з приводу його тлумачення, оскільки законодавець не дає ніякого конкретного визначення, хоча й неодноразово згадує його в різних нормативно-правових актах.

Науковці сформували різні точки зору щодо тлумачення поняття адміністративної відповідальності. Наприклад, В.Б. Авер'янов розглядає останню як відповідальність за вчинення адміністративного проступку (правопорушення). У той же час О.М. Щукін визначає адміністративну відповідальність як особливий різновид юридичної відповідальності, а також як специфічну форму адекватного реагування держави на протиправні дії з боку окремих громадян та юридичних осіб [1; с.21].

Більш деталізоване тлумачення надає Г.П. Бондаренко, відповідно до якого адміністративна відповідальність виступає як форма реагування держави на правопорушення, яке виявляється в застосуванні уповноваженими державними органами, службовими особами, громадськістю до винної особи адміністративних санкцій у межах і порядку, встановлених законодавством, а також обов'язок правопорушника звітуватись за свою протиправну поведінку і перетерплювати за неї негативні наслідки, що передбачені санкцією правової норми [1; с.21]. А.В. Матіос, у свою чергу, розглядає адміністративну відповідальність як суб'єктивний юридичний обов'язок для осіб, винних у порушенні встановлених адміністративно-правовими нормами правил поведінки, відшкодувати заподіяні суспільним відносинам збитки і зазнати заходів адміністративного стягнення відповідно до чинного законодавства [2; с.177].

Нормативне визначення адміністративної відповідальності обмежується лише згадкою в Розділі II Глави 2 «Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність» Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначається, що ця відповідальність передбачається за вчинення адміністративних правопорушень. Однак будь-яке чітке розуміння адміністративної відповідальності як санкції або заходу впливу у нормі відсутнє. Законодавець також встановлює віковий ценз настання такої відповідальності (16 років) та умову її настання (якщо порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності) [3].

Розтлумачення поняття адміністративної відповідальності неможливе без виокремлення основних ознак цього інституту. По-перше, вона має досить широку сферу застосування та виступає одним з найбільш поширених видів юридичної відповідальності, яка охоплює всі сфери суспільного життя. Подруге, така відповідальність є ретроспективною (негативною), оскільки передбачає настання негативних наслідків для порушника у вигляді заходів державного примусу. По-третє, відповідно до статті 9 КУпАП підставою настання адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення (проступок) [3]. По-четверте, публічний характер притягнення до такої відповідальності. Це виражається через застосування адміністративних стягнень з метою запобігання подальшого вчинення особою правопорушень та розуміння необхідності дотримання норм закону. Ще однією ознакою можна назвати наділення органів державного управління повноваженнями притягнення до адміністративної відповідальності, хоч і в більшості випадків це вирішується через судові органи [1; c.21] [2; с.177].

Аналіз наукової літератури дає можливість зробити висновок, що адміністративну відповідальність можна розглядати як різновид юридичної відповідальності, яка полягає у настанні негативних наслідків у вигляді адміністративних стягнень на підставі порушення особою норм різних галузей права у різноманітних сферах публічного адміністрування.

Оскільки досліджуване питання стосується функціонування сфери адміністративної відповідальності в секторі безпеки, варто розглянути, що саме входить у це поняття.

Законодавець не дає прямого визначення сектору безпеки в національних нормативно-правових актах, але ми можемо знайти розтлумачення поняття «сектору безпеки і оборони», а також те, що в нього входить, в Законі України «Про національну безпеку України». Відповідно до пункту 16 статті 1 та частини 1 статті 12 сектор безпеки і оборони України визначають як систему органів державної влади, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту, оборонно-промислового комплексу України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем і відповідно до Конституції та законів України за функціональним призначенням спрямована на захист національних інтересів України від загроз, а також громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки України [4].

Загалом, перші згадки поняття «сектор безпеки» з'явились у наукових працях та міжнародних документа декілька десятирічь тому. Серед вітчизняних наукових поглядів на цей термін можна виділити думку С. Пономарьова, який розглядає сектор безпеки як сукупність державних органів та організацій, які покликані гарантувати безпеку особи, суспільства та держави; автор включає до сектору безпеки такі елементи як: громадський порядок, державна безпека, військова безпека та всі інші сфери суспільного життя, які не входять до зазначених, але відіграють велику роль у функціонуванні держави [5; с.237]. У міжнародних джерелах поняття тлумачиться як сукупність органів і сил, головним завданням яких є захист суспільства, держави та її інституцій [6].

Переходячи до питання класифікації підстав адміністративної відповідальності за порушення законодавства у секторі безпеки, варто спочатку звернути увагу на загальні підстави. Через необхідність забезпечення справедливого правосуддя та охорони прав і свобод особи, а також фіксації меж та обсягу можливого державного впливу, проблема підстав адміністративної відповідальності є надзвичайно важливою. В.К. Колпаков у своїх працях запропонував 3 підстави, які знайшли підтримку серед вітчизняних науковців: фактична нормативна та процесуальна [7; с.448].

Фактичною підставою виступає саме вчинення адміністративного правопорушення (проступку), що передбачається статтею 9 КУпАП, як зазначалось вище. Нормативною підставою можна назвати, по-перше, систему норм, які об'єднують у собі склади адміністративних проступків та систему адміністративних стягнень; по-друге, коло суб'єктів, які мають повноваження для застосування цих стягнень. Процесуальна підстава - це акт уповноваженого органу щодо факту накладення адміністративного стягнення за вчинений проступок конкретною особою [7; с.448]. Важливо також наголосити, що якщо одна з наведених підстав відсутня, це автоматично унеможливлює можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки ці три підстави скласти повноцінну формули підстави юридичної відповідальності в цілому.

Крім цього, у доктрині існує ще одна позиція стосовно поділу підстав адміністративної відповідальності на наступні види: матеріально-правові (стосується основних питань регулювання інституту адміністративної відповідальності); адміністративно-процесуальні (закріплення проваджень у справах про адміністративні правопорушення); організаційні (умови функціонування суб'єктів адміністративної юрисдикції) [8; с.53].

Оскільки основною підставою застосування адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення, то поділити їх відповідно до досліджуваного питання (порушення законодавства у секторі безпеки) можна на три групи: правопорушення у сфері громадського порядку; правопорушення у сфері державної та військової безпеки; правопорушення, пов'язані з соціально-економічною та політичною безпекою. Так як наявність адміністративного правопорушення є фактичної підставою притягнення до відповідальності, кожна група правопорушень буде розглянута з огляду на нормативну та процесуальну підстави.

Громадський порядок забезпечується правоохоронними органами, саме тому варто розглянути факт вчинення адміністративних правопорушень у сфері громадського порядку з обох сторін. Правопорушенням, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, присвячено окрему главу, де надано вичерпний перелік правопорушень та вид адміністративного стягнення. Серед таких правопорушень можна виділити: дрібне хуліганство (ст. 173); поширювання неправдивих чуток (ст. 173-1); вчинення домашнього насильства (ст. 173-2); виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки (ст. 173-3); булінг (173-4); мобінг (173-5); стрільба (ст. 174); порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки (ст.175) тощо [3].

Що стосується відповідальності тих, ким забезпечується цей порядок, працівниками органів внутрішніх справ, то тут ситуація досить цікава. Відповідно до положень статей 14 та 15 КУпАП вони несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами [3]. Згідно з положеннями статті 12 та 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни після проведення службового розслідування можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ [9]. Таким чином, за вчинення адміністративного правопорушення працівниками органів внутрішніх справ буде застосовуватись не адміністративна, а дисциплінарна відповідальність. Однак незважаючи на те, що адміністративне стягнення у даному випадку відсутнє, таке правопорушення не перестає бути адміністративними [7; с.450].

Державна та військова безпека в нашій державі забезпечуються уповноваженими для цього службами та органами відповідно до Закону України «Про національну безпеку України». Згідно зі статтею 11 Закону посадові особи, винні у невиконанні або порушенні законодавства про національну безпеку України, несуть відповідальність згідно із законом. Громадяни мають право звертатися до суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, використовувати будь-які інші механізми захисту прав і свобод, передбачені законодавством України, якщо їх права, свободи, чи законні інтереси були порушені [4]. У випадку вчинення посадовими особами таких органів адміністративних правопорушень, уповноважені для цього особи мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, що прямо передбачено положеннями статті 255 КУпАП [3]. Таким чином, наприклад, командири можуть виявляти ті правопорушення, які вчиняють працівники таких служб, та складати пов'язані з цим процесуальні документи, а також проводять адміністративні розслідування.

Не менш важливим під час притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення у секторі національної безпеки України є визначення умов такого притягнення. У випадку з юридичною особою можна розглядати необхідність притягнення до відповідальності у випадку: провадження діяльності, забороненої законодавством; невиконання або неналежного виконання вимог закону, що встановлюють обов'язки щодо провадження тієї чи іншої діяльності; вчинене правопорушення було умисним та можна прослідкувати причинно-наслідковий зв'язок [10; с.84].

Таким самим способом відбувається притягнення до адміністративної відповідальності в Службі безпеки України. Згідно з Наказом Центрального управління Служби безпеки України «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення в Службі безпеки України матеріалів про адміністративні правопорушення» протоколи про деякі військові адміністративні правопорушення, які передбачені статтями 172-10-172-17, 172-19, 172-20 КУпАП, можуть складати Голова СБУ, перший заступник Голови СБУ - начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ, заступники Голови СБУ, керівники підрозділів Центрального управління СБУ, регіональних органів, органів військової контррозвідки тощо [11].

Що стосується підстав адміністративної відповідальності Збройних Сил України, то військові, як зазначалось вище, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за Дисциплінарними статутом Збройних Сил України. Крім цього, варто звернути на окрему Главу 13-Б у КУпАП, яка встановлює чіткий перелік підстав притягнення військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів до адміністративної відповідальності в рамках статей 172-10 - 172-20. Закріплені в нормативно-правових актах норми дають зрозуміти, що з метою підвищення рівня відповідальності військовослужбовців, а також рівня обороноздатності законодавець майже прирівняв дисциплінарні проступки до адміністративних, хоча вони мають зовсім різну правову природу [12; с.172].

Особливу роль в забезпеченні рівня законності відіграє Національне антикорупційне бюро України. Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією є досить актуальною темою та потребують детального вивчення. У КУпАП правопорушенням, пов'язаним із корупцією, присвячено Главу 13-А, яка включає в себе 9 статей. Більшість з них у своєму складі передбачають посягання на різні правовідносини, що означає можливість притягнути правопорушника до відповідальність не тільки з огляду на наявні адміністративно-правові норми, але й ті норми, які розглядають такі правопорушення в інших нормативно-правових актах [3].

Ще однією групою правопорушень є соціально-економічні та політичні. Оскільки ця група охоплює досить велику кількість сфер суспільного життя, зосередимо увагу на основних аспектах. Наприклад, підстави притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері банківської діяльності. Так, у главі 12 КУпАП можна знайти перелік правопорушень, серед яких основною виступає стаття 166-5 «Порушення банківського законодавства, законодавства у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, валютного законодавства, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку» [3]. Закон України «Про Національний банк України» не містить окремих положень щодо відповідальності посадови осіб за порушення законодавства, однак є норма, яка захищає членів Правління Національного банку та інших службовці Національного банку, членів Ради Національного банку, а також залучених експертів від відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У такому випадку позови, подані проти таких осіб, вважатимуться позовами, поданими проти Національного банку [13].

Крім цього, як вже неодноразово зазначалося вище, КУпАП закріплює право Голови Національного банку України та його заступників, також інших посадових осіб розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від імені Національного банку України [3].

Систематизуючи все вищезазначене, можна запропонувати наступну класифікацію підстав адміністративної відповідальності за трьома сферами:

1. у сфері громадської безпеки:

a. адміністративні правопорушення, передбачені главою 14 КУпАП (статті173-184 КУпАП);

b. грубі дисциплінарні проступки та діяння, що є порушення службової дисципліни, передбачені пунктами 58-59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту України;

c. адміністративні, правопорушення, передбачені статтями 185 - 185-2, 185-7, 188-16, 188-28, 190 - 195-3 КУпАП.

2. у сфері державної та військової безпеки:

a. військові адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-Б КУпАП (статті 172-10 - 172-20);

b. адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені главою 13-А КУпАП (статті 172-4 - 172-9-2);

c. дисциплінарні правопорушення, передбачені статтею 43 Закону України «Про прокуратуру»;

d. дисциплінарні стягнення, передбачені пунктом 75 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

e. адміністративні, правопорушення, передбачені статтями 185-8, 185-10, 185-13, 188-39, 188-46, 202 - 203-1, 204-1, 205, 210 - 210-1, 212-2, 2125 КУпАП.

3. у сфері соціально-економічної та політичної безпеки:

a. адміністративні правопорушення, передбачені статтями 41, 188-19, 188-29 - 188-30, 212-3, КУпАП;

b. адміністративні правопорушення, передбачені главою 15-Б КУпАП (212-7 - 212-24).

Висновки

Підсумовуючи все вищевикладене, варто наголосити, що адміністративна відповідальність посадових особи, які працюють у секторі безпеки, все ж таки має свою специфіку, а тому ця проблематика досі залишається актуальною. Станом на сьогодні немає нормативно закріплених норм, які б повноцінно розкривали питання підстав цієї відповідальності, хоча в різних нормативно-правових актах можна знайти норми, які це регулюють. Наразі три підстави відповідальності, які існують у доктрині, не знайшли свого відображення в законодавстві, а також існує потреба у нормативному закріпленні понять «адміністративна відповідальність» та «сектор безпеки». Це могло б значно прискорити процес поглиблення рівня охорони прав та свобод, а також підвищило б рівень дотримання норм права серед громадян.

Література

1. Ю.Ф. Дрофич. Поняття та основні ознаки адміністративної відповідальності: аналіз сучасної адміністративно-правової літератури. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2022. №73. С. 18-26;

2. О. Поштаренко. Поняття, сутність та зміст адміністративної відповідальності в умовах нової парадигми адміністративного права. Підприємництво, господарство і право. 2020. №3. С.173-179;

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1-212-24). Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). 1984, додаток до №51, ст.1122;

4. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 №2469-VIII. Відомості Верховної Ради України. - 2018. №31. С.5;

5. С. Пономарьов. Сектор безпеки України: поняття, ознаки, зміст. Підготовка охоронців правопорядку в Харкові (1917-2017 рр.). Харків, 2017. С.236-238;

6. Розбудова безпеки і оборони: збірка матеріалів щодо Плану партнерських дій із створення інститутів оборони і безпеки (PAP-DIB) / за ред. Філіпа Х. Флурі, Вітлема Ф. ван Екелена; перекл. з англ. О. Михалочко. Женева - Київ, 2006. 383 с;

7. Н.О. Цюприк. Принципи та підстави адміністративної відповідальності працівників органів внутрішніх справ. Митна справа. 2014. № 3(2). С. 217-221;

8. Ю.В. Борисова. Підстави адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. №1(26) том 2. С.51-54;

9. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.02.2006 №3460-IV. Відомості Верховної Ради України. 2006. №29. Ст.245;

10. Мосейко А.Г., Негодченко В.О. Актуальні проблеми публічного адміністрування вітчизняною сферою національної безпеки: Монографія. - Дніпро: Дніпровський гуманітарний університет, 2021. 194 с.;

11. Про затвердження Інструкції про порядок оформлення в Службі безпеки України матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ Центрального управління Служби безпеки України від 22.03.2017 №173. Офіційній вісник України. 2017. №38. Ст. 1218;

12. В. Столбовий. Дисциплінарно-деліктні правовідносини в системі Служби безпеки України. Право і суспільство. 2018. №1 (частина 2). С. 170-174;

13. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 №679-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. №29. Ст.238.

References

1. Yu.F. Drofych. Poniattia ta osnovni oznaky administratyvnoi vidpovidalnosti: analiz suchasnoi administratyvno-pravovoi literatury [Concept and main features of administrative responsibility: analysis of modern administrative and legal literature]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. 73. 18-26 [in Ukrainian];

2. O. Poshtarenko. Poniattia, sutnist ta zmist administratyvnoi vidpovidalnosti v umovakh novoi paradyhmy administratyvnoho prava [The concept, essence and content of administrative responsibility in the new paradigm of administrative law]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo - Entrepreneurship, economy and law. 3. 173-179 [in Ukrainian];

3. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia (ctatti 1-212-24) [Code of Ukraine on Administrative Offences (Articles 1-212-24)]. (1984) Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR (VVR) - Bulletin of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR. 51, st.1122 [in Ukrainian];

4. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 №2469-VIII [On National Security of Ukraine: Law of Ukraine] (2018, June 21). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. 31. pp. 5 [in Ukrainian];

5. S. Ponomarov. Sektor bezpeky Ukrainy: poniattia, oznaky, zmist. Pidhotovka okhorontsiv pravoporiadku v Kharkovi (1917-2017 rr.) [Security Sector of Ukraine: Concept, Features, Content. Training of law enforcement officers in Kharkiv (1917-2017)] (pp.236-238). Kharkiv [in Ukrainian];

6. Rozbudova bezpeky i oborony: zbirka materialiv shchodo Planu partnerskykh dii iz stvorennia instytutiv oborony i bezpeky (PAP-DIB) [Building security and defence: a compilation of materials on the Partnership Action Plan for Defence and Security Institutions (PAP-DIB)] / za red. Filipa Kh. Fluri, Vitlema F. van Iikelena ; perekl. z anhl. O. Mykhalochko. Zheneva - Kyiv. pp.383 [in Ukrainian];

7. N.O. Tsiupryk. Pryntsypy ta pidstavy administratyvnoi vidpovidalnosti pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav [Principles and grounds of administrative responsibility of employees of internal affairs bodies]. Mytna sprava - Customs business. 3(2). 217-221 [in Ukrainian];

8. Yu.V. Borysova. Pidstavy administratyvnoi vidpovidalnosti za administratyvni pravoporushennia, poviazani z koruptsiieiu [Grounds of administrative liability for administrative offences related to corruption]. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk - Prykarpattya Law Journal. 1(26). 51-54 [in Ukrainian];

9. Pro Dystsyplinarnyi statut orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 22.02.2006 №3460-IV [On the Disciplinary Statute of the Internal Affairs Bodies of Ukraine: Law of Ukraine] (February 22, 2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. 29. pp.245 [in Ukrainian];

10. Moseiko A.H., Nehodchenko V.O. (2021) Aktualni problemy publichnoho administruvannia vitchyznianoiu sferoiu natsionalnoi bezpeky [Actual problems of public administration of the national sphere of national security] - Dnipro: DGU [in Ukrainian];

11. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro poriadok oformlennia v Sluzhbi bezpeky Ukrainy materialiv pro administratyvni pravoporushennia: Nakaz Tsentralnoho upravlinnia Sluzhby bezpeky Ukrainy vid 22.03.2017 №173 [On approval of the Instruction on the Procedure for Processing Materials on Administrative Offences in the Security Service of Ukraine: Order of the Central Directorate of the Security Service of Ukraine] (March 22, 2017). Ofitsiinii visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine. 38. pp.1218 [in Ukrainian];

12. V. Stolbovyi. Dystsyplinarno-deliktni pravovidnosyny v systemi Sluzhby bezpeky Ukrainy [Disciplinary and tort legal relations in the system of the Security Service of Ukraine]. Pravo i suspilstvo - Law and Society, 1. pp. 170-174 [in Ukrainian];

13. Pro Natsionalnyi bank Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 20.05.1999 №679-XIV [On the National Bank of Ukraine: Law of Ukraine] (May 20, 1999). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. 29. p.238 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru