Особливості формування державної політики України щодо запобігання та протидії домашньому насильству в контексті соціальної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичина

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Ірина Карпич кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи

м. Умань

Анотація

У статті проаналізовано особливості формування державної політики України щодо запобігання та протидії домашньому насильству в контексті соціальної роботи.

Висвітлено законодавче забезпечення проблеми домашнього насильства, яке складається з Конституції України, міжнародних договорів, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та інших нормативно-правових документів щодо недопущення насильства в сім'ї.

Встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Визначено, що державна політика України з проблеми протидії домашньому насильству спрямована на системний та комплексний захист жертв насильства та пропагування ненасильницьких зразків поведінки в сім'ї.

Встановлено, що спеціалісти у сфері соціальної роботи є ключовими фігурами щодо запобігання та протидії домашньому насильству. Соціальна робота з особами, які зазнали домашнього насильства, є одним із важливих напрямків у діяльності соціальних служб, що спрямована на захист та підтримку жертв насильства та їхнього відновлення після травматичного досвіду.

Ключові слова: державна політика України, насильство, домашнє насильство, запобігання та протидія насильству, соціальна робота.

Abstract

Iryna Karpych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman, Ukraine

PECULIARITIES FORMING THE STATE POLICY UKRAINE ABOUT DOMESTIC VIOLENCE IN THE CONTEXT OF SOCIAL WORK

It is established that domestic violence is acts (actions or inactions) of physical, sexual, psychological or economic violence committed in the family or within the limits of the place of residence or between relatives, or between former or current spouses, or between other persons who live (have lived) together as one family, but are not (have not been) in a family relationship or married to each other, regardless of whether the person who committed domestic violence lives (has lived) in the same place as the victim person, as well as threats to commit such acts.

It was determined that the state policy of Ukraine on the problem of combating domestic violence is aimed at systematic and comprehensive protection of victims of violence and promotion of non-violent patterns of behavior in the family.

It has been established that specialists in the field of social work are key figures in preventing and combating domestic violence. Social work with persons who have experienced domestic violence is one of the important directions in the activities of social services aimed at protecting and supporting victims of violence and their recovery after a traumatic experience.

Keywords: state policy of Ukraine, violence, domestic violence, prevention and counteraction of violence, social work.

Постановка проблеми

В сучасних соціокультурних реаліях нашого суспільства важливої уваги набуває проблема домашнього насильства, оскільки одним із найбільших соціальних проблем, яке спричиняє негативний вплив на фізичне та психічне здоров'я людини, порушує здорові стосунки в родинах та призводить до соціальної відчуженості це ситуації насильства в сім'ї.

Під час голосування за Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» [6], було висвітлено невтішну статистику досліджуваної проблеми, а саме, що понад 3 мільйонів дітей в Україні щорічно є свідками сцен насильства в сім'ї або є їхніми учасниками, і майже 70 % жіночого населення в Україні піддаються різним видам знущань та принижень в сім'ї.

Дослідження, яке здійснено Інститутом демографії і соціальних досліджень на замовлення Фонду народонаселення організації об'єднаних націй засвідчило, що кожного року 1,1 мільйонів жінок України стають жертвами фізичного та сексуального видів домашнього насильства, і варто звернути увагу на той факт, що більшість з жертв домашнього насильства замовчують про свою проблему.

Всесвітня організація охорони здоров'я подає свою статистику: 38% вбивст жінок у світі стають жертвами своїх партнерів. У окремих країнах така цифра наближається до 70%. Одна з чотирьох жінок світу упродовж життя страждає від сексуального виду насильства.

Наведені цифри досліджуваної теми говорять про те, що домашнє насильство є серйозною соціальною проблемою не тільки окремої країни, але й проблемою, яка впливає на життя значної кількості людей у всьому світі. Ця проблема порушує основні права і безпеку осіб, а також має негативні наслідки для суспільства в цілому. У зв'язку з цим, соціальна робота з особами, які зазнали домашнього насильства, стає особливо актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема насильства, зокрема домашнього є об'єктом досліджень значної кількості учених у галузі соціальної роботи, психології, соціології, кримінології тощо.

Означену проблему досліджували як зарубіжні науковці так і українські. Зокрема, серед зарубіжних вчених, праці яких розкривають досліджувану проблему, можна відзначити таких: Л. Воклер (американська психологиня, яка внесла великий внесок у вивчення проблеми насильства та розробку теорії травматичного синдрому жертви); Е. Старк (американський соціолог, який досліджував питання про кероване контролююче насильство та його вплив на жінок); Д. Льюїс Херман (психіатр та психолог, досліджував проблеми про травму та відновлення після насильства); Н. Кристоф (журналіст та автор, який зосереджується на питаннях прав людини та гендерної рівності. Він широко публікується в газеті The New York Times, включаючи статті про домашнє насильство); Л. Шелтон (автор і дослідник, який спеціалізується на соціальній роботі та домашньому насильстві. Він проводить дослідження про ефективність програм інтервенції в сім'ї, що зазнали насильства).

Проблему домашнього насильства присвячують свої наукові доробки і українці вчені, зокрема: Т. Малиновська займалася питанням розроблення власного визначення терміна «домашнє насилля» в нормативно-правовому визначенні та попередження насильства над жінками в сім'ї [4]; І. Ботнаренко висвітлює кримінологічну характеристику осіб, які вчиняють насильство в сім'ї [1]; В. Пивоваров та А. Ілліна проаналізував законодавство щодо запобігання та протидію насильству в сім'ї [5]; Л. Сукмановська проаналізувала історичні витоки проблем насильства [7] тощо.

Однак, незважаючи на значну кількість проведених досліджень з означеної теми, проблема домашнього насильства залишається важливою та актуальною.

Мета статті - проаналізувати особливості формування державної політики України щодо запобігання та протидії домашньому насильству в контексті соціальної роботи.

Виклад основного матеріалу

Сім'я - це одна із важливих форм організації життя людей, що має актуальне значення як для індивіда, особистості, так і для всього суспільства в цілому. В сім'ї закладаються основи соціального становлення особистості, формуються ціннісні орієнтації людини, сім'я є осередком набуття бажаних зразків поведінки індивіда, тому особливості взаємовідносин в сім'ї відбиваються на подальшому життєвому шляху особистості.

У Конституції України [3] говориться: що «...людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Тому насильство в сім'ї є порушенням основних прав людини, які держава повинна відстоювати та захищати. Серед інших можна назвати: «право на життя і фізичну недоторканність; право не бути об'єктом знущань чи жорстокого, нелюдського або принизливого поводження; право на свободу від дискримінації за ознакою статі; право на здоровий та безпечний розвиток тощо.» [3].

Законодавство щодо запобігання та протидію домашнього насильства складається з Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та інших нормативно-правових документів щодо недопущення насильства в сім'ї.

Основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб визначені у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» [6], який набув чинності 7 січня 2018 р. Зокрема це «.запобігання домашньому насильству; ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом запровадження механізму взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством; належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки» [6]. насильство домашній жертва запобігання

Відповідно до цього Закону [6], «домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь» [6].

Державна політика щодо запобігання та протидії насильству в сім'ї зорієнтована на забезпечення системного та комплексного підходу щодо подолання сімейного насильства, надання всебічної та інтегрованої допомоги жертвам насильства та пропагування здорових стосунків у родині [6].

Зазначимо, що фахівці з соціальної роботи є тими ключовими фігурами у боротьбі з домашнім насильством та захисті осіб, які зазнали його. Соціальна робота з особами, які зазнали домашнього насильства, є важливою складовою роботи соціальних служб і спрямована на підтримку жертв насильства та їхнього відновлення після травматичного досвіду.

В Україні соціальна робота із запобігання насильства в сім'ї здійснюється відповідно до низки нормативно-правових актів, серед яких можна назвати такі: Конвенція ООН про права дитини; Сімейний кодекс України; Закони України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги» тощо.

Згідно положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» викладено перелік державних органів та інших структур щодо надання допомоги особам, які зазнали домашнього насильства та притягненню зловмисників до відповідальності [6]: Органи опіки та піклування; Служби у справах дітей; Органи Національної поліції України; Органи управління освітою, заклади та установи системи освіти; Установи і заклади охорони здоров'я; Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; Центри соціально-психологічної допомоги; Соціальний центр матері та дитини; Інші загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб; Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я; Центри із надання безоплатної вторинної правової допомоги; Центри правової допомоги - всеукраїнська мережа точок доступу до безоплатної правової допомоги, активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад [6].

В Україні існують різноманітні організації та установи, які займаються питаннями допомоги особам, які зазнали домашнього насильства та організацією соціальної роботи з ними.

На особливу увагу заслуговує одна з важливих установ в Україні, яка займається допомогою жертвам домашнього насильства, це національна громадська організація «Ла Страда-Україна», створена у 1998 році. Ця організація надає комплексну допомогу жертвам домашнього насильства, включаючи психологічну та юридичну допомогу, а також притулок для перебування. У своїй діяльності «Ла Страда-Україна» також займається просвітою населення щодо проблем домашнього насильства та інших форм гендерної дискримінації [2].

У 2020 році Громадською організацією «Ла Страда-Україна» створено Національно-тренерську мережу, яка є добровільним об'єднанням тренерів/тренерок, що пройшли відповідне навчання та мають відповідну сертифіковану підготовку, та розділяють цінності ГО «Ла Стради-Україна», одним із напрямків діяльності якого є запобігання та протидія домашньому насильству [2].

Ще однією та важливою підструктурою ГО «Ла Страда-Україна» є Національна медіаторська мережа, яка створено задля сприяння вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом, допомога учасникам конфліктної ситуації знайти взаємоприйнятний варіант порозуміння, розбудова мирного середовища та захисту основних прав людини; запобігання та протидія насильству, проблеми торгівлі людьми та насильницького поводженню з дітьми тощо [2].

Наприклад, фахівці ГО «Ла Страда-Україна» у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), МОН України, Департаментами освіти і науки проводили освітньо-методичні заходи для тренерів на тему: «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти», з метою ознайомлення педагогів закладів освіти, які впроваджують концепцію «Безпечні та дружні до дитини школи» [2].

Важливим аспектом є те, що робота тренінгу сприяє формуванню уміння виявляти різні форми насильства; уміння здійснювати аналіз причин проявів та наслідків насильства; формуванні навичок ідентифікації постраждалих від насильства, жорсткого поводження тощо [2].

Також варто зазначити, що в Україні функціонують соціальні служби, які надають допомогу жертвам домашнього насильства, такі як служби соціального захисту населення та центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. У цих установах зазвичай працюють соціальні працівники, які надають психологічну та соціальну допомогу особам, які зазнали домашнього насильства та здійснюють організацію влаштування їх в притулки.

Однією з важливих установ в Україні, які займаються допомогою особам, які зазнали домашнього насильства, є Кризові центри для жінок. Ці центри знаходяться у багатьох містах України і надають різні види допомоги, включаючи житло, медичну допомогу, психологічну підтримку та правову допомогу тощо [8].

Наприклад, на Черкащині функціонує Кризовий центр «Мережка» за фінансової підтримки Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, який з 2015 року допомагає жінкам, що перебувають у складних життєвих обставин та постраждалих від сімейного насильства.

Загалом в центрі можна отримати послуги з проживання; послуги без проживання; консультацію психолога; консультацію юриста; соціальний супровід для медичного обстеження; забезпечення гуманітарною допомогою тощо.

Зазначимо, що до кризового центру «Мережки» приймаються особи за заявою постраждалої із паспортом та медичною довідкою. В окремих випадках, за умови кризової ситуації, жінки приймаються без документів.

Проблема насильства все більше привертає увагу громадськості. Так, в Україні щорічно проводиться соціальна акція «16 днів проти насилля», з 25 листопада до 10 грудня з метою розповсюдження інформації про проблеми домашнього насильства та торгівлі людьми, а також для активізації діяльності державних та громадських об'єднань щодо захисту прав людини, зокрема, осіб що страждають від домашнього насильства [8].

Наприклад, у межах соціальної акції в Черкаській облдержадміністрації було проведено зустріч з представниками медіа, аби привернути увагу до проблеми домашнього насилля. Зокрема, розповіли й про роботу кризового центру «Мережка», яка надаює юридичну, психологічну та соціальну допомогу особам, які зазнали домашнього насильства, і що найголовніше, надають жінкам та їхнім дітям притулок [8]

Також особливої уваги привертає той факт, що і фахівці системи безоплатної правової допомоги Черкащини, які усвідомлюють актуальність проведення заходів з популяризації щодо запобігання та протидії домашньому насильству, кожного року беруть активну участь в інформаційній кампанії «16 днів проти насильства», зокрема беруть участь в організації активностей для розповсюдження знань серед населення про систему органів, які надають допомогу жертвам домашнього насильства тощо [8]

Важливо зауважити, що одним з ефективних шляхів для підвищення поінформованості населення є розміщення зовнішньої соціальної реклами. Так, деякі місцеві центри розмістили на своїх вулицях міст сітілайти «Допоможемо зупинити домашнє насильство». Зовнішня реклама дає змогу проінформувати населення країни про номери телефонів гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги, зателефонувавши на яку, постраждалі від домашнього насильства можуть отримати безоплатно роз'яснення, консультації, а також безоплатну допомогу юриста або адвоката [8]

Для з'ясування потреб та проблем осіб, які зазнавали домашнього насильства ми провели анонімне опитування жінок.

Так, 73% опитуваних вказали, що неодноразово зазнавали домашнього насильства, 27% респондентів вказали, що зазнавали поодиноких випадків домашнього насильства.

Особи, які зазнали домашнього насильства вказали, що найбільшими проблемами було знайти роботу та житло, а також було зазначено, що мали потреби в отриманні психологічної, соціальної, медичної та юридичної допомоги.

Наступним аспектом, яке вдалося виявити під час нашого опитування, це питання про досвід з підтримки, а саме оцінка того, чи зверталися жертви домашнього насильства за допомогою до соціальних служб або спеціалістів.

Так, результати опитування засвідчують, що майже 73% жінок, які зазнали домашнього насильства, вважають, що соціальні працівники були корисними для них. Також більшість жінок відзначили потребу в допомозі із виявленням і захистом від насильства, отриманням медичної та юридичної допомоги, а також потреба в пошуці роботи та житла.

Проте, за результатами опитування, було виявлено, що значна кількість жінок стикалися з проблемами, пов'язаними з недостатнім фінансуванням програм та проєктів на підтримку осіб, які зазнали домашнього насильства, та недостатньою координацією між різними організаціями та установами.

Інший аспект, який вдалося з'ясувати під час опитування, це бар'єри та перешкоди з якими зіштовхувалися жертви домашнього насильства, а саме, виявлення факторів, які ускладнюють доступ до підтримки, таких як страх, стигма, незнання про наявні ресурси або недостатні фінансові можливості.

У результаті аналізу даних було виявлено, що більшість учасників опитування вказали наступне: наявність професійних соціальних працівників зі спеціалізованою підготовкою є дуже важливою у покращенні допомоги жертвам домашнього насильства. Також було встановлено, що багато учасників вважають, що інформація про те, як звернутися за допомогою, куди звернутися про допомогу, повинна бути більш доступною та зрозумілою.

Опитування також показало, що соціальні працівники мають бути готовими до співпраці з іншими організаціями та службами, щоб забезпечити повну та ефективну допомогу особам, які зазнали домашнього насильства. Крім того, було виявлено, що важливим є включення жертв домашнього насильства до процесу прийняття рішень та розробки програм допомоги.

Результати опитування підкреслюють важливість підвищення якості та доступності допомоги особам, які зазнали домашнього насильства в Україні. Для досягнення цієї мети потрібно забезпечити належну підготовку соціальних працівників, вдосконалити механізми співпраці між різними службами та організаціями, а також забезпечити доступність та розуміння інформації про те, як звернутися за допомогою.

Висновки

Отже, за результатами нашого дослідження можна зробити висновок, що захист осіб від насильства, профілактика цього негативного явища є надзвичайно важливим завдання державної політики країни. Зокрема забезпечення системного та всебічного підходу щодо подолання насильства в сім'ї, надання комплексної допомоги жертвам насильства та пропагування ненасильницьких відносин в сім'ї.

Україна має розвинену мережу установ та закладів, які займаються проблемами домашнього насильства. Соціальна робота з особами, які зазнали домашнього насильства є важливою та відповідальною роботою, яка вимагає від фахівців певних професійних знань та навичок. Важливо, щоб соціальні працівники були професійними, емпатичними та готовими надавати комплексну допомогу жертвам насильства.

Організація соціальної роботи щодо осіб, які зазнали домашнього насильства в Україні передбачає комплексний підхід до допомоги такої категорії осіб та їх родин, а саме: оцінка ситуації та потреб осіб, які зазнали домашнього насильства; розробка індивідуального плану допомоги; надання безпосередньої допомоги; робота з родичами особи, яка зазнала домашнього насильств; координація роботи з іншими організаціями; підтримка зазначених осіб на всіх етапах відновлення.

Література

1. Ботнаренко І. А. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють насильство в сім'ї. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. №2 (103). С. 83-94.

2. Сайт Громадської організації «Ла Страда - Україна». Режим доступу: https://lastrada.org.ua/pro-organizacziyu

3. Конституція України: станом на 1 верес. 2016 р.: відповідає офіц. тексту. Харків: Право, 2016. 82 с.

4. Малиновська Т.М. Попередження насильства над жінками в сім'ї. Право і безпека. 2016. № 1 (60). С. 117-120.

5. Пивоваров В. В., Ілліна А.В. Кримінологічний аналіз законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 1. С. 280-284.

6. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 07.12.2017 № 2229-УІІІ. Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/2229-19

7. Сукмановська Л. М. Історичні аспекти виникнення проблеми домашнього насильства. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2016. Вип. 3. С. 272-281.

8. Як фахівці системи БПД Черкащини долучилися до інформаційної кампанії «16 днів проти насильства». Режим доступу: https://legalaid.gov.ua/novyny/yak-fahivczisystemy-bpd-cherkashhyny-doluchylysya-do-informaczijnoyi-kampaniyi-16-dniv-proty-nasylstva/

References

1. Botnarenko, I. A. (2017). Kryminolohichna kharakterystyka osib, yaki vchynyayut' nasyl'stvo v sim"yi [Criminological characteristics of persons who commit violence in the family]. Naukovyy visnyk Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 2, 83-94 [in Ukrainian].

2. Sayt Hromads'koyi orhanizatsiyi «La Strada - Ukrayina» [Website of the Public Organization «La Strada - Ukraine»]. Retrieved from: https://la-strada.org.ua/pro-organizacziyu [in Ukrainian].

3. Konstytutsiya Ukrayiny: stanom na 1 veres. 2016 r.[ Constitution of Ukraine: as of September 1. 2016] Kharkiv: Pravo, 2016. 82 p. [in Ukrainian].

4. Malynovs'ka, T.M. (2016). Poperedzhennya nasyl'stva nad zhinkamy v sim'yi [Prevention of violence against women in the family]. Pravo i bezpeka - Law and security, 1, 117-120 [in Ukrainian].

5. Pyvovarov, V. V., & Illina, A.V. (2018). Kryminolohichnyy analiz zakonodavstva pro zapobihannya ta protydiyu domashn'omu nasyl'stvu [Criminological analysis of the legislation on prevention and combating domestic violence]. Porivnyal'no-analitychnepravo - Comparative and analytical law, 1, 280-284 [in Ukrainian].

6. Pro zapobihannya ta protydiyu domashn'omu nasyl'stvu: Zakon Ukrayiny vid 07.12.2017 2229-VIII [On preventing and countering domestic violence: Law of Ukraine dated 07.12.2017 2229-VIII] [in Ukrainian].

7. Sukmanovs'ka, L. M. (2016). Istorychni aspekty vynyknennya problemy domashn'oho nasyl'stva [Historical aspects of the emergence of the problem of domestic violence]. Naukovyy visnyk L'vivs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriya yurydychna - Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs. Legal series, 3, 272-281 [in Ukrainian].

8. Yak fakhivtsi systemy BPD Cherkashchyny doluchylysya do informatsiynoyi kampaniyi «16 dniv proty nasyl'stva». Rezhym dostupu: https://legalaid.gov.ua/novyny/yakfahivczi-systemy-bpd-cherkashhyny-doluchylysya-do-informaczijnoyi-kampaniyi-16-dnivproty-nasylstva/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru