Речі як об’єкти цивільного обороту в праві Стародавнього Риму та України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Речі як об'єкти цивільного обороту в праві Стародавнього Риму та України

А.С. Сліпченко,

старший викладач кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук

м. Харків

Анотація

Постановка проблеми. Наразі спостерігається необхідність у дослідженні римсько-правових інститутів та норм. Це викликано рядом чинників. По-перше, створення нових механізмів, які відповідали б сучасним вимогам розвитку суспільства, неможливо без звернення до здобутків минулих поколінь та використання вивірених досвідом юридичних конструкцій. По-друге, уніфікація національного законодавства з законодавством країн Євросоюзу неможлива без усвідомлення правових положень Стародавнього Риму його базових понять. Адже, по суті, вони наповнили кожну національну правову систему змістом у період їх виникнення. По-третє, євроінтеграційні процеси зумовлюють необхідність усвідомлення нашим суспільством першооснови виникнення та становлення сучасної континентальної системи права. А цією першоосновою є римське приватне право. Метою цієї статті є визначення об'єктів цивільного обороту. Використано наступні методи: системний аналіз нормативного та доктринального визначення поняття об'єкта цивільного обороту у цивільному праві України; історичного аналізу, який дозволив встановити, що розглядалось об'єктом цивільного обороту у римському приватному праві; порівняльний метод дозволив з'ясувати тенденції розвитку цивільного обороту. Результати. Встановлено, що у вітчизняному праві існує логічна термінологічна система та понятійний апарат щодо розуміння об'єктів цивільного обороту. Тому потреба у поверненні до термінології Стародавнього Римі, відсутня. Адже вона розвивалась у результаті еволюційного розвитку приватного права. Встановлено, що поширення права власності (інших речових прав) на майнові права, як об'єкти цивільних прав (безтілесні речі) внесе певну деструктивність в систему цивільного права України, у функціонування цивільного обороту. Висновки. Встановлено, що в Україні, об'єктами цивільного обороту є об'єкти цивільних прав. Для того, щоб виділити ту частину матеріальних і нематеріальних благ, які здатні оцінюватися у грошовому еквіваленті, було введено термін «майно». Воно стало родовим до таких його видів, як: окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Тому розподіл речей на тілесні і безтілесні, який пропонують ввести у вітчизняне цивільне право, по суті повторює вже наявний поділ майна на речі, як предмети матеріального світу, майнові права та обов'язки. Обґрунтовується, що розповсюдження права власності (інших речових прав) на майнові права може викликати негативні наслідки для системи цивільного права України.

Ключові слова: тілесні речі; безтілесні речі; res; майнові права; об'єкт цивільних прав; об'єкт цивільного обороту

Abstract

Problem statement. Currently, there is a need to study Roman legal institutions and norms. This is caused by a number of factors. First, the creation of new mechanisms that would meet the modern requirements of the development of society is impossible without referring to the achievements of past generations and using legal structures tested by experience. Secondly, the unification of national legislation with the legislation of the European Union countries is impossible without awareness of the legal provisions of Ancient Rome and its basic concepts. After all, in fact, they filled every national legal system with content during the period of their emergence. Thirdly, the processes of European integration make it necessary for our society to be aware of the fundamental basis of the emergence and formation of the modern continental legal system. And this primary foundation is Roman private law. The purpose of this article is to define objects of civil turnover.

The following methods were used: systematic analysis of the normative and doctrinal definition of the concept of the object of civil turnover in the civil law of Ukraine; historical analysis, which made it possible to establish what was considered the object of civil turnover in Roman private law; the comparative method made it possible to find out trends in the development of civil turnover. The results. It has been established that domestic law has a logical terminological system and a conceptual apparatus for understanding objects of civil turnover. Therefore, there is no need to return to the terminology of Ancient Rome. After all, it developed as a result of the evolutionary development of private law. It has been established that the extension of property rights (other property rights) to property rights as objects of civil rights (incorporeal things) will bring some destructiveness to the civil law system of Ukraine, and to the functioning of civil turnover. Conclusions. It was established that in Ukraine, objects of civil turnover are objects of civil rights. The term «property» was introduced in order to distinguish that part of tangible and intangible goods that can be evaluated in monetary terms. It became generic to its types, such as a separate thing, a set of things, as well as property rights and obligations. Therefore, the division of things into corporeal and incorporeal, which is proposed to be introduced into domestic civil law, essentially repeats the already existing division of property into things, as objects of the material world, property rights and obligations. It is justified that the extension of property rights (other property rights) to property rights can cause negative consequences for the civil law system of Ukraine.

Keywords: corporeal things; incorporeal things; res; property rights; object of civil rights; object of civil turnover

Основна частина

Зважаючи на вектор трансформації вітчизняного приватного права та проведення системного оновлення цивільного законодавства України виникає нагальна потреба в дослідженні римсько-правових інститутів та норм. Це викликано рядом чинників, які виникають перед сучасним суспільством.

По-перше, проведення таких досліджень є актуальним у силу внутрішньо-логічного, цілісного розвитку приватного права в Стародавньому Римі. Адже, як справедливо зазначається в юридичній літературі, створення нових механізмів, які відповідали би сучасним вимогам розвитку суспільства, «неможливо без звернення до здобутків минулих поколінь та використання вивірених досвідом юридичних конструкцій» [1, С. 219].

По-друге, наразі в Україні виникла потреба уніфікації (адаптації) національного законодавства з законодавством країн Євросоюзу. А, як відомо, фундамент національним правовим системам країн Євросоюзу надало римське приватне право. Воно, по суті, наповнило кожну національну правову систему змістом у період їх виникнення та створило правову сім'ю. Саме тому законодавство країн Євросоюзу ґрунтуються на спільних загальних принципах, правовій культурі, правовій доктрині, правових традиціях, звичаях тощо [2, с. 9]. Більше того, як слушно зауважується в сучасній юридичній літературі, «римське право, як теоретичний фундамент об'єднання різних систем права західноєвропейських держав, продовжує об'єднувати і згуртовувати європейську юриспруденцію у теоретично-практичних правових пошуках оптимальної моделі» правової сім'ї [3, с. 3]. Тому очевидно, що без усвідомлення та перегляду правових положень Стародавнього Риму його базових понять, категорій, принципів та ідей неможливо досягти належного рівня уніфікації національного законодавства із законодавством країн Євро - союзу, віднайти оптимальні юридичні конструкції, форми і шляхи взаємодії України в єдиному європейському правовому просторі.

По-третє, євроінтеграційні процеси в Україні зумовлюють необхідність усвідомлення нашим суспільством першооснови виникнення та становлення сучасної континентальної системи права. А цією першоосновою є римське приватне право. І без розуміння теоретичних коренів виникнення принципів, ідей сучасної регламентації різнобічних процесів глобалізації торговельно-економічних, науково-технічних, соціально-культурних та інших відносин євроінтеграція неможлива.

Одним із таких інститутів є правова регламентація цивільного обороту. Саме він забезпечує цивілізований економічний обіг тих чи інших благ у суспільстві. Тому в сучасних умовах світової кризи, гострої потреби подальшої відбудови України в умовах ринкової економіки та її економічної інтеграції з Європейським Союзом, поняття цивільного обороту та його елементів не втрачає своєї актуальності.

Очевидно, що дослідження цивільного обороту, як правового явища, неможливе без з'ясування того, що є об'єктом цивільного обороту. Адже, перш ніж з'ясувати, що собою представляє цивільний оборот, необхідно зрозуміти, що знаходиться в обороті [4, с. 129-132]. Іншими словами, передумовою відповіді на питання «як обертається» є відповідь на питання «що обертається».

Необхідно відзначити, що об'єкти цивільного обороту неодноразово ставали предметом наукового інтересу. Цій проблематиці, в тій чи іншій мірі, присвячували увагу вітчизняні та іноземні дослідники. Серед вітчизняних дослідників можна виділити праці В. Носіка та К. Пейчева. Разом із тим, вони розглядали лише цивільний оборот земельних ділянок та природних ресурсів. А це тільки частина тих благ, які на сьогодні залучаються в обігу. С. Шимон досліджувала майнові права, як об'єкти цивільних прав та цивільного обороту. При цьому вчена посилаючись на римське приватне право стверджувала, що на них потрібно поширити режим речей (безтілесних речей), як це було у Стародавньому Римі. Подібну правову позицію розділяє й Р. Майданик. Водночас дослідниками не було враховано, що безтілесні речі не були об'єктами права власності, а їх оборот відрізнявся від обороту тілесних речей. Подібні вади містять і дослідження іноземних вчених. Зокрема, К. Ка - наріс дійшов висновку, що майнові права необхідно віднести до такої групи об'єктів, як речі. Тому на них доцільно поширити режим речей. Більше того, К. Вендегорст навіть встановити право власності оскільки їх цивільний оборот, в сучасних умовах, відбувається за правилами обороту речей. Саме тому виникла потреба ще раз звернутися до римського приватного права та провести порівняльний аналіз із сучасним правом. Адже кожен із дослідників вказував на свій об'єкт цивільного обороту. І нерідко їх позиції або суперечать між собою, або розглядається лише обмежене коло об'єктів цивільного обороту.

Тому метою статті є визначення об'єктів цивільного обороту. її новизна полягає в отриманні на основі порівняльного аналізу нових знань щодо об'єктів цивільного обороту, розуміння того, що в Стародавньому Римі розглядалося річчю та чи може подібне розуміння запозичене в сучасному цивільному праві України. Як результат обґрунтовано про недоцільність такого запозичення. Завданням статті є: з'ясування сутності речей у Стародавньому Римі; порівняльний аналіз поняття речей у римському приватному праві і його сучасним розумінням; визначення доцільності запозичення поняття речей із римського приватного права у сучасне.

Існуючі точки зору щодо правового режиму майнових прав як об'єктів цивільного обороту

Існуючі точки зору умовно можна поділити на дві групи. Представники однієї групи стверджують, що об'єктами цивільного обороту є лише суб'єктивні права та обов'язки [5, c. 93; 6, c. 51; 7, c. 55-59; 8]. Інші розглядають у якості таких об'єктів об'єкти цивільних прав [9, с. 367; 10]. Автор даної статті раніше також вже висловлював свою думку з цього приводу. Зокрема, обґрунтовувалось, що: «якщо цивільний оборот - це правомірне відчуження або перехід об'єктів цивільного права від однієї особи до іншої, то очевидно, що об'єктами обороту є саме об'єкти цивільних прав». Суб'єктивні права та обов'язки лише оформляють такий оборот [11, с. 81-93]. Іншими словами, динаміка прав та обов'язків є юридичною формою цивільного обороту об'єктів цивільних прав. Разом із тим, цивільний оборот приводить в динаміку (відчуження або перехід) і об'єкти цивільних прав, через їх відчуження або перехід від однієї особи до іншої, і суб'єктивні права та обов'язки, через їх право - наступництво або правовстановлення.

Водночас, серед прихильників, які розглядають об'єктами цивільного обороту об'єкти цивільних прав, також відсутня єдність.

Необхідно зазначити, що практично ні в кого не виникає сумнівів, що об'єктом цивільного обороту є речі, як предмети матеріального світу. Принаймні ті з них, які не вилучені з цивільного обороту. Така традиція бере свій початок ще з часів римського приватного права. Причому, «римські юристи одностайно вважали єдиним об'єктом будь-яких цивільних прав - річ (res)» [1, с. 220]. Відповідно, об'єктами цивільного обороту могли розглядатися лише речі. Тому розглянемо поняття речі (res) як об'єкта цивільного обороту у Стародавньому Римі.

В першу чергу, речами розглядались предмети матеріального світу, ті предмети, які мають матеріальну субстанцію, були тілесними (rescorporales). До них можна було доторкнутися (quotangerepotest). Такими вважалися, наприклад, земельні ділянки, раби, домашні тварини, будинки тощо. У той же час, римському приватному праву були відомі й безтілесні речі (resincorporales). Останні не мали матеріальної субстанції, відносились до предметів нематеріального світу. До них не можна було доторкнутися (quotangerenonpotest) [12, c. 106]. Такими вважалися, наприклад, право спадкування, сервітути, суперфіцій, емфітевзис, право, що виникло з договору тощо. Тобто, по суті, безтілесними речами розглядалися майнові права [13, с. 154].

Чинне цивільне законодавство України також передбачає в якості об'єкта цивільного права (об'єктом цивільного обороту) поряд з речами і майнові права. На це вказують, зокрема, і ст. 177 ЦК України, і ст. 190 ЦК України. Тому, якщо вони не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи та не вилучені з цивільного обороту, то очевидно, що вони можуть бути віднесені до об'єктів цивільного обороту.

Разом із тим, щодо правового режиму майнових прав, як об'єктів цивільного обороту, в юридичній літературі висловлено дві протилежні точки зору.

Зокрема, була висловлена думка, що «згідно з українською концепцією права власності, об'єктом права власності може бути як тілесна річ, так і безтілесна» [14, с. 266]. Стверджується, що до останніх, як і в Стародавньому Римі, відносяться майнові права. Тобто, майнові права пропонується віднести до такої групи об'єктів, як речі та встановити на них право власності. На підтвердження цієї точки зору її вітчизняні прихильники [15, с. 209; 16, с. 184-192; 17, с. 132] наводять ч. 2 ст. 190 ЦК України, в якій зазначено, що майнові права є неспоживною річчю. Тобто, майнові права вже визнані в Україні речами. До речі, прихильників такої позиції можна спостерігати і серед закордонних вчених [18, с. 372-425; 19, с. 71-82; 20; 21].

Отже, одна точка зору базується на необхідності введення у цивільне право України поняття безтілесних речей та поширити (встановити) на групу об'єктів цивільних прав, які охоплюються поняттям «майнові права», режим речових прав [22, c. 9-32] і, зокрема, право власності.

У той же час, введення в Україні категорії безтілесних речей та надання їм правового режиму речей була піддана критиці [23, с. 106; 24, с. 41-54; 25, с. 204; 26, с. 80], яка, на нашу думку, справедлива, логічна та обґрунтована. І дискусія з цього приводу, начебто згасла. Але з внесенням до Верховної Ради України пропозиції розширити коло об'єктів цивільних прав цифровими речами [27], безтілесні речі знову стали предметом активного обговорення серед науковців. І одним із аргументів є їх існування в римському приватному праві. А тому виникає нагальна потреба додаткового аналізу аргументації необхідності введення у цивільне право України такого поняття, як «безтілесні речі», запозиченого з римського приватного права.

Поняття речей у Стародавньому Римі

Якщо звернутися до літератури з римського приватного права, то необхідно визнати, що в Стародавньому Римі речі (res) вважалися єдиним об'єктом будь-яких цивільних прав [1, с. 220]. При цьому, як зазначав О.А. Підоприго - ра, в римському праві називали речами все, що оточувало людину, могло бути об'єктом права та мало певну цінність [12, с. 106]. По суті, як справедливо стверджує С.І. Шимон, римське поняття «res» «стало майже тотожним поняттю «об'єкт» права» [1, c. 220]; воно взагалі було рівнозначним сучасному розумінню об'єкта цивільних правовідносин [1, с. 221].

В цілому, погоджуючись із висловленою С.І. Шимон думкою, вбачається за необхідне її уточнити.

У Стародавньому Римі норми приватного права регулювали лише майнові відносини. А, як відомо, майновими відносинами є ті, які виникають щодо майна. Разом із тим, сам термін «майно» римському приватному праву був невідомий. Його функцію як раз і виконував термін «річ» (res). Таким чином, можна стверджувати, що поняття «річ» (res) у римському приватному праві є аналогом сучасного поняття «майно» в українському цивільному праві. Зважаючи ж на те, що окрім майнових відносин римське право більше ніяких відносин не регулювало, то лише в такому значенні можна стверджувати, що поняття «res» використовувалось у значенні сучасного поняття «об'єкта цивільних права». Але тут необхідно зробити два наголоси. По-перше, сам термін «об'єкт цивільних права», як і поняття «майно», був невідомий римському приватному праву. По-друге, сучасне поняття «об'єкт цивільних прав» значно ширше поняття «res» у Стародавньому Римі. Адже, окрім майнових прав, як об'єктів, воно охоплює: результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, особисті немайнові блага, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Сучасному поняттю речі (тварини) відповідали тільки «rescorporales» [1, c. 221].

Разом із тим, аналізуючи сучасну термінологію та понятійний апарат з розглядуваного питання, вони видаються більш вдалими. Адже, з однієї сторони, сучасне розуміння речей, тільки як предметів матеріального світу, дає чітке розуміння об'єктів права власності та інших речових прав. З іншої сторони, зникає потреба пояснювати, що безтілесні речі - це взагалі не речі, а майнові права та обов'язки. Якщо ж це не речі, а майнові права, то логічно і термінологічно правильно їх так і називати. При цьому, поняття майна в сучасному цивільному праві України, є родовим по відношенню до таких його видів, як: окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Порівняння сучасного поняття речей із його розумінням у Стародавньому Римі

Тому розподіл речей на тілесні і безтілесні не вносить нічого нового у сучасне вітчизняне право і повторює вже наявний поділ майна на речі (предмети матеріального світу), тварини, майнові права та обов'язки [28, c. 54]. Як наслідок, нам немає сенсу вживати слово «річ» у тому ж значенні, як воно вживалося у Стародавньому Римі. Сучасне вітчизняне право має інше слово, яке виражає таке ж поняття, - «майно». На сьогодні у вітчизняному праві, на нашу думку, існує доволі логічна термінологічна система (ієрархія). Найбільша абстракція у термінології цивільного права, яка позначає те, щодо чого можутьвиникати цивільні відносини, позначається словами «об'єкт цивільних прав», або словом «благо» [29, с. 80-84].

У свою чергу, об'єкти цивільних прав (блага), поділяються на матеріальні та нематеріальні. Критерієм такого поділу є фізична природа того чи іншого блага. Власне такий же критерій було покладено і в Стародавньому Римі для поділу речей на тілесні і безтілесні. Таким чином, те, що в римському праві називалось тілесними та безтілесними речами, у вітчизняному праві позначається словами «матеріальні та нематеріальні блага». При цьому очевидно, що сучасний понятійний апарат є виразником більших правових абстракцій у порівнянні з римським приватним правом. Адже до нематеріальних благ сьогодні відносяться не тільки майнові права та послуги, а й результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, особисті немайнові блага. Більше того, для того, щоб виділити ту частину матеріальних і нематеріальних благ, які здатні оцінюватися у грошовому еквіваленті, було введено термін «майно».

Вищенаведене дозволяє поставити під сумнів обґрунтованість твердження, що поділ речей на тілесні (rescorporals) та безтілесні (resincorporals), який був відомий римському приватному праву, зберігся в Україні й до нині [14, с. 266]. Такий поділ в сучасній Україні відсутній, як на легальному, так і на доктринальному рівні. Адже для вчення про речі така класифікація сьогодні не має жодного значення [30], окрім історичного. Самі ж терміни «безтілесні речі» або «тілесні речі» науковці інколи використовують для ілюстрації того, що не тільки предмети матеріального світу (речі, тварини), а й майнові права можуть виконувати функцію об'єктів цивільних прав, об'єктів цивільного обороту.

Вбачається, що сумнівним виглядає й твердження про необхідність у сучасному вітчизняному праві поширити на майнові права (безтілесні речі) право власності [8, с. 325; 22, с. 42 - 46; 14, с. 266]. Якщо звернутися до римського приватного права, то в ньому безтілесні речі не розглядалися об'єктами речових прав. Правовий режим тілесних і безтілесних речей був різний. Він був різним у зв'язку з тим, що їх цивільний оборот здійснювався по-різному. Зокрема, цивільний оборот тілесних речей (rescorporales) відбувався через процедуру передачі самої речі (traditio). Тобто, перехід предмету матеріального світу у володіння набувача, тягнула її відчуження (перехід права власності), при наявності відповідного правочину. Тоді як цивільний оборот безтілесних речей (resincorporales) відбувався через процедуру відступлення права (injurecessio) [22, c. 38; 28, с. 52].

Загалом, таким же чином відбувається цивільний оборот об'єктів цивільних прав і сьогодні. Адже, відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. І для переходу майнових прав, обов'язків, як і колись у Стародавньому Римі, немає потреби встановлювати на них право власності або якісь інші речові права.

Висновки

1. На підставі проведеного дослідження було встановлено, що в Україні, як і колись у Стародавньому Римі, об'єктами цивільного обороту є об'єкти цивільних прав. Разом із тим, у Стародавньому Римі єдиним об'єктом будь-яких цивільних прав вважалися речі (res). Причому, це було коло тих благ, які сьогодні іменуються майном. Адже на той час майнові відносини були єдиними, які регулювались приватним (цивільним) правом. Самі терміни «об'єкти цивільних прав» та «майно» римському приватному праву були невідомі. їх функцію як раз і виконував термін «річ» (res).

2. Подальша еволюція цивільних правовідносин створила необхідність появи нової термінології, яка дозволила би позначати юридичні поняття на більш високому рівні абстракції. Найбільша абстракція у термінології сучасного цивільного права, яка позначає те, щодо чого можуть виникати цивільні відносини, позначається словами «об'єкт цивільних прав», або словом «благо». У той же час, поняття об'єкту цивільних прав поділяється сьогодні на абстракції меншого рівня. Це матеріальні і нематеріальні блага. І якщо сучасне поняття матеріальних благ в основному співпадає за змістом, за виключенням рабів, із поняттям тілесних речей (rescorporales), яке існувало в римському приватному праві, то поняття безтілесних речей і нематеріальних благ за змістом практично різні. Останні, окрім майнових прав, охоплюють собою такі об'єкти, як: послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, особисті немайнові блага. Тобто, поняття нематеріальних благ є більшою за обсягом абстракцією ніж поняття безтілесних речей. Але для того, щоб виділити ту частину матеріальних і нематеріальних благ, які здатні оцінюватися у грошовому еквіваленті, було введено термін «майно». Останній виконує ту ж функцію, яку у Стародавньому Римі виконувало поняття «річ». Водночас поняття майна стало родовим по відношенню до таких його видів, як: окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Тому розподіл речей на тілесні і безтілесні, який пропонують ввести у вітчизняне цивільне право, по суті повторює вже наявний поділ майна на речі, як предмети матеріального світу, тварини, майнові права та обов'язки. При цьому, зникає потреба в подальшому розкривати поняття безтілесних речей, як взагалі не речей, а як майнових прав та обов'язків.

3. Встановлено, що сумнівним виглядає і твердження, що про необхідність у сучасному вітчизняному праві поширити на майнові права (безтілесні речі) право власності, режим речових прав. Адже якщо звернутися до римського приватного права, то в ньому безтілесні речі не розглядалися об'єктами речових прав. Відмінність тілесних від безтілесних речей полягала не тільки за наявністю чи відсутністю фізичної субстанції, а й за особливістю цивільного обороту. Перші залучалися через процедуру передачі самої речі (traditio). Другі - через відступлення права (injurecessio). Ці ж процедури чудово виконують свою функцію і в сучасному вітчизняному цивільному праві та забезпечують цивільний оборот об'єктів цивільного права.

Список використаних джерел

1. Шимон С.І. «Resincorporales» в римському приватному праві та сучасне поняття безтілесної речі. Право. Серія 18. Економіка і право. 2012. Вип. 19. С. 219-225.

2. Гринько С.Д. Значення типології рецепції римського права для правових систем європейських країн. Приватне право і підприємництво. 2014. Вип. 13. С. 9-13. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppip2014 13 4 (дата звернення: 24.07.2023).

3. Задорожний Ю.А. Римське право - доктринальна першооснова права та юридичної науки в країнах романо-германської правової сім'ї та Україні: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2008. 23 с.

4. Сліпченко А.С. Сутність та ознаки цивільного обороту. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Право». 2017. Вип. 23. С. 129-132.

5. Носік В.В. Юридична природа ринкового обігу земельних ділянок. Законодавство України. 2003. №10. С. 92-96.

6. Пейчев К. Поняття обігу природних ресурсів. Підприємництво, господарство і право. 2007. №7. С. 51-52.

7. Сліпченко С.О. Об'єкти особистих немайнових прав та цивільний оборот. Юридичний вісник. 2012. №2. С. 55-59.

8. Шимон С.І. Теорія майнових прав як об'єктів цивільних правовідносин: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2014. 664 с.

9. Спасибо-Фатєєва І.В. Цивілістика: на шляху формування доктрин: вибр. наук. пр. Х.: Золоті сторін

ки, 2012. 694 с.

10. Карагусов, Ф. (2001). Современное понятие объектов гражданских прав с позиции их оборотоспособности. Вестник КазГУ (серия юридическая), 2 (19). https://online.zakon.kz/Document/? docid=31664362#pos=33; - 47 (дата звернення: 27.07.2023).

11. Сліпченко А.С. Поняття об'єктів цивільного обороту. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2022. №2 (97). С. 81-93.

12. Подопригора A.A. Основы римского гражданского права: Учеб. пособие для студентов юрид. вузов и факультетов. К.: Вентури, 1995. 288 с.

13. Підопригора О.А. Римське приватне право: підручник. К.: Ін Юре, 2001.440 с.

14. Тимошенко Є.А. Проблема визначення права віртуальної власності як об'єкта правовідносин. Часопис Київського університету права. 2020. №3. С. 264-267.

15. Шимон С.І. Сутність майнових прав як об'єктів цивільних правовідносин: спроба теоретичного осмислення. Держава і право: Юрид. і політ. науки. 2013. Вип. 59. С. 208-213.

16. Шишка О.Р. Майнові права як об'єкти цивільних прав: проблема визначення їх місця в системі об'єктів цивільних прав. Проблеми подальшого вдосконалення приватноправових механізмів набуття, передачі, здійснення та захисту суб'єктивних цивільних прав: матеріали науково - практичної конференції, присвяченої пам'яті проф. Чингізхана Нуфатовича Азімова (м. Харків, 21 грудня 2017 р.). Харків: Право, 2017. С. 184-192.

17. Ріш Ф.А. Майнові права як об'єкти заставних відносин (порівняльні аспекти): дис…. канд. юрид. наук: 12.00.03. К., 2020. 273 с.

18. Von Claus-Wilhelm Canaris. Die Verdinglichung obligatorischer Rechte. Festschrift fur Werner Flume zum 70. Geburtstag. 12 September 1978. In: Gemeinschaft mit Kurt Ballerstedt und F.A. Mann herausgegeben von Horst Heinrich Jakobs, Brigitte Knobbe-Keuk, Eduard Picker, Jan Wilhelm. Band 1. Verlag Dr. Otto Schmidt KG. Koln. S. 372-425.

19. Wendehorst Christiane. Rechtsobjekte. Juristische Grundlagenforschung, Hrsg. Robert Alexy, Tagung der Deutschen Sektion der Internationalen Vereinigung fur Rechts - und Sozialphilosophie (IVR) vom 523. bis 25. September 2004 in Kiel, Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2005. S. 71 -82.

20. Florian Louis Steiner von Benken. Besicherung nach dem Bucheffektengesetz. Dissertation der Universitat St. Gallen, Hochschule fur Wirtschafts-, Rechtsund Sozialwissenschaften sowie Internationale Beziehungen (HSG). Dissertation Nr. 3990. Dike Verlag AG Zurich/St. Gallen 2012. 294 Seiten.

21. Kreutz Peter. Das Objekt Und Seine Zuordnung: Dogmatisch-historische Studien Zum Passiven Element Des Rechtsverhaltnisses / Neue Schriften zum Zivilrecht; Band 6. Baden-Baden Nomos Verlagsgesellschaft 2017, 544 Seiten.

22. Майданик Р.А. Переосмислення речового права в сучасних умовах. Речове право: пріоритети та перспективи: Матеріали Київських правових читань (м. Київ, 22 березня 2019 р.) / Р.А. Майданик, Я.М. Романюк та ін.; відп. ред. Р.А. Майданик. К.: Алерта, 2019. С. 9-32.

23. Гладьо Ю.О. Правові засади обігу зобов'язальних вимог кредитора. Наукові праці МАУП. 2011. Вип. 3 (30). С. 103-108.

24. Валах В.В. Теоретико-правовое обоснование существования конструкции «право на право» в украинском и российском гражданском праве. Вісник Одеського національного університету. Правознавство. 2011. Том 16. Вип. 15. С. 41-54.

25. Стефанчук Р. Десятиліття нового цивільного кодексу України: робота над помилками. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2014. №1. С. 200-211.

26. Спасибо-Фатєєва І. Об'єкти права власності: напрями модернізації права України. Право власності: європейський досвід та українські реалії: Збірник доповідей і матеріалів Міжнародної конференції (м. Київ, 22-23 жовтня 2015 р.). К.: ВАІТЕ, 2015. C. 79-87.

27. Про внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об'єктів цивільних прав: проект Закону України від 17.12.2021 №6447. https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/38588 (дата звернення: 28.07.2023).

28. Кодинець А. Безтілесні речі у римському та сучасному приватному праві. Про українське право. 2015. Число ІХ. С. 48-59. https://law.knu.ua/images/stories/pro ukrainske pravo/Pro Ukrainske pravo 9.pdf

29. Сліпченко С.О. Поняття об'єкта цивільного права за ЦК України. Право України. 2007. №12. С. 80-84.

30. Гамбаров Ю.С. Курс гражданского права. Том 1. Часть общая. Санкт-Петербург: Тип. М.М. Стасюлевича, 1911.791 с.https://biblioclub.ru/index.php? page=book&id=120047 (дата звернення: 20.03.2023).

References

1. Shimon, S.I. (2012). «Res incorporates» v rimskomu privatnomu pravi ta suchasne ponyattia beztilesnoy rechi [«Res incorporales» in Roman private law and the modern concept of an incorporeal thing]. Pravo. Seriya 18. Ekonomika i pravo, (19), 219-225 (in Ukr.).

2. Grinko, S.D. (2014). Znachennia typolohii retseptsi'i' rymskoho prava dlia pravovykh system yevropeiskikh krain [The significance of the typology of the reception of Roman law for the legal systems of European countries]. Privatne pravo ipidpriemnictvo, (13), 9-13.http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppip 2014 13 4 (in Ukr.).

3. Zadorozhnyi, Yu. A. (2008). Rimske pravo - doktrynalna pershoosnova prava ta yurydychnoi nauky v krainakh romano-hermansko'i pravovoi sim'i ta Ukraini [Roman law is the doctrinal foundation of law and legal science in the countries of the Romano-Germanic legal family and in Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis (12.00.03). Kyiv (in Ukr.).

4. Sliplchenko, A.S. (2017). Sutnist ta oznaky tsyvilnoho oborotu [The essence and signs of civil turnover]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Pravo», (23), 129-132. (in Ukr.).

5. Nosik, V.V. (2003). Yurydychna pryroda rynkovoho obihu zemelnykh dilianok [The legal nature of the market obligation of land plots]. Legislation of Ukraine, (10), 92-96 (in Ukr.).

6. Peichev, K. (2007). Ponyattia obihu pryrodnykh resursiv [The concept of circulation of natural resources]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, (7), 51-52 (in Ukr.).

7. Sliplchenko, S.O. (2012). Obiekti osobystykh nemainovykh prav ta tsyvilnyi oborot [Objects of personal non-property rights and civil turnover]. Yurydychnyi visnyk, (2), 55-59 (in Ukr.).

8. Shymon, S.I. (2014). Teoriia maivnykh prav yak obiektiv tsyvilnykh pravovidnosyn [The theory of property rights as objects of civil legal relations]. Monohrafiia. Kyiv: YuriNkom Inter (in Ukr.).

9. Spasybo-Fatyeieva, I.V. (2012). Tsyvilistyka: na shlyakhu formuvannya doktryn [Civil studies: on the way to the formation of doctrines]. Vybr. nauk. pr. Khariv: Zoloti storinky (in Ukr.).

10. Karagusov, F. (2001). Sovremennoe ponyatie obektov grazhdanskikh prav s pozitsii ikh oborotosposobnosti [The modern concept of objects of civil rights from the standpoint of their negotiability]. Vestnike KazGU (seriya yuridicheskaya), 2 (19). https://online.zakon.kz/Document/? doc id=31664362#pos=33; - 47 (in Russ.).

11. Sliplchenko, A.S. (2022). Ponyattia obiektiv tsyvilnoho oborotu [The concept of objects of civil turnover]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 2 (97), 81-93 (in Ukr.).

12. Podopryhora, A.A. (1995). Osnovy rimskogo hrazhdanskogo prava [Fundamentals of Roman civil law]. Ucheb. posobiie dlia studentov yurid. vuzov i fakultetov. Kyiv: Venturi (in Russ.).

13. Pidopryhora, O.A. (2001). Rimske pryvatne pravo [Roman private law]. Pidruchnyk. Kyiv: In Yure (in Ukr.).

14. Tymoshenko, Ye. A. (2020). Problema vyznachennia prava virtualnoyi vlasnosti yak obiekta pravovid nosyn [The problem of defining the right of virtual property as an object of legal relations]. Chasopys Ky - ivskoho universytetu prava, (3), 264-267 (in Ukr.).

15. Shymon, S.I. (2013). Sutnist maivnykh prav yak obiektiv tsyvilnykh pravovidnosyn: sproba teoretychnoho osmyslennia [The essence of property rights as objects of civil legal relations: an attempt at theoretical understanding]. Derzhava i pravo: yuryd. i politychni nauky, (59), 208-213 (in Ukr.).

16. Shyshka, O.R. (2017). Mainovi prava yak obiekty tsyvilnykh prav: problema vyznachennia yikh mistse v systemi obiektiv tsyvilnykh prav [Property rights as objects of civil rights: the problem of determining their place in the system of objects of civil rights]. In: Problemy podalshoho vdoskonalennia pryv - atnopravovykh mekhanizmiv nabuttia, peredachi, zdiisnennia ta zakhystu subiektivnykh tsyvilnykh prav: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoji pamyati prof. Chynghizhana Nufatovycha Azimova (Kharkiv, 21 hrudnia 2017 r.). Kharkiv: Pravo (s. 184-192) (in Ukr.).

17. Rish, F.A. (2020). Mainovi prava yak obiekty zastavnykh vidnosyn (porivnialni aspekty) [Property rights as objects of collateral relations (comparative aspects)]. Candidate's thesis (12.00.03). Kyiv (in Ukr.).

18. Von Claus-Wilhelm Canaris. Die Verdinglichung obligatorischer Rechte // Festschrift fur Werner Flumezum 70. Geburtstag. 12 September 1978. In: Gemeinschaft mit Kurt Ballerstedt und F.A. Mann herausgegeben von Horst Heinrich Jakobs, Brigitte Knobbe-Keuk, Eduard Picker, Jan Wilhelm. Band 1. Verlag Dr. Otto Schmidt KG. Koln. S. 372-425.

19. Wendehorst Christiane. Rechtsobjekte. Juristische Grundlagenforschung, Hrsg. Robert Alexy, Tagung der Deutschen Sektion der Internationalen Vereinigung fur Rechts - und Sozialphilosophie (IVR) vom 523. bis 25. September 2004 in Kiel, Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2005. S. 71 -82.

20. Florian Louis Steiner von Benken. Besicherung nach dem Bucheffektengesetz. Dissertation der Universitat St. Gallen, Hochschule fur Wirtschafts-, Rechtsund Sozialwissenschaften sowie Internationale Bezi - ehungen (HSG). Dissertation Nr. 3990. Dike Verlag AG Zurich/St. Gallen 2012. 294 Seiten.

21. Kreutz Peter. Das Objekt Und Seine Zuordnung: Dogmatisch-historische Studien Zum Passiven Element Des Rechtsverhaltnisses / Neue Schriften zum Zivilrecht; Band 6. Baden-Baden Nomos Verlagsgesell - schaft 2017, 544 Seiten.

22. Maydanik, R.A., & Romanuk, Ya. M. et al., Maydanik, R.A. (Red.). (2019). Pereosmyslennia rechovoho prava v suchasnykh umovakh [Reinterpretation of property law in modern conditions]. In: Rechove pravo: prioritety ta perspektyvy: Materialy Kyivskykh pravovykh chytan. (Kyiv, 22 bereznia 2019 r.). Kyiv: Alerta, (s. 9-32) (in Ukr.).

23. Hlado, Yu. O. (2011). Pravovi zasady obihu zoboviazalnykh vymoh kredytora [Legal principles of the circulation of obligating claims of the creditor]. Naukovi pratsi MAUP, 3 (30), 103-108 (in Ukr.).

24. Valakh, V.V. (2011). Teoretyko-pravove obosnovannia isnuvannia konstruktsii «pravo na pravo» v ukrainskomu i rosiiskomu hrazhdanskomu pravi [Theoretical and legal justification of the existence of the construction «right to right» in Ukrainian and Russian civil law]. Visnyk Odeskoho Natsionalnoho Uni - versytetu. Pravoznavstvo, 16 (15), 41-54 (in Ukr.).

25. Stefanchuk, R. (2014). Desiatylittia novoho tsyvilnoho kodeksu Ukrainy: robota nad pomylkamy [A decade of the new Civil Code of Ukraine: work on mistakes]. Naukovyi chasopys Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy, (1), 200-211 (in Ukr.).

26. Spasybo-Fatyeieva, I. (2015). Obiekti prava vlasnosti: napriamy modernizatsii prava Ukrainy [Objects of property rights: directions of modernization of the law of Ukraine]. In: Pravo vlasnosti: yevropeiskyi dosvid ta ukrainski realii: Zbirnyk dopovidei i materialiv Mizhnarodnoi konferentsii (m. Kyiv, 22-23 zhovtnia 2015 r.). Kyiv: VAITE (s. 79-87) (in Ukr.).

27. Pro vnesennia zmin ta dopovnen do Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy, spriamovanykh na rozshyrennia kola obiektiv tsyvilnykh prav [On the introduction of amendments and additions to the Civil Code of Ukraine, aimed at expanding the range of objects of civil rights]. Proekt Zakonu Ukrainy (17.12.2021 No. 6447). https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/38588 (in Ukr.).

28. Kodynets, A. (2015). Beztilesni rechi u rymskomu ta suchasnomu pryvatnomu pravi [Incorporeal things in Roman and modern private law]. Pro ukrainske pravo, (9), 48-59 (in Ukr.).

29. Sliplchenko, S.O. (2007). Ponyattia obiekta tsyvilnoho prava za TsK Ukrainy [The concept of the object of civil law according to the Civil Code of Ukraine]. Pravo Ukrainy, (12), 80-84 (in Ukr.).

30. Gambarov, Yu. S. (1911). Kurs grazhdanskogo prava [Civil law course]. Tom 1. Chast obshchaya. Sankt-Peterburg: Tip. M.M. Stasyulevicha.https://biblioclub.ru/index.php? page=book&id=120047 (in Russ.).

Размещено на Allbest.ru