Правові аспекти відшкодування шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правові аспекти відшкодування шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Голубенко Ірина Ігорівна кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри інтелектуальної власності та приватного права, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Шпак Кристіна Олегівна студентка 3 курсу бакалаврату, групи СП-02 Факультету соціології і права, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Анотація

Початок збройної агресії Російської Федерації на сході України у лютому 2014 року, а згодом повномасштабне вторгнення ворога з 24 лютого 2022 року на всю територію нашої держави завдало і продовжує завдавати значної майнової та моральної шкоди цивільному населенню, а також серйозні соціальні, екологічні та економічні збитки.

Щодня з'являються нові докази масштабних пошкоджень цивільних об'єктів та інфраструктури. Відтак громадяни України потерпають від фізичних страждань та несуть значних майнових збитків від знищення та пошкодження їх майна. У свою чергу юридичні особи ще й мають негативні наслідки через упущену вигоду, у зв'язку з неможливістю отримання прибутків.

Дослідженням встановлено, що на практиці громадяни звертаються за відшкодуванням завданої шкоди як в національні суди на підставі норм діючого законодавства, так і в міжнародні судові інстанції. Але наразі так і не визначено дієвого механізму відшкодування шкоди, що завдана збройною агресією.

На теперішній час розроблена низка нормативних актів, які передбачають окремі питання відшкодування шкоди, завданої воєнними діями країни-агресора, зокрема відшкодування за зруйноване житло, фіксацію завданої шкоди тощо.

Таким чином, стаття присвячена питанню захисту порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб та визначенню дієвого механізму відшкодування шкоди та збитків, завданих збройною агресією російської федерації проти України.

Авторами проведено аналіз норм національного законодавства та його правозастосування щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої збройною агресією РФ фізичним та юридичним особа в Україні.

Встановлено, що порядок відшкодування майнової шкоди містить певні етапи, зокрема і з застосуванням специфічних елементів нормативних механізмів національного та міжнародного права. Також визначено, що в воєнних умовах відшкодування майнової шкоди можливе лише у судовому порядку з визначенням в кожному конкретному випадку судової юрисдикції.

Ключові слова: майнова шкода, моральна шкода, потерпілі суб'єкти, механізм відшкодування шкоди, судова юрисдикція справ по відшкодуванню шкоди, додаткові способи відшкодування шкоди.

Holubenko Iryna Ihorivna PHD in Law, senior lecturer of the Department of Intelectual property and Private Law, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

Shpak Krystina Olehivna 3st year under graduate student, group SP-02 of the Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

LEGAL ASPECTS OF COMPENSATION FOR DAMAGE AND LOSSES INCURRED BY INDIVIDUALS AND LEGAL ENTITIES AS A RESULT OF THE ARMED AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION

The beginning of the Russian Federation's armed aggression in eastern Ukraine in February 2014, followed by the enemy's full-scale invasion of the entire territory of our country since 24 February 2022, has caused and continues to cause significant property and moral damage to the civilian population, as well as serious social, environmental and economic losses.

Every day, new evidence of large-scale damage to civilian objects and infrastructure is emerging. As a result, Ukrainian citizens are suffering from physical pain and incurring significant property losses due to the destruction and damage to their property. In turn, legal entities also suffer negative consequences due to lost profits, due to the inability to generate income.

The study found that, in practice, citizens seek compensation for damages both in national courts on the basis of current legislation and in international courts. However, no effective mechanism for compensation for damage caused by armed aggression has been defined.

To date, a number of regulations have been developed that provide for certain issues of compensation for damage caused by the military actions of the aggressor country, including compensation for destroyed housing, recording of damage, etc.

Thus, the article is devoted to the issue of protection of violated rights and interests of individuals and legal entities and determination of an effective mechanism for compensation for damage and losses caused by the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine.

The authors analyse the provisions of national legislation and its enforcement regarding compensation for moral and property damage caused by the armed aggression of the Russian Federation to individuals and legal entities in Ukraine.

The author establishes that the procedure for compensation for property damage includes certain stages, including the use of specific elements of the regulatory mechanisms of national and international law. It is also determined that in wartime, compensation for property damage is possible only in court, with the court jurisdiction being determined in each case.

Keywords: property damage, non-pecuniary damage, injured parties, mechanism of compensation for damage, judicial jurisdiction of cases on compensation for damage, additional ways of compensation for damage.

Постановка проблеми

З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації (надалі - РФ) проти України, розпочатої 24лютого 2022року, за даними Київської школи економіки загальна сума збитків, завданих повномасштабним вторгненням РФ складає 143,8 млрд. долл. США, станом на лютий 2023 року. Відтак, згідно даних досліджень, за рік війни в Україні загалом пошкоджено або зруйновано понад 150 тисяч житлових будинків, а сума збитків від руйнувань житлового фонду сягнула 53,6 млрд. долл. США. На другому місці -- сфера інфраструктури. За підсумками року повномасштабної війни збитки цієї сфери оцінюються у 36,2 млрд.долл. США [1].

Варто зазначити, шкода, що завдається військовими діями РФ проти України, стосується майна всіх форм власності. Зокрема серед видів пошкодженого майна, можна виділити наступні: будівлі, жилі (приватні) та багатоквартирні будинки, рухоме майно, цехи, заводські склади, майнові комплекси, дорожня інфраструктура, комунальна міська інфраструктура, мости, ліси, сільськогосподарські угіддя та споруди, сади, врожай, енергетичні об'єкти, водні об'єкти, культурні і спортивні об'єкти і ін.

І нажаль, слід відмітити, що масштаб таких руйнувань та розмір збитків продовжує зростати, зважаючи на той факт, що активна фаза війни РФ проти України все ще триває. При цьому дані аудиту щодо розмірів таких збитків не є достовірними, зважаючи на той факт, що можливість оцінити масштаби руйнувань є обмеженою у зв'язку з активними бойовими діями на території нашої держави.

Актуальність дослідження проблематики даного питання пов'язана з низкою факторів, зокрема, безпосередньо це сам обсяг шкоди, який вже завдано здоров'ю і життю фізичних осіб, а також майну фізичних і юридичних осіб, держави і територіальних громад. А також власне юридична сторона процедури відшкодування відповідної шкоди, так як на сьогоднішній день чіткого правового механізму стягнення збитків, завданих бізнесу війною в Україні досі не розроблено та на законодавчому рівні не прийнято.

Така ситуація пов'язана з тим, що з часів Другої світової війни, масштаби збитків якої прирівнюють і до сучасних реалій в Україні, у Європі фактично не застосовувався юридичний інструментарій для відновлення порушених у такому обсязі прав.

Однак, зважаючи на те, що з того часу світ значно розвинувся у формуванні та застосуванні відповідних правових інструментів, є потреба розглянути цю проблему вже з точки зору часу реалій сьогодення.

На сьогодні, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, масових порушень норм міжнародного гуманітарного права та прав людини, які вчиняються збройними силами РФ та підконтрольними їй бойовиками під час збройної агресії проти України, завдано значної матеріальноїта моральної шкоди як громадянам України, так і іншим фізичним та юридичним особам на всій території України.

Тому, гостро постає питання захисту порушених прав та інтересів постраждалих осіб, визначення дієвого механізму відшкодування шкоди та збитків, завданих цією збройною агресією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми регулювання та практика реалізації відшкодування шкоди, завданої, зокрема, внаслідок збройної агресії РФ, ставали предметом розгляду таких вчених і юристів- практиків, як М. М.Агарков, Я. А.Ганкович, А. М. Демчук, Г. В.Єжова, Д. Л.Кагліоті, Е. Е.Кузьмін, В. І.Ольшанченко, Е.А. Писарєва, В. Є.Рубаник, Д. С. Спєсівцев, С. Р. Сулєйманова, Ю. О. Моісєєв, Н. А. Фурсіна, В. Л. Троцький та ін.

Однак, здебільшого увага науковців зазвичай приділяється визначенню загальнотеоретичних питань щодо відшкодування шкоди без достатнього дослідження практичної реалізації таких положень, у наслідок чого деякі аспекти даної тематики відповідно залишаються поза увагою.

Мета статті полягає у визначенні особливостей відшкодування шкоди, завданої РФ від початку збройної агресії проти України, дослідженні сучасних інструментів відновлення порушених прав фізичних та юридичних осіб у зв'язку з війною, формування пропозицій щодо вдосконалення діючих положень національного законодавства, що регламентує відшкодування такої шкоди.

Виклад основного матеріалу

Указом Президента України від 18.05.2022 № 346/2022 створено робочу групу з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії РФ [2].

На сьогодні в Україні цікавим фактом щодо тлумачення механізму відшкодування шкоди, передбаченого положеннями національного законодавства, частково або обмежено може бути застосований в порядку і у способи, що передбачені цим правовим інститутом у господарському праві, цивільному праві, господарському процесуальному праві, цивільному процесуальному праві, кримінальному праві, кримінальному процесуальному праві, адміністративному праві, адміністративному судочинстві, виключно на території України, де відсутні воєнні та/або бойові дії, що є вільною для переміщення та володіння, управління всіма суб'єктами права в рамках кордонів, визначених нормами міжнародного права та/або звільненими, деокупованими, з присутністю на цих територіях всіх владних національних інститутів і інституцій [3].

Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зі змінами від21.04.2022, передбачено, що обов'язок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію [4]. Однак при цьому положення даного закону не конкретизують механізм відшкодування шкоди та порядок компенсації, що у свою чергу спричиняє порушення правопорядку у суспільстві.

Однак, варто зауважити, що 7 березня 2022 року був прийнятийЗакон України «Про основні засади примусового вилучення об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» в якому врегульовано порядок примусового вилучення об'єктів права власності РФ та її резидентів, а саме юридичних осіб. Натомість цей Закон зазнав змін та бувдоповнений нормою про те, що під поняттям «резиденти» у цьому Законі також розуміються і фізичні особи [5] .

Надалі, можна зазначити, що законодавцем було розроблено цілу низку законопроектів щодо визначення особливого порядку відшкодування майнової шкоди в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема серед перспективних можна виокремити такі: проєкт Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» від 24.03.2022 № 7198; проект Закону України «Про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 17.05.2022 №7385.

Зокрема, досить позитивними є положення законопроекту «Про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 17.05.2022 №7385. Відповідно до даного проекту закону, законодавець передбачає можливість відшкодування шкоди не тільки для фізичної особи, якій збройною агресією РФ завдано моральної, фізичної та (або) майнової шкоди, але й на юридичну особу приватного права, фізичну особу - підприємця, яким збройною агресією РФ завдано майнової шкоди.

З цією метою пропонується створити Реєстр потерпілих внаслідок збройної агресії як єдину державну інформаційно-телекомунікаційну систему, яка, зокрема, призначена для збирання, накопичення, обробки, зберігання та захисту інформації про потерпілих внаслідок збройної агресії РФ та завданих ним збитків тощо [6].

Проте слід відмітити той факт, що такі законодавчі ініціативи знаходяться або на самому початку розгляду, або вже пройшли певні стадії розгляду, але залишилися так і не прийнятими, хоча потреба у їх прийнятті є досить нагальною.

Якщо досліджувати дане питання в розрізі загальноприйнятих законодавчих положень, то відповідно до статті 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала [7].

Також можна зазначити, що питання відшкодування шкоди, завданої війною надзвичайною подією, як різновидом надзвичайних ситуацій, регламентовано у статті 84 Кодексом цивільного захисту України, відповідно до якої передбачені певні заходи соціального захисту та відшкодування

матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації, які передбачають: надання (виплату) матеріальної допомоги

(компенсації);забезпечення житлом; надання медичної та психологічної допомоги, надання гуманітарної допомоги; та надання інших видів допомоги. Під поняттям «постраждалий» у цьому нормативному акті розуміється саме особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків [8].

Як зазначає Писарєва Е. А., в умовах воєнного часу майже неможливо достовірно з'ясувати, хто з військовослужбовців армії країни-агресора завдав шкоди, а тому доречним було б покласти обов'язок відшкодування завданої шкоди на саму країну-агресор а[9].

Проте у даному контексті варто звернутись до Європейської конвенції про імунітет держав від 16.05.1972 та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004передбачено принцип «раrinparemnonhabetimperium», тобіж принцип судового імунітету, що означає неможливість підсудності держави в національних судах іншої держави, тобто відповідна країна може стати відповідачем у справі лише з власної згоди.

Для більш детального дослідження цього питання слід звернутися до практики Верховного суду, який вже виніс низку важливих рішень у розрізі питання вимоги про відшкодування шкоди.

14.04.2022 Верховним Судом було прийнято постанову у справі № 308/9708/19, де суд дійшов висновку про відсутність судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, заподіяної державою-агресором. Зокрема суд аргументує свою позицію тим, що РФ вийшла за межі своїх суверенних прав, оскільки вона шляхом збройної агресії втручається в іншу країну, заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, а отже це дає підстави не застосовувати (ігнорувати) принцип імунітету держави та розглядати справи про відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі у результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни після початку війни в Україні (з 2014 року), де відповідачем визначено РФ [10].

Аналогічної позиції Верховний суд дійшов і у інших свої рішеннях, зокрема у наступних постановах: від 14.04.2022 по справі 308/9708/19; від 18.05.2022 по справі №760/17232/20; від 08.06.2022 по справі №490/9551/19. Верховний Суд у своїх позиціях наголошує, що підтримання судового імунітету РФ є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України у сфері боротьби з тероризмом. Адже, необхідною умовою дотримання принципу міжнародного права щодо судового імунітету є взаємне визнання державного суверенітету іншою країною.

На нашу думку, постанова Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, стала вагомим внеском для формування подальшої судової практики щодо визначення механізму відшкодування шкоди. Зокрема надало була надана можливість національним судам визнавати відповідачем саму державу-агресора за позовами про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам на території України, та покладати на таку сторону обов'язок відшкодування шкоди відповідно.

Для прикладу, можна навести рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2022 року у справі № 344/5555/22, у якій з РФ було стягнуто п'ятсот тисяч гривень на користь потерпілої особи, яка рятувала власне життя та життя своєї на той час ще ненародженої дитини через обстріли міста та була вимушена виїхати до іншої області, і наново облаштовувати свій побут тощо, через що зазнала значних витрат[11].

Отже, з огляду на викладене, вже очевидно, що можливість отримати відшкодування шкоди, завданої РФ, можлива шляхом:

1) звернення в індивідуальному порядку як до національних судів, так і міжнародних інституцій, а саме Європейського суду з прав людини чи Міжнародного кримінального суду.

2) опосередковано шляхом отримання компенсації від держави України з подальшим включенням останньою відповідних сум в обсяг репараційних вимог до РФ.

Утім, нині виходячи з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень судова практика виходить з того, що позови про відшкодування шкоди за участю держави, спричиненої унаслідок повномасштабного вторгнення РФ до України, перебувають на розгляді лише в українських судах.

Подача позову з вимогою про відшкодування шкоди передбачає певні етапи. По-перше, встановлення і фіксації факту правопорушення або злочину щодо пошкодження майна і надання відповідної кваліфікації таким діяннями уповноваженими державними органами. По-друге, встановлення причинно- наслідкового зв'язку між правопорушенням і знищенням та/або пошкодженням майна. По-третє, проведення оцінки майна для визначення розміру збитків або розміру відшкодування з метою проведення - відновлювальних процедур щодо пошкодженого майна та/або компенсаційних виплат згідно нормативно-правових актів з оцінки майна. І безпосередньо стадія судового розгляду справи про відшкодування шкоди, спричиненої збройною агресією РФ проти України.

Розглядаючи питання відшкодування моральної шкоди, то порядок визначення і доведення розміру моральної шкоди є значно складнішим. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного Кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань тощо [7]. Достатніми доказами для підтвердження факту наявності моральних (душевних) страждань є документи, які фіксують пошкодження майна особи, оскільки саме втрата майна заподіює фізичній особі душевний біль. Проте наскільки достовірно і взагалі реально визначити ступінь таких страждань та розмір належної компенсації за ці страждання є питанням, яке досі активно обговорюється у юридичному просторі серед науковців.

Щодо відшкодування шкоди юридичним особам, то зокрема варто зазначити, що ч. 2 ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, а зокрема дії військових РФ відповідно до визначення ст. 1 цього Закону підпадають під це поняття, проводиться в порядку, визначеному законом [12].

До того ж, п. 14 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 326 підприємства всіх форм власності мають право на відшкодування шкоди внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. При цьому враховується вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємства недержавної форми власності, а також упущена вигода підприємств недержавної форми власності [13].

Тож законодавством регламентовано, що держава повинна компенсувати за рахунок накладення арешту на майно РФ в Україні чи за рахунок залучення міжнародної допомоги шкоду спричинену в т. ч. і майну юридичним особам приватного права.

Таким чином, під час подачі заяви до військової прокуратури, СБУ або поліції щодо реєстрації вчиненого кримінального правопорушення щодо знищення чи пошкодження майна, для того щоб підтвердити розмір збитків, завданих юридичній особі, варто слідувати такому алгоритму:

1) надати копії документів, що підтверджують право власності на майно;

2) провести інвентарізацію майна;

3) зробити експертну оцінку збитків, завданих майну ТОВ (якщо майно було пошкоджене в результаті воєнних дій, зокрема вибух, пожежа, обов'язково скласти комісійний акт про пожежу);

4) визначити упущену вигоду;

5) зібрати достатньо точну інформацію про дату та обставини пошкодження [14].

На нашу думку, буде доречним деталізувати положення вітчизняного законодавства щодо визначення порядку відшкодування шкоди під час дії режиму воєнного стану, шляхом дослідження міжнародної практики.

В першу чергу варто зазначити, що у системі міжнародного права діє принцип «status quoante», тобто відновлення положення потерпілої особи до правопорушення. Такий статус особи можна відновити шляхом різних компенсаційних механізмів, проте слід звернути увагу, що положеннями міжнародного права встановлюють зобов'язання щодо відшкодування тільки відносно прямих збитків. По-друге, вже усталено є практика щодо можливості відшкодування шкоди безпосередньо державі, а також особам, постраждалим в наслідок збройного конфлікту.

Так, створення постійного Міжнародного кримінального суду, та окремих міжнародних органів правосуддя по правам людини дозволяє реалізовувати право суб'єктів на відшкодування шкоди. Зокрема відповідно до ст. 79 Римського статуту Міжнародного кримінального суду передбачено створення за особливою процедурою Цільового фонду в інтересах осіб, що постраждали від правопорушень і злочинів, що підпадають під юрисдикцію Суду. Цільовий фонд фінансується, зокрема, і конфіскованими майном та грошовими коштами [15].

Окрім того, положеннями міжнародного права визначено отримання грошової компенсації через національні судові інституції двома способами:вимагати компенсації в рамках кримінального процесу або подавати цивільні позови про порушення міжнародного права.

Отже, на сьогодні проблематика питання відшкодування шкоди та збитків, завданих збройною агресією РФ фізичним та юридичним особа в Україні полягає у тому, що передбачений чинним законодавством механізм такого відшкодування не конкретизує порядок відшкодування та не враховує особливостей завдання шкоди збройною агресією іншої держави.

Так, на сьогодні законодавцями висунуто ряд законопроектів, які направлені на вирішенні даного питання, однак такі законодавчі ініціативи знаходяться або на самому початку розгляду, або вже пройшли певні стадії розгляду, але залишилися так і не прийнятими.

Розглянувши законодавчі норми, що регулюють відшкодування шкоди, зокрема і завданої на період воєнного часу, а також вітчизняну судову практику щодо вже прийнятих рішень та призначення компенсації особам, які зазнали майнової шкоди від дій агресора, приходимо до висновків про необхідність законодавчої регламентації спеціальних компенсаційних механізмів по відшкодуванню майнової шкоди суб'єктам, що постраждали внаслідок воєнних дій. Саме уніфікація порядку відшкодування майнової шкоди для широкого кола суб'єктів дозволить встановити універсальну процедуру для виплат. Також є доцільність внесення відповідних змін в діюче законодавство з метою спрощення механізму надання статусу потерпілого для осіб в справах по відшкодуванню майнової шкоди в умовах воєнного стану.

До того ж, необхідною є розробка та введення в дію механізмів утворення цільового фонду з конфіскованого майна і інших активів на рахунках Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), задля забезпечення фінансування компенсаційних виплат, постраждалим внаслідок воєнних дій РФ проти України.

Такі пропозиції дозволять регламентувати правовий порядок у сфері відшкодування майнової шкоди в умовах воєнного стану і частково відновити порушені права фізичних та юридичних осіб, постраждалих від збройної агресії РФ на території України.

Література

відшкодування шкоди збройна агресія

1. За рік повномасштабної війни росія завдала збитків інфраструктурі України на майже $144 млрд. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za-rik-povnomasshtabnoyi- viyni-rosiya-zavdala-zbitkiv-infrastrukturi-ukrayini-na-mayzhe-144-mlrd/

2. Про робочу групу з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації: Указ Президента України від 18.05.2022 № 346/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/346/2022#Text (дата звернення: 11.04.2023).

3. Моісєєв Ю. О. Деякі питання застосування порядку відшкодування майнової шкоди в умовах воєнного стану в Україні. 2022. № 8. С. 170-174. URL: http://r.donnu.edu.ua/bitstream/123456789/2664/1/Моісєєв%20Деякі%20питання.pdf

4. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15.04.2014 № 1207-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text (дата звернення: 11.04.2023).

5. Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів: Закон України від 03.03.2022 № 2116-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text (дата звернення: 12.04.2023).

6. Про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації: Проект закону від 17.05.2022 № 7385. URL: https://itd.rada.gov.ua/ billInfo/Bills/Card/39602 (дата звернення: 12.04.2023).

7. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 15.04.2023).

8. Кодекс цивільного захисту України: Закон від 02.10.2012 № 5403-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text (дата звернення: 15.04.2023).

9. Писарєва, Е. А., Клапоущак, Д. С. До питання про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України. 2022. № 13. URL: https://academy- vision.org/ index.php/av/arti cl e/vi ew/ 94/86

10. Постанова Верховного Суду від 14.04.2022 по справі № 308/9708/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/1040860644.

11. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.07.2022 по справі № 344/5555/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105546152

12. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 № 638-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text (дата звернення: 17.04.2023).

13. Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-п#Text (дата звернення: 20.04.2023).

14. Піддубна В. Ф. Захист майнових прав осіб в україні під час воєнного стану. 2022.С. 102-108. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/Збірник+2022-102-108%20(1).pdf

15. Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду: Статут від 17.07.1998. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_588#Text (дата звернення: 20.04.2023).

References

1. Za rik povnomasshtabnoi viiny rosiia zavdala zbytkiv infrastrukturi Ukrainy na maizhe $144 mlrd. Retrieved from: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za-rik-povnomasshtabnoyi-viyni- rosiya-zavdala-zbitkiv-infrastrukturi-ukrayini-na-mayzhe-144-mlrd/v [in Ukrainian].

2. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro robochu hrupu z rozrobky ta vprovadzhennia mizhnarodno- pravovykh mekhanizmiv vidshkoduvannia shkody, zavdanoi Ukraini vnaslidok zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii” [Decree of the President of Ukraine “On the Working Group on the Development and Implementation of International Legal Mechanisms for Compensation for Damage Caused to Ukraine as a Result of the Armed Aggression of the Russian Federation”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/346/2022#Text [in Ukrainian].

3. Moisieiev Y. O. (2022) . Deiaki pytannia zastosuvannia poriadku vidshkoduvannia mainovoi shkody v umovakh voiennoho stanu v Ukraini. [Some issues of application of the procedure for compensation of property damage under the conditions of marital law in Ukraine]. Retrieved from: http://r.donnu.edu.ua/bitstream/123456789/2664/1/Моісєєв%20Деякі%20питання.pdf [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrainy “Pro zabezpechennia prav i svobod hromadian ta pravovyi rezhym na tymchasovo okupovanii terytorii Ukrainy” [Law of Ukraine “On Ensuring the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime in the Temporarily Occupied Territory of Ukraine”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy “Pro osnovni zasady prymusovoho vyluchennia v Ukraini obiektiv prava vlasnosti Rosiiskoi Federatsii ta yii rezydentiv” [Law of Ukraine “On the Basic Principles of Compulsory Seizure in Ukraine of Property Rights of the Russian Federation and its Residents”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text [in Ukrainian].

6. Proekt Zakonu Ukrainy “Pro vidshkoduvannia shkody zavdanoi poterpilomu vnaslidok zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii” [Draft law of Ukraine “On compensation for damage caused to a victim as a result of the armed aggression of the Russian Federation”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39602 [in Ukrainian].

7. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [Civil Code of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15[in Ukrainian].

8. Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy [Civil Protection Code of Ukraine] zakon.rada.gov. ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text [in Ukrainian].

9. Pysarieva, E. A., Klapoushchak, D. S. (2022). Do pytannia pro vidshkoduvannia shkody, zavdanoi zbroinoiu ahresiieiu rosiiskoi federatsii proty Ukrainy [On the issue of compensation for damage caused by the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine] Retrieved from: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/94/86 [in Ukrainian].

10. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 14.04.2022 po spravi № 308/9708/19. [Resolution of the Supreme Court dated April, 14, 2022 in case № 308/9708/19]. https://reyestr.court.gov.ua/ Review/1040860644. Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/Review/1040860644 [in Ukrainian].

11. Rishennia Ivano-Frankivskoho miskoho sudu Ivano-Frankivskoi oblasti vid 26.07.2022 po spravi № 344/5555/22. [Decision of the Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Region dated 26.07.2022 in case № 344/5555/22] https://reyestr.court.gov.ua/ Review/105546152. Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105546152 [in Ukrainian].

12. Zakon Ukrainy “Pro borotbu z teroryzmom” [Law of Ukraine “On Combating Terrorism”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text [in Ukrainian].

13. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku vyznachennia shkody ta zbytkiv, zavdanykh Ukraini vnaslidok zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On Approval of the Procedure for Determining Damage and Losses Caused to Ukraine as a Result of the Armed Aggression of the Russian F ederation]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-n#Text [in Ukrainian].

14. Piddubna V. F. (2022). Zakhyst mainovykh prav osib v ukraini pid chas voiennoho stanu [Protection of property rights in Ukraine during martial law]. Retrieved from: file:///C:/Users/User/Downloads/Збірник+2022-102-108%20(1).pdf [in Ukrainian].

15. Rymskyi Statut Mizhnarodnoho Kryminalnoho Sudu [Rome Statute of the International Criminal Court]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_588#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru