Переддоговірний сімейно-правовий статус осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство: окремі матеріально-правові і колізійно-правові аспекти
Розгляд матеріально-правових аспектів вимог, що висуваються до сімейно-правового статусу осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним суб'єктом, в інтересах якого застосовується метод допоміжних репродуктивних технологій.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.02.2024 |
Размер файла | 31,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Переддоговірний сімейно-правовий статус осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство: окремі матеріально-правові і колізійно-правові аспекти
А.Д. Чернобаєва, аспірантка кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Анотація
Постановка проблеми. В умовах сьогодення відсутній уніфікований міжнародно-правовий підхід до регулювання суспільних відносин на стадії укладення договору сурогатного материнства з іноземним елементом. На рівні національних правопорядків це питання, включаючи вимоги, що висуваються до сімейно-правового статусу осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості суб'єктів, в інтересах яких застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій, це питання вирішується по-різному. Ці обставини значно актуалізують проблему переддоговірного сімейно-правового статусу відповідних осіб у матеріально-правовому і колізійно-правовому аспектах. Мета роботи полягає у визначенні матеріально-правових аспектів вимог, що висуваються до сімейно-правового статусу осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості суб'єктів, в інтересах яких застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій, а також колізійно-правових особливостей кваліфікації пов'язаних із таким статусом юридично важливих обставин.
Використані методи. В основу дослідження покладено методи аналізу і синтезу, які дозволили розкрити зміст аналізованих юридичних явищ і процесів, включи переддоговірний правовий статус осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом, а також особливості кваліфікації пов'язаних з цим статусом юридично важливих обставин. Порівняльно-правовий метод застосовано для виявлення особливостей визначення сімейно-правового статусу відповідних осіб у межах правопорядків різних держав. Також у ході наукового аналізу застосовано методи систематизації та групування, зокрема для розмежування різних правових статусів відповідних суб'єктів. Методи семіотичного аналізу застосовано у ході аналізу окремих положень нормативно-правових актів і судової практики.
Результати. У роботі визначено сутність переддоговірного сімейно-правого статусу осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості суб'єктів, в інтересах яких застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій, а також визначено його співвідношення з іншими правовими статусами цих осіб. Розкрито особливості правової кваліфікації юридично-важливих обставин, пов'язаних з сімейно-правовим статусом цих осіб. Проаналізовано способи вирішення різними правопорядками проблеми застосування сурогатного материнства в інтересах осіб, які на момент формування ембріона не перебували у шлюбних відносинах, а також осіб, які перебувають в одностатевому шлюбі.
Висновки. Визначена необхідність суб'єктів правозастосування встановлювати в умовах практики не лише факт перебування осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, у шлюбі, проте і визначати зміст відповідних шлюбних відносин у контексті національного законодавства держави-діяльності таких суб'єктів. Констатовано необхідність володіння закладами охорони здоров'я, які часто є першими суб'єктами, які зіштовхуються з необхідністю правової кваліфікації окремих обставин, що є елементами сімейно-правового статусу осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом, відносно високим рівнем правової компетентності у тому числі у сфері міжнародного приватного права. Визначено, що у більш глобальному аспекті піднята проблема виступає ще одним свідченням необхідності формування міжнародного імпульсу для поступового комплексного вирішення проблем міжнародного сурогатного материнства.
Ключові слова: сурогатне материнство; сімейно-правовий статус; переддоговірні відносини; шлюб; одностатевий шлюб; партнерство.
Abstracts
Pre-contractual family-legal status of the persons in whose favor surrogacy should be applied: selected aspects of substantive law and conflict of laws
A.D. Chernobaieva, Postgraduate Student, Department of Civil Law, Educational and Scientific Institute of Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Problem statement. Today, unfortunately, there is no unified international legal approach to the regulation of public relations at the stage of entering into a surrogacy contract with a foreign element. At the level of national legal orders, this issue including demands for a family-legal status of the persons intending to enter into the contractual surrogacy relations with a foreign element as the subjects in whose favor surrogacy should be applied uses to be solved differently. These circumstances significantly actualize the problem of the pre-contractual family-legal status of appropriate persons in aspects of substantive law and conflict of laws. The purpose of the article is to define substantive law aspects of requirements regarding the family-legal status of the persons intending to enter into the contractual surrogacy relations with a foreign element as the subjects in whose favor surrogacy should be applied as well as features of conflict of laws qualification of related to such status juridical important circumstances.
Methods. The research is based on analysis and synthesis methods application that has allowed the development of an object of the research (phenomenon and processes) including the legal status of the persons intending to enter into the contractual surrogacy relations with a foreign element as well as to reveal the features of qualification of important juridical circumstances related to appropriate legal status. The comparative legal method has been applied to define the features of the family-legal status of appropriate persons within the law orders of various countries. The scientific analysis has been provided with the application of systematization and grouping methods that allowed differentiating kinds of legal statuses of surrogacy contracts with foreign element intending parties. Semiotic analysis methods have been used for the interpretation of certain provisions of legislation and judicial practice.
Results. The author defines the essence of the pre-contractual family-legal status of the persons intending to enter into the contractual surrogacy relations with a foreign element as the subjects in whose favor surrogacy should be applied. In addition, the correlation between this legal status and other legal statuses of appropriate persons is defined. The features of the legal qualification of related to the family-legal status of intended persons juridical important circumstances are considered. The author has analyzed the ways to solve within legal orders of various states the problems of surrogacy application including the application of such a medical method in favor of the persons who had not been marriage during the time of embryo formation or in favor of the couples of same-sex marriage.
Conclusions. It is proved the necessity of law-enforcement subjects not only to define during the juridical practice the fact whether the persons intending to enter into the contractual surrogacy relations with a foreign element as the subjects in whose favor surrogacy should be applied are married but also to determine the content of appropriate marital relations in the context of national legislation of nation-state of appropriate law-enforcement subjects. It is also stated the necessity of healthcare institutions which used to be the first subjects facing the problem of qualification of certain circumstances related to the family-legal status of the persons intending to enter into the contractual surrogacy relations with a foreign element to have a relatively high competence in the field of international private law. The author defines that in a more global aspect, the problem of the pre-contractual family-legal status of the persons intending to enter into a surrogacy contract with a foreign element in another evidence of the necessity of generating an international impulse for a further comprehensive solution of international surrogacy problems.
Keywords: surrogacy; family-legal status; pre-contractual relations; marriage; same-sex marriage; partnership.
Постановка проблеми
В сучасних умовах правове регулювання договірних відносин сурогатного материнства з іноземним елементом набуває значення важливої юридичної проблеми, вирішення якої стає все більш нагальною необхідністю сьогодення. В її основі лежить полярна протилежність поглядів щодо санкціонування використання сурогатного материнства у межах правопорядків різних держав, а також відсутність єдиного підходу до регулювання відповідних відносин у межах правопорядків держав, які санкціонують використання відповідного методу допоміжних репродуктивних технологій.
Як наслідок, заборона сурогатного материнства великою кількістю країн Європи підштовхує їх громадян до "репродуктивного туризму" у держави, які дозволяють використання цього медичного методу. Водночас законодавство відповідних держав не завжди характеризується достатнім рівнем правового регулювання відповідних відносин за участю іноземного елементу. Крім того, слід ураховувати і те, що економічні фактори в окремих випадках можуть підштовхувати до репродуктивного туризму громадян держав з дозвільним відносно сурогатного материнства правовим режимом.
Усі ці обставини актуалізують проблеми матеріально-правового і колізійно-правового регулювання договірних відносин сурогатного материнства з іноземним елементом, важливе місце серед яких посідає проблема сімейно-правового статусу осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, актуальність якої додатково визначається легалізацією на рівні правопорядку європейських країн одностатевих партнерств і шлюбів, що піднімає питання можливості їх учасників звернутись за сурогатним материнством.
Раніше ця проблема не ставала предметом комплексного юридичного наукового аналізу, однак деякі її аспекти все ж таки розкривались на рівні окремих наукових досліджень. Наприклад, окремі тенденції розвитку репродуктивного туризму висвітлювались V. Piersanti, F. Consalvo, F. Signore, A. Del Rio, S. Zaami та N. Naaman. Питання правового статусу у цілому досліджувалось такими правниками, як І.І. Литвин, А.М. Шульга, А.В. Панчишин та інші. Водночас окремі аспекти сімейно-правового статусу учасників приватних відносин отримали висвітлення в роботах О.В. Губанова, С.О. Бегмат, А.О. Дутко, Г.О. Куліш, М.В. Менджул, Н. Найман, О.М. Пономаренко, О.В. Розгон, Т.М. Щербина, В. Ткаченко. Актуальне сьогодні питання участі у програмах сурогатного материнства гомосексуальних чоловіків ставало предметом розгляду H.A. Jacobson. Проте, комплексний розгляд переддоговірного сімейно-правового статусу осіб, які мають намір вступити у договірні відносини сурогатного материнства у статусі суб'єктів, в інтересах яких застосовується цей метод допоміжних репродуктивних технологій, не ставав предметом аналізу у контексті матеріально-правового і колізійно-правового регулювання відповідних відносин.
Тому мета статті полягає у визначенні матеріально-правових аспектів вимог, що висуваються до сімейно-правового статусу осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості суб'єктів, в інтересах яких застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій, а також колізійно-правових особливостей кваліфікації пов'язаних із таким статусом юридично важливих обставин. її новизною є зокрема розкриття змісту такої вимоги, що висувається нормами матеріального права до осіб, які вступають у відповідні договірні відносини, в якості суб'єктів в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, як перебування у шлюбі, а також специфіки правової кваліфікації відповідних юридично важливих обставин у ході застосування колізійних положень і з огляду на існування таких альтернативних форм сімейних союзів, що передбачені правопорядками інших держав, як одностатеві шлюби і партнерства.
Досягненню мети сприяє вирішення таких завдань, як: визначення співвідношення між різними правовими статусами осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості суб'єктів, в інтересах яких застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій; формування поняття переддоговірного правового статусу таких осіб; аналіз матеріально-правових вимог, що висуваються до сімейно-правового статусу відповідних осіб; визначення особливостей правової кваліфікації юридично-важливих обставин, пов'язаних з таким правовим статусом у контексті колізійно-правового регулювання відповідних відносин.
Поняття та динаміка переддоговірного сімейно-правового статусу осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство
Необхідно відмітити, що у рамках цього дослідження термінологічне словосполучення "особи, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство" ми використовуватимемо для позначення осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості "замовників", тобто фізичних осіб, які мають намір набути батьківські права щодо народженої сурогатною матір'ю дитини.
Відповідно до наукових поглядів, що отримали найбільше поширення у приватноправовій доктрині, правовий статус являє собою сукупність прав та обов'язків особи, які характеризують її правове становище [1, с.45; 2, с.29; 3, с.21]. Водночас І.В. Мироненко визначає правовий статус фізичної особи як суб'єкта міжнародного приватного права через сукупність належних їх прав, свобод та обов'язків визначених законодавством відповідної держави [4, с.85]. При цьому термінологічна конструкція "відповідної держави" особливо підкреслює характер відповідного правового статусу у контексті відносин, урегульованих положеннями міжнародного приватного права. Адже, якщо зазвичай аналіз правового статусу сторін цивільно- правового договору, суб'єктний склад якого не містить іноземного елемента, переважно пов'язується з розглядом суб'єктивних цивільних прав і обов'язків учасників відповідних договірних відносин, що випливають безпосередньо з факту укладення договору, то аналіз правового статусу сторін договору сурогатного материнства з іноземним елементом має певні особливості, що визначається декількома обставинами. У першу чергу, це обумовлюється поширенням на відповідних суб'єктів законів різних держав, що, як мінімум, детермінують зміст їх, так би мовити ,особистого ("вихідного", "базового" або ж, якого ще можна назвати, "загального" [5, с.20]) правового статусу як суб'єкта приватного права у цілому та учасника приватних відносин. При цьому зміст загального правового статусу іноземця може безпосередньо впливати на порядок укладення договору сурогатного материнства з іноземним елементом і навіть у цілому детермінувати можливість або неможливість укладення такого договору відповідною особою.
Ураховуючи викладені обставини, цей "базовий" (загальний) правовий статус хоча і має "пронизуючий" характер і властивий сторонам договору, що укладається як на стадії його укладення, так і на стадії виконання договору і навіть після завершення договірних відносин, тим не менше у більшій частині у контексті договірних відносин найбільше його значення для таких осіб проявляється на переддоговірний стадії.
Водночас правовий статус сторін такого договору не можна розглядати комплексно і водночас лінійно. У зв'язку зі специфікою регулювання положеннями міжнародного приватного права різних аспектів відносин, що складаються між відповідними особами, його необхідно розглядати фрагментарно. Відповідні положення можуть визначати специфіку регулювання переддоговірних відносин сурогатного материнства за участю іноземного елемента, власне договірних відносин сурогатного материнства, а також пов'язаних із ними сімейних та спадкових відносин. При цьому таке регулювання може здійснюватися різним набором правових засобів (дозволів, заборон та позитивних зобов'язувань), що отримуватимуть відображення у різних за характером (диспозитивних та імперативних) нормах міжнародного приватного права. З практичної точки зору це означає, що окремі аспекти договірних відносин сурогатного материнства за участю іноземного елемента, а також пов'язані з ними недоговірні відносини можуть регулюватись нормами матеріального права внаслідок дії одних колізійних прив'язок, у той час як інші аспекти - внаслідок дії інших.
У зв'язку з цим в основу диференціації правових статусів сторін договору сурогатного материнства за участю іноземного елемента необхідно покладати визначений А.В. Панчишиним "галузевий правовий статус" із подальшою його фрагментацією на "інституційні" правові статуси, тобто правові статуси, що визначаються нормами різних інститутів однієї галузі права. Оскільки галузевий правовий статус характеризується правами і обов'язками учасників правовідносин, що регулюються нормами певної галузевої належності [6, с.97], якою у нашому випадку виступає галузь приватного права (національного і міжнародного), а договірні відносини сурогатного материнства і пов'язані з ними недоговірні відносини навіть у розрізі різних правових систем матимуть приватноправовий характер, ми отримаємо комплексний приватноправовий галузевий статус сторін відповідного договору. Тому, для більш ретельного аналізу особливостей правового регулювання відповідних договірних відносин з іноземним елементом положеннями міжнародного приватного права цей статус слід фрагментувати на окремі правові статуси.
При цьому така фрагментація може бути здійснена за характером суб'єктивних прав і обов'язків відповідних осіб, які розкривають зміст правового статусу останніх і водночас у динамічному аспекті.
В сучасних наукових дослідженнях, присвячених різним аспектам приватних правовідносин, вже сьогодні активно вживаються такі термінологічні конструкції і поняття, як "сімейно-правовий" [7, с.68; 8, с.38; 9, с.38; 10, с.70; 11, с.24, 230, 259; 12, с.341] та "спадково-правовий" статуси [13, c.208; 14, с.58], які водночас безпосередньо пов'язуються з договірними відносинами сурогатного материнства з іноземним елементом (сімейно-правовий статус - переддоговірної, договірної і постдоговірної стадій, а спадково-правовий - переважно постдоговірної стадії).
У зв'язку з цим за характером суб'єктивних прав і обов'язків відповідних осіб необхідно розмежовувати "особистий" (загальний) правовий статус, а також такі "інституційні" правові статуси як сімейний, договірний і спадковий.
Своєю чергою, у контексті динаміки необхідно розмежовувати переддоговірний, договірний і постдоговірний правовий статуси сторін договору сурогатного материнства з іноземним елементом, які характеризуються суб'єктивними правами та обов'язками, що існують, виникають або змінюються напередодні укладення такого договору, внаслідок його укладення і після його припинення відповідно.
Водночас важливим є те, що загальний, сімейно-правовий, договірний і спадково-правовий статуси є у певній мірі взаємопов'язаними, а їх взаємовплив і взаємозв'язок у цілому розкриваються саме у динаміці. Адже, наприклад, окремі елементи загального правового статусу і сімейно-правового статусу можуть впливати на зміст договірного статусу осіб, які укладають договір сурогатного материнства. Своєю чергою, укладення договору сурогатного материнства з іноземним елементом і подальше його виконання може вносити зміни у сімейно-правовий статус сторін договору збагачуючи його новими правами і обов'язками відносно нового суб'єкта, тобто народженої дитини. Крім того, розвиток договірних правовідносин сурогатного материнства у кінцевому рахунку відображається у специфіці спадково-правового статусу учасників відповідних відносин відносно народженої дитини, а також у специфіці правового статусу народженої дитини відносно сторін договору сурогатного материнства за участю іноземного елементу.
Таким чином, переддоговірний правовий статус сторін договору сурогатного материнства за участю іноземного елемента охоплює загальний правовий статус і водночас частину сімейно-правового статусу відповідних осіб, який безпосередньо пов'язаний з можливістю чи неможливістю вступу у відповідні відносини. Договірний правовий статус відповідних осіб (у межах динамічного підходу до класифікації) охоплює договірні права і обв'язки сторін договору. Водночас постдоговірний правовий статус сторін договору сурогатного материнства за участю іноземного елемента охоплює сімейно-правовий статус цих осіб в частині, в якій він визначається розвитком договірного правовідношення, а також спадкові права і обов'язки сторін договору по відношенню до дитини, народженою сурогатною матір'ю (спадково-правовий статус).
У світлі зазначеного переддоговірний сімейно-правовий статус осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, необхідно визначити як належні особам, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості "замовників", тобто фізичних осіб, які мають намір набути батьківські права щодо народженої сурогатною матір'ю дитини, права і обов'язки сімейно-правового характеру, що мають юридично важливе значення для можливості або неможливості вступу такими особами у відповідні договірні відносини з потенційною сурогатною матір'ю в зазначеному правовому статусі.
Подружній статус осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство та особливості його правової кваліфікації
Сімейно-правовий статус осіб, які мають намір вступити у договірні правовідносини сурогатного материнства з іноземним елементом, відіграє важливу роль на переддоговірній стадії розвитку відповідних суспільних зв'язків, яку можна порівняти з загальним правовим статусом.
Важливість визначення переддоговірного сімейно-правового статусу осіб, в інтересах яких укладається договір сурогатного материнства, полягає у тому, що законодавство різних держав може висувати різні вимоги до відповідних осіб. У зв'язку з цим застосовне до відповідних суб'єктів право безпосередньо визначає їх можливість або навпаки неможливість виступати стороною відповідного договору згідно з таким правом.
Матеріальне право багатьох держав, у тому числі України, висуває в якості основної вимоги сімейно-правового характеру до осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, необхідність їх перебування у шлюбі.
Ураховуючи ту обставину, що шлюб є юридичним станом і по суті наслідком настання певних юридичних фактів, які, своєю чергою, можуть настати лише за наявності певних умов, закономірно постає проблема правової кваліфікації відповідного юридичного факту і умов його настання. Адже важливим є те, що шлюбний вік у різних державах є різним, наприклад, у Франції для чоловіків він становить 18 років, а для жінок - 15, в Японії відповідно, 18 та 16, а у різних штатах США він коливається у діапазоні від 15 до 21 для чоловіків та від 14 до 18 для жінок. При цьому національне законодавство також може знижувати відповідні межі у різних випадках, наприклад, у разі вагітності або укладення шлюбу. Деякі східні держави, наприклад, Ємен, взагалі не встановлюють шлюбного віку [15, с.143].
У зв'язку з цим постає питання меж юридичної кваліфікації відповідних обставин. Адже, наприклад, з абзацу четвертого пункту 6.1 та абзаців першого і четвертого пункту 6.11 розділу VI Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2013 року № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2013 року можна зробити висновок, що особи, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, повинні мати статус подружжя [16].
Лише системний аналіз статей 21, 27 та 36 Сімейного кодексу України дає змогу стверджувати, що правовий статус подружжя набувається особами з моменту реєстрації шлюбу [17, ст.ст.21, 27, 36]. Це надає можливість відмежувати правовий статус подружжя від таких статусів як "фактичне подружжя" і навіть радянського рудименту "особи, які перебувають у цивільному шлюбі".
Однак, якщо на стороні договору сурогатного материнства, в інтересах якої застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій, виступають іноземці або особи без громадянства, то у такому випадку суб'єкти правозастосування зіштовхнуться з питанням легітимації подружнього статусу відповідних осіб, зокрема ураховуючи викладені вище особливості, детерміновані їх особистим законом. При цьому одним з перших суб'єктів, які зіштовхуються з відповідними питаннями в умовах практики, як правило, виступають заклади охорони здоров'я, які забезпечують проведення відповідної медичної процедури.
У цьому сенсі положення колізійного права, як правило, не передбачають необхідності реалізації окремої юридичної процедури легітимації шлюбу, укладеного закордоном. Наприклад, стаття 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" констатує визнання шлюбу, укладеного громадянами України або громадянином України закордоном відповідно до права іноземної держави за умови дотримання щодо громадян України вимог Сімейного кодексу України стосовно підстав недійсності шлюбу (частина перша статті 58). Також Закон визнає шлюб, укладений за участю іноземців або осіб без громадянства закордоном відповідно до права іноземної держави [18, ст.58].
У зв'язку з цим, запроваджуючи презумпцію чинності шлюбу, укладеного за участю іноземного елемента за кордоном, колізійні норми встановлюють певну межу глибини ретроспективного аналізу юридично важливих обставин, пов'язаних з правовим статусом осіб, які мають намір укласти договір сурогатного материнства. В якості такої межі виступає юридично підтверджений факт перебування у шлюбних відносинах, а відносно громадян України, які укладали шлюб за кордоном відповідно до права іноземної держави, ще й дотримання вимог Сімейного кодексу України стосовно підстав недійсності шлюбу.
Водночас цікава у цьому сенсі справа розглядалась Глибоцьким районним судом Чернівецької області (рішення від 09.01.2023 року у справі № 2/715/83/23). Жінка (громадянка України) і чоловік (громадянин Грузії), які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, звернулись у 2017 році до закладу охорони здоров'я для формування з їх статевих клітин ембріонів і подальшої їх кріоконсервації, що було реалізовано 27.12.2017 року. Шлюб між зазначеними особами було укладено 05.10.2021 року, у той час як перенесення ембріонів у порожнину матки сурогатної матері за укладеним з нею договором відбулось 04.04.2022 року. Орган реєстрації актів цивільного стану відмовив у внесенні до свідоцтва про народження двох дітей, народжених сурогатною матір'ю, відомостей про осіб, в інтересах яких застосовувалось сурогатне материнство і які були генетичними батьками дитини, як батьків дитини, мотивуючи свою відмову тим, що на момент кріоконсервації ембріонів відповідні особи не перебували у зареєстрованому шлюбі [19]. Тобто, у такому разі відповідні органи державної влади дійшли висновку, що перебування у шлюбі як умова застосування сурогатного материнства, повинна мати місце не лише на момент імплантації ембріона, однак і на момент його формування. Проте Суд хоча прямо і не визнав дії органів реєстрації актів цивільного стану незаконними, проте зобов'язав їх здійснити державну реєстрацію двох дітей із внесенням до актового запису відомостей про їх генетичних батьків як батьків [19].
Партнерства і одностатеві шлюби осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство
Поряд із цим правова кваліфікація перебування осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, у шлюбі може зіштовхуватись з певними проблемами в умовах практики, якщо договірні відносини сурогатного материнства, у які вони вступають, ускладнені іноземним елементом. Це пов'язано з можливим існування в іноземних державах декількох форм сімейних союзів крім традиційного шлюбу, а також з випадками легалізації форм одностатевих сімейних союзів.
З цього приводу В.В. Ткаченко констатує, що національному законодавству двадцяти восьми країн світу відома така форма союзу як шлюб, який поширюється у тому числі на одностатеві пари. Водночас правопорядок Ізраїлю не передбачає можливості укладення одностатевих шлюбів, проте з іншого боку визнає такі шлюби, якщо вони укладені за кордоном згідно із законодавством відповідної держави. Водночас деякі країни, не санкціонуючи у цілому створення одностатевих шлюбів, запроваджують при цьому для одностатевих пар можливість оформлення відносини посередництвом альтернативних юридичних форм, зокрема таких як "реєстрове партнерство", "домашнє партнерство", "життєве партнерство", "цивільний союз" тощо). При цьому підхід деяких держав до цього питання був динамічним, оскільки зазнавав поступових змін. Проявом цього було, зокрема запровадження спочатку реєстрових партнерств, а згодом санкціонування одностатевих шлюбів з можливістю "конвертувати" партнерства у такий шлюб. В деяких випадках, як наприклад, у Данії, Норвегії, Швеції та Ісландії реєстрація партнерств була припинена, однак вже зареєстровані партнерства було збережено [20, с.285].
У світлі зазначеного важливою стає різниця у правових статусах учасників відповідних форм сімейних відносин. Адже, наприклад, як зазначає О.П. Радчук, хоча за своїм характером партнерство і наближене до шлюбу, проте існують і важливі відмінності, з-поміж яких, зокрема неможливість учасників партнерств всиновлювати дітей, а також застосовувати допоміжні репродуктивні технології. У той же час, наприклад, перебування в одностатевому шлюбі відповідно до lex loci celebrationis може наділяти учасників шлюбу правом на спільне батьківство [21, с.97]. При цьому навіть різні штати США практикують різні підходи до цього питання. Як зазначає Х. Джейкобсон, штат Техас, будучи твердинею консерватизму, забезпечує в частині сурогатного материнства лише інтереси законно одруженої пари, у той час як, наприклад, клініки штату Орегон пропонують свої послуги для геїв [22, с.20].
Отже, ще одним аспектом сімейно-правового статусу осіб, які мають намір укласти договір сурогатного материнства в якості суб'єктів в інтересах яких воно застосовується, виступає стать подружжя.
Підняті питання необхідно вирішувати з огляду на норми колізійного, а також національного права відповідних держав. У першу чергу, існує необхідність проведення правової кваліфікації відповідних норм у контексті термінології "шлюб", "партнерство" тощо, а також встановити співвідношення між відповідними статусами у межах правопорядків, з якими пов'язується використання сурогатного материнства, тобто у межах відповідного національного та іноземного правопорядків. При цьому, у такому разі важливо встановити яке саме право (lex domicilii, lex nationalis або ж lex loci celebrationis) застосовувалось до відносин щодо укладення шлюбу, що і виступає основою для визначення правового статусу учасників відповідного союзу і його співвідношення з відповідним статусом, що визначається національним правом.
Специфіку вирішення проблеми правового статусу одностатевого подружжя можна продемонструвати на прикладі Ізраїлю та його судової практики. Правопорядок цієї держави визнає одностатеві шлюби, укладені за кордоном відповідно до іноземного законодавства, однак при цьому Ізраїль виступив чи не першою державою, яка запровадила концепцію "державо- контрольованого сурогатного материнства". Для його реалізації необхідний дозвіл спеціального комітету і при цьому національне право встановлює можливість вступу у договірні відносини сурогатного материнства лише громадянами Ізраїлю [23]. У зв'язку з цим гей-пари укладають шлюби за кордоном відповідно до іноземного законодавства і звертаються у відповідні іноземні клініки для застосування в їх інтересах сурогатного материнства, після чого намагаються привести дитину "додому" на їх батьківщину [24, с.333-334].
За таких умов складається специфічна ситуація, коли законне відповідно до законодавства Ізраїлю одностатеве подружжя намагається легалізувати укладений ними за кордоном і відповідно до іноземного законодавства договір сурогатного материнства та його наслідки у країні, де вони не можуть виступати стороною такого договору.
Розглянувши цю справу, Верховний Суду Ізраїлю своїм рішенням у липні 2021 року визнав дискримінаційною норму, яка позбавляла гей- пари, а також жінок і чоловіків-одинаків права на укладення договору сурогатного материнства за законодавством Ізраїлю і визнав за необхідне внесення відповідних змін до законодавства [24, с.334].
Зважаючи на окреслені вище обставини, вбачається, що у контексті правопорядку України одним із перших суб'єктів, який зіштовхується з матеріально-правовими і колізійно-правовими сторонами договірних відносин сурогатного материнства з іноземним елементом, виступає заклад охорони здоров'я, який проводить відповідну медичну процедуру і який, у зв'язку з цим, повинен визначити наявність необхідних умов для застосування відповідної процедури, у тому числі перебування осіб, в інтересах яких застосовується сурогатне материнство, в статусі подружжя. Це безпосередньо передбачає здійснення правової кваліфікації відповідних обставин, у тому числі ураховуючи колізійні норми.
Висновки
1. Необхідно констатувати, що питання сімейно-правового статусу осіб, які вступають у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості суб'єктів, в інтересах яких застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій, в умовах сьогодення демонструють лише одну з багатьох сторін відповідних договірних відносин, у якій чітко простежуються наслідки відсутності гармонізації і уніфікації нормативного підходу країн світу до цього питання. Адже вимога багатьох країн з довільним відносно сурогатного материнства правовим режимом стосовно перебування осіб, в інтересах яких застосовується цей метод допоміжних репродуктивних технологій, у шлюбі на тлі існування альтернативних традиційному шлюбу форм сімейних союзів, а також санкціонування деякими правопорядками одностатевих шлюбів, ще більше загострює проблему навколо міжнародно-правових аспектів відносин сурогатного материнства.
2. За таких умов крім полярно протилежних підходів до самого санкціонування використання сурогатного материнства, правопорядки країн світу висувають різні вимоги до осіб, які бажають вступити у шлюбні відносини. У зв'язку з цим питання кваліфікації факту перебування у шлюбі як умови вступу у договірні відносини сурогатного материнства з іноземним елементом в якості суб'єктів, в інтересах яких застосовується відповідний метод допоміжних репродуктивних технологій, виступає лише базовим для вирішення в умовах практики питанням, яке підлягає більш глибокому осмисленню суб'єктами правозастосування, зокрема у контексті можливості або неможливості осіб, які перебувають в одностатевому шлюбі або учасників сімейних партнерств, вступати у відповідні договірні відносини в якості відповідних суб'єктів. При цьому у світлі репродуктивного туризму з цією проблемою може зіштовхнутись будь-який правопорядок. Зокрема той, що забороняє сурогатне материнство і не визнає одностатеві шлюби, той, що забороняє сурогатне материнство, проте визнає одностатеві шлюби і навіть той, що дозволяє сурогатне материнство, проте забороняє одностатеві шлюби. У всіх цих випадках існуватиме необхідність визначення сімейно-правового статусу осіб, в інтересах яких застосовувалось сурогатне материнство.
3. В умовах практики це означає, що одного лише встановлення факту перебування у шлюбі не завжди достатньо для встановлення можливості або неможливості застосування сурогатного материнства за участю іноземного елемента. При цьому ураховуючи те, що одним з перших з цим питанням зіштовхуються заклади охорони здоров'я, саме на їх плечі лягає вирішення цього вкрай важливого, а подекуди і доленосного рішення, що в сучасних умовах підвищує вимоги до їх правової компетентності.
У більш глобальному аспекті піднята проблема виступає ще одним свідченням необхідності формування міжнародного імпульсу для поступового комплексного вирішення проблем міжнародного сурогатного материнства. Конфлікт інтересів
сурогатний материнство сімейно-правовий
Список використаних джерел
1. Безусий В.В. Окремі питання правового статусу людини в державі. Форум права. 2009. № 2. С. 44-49.
2. Губанова О.В., Бегмат С.О. Правовий статус одинокої особи за сімейним законодавством України. Форум права. 2018. № 5 (53) С. 28-37.
3. Литвин І.І. Сутність поняття правового статусу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2016. Вип. 38. Т. 1. С. 18-21.
4. Мироненко І.В. Міжнародне приватне право: навч. посіб. Київ: Алерта, 2013. 288 с.
5. Шульга А.М. Правовий статус особистості, його види. Право і безпека. 2012. № 2 (44). С. 19-22.
6. Панчишин А.В. Поняття, ознаки та структура категорії "правовий статус". Часопис Київського університету права. 2010. № 2. С. 95-98.
7. Дутко А.О., Куліш Г.О. Сімейно-правовий статус батьків, які не досягли повноліття. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 1. С. 68-71
8. Менджул М.В. Порівняльне сімейне право: навч. посіб. Ужгород: РІК-У, 2021 296 с.
9. Найман Н. Сімейно-правовий статус дитини. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 6. С. 38-43.
10. Пономаренко О.М. Щодо визначення поняття сімейного договору. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "ПРАВО". 2016. Вип. 24. С. 64-72.
11. Розгон О.В. Договори у сімейному праві України: монографія. Київ: Ін Юре, 2018. 301 с.
12. Щербина Т.М. Сімейно-правовий статус жінки: порівняльний аналіз досвіду Індії та України. Форум права. 2015. № 4. С. 341-345.
13. Павлюк Н.М. Правовий статус обов'язкових спадкоємців як суб'єктів спадкових прав у Європейських країнах. Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С. 205-209.
14. Щукіна К.С. Особливості регулювання права на обов'язкову частку у спадщині в державах континентальної (романо-германської) системи права. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Вип. 1. С. 56-59.
15. Корнєєв Ю.В., Бергович Л.В. Колізійне регулювання сімейних правовідносин у міжнародному при ватному праві: шляхи подолання конфлікту. Юридичний вісник 2018. № 4 (49). С. 140-145.
16. Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2013 р. № 787.
17. Сімейний кодекс України: Закон України від 10.01.2002 р. № 2947-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21. Ст.135 (із змінами).
18. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV.
19. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09.01.2023 р., судова справа № 2/715/83/23
20. Ткаченко В. Колізійні питання реалізації права на шлюб у міжнародному приватному праві. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 6. С. 282-286.
21. Радчук О.П. Деякі питання колізійного регулювання шлюбно-сімейних відносин. Порівняльно-аналітичне право. 2016. № 4. С. 95-99.
22. Jacobson H.A. A limited market: the recruitment of gay men as surrogacy clients by the infertility industry in the USA. Reproductive BioMedicine and Society. 2018. Vol. 7. P. 14-23.
23. Piersanti V., Consalvo F., Signore F., Del Rio A., Zaami S. Surrogacy and "Procreative Tourism". What Does the Future Hold from the Ethical and Legal Perspectives? Medicina. 2021. № 57 (1).
24. Naaman N. Bordering Legal Parenthood. Yale Journal of Law & the Humanities. 2022. № 3 (33). P. 333-364.
References
1. Bezusyi V.V. (2009). Okremi pytannia pravovoho statusu liudyny v derzhavi [Separate Questions of a Legal Status of the Person in the State]. Forum prava, (2), 44-49. (in Ukr.).
2. Hubanova O.V., Behmat S.O. (2018). Pravovyy status odynokoyi osoby za simeynym zakonodavstvom Ukrayiny [Legal Status of a Lone Person under the Family Legislation of Ukraine]. Forum Prava, 5(53), 28-37. (in Ukr.).
3. Lytvyn I.I. (2016). Sutnist poniattia pravovoho statusu [The Essence of the Concept of Legal Status]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, 38(1), 18-21 (in Ukr.).
4. Myronenko I.V. (2013). Mizhnarodne pryvatne pravo [International Private Law]. Study guide. Kyiv: Alerta (in Ukr.).
5. Shulha A.M. (2012). Pravovyi status osobystosti, yoho vydy [Legal Status of Person, It's Kinds]. Pravo i bezpeka, 2(44), 19-22 (in Ukr.).
6. Panchyshyn A.V. (2010). Poniattia, oznaky ta struktura katehorii "pravovyi status" [Concepts, signs and structure of the "legal status" category]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, (2), 95-98 (in Ukr.).
7. Dutko A.O., Kulish H.O. (2019). Simeino-pravovyi status batkiv, yaki ne dosiahly povnolittia [Family and Legal Status of Parents under the Age of Majority]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, (1), 68-71. (in Ukr.).
8. Mendzhul M.V. (2021). Porivnialne simeine pravo [Comparative Family Law]. Study guide. Uzhhorod: RIK-U (in Ukr.).
9. Naiman N. (2016). Simeino-pravovyi status dytyny [Family-legal Status of a Child]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, (6), 38-43 (in Ukr.).
10. Ponomarenko O.M. (2016). Shchodo vyznachennia poniattia simeinoho dohovoru [Determination of Notion of a Family Contract]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody "PRAVO", (24), 64-72 (in Ukr.).
11. Rozghon O.V. (2018). Dohovory u simeinomu pravi Ukrainy [Contracts in Family Law of Ukraine]. Monograph. Kyiv: In Yure (in Ukr.).
12. Shcherbyna T.M. (2015). Simeino-pravovyi status zhinky: porivnialnyi analiz dosvidu Indii ta Ukrainy [Family Legal Status of Women: Comparative Analysis of Indian Experience and Ukraine]. Forum Prava, (4), 341-345 (in Ukr.).
13. Pavliuk N.M. (2013). Pravovyi status oboviazkovykh spadkoiemtsiv yak subiektiv spadkovykh prav u Yevropeiskykh krainakh [Legal Status of Compulsory Heirs as subjects of inheritance rights in European countries]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, (2), 205-209 (in Ukr.).
14. Shchukina K.S. (2017). Osoblyvosti rehuliuvannia prava na oboviazkovu chastku u spadshchyni v derzhavakh kontynentalnoi (romano-hermanskoi) systemy prava [Features of the Regulation of the Right to a Compulsory Share in the Inheritance in the Sates of the Continental (Romano-Germanic) Legal System]. Naukovyi visnyk publichnoho ta pryvatnoho prava, (1), 56-59 (in Ukr.).
15. Kornieiev Yu.V., Berhovych L.V. (2018). Koliziine rehuliuvannia simeinykh pravovidnosyn u mizhnarodnomu pryvatnomu pravi: shliakhy podolannia konfliktu [Contentious Regulation of Family Legal Relations in Private International Law: Ways of Management of Conflicts]. Yurydychnyi visnyk, 4(49), 140-145 (in Ukr.).
16. Pro zatverdzhennia Poriadku zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukraini [On the approval of the Procedure for the use of assisted reproductive technologies in Ukraine]. order of the Ministry of Healthcare of Ukraine (09.09.2013 № 787). (in Ukr.).
17. Simeinyi kodeks Ukrainy [Family Code of Ukraine]. Law of Ukraine. (10.01.2002 № 2947-3). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, (21), 135 (in Ukr.).
18. Pro mizhnarodne pryvatne pravo [On International Private Law]. Law of Ukraine (23.06.2005 № 2709-4). (in Ukr.).
19. Rishennia Hlybotskoho raionnoho sudu Chernivetskoi oblasti [Judgment of Hlyboka District Court of the Chernivtsi region] (09.01.2023, case № 2/715/83/23). (in Ukr.).
20. Tkachenko V. (2020). Koliziini pytannia realizatsii prava na shliub u mizhnarodnomu pryvatnomu pravi [Conflicting issues of exercise of the right to marriage in international private law]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, (6), 282-286 (in Ukr.).
21. Radchuk O.P. (2016). Deiaki pytannia koliziinoho rehuliuvannia shliubno-simeinykh vidnosyn [Some Issues if Collision Regulation of Marital-Conjugal Relations]. Porivnialno-analitychne pravo, (4), 95-99. (in Ukr.).
22. Jacobson H.A. (2018). A limited market: the recruitment of gay men as surrogacy clients by the infertility industry in the USA. Reproductive BioMedicine and Society, (7), 14-23.
23. Piersanti V., Consalvo F., Signore F., Del Rio A., Zaami S. (2021). Surrogacy and "Procreative Tourism". What Does the Future Hold from the Ethical and Legal Perspectives? Medicina, 57(1).
24. Naaman N. (2022). Bordering Legal Parenthood. Yale Journal of Law & the Humanities, 3(33), 333-364.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Науковий аналіз поняття та структури правового статусу юридичних осіб нафтогазового комплексу в Україні. Дослідження структури та правової природи холдингу в нафтогазовому комплексі. Аналіз особливостей правового статусу підприємств газопостачання.
автореферат [31,0 K], добавлен 11.04.2009Історія розвитку цивільно-правового інституту послуг. Послуга як одна з фундаментальних категорій договірного права. Особливості продукту особистих матеріальних послуг. Настання відповідальності за неналежне виконання послуги з сурогатного материнства.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 22.03.2011Права людини, права нації (народу) та їх розвиток у сучасний період. Методи гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, міжнародні організаційно-правові механізми їх захисту. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 02.02.2016Стан правового регулювання та практики організації служби в органах місцевого самоврядування. Визначення змісту правового статусу посадових осіб місцевого самоврядування. Обов'язки посадових осіб. Правовий режим служби в органах місцевого самоврядування.
доклад [35,5 K], добавлен 29.01.2014Ознаки нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила. Ознаки та види законів. Підзаконний нормативно-правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі просторі і за колом осіб. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 14.11.2010Поняття, ознаки та види позову; критерії його визнання та забезпечення. Визначення можливостей об'єднання та підстав роз'єднання кількох матеріально-правових вимог захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб. Розгляд умов мирової угоди сторін.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 05.05.2011Загальна характеристика суб’єктів правового статусу іноземців та осіб без громадянства. Загальні положення про правоздатність і дієздатність іноземних громадян в Україні. Деякі аспекти правового статусу іноземців як суб’єктів права на землю в Україні.
реферат [29,4 K], добавлен 21.10.2008Правові відносини як врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, їх прояв в конкретному зв’язку між правомочними і зобов’язаними суб’єктами. Види та основні ознаки правових відносин, їх юридичний зміст. Класифікація юридичних фактів.
курсовая работа [262,2 K], добавлен 23.12.2010Характеристика нормативно-правового акту: поняття, ознаки, класифікація. Дослідження меж дії нормативно-правових актів: у часі, в територіальному відношенні, по колу осіб. Місце та роль закону у системі нормативно-правових актів. Верховенство закону.
дипломная работа [87,1 K], добавлен 27.05.2010Правова характеристика основних прав людини як суспільних і соціальних явищ. Поняття, принципи і вміст правового статусу людини. Правовий статус громадян України, іноземців і осіб без громадянства. Міжнародні гарантії прав і свобод людини в Україні.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 02.01.2014З’ясування підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин. Аналіз змісту, видів, категорії суб’єктів та об’єкту правових відносин. Вивчення особливостей правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб. Огляд критеріїв для визнання людини неосудною.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 01.05.2011Цивільно-правові відносини в сфері здійснення та захисту особистих немайнових та майнових прав фізичних осіб. Метод цивільного права та чинники, що його зумовлюють. Характерні риси імперативного елементу цивільно-правового методу правового регулювання.
курсовая работа [99,0 K], добавлен 13.04.2014Поняття "іноземця" та "особи без громадянства", конституційно-правове регулювання їх статусу. Права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні та їх гарантування. Правова відповідальність іноземців та осіб без громадянства.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 21.10.2015Становлення і сучасне розуміння поняття іноземців та осіб без громадянства. Характеристика їх прав, свобод і обов’язків. Особливості їх відповідальності за законодавством України. Правовий статус біженців і осіб, що отримали політичний притулок.
дипломная работа [102,9 K], добавлен 20.04.2011Поняття та особливості правового статусу іноземців в Україні. Права, обов’язки та правовий режим іноземців. Порядок в’їзду в Україну і виїзду з України. Правила та особливості адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 06.05.2014Джерела земельного права як прийняті уповноваженими державою органами нормативно-правові акти, які містять правові норми, що регулюють важливі суспільні земельні відносини. Місце міжнародно-правових актів у регулюванні земельних відносин в Україні.
реферат [40,3 K], добавлен 27.04.2016Суспільні відносини, виникнення й етапи розвитку релігійних організацій на території України, їх правовий стан на сьогодні. Розгляд цивільно-правового статусу релігійних організацій як юридичних осіб, їх основні права та обов'язки, порядок реєстрації.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 26.08.2012Права людини, права нації (народу) та їх розвиток у сучасний період. Правовий статус громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Міжнародні організаційно-правові механізми гарантування і захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
дипломная работа [68,7 K], добавлен 01.07.2009Фінансово-правові відносини, їх особливості та зміст. Органи та організація фінансового контролю, види і методи. Структура фінансово-правових норм, тобто їх внутрішня будова, складові частини (елементи). Державна контрольно-ревізійна служба в Україні.
курсовая работа [30,5 K], добавлен 17.02.2011Юридичний зміст поняття "біженець" та основи його правового статусу. Обґрунтування практичної доцільності та ефективності адміністративно-правових процедур надання статусу біженця в Україні. Основні етапи порядку набуття та припинення даного статусу.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 06.05.2014