Сутність поняття "механізм державного регулювання розвитку критичної інфраструктури"

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

НАН України

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку

Видавнича група «Наукові перспективи»

Сектор промислової політики та інноваційного розвитку

Відділ промислової політики та енергетичної безпеки

Сутність поняття «механізм державного регулювання розвитку критичної інфраструктури»

І. Жукова, к. н. держ. управл., доцент,

Н. Трушкіна, к.е.н., докторант, с.н.с.

м. Київ, м. Харків, Україна



Анотація

У статті проаналізовано й узагальнено наукові погляди на визначення понять «механізм», «організаційний механізм», «економічний механізм», «організаційно-економічний механізм», «механізм державного управління», «механізм державного регулювання». Запропоновано авторське трактування терміна «механізм державного регулювання розвитку критична інфраструктура».

Ключові слова: державна політика, державне управління, державне регулювання, механізм державного регулювання, національна економіка, концепт, понятійно-категоріальний апарат, теоретичний аспект, концептуальні підходи, систематизація, розвиток, критична інфраструктури, критично важливі об'єкти інфраструктури, стійкість, захист, національна безпека.



Abstract

The essence of the concept “government regulation mechanism of the critical infrastructure development”

I. Zhukova, Ph.D. (in Public Administration), Ass. Professor, Director, Publishing Group “Scientific Perspectives”, Kyiv, Ukraine,

N. Trushkina, Ph.D. (in Economics), Senior Researcher, Senior Research Officer of the Sector of Industrial Policy and Innovative Development of the Department of Industrial Policy and Energy Security, Research Center for Industrial Problems of Development of the NAS of Ukraine, Kharkiv, Ukraine

The article analyses and summarizes scientific views on the definition of the concepts “mechanism”, “organizational mechanism”, “economic mechanism”, “organizational and economic mechanism”, “mechanism of state management”, “mechanism of state regulation”. The author's interpretation of the term “mechanism of state regulation of the critical infrastructure development” is proposed.

Keywords: state policy, state administration, state regulation, state regulation mechanism, national economy, concept, conceptual and categorical apparatus, theoretical aspect, conceptual approaches, systematization, development, critical infrastructure, critical infrastructure objects, sustainability, protection, national security.



Постановка проблеми

Забезпечення стійкості функціонування і захисту критично важливих об'єктів інфраструктури визнано стратегічним напрямом розвитку національної економіки у більшості країн світу з позицій національної та інформаційної безпеки [1-5]. І, у першу чергу, це стосується розвитку маркетингової [6-7], інноваційної [8-11], туристичної та рекреаційної [12-13], інформаційної [14-16], транспортної й логістичної [17-18], енергетичної [19], аграрної [20-21], зеленої та екологічно безпечної [22] у контексті реалізації державної політики та механізмів державного управління.

З огляду на це, необхідність теоретико-методологічного обґрунтування розвитку критичної інфраструктури та розроблення належних механізмів державного регулювання обумовлюють проведення подальших досліджень у цьому напрямі. І у першу чергу варто приділити увагу уточненню понятійно-категоріального апарату у напрямі визначення суті й змісту терміна «механізм державного регулювання розвитку критичної інфраструктури» як симбіозу та інтеграції понять «механізм», «механізм державного управління», «механізм державного регулювання», «розвиток», «критична інфраструктура», «розвиток критичної інфраструктури».

Це дозволить чітко обґрунтувати концептуальний підхід до державного регулювання розвитку критичної інфраструктури та стратегію державного управління розвитком критичної інфраструктури у контексті забезпечення національної безпеки держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітні питання формування й розвитку критичної інфраструктури, обґрунтування концептуальних засад її розвитку та теоретико-методологічних підходів до підвищення ефективності функціонування у різних секторах економіки входять до кола наукових інтересів багатьох провідних зарубіжних учених.

Серед ключових проблем, які досліджують науковці, можна вказати такі: принципово нові підходи до кількісного та експертного оцінювання стійкості критичної інфраструктури з урахуванням множини загроз, небезпек і ризиків; динамічного функціонального моделювання вразливості та взаємодії систем критичної інфраструктури (S. Argyroudis, A. Clark-Ginsberg, L. Galbusera, B. Arvidsson, N. Kumar, A. Mottahedi, R. Osei-Kyei, B. Rathnayaka, D. Rehak, L. Shen, А. Urlainis, E. Wells); впровадження концепції публічно-приватного партнерства у забезпеченні стійкості критичної інфраструктури до несподіваних подій (M. Dunn-Cavelty, M. Suter; G. Ampratwum et al.); стратегії захисту критичної інфраструктури (C.-J. Forsberg, N. Kourti; A. Poustourli, N. Kourti); формування належної системи підготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації (D. Rehak et al.; D. Alderson et al.).

Видатні українські вчені-економісти та фахівці-практики (Д. Бірюков, Д. Бобро, І. Газдайка-Васильшин, К. Ганкевич, С. Гнатюк, М. Домарацький, O. Єрменчук, О. Калиновський, М. Кизим, С. Кондратов, С. Корольов, А. Косинський, В. Левчук, В. Лойко, В. Лядовська, С. Маляр, С. Мельник, П. Підюков, П. Пригунов, Є. Романенко, М. Руденко, М. Рябий, І. Солопова, Я. Страхніцький, О. Суходоля, С. Теленик, В. Франчук, В. Хаустова, В. Храпкіна, О. Яременко та інші) в останні десятиріччя приділяють значну увагу науково-методичному обґрунтуванню та імплементації концепції розвитку критичної інфраструктури. Ними уточнено суть і зміст поняття «критична інфраструктура»; визначено правові засади регулювання розвитку критичної інфраструктури у різних країнах світу; запропоновано трирівневу ієрархічну модель критеріїв визначення критичності інфраструктури; надано пропозиції щодо подальших кроків з розбудови в Україні державної системи захисту критичної інфраструктури.

Дослідженню проблем державного управління та реалізації механізмів державного регулювання розвитку економічних систем присвячено багато наукових публікацій провідних учених (О. Амоша, В. Антонюк, В. Бакуменко, Н. Балдич, В. Бодров, В. Вишневський, О. Вишневський, В. Геєць, М. Григорак, І. Дрозд, Ю. Залознова, О. Ігнатенко, А. Касич, О. Корнійчук, Д. Котелевець, Т. Кубах, Е. Лібанова, В. Ляшенко, О. Новікова, В. Омельчук, А. Павлюк, І. Підоричева, І. Пінчук, О. Поліщук, Є. Романенко, Н. Романовська, О. Рудченко, О. Сафронова, В. Степанов, Н. Ткачова, Є. Федорук, О. Хандій, Ю. Харазішвілі, В. Шевчук та інші).

Незважаючи на широке коло наукових досліджень з обраної теми, дискусійність окремих питань потребують проведення подальших наукових розробок. І у першу чергу варто приділити увагу уточненню термінологічного апарату з урахуванням змін державного управління та політики, глобальних викликів часу і трансформацій економічних систем різного рівня.

Мета даної статті полягає у теоретичному узагальненні й систематизації існуючих наукових поглядів до визначення суті й змісту поняття «механізм державного регулювання розвитку критичної інфраструктури».

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення інституційної теорії, зокрема парадигми еволюційного розвитку; теорій систем, глобалізації, інфраструктури; концепцій державного управління, стратегічного менеджменту, національної та інформаційної безпеки, сталого розвитку. В основу дослідження покладено системний, структурно- функціональний, лінгвістичний, синергетичний і логіко-семантичний підходи.

У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи: діалектичний, історичний, формально-логічний, аксіоматичний, теорія логіки та гіпотетико-дедуктивний, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, компонентного аналізу, порівняльного аналізу, аналогії, класифікації, структурно-логічного узагальнення.



Виклад основного матеріалу

На даний момент у більшості країн світу впроваджується концепція розвитку критичної інфраструктури, яка має відображати поточні проблеми, включати шляхи їх вирішення, а також відповідати сучасним глобальним викликам, особливо з точки зору безпеки, стійкості, надійності, функціональності, цілісності. Тому захист критичної інфраструктури від численних глобальних загроз і ризиків стає стратегічним завданням на національному рівні і має вирішальне значення для підтримки адекватного функціонування екосистем та забезпечення їх сталого, інклюзивного й смарт-розвитку.

У результаті дослідження встановлено, що поняття «критична інфраструктура» ототожнюється з такими дефініціями, як: інфраструктура; системи життєзабезпечення; критично важливі об'єкти інфраструктури; життєво важливі суспільні функції; продукція, товари, послуги та пов'язані з ними процеси.

З використанням системного підходу та методу класифікації умовно систематизовано трактування терміна «критична інфраструктура», які запропоновано різними науковими школами, за такими групами, як: система; елементи системи; структура (мережева, фізична, організаційна); сукупність активів; безпековий напрям; ключове безпекове завдання держави; об'єкт захисту (адміністративно-правового, кібернетичного); складова національної інфраструктури; об'єкт державного управління; складова інформаційної безпеки тощо.

У роботі [1] під терміном «критична інфраструктура» розуміється сукупність об'єктів, систем, мереж, які є пріоритетними й стратегічно важливими для розвитку конкурентоспроможної національної економіки і забезпечення належного рівня національної безпеки, знешкодження або порушення функціонування яких може завдати шкоди національним інтересам держави, призвести до появи можливих загроз і ризиків, суттєвих збитків і втрат (економічних, транспортних, логістичних, екологічних, фінансових, інвестиційних, інформаційних тощо).

Під розвитком критичної інфраструктури варто розглядати процес трансформаційних змін пріоритетних і стратегічно важливих для економіки об'єктів, систем, мереж шляхом переходу ключових складових інфраструктури на якісно новий рівень функціонування завдяки адаптації до мінливості й нестабільності екзогенного середовища з урахуванням впливу можливих загроз, ризиків і сучасних викликів.

Як свідчить аналіз наукових публікацій, у літературі використовується велике розмаїття трактувань поняття «механізм» та його різновидів. Під механізмом як економічною категорією розуміється: процес будь-якого явища; послідовність інструментів; система процедур, що формують рішення або правила прийняття; послідовність станів, процесів, що визначають собою будь-яку дію, явище; система, пристрій, що визначає порядок будь-якого виду діяльності; послідовність етапів і комплекс способів; комплекс методів управління; сукупність цілеспрямованих впливів; взаємозв'язок і взаємодія сукупності факторів; комплекс заходів і послідовність їх реалізації; сукупність закономірних зв'язків і відносин; сукупність процесів, прийомів, методів, підходів, здійснення певних дій задля досягнення мети.

З терміном «механізм» тісно пов'язана категорія «механізм управління», яку здебільшого розглядають як:

1) сукупність (способів взаємодії суб'єктів господарювання; форм, структур, методів і засобів управління; програми і техніки управління, технічних засобів; цілей, стратегій, функцій, методів; взаємопов'язаних методів управління);

2) систему процедур прийняття управлінських рішень, упорядкованих дій; впливу на об'єкт управління з метою досягнення бажаного результату; організації господарського процесу;

3) практичні заходи, засоби, важелі, стимули, за допомогою яких органи управління впливають на виробництво або сферу послуг задля досягнення поставлених завдань.

Отже, механізм - це взаємопов'язана сукупність соціально-економічних відносин, принципів, методів, форм, підходів до управління розвитком критичної інфраструктури [5]. До складових механізму можна віднести такі: засоби й інструменти; суб'єкти й об'єкти управління; методи, важелі й інструменти; структура і комплекс форм і методів; способи.

В економічній теорії термін «механізм» найбільш частіше поєднується з поняттями «господарський», «правовий», «організаційний», «економічний», «фінансовий», «інституційний» тощо. У зв'язку з цим у науковій літературі зустрічаються різні терміни, а саме «господарський механізм», «правовий механізм», «фінансовий механізм», «інвестиційний механізм», «організаційний механізм», «економічний механізм», «організаційно-економічний механізм». Використання відповідного тлумачення залежить від того, до якої наукової школи належить дослідник.

При цьому встановлено, що більшість науковців не розділяють поняття організаційного й економічного механізмів, розуміючи під цим систему інструментів регулювання виробництва; інші - систему управління економікою; треті - спосіб господарювання. Так, автори визначають організаційний механізм як: сукупність процесів, які відбуваються на підприємстві; систему методів, прийомів і способів формування й регулювання відносин; основні правила, норми, що діють у межах організації; господарські процеси; комплекс організаційних форм, які забезпечують формування, розвиток і вдосконалення виробничої системи; сукупність елементів виробничого процесу; способи організації зв'язків між елементами, організаційні форми, методи, правові норми й нормативи, що забезпечують раціональне функціонування всієї виробничої системи.

Як правило, у наукових джерелах економічний механізм трактується як: складовий елемент господарського механізму, який включає економічні стимули, важелі та методи управління; послідовне застосування сукупності методів та важелів, що спрямовують діяльність підприємства у певному напрямі; складна сукупність регуляторів, за допомогою яких реалізуються загальнодержавна і ринкова політики; сукупність конкретних форм зв'язків; цілісна система, яка складається з двох взаємодіючих підсистем - функціональної та забезпечувальної; спосіб взаємодії господарських процесів і явищ; система правових, організаційно-управлінських і фінансово- економічних важелів; сукупність методів і засобів впливу на економічні процеси та їх регулювання; сукупність економічних ресурсів і способів їх взаємодії для реалізації економічного процесу; інтегрована, багаторівнева система форм і методів господарювання; сукупність економічних важелів і регуляторів виробництва.

Аналіз спеціальної літератури свідчить про різноманітність поглядів учених на визначення змісту терміна «організаційно-економічний механізм». При цьому деяка група вчених ототожнює це поняття з «економічним» і «господарським» механізмами. Під цим терміном здебільшого розуміється: складова економічного і частина господарського механізму, яка відображає сукупність організаційних, фінансових та економічних методів, способів, форм, інструментів і важелів; єдність державного регулювання та ринкової саморегуляції; організаційно-економічні відносини, що формуються у процесі оптимізації суспільної праці, відносин обміну діяльності і відносин управління; інструмент управління, що являє собою сукупність управлінських елементів і способів їх організаційної, інформаційної, мотиваційної та правової підтримки; система формування цілей і стимулів, що дозволяють перетворювати матеріальні й духовні потреби суспільства у засоби виробництва.

Організаційно-економічний механізм можна розглядати в широкому і вузькому сенсі. У широкому сенсі - це форма організації взаємодії учасників ринку, структур і відділів підприємства, внутрішніх бізнес-процесів, а також сукупність економічних методів й інструментів забезпечення цієї взаємодії. У вузькому сенсі - це система організаційно-економічних заходів з підвищення ефективності діяльності підприємства, що означає реалізацію взаємопов'язаних організаційно-адміністративних і економічних заходів [23].

У роботі [24] запропоновано авторський підхід до визначення сутності й змісту терміна «організаційно-економічний механізм управління логістичною діяльністю». Він розглядається як сукупність принципів, інструментів, функцій, методів і засобів, спрямованих на скорочення рівня витрат на організацію процесів логістичної діяльності та різних логістичних послуг (транспортних, складських, маркетингових тощо).

Значну увагу у науковій літературі присвячено визначенню сутності поняття «механізм державного регулювання» з урахуванням специфіки видів економічної діяльності. Аналіз свідчить, що державне регулювання певної сфери реалізується в межах відповідного механізму, збалансованість елементів якого має забезпечити його дієвість. В економічній літературі достатньо широко обговорюються питання щодо змісту та структури елементів механізму державного регулювання стосовно його різних сфер застосування.

І. Пінчук [25] визначає сутність поняття механізму регулювання в соціально-економічній системі, що забезпечує органічне поєднання в собі об'єктивних економічних законів, що реалізуються через соціально- економічні відносини, а також суб'єктивної економічної діяльності, яка реалізується у вигляді соціально-політичних відносин господарюючих суб'єктів. Це зумовлено як специфічними особливостями регулювання державою певних сфер економіки та ступенем його складності, масштабності, глибини і деталізації, так і комплексом завдань, що вирішуються, з урахуванням повноважень органів державного управління, а також розглядом процесу регулювання у статиці та динаміці.

Т. Кубах [26] пропонує розглядати механізм регулювання певного ринку як систему органів, котрі впроваджують у життя закони та нормативи, що регулюють цей ринок. Однак, на думку О. Рудченка і О. Поліщук [27], такий підхід є дещо спрощеним і механістичним, оскільки він характеризує процес, що розглядається, із надто загальних позицій стосовно його здійснення.

Більш обґрунтованою є позиція В. Бодрова [28], який, розглядаючи державне регулювання економіки, визначає механізм як базис для здійснення цілеспрямованих заходів економічної політики, а також систему інструментів, за допомогою яких держава досягає певної мети економічної політики. При цьому науковець відзначає, що державне регулювання економіки забезпечує вплив держави через уповноважені органи влади та інституції на економічні об'єкти і процеси, осіб, які беруть у них участь, з метою надання цим процесам організованого характеру, упорядкування дій економічних суб'єктів, забезпечення дотримання законів, відстоювання державних та суспільних інтересів. Що стосується самих механізмів державного регулювання, то, на його думку, ними визначаються комплекси взаємопов'язаних і взаємоузгоджених методів, інструментів і форм забезпечення цілеспрямованого регуляторного впливу держави [28, с. 130].

І. Дрозд і В. Шевчук [29] дотримуються думки, що механізм державного регулювання (це стосується ринку цінних паперів) включає: нормативне регулювання шляхом встановлення загальних правил; контроль за виконанням правових норм; захист прав і інтересів учасників правовідносин; координацію та легальне спрямування їх діяльності; визначення пріоритетів у структурній політиці тощо. На думку О. Корнійчука [30], механізмом регулювання організаційно-економічних відносин щодо розвитку фондового ринку у системі національного господарства слід вважати теоретико-методичні положення та заходи, що визначають відносини між юридичними і фізичними особами з приводу створення фондового ринку, формування його організаційної структури та системи управління й регулювання.

При цьому, на погляд О. Рудченка і О. Поліщук [27], це визначення дещо спрощене та має певні дискусійні аспекти. По-перше, крім теоретичних положень, на процес регулювання впливають методологічні положення, що полягають у визначенні змісту найбільш принципових підходів у цій сфері. По-друге, трансформації відносин власності, хоча й суттєво впливають на процеси державного регулювання фондового ринку, все ж слід враховувати вимоги інших напрямів економічної політики. По-третє, не заперечуючи необхідність орієнтації на користь працівника, людини-власника, все ж доцільнішим є врахування балансу інтересів учасників певних відносин, оскільки саме за цих умов досягається їх гармонізація [31, с. 5].

Заслуговує на увагу позиція В. Омельчука [32], на думку якого під механізмом (щодо державного регулювання ринку доступного житла) слід розуміти цілісну систему причинно-наслідкових зв'язків, зумовлених об'єктивними економічними законами та нормативно-правовим полем між рішеннями суб'єкта регулювання та поточними і майбутніми станами означеного ринку. У той же час, як зазначають О. Рудченко і О. Поліщук [27], хоча в наведеному визначенні акцентується увага на динамічній моделі механізму, все ж формулювання цього поняття не відображає всієї його складності, оскільки динамізм механізму надає саме, наявність прирісної його частини, котра генерується у ньому в якості напрямів його вдосконалення, що й забезпечує його постійне оновлення відповідно до змін у навколишньому соціально-економічному середовищі.

Варто зазначити, що більшість науковців привертає особливу увагу у своїх дослідженнях саме теоретичним аспектам державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури. Так, С. Голубка і П. Овчар [33] розглядають механізми державного регулювання автомобільним транспортом як конкретні інструменти цільового впливу на сферу автомобільного транспорту з забезпеченням її функціональності.

На думку В. Степанова [34], особливий блок державного регулювання автомобільним транспортом формують регуляторні механізми, зокрема ліцензування, стандартизація, сертифікація й квотування. Регуляторні механізми є основними для визначення структури виконавців послуг - контингентування.

Як відмічає Є. Федорук [35], пріоритетним напрямом державного регулювання залишається вдосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку транспортної системи та ринку транспортних послуг, включаючи створення нормативно-правової бази з регулювання питань якості транспортних послуг, забезпечення мобілізаційної підготовки транспортних організацій і виконання ними розвитку механізмів державно-приватного партнерства. Разом з тим, А. Буркун [36] наголошує, що недосконалість нормативно-правової бази регулювання транспортної галузі, у свою чергу, породжує неефективність механізмів стимулювання інвестицій на розвиток транспорту та відставання у реалізації програм його розвитку.

Для забезпечення ефективної реалізації механізмів державного регулювання у сфері транспортних послуг, на думку О. Панчука [37], доцільним є підтримка бюджетного фінансування найважливіших транспортних проектів, у тому числі з розвитку автомобільних доріг загального користування і підвищення рівня безпеки дорожнього руху, а також гарантоване фінансування законодавчо закріплених державних зобов'язань за програмами розвитку транспорту та дорожнього господарства України.

А. Павлюк і О. Ігнатенко [38] стверджують, що державне регулювання ринку послуг автомобільного транспорту в регіоні можна віднести до основної групи функцій управління, реалізація якої суттєво залежить від правового забезпечення. Можливість застосування механізмів державного регулювання ринку послуг автомобільного транспорту в регіоні зумовлюється нормативними актами, що регламентують організацію пасажирських перевезень, ліцензування та сертифікацію цього виду діяльності, безпеку руху та правила пасажирських перевезень і є обов'язковими для всіх учасників автотранспортного процесу на території України.



Висновки

Отже, на підставі аналізу й узагальнення існуючих наукових розробок з понятійного апарату та у результаті власних досліджень [39-41] надано авторське трактування поняття «механізм державного регулювання розвитку критичної інфраструктури». Він розглядається як сукупність принципів, інструментів, функцій, методів, засобів, ресурсів і чинників впливу, спрямованих на досягнення стійкого функціонування, захисту та безпеки критичної інфраструктури у різних видах економічної діяльності за рахунок використання сучасних інноваційних, цифрових, інформаційно-комунікаційних, маркетингових, логістичних, зелених технологій. При цьому даний механізм має ефективно реалізовуватися у системі менеджменту, тобто у комплексі організаційних заходів, операцій і прийомів, спрямованих на поліпшення державного управління й регулювання економіки.

Варто відмітити, що наукова новизна даного дослідження полягає у поєднанні, симбіозі та інтеграції категорій «механізм», «механізм державного регулювання», «розвиток», «інфраструктура», «критична інфраструктура» з урахуванням чинників екзогенного й ендогенного середовища, особливостей, закономірностей, тенденцій розвитку процесів, якісних перетворень з наявністю взаємозв'язку організаційних, цифрових, логістичних, зовнішньоекономічних, інноваційних і соціальних перетворень, що характеризуються кількісно-якісними змінами. Це дозволяє досягти поставлених цілей, врахувати всі аспекти розвитку об'єктів критичної інфраструктури у різних видах економічної діяльності у сучасних умовах господарювання. Ключовими принципами формування механізму державного регулювання розвитку критичної інфраструктури визнано системність, інтегрованість, достовірність, динамічність, відповідність положенням основних законодавчих і нормативно-правових актів, ефективність.

Перспективи подальших досліджень полягають в узагальненні теоретичних підходів до поняття «державне управління розвитком критичної інфраструктури»; визначенні структури і механізмів державного регулювання розвитку критичної інфраструктури; розробленні концепції й моделі державного регулювання розвитку критичної інфраструктури з позицій національної безпеки як важливої складової стратегії повоєнної розбудови національної економіки України.

державний безпека критичний інфраструктура економічний



Література

1. Кизим М.О., Хаустова В.Є., Трушкіна Н.В. Сутність поняття «критична інфраструктура» з позицій національної безпеки України. Бізнес Інформ. 2022. №12. С. 58-78.

2. Трушкіна Н. Еволюція теоретичних поглядів на сутність поняття «інфраструктура». Vedaaperspektivy. 2023. №3(22). Str. 125-143.

3. Трушкіна Н. Сутність поняття «розвиток критичної інфраструктури». Moderni aspekty vedy: XXIX. Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. Str. 149-163.

4. Khaustova V., Tirlea M.R., Dandara L., Trushkina N., Birca I. Development of Critical Infrastructure from the Point of View of Information Security. UNIVERS STRATEGIC - Revista de Studii Strategice Interdisciplinare si de Securitate. 2023. Anul XIV. Nr. 1(53). P. 170-188.

5. Bezpartochnyi M., Trushkina N., Birca I. Critical infrastructure development management mechanism: theoretical aspects. Current issues of the management of socio-economic systems in terms of globalization challenges: scientific monograph. Kosice: Vysoka skola bezpecnostndho manazdrstva v Kosiciach, 2023. P. 612-628.

6. Романенко Є.О., Чаплай (Жукова) І.В. Сутність та особливості системи маркетингу послуг у механізмах державного управління. Актуальні проблеми економіки. 2016. №12. С. 81-89.

7. Кіслов Д.В., Романенко Є.О., Чаплай (Жукова) І.В. Маркетингова комунікологія як механізм реалізації державної політики: монографія. Київ: Персонал, 2018. 411 с.

8. Ivanov S., Liashenko V., Kaminska B., Kvilinskyi O.A Concept of Modernization Evaluation. European Cooperation. 2016. Vol. 12. No. 19. P. 86-101.

9. Ivanov S., Lyashenko V., Tolmachova H., Kvilinskyi O. Wlasciwosci modernizacji sfery przedsiebiorczej w kontekscie panstwowej polityki gospodarczej na Ukrainie. Wspolpraca Europejska. 2016. Nr. 3(10). S. 9-34.

10. Kvilinskyi O., Kravchenko S. Optimization of Innovative Project Realization Conditions. Zeszyty Naukowe Politechniki Poznanskiej. Organizacja i Zarzqdzanie. 2016. Nr. 70. S. 101-111.

11. Kwilinski A., Dzwigol H., Dementyev V. Model of Entrepreneurship Financial Activity of the Transnational Company Based on Intellectual Technology. International Journal of Entrepreneurship. 2020. Vol. 24. P. 1-5.

12. Letunovska N., Kwilinski A., Kaminska B. Scientific research in the health tourism market: a systematic literature review. Health Economics and Management Review. 2020. Vol. 1. P. 8-19.

13. Yelnikova J., Kwilinski A. Impact-Investing in the Healthcare in Terms of the New Socially Responsible State Investment Policy. Business Ethics and Leadership. 2020. Vol. 4. No. 3. P. 57-64.

14. Kwilinski A. Development of industrial enterprise in the conditions of formation of information economics. Thai Science Review. 2017. Autumn. P. 85-90.

15. Trushkina N. Development of the information economy under the conditions of global economic transformations: features, factors and prospects. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No. 4. P. 7-25.

16. Kryshtanovych S., Prosovych O., Panas Y., Trushkina N., Omelchenko V. Features of the Socio-Economic Development of the Countries of the World under the influence of the Digital Economy and COVID-19. International Journal of Computer Science andNetwork Security. 2022. Vol. 22. No. 1. P. 9-14.

17. Khaustova V.Ye., Boiko O.V., Trushkina N.V. Vectors of Increasing the Level of Innovation and Investment Attractiveness of the Transport and Logistics Infrastructure of the National Economy of Ukraine. The Problems of Economy. 2022. No. 3. P. 84-97.

18. Remyha Y., Zaiarniuk O., Lozova T., Trushkina N., Yakushev O., Korovin Y. Energysaving technologies for sustainable development of the maritime transport logistics market. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science. 2023. Vol. 1126. Article 012037.

19. Trushkina N., Pahlevanzade A., Pahlevanzade A., Maslennikov Ye. Conceptual provisions of the transformation of the national energy system of Ukraine in the context of the European Green Deal. Polityka Energetyczna - Energy Policy Journal. 2021. Vol. 24. No. 4. P. 121-138.

20. Kwilinski A., Hnatyshyn L., Prokopyshyn O., Trushkina N. Managing the Logistic Activities of Agricultural Enterprises under Conditions of Digital Economy. Virtual Economics. 2022. Vol. 5. No. 2. P. 43-70.

21. Bezpartochnyi M., Trushkina N. Infrastructural provision for the managing of agricultural enterprises' international logistics activities in the context of food security. Food security: modern challenges and mechanisms to ensure: scientific monograph. Kosice: Vysoka skola bezpecnostndho manazdrstva v Kosiciach, 2023. P. 7-24.

22. Dzwigol H., Trushkina N., Kwilinski A. Green Logistics as a Sustainable Development Concept of Logistics Systems in a Circular Economy. Proceedings of the 36th International Business Information Management Association (IBIMA). Granada, Spain: IBIMA, 2021. P. 10862-10874.

23. Trushkina N. Organizational-economic mechanism of management logistic activity of enterprise: essence and structure. Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension: collective monograph / VUZF University of Finance, Business and Entrepreneurship. Sofia: VUZF Publishing House «St. Grigorii Bogoslov», 2019. Vol. 3. P. 117-125.

24. Trushkina N. Improvement of the organizational-and-economic mechanism of management logistic activity of enterprise. Agricultural and Resource Economics. 2019. Vol. 5. No. 4. P. 156-172.

25. Пінчук І.О. Господарсько-політичний механізм як інституціональна модель функціонування національної економіки: дис... канд. екон. наук: 08.00.01; Полтавський національний технічний ун-т ім. Юрія Кондратюка. Полтава, 2007. 239 c.

26. Кубах Т.Г. Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів України. Держава та регіони. 2009. 16. С. 111-114.

27. Рудченко О.Ю., Поліщук О.М. Механізм державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури мегаполісів. Університетські наукові записки. 2017. №61. С. 93-100.

28. Бодров В.Г., Сафронова О.М., Балдич Н.І. Державне регулювання економіки та економічна політика. Київ: Академвидав, 2010. 520 с.

29. Дрозд І.К., Шевчук В.О. Державний фінансовий контроль / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Київ: 2мекс-ЛТД, 2007. 104 с.

30. Корнійчук О. Фондовий ринок: теорія і практика; за ред. Б.М. Данилишина. Київ: РВПС України НАН України, 2009. 224 с.

31. Рудченко О.Ю., Романовська Н.Ю., Новиков В.В. Механізм управління державним корпоративним сектором. Формування ринкових відносин в Україні. 2016. Вип. 3(178). С. 3-9.

32. Омельчук В.О. Державне регулювання ринку доступного житла в Україні: дис... д-ра екон. наук: 08.00.03; НДЕІ. Київ, 2011. 486 с.

33. Голубка С.М., Овчар П.А. Механізми регулювання автотранспортом у системі національного господарства. Економша та держава. Сер.: Економічна наука. 2018. №9. С. 4-10.

34. Степанов В.Ю. Державне регулювання транспортною сферою. Вісник Національного університету цивільного захисту України. Сер.: Державне управління. 2016. Вип. 1. С. 97-103.

35. Федорук Є.І. Особливості державного регулювання транспортно-логістичної сфери України. Інвестиції: практика та досвід. 2017. №22. С. 109-114.

36. Буркун В.В. Державна підтримка розвитку національної автотранспортної системи в умовах глобалізації. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 18. С. 613-617.

37. Панчук О.В. Удосконалення системи управління якості транспортних послуг. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 19. С. 626-630.

38. Павлюк А.В., Ігнатенко О.С. Особливості державного регулювання ринку послуг автомобільного транспорту в регіоні. Вісник НАДУпри Президентові України. 2016. №2. С. 76-83.

39. Zhukova I.V. Methodological aspects of public-civic communication research. Public management. 2019. №5(20). Р. 75-84.

40. Zhukova I., Romanenko E. Peculiarities of cooperation of the European Union in the framework of partnership civil society development programs. Public management. 2020. №2(22). Р. 191-201.

41. Trushkina N. Organizational and management ensuring the critical infrastructure development on the basis of public-private partnership. Integration mechanisms of management of innovative processes in the economy: collective monograph. Boston: Primedia eLaunch, 2023. P. 43-50.



References

1. Kyzym, M.O., Khaustova, V.E., & Trushkina, N.V. (2022). Sutnist poniattia «krytychna infrastruktura» z pozytsii natsionalnoi bezpeky Ukrainy [The essence of the concept of “critical infrastructure” from the standpoint of national security of Ukraine]. Biznes Inform - Business Inform, 12, 58-78.

2. Trushkina, N. (2023). Evoliutsiia teoretychnykh pohliadiv na sutnist poniattia “infrastruktura” [Evolution of theoretical views on the essence of the concept of “infrastructure”]. Veda aperspektivy, 3(22), 125-143.

3. Trushkina, N. (2023). Sutnist poniattia “rozvytok krytychnoi infrastruktury” [The essence of the concept of “development of critical infrastructure”]. Moderni aspekty vedy: XXIX. Dil mezinarodni kolektivni monografie (str. 149-163). Ceska republika, Jesenice: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o. [in Ukrainian].

4. Khaustova, V., Tirlea, M.R., Dandara, L., Trushkina, N., & Birca, I. (2023). Development of Critical Infrastructure from the Point of View of Information Security [Dezvoltarea infrastructurii critice din punct de vedere al securitatii informatiilor]. UNIVERS STRATEGIC - Revista de Studii Strategice Interdisciplinare si de Securitate, XIV, 1(53), 170-188.

5. Bezpartochnyi, M., Trushkina, N., & Birca, I. (2023). Critical infrastructure development management mechanism: theoretical aspects. Current issues of the management of socioeconomic systems in terms of globalization challenges: scientific monograph (pp. 61-628). Kosice: Vysoka skola bezpecnostnbho manazbrstva v Kosiciach.

6. Romanenko, Ye.O., & Chaplay (Zhukova), I.V. (2016). Sutnist ta osoblyvosti systemy marketynhu posluh u mekhanizmakh derzhavnoho upravlinnia [The essence and peculiarities of the system of marketing services in the mechanisms of state administration]. Aktualni problemy ekonomiky - Actual problems of the economy, 12, 81-89 [in Ukrainian].

7. Kislov, D.V., Romanenko, Ye.O., & Chaplay (Zhukova), I.V. (2018). Marketynhova komunikolohiia yak mekhanizm realizatsii derzhavnoi polityky [Marketing communication as a mechanism for implementing state policy]. Kyiv: Personal [in Ukrainian].

8. Ivanov, S., Liashenko, V., Kaminska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). A Concept of Modernization Evaluation. European Cooperation, 12(19), 86-101.

9. Ivanov, S., Lyashenko, V., Tolmachova, H., & Kvilinskyi, O. (2016). Wlasciwosci modernizacji sfery przedsi^biorczej w kontekscie panstwowej polityki gospodarczej na Ukrainie. Wspolpraca Europejska, 3(10), 9-34.

10. Kvilinskyi, O., & Kravchenko, S. (2016). Optimization of Innovative Project Realization Conditions. Zeszyty Naukowe Politechniki Poznahskiej. Organizacja i Zarzqdzanie, 70, 101-111.

11. Kwilinski, A., Dzwigol, H., & Dementyev, V. (2020). Model of Entrepreneurship Financial Activity of the Transnational Company Based on Intellectual Technology. International Journal of Entrepreneurship, 24, 1-5.

12. Letunovska, N., Kwilinski, A., & Kaminska, B. (2020). Scientific research in the health tourism market: a systematic literature review. Health Economics and Management Review, 1, 8-19.

13. Yelnikova, J., & Kwilinski, A. (2020). Impact-Investing in the Healthcare in Terms of the New Socially Responsible State Investment Policy. Business Ethics and Leadership, 4(3), 57-64.

14. Kwilinski, A. (2017). Development of industrial enterprise in the conditions of formation of information economics. Thai Science Review, Autumn, 85-90.

15. Trushkina, N. (2019). Development of the information economy under the conditions of global economic transformations: features, factors and prospects. Virtual Economics, 2(4), 7-25.

16. Kryshtanovych, S., Prosovych, O., Panas, Y., Trushkina, N., & Omelchenko, V. (2022). Features of the Socio-Economic Development of the Countries of the World under the influence of the Digital Economy and COVID-19. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(1), 9-14.

17. Khaustova, V.Ye., Boiko, O.V., & Trushkina, N.V. (2022). Vectors of Increasing the Level of Innovation and Investment Attractiveness of the Transport and Logistics Infrastructure of the National Economy of Ukraine. The Problems of Economy, 3, 84-97.

18. Remyha, Y., Zaiarniuk, O., Lozova, T., Trushkina, N., Yakushev, O., & Korovin, Y. (2023). Energy-saving technologies for sustainable development of the maritime transport logistics market. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science, 1126, 012037.

19. Trushkina, N., Pahlevanzade, A., Pahlevanzade, A., & Maslennikov, Ye. (2021). Conceptual provisions of the transformation of the national energy system of Ukraine in the context of the European Green Deal. Polityka Energetyczna - Energy Policy Journal, 24(4), 121-138.

20. Kwilinski, A., Hnatyshyn, L., Prokopyshyn, O., & Trushkina, N. (2022). Managing the Logistic Activities of Agricultural Enterprises under Conditions of Digital Economy. Virtual Economics, 5(2), 43-70.

21. Bezpartochnyi, M., & Trushkina, N. Infrastructural provision for the managing of agricultural enterprises' international logistics activities in the context of food security. Food security: modern challenges and mechanisms to ensure: scientific monograph (pp. 7-24). Kosice: Vysoka skola bezpecnostnbho manazbrstva v Kosiciach.

22. Dzwigol, H., Trushkina, N., & Kwilinski, A. (2021). Green Logistics as a Sustainable Development Concept of Logistics Systems in a Circular Economy. In Proceedings of the 37th International Business Information Management Association (IBIMA) (pp. 10862-10874). Cordoba, Spain: IBIMA.

23. Trushkina, N. (2019). Organizational-economic mechanism of management logistic activity of enterprise: essence and structure. Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension: collective monograph (pp. 117-125). Sofia: VUZF Publishing House «St. Grigorii Bogoslov».

24. Trushkina, N. (2019). Improvement of the organizational-and-economic mechanism of management logistic activity of enterprise. Agricultural and Resource Economics, 5(4), 156172.

25. Pinchuk, I.O. (2007). Hospodarsko-politychnyi mekhanizm yak instytutsionalna model funktsionuvannia natsionalnoi ekonomiky [Economic and political mechanism as an institutional model of the functioning of the national economy]: Dissertation... Ph.D. economy Sciences: 08.00.01; Poltava National Technical University named after Yuriy Kondratyuk. Poltava [in Ukrainian].

26. Kubakh, T.H. (2009). Suchasni tendentsii rozvytku rynku tsinnykh paperiv Ukrainy [Modern trends in the development of the securities market of Ukraine]. Derzhava ta rehiony - State and Regions, 16, 111-114 [in Ukrainian].

27. Rudchenko, O.Yu., & Polishchuk, O.M. (2017). Mekhanizm derzhavnoho rehuliuvannia rozvytku transportnoi infrastruktury mehapolisiv [Mechanism of state regulation of development of transport infrastructure of megacities]. Universytetski naukovi zapysky - University scientific notes, 61, 93-100 [in Ukrainian].

28. Bodrov, V.H., Safronova, O.M., & Baldych, N.I. (2010). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky ta ekonomichnapolityka [State regulation of the economy and economic policy]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

29. Drozd, I.K., & Shevchuk, V.O. (2007). Derzhavnyi fmansovyi kontrol [State financial control]. Kyiv: Kyiv National University named after Taras Shevchenko, State Academy of Statistics, Accounting and Audit of the State Committee of Statistics of Ukraine [in Ukrainian].

30. Korniichuk, O. (2009). Fondovyi rynok: teoriia ipraktyka [Stock market: theory and practice]. Kyiv: RVPS of Ukraine, NAS of Ukraine [in Ukrainian].

31. Rudchenko, O.Yu., Romanovska, N.Yu., & Novykov, V.V. (2016). Mekhanizm upravlinnia derzhavnym korporatyvnym sektorom [The mechanism of management of the state corporate sector]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini - Formation of market relations in Ukraine, 3(178), 3-9 [in Ukrainian].

32. Omelchuk, V.O. (2011). Derzhavne rehuliuvannia rynku dostupnoho zhytla v Ukraini [State regulation of the affordable housing market in Ukraine]: Dissertation. Dr. Econ. Sciences: 08.00.03. Kyiv [in Ukrainian].

33. Holubka, S.M., & Ovchar, P.A. (2018). Mekhanizmy rehuliuvannia avtotransportom u systemi natsionalnoho hospodarstva [Mechanisms of motor vehicle regulation in the national economy system]. Ekonomika ta derzhava. Ser.: Ekonomichna nauka - Economy and the state. Ser.: Economic science, 9, 4-10 [in Ukrainian].

34. Stepanov, V.Yu. (2016). Derzhavne rehuliuvannia transportnoiu sferoiu [State regulation of the transport sphere]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Ser.: Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine. Ser.: State administration, 1, 97-103 [in Ukrainian].

35. Fedoruk, Ye.I. (2017). Osoblyvosti derzhavnoho rehuliuvannia transportno-lohistychnoi sfery Ukrainy [Peculiarities of state regulation of the transport and logistics sphere of Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid- Investments: practice and experience, 22, 109-114 [in Ukrainian].

36. Burkun, V.V. (2017). Derzhavna pidtrymka rozvytku natsionalnoi avtotransportnoi systemy v umovakh hlobalizatsii [State support for the development of the national road transport system in the conditions of globalization]. Hlobalni ta natsionalniproblemy ekonomiky - Global and national economic problems, 18, 613-617 [in Ukrainian].

37. Panchuk, O.V. (2017). Udoskonalennia systemy upravlinnia yakosti transportnykh posluh [Improvement of the quality management system of transport services]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national economic problems, 19, 626-630 [in Ukrainian].

38. Pavliuk, A.V., & Ihnatenko, O.S. (2016). Osoblyvosti derzhavnoho rehuliuvannia rynku posluh avtomobilnoho transportu v rehioni [Peculiarities of state regulation of the road transport services market in the region]. Visnyk NADU pry Prezydentovi Ukrainy - Bulletin of the NADU under the President of Ukraine, 2, 76-83 [in Ukrainian].

39. Zhukova, I.V. (2019). Methodological aspects of public-civic communication research. Public management, 5(20), 75-84.

40. Zhukova, I., & Romanenko, E. (2020). Peculiarities of cooperation of the European Union in the framework of partnership civil society development programs, Public management, 2(22), 191-201.

41. Trushkina, N. (2023). Organizational and management ensuring the critical infrastructure development on the basis of public-private partnership. Integration mechanisms of management of innovative processes in the economy: collective monograph (pp. 43-50). Boston: Primedia eLaunch.

Размещено на Allbest.Ru

...