Застосування міжнародного гуманітарного права по відношенню до кібероперацій, що проводяться під час збройних конфліктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Застосування мгп по відношенню до кібероперацій, що проводяться під час збройних конфліктів

Фещуков Г.В., молодший науковий співробітник з міжнародного права

Анотація

Ця стаття націлена на дослідження актуальної проблематики застосування міжнародного гуманітарного права (МГП) у контексті кібероперацій, які активно використовуються під час збройних конфліктів у сучасному світі. Стаття висвітлює те, як МГП, спрямоване на регулювання поведінки конфліктуючих сторін під час збройних конфліктів, може бути застосовано до нового виміру - кібервійни.

Важливим аспектом розгляду є аналіз можливостей індентифікації кібератак як актів віртуальної агресії та визначення відповідальності за ці кіберагресії. Стаття досліджує, як МГП може бути застосовано для визначення, коли кібероперації вважаються збройними діями, і які правила щодо їх ведення слід застосовувати відповідно до принципів МГП, зокрема, непридатності цілей та пропорційності.

Додатково, у статті можуть бути розглянуті конкретні приклади ситуацій зі сучасних конфліктів, де кібероперації впливають на цивільне населення та інфраструктуру. Це допоможе підкреслити важливість розуміння та регулювання кібердійсності в рамках МГП та викликати увагу до проблеми захисту прав людини та мінімізації негативних наслідків для цивільного населення у віртуальному просторі під час збройних конфліктів.

Завершуючи, стаття закликає до ретельного вивчення та удосконалення правових рамок, які регулюють так звану «кібервійну», з метою забезпечення ефективного захисту прав людини та зменшення негативних наслідків для цивільного населення в цифровому світі під час збройних конфліктів як міжнародного, так і неміжнародного характеру. Розгляд даної теми є важливим в контексті змін в сучасних методах ведення війни та їх впливу на міжнародний правопорядок, що яскраво демонструє нинішня російсько-українська війна. збройний конфлікт кіберагресія

Ключові слова: кібервійна, кібероперації, міжнародне гуманітарне право, кібербезпека, збройні конфлікти, кібератаки.

Abstract

THE APPLICATION OF INTERNATIONAL HUMANITARIAN LAW (IHL) TO CYBER OPERATIONS CONDUCTED DURING ARMED CONFLICTS

This article is aimed at exploring the pressing issue of the application of international humanitarian law (IHL) in the context of cyber operations actively used during armed conflicts in the modern world. The article highlights how IHL, designed to regulate the behavior of conflicting parties during armed conflicts, can be applied to the emerging dimension of cyber warfare.

An essential aspect of the discussion involves analyzing the possibilities of identifying cyberattacks as acts of virtual aggression and determining accountability for these cyber aggressions. The article investigates how IHL can be employed to determine when cyber operations qualify as armed actions and what rules, in accordance with the principles of IHL, including the principles of distinction and proportionality, should be applied to these operations.

Additionally, the article may delve into specific examples of situations from contemporary conflicts where cyber operations impact civilian populations and infrastructure. This serves to underscore the significance of comprehending and regulating cyber warfare within the framework of IHL and draws attention to the imperative of protecting human rights and minimizing adverse consequences for civilian populations in the digital realm during armed conflicts.

In conclusion, the article calls for a meticulous examination and enhancement of legal frameworks governing the so-called “cyberwar” to ensure effective protection of human rights and the reduction of negative impacts on civilian populations in the digital domain during armed conflicts, both of international and non-international nature. This discussion holds particular importance in the context of evolving warfare methods in the contemporary world, vividly exemplified by the ongoing Russia-Ukraine war.

Key words: cyber warfare, cyber operations, international humanitarian law, cybersecurity, armed conflicts, cyberattacks.

Незважаючи на те, що довести причетність тієї чи іншої держави до проведення певних кібероперацій вкрай складно, а іноді й зовсім неможливо, здійснення кібероперацій під час збройних конфліктів стало новою реальністю, яке міжнародне гуманітарне право, як і міжнародне право в цілому, не може заперечувати.

Основне завдання цієї статті - донести те, що міжнародне співтовариство має приділяти значну увагу даному питанню, усвідомлюючи той факт, що існуюче міжнародне гуманітарне право не є достатнім для застосування у кіберпросторі, заперечуючи при цьому той факт, що проведення таких операцій перебуває у правовому вакуумі.

З огляду на те, що ця тема є досить складною і має величезну кількість так званих «каменів спотикання», то я хотів би навести список певних фактів, які я скомпонував у таблиці, наведеній нижче:

Однак, крім фактів, які я зазначив вище, існує ще величезна кількість так званих «каменів спотикання» (для простоти називатимемо їх «проблемами»), найбільш значущі з яких я хотів би згадати нижче.

Окремо хотілося б відзначити той факт, що, на жаль, ми не можемо говорити про практику міжнародних судових інстанцій, які б тією чи іншою мірою стосувалися б військових кібероперацій. Проте, я хотів би виділити Консультативний висновок щодо законності загрози ядерною зброєю або її застосування, зробленого МС ООН 8 липня 1996 року, а саме пункт 86 щодо військових дій та зброї майбутнього [8], а також Рішення МС ООН «Нікарагуа проти США» від 27 червня. 1986 року [14, с. 198], яке хоч і не має прямого відношення до кібероперацій, однак, проаналізувавши це рішення, ми можемо дійти наступних висновків:

застосування сили не обмежується прямим використанням збройних сил держави і може включати інші дії, зокрема озброєння, тренування тощо;

рішення МС ООН відкриває можливість для кваліфікації як застосування збройної сили дій посередників [15, с. 110].

Таким чином, ми можемо стверджувати про застосовність міжнародного гуманітарного права по відношенню до кібероперацій, що проводяться під час збройних конфліктів.

Таблиця 1 Факти щодо застосування МГП по відношенню до кібероперацій

Таблиця 2 Проблеми, що стосуються застосування МГП по відношенню до кібероперацій

Література

1. J. Markoff Before the Gunfire, Cyberattacks. The New York Times. 2008. Vol. 1, № 2.

I. Traynor Russia accused of unleashing cyberwar to disable Estonia. The Guardian. 2007.

2. C.Bing, S. Kelly Cyber attack shuts down U.S. fuel pipeline `jugular,' Biden briefed. Reuters. 2021.

3. T. Rodenhauser Le droit international humanitaire peut-il limiter la cyberguerre? ICRC. 2021.

4. Core principles of international humanitarian law. UNODC.

5. International Humanitarian Law Databases. ICRC. Rule 71.

6. Див. ст. 1-2 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій від 8 червня 1977; п. 9 преамбули до Гаазької конвенції II 1899; № 8 преамбули до Гаазької конвенції IV 1907 р.

7. Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons, Advisory Opinion, International Court of Justice (ICJ), 8 July 1996, P. 86.

8. Конвенція про кіберзлочинність ETS № 185: Рішення Комітету міністрів Ради Європи від 23.11.2001 р.

9. International Humanitarian Law and Cyber Operations During Armed Conflicts. Presentation of the ICRC Position (November 2019).

10. Coleman, Gabriella (November 4, 2014). Hacker, Hoaxer, Whistleblower, Spy: The Many Faces of Anonymous. Verso Books.

11. International Convention against the Recruitment, Use, Financing and Training of Mercenaries, 4 December 1989, United Nations.

12. Summaries of Judgments, Advisory Opinions and Orders of the International Court of Justice (1948-1991). United Nations. 1992.

13. Case concerning military and paramilitary activities in and against Nicaragua (Nicaragua v. United States of America). Judgment of 27 June 1986, P 110)

Размещено на Allbest.ru