Розвиток механізмів державного управління науковою діяльністю у музичній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Розвиток механізмів державного управління науковою діяльністю у музичній сфері

Довгань Владислав Валерійович аспірант

Анотація

У статті проаналізовано проблеми реалізації державного управління науковою діяльністю у музичній сфері. Автором визначено проблеми музичної сфери, і зокрема поєднання науки та музичного мистецтва. З метою отримання достовірної інформації та формування аргументованих висновків було проаналізовано низку наукових праць, присвячених і музичному мистецтву, і проблемам здійснення наукових досліджень, а також сутності механізмів державного управління стосовно окремих видів діяльності.

У викладі основних результатів дослідження автор представив результати аналізу музичної мистецької сфери, а також місця науки у цій сфері. Виокремлено основні проблеми наукової галузі України (технічно вичерпана матеріально-технічна база; старіння наукових кадрів; потреба в удосконаленні нормативно-правової бази; неоднозначність правових засад державної політики щодо існування середовища наукових технологій; перешкоди у здійснення інноваційної діяльності; рівень комерціалізації науково-технічних та науково-дослідних новацій; відсутність пріоритетності у наукових розробках; низький рівень державних інвестицій та фінансової підтримки; рівень розвитку міжнародного наукового співробітництва), що дало змогу розробити механізми державного управління науковою діяльністю у музичній сфері. За результатами узагальнення аналізу теоретичних досліджень, вважаємо, що механізмами державного управління науковою діяльністю у музичній сфері є сукупність усіх можливих засобів, які може застосувати держава для досягнення оптимальних результатів музичної сфери на користь суспільства. Ключовими механізмами державного управління науковою діяльністю у музичній сфері є такі: економічний - державне управління щодо фінансового та інвестиційного забезпечення наукової діяльності; мотиваційний - формування адміністративних, соціальних та економічних стимулів; організаційний - формулювання чітких цілей, завдань, функцій, методів та структури; політичний - формування соціально- культурної політики; правовий - нормативно-правове забезпечення наукової діяльності. Одним з основних висновків є наступний: потреба розвитку механізмів державного управління науковою діяльність у музичній сфері, проте Україна не в повному обсязі доопрацьовує такі складові механізмів як політика, фінанси, страхування, нормативне забезпечення та інші.

Ключові слова: механізм, наукова діяльність, музична сфера, державне управління, наука, мистецтво.

Dovhan Vladyslav Valeriyovych Graduate student, Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University of Vinnytsia, Vinnytsia

DEVELOPMENT OF MECHANISMS OF PUBLIC MANAGEMENT OF SCIENTIFIC ACTIVITY IN THE MUSICAL SPHERE

Abstract

The article analyzes the problems of implementation of public administration of scientific activity in the musical sphere. The author defined the problems of the musical sphere, and in particular the combination of science and musical art. In order to obtain reliable information and form reasoned conclusions, a number of scientific works were analyzed on both the musical art and the problems of scientific research, as well as the essence of the mechanisms of public administration in relation to certain types of activities.

In the presentation of the main results of the study, the author presented the results of the analysis of the musical artistic sphere, as well as the place of science in this area. The main problems of the scientific industry of Ukraine (technically exhausted material and technical base; aging of scientific personnel; the need to improve the regulatory framework; ambiguity of the legal foundations of state policy regarding the existence of the environment of scientific technologies; obstacles to innovation; the level of commercialization of scientific, technical and research innovations; lack of priority in scientific developments; low level of public investment and financial support; level of development of international scientific cooperation), which made it possible to develop mechanisms for public administration of scientific activity in the musical sphere. According to the results of the generalization of the analysis of theoretical studies, we believe that the mechanisms of public administration of scientific activity in the musical sphere are a set of all possible means that the state can use to achieve optimal results in the musical sphere in favor of society. The key mechanisms of public administration of scientific activity in the musical sphere are the following: economic - public administration for financial and investment support of scientific activity; motivational formation of administrative, social and economic incentives;

organizational - formulation of clear goals, objectives, functions, methods and structure; political - formation of socio-cultural policy; legal - regulatory support for scientific activities. One of the main conclusions is the following: the need to develop mechanisms of public administration of scientific activity in the musical sphere, but Ukraine does not fully refine such components of mechanisms as politics, finance, insurance, regulatory support and others.

Keywords: mechanism, scientific activity, music sphere, public administration, science, art.

Постановка проблеми. Людська спільнота на сучасному етапі розвитку визначила для себе нові пріоритети, темпи змін ціннісної системи та орієнтирів, культурні парадигми, що вимагає гнучкості, пристосованості, переосмислення. З-поміж численної кількості сфер людської життєдіяльності, музична заслуговує на особливу увагу. Музика як різновид мистецтва безпосередньо здійснює комплексний вплив на особу. Вплив на людину на фізіологічному та психологічному рівнях, може зробити лише музика. Музична сфера у будь якому суспільстві була і є складною, поліфункціональною, багатоманітною та неоднорідною.

Музичною сферою є система різноманітних інституцій державного рівня, що уможливлює обмін і споживання цінностей, створення та виконання творів. Музична сфера - широке поняття, оскільки передбачає взаємодію з системою ціннісних критеріїв. Загалом, можна стверджувати, що музична сфера інтегрує в собі все, що дотичне до музики. Зазначена сфера дає змогу завдяки комунікативним засобам музичної діяльності впливати на міжособистісну взаємодію та спільну діяльність людей, забезпечити гармонійні відносини, функціонування еталонів суспільства, стереотипів у реальній взаємодії.

Аналізовану у статті сферу вважають духовно-матеріальною за своєю суттю. В основному змісті музичної сфери представлені безліч явищ музичної свідомості, що зафіксоваі у різних формах та віддзеркалюють відношення до музики та її осмислення.

Сферу музики можна досліджувати у різноманітних аспектах: вплив на соціум, подальший художньо-творчий розвиток особи, специфічна духовнопрактична діяльність людини, шлях існування та функціонування свідомості, частина загальної духовної культури, комплекс специфічних методів музичної діяльності.

З-поміж безлічі представлених досліджень, пов'язаних із музичною сферою, варто звернутись до питань наукової діяльності у ній.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливим етапом у реалізації наукового дослідження є аналіз різних видів інформативних джерел: тез конференцій, наукових статей, монографій та посібників. У контексті запропонованої проблеми варті уваги праці М. Білухи - про методологію та основи наукових досліджень [1];О. Грисюк [3] - автора, який вивчав проблеми формування музичної культури особистості; Л. Кияновської - дослідниці української музичної культури [4]; Ю. Лошкова - трансформації в музичній сфері України [6]; О. Олексюка - про методологію наукових досліджень у мистецтвознавстві [8]; В. Рубцова - про сутність державного управління в державних інституціях [9]; О. Самойленка - здійснено аналіз наукових засад українського музикознавства [10]; Г. Цехмістрової - авторка праць про сутність наукових досліджень [11]; В. Черкасова - вивчення наукових досліджень у музично-освітній сфері [12].

Мета статті. За результатами узагальненого аналізу визначити сутність механізмів державного управління науковою діяльність в музичній сфері та їх розвиток.

Виклад основного матеріалу. Узагальнений аналіз наукових праць свідчить про те, що існує потреба у розширенні та поглибленні наукових орієнтирів у музичній сфері, формуючи при цьому нову наукову раціональність, яка детермінує зміни парадигм у процесі наукового пізнання. Можна констатувати, що сучасна музична сфера України переживає перехідний стан від традиційної наукової діяльності до нових форм раціональності, самосвідомості та ідентичності.

Сучасному етапу розвитку науки та музичної сфери характерні відкритість до інновацій, течій, концепцій, а рушійними силами розвитку наукового пізнання можна вважати методологічні підходи. Зважаючи на це митцям, необхідно визначати стратегію, змістовну характеристику наукової діяльності та шляхи її оновлення та розвитку.

За такої ситуації доцільним є застосування окремих державних стратегій, щоб існувала можливість розроблення напрямів та шляхів розвитку наукової діяльності та мистецької дійсності. У кожній стратегії повинна бути закладена фундаментальна ідея щодо пізнання та трансформацій мистецької реальності, що вимагає відповідної концепції згідно із провідною науковою позицією [2].

Цілком очевидно, що наукова та музична сфери є основними складовими духовної культури суспільства. Розуміння сутності наукової діяльності, її відмінних ознак від музичної, і водночас спроби пошуку спільних, для органічного поєднання науки із музикою - є передумовою результативної діяльності митця (музиканта) у науковому середовищі.

Спроби здійснити поєднання науки та мистецтва, і зокрема музики, призводили до того, що з'являлись нестандартні висновки. Наука, останніми роками активно включається у сферу музичного мистецтва. Але необхідно наголосити на тому, що музика у своєму розвитку неподільно пов'язана була з наукою. Тому практики музичної сфери не заперечують можливостей взаємодії науки та мистецтва і, водночас, не протиставляють ці види діяльності. Можна стверджувати, що музична сфера та наукова діяльність є засобами пізнання світу, але специфічними. Результати діяльності також є відмінними: наука здійснює подачу у формі понять та висновків, а музична сфера - в творах. Наукове мислення також використовує основи, відмінні від художніх. Висновки наукової діяльності є раціональними та однозначними, а у музичній сфері - емоційні [5].

Музиканти-митці у своїй діяльності активно звертаються до науково- дослідного та творчого потенціалу. Пояснити такий стан речей можна так: митці вивчають природу мистецтва, його функції, способи та напрями осягнення з різних позицій, і зокрема, наукових. Музикознавчі наукові дослідження спрямовані на вивчення музики та культури як складних ієрархічних та багатофункціональних систем, що включають як конкретні явища, так і історичні процеси та еволюцію в цілому.

На сучасному етапі розвитку музичної сфери фіксують поступове розширення наукових інтересів, охоплюючи більшу кількість явищ та процесів музичної культури, життя та творчості. На основі процесів інтеграції з різними видами наук всередині музичної сфери виникають різні підходи до вивчення об'єктів.

Методологічною основою усіх наукових музикознавчих процесів є міждисциплінарність, що включає досягнення філософської, психологічної, соціологічної та інших наук. Тому, задля ефективного розвитку наукових досліджень у музичній сфері необхідним є розвиток механізмів державного управління наукової діяльності.

Для визначення механізмів державного управління наукової діяльності у музичній сфері, слід усвідомити сутність цієї діяльності. Це діалектика поєднання процесів диференціації, інтеграції, поєднання компонентів різних наук, формування нових галузей у традиційних науках тощо [7].

Одним із завдань держави є надання пріоритетної підтримки розвитку наукової діяльності як перспективного джерела економічного зростання та атрибуту національних інтересів, культури та освіти. Держава як політичний інститут повинна створити умови для розкриття інтелектуальних ресурсів громадян та їх реалізації, забезпечити використання досягнень науково- технічної галузі у вирішенні соціально-економічних та культурних питань.

Необхідно констатувати, що наукова галузь України характеризується нині, особливо під час війни, низкою негативних тенденцій:

технічно вичерпана матеріально-технічна база;

старіння наукових кадрів;

потреба в удосконаленні нормативно-правової бази; неоднозначність правових засад державної політики щодо існування середовища наукових технологій;

перешкоди у здійснення інноваційної діяльності;

рівень комерціалізації науково-технічних та науково-дослідних новацій; відсутність пріоритетності у наукових розробках; низький рівень державних інвестицій та фінансової підтримки; рівень розвитку міжнародного наукового співробітництва тощо.

Подані вище узагальнені проблеми є характерними і для музичної сфери, а тому для їх вирішення слід спроектувати ефективний механізм державного управління.

Державне управління науковою діяльністю реалізується за дотримання таких принципів:

єдність наукового, технічного, економічного, духовного потенціалів суспільства;

інтеграція централізованого та децентралізованого управління у науковій діяльності;

забезпечення творчої, наукової та науково-технічної свободи; баланс фундаментальних та емпіричних досліджень; упровадження досягнень науки; забезпечення співробітництва у світовій науці;

свобода поширення інформації наукового та науково-технічного призначення;

відкритість у міжнародному науково-технічному співробітництві; інтеграція українського наукового простору у світовий.

Варто нагадати, що механізмами державного управління вважають практичні заходи, стимули, важелі, завдяки яким державна влада має змогу впливати на суспільні відносини, з метою реалізації поставлених цілей. У практиці державного управління механізм зазвичай зображують ланцюговими схемами. На особливу увагу заслуговують фактори впливу на державне управління, що можуть бути соціальними, економічними, політичними, правовими та адміністративними, тобто залежать від сфери суспільних відносин. Проте, як зазначалось вище, сучасні процеси є комплексними та інтегративними, тому поширеним механізмом державного управління є комплексний механізм, як система засобів цілеспрямованого впливу органів державного управління (адміністративних, політичних, соціальних, економічних, організаційних та культурологічних).

Отже, за результатами узагальнення аналізу теоретичних досліджень, вважаємо, що механізмами державного управління науковою діяльністю у музичній сфері є сукупність усіх можливих засобів, які може застосувати держава для досягнення оптимальних результатів музичної сфери на користь суспільства. Ключовими механізмами державного управління науковою діяльністю у музичній сфері є такі:

Економічний - державне управління щодо фінансового та інвестиційного забезпечення наукової діяльності.

Мотиваційний - формування адміністративних, соціальних та економічних стимулів.

Організаційний - формулювання чітких цілей, завдань, функцій, методів та структури. державне управління музичний

Політичний - формування соціально-культурної політики.

Правовий - нормативно-правове забезпечення наукової діяльності.

Представлені вище механізми державного управління науковою

діяльністю у музичній сфері покликані забезпечити неперервні процеси взаємодії науки та музики. Ми потребуємо розвитку цих механізмів, проте українська держава у стані визвольної війни не в повному обсязі доопрацьовує такі складові механізмів як політика, фінанси, страхування, нормативне забезпечення та інші. Така ситуація пояснюється відсутністю оперативної інформації щодо наукових досліджень у музичній сфері, відсутність стабільності та ефективності у функціонуванні економіки, існування потужних загроз та викликів у сфері національної безпеки. До цього переліку слід ще додати, що українській системі державного управління притаманна низка негативних ознак, які також гальмують запропоновані вище механізми, як то:

невпорядкованість адміністративної системи;

статус та позиціонування у суспільстві законодавчої та виконавчої гілок влади;

рівень корупції та непрофесійні дії в управлінській діяльності;

відсутність зорієнтованості на суспільні інтереси.

Слід зазначити, що основним висновком є висновок щодо потреби у реформах у державному секторі управління, які можуть посилити механізми державного управління науковою діяльністю у музичній сфері. Зокрема, домінування економічних стимулів та організаційних. Економічні стимули повинні сприяти фінансуванню необхідних процесів та передачі чималої кількості функцій з державної сфери у приватну, а організаційні - сприяти дебюрократизації. Додатковими рекомендаціями для розвитку механізмів державного управління науковою діяльністю у музичній сфері:

закладення основ державної політики у вигляді концептуального документу;

розроблення пропозицій для законодавчої бази на основі співпраці теоретиків та практиків;

запровадження дієвих заходів у підготовці наукових кадрів; проектування системи прогнозування розвитку музичної сфери; здійснення політики відповідно до вимог сьогодення та змін регіонального та глобального характеру;

розроблення та реалізація державної інноваційної політики, що передбачає повноцінне фінансування програм та проектів галузі;

формування системи аудиту щодо використання державних коштів; запровадження організаційно-правової бази з метою залучення досвідчених науковців.

Необхідно наголосити, що зазначені рекомендації не є вичерпними, оскільки передовий досвід активно звертається до положень інституційної теорії та синергетичного підходу у державному управлінні. Інституційна теорія та практичні цінності, які вона декларує враховує так звані трансакційні витрати, що дозволяють досягти оптимальних показників державного управління. Щодо синергетичного підходу, то згідно із його концептом, управління повинно базуватись на синергетиці - особливому сучасному стилі мислення - науковому та інтегративному.

Таким чином, у проблемі розвитку механізмів державного управління науковою діяльністю у музичній сфері варто вирішити двоєдине завдання: створити умови, необхідні для реалізації тенденцій розвитку безпосередньо музичної сфери; запровадження таких засобів, що дають змогу досягти запланованих цілей.

Отже, усі існуючі механізми державного управління науковою діяльністю у музичній сфері мають визначальний вплив на розвиток цієї сфери.

Висновки

Здійснений аналіз наявних механізмів державного управління науковою діяльністю у музичній сфері, а також додаткових рекомендацій щодо їх розвитку уможливлює подальше їх удосконалення. Цілком очевидно, що усі проаналізовані у статті позиції мають діалектичний взаємозв'язок, доповнюючи одна одну. Саме за такого підходу на представлену проблему можливий подальший розвиток досліджень у цій галузі.

У статті запропоновано один з підходів у вирішенні проблеми розвитку механізмів державного управління науковою діяльністю у музичній сфері, який можна змінити та розвинути в іншій площині досліджень.

Перспективами подальших наукових пошуків може бути аналіз та адаптація зарубіжного досвіду у сфері державного управління науковою діяльністю у музичній сфері у країнах високого рівня розвитку.

Література

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Підручник. - К.: АБУ, 1998. - 396 с. 11.

Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. - К.: АБУ, 2002. - 480 с.: іл.

Грисюк О. Структурно-функціональний аналіз процесу формування музичної культури особистості. Наукові записки Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя. - 1997. - С. 33-37

Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посіб. Львів, 2003. 387 с.

Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. - 5-е вид. -К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. - 2008. - 240 с.

Лошков Ю. Трансформаційні процеси в сучасній музичній освіті України. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017. С. 131-151.

Науково-технічна діяльність: системи і механізми державного управління, показники міжнародних порівнянь, результативність досліджень і розробок / За ред. Т.В.Писаренко. - К.: УкрІНТЕІ, 2015. - 238 с.

Олексюк О. М., Тушева В. В. Методологія наукових досліджень у галузі мистецтвознавства та музичної педагогіки : навч. посіб. / О.М. Олексюк, В.В. Тушева. -- Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. -- 176 с.

Рубцов В. П. Державне управління та державні установи: Навч. посіб. для дистанційного навчання / В.П.Рубцов, Н.І.Перинська; За ред. дра соціол. наук, проф. Ю.П.Сурміна.-- К.: Універ ситет «Україна», 2008.-- 440 с.

Самойленко О. Наукові обрії сучасного українського музикознавства. URL: www.mari.kiev.ua/2010 Mystectvoznavstvo Ukrainy_11/038-045.pdf

Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім «Слово», 2006. - 240 с.

Черкасов В. Ф. Основи наукових досліджень у музично-освітній галузі : [підручник] / Володимир Черкасов - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, Харків : ФОП Озеров, 2017. - 316 с.

References

Belukha M. T. (1998) Osnovy naukovykh doslidzhen [Fundamentals of scientific research]: a textbook. K.: Abu. 396 p. [in Ukrainian]

Belukh M. T. (2002) Metodolohiya naukovykh doslidzhen' [Methodology of scientific research]: a textbook. K.: Abu. 480 p.: 1ll. [in Ukrainian]

Hrysyuk O. (1997) Strukturno-funktsional'nyy analiz protsesu formuvannya muzychnoyi kul'tury osobystosti [Structural and functional analysis of the process of forming the musical culture of an individual]. Scientific notes of the Nizhyn State Pedagogical Institute named after M. V. Gogol. P. 33-37. [in Ukrainian]

Kiyanovskaya L. (2003) Ukrayins'ka muzychna kul'tura [Ukrainian Musical Culture]: Educ. a manual. Lviv. 387 p. [in Ukrainian]

Kovalchuk V. V, Moiseev L. M. (2008) Osnovy naukovykh doslidzhen' [Fundamentals of scientific research: a textbook]. -5th type. -K.: “Professional Publishing House”. 240 p. [in Ukrainian]

Lashkov Y. (2017) Transformatsiyni protsesy v suchasniy muzychniy osviti Ukrayiny [Transformation processes in modern music education of Ukraine]. Kharkiv: GS Skovoroda KhNPU,. P. 131-151. [in Ukrainian]

Naukovo-tekhnichna diyal'nist': systemy i mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya, pokaznyky mizhnarodnykh porivnyan', rezul'tatyvnist' doslidzhen' i rozrobok [Scientific and technical activity: systems and mechanisms of public administration, indicators of international comparisons, efficiency of research and development] / Ed. T. V. Pisarenko. - K.: Ukrintei, 2015. 238 p. [in Ukrainian]

Oleksiuk O. M., Tucheva V. V. (2020) Metodolohiya naukovykh doslidzhen' u haluzi mystetstvoznavstva ta muzychnoyi pedahohiky [Methodology of research in the field of art and musical pedagogy: textbook. a manual]. Kyiv: Kyiv. Univ. B. Grinchenko. 176 p. [in Ukrainian]

Rubtsov V. P., Perorynska N. I. (2008) Derzhavne upravlinnya ta derzhavni ustanovy [Public Administration and State Institutions: Educ. a manual. for distance learning]; Ed. Dra Social. Sciences, prof. Y. P. Surmin. K.: University of Ukraine. 440 p. [in Ukrainian]

Samoilenko O. (2010) Naukovi obriyi suchasnoho ukrayins'koho muzykoznavstva [Scientific horizons of contemporary Ukrainian musicology]. URL: www.mari.kiev.ua/2010 Mystectvoznavstvo ukrainy_11/038-045.pdf [in Ukrainian]

Tsehmistrov G. S. (2006) Osnovy naukovykh doslidzhen'. [Basics of the scientific research. Tutorial]. K.: Word Publishing House. 240 p. [in Ukrainian]

Cherkasov V. F. (2017) Osnovy naukovykh doslidzhen' u muzychno-osvitniy haluzi [Fundamentals of scientific research in the musical and educational field: [textbook]]. Kirovograd: RVV KSPU them. V. Vinnychenko, Kharkiv: FOP Ozerov,. 316 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru