Інформаційно-правове забезпечення сфери психічного здоров’я у країнах Європи та США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного авіаційного університету

Інформаційно-правове забезпечення сфери психічного здоров'я у країнах Європи та США

Юлія Василівна Бондарчук, аспірантка кафедри конституційного і адміністративного права

Резюме

Бондарчук Ю. В. Інформаційно-правове забезпечення сфери психічного здоров'я у країнах Європи та США.

У статті розглядається розвиток інформаційно-правового забезпечення в психіатрії в Україні. Описується досвід реформ у Литві, США та Німеччині, спрямованих на поліпшення лікування людей з психічними проблемами. Обговорюється значення громадської свідомості, інформаційної політики та інформаційно-комунікаційних технологій у медицині. Згадується Концепція розвитку охорони психічного здоров'я в Україні до 2030 року та особливості впровадження міжнародних стандартів у цій сфері. Акцентується увага на інформаційно-правовому забезпеченні прав психічно хворих осіб. Зроблено висновок про необхідність системних реформ і використання світового досвіду для покращення психіатричної допомоги та стану дотримання прав психічно хворих осіб в Україні.

Ключові слова: інформаційно-правове забезпечення, психічне здоров'я, психічні захворювання, психіатрична допомога, медична реформа, міжнародні стандарти, зарубіжний досвід.

Summary

Yuliia Bondarchuk. Informational and legal support of mental healthcare in european countries and the USA.

The article discusses information and legal support in psychiatry in Ukraine, focusing on mental health and its challenges. It highlights Ukraine's low average life expectancy compared to Europe, citing cardiovascular diseases and alcohol consumption as contributing factors. Global statistics on mental disorders are provided, emphasizing discrimination and inhumane treatment faced by those with mental illnesses.

Reforms in psychiatry in Lithuania, the United States, and Germany are examined. These countries aim to provide integrated and humane treatment for individuals with mental health issues. The United States has shifted to community-based approaches, while Germany has implemented “Community Treatment Orders” for non-institutional compulsory treatment. Alternative programs and services in the US and Germany are also mentioned.

Reducing involuntary hospitalization is discussed, emphasizing the importance of public opinion on voluntary seeking of early medical care for mental illnesses. The article highlights the role of the state's information policy, public awareness, and the potential use of information technology in healthcare. International standards in healthcare informatization are stressed, advocating for Ukraine's alignment with these standards.

The article mentions Ukraine's plan for mental health care development until 2030, focusing on decentralized and outpatient care. Enhanced accessibility is sought through multidisciplinary teams, sector collaboration, and expanded reimbursement programs for outpatient treatment.

The importance of information and legal support for individuals' rights is emphasized, urging adherence to international legal acts and European standards in psychiatric care. Overall, Ukraine aims to improve accessibility, quality, and technology adoption in its medical and healthcare sectors in line with international standards.

In conclusion, the article highlights the need for systematic reforms in information and legal support for psychiatry in Ukraine. It suggests implementing international standards and drawing from other countries' experiences to improve psychiatric care and protect the rights of individuals with mental illnesses.-

Key words: information and legal support, mental health, mental illness, psychiatric care, medical reform, international standards, foreign experience.

Постановка проблеми

Тема психічного здоров'я завжди буде в центрі обговорення науковців, адже упродовж останніх років кількість психічно хворих осіб збільшується швидкими темпами. У країнах Європи та США розроблено дієву методологію боротьби з психічними захворюваннями, досвід якої буде корисним при формуванні державної політики у сфері запобігання психічним хворобам. Інформаційно-правове забезпечення на сьогодні включає не лише регулювання інформаційного обігу у сфері охорони здоров'я, а й нормативно-правове забезпечення ефективного надання психіатричної допомоги. Належне формально-юридичне закріплення основ поводження з інформацією здатне забезпечити лікарську таємницю психічно хворого пацієнта, сприяти інформуванню осіб, що страждають на психічні розлади, щодо їхніх потреб і лікування, сформувати толерантне ставлення до таких осіб у суспільстві внаслідок просвітницьких заходів тощо. На розвиток інформаційно-правового забезпечення сфери психічного здоров'я в Україні вплинули міжнародно- правові та європейські стандарти, оскільки досліджувана проблематика є достатньо розробленою в США та країнах Європи. У сучасних умовах розвиток боротьби із процесом зростаючої кількості психічно хворих осіб залежить від ефективного використання інформаційних-правових ресурсів, що є основою інформаційного нормативно-правового забезпечення галузі медицини та сфери психіатрії. Удосконалення правового регулювання суспільно-інформаційних відносин у сфері психіатрії, усунення правових колізій відповідно до міжнародних стандартів, зміцнення інформаційної політики щодо догляду за психічним здоров'ям допоможе вирішити проблему порушення прав психічно хворих осіб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам інформаційно-правового забезпечення та удосконалення чинного інформаційного законодавства у сфері медицини свої праці присвячували вітчизняні та зарубіжні науковці: І. Бачила, І. Бенько, І. Босак, В. Брижка, А. Голяченко, Р Калюжний, В. Цимбалюк, К. Вентуру, Дж. Шмуклера, Р. Доу, Ф. Каллард та ін.

Формулювання мети статті

Метою статті є здійснення порівняльного аналізу американського та європейського досвіду інформаційно-правового забезпечення психічного здоров'я європейських країн та США, а також вироблення шляхів вдосконалення інформаційно-правового забезпечення досліджуваної сфери в Україні. інформаційний правовий психіатрія комунікаційний

Викладення основного матеріалу

Для визначення та здійснення порівняльного аналізу розвитку інформаційно-правового забезпечення сфери психіатрії слід дослідити поняття «психічне здоров'я». За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я психічне здоров'я - це стан благополуччя, за якого особистість може реалізувати власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, роблячи внесок у життя своєї спільноти1.

О. Завгородня психологічне здоров'я описує як здатність до інтеграції суперечностей між зовнішньою та внутрішньою реальністю, вільне непригнічене становлення емоційної сфери, активність неусвідомлюва- них психічних процесів2. Л. Карамушка, Т. Дзюба, досліджуючи психічне здоров'я, дійшли висновку, що це стан організму людини, утворений внаслідок спільної дії таких факторів: генетичний складник, вплив навколишнього середовища та власної активності людини3.

Аналізуючи середню тривалість життя громадян держав європейського регіону, слід визнати, що в Україні цей показник є найгіршим. Насамперед це пов'язано зі зростанням смертності через збільшення кількості захворювань серцево-судинної системи, нещасних випадків і через причини, пов'язані з вживанням алкоголю4. Як наслідок, рівень смертності громадян в Україні, порівняно з населенням країн Європи, є доволі високим.

Статистичні дані свідчать про те, що кожна четверта особа у світі стикається з психічним розладом упродовж життя5. У країнах, де застосовують примусові методи госпіталізації, виникають проблеми з дискримінацією. Примусові методи лікування завжди викликали настороженість у суспільстві, адже доволі відомими є різноманітні порушення прав психічно хворих осіб і негуманне ставлення до пацієнтів, що характерно до пострадянської ментальності.

Аналогічна ситуація відбувалася у Литві, яка теж мала проблему стигматизації психічно хворих осіб через застосування переважно примусових методів лікування, тому реформування психіатричної сфери розпочалося зі створення центрів охорони психічного здоров'я на рівні громади, в яких працюють мультидис- циплінарні команди6. Литовський досвід довів, що зацікавленість у наданні якісної психологічної та психіатричної допомоги розпочинається на місцевому рівні.

Сьогодні Німеччина і США прагнуть відмовитися від примусових методів госпіталізації психічно хворих осіб, проте повне виключення примусового лікування з системи психіатрії неможливе. Враховуючи це, важливо звернути увагу на необхідність інформування пацієнтів про можливість використання медіації як позасудового шляху вирішення конфліктів з лікарями7. Це дасть змогу пацієнтам досягти розробки конструктивних рішень і вирішення конфліктів без необхідності звертатися до суду. Підтримка використання медіації сприятиме поліпшенню взаємин між пацієнтами та медичним персоналом, а також забезпечить ефективне використання ресурсів та досягнення задовільних результатів для всіх сторін.

Крім того, у США була проведена реформа системи ментального здоров'я (Mental Health Reform)8, спрямована на поліпшення доступу до догляду і послуг для людей з психічними розладами. Ця реформа спрямована на заміну інституціоналізації комунітарним підходом, що забезпечує більш гуманне та інтегроване лікування.

У Німеччині впроваджено принцип, який діє також у США - «Community Treatment Orders» (CTO). Цей принцип передбачає можливість примусового лікування в позаклінічних умовах9. Це означає, що пацієнти з психічними проблемами можуть отримувати лікування у своєму оточенні, а не в стаціонарній лікарні.

Крім того, у цих країнах діють альтернативні програми та послуги для людей з психічними проблемами, такі як «Assertive Community Treatment»10 (ACT) та «Crisis Intervention Teams» (CIT)11. Програма ACT спрямована на надання інтегрованої та координованої допомоги людям зі складними психічними проблемами у комунітарному середовищі. Команди ACT складаються з мультидисциплінарного колективу фахівців, які надають комплексну підтримку, включаючи медикаментозне лікування, психосоціальну терапію, допомогу з житлом та соціальну допомогу.

Програма CIT спрямована на поліпшення співпраці між поліцією, екстреними службами та ментальними охоронцями в ситуаціях кризи, коли виникають проблеми з психічним здоров'ям. Команди CIT навчають поліцейських та інший персонал розпізнавати ознаки психічних криз, встановлювати контакт з людьми, що перебувають у кризі, та надавати належну підтримку та скеровувати їх на відповідні послуги.

Ці альтернативні програми і послуги створюють можливості для людей з психічними проблемами отримувати допомогу у своєму оточенні, у комунітарному середовищі, замість госпіталізації у психіатричних лікарнях. Вони сприяють зменшенню соціальної відстані та стигматизації, а також забезпечують більш ефективну й безпечну підтримку для людей з психічними проблемами.

Зменшити кількість випадків примусової госпіталізації є реальним лише завдяки формуванню в суспільстві громадської думки щодо важливості добровільного звернення до медичних закладів на ранніх етапах прояву психологічних і психічних хвороб. В Україні примусова госпіталізація проводиться з дотриманням принципу 16 резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Принципи захисту психічно хворих осіб та поліпшення психіатричної допомоги»12. Для боротьби із питанням примусовості госпіталізації осіб, що страждають на психічні розлади, держава повинна здійснювати відповідну інформаційну політику. Громадяни повинні розуміти серйозність психічних захворювань і корисність добровільного звернення до медичних закладів, адже звернення в добровільному порядку до закладів надання психіатричної допомоги передбачає можливість обрання лікуючого лікаря, методів лікування, не відбувається обмеження дієздатності тощо.

Американськими фахівцями у сфері інформаційних технологій і науковцями було створено інформаційно-програмний простір, у якому знаходиться інформація для пацієнтів, лікарів і ведеться фінансовий контроль. Всесвітня організація охорони здоров'я визначає eHealth як інформаційну та комунікаційну технологію у сфері охорони здоров'я13. В Україні електронний документообіг було впроваджено в медичний простір порівняно нещодавно. Відповідно до постанови «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про реформу охорони здоров'я в Україні» було запропоновано ввести єдиний інформаційний простір у сфері медицини14. Основою системи eHealth є зберігання медичних даних і їх передача. Для лікарів електронне ведення документації є полегшенням і заощадженням часу, а уся інформація зібрана в єдиному просторі, що допомагає якісніше призначити лікування пацієнта. Сучасні реалії актуалізують недоліки електронної системи, адже під час війни в Україні почастішали кібератаки, які натепер провокують виникнення недовіри користувачів до електронних медичних послуг. Інформація, що зосереджується в архівах закладів з надання психіатричної допомоги, а нині - і в електронних базах даних, є конфіденційною та містить особливо чутливі персональні дані, зокрема, про діагноз особи. Витік цієї інформації про конкретну особу може спричинити нервовий зрив, загострення психологічного розладу та самогубство.

Державні і приватні заклади надання медичних послуг повинні користуватися єдиною системою медичного інформаційного простору. На сьогодні існує величезна кількість програмних забезпечень, проте ефективним убачається затвердження єдиного забезпечення на державному рівні, що дасть змогу здійснювати обмін інформацією між закладами з надання медичних послуг незалежно від форм власності.

Досвід Нідерландів підкреслює важливість активного використання інформаційних ресурсів для забезпечення населення доступною інформацією про психічне здоров'я та психічну допомогу. Вебсайт «Thui- sarts» є цінним ресурсом, оскільки надає достовірну та зрозумілу інформацію про різні медичні стани, включаючи психічні розлади15. Цей ресурс відіграє важливу роль у підвищенні освіченості громадськості про психічне здоров'я, надаючи докладний опис симптомів різних психічних розладів, рекомендації щодо лікування та поради з піклування про психічне здоров'я. Важливою особливістю цього вебсайту є його зрозуміла мова, яка дає змогу кожній людині зрозуміти та оцінити свій стан і вжити необхідних заходів.

Цей досвід є корисним для України, оскільки подібний підхід до інформаційного забезпечення може покращити свідомість громадськості про психічне здоров'я й допомогти зменшити стигматизацію, пов'язану з психічними розладами. Впровадження таких доступних вебресурсів в Україні може забезпечити більшу інформованість і самодостатність осіб щодо їхнього психічного здоров'я, сприяючи ранній діагностиці та швидкому доступу до необхідної допомоги.

Інформатизація медицини лише набирає обертів, поступово впроваджується практика одержання електронних рецептів та використання онлайн-консультацій.

Міжнародна організація зі стандартизації ISO (ІСО, International Organization for Standardization), основним завданням якої є сприяння світовій стандартизації для забезпечення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвиток світового співробітництва в інтелектуальній, науково-технічній та економічній галузях, здійснює стандартизацію медицини й охорони здоров'я. До складу ІСО входять близько 120 країн зі своїми національними організаціями зі стандартизації. Міжнародні стандарти ICO не мають статусу обов'язкових для всіх країн-учасниць. Вирішення цього питання пов'язане переважно зі ступенем участі країни в міжнародному поділі праці та станом зовнішньої торгівлі. Україна має на меті реформування охорони здоров'я, тому дотримується міжнародних стандартів та активно впроваджує їх у систему інформаційного управління16.

Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»17 також відбулися зміни у сфері медицини та охорони здоров'я. Напрямом реформи стало покращення інформаційно-технічного забезпечення, яке відіграє основну роль у сучасному функціонуванні усіх галузей, зокрема медицини.

Інститутом оцінки показників здоров'я за період 2017-2019 років проведено аналіз у країнах Східної Європи (Республіка Молдова, Естонська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка) та України, який відображає статистику швидкого зростання кількості депресивних розладів у громадян цих дер- жав18. З появою світової пандемії Covid-2019 карантинні обмеження загострили депресивні стани та захворюваність населення в цілому. Потреба в запровадженні нових методів боротьби із психічними розладами посилилась у всьому світі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Концепція розвитку охорони психічного здоров'я на період до 2030 року» передбачено створення децентралізованої та позастаціонарної форми надання психіатричної допомоги1. Започаткування вирішення проблеми на первинному етапі зародження проблеми дає змогу надати рівну можливість усім громадянам у лікуванні. Підвищення доступності психіатричної допомоги спостерігається у розвитку мультидисциплінарних команд і міжгалузевої співпраці, розширення програми реімбурсації лікарських засобів для лікування пацієнтів в амбулаторних умовах.

Інформаційно-правове забезпечення прав психічно хворих осіб ґрунтується на міжнародно-правових актах. Основними стандартами захисту прав людини, зокрема прав осіб, що страждають на психічні розлади, є: Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Європейська соціальна хартія, Хартія основних прав ЄС та інші акти. Європейські стандарти у сфері надання психіатричної допомоги є також важливими у контексті європейської інтеграції України, орієнтування вітчизняної медицини на сучасні європейські цінності.

Висновки

Україна стикається з рядом проблем у сфері психічного здоров'я, включаючи стигматизацію, віддаленість закладів з надання психіатричної допомоги та недостатній доступ до якісної психіатричної допомоги в цілому. Для поліпшення ситуації в цій галузі Україна може взяти на озброєння іноземні інформаційні ресурси, практики та інформаційні політичні рішення. Деякі країни, такі як Литва, Німеччина та США, вже успішно впровадили інноваційні підходи до психіатричної допомоги та інформаційної політики. Зокрема, у Литві створено центри охорони психічного здоров'я на рівні громади, що сприяло зниженню стигми та покращенню якості допомоги. У Німеччині та США були проведені реформи, спрямовані на поліпшення доступу до психічної допомоги шляхом впровадження альтернативних програм і послуг у кому- нітарному середовищі. Україні варто взяти до уваги такі інформаційні політичні рішення, як програма CIT у США, що сприяє покращенню співпраці між поліцією та ментальними охоронцями в ситуаціях кризи, а також інформаційну політику Нідерландів, що забезпечує доступну та зрозумілу інформацію про психічні розлади.

Законодавчі зміни в Україні спрямовані на адаптацію законодавства до стандартів Європейського Союзу, включаючи сферу медицини та охорони здоров'я. Розвиток децентралізованих та позастаціонарних форм надання психіатричної допомоги, мультидисциплінарних команд і розширення програми реімбурсації лікарських засобів для амбулаторного лікування сприятимуть підвищенню доступності психіатричної допомоги. Одним із важливих аспектів є інформаційно-правове забезпечення прав психічно хворих осіб, що базується на міжнародно-правових актах. Впровадження в Україні схожих інформаційних ресурсів і політик, які забезпечують доступну й зрозумілу інформацію про психічні розлади, сприятиме зменшенню стигми та підвищенню свідомості громадськості. Загалом, запозичення іноземних інформаційних ресурсів, практик та інформаційних політичних рішень може сприяти поліпшенню ситуації у сфері психічного здоров'я в Україні, зменшенню стигми та покращенню якості психіатричної допомоги.

Література

1. Про схвалення Концепції розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року.

2. Завгородня О. В. Психологічне здоров'я людини: теоретичні аспекти та прикладні аспекти: монографія. Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2008. С. 43-50.

3. Карамушка Л. М., Дзюба Т. М. Феномен «здоров'я» як актуальний напрям досліджень в організаційній психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2019. № 1(16). C. 22-33.

4. Bromet E. J., Gluzman S. F., Paniotto V. I., Webb C. P. M., Tintle N. L., Zakhozha V. Epidemiology of psychiatric and alcohol disorders in Ukraine: Findings from the Ukraine World Mental Health survey. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 40(681), 1-10. 2005.

5. World Health Organization. (2001). World health report. Mental disorders affect one in four people. Р. 210

6. Global Initiative on Psychiatry (2011) Mental Health Reforms '11 - special issue: mental health challenges in Lithuania. Hil- versum (The Netherlands): Global Initiative on Psychiatry.

7. Токарєва К. Медіація у спорах щодо охорони здоров'я. Наше право. 2020. № 4. С. 39-46.

8. Mental Health Reform Reauthorization Act of 2022: of 10.05.2022 no. S.4170.

9. Community Treatment Order. Mental Health Law Online.

10. Assertive Community Treatment. NC DHHS: North Carolina Department of Health and Human Services.

11. Crisis Intervention Team (CIT) Programs. NAMI: National Alliance on Mental Illness.

12. Загальна декларація прав людини: Декларація; ООН від 10.12.1948.

13. Електронна система охорони здоров'я в Україні. Офіційний сайт.

14. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про реформу охорони здоров'я в Україні»: Постанова Верховної Ради України; Рекомендації від 21.04.2016 № 1338-VIII.

15. Thuisarts.nl. Betrouwbare informatie over ziekte en gezondheid.

16. Інформаційні технології в медицині. E-health / за ред. В. Г. Кнігавка. Харків: ХНМУ, 2019. 72 с.

17. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України; Програма, Перелік від 18.03.2004 № 1629-IV.

18. Institute of Health Metrics and Evaluation. Global Health Data Exchange (GHDx).

Размещено на Allbest.ru