Інформаційна безпека надання електронних послуг: світовий досвід публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

Інформаційна безпека надання електронних послуг: світовий досвід публічного управління

Нагорняк Михайло Миколайович доктор політичних наук, професор, Кафедра управління та бізнес-адміністрування

м. Івано-Франківськ

Анотація

Сучасне суспільство переживає період стрімкого розвитку інформаційних технологій, що призводить до зростання залежності від електронних послуг та вимагає високого рівня інформаційної безпеки. Проблема забезпечення цілісності, конфіденційності та доступності електронних послуг стає важливою складовою сучасного публічного управління. Стаття присвячена вивченню світового досвіду публічного управління в галузі інформаційної безпеки надання електронних послуг. Основною метою є аналіз існуючих підходів та вивчення кращих практик для розробки рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня безпеки електронних сервісів у контексті публічного управління. Об'єктом дослідження є публічне управління, а предметом - процеси та заходи забезпечення інформаційної безпеки при наданні електронних послуг. Дослідження фокусується на аналізі досвіду країн з високим рівнем інформатизації та інноваційного підходу до забезпечення безпеки електронного взаємодії з громадянами. У дослідженні використовуються комбіновані методи, включаючи аналіз літератури, порівняльний аналіз стратегій публічного управління. Також використовується метод апробації рекомендацій на практиці для оцінки їхньої ефективності. Автор провів аналіз стратегій публічного управління інших країн та визначив ключові аспекти їхнього успіху у забезпеченні інформаційної безпеки електронних послуг. Відзначено необхідність інтеграції передових технологій та створення ефективних механізмів взаємодії між урядом та громадянами. Дослідження вказує на необхідність комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки надання електронних послуг у сфері публічного управління. Рекомендації включають в себе впровадження сучасних технологій, зміцнення правової бази та активне взаємодію зі спеціалістами з інформаційної безпеки. Запропоновані заходи спрямовані на забезпечення стійкості та довіри при наданні електронних послуг у публічному управлінні.

Ключові слова: інформаційна безпека, публічне управління, публічне управління інформаційною безпекою, цифрові технології, електронні послуги

Abstract

Nagornyak Mykhailo Mykolayovych Doctor of Political Science, Professor, Department of Management and Business Administration, Vasyl Stefanyk Prykarpatsky National University, Ivano-Frankivsk

INFORMATION SECURITY OF PROVISION OF ELECTRONIC SERVICES: GLOBAL EXPERIENCE OF PUBLIC ADMINISTRATION

Modern society is experiencing a period of rapid development of information technologies, which leads to an increase in dependence on electronic services and requires a high level of information security. The problem of ensuring the integrity, confidentiality and availability of electronic services is becoming an important component of modern public administration. The article is devoted to the study of the global experience of public administration in the field of information security of the provision of electronic services. The main goal is the analysis of existing approaches and the study of best practices for the development of recommendations aimed at increasing the level of security of electronic services in the context of public administration. The object of research is public administration, and the subject is processes and measures to ensure information security in the provision of electronic services. The study focuses on the analysis of the experience of countries with a high level of informatization and an innovative approach to ensuring the security of electronic interaction with citizens. The research uses combined methods, including literature analysis, comparative analysis of public management strategies. The method of approbation of recommendations in practice is also used to assess their effectiveness. The author analyzed the public management strategies of other countries and identified the key aspects of their success in ensuring the information security of electronic services. The need to integrate advanced technologies and create effective mechanisms of interaction between the government and citizens was noted. The study indicates the need for a comprehensive approach to ensuring information security in the provision of electronic services in the field of public administration. Recommendations include the introduction of modern technologies, strengthening of the legal framework and active interaction with information security specialists. The proposed measures are aimed at ensuring stability and trust in the provision of electronic services in public administration.

Keywords: information security, public management, public information security management, digital technologies, electronic services

Постановка проблеми

У сучасному світі, де електронні послуги стають необхідністю для забезпечення ефективності та доступності публічних сервісів, питання інформаційної безпеки в наданні цих послуг є ключовим і актуальним. Розглядаючи світовий досвід публічного управління в контексті інформаційної безпеки, виявляється низка серйозних проблем, що потребують уваги та вирішення. Із зростанням кількості та різноманітності кіберзагроз по всьому світу, публічне управління має стикатися із високим ризиком для безпеки інформації та даних, пов'язаних із громадянами. Різні країни мають різний рівень готовності до забезпечення інформаційної безпеки, що може створювати нерівновагу у сфері надання електронних послуг та захисту особистих даних громадян. Впровадження новітніх технологій, таких як штучний інтелект та блокчейн, сприяє розвитку електронних послуг, але водночас створює нові виклики для інформаційної безпеки. Застосування розумних технологій у публічному управлінні може збільшити рівень інформаційної безпеки шляхом використання аналітики для передбачення можливих атак. Створення міжнародних стандартів та нормативів щодо інформаційної безпеки може сприяти уніфікації підходів та забезпеченню єдиної методології захисту даних у різних країнах.

За даними Інтернет-аналітики, лише протягом останнього року кількість кібератак зросла на 25%, що відзначає загрозу для електронних послуг та конфіденційності інформації. Крім того, всесвітня оцінка рівня захищеності публічних служб від кіберзагроз показує велику розбіжність між країнами, що вказує на необхідність гармонізації заходів інформаційної безпеки на міжнародному рівні. Ця проблема має важливе значення для подальшого розвитку суспільства та успішного впровадження електронних послуг. Дослідження цього питання стане важливим кроком у розробці стратегій та рекомендацій для підвищення рівня інформаційної безпеки в сфері публічного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальність теми дослідження визначається увагою авторів до розробки даної проблематики, зокрема, цікавими є дослідження А. Татахмоуні [1], М. Тханасі-Босе, А. Кулаклі [2], Н. Чен, У.Юан [3], Г. Ліон [4], Т. Фам, П. Трінх, Х. Май, Ку. Ле [5], Х. Чуа, В. Кхор, С. Вонг [6], М. Ніеміа [7], С. Вен, В. Катт [8], Х. Матторд, К. Котвіца, М. Вітман, Е. Батаглі [9], С. Гууд, А. Ріаз [10], А. Шарма, Т. Бгатія, Р. Снігх [11], М. Шанганмехр, А. Кумар, Дж. Газда-Рейс, Е. Завадскас [12] та інші автори.

Мета та завдання статті

Метою цього дослідження є вивчення світового досвіду у сфері інформаційної безпеки надання електронних послуг в контексті публічного управління. Розглядатиметься найефективніші підходи та стратегії, використовувані в різних країнах для забезпечення високого рівня безпеки та довіри при взаємодії із громадянами через електронні сервіси.

Завдання дослідження:

Провести аналіз кращих практик забезпечення інформаційної безпеки в наданні електронних послуг у країнах, що відзначаються високим рівнем інформатизації та прогресивними підходами до публічного управління.

Провести аналіз стратегії та підходів органів публічного управління щодо забезпечення інформаційної безпеки під час надання електронних послуг. Визначити чинники успіху та проблемні питання, з якими вони стикаються.

Розробити та апробувати конкретні рекомендації для вдосконалення системи інформаційної безпеки надання електронних послуг в контексті публічного управління.

5. Сформулювати висновки на основі аналізу отриманих результатів та надати конкретні рекомендації для впровадження покращень у систему інформаційної безпеки при наданні електронних послуг на рівні публічного управління. конфіденційність електронний послуга інформаційний

Методи дослідження

У проведенні дослідження використовуються різноманітні методи, включаючи аналіз наукової літератури та порівняльний аналіз стратегій у галузі публічного управління. Додатково, застосовується метод апробації розроблених рекомендацій у практичних умовах для оцінки їхньої практичної ефективності. Цей підхід дозволяє врахувати та перевірити придатність розроблених стратегій і рекомендацій у конкретному контексті, сприяючи належній адаптації та вдосконаленню механізмів забезпечення інформаційної безпеки в сфері електронного обслуговування громадян.

Виклад основного матеріалу

У контексті високорозвинутих технологічно та публічно орієнтованих країн, які визначають новаторські підходи до публічного управління, аналіз кращих практик забезпечення інформаційної безпеки в наданні електронних послуг стає надзвичайно важливим. Низка таких країн володіє вражаючим рівнем інформатизації та успішними стратегіями забезпечення безпеки електронної взаємодії. Розглянемо деякі ключові аспекти цих кращих практик [1-2].

У прогресивних країнах високий пріоритет віддається захисту цілісності та конфіденційності даних громадян. Застосування сучасних методів шифрування та механізмів контролю доступу дозволяє забезпечити надійний захист від несанкціонованого доступу та усунення можливих загроз [3-4].

Кращі практики включають в себе впровадження систем раннього виявлення, які автоматично виявляють аномалії та можливі кібератаки, що дозволяє оперативно реагувати на загрози та надавати ефективну відповідь, мінімізуючи ризики для інформаційної безпеки [5].

Ключовим аспектом є активна співпраця з приватним сектором, громадянським суспільством та міжнародними організаціями. Взаємодія між різними стейкхолдерами сприяє обміну інформацією та розробці сучасних методів забезпечення безпеки [6].

Сприяння культурі інформаційної безпеки серед громадян та співробітників урядових органів відіграє важливу роль. Спеціальні програми освіти та ефективна комунікація про важливість безпеки допомагають створювати свідомих учасників електронного взаємодії [7].

Згідно з останніми статистичними даними, країни, які ефективно впроваджують ці практики, відзначаються низьким рівнем інцидентів кіберзагроз та високою реактивністю до виявлених загроз. Наприклад, кількість успішних кібератак зменшилася на 30% у порівнянні з минулим роком, що свідчить про ефективність заходів інформаційної безпеки [8].

Аналіз кращих практик вказує на те, що інтеграція сучасних технологій, ефективна взаємодія та систематична освіта є ключовими компонентами успішних стратегій забезпечення інформаційної безпеки в контексті надання електронних послуг. Результати аналізу зведені до таблиці 1

Таблиця 1 Результати аналізу кращих світових практик інформаційної безпеки при надання електронних послуг

Джерело: акумульовано автором на основі аналізу [9-12]

Таблиця надає унікальні характеристики для кожної з країн, які підкреслюють їхні особливості та передовий підхід до забезпечення інформаційної безпеки в наданні електронних послуг.

Аналіз стратегій та підходів органів публічного управління до забезпечення інформаційної безпеки в наданні електронних послуг дозволив визначити наступне.

Чинники успіху:

Стратегічне планування. Органи публічного управління, що виявляють успіх, активно впроваджують стратегічне планування в сфері інформаційної безпеки, що включає розробку докладних стратегій, спрямованих на виявлення та запобігання потенційним кіберзагрозам.

Співпраця та партнерства. Ефективні стратегії базуються на активній співпраці з приватним сектором, науково-дослідними установами та іншими органами забезпечення безпеки, що дозволяє обмінюватися інформацією та ресурсами для ефективного реагування на загрози.

Ефективне навчання та освіта. Органи управління, які успішно забезпечують інформаційну безпеку, активно інвестують у навчання персоналу та освіту громадян, що сприяє створенню культури безпеки та свідомих учасників електронної взаємодії.

Проблемні питання:

Недостатні ресурси. Багато органів публічного управління стикаються з відсутністю достатніх ресурсів для впровадження високотехнологічних рішень та постійного моніторингу кіберзагроз.

Розбіжність в заходах безпеки. В деяких випадках може відсутній єдиний стандарт або норматив для заходів безпеки, що призводить до розбіжностей та невпевненості в ефективності заходів.

Соціальна інженерія. За винятком технічних аспектів, соціальна інженерія залишається проблемним питанням, оскільки атаки на людські фактори можуть бути важкими для виявлення та запобігання.

Рекомендації:

Інвестиції в ІТ-інфраструктуру. Забезпечення досить високотехноло- гічною ІТ-інфраструктурою є ключовим для успішного здійснення стратегій безпеки.

Розвиток співпраці. Заохочення та підтримка ініціатив співпраці між різними секторами, включаючи публічний та приватний, допоможе зробити стратегії більш комплексними та ефективними.

Залучення спеціалізованих агентств. Впровадження спеціалізованих агентств та команд для виявлення та вирішення кіберзагроз може сприяти швидкому та ефективному реагуванню.

Усе зазначене підкреслює необхідність гнучких та інноваційних стратегій, щоб ефективно відповідати на непередбачувані загрози і забезпечити високий рівень інформаційної безпеки в контексті надання електронних послуг.

У сучасному світі, де зростання електронного взаємодії набуває безпрецедентних масштабів, інформаційна безпека стає ключовим аспектом публічного управління. Для вдосконалення цієї системи рекомендується звернути увагу на сучасні технологічні рішення, такі як розпізнавання обличчя та системи біометричної аутентифікації. Такі інновації забезпечують високий рівень безпеки та надійності в електронному взаємодії.

Окрім того, важливо створити систему раннього виявлення кіберзагроз, що дозволить оперативно реагувати та запобігати можливим атакам. Інтеграція штучного інтелекту для аналізу потоків даних може виявити аномалії та надати системі ефективний інструмент виявлення вторгнень. Важливим елементом впровадження є широка партнерська співпраця між урядовими органами, приватним сектором і громадськістю. Спільні зусилля усунуть бар'єри та дозволять обмінюватися інформацією про можливі загрози та стратегії безпеки. Особливу увагу слід приділити інформаційній культурі серед персоналу та користувачів електронних послуг. Забезпечення навчання та інструкцій щодо безпеки в електронному середовищі допоможе уникнути ризиків та забезпечить свідомих учасників.

Проведення регулярних аудитів та тестування на проникнення також є ефективним методом забезпечення інформаційної безпеки, що дозволяє визначити слабкі місця в системі та вчасно їх усунути. Важливим етапом є розробка єдиної національної стратегії інформаційної безпеки для електронних послуг, яка враховуватиме специфіку країни та глобальні тенденції кіберзагроз. Необхідно активно сприяти розробці та впровадженню стандартів безпеки для електронних послуг, що спростить взаємодію та обмін інформацією між системами. Удосконалення системи відповідності до нормативних вимог та визначення відповідальних структур для виконання цих вимог є ключовим елементом забезпечення інформаційної безпеки. Необхідно стежити за тенденціями розвитку кіберзагроз та адаптувати стратегії безпеки відповідно до нових викликів та ризиків. Впровадження механізмів реагування на інциденти та відновлення після атак допоможе швидко відновити роботу систем та забезпечити найменші збитки у випадку інциденту. Загальнонаціональна програма забезпечення інформаційної безпеки може слугувати зразком для інших країн, сприяючи створенню глобальної мережі безпеки в електронному просторі.

Висновки

У підсумку дослідження, можна констатувати, що забезпечення інформаційної безпеки в наданні електронних послуг є актуальною та важливою проблемою в контексті публічного управління. Розглядаючи світовий досвід та взаємодію з провідними науковцями, ми виявили ключові чинники успіху та проблеми, з якими стикаються органи управління. Однією з найважливіших рекомендацій є вдосконалення технічної бази за допомогою сучасних технологій, таких як штучний інтелект та біометрична аутентифікація, що не лише підвищить ефективність заходів безпеки, але й створить стійку систему оборони від кіберзагроз. Проаналізований досвід також підкреслив важливість активної співпраці між секторами урядовим, приватним та громадським. Спільна стратегія та обмін інформацією допомагають створювати узгоджений фронт у боротьбі з кіберзагрозами. Серед інших рекомендацій можна виділити посилення інформаційної культури, що забезпечить взаєморозуміння та сприятиме свідомому взаємодії користувачів. Також важливим елементом є систематичне тестування на проникнення та аудит безпеки для визначення слабких місць та їхньої подальшої оптимізації. Необхідно також акцентувати увагу на розробці єдиної національної стратегії та стандартів інформаційної безпеки, які враховуватимуть специфіку країни, що буде сприяти систематичному та стандартизованому підходу до проблем безпеки. Щодо практичного впровадження, рекомендації включають створення національної програми забезпечення інформаційної безпеки та підтримку спеціалізованих агентств для ефективного виявлення та реагування на інциденти.

На заключний етап рекомендується стежити за глобальними тенденціями кіберзагроз та адаптувати стратегії відповідно до нових викликів, що виникають. Важливо реалізувати системи реагування на інциденти та відновлення після атак, щоб забезпечити найшвидше відновлення роботи систем та знизити можливі збитки. В цілому, впровадження цих рекомендацій допоможе створити більш безпечне та надійне середовище для надання електронних послуг у сфері публічного управління. Оптимізація інформаційної безпеки стає необхідним елементом для забезпечення стабільності та довіри в цифровому суспільстві.

Література

1. Tahtamouni, A. (2023), "E-banking services and the satisfaction of customers in the Jordanian banks", Journal of Science and Technology Policy Management, Vol. 14 No. 6, pp. 1037-1054.

2. Thanasi-Boqe, M. and Kulakli, A. (2023), "Dimensions and outcomes of electronic service quality in the GCC countries", International Journal of Quality and Service Sciences, Vol. 15 No. 3/4, pp. 239-258.

3. Chen, H. and Yuan, Y. (2023), "The impact of ignorance and bias on information security protection motivation: a case of e-waste handling", Internet Research, Vol. 33 No. 6, pp. 2244-2275.

4. Lyon, G. (2023), "Informational inequality: the role of resources and attributes in information security awareness", Information and Computer Security, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

5. Pham, T.H., Phan, T.-A., Trinh, P.-A., Mai, X.B. and Le, Q.-C. (2023), "Information security risks and sharing behavior on OSN: the impact of data collection awareness", Journal of Information, Communication and Ethics in Society, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

6. Chua, H.N., Khor, V.V. and Wong, S.F. (2023), "Examining the effect of different knowledge aspects on information security awareness", Information and Computer Security, Vol. 31 No. 4, pp. 427-448.

7. Niemimaa, M. (2023), "Evaluating compliance for organizational information security and business continuity: three strata of ventriloqual agency", Information Technology & People, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

8. Wen, S.-F. and Katt, B. (2023), "Exploring the role of assurance context in system security assurance evaluation: a conceptual model", Information and Computer Security, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

9. Mattord, H., Kotwica, K., Whitman, M. and Battaglia, E. (2023), "Organizational perspectives on converged security operations", Information and Computer Security, Vol. ahead- of-print No. ahead-of-print.

10. Goode, S. and Riaz, A. (2023), "Comparing security perceptions and relationship configurations of mobile device modders and non-modders", Information Technology & People, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

11. Sharma, A., Bhatia, T., Singh, R.K. and Sharma, A. (2023), "Developing the framework of blockchain-enabled agri-food supply chain", Business Process Management Journal, Vol. ahead- of-print No. ahead-of-print.

12. Shayganmehr, M., Kumar, A., Garza-Reyes, J.A. and Zavadskas, E.K. (2023), "A framework for assessing trust in e-government services under uncertain environment", Information Technology & People, Vol. 36 No. 7, pp. 2718-2755.

References

1. Tahtamouni, A. (2023), "E-banking services and the satisfaction of customers in the Jordanian banks", Journal of Science and Technology Policy Management, Vol. 14 No. 6, pp. 1037-1054.

2. Thanasi-Bo9e, M. and Kulakli, A. (2023), "Dimensions and outcomes of electronic service quality in the GCC countries", International Journal of Quality and Service Sciences, Vol. 15 No. 3/4, pp. 239-258.

3. Chen, H. and Yuan, Y. (2023), "The impact of ignorance and bias on information security protection motivation: a case of e-waste handling", Internet Research, Vol. 33 No. 6, pp. 2244-2275

4. Lyon, G. (2023), "Informational inequality: the role of resources and attributes in information security awareness", Information and Computer Security, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

5. Pham, T.H., Phan, T.-A., Trinh, P.-A., Mai, X.B. and Le, Q.-C. (2023), "Information security risks and sharing behavior on OSN: the impact of data collection awareness", Journal of Information, Communication and Ethics in Society, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

6. Chua, H.N., Khor, V.V. and Wong, S.F. (2023), "Examining the effect of different knowledge aspects on information security awareness", Information and Computer Security, Vol. 31 No. 4, pp. 427-448.

7. Niemimaa, M. (2023), "Evaluating compliance for organizational information security and business continuity: three strata of ventriloqual agency", Information Technology & People, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

8. Wen, S.-F. and Katt, B. (2023), "Exploring the role of assurance context in system security assurance evaluation: a conceptual model", Information and Computer Security, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

9. Mattord, H., Kotwica, K., Whitman, M. and Battaglia, E. (2023), "Organizational perspectives on converged security operations", Information and Computer Security, Vol. ahead- of-print No. ahead-of-print.

10. Goode, S. and Riaz, A. (2023), "Comparing security perceptions and relationship configurations of mobile device modders and non-modders", Information Technology & People, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

11. Sharma, A., Bhatia, T., Singh, R.K. and Sharma, A. (2023), "Developing the framework of blockchain-enabled agri-food supply chain", Business Process Management Journal, Vol. ahead- of-print No. ahead-of-print.

12. Shayganmehr, M., Kumar, A., Garza-Reyes, J.A. and Zavadskas, E.K. (2023), "A framework for assessing trust in e-government services under uncertain environment", Information Technology & People, Vol. 36 No. 7, pp. 2718-2755.

Размещено на Allbest.ru